Khreshchatyknews.com

Позначка: Словаччина

  • Затримання Павелко в Братиславі, захист колишнього президента УАФ намагається зірвати екстрадицію

    Затримання Павелко в Братиславі, захист колишнього президента УАФ намагається зірвати екстрадицію

    24 липня 2026 року Генеральний прокурор України Руслан Кравченко повідомив, що в Братиславі затримано колишнього високопосадовця Федерації футболу України, нині УАФ. Ім’я офіційно не назвали, але джерела в правоохоронних органах і профільні видання одразу вказали на Андрія Павелко. Кравченко направив словацьким компетентним органам лист про намір звернутися із запитом про видачу та застосування тимчасового арешту.

    За інформацією, що циркулює у футбольних колах, Павелку можуть надавати підтримку впливові представники футбольного співтовариства. Ці відомості публічно не підтверджені, а імена можливих учасників не називаються. Проте сам факт появи таких розмов свідчить про те, що справа вже давно вийшла за рамки звичайного кримінального провадження і зачіпає інтереси людей, для яких її результат може мати серйозні наслідки.

    Повноцінний пакет документів на екстрадицію, за відомостями з української прокуратури, ще не підготовлений і не відправлений. Адвокати Павелко вже готують позицію, в якій фігурує можливе політичне переслідування. Джерело в прокуратурі оцінює шанси успішної видачі на 50 відсотків. Якщо українська сторона не переконає словацький суд, Павелко може вийти на свободу вже найближчими днями — формально під зобов’язання не залишати Словаччину.

    Основа обвинувачення, фінансова схема за участю Newport Management

    Основне провадження, яке зараз лежить в основі запиту, стосується виведення майже 295 млн грн (за експертизою — 9,32 млн євро) коштів ФФУ/УАФ у 2015–2016 роках.
    За версією слідства, не пізніше травня 2015 року Павелко розробив план. Кошти, які УЄФА перераховувала федерації в рамках розподілу доходів від трансляцій і маркетингу (Євро–2016, кваліфікація ЧС–2018), йшли через офшорну компанію Newport Management LTD. Частина грошей потім переводилася на рахунки іноземних фірм під виглядом оплати неіснуючих поставок. Місця поставки вказувалися в Гамбурзі, Кракові, Варшаві. Товарів федерація не отримувала.
    Комісійна судово-економічна експертиза зафіксувала збитки в розмірі 9,32 млн євро за період з 17 квітня 2015 по 1 грудня 2016 року. У схемі, за даними слідства, брали участь: Володимир Генінсон (виконавчий директор), Катерина Краснокутська, Євгенія Сагайдак (фінансовий директор) і Юрій Запісоцький.

    Це не єдина претензія. Аудит УАФ за період 2015–2023 років (Crowe і Baker Tilly) оцінював загальні економічні втрати асоціації за керівництва Павелко приблизно в 1,7 млрд грн. З них значна частина — через розрахунки з Newport (оцінки розходяться від 500 до майже 1 млрд грн у різних звітах). Були й інші епізоди: завод штучного покриття, депозити, «ФФУ Продакшн», система винагород.

    Сила доказів за Newport-схемою: експертиза і банківські рухи — сильні елементи.
    Слабкі сторони: давність подій (2015–2016), можливі суперечки про те, хто реально контролював Newport (є версії про зв’язок із братами Суркісами ще з 1999 року), відсутність прямих поставок товарів, які можна було б перевірити фізично. Захист, ймовірно, стверджуватиме, що це була усталена агентська схема, а не особиста злочинна організація Павелко.

    Політичне переслідування в основі захисту

    За інформацією джерел, адвокати Андрія Павелко вже підготували стратегію захисту, центральне місце в якій посідає аргумент про можливе політичне переслідування. У європейській практиці подібні заяви майже ніколи не призводять до миттєвої відмови в екстрадиції, проте вони здатні кардинально змінити хід процесу. Як тільки захист заявляє, що кримінальне переслідування може мати політичне підґрунтя або існує ризик порушення фундаментальних прав людини, суд зобов’язаний перевірити ці доводи. Це автоматично перетворює процедуру з технічного розгляду запиту на повноцінне судове розслідування з вивченням додаткових матеріалів, практики міжнародних судів і позиції обох сторін.

    У захисту вже є щонайменше один аргумент, який неможливо проігнорувати. У грудні 2024 року Європейський суд з прав людини визнав, що в справі Павелко Україна порушила його право на невідкладну судову перевірку законності тримання під вартою. Це рішення не стосується питання винності, однак для адвокатів воно стає доказом того, що європейський суд уже зафіксував процесуальні порушення з боку української держави. Саме на подібних рішеннях нерідко будується вся подальша стратегія захисту в екстрадиційних процесах.

    У подібних справах захист не зобов’язаний доводити, що людина невинна. Її завдання значно вужче — переконати суд у тому, що передача людини іншій країні на даному етапі може призвести до порушення її прав або вимагає додаткової перевірки. Навіть якщо згодом ці доводи будуть відхилені, сама необхідність їх вивчення здатна суттєво затягнути процедуру. Саме тому фахівці з міжнародного права називають подібні аргументи не способом виграти справу одразу, а способом виграти найцінніше в екстрадиції — час.

    Якщо до цього додасться неповний або недостатньо переконливий пакет документів з боку України, позиція захисту може стати значно сильнішою. Саме в цей момент екстрадиційні процеси нерідко переходять у затяжну юридичну боротьбу, яка триває місяцями, а іноді й роками.

    Бенефіціари можливого зриву екстрадиції Павелко

    Навколо екстрадиції Павелко неминуче виникає питання про те, хто об’єктивно зацікавлений у тому, щоб український суд так і не отримав можливість розглянути справу за його особистої участі. Прямих доказів втручання будь-яких впливових осіб на сьогоднішній день немає. Проте саме кримінальне провадження стосується фінансових операцій, у яких, за версією слідства, брала участь не одна людина, а одразу кілька колишніх керівників футбольної федерації та пов’язаних із нею структур.

    Якщо екстрадиція відбудеться, слідство отримає можливість продовжити процес уже за участю одного з ключових фігурантів. Це потенційно може зачепити інтереси інших учасників подій, колишніх партнерів, а також людей, чиї дії чи рішення можуть стати предметом додаткової перевірки. Саме тому розмови про підтримку з боку впливових представників футбольного співтовариства з’явилися практично одразу після затримання. Поки ці повідомлення залишаються на рівні непідтверджених відомостей, однак сам масштаб справи робить очевидним, що її наслідки можуть вийти далеко за рамки долі однієї людини.

    Фактор часу в європейському судочинстві

    Словацька сторона отримала лише повідомлення про намір. Для тимчасового арешту і повноцінного розгляду потрібен повний пакет: засвідчені копії рішень судів, детальний опис схеми, докази руху грошей, правова кваліфікація, переклади. За складним офшорним ділом 2015–2016 років підготовка такого пакета рідко займає менше кількох тижнів навіть за максимальної концентрації ресурсів.

    Поки Україна готує документи, адвокати вже працюють. Їхня лінія, судячи з усього, будується на рішенні Європейського суду з прав людини, яке визнало порушення права Павелко на невідкладну перевірку законності тримання під вартою. До цього додається аргумент про політичний характер переслідування: зміна керівництва УАФ відбулася саме в період його перебування в СІЗО, основні епізоди належать до періоду майже десятирічної давності, а розслідування активізувалося після втрати ним впливу.
    У практиці європейських країн саме така комбінація — затримка з повним запитом плюс сильна лінія захисту про політичні мотиви та попередні порушення — найчастіше призводить до звільнення під обмеження. Людину не залишають під арештом нескінченно, поки сторона, що запитує, «наздоганяє» папери.

    Хто і яким чином може цьому сприяти, поки залишається в зоні аналізу інтересів, а не підтверджених фактів. Але сама конструкція ситуації показує, чому шанси на зрив екстрадиції реальні.

  • Праві партії Словаччини готують звернення до Фіцо з проханням позбавити Зеленського словацького ордена Подвійного Хреста

    Праві партії Словаччини готують звернення до Фіцо з проханням позбавити Зеленського словацького ордена Подвійного Хреста

    За інформацією наших джерел, праві партії Словаччини готують звернення до прем’єр-міністра країни Роберта Фіцо з проханням позбавити Володимира Зеленського словацького ордена Подвійного Хреста.

    Нагадаємо, раніше Права націоналістична партія Чехії виступила з ініціативою позбавити українського президента найвищої нагороди країни – ордена Білого Лева  за прикладом Польщі, через дипломатичний скандал з присвоєнням одному з українських армійських підрозділів почесного найменування “Героїв УПА”.

     

  • Фіцо проти допомоги Україні: Словаччина погрожує блокуванням у НАТО

    Фіцо проти допомоги Україні: Словаччина погрожує блокуванням у НАТО

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що країна може заблокувати подальше погодження фінансової та військової допомоги Україні на майбутньому саміті НАТО, який має відбутися в Анкарі 7–8 липня. Про це повідомляє Aktuality із посиланням на слова словацького прем’єра, озвучені ним під час публічних коментарів щодо позиції Братислави в межах Альянсу.

    Фіцо виступив із різкою критикою планів НАТО щодо подальшого розширення підтримки України, наголосивши, що Словаччина не готова брати участь у нових військових або фінансових зобов’язаннях, пов’язаних із війною. За його словами, уряд країни планує сформувати чіткі інструкції для делегації перед поїздкою на саміт, аби вона не мала мандата на ухвалення рішень, які передбачають участь Словаччини у нових оборонних програмах допомоги Києву.

    Політик також заявив, що наступного тижня у Словаччині відбудеться зустріч на найвищому конституційному рівні за участю міністра оборони Роберта Каліняка, де буде визначена остаточна позиція держави. Фіцо наголосив, що Братислава прагне уникнути будь-яких рішень, які можуть бути розцінені як пряме фінансування військових дій.

    Водночас словацький прем’єр у своїх висловлюваннях попередив про потенційні ризики ескалації конфлікту, заявивши, що розширення військової підтримки України може, на його думку, підвищувати небезпеку для Європи. Він згадав сценарії можливих інцидентів із використанням безпілотників або ударів по цивільних об’єктах, які, як він вважає, можуть мати непередбачувані наслідки для безпеки регіону.

    Попри це, Фіцо підкреслив, що Словаччина не може впливати на рішення інших держав-членів НАТО, які продовжують підтримувати Україну, і визнав, що позиції всередині Альянсу залишаються різними. Він зазначив, що деякі країни і надалі виступають за активну військову допомогу Києву, зокрема через фінансування оборонних програм і постачання озброєння.

    Майбутній саміт НАТО, за попередніми даними, має стати ключовим майданчиком для узгодження подальшої стратегії Альянсу щодо України. Очікується, що союзники підтвердять довгострокову підтримку Києва, а також можуть оголосити нові пакети фінансування оборонної промисловості, розширення виробництва озброєнь та посилення систем протиповітряної оборони.

    Крім того, у проєкті підсумкової декларації НАТО Росія традиційно розглядається як довгострокова загроза безпеці євроатлантичного простору. Окремо планується обговорення інвестицій у сучасні системи озброєнь, включно з безпілотними технологіями та ракетами великої дальності.

    Позиція Роберта Фіцо щодо України залишається однією з найбільш критичних серед лідерів країн ЄС. Раніше він неодноразово заявляв, що військового вирішення війни не існує, а єдиним шляхом, на його думку, мають бути переговори. Також він закликав до активізації дипломатичних зусиль у межах Європейського Союзу та виступав проти подальшого збільшення військових витрат, пов’язаних із підтримкою Києва.

    Таким чином, заява словацького прем’єра може стати одним із факторів внутрішньополітичних дискусій у межах НАТО напередодні саміту, де країни Альянсу мають узгодити подальші кроки щодо довгострокової підтримки України в умовах триваючої війни.

  • Українська громада в Словаччині заявила про серйозні проблеми у взаємодії з Посольством України

    Українська громада в Словаччині заявила про серйозні проблеми у взаємодії з Посольством України

    Відсутність комунікації, ігнорування і не тільки: українці у Словаччині звернулись до влади – заявляють про системні проблеми у роботі посольства та збирають підписи

    Українська громада в Словаччині заявила про серйозні проблеми у взаємодії з Посольством України та направила офіційне звернення до Президента України Володимира Зеленського, керівника Офісу Президента Кирила Буданова, очільника МЗС Андрія Сибіги, а також до уповноваженого з міжнародного співробітництва Михайла Спасова.

    Про це повідомляє екс-нардеп Ігор Мосійчук та публікує лист-звернення Української громади в Словаччині до Президента України Володимира Зеленського та глави МЗС Андрія Сибіги.

    ФОТО: лист-звернення Української громади в Словаччині до Володимира Зеленського та Андрія Сибіги.

    У листі, під яким, як зазначається, вже поставили підписи сотні українців, громада заявляє про відсутність належної комунікації з боку посольства, формальний підхід до роботи, ігнорування ініціатив та фактичну відсутність взаємодії з українцями у Словаччині.

    У зверненні наголошують, що йдеться вже не про окремі непорозуміння чи приватні конфлікти, а про системну проблему у відносинах між дипломатичним представництвом України та українською громадою у Словацькій Республіці. При цьому окремо наголошується, що у Словаччині наразі перебувають сотні тисяч українців, а тому питання ефективної роботи дипломатичної установи в умовах війни має особливе значення.

    Нагадаємо, раніше ЗМІ писали про російські бізнесові зв’язки родини чинного посла України у Словаччині Мирослава Кастрана. Йдеться про те, що вже після окупації Криму та початку війни на Донбасі компанія «М-2», співвласником якої був батько посла Мирон Кастран, будувала елітний особняк у Підмосков’ї для начальника Головного управління МВС Москви Анатолія Якуніна.

    Будівництвом безпосередньо керували Мирон Кастран та брат посла Євген Кастран. Більше того, вказувалося, що Євген Кастран разом із громадянкою РФ Мариною Макаровою зареєстрували у Росії компанію «Проектстройсервис». Тобто бізнесові зв’язки з російськими партнерами оформлювалися вже після початку російської агресії проти України.

    “Фактично навіть на тлі вже триваючої війни та російської окупації українських територій навколо сімейного бізнесу родини посла продовжували фігурувати російські зв’язки.

    Окрім того, брат посла Євген Кастран, ймовірно, і зараз може проживати та вести діяльність на території РФ.

    Звідси й абсолютно не дивно, що саме завдяки бездіяльності, а можливо навіть умисним діям Мирослава Кастрана було зірвано ряд військових контрактів із словацькими підприємствами з постачання зброї та боєприпасів.

    Якщо ситуація навколо посла Мирослава Кастрана не буде врегульована до можливих перемовин Володимира Зеленського та Роберта Фіцо у Братиславі, то, судячи з настроїв у середовищі громади, людям не залишається іншого вибору як прийти до місця проведення зустрічі аби вже публічно й особисто заявити про проблеми, які роками ігноруються українським посольством.” – зазначає Мосійчук.

     

  • Ексглава МЗС Словаччини розкритикував Фіцо через російські дрони біля кордону України

    Ексглава МЗС Словаччини розкритикував Фіцо через російські дрони біля кордону України

    Ексміністр закордонних справ Словаччини Іван Корчок різко розкритикував політику прем’єр-міністра Роберта Фіцо щодо Росії після того, як російські ударні безпілотники під час масованої атаки по Україні наблизилися до кордонів Словаччини, зокрема в районі Ужгорода. Про це він написав у соцмережі X, коментуючи нічні події та реакцію словацької влади.

    За словами Корчка, поява російських дронів поблизу словацького кордону є прямим наслідком політичного курсу уряду Фіцо щодо Москви. Він наголосив, що подібні інциденти демонструють, як війна Росії проти України безпосередньо впливає на безпеку сусідніх держав ЄС і НАТО.

    “Сьогодні Росія атакує Ужгород. Це на наших кордонах. Ось і результат Фіцової ‘мирної політики’ щодо Путіна”, — заявив колишній очільник словацького МЗС, підкресливши, що такі дії Кремля становлять загрозу не лише Україні, а й усьому регіону Центральної Європи.

    На тлі атаки Словаччина тимчасово призупиняла роботу одного з прикордонних пунктів пропуску з Україною приблизно на дві години. Рішення було ухвалене з міркувань безпеки після фіксації повітряної загрози поблизу державного кордону.

    Інцидент із російськими безпілотниками стався на тлі загострення ситуації в західних регіонах України, які раніше вважалися відносно безпечними через географічну віддаленість від лінії фронту. Однак останні місяці Росія дедалі частіше завдає ударів по інфраструктурі в західній частині країни, використовуючи дрони-камікадзе та ракети.

    Водночас увагу привернула й реакція сусідніх країн. Зокрема, в Угорщині, де нещодавно відбулася зміна уряду, вперше за весь час повномасштабної війни викликали посла Росії до Міністерства закордонних справ через удари російських дронів по Закарпатській області. Це рішення розглядають як помітне посилення дипломатичної реакції Будапешта.

    Критика на адресу Роберта Фіцо з боку Івана Корчка вписується у ширшу політичну дискусію в Словаччині щодо зовнішньополітичного курсу країни. Чинний прем’єр неодноразово виступав із заявами про необхідність відновлення діалогу з Росією та скорочення військової підтримки України, що викликає суперечки як усередині країни, так і серед партнерів у Європейському Союзі.

    Особливо резонансною стала поїздка Фіцо до Москви 9 травня, коли він став одним із небагатьох європейських лідерів, які відвідали російську столицю та провели зустріч із Володимиром Путіним. Після візиту він заявив, що Україна нібито повинна вести прямі переговори з російським керівництвом, якщо прагне завершення війни.

    Ця поїздка викликала різку реакцію в частині європейських політичних кіл, які розцінили її як сигнал відходу від спільної позиції ЄС щодо Росії. Водночас у Братиславі перед візитом заявляли, що Фіцо мав намір передати Путіну певні “послання” від українського керівництва, однак згодом у Кремлі повідомили, що жодних офіційних послань від української сторони не отримували.

    Після інциденту з російськими дронами поблизу кордонів Словаччини дискусія про безпеку регіону та політику щодо Росії знову загострилася. Експерти відзначають, що навіть епізодичні наближення бойових безпілотників до території ЄС підсилюють занепокоєння країн Центральної Європи та можуть впливати на їхні внутрішньополітичні дебати щодо війни в Україні та відносин із Кремлем.

  • У Кремлі заявили про “послання” Зеленського: Путін чекає особистого дзвінка

    У Кремлі заявили про “послання” Зеленського: Путін чекає особистого дзвінка

    У Кремлі заявили, що президент України Володимир Зеленський нібито вже неодноразово передавав сигнали Москві через посередників, однак російський диктатор Володимир Путін очікує на особистий контакт із українським лідером.

    Про це заявив помічник Путіна Юрій Ушаков, коментуючи інформацію про те, що прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо нібито привіз до Москви “послання” від Зеленського.

    За словами Ушакова, подібні сигнали Кремль отримував і раніше — зокрема через президента США Дональда Трампа та інших посередників.

    “Це старі сигнали, які передавалися через багатьох осіб, у тому числі й через Трампа. Якщо хоче — нехай телефонує в Москву, ми готові прийняти й провести переговори”, — заявив представник Кремля.

    Водночас Ушаков уточнив, що “жодних особливих послань” від Києва словацький прем’єр не передавав, але розповів Путіну про свої контакти із Зеленським.

    Тема можливих переговорів між Україною та Росією останніми місяцями активно обговорюється на тлі дипломатичних ініціатив США та заяв про можливе припинення вогню.

    Раніше президент США Дональд Трамп заявляв, що Київ і Москва нібито ведуть консультації щодо потенційної зустрічі лідерів держав. Також повідомлялося про ідею проведення тристоронньої зустрічі за участю США, України та Росії.

    Президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до особистої зустрічі з Путіним, однак наголошував: переговори не можуть відбуватися на території Росії або Білорусі, які беруть участь у війні проти України.

    Натомість Кремль продовжує наполягати саме на Москві як можливому майданчику для переговорів.

    На тлі цих заяв у російських медіа також активно обговорюють дипломатичні контакти прем’єра Словаччини Роберта Фіцо, який останнім часом неодноразово робив заяви про необхідність завершення війни та відновлення діалогу між Заходом і Росією.

  • Фіцо у Москві: назвав себе «чорною вівцею» ЄС і заявив про можливий кінець війни

    Фіцо у Москві: назвав себе «чорною вівцею» ЄС і заявив про можливий кінець війни

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо під час візиту до Москви заявив, що вважає себе «чорною вівцею» серед країн Європейського Союзу, а також висловив переконання, що війна між Росією та Україною нібито наближається до завершення. Про це повідомляє словацьке видання Dennik N.

    Після прибуття до російської столиці Фіцо поклав вінок до могили Невідомого солдата біля Кремля. Ця церемонія традиційно є частиною протокольних заходів для іноземних гостей у Москві та використовується російською стороною як елемент вшанування пам’яті загиблих у Другій світовій війні.

    У коментарях для російських медіа Фіцо наголосив, що виступає за «нормальні та прагматичні відносини» між Словаччиною та Російською Федерацією. Він заявив, що планує обговорити з президентом РФ Володимиром Путіним низку «практичних питань», не уточнюючи їхнього змісту. Водночас політик підкреслив, що його позиція часто відрізняється від загальноєвропейської лінії, і саме тому він, за власними словами, відчуває себе «чорною вівцею» в межах ЄС.

    Фіцо заявив, що виступає проти «єдиної обов’язкової думки» в Європейському Союзі, наголошуючи, що політична дискусія має залишатися відкритою. Він підкреслив, що різні підходи в ЄС є нормальним явищем, однак, на його думку, вони не повинні призводити до ізоляції окремих держав-членів.

    Окрему частину заяв прем’єр-міністр Словаччини присвятив історичній пам’яті. Він наголосив, що вважає важливим вшанування всіх, хто боровся проти нацизму у Другій світовій війні, зокрема згадав свій візит до меморіального комплексу Дахау, а також заплановані поїздки до Нормандії та місць поховання румунських солдатів, які брали участь у визволенні Чехословаччини. За його словами, він послідовно виступає проти «перекручування історії» та вибіркового трактування подій минулого.

    Фіцо також згадав про замах на нього, який стався у 2024 році, підкресливши, що цей досвід не вплинув на його рішення відвідати Москву. Він заявив, що розраховує на особисту зустріч із Володимиром Путіним, під час якої має намір поставити низку запитань і передати певні послання. Політик також зазначив, що його поїздка викликала інтерес у частини європейських політичних кіл.

    Ключовим меседжем виступу Фіцо стало твердження про необхідність діалогу між сторонами міжнародних конфліктів. Він наголосив, що, на його думку, лише переговори та прямі контакти можуть привести до врегулювання війни, а не політика ізоляції чи санкцій.

    Окремо прем’єр-міністр Словаччини заявив, що підтримує будь-які форми перемир’я у війні Росії проти України та висловив припущення, що конфлікт може наближатися до завершення. Водночас він не навів конкретних аргументів на користь такої оцінки, обмежившись загальними політичними заявами.

    Фіцо також підкреслив, що повага до жертв Другої світової війни має залишатися універсальною цінністю для всіх країн Європи, незалежно від сучасних політичних суперечностей. Він наголосив на важливості пам’яті про роль СРСР у війні, зазначивши, що цей аспект історії не можна ігнорувати.

    За даними медіа, під час перебування в Москві Фіцо має провести переговори з Володимиром Путіним, однак участі у військовому параді 9 травня він не братиме.

    Раніше повідомлялося, що словацький урядовець може передати російській стороні окремі дипломатичні сигнали, пов’язані з війною в Україні. Водночас українська сторона вже коментувала можливі контакти між Братиславою та Москвою, наголошуючи на чутливості будь-яких таких перемовин у контексті триваючої війни.

  • Фіцо їде до Путіна на 9 травня, але уникає параду

    Фіцо їде до Путіна на 9 травня, але уникає параду

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо підтвердив намір відвідати Москву 9 травня, де планує провести коротку зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним, однак відмовився від участі у військовому параді до Дня перемоги. Про це він заявив журналістам під час саміту Європейської політичної спільноти, уточнивши, що його поїздка матиме обмежений і символічний характер.

    За словами словацького прем’єра, основною метою візиту є вшанування пам’яті радянських солдатів, які брали участь у визволенні Словаччини під час Другої світової війни, тому він планує покласти квіти до могили невідомого солдата Червоної армії. Водночас Фіцо наголосив, що не братиме участі у військових урочистостях, попри попередні сигнали з Кремля про його можливу присутність серед іноземних гостей параду на Красній площі.

    Заява Фіцо пролунала на тлі зростаючої напруженості у відносинах між Росією та країнами Європейського Союзу, а також чутливості будь-яких контактів із Москвою під час триваючої повномасштабної війни проти України. Візит словацького прем’єра вже викликав критику з боку європейських партнерів, зокрема представників Єврокомісії, які неодноразово наголошували, що участь європейських політиків у заходах 9 травня в Росії є політично небажаною і може сприйматися як сигнал підтримки Кремля. У відповідь Фіцо заявив, що не дозволить ставити під сумнів власні рішення і не бачить підстав для докорів сумління, підкресливши, що його дії продиктовані історичною пам’яттю та національними інтересами Словаччини.

    Політичні оглядачі зазначають, що така позиція є продовженням більш прагматичної та часом суперечливої зовнішньої політики Фіцо, який після повернення до влади неодноразово виступав із критикою антиросійських санкцій і військової допомоги Україні. Водночас нинішнє рішення не брати участі у параді може свідчити про спробу уникнути відкритого політичного жесту на підтримку Росії, який міг би ще більше загострити відносини Братислави з Брюсселем і партнерами по ЄС та НАТО. Таким чином, поїздка виглядає як компромісний варіант, що дозволяє зберегти канал комунікації з Москвою, але водночас дистанціюватися від найбільш символічної частини російських урочистостей.

    Додаткових складнощів візиту додає логістичний аспект. Країни Балтії відмовилися пропускати літак словацького прем’єра через свій повітряний простір, що стало ще одним сигналом політичної чутливості поїздки. Після цього Словаччина звернулася з відповідними запитами до інших держав, зокрема Польщі, де питання розглядалося на рівні уряду. Зрештою, за інформацією європейських медіа, дозвіл на проліт надала Чехія, що дозволило сформувати маршрут до російської столиці, хоча сам факт таких труднощів підкреслює рівень ізоляції Росії у європейському просторі.

    Очікується, що 9 травня у Москві, попри відсутність більшості західних лідерів, будуть присутні представники кількох держав, зокрема союзників Росії з пострадянського простору. Водночас сам формат святкування у 2026 році вже зазнав змін на тлі безпекових ризиків і війни проти України, що також впливає на міжнародне сприйняття цього заходу. У цьому контексті рішення Фіцо приїхати до Москви, але дистанціюватися від параду, відображає складний баланс між історичною риторикою, внутрішньою політикою та зовнішнім тиском з боку союзників, який і надалі визначатиме позицію Словаччини у відносинах із Росією та Європейським Союзом.

  • Фіцо: з Зеленським різні погляди, але діалог триває

    Фіцо: з Зеленським різні погляди, але діалог триває

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його позиція та позиція президента України Володимир Зеленський щодо ключових питань суттєво відрізняються, однак попри це сторони мають продовжувати робочий діалог і зосереджуватися на практичній співпраці. Про це він сказав, коментуючи нещодавні контакти з українською стороною та перспективи подальших переговорів між Братиславою і Києвом.

    Фіцо наголосив, що під час обговорень із Зеленським у нього склалося враження про певну гнучкість української сторони щодо організації майбутніх зустрічей, однак він підкреслив, що не має наміру вдаватися до символічних чи політично демонстративних кроків без реального змісту. За його словами, переговори можуть бути організовані як у Братиславі, так і в Києві, і зараз сторони працюють над визначенням формату та логістики потенційних контактів між урядами.

    Словацький прем’єр прямо визнав, що між ним і українським президентом існують «діаметрально протилежні погляди» щодо війни Росії проти України, а також щодо енергетичної політики, питань постачання нафти та підходів до фінансової допомоги. Зокрема, він підтвердив, що Словаччина не підтримує надання військових кредитів Україні та не планує безкоштовно передавати озброєння. Водночас він додав, що комерційні поставки зброї залишаються можливими, якщо вони здійснюються на ринкових умовах.

    Попри це Фіцо підкреслив, що географічна близькість двох держав зумовлює необхідність підтримувати робочі відносини, незалежно від політичних розбіжностей. Він зазначив, що Словаччина та Україна є сусідами, а отже змушені співпрацювати у сферах, які безпосередньо впливають на економіку та повсякденне життя громадян. Серед таких напрямів він назвав розвиток транспортної інфраструктури, зокрема автомобільного та залізничного сполучення, а також співпрацю в енергетичному секторі, який залишається одним із найбільш чутливих і стратегічно важливих для обох країн.

    Фіцо також наголосив, що його підхід до відносин з Україною базується на прагматизмі та необхідності зосереджуватися на тих питаннях, де можливо досягти конкретних результатів, навіть якщо політичні оцінки ситуації кардинально різняться. Він підкреслив, що стабільні двосторонні відносини є важливими не лише для Братислави і Києва, а й для загальної стабільності в регіоні Центральної та Східної Європи.

    Передумовою до нинішніх заяв стала нещодавня зустріч Фіцо і Зеленського, яка відбулася під час міжнародних контактів у Єреван. Тоді сторони обговорювали низку двосторонніх питань, а також загальний контекст безпекової ситуації в регіоні. Хоча конкретних домовленостей публічно не озвучували, сам факт зустрічі став сигналом про збереження каналів комунікації між країнами, попри розбіжності в політичних підходах.

    У Словаччині позиція уряду Фіцо щодо війни в Україні неодноразово викликала дискусії всередині країни та в європейських політичних колах, зокрема через обмеження військової допомоги Києву та акцент на енергетичній взаємодії з різними постачальниками. Водночас офіційна Братислава продовжує участь у європейських механізмах підтримки України та підтримує необхідність дипломатичного врегулювання конфлікту.

    Таким чином, нинішні заяви Фіцо демонструють прагнення зберегти баланс між політичними розбіжностями та необхідністю підтримання практичного діалогу з Україною, особливо у сферах, де співпраця є взаємовигідною та критично важливою для обох держав.

  • «Дружба» знову працює: Фіцо заявив, що трубопровід «не був пошкоджений» і натякнув на політику

    «Дружба» знову працює: Фіцо заявив, що трубопровід «не був пошкоджений» і натякнув на політику

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо зробив резонансну заяву щодо відновлення роботи нафтопроводу Дружба, який проходить через територію України. Попри офіційні повідомлення про ремонт після пошкоджень, словацький політик заявив, що трубопровід нібито «не був пошкодженим від початку» і міг використовуватися як інструмент геополітичного впливу.

    В інтерв’ю ЗМІ Фіцо поставив під сумнів попередні пояснення щодо зупинки прокачування нафти, натякнувши, що ситуація навколо «Дружби» могла мати політичне підґрунтя. «Він не був пошкоджений. Нафтопровід і нафта були використані як інструменти в геополітичній боротьбі», — заявив глава словацького уряду.

    Ця заява прозвучала на тлі підтвердження з боку словацьких офіційних осіб про відновлення постачання енергоносіїв. Зокрема, міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар повідомив, що країна вже почала отримувати перші партії нафти через «Дружбу». За його словами, Братислава навіть готова не блокувати нові санкційні рішення Європейського Союзу, якщо постачання залишатиметься стабільним.

    «Нафта надходить через “Дружбу” до Словаччини… Поки постачання буде безперервним, ми не блокуватимемо процедури ухвалення санкцій на рівні ЄС», — зазначив дипломат.

    Відновлення роботи нафтопроводу стало важливим фактором у європейській політиці останніх днів. Саме після цього Європейський Союз розблокував пакет фінансової допомоги Україні на 90 млрд євро, а також ухвалив новий санкційний пакет проти Росії. Таким чином, «Дружба» знову опинилася в центрі не лише енергетичних, а й політичних процесів у Європі.

    Раніше українська сторона повідомляла, що прокачування нафти було зупинено через пошкодження інфраструктури внаслідок російських обстрілів. Після проведення ремонтних робіт постачання вдалося відновити, що підтвердили і європейські чиновники. Однак заява Фіцо фактично ставить під сумнів цю версію подій і може свідчити про загострення політичної риторики між окремими країнами ЄС та Україною.

    Аналітики зазначають, що подібні заяви можуть бути частиною ширшої політичної гри. Словаччина, як і Угорщина, залишається залежною від постачання російських енергоносіїв, тому питання стабільності роботи «Дружби» має для неї стратегічне значення. Водночас ЄС намагається поступово зменшити залежність від російської нафти, що створює напругу між країнами-членами.

    Крім того, ситуація навколо нафтопроводу показала, наскільки тісно переплетені енергетика та політика в сучасній Європі. Рішення про санкції, фінансову допомогу та дипломатичні кроки дедалі частіше залежать від доступу до ресурсів і стабільності постачання.

    На тлі цих подій Володимир Зеленський наголосив, що Україна виконує свої зобов’язання перед партнерами навіть у складних умовах війни. За його словами, відновлення роботи «Дружби» стало ще одним доказом того, що Київ готовий діяти відповідально, попри постійні загрози з боку Росії.

    Водночас критики звертають увагу, що залежність від одного інфраструктурного об’єкта може використовуватися як інструмент тиску. Історія з «Дружбою» вкотре продемонструвала, що навіть технічні проблеми можуть швидко перетворитися на політичний фактор.

    Ситуація також підкреслює складність внутрішньої політики ЄС. Попри єдність у підтримці України, окремі країни продовжують відстоювати власні економічні інтереси, що впливає на швидкість ухвалення рішень. У цьому контексті заяви Фіцо можуть бути сигналом про те, що подібні суперечності зберігатимуться і надалі.

    Відновлення роботи нафтопроводу «Дружба» стало не лише технічним, а й політичним моментом. Воно вплинуло на рішення ЄС, відкрило доступ до значних фінансових ресурсів для України, але водночас загострило дискусії щодо ролі енергетики в геополітичній боротьбі. Заяви словацького прем’єра лише підкреслюють, що навіть після відновлення постачання напруга навколо цього питання не зникає.