Позначка: #ШтучнийІнтелект

  • Штучний інтелект замість асистента: Meta запустила ШІ-агента Muse для самостійного виконання рутинних завдань

    Штучний інтелект замість асистента: Meta запустила ШІ-агента Muse для самостійного виконання рутинних завдань

    Компанія Meta офіційно представила нового персонального агента зі штучним інтелектом Muse, здатного самостійно виконувати повсякденні завдання від імені користувача. Запуск продукту відбувся на тлі нещодавньої згоди корпорації виплатити 18 мільярдів доларів за мировою угодою у справі про шкоду соціальних мереж. Наразі сервіс доступний виключно на території США через спеціальний вебсайт, мобільні застосунки для iOS та Android, а також у месенджері WhatsApp, із подальшою інтеграцією в розумні окуляри Meta.

    На відміну від традиційних чат-ботів, Muse наділений розширеним функціоналом для безпосередньої взаємодії з електронною поштою, календарями, платіжними сервісами, застосунками для здоров’я та системами «розумного дому». Асистент вміє бронювати поїздки, заповнювати онлайн-форми, розсилати запрошення, перетворювати відеорецепти на списки покупок та здійснювати платежі через систему Link від Stripe. У разі наявності відкритого API агент налаштовує пряму інтеграцію за допомогою облікових даних, а за його відсутності працює через звичайний браузер. Незабаром очікується підтримка Shop Pay та 1Password.

    В основі сервісу лежить фірмова ШІ-модель Muse Spark, а всі завдання виконуються на ізольованому віртуальному комп’ютері Muse Secure VM. Базовий доступ надається безкоштовно з певними лімітами, тоді як для активних клієнтів передбачені тарифи Power за 20 доларів та Maximum за 100 доларів на місяць. Окремо компанія пропонує пільговий тариф Contributor зі знижкою близько 95% для тих, хто добровільно погодиться надати свої запити та відповіді системи для навчання майбутніх ШІ-моделей. Розробники стверджують, що базова система не має доступу до паролів чи платіжних даних, а розмови не використовуються рекламними алгоритмами Meta.

    Попри гарантії безпеки, головним викликом для інноваційного продукту залишається рівень довіри аудиторії після низки гучних розслідувань. Раніше журналісти викрили факти несанкціонованого доступу підрядників Meta до приватних листувань, медичних даних, банківської інформації та інтимних матеріалів користувачів під час навчання алгоритмів. Ці інциденти вже стали приводом для серйозних судових позовів у Сполучених Штатах, тому успіх агента Muse залежатиме від здатності компанії довести реальну захищеність персональних даних.

  • Хакери крадуть токени Claude через інфостілери: користувачі масово втрачають доступ до платних акаунтів

    Хакери крадуть токени Claude через інфостілери: користувачі масово втрачають доступ до платних акаунтів

    Користувачі моделі штучного інтелекту Claude почали скаржитися на несанкціоноване вичерпання лімітів токенів на їхніх преміальних акаунтах. Компанія Anthropic офіційно підтвердила, що зловмисники використовують спеціальне шкідливе програмне забезпечення — інфостілери — для викрадення активних сеансів входу. Завдяки цьому хакери отримують таємний доступ до чужих облікових записів і використовують їх для безкоштовної роботи з інструментом Claude Code.

    Одним із постраждалих виявився британський консультант зі штучного інтелекту Грант Де Свардт, який помітив стрімке зростання споживання токенів у своїй підписці Claude Max 20x, навіть коли він не працював із сервісом. Після його звернення до служби підтримки компанія визнала аномалію, примусово завершила активні сеанси, анулювала всі серверні токени та повернула кошти за невикористану частину передплати. Як показало розслідування, скомпрометований сеанс застосовувався для створення неавторизованих токенів OAuth, що дозволило стороннім сервісам виконувати завдання від імені реальних користувачів.

    Цей інцидент виявився не поодиноким: після розголосу ситуації на платформі Reddit десятки інших підписників повідомили про схожі випадки миттєвого обнулення лімітів без жодної активності з їхнього боку. В Anthropic наголошують, що зараження комп’ютерів відбувається не через їхню платформу, а внаслідок переходу за шкідливими посиланнями або завантаження вірусів із мережі.

    Реагуючи на загрозу, компанія почала примусово припиняти скомпрометовані сеанси та скасовувати авторизації в разі виявлення підозрілої активності. Водночас користувачі висловлюють занепокоєння через відсутність прозорих внутрішніх інструментів, які дозволяли б самостійно відстежувати напрямки витрачання токенів та вчасно блокувати несанкціонований доступ.

     

  • ШІ у війні: експерти попереджають про ризик швидкої ескалації гірший за ядерний

    ШІ у війні: експерти попереджають про ризик швидкої ескалації гірший за ядерний

    Штучний інтелект у військовій сфері стрімко перетворюється на один із ключових факторів глобальної безпеки, який, за оцінками експертів, здатен змінити саму логіку ведення війни та ухвалення стратегічних рішень. На тлі цього дедалі частіше лунають попередження, що швидкість алгоритмів може становити не меншу загрозу, ніж класичні види зброї масового ураження, включно з ядерною. Про це повідомляє Bloomberg.

    За даними агентства, під час міжнародного безпекового форуму «Шангрі-Ла Діалог» у Сінгапурі саме питання військового штучного інтелекту несподівано вийшло в центр дискусій, частково витіснивши традиційні теми ядерного стримування та стратегічної стабільності. Учасники форуму зазначили, що розвиток алгоритмічних систем управління зброєю та аналітики бойових даних кардинально скорочує час між виявленням загрози та ухваленням рішення про відповідь.

    Фахівці пояснюють цей процес через концепцію так званої «петлі OODA» — observe, orient, decide, act («спостерігай, орієнтуйся, вирішуй, дій»). У класичній військовій теорії саме людина контролює цей цикл, однак із впровадженням ШІ значна частина цих етапів автоматизується. У результаті час реакції скорочується настільки, що командири можуть втрачати можливість повноцінно оцінити ситуацію до моменту ухвалення критичних рішень.

    Експерти попереджають, що така швидкість створює новий тип невизначеності — так званий «алгоритмічний туман війни», коли інформація обробляється настільки швидко, що людина фізично не встигає її перевірити та осмислити. У таких умовах, за словами учасників форуму, зростає ризик помилкових або надмірно різких рішень, які можуть призвести до ескалації конфліктів.

    Одне з найжорсткіших попереджень прозвучало від командувача 1-го корпусу та Командування ракетних військ армії Пакистану генерал-лейтенанта Наумана Закрії. Він наголосив, що надмірна швидкість ухвалення рішень у військових системах, керованих штучним інтелектом, може фактично позбавити людину можливості раціонального контролю над ситуацією.

    «Люди діятимуть ірраціонально, а їхні дії будуть крайніми», — заявив він, описуючи потенційні наслідки надмірної автоматизації бойових процесів.

    Свою позицію також висловила президентка Міжнародного комітету Червоного Хреста Міжнародний комітет Червоного Хреста Мір’яна Сполярич. Вона підкреслила, що сучасні технології вже дозволяють здійснювати військові операції дистанційно, коли оператор може перебувати за тисячі кілометрів від місця ураження, що значно ускладнює питання відповідальності.

    За її словами, у майбутніх конфліктах може виникнути ситуація, коли буде складно визначити, хто саме ухвалив рішення про застосування сили — людина, система або алгоритм, що діяв автономно. Це створює нові виклики для міжнародного гуманітарного права та механізмів контролю за війною.

    Попри застереження, військові експерти визнають: штучний інтелект уже став невід’ємною частиною сучасних бойових дій. Начальник оборонного відомства Нідерландів генерал Онно Айхельсхайм зазначив, що технології ШІ активно інтегруються в розвідку, планування операцій та аналіз бойових даних.

    Зокрема, Україна використовує алгоритми для прогнозування можливих російських атак, аналізу масивів розвідувальної інформації та підтримки рішень командування. США, у свою чергу, застосовували системи ШІ для планування ударів по об’єктах проіранських угруповань на Близькому Сході, що демонструє глобальне поширення цих технологій у військовій сфері.

    «Штучний інтелект — це величезний ризик ескалації. Я думаю, це очевидно. Але я не наївний — він уже використовується і буде використовуватися далі», — заявив Айхельсхайм, підкресливши незворотність технологічного тренду.

    Окремим блоком дискусій стала тема рекурсивного самовдосконалення систем штучного інтелекту (RSI), коли алгоритми здатні автоматично покращувати власну продуктивність без участі людини. Експерти попереджають, що в перспективі це може призвести до появи систем, які розвиваються експоненційно швидко, ускладнюючи контроль з боку людини.

    Деякі аналітики порівнюють потенційний розвиток таких систем із «замкнутим циклом», у якому ШІ одночасно створює, вдосконалює та застосовує власні рішення, що може зробити процес прийняття рішень повністю непрозорим для військового керівництва.

    На тлі цих дискусій керівники провідних технологічних компаній останнім часом пом’якшили риторику щодо апокаліптичних сценаріїв, пов’язаних із розвитком ШІ. Вони заявляють, що деякі ранні прогнози про масове безробіття або неконтрольований розвиток технологій були перебільшеними, хоча й визнають наявність реальних ризиків у сфері безпеки.

    Таким чином, штучний інтелект дедалі більше розглядається не лише як інструмент підвищення ефективності на полі бою, а як потенційний фактор стратегічної нестабільності, здатний пришвидшити ескалацію конфліктів і змінити баланс сил у глобальній системі безпеки.

  • В Україні тестують людиноподібних бойових роботів на фронті — CNBC

    В Україні тестують людиноподібних бойових роботів на фронті — CNBC

    В Україні розпочалися випробування людиноподібних бойових роботів безпосередньо в умовах реальних бойових дій — подія, яку експерти вже називають одним із перших практичних випадків застосування гуманоїдної робототехніки на полі бою. Про це повідомляє CNBC із посиланням на розробників, військові джерела та учасників програми тестування.

    Йдеться про американський стартап Foundation Future Industries (часто скорочено Foundation), який базується у Сан-Франциско та займається розробкою автономних роботизованих систем подвійного призначення. Компанія створює людиноподібних роботів, які можуть застосовуватися як у цивільній промисловості, так і у військових умовах, включно з логістикою, евакуацією та потенційною роботою в небезпечних бойових зонах.

    За даними видання, Foundation має зв’язки з політичним і бізнес-оточенням родини президента США Дональда Трампа, зокрема через участь Еріка Трампа як радника зі стратегічного розвитку, а також як попереднього інвестора проєкту. У компанії стверджують, що це партнерство спрямоване на масштабування виробництва робототехніки та повернення критичних технологій у США.

    Перші прототипи під назвою Phantom MK-1 були доставлені в Україну на початку року для пілотних випробувань. За словами розробників, це стало першим задокументованим випадком використання людиноподібних роботів у зоні активних бойових дій. Тестування проводилося у співпраці з українськими структурами та за участі американських технічних і оборонних консультантів.

    Основною метою випробувань стало перевірити, чи здатні гуманоїдні системи виконувати базові логістичні та допоміжні завдання в умовах високої загрози. Зокрема, йшлося про доставку боєприпасів, спорядження та медичних матеріалів у райони, де пересування військових є надзвичайно ризикованим через артилерійські обстріли, мінування та дронові атаки.

    Роботи MK-1, за даними компанії, можуть переносити до приблизно 20 кілограмів вантажу, пересуватися у складному середовищі та частково взаємодіяти з елементами інфраструктури. Водночас вони залишаються ранніми прототипами і мають суттєві обмеження: недостатню автономність, обмежений час роботи від батареї, відсутність повної водонепроникності та низьку адаптивність до екстремальних умов фронту.

    Попри це, у Foundation заявляють, що навіть ці перші моделі вже продемонстрували практичну цінність — передусім у зменшенні ризику для особового складу під час логістичних операцій. За словами представників компанії, використання роботів дозволяє «вивести людину з найнебезпечнішого етапу ланцюга постачання».

    Україна стала місцем для таких випробувань не випадково. Війна, яку розпочала Росія, перетворила територію бойових дій на один із найбільших у світі полігонів для тестування сучасних військових технологій — від безпілотних літальних апаратів до наземних роботизованих систем і елементів штучного інтелекту. Саме тут уже активно застосовуються автономні дрони для розвідки, коригування вогню та ударних операцій, а також наземні платформи для доставки вантажів.

    За словами гендиректора Foundation Санкаета Патака, Україна дозволяє перевірити технології «в найскладніших можливих умовах», що неможливо відтворити в лабораторіях або полігонах у мирних країнах. Він зазначає, що бойовий досвід є критично важливим для розвитку наступного покоління робототехніки.

    Компанія вже оголосила про плани відправити в Україну нову версію системи — Phantom 2. Вона, за заявами розробників, матиме збільшену вдвічі вантажопідйомність, покращену автономність, кращу стійкість до погодних умов і розширені функції взаємодії з військовими підрозділами. У перспективі ці системи можуть отримати напівавтономні або автономні режими роботи.

    Паралельно Foundation активно розширює співпрацю зі збройними силами США. Компанія вже отримала державні контракти на суму близько 24 мільйонів доларів для дослідження використання робототехніки в армії, флоті та повітряних силах. Йдеться про тестування систем у логістиці, інспекціях, транспортуванні вантажів і навіть потенційній роботі зі зброєю.

    У компанії заявляють, що кінцева мета — масштабне впровадження роботів у військові структури США протягом найближчих 12–18 місяців, включно з можливим використанням у зонах бойових дій. Це вже викликало дискусії серед аналітиків щодо швидкості інтеграції автономних систем у сучасну війну.

    Український досвід, за оцінками експертів, може стати ключовим фактором у формуванні нової військової доктрини Заходу. Застосування роботів у реальних бойових умовах дозволяє перевірити не лише технічні можливості, а й логістику, управління ризиками та взаємодію людини і машини на полі бою.

    Водночас фахівці застерігають, що розвиток людиноподібної військової робототехніки відкриває складні етичні та правові питання — зокрема щодо ступеня автономності систем і меж їхнього використання у бойових діях. Окремі експерти наголошують, що поява таких технологій може змінити саму природу війни, зменшивши роль людини у безпосередньому контакті на полі бою.

    Таким чином, Україна фактично стала не лише ареною сучасного збройного конфлікту, а й глобальним випробувальним майданчиком для технологій майбутнього, де формується нове покоління військової робототехніки, здатне визначити стандарти війни у найближчі десятиліття.

  • ШІ витісняє новачків з ринку праці

    ШІ витісняє новачків з ринку праці

    Стрімке впровадження штучного інтелекту дедалі сильніше змінює глобальний ринок праці та підходи компаній до формування команд. Якщо ще кілька років тому великі корпорації активно інвестували у молодих спеціалістів та розширювали програми стажувань, то тепер ситуація починає кардинально змінюватися. Нове дослідження консалтингової компанії Oliver Wyman свідчить, що бізнес дедалі частіше робить ставку на працівників із досвідом, тоді як кількість вакансій для початківців може суттєво скоротитися вже найближчими роками. Про результати опитування повідомило агентство Bloomberg.

    Опитування проводилося серед генеральних директорів американських компаній і показало різку зміну настроїв у корпоративному середовищі. Понад 40% керівників заявили, що протягом найближчих одного-двох років планують скоротити кількість молодших посад у своїх компаніях. Натомість бізнес має намір зосередитися на працівниках середнього та старшого рівня, які вже мають професійний досвід та здатні виконувати складні завдання без тривалого навчання.

    Лише 17% опитаних керівників повідомили, що планують збільшувати найм молодших спеціалістів. Для ринку праці це стало тривожним сигналом, адже ще рік тому ситуація була майже протилежною — тоді компанії, навпаки, активно розширювали програми для початківців та молодих фахівців.

    Аналітики пояснюють таку трансформацію стрімким розвитком генеративного штучного інтелекту та ШІ-агентів, які вже сьогодні можуть виконувати значну частину роботи, що раніше доручалася молодшим співробітникам. Сучасні алгоритми здатні писати код на рівні junior-розробників, готувати звіти, аналізувати масиви даних, створювати презентації, обробляти документи, проводити первинну оцінку клієнтів та навіть виконувати окремі маркетингові чи юридичні завдання.

    Саме тому компанії дедалі частіше ставлять питання про доцільність утримання великої кількості молодших співробітників, якщо частину їхньої роботи можна автоматизувати значно дешевше та швидше.

    Результати дослідження Oliver Wyman підтверджують і наукові роботи провідних університетів. Зокрема, Гарвардський університет раніше дійшов висновку, що компанії, які активно впроваджують генеративний штучний інтелект, найчастіше скорочують саме молодші позиції. При цьому рівень зайнятості досвідчених працівників у таких організаціях залишається відносно стабільним.

    Директор дослідницького підрозділу Oliver Wyman Forum Джон Ромео зазначив, що сучасний бізнес дедалі більше цінує працівників, які вже мають досвід вирішення складних проблем та можуть швидко адаптуватися до нових викликів. За його словами, роботодавці розглядають середню та старшу ланку як ключовий ресурс для підвищення продуктивності в умовах активного впровадження ШІ.

    «Початківцям стає все важче знайти першу роботу, оскільки значну частину базових завдань тепер можуть виконувати алгоритми», — пояснюють експерти ринку праці.

    Консультант із питань майбутнього праці Равін Джесутхасан також наголосив, що компанії дедалі частіше шукають людей, які вже стикалися з кризовими ситуаціями, вміють ухвалювати рішення під тиском та мають практичні навички роботи у складних умовах.

    За його словами, штучний інтелект може виконувати багато технічних функцій, однак досі не здатний повноцінно замінити критичне мислення, інтуїцію, людський досвід та стратегічне бачення. Саме ці якості залишаються головною перевагою досвідчених працівників перед автоматизованими системами.

    Утім, експерти попереджають, що така тенденція може мати небезпечні наслідки для економіки в майбутньому. Керівниця глобального напряму лідерства та змін в Oliver Wyman Гелен Лейс застерегла, що масова відмова від молодих кадрів уже зараз може призвести до дефіциту кваліфікованих працівників через кілька років.

    Вона пояснила, що сьогоднішні молодші спеціалісти — це майбутні керівники, аналітики, інженери та управлінці середньої ланки. Якщо компанії перестануть інвестувати у їхнє навчання та професійний розвиток, то згодом на ринку просто не вистачатиме людей із необхідним рівнем досвіду.

    «Молодші спеціалісти повинні отримувати практичний досвід зараз, щоб згодом стати саме тими фахівцями, яких компанії потребуватимуть у майбутньому», — наголосила Лейс.

    Особливо гостро проблема може проявитися у сферах технологій, фінансів, маркетингу, консалтингу та IT, де традиційно кар’єра будувалася саме через поступове проходження всіх рівнів — від junior-позицій до керівних ролей.

    Ще одним сигналом масштабних змін стало дослідження Стенфордського університету, оприлюднене у листопаді. Науковці дійшли висновку, що молоді працівники на 16% частіше втрачають роботу у сферах, найбільш схильних до автоматизації за допомогою штучного інтелекту. Йдеться насамперед про професії, де багато повторюваних завдань і стандартизованих процесів.

    Експерти прогнозують, що найближчими роками конкуренція за першу роботу лише посилюватиметься. Молодим спеціалістам доведеться не просто володіти базовими навичками, а й навчитися працювати разом із ШІ-інструментами, швидко адаптуватися до нових технологій та постійно підвищувати кваліфікацію.

    Водночас деякі великі корпорації демонструють інший підхід. Наприклад, IBM у лютому оголосила про плани утричі збільшити найм працівників на початкові позиції у США. Компанія також планує адаптувати опис вакансій до нових умов ринку праці та активнішого використання штучного інтелекту.

    У IBM вважають, що молоді фахівці залишаються важливими для довгострокового розвитку компанії, а завдання бізнесу полягає не у повній заміні людей штучним інтелектом, а у створенні нових моделей співпраці між людиною та технологіями.

    Попри це, загальний тренд на ринку праці наразі свідчить про поступову зміну балансу на користь досвідчених працівників. Аналітики зазначають, що штучний інтелект не лише трансформує окремі професії, а й повністю змінює логіку побудови кар’єри. Якщо раніше молоді спеціалісти отримували досвід через виконання простих завдань, то тепер значну частину такої роботи виконуватимуть алгоритми.

    У результаті компаніям доведеться переглядати підходи до навчання персоналу, а молодим працівникам — шукати нові способи здобуття практичного досвіду в умовах стрімкої автоматизації.

    Експерти також звертають увагу, що навіть досвідчені працівники не можуть почуватися повністю захищеними. Корпорації дедалі рідше готові гарантувати довгострокову стабільність зайнятості, а ринок праці стає більш гнучким та менш передбачуваним. Штучний інтелект уже зараз змінює не лише окремі вакансії, а й саму модель взаємин між роботодавцями та працівниками у глобальній економіці.