Khreshchatyknews.com

Позначка: Шенген

  • Затримання у Швеції: засуджений екснардеп-втікач Дмитро Святаш опинився під вартою

    Затримання у Швеції: засуджений екснардеп-втікач Дмитро Святаш опинився під вартою

    У Швеції правоохоронні органи затримали колишнього народного депутата України від «Партії регіонів» Дмитра Святаша, якого на батьківщині заочно засуджено до 12 років позбавлення волі. За інформацією шведського видання Expressen, політика-втікача зупинила прикордонна поліція під час проходження паспортного контролю в стокгольмському аеропорту Арланда. Наразі він перебуває під вартою в центрі тимчасового тримання Управління у справах міграції в місті Мьєрста.

    Під час спроби перетнути шведський кордон Святаш, який має як російське, так і українське громадянство, пред’явив саме український паспорт. Офіційною підставою для затримання та заборони на в’їзд стало відповідне рішення Польщі, завчасно внесене до спільної інформаційної бази країн Шенгенської зони. Адвокат затриманого Марк Сафарян озвучив доволі несподівану версію візиту свого клієнта, заявивши, що екснардеп нібито прилетів до Стокгольма виключно заради відвідування концерту американського співака Стіві Вандера. Водночас захист намагається надати справі політичного забарвлення і вже подав апеляційну скаргу, в якій наголошується, що Святаш категорично заперечує проти можливої екстрадиції в Україну.

    Дмитро Святаш, який був депутатом Верховної Ради з 2002 по 2019 рік, покинув територію України ще п’ять років тому і відтоді постійно проживав у Росії. Його кримінальне переслідування має серйозне підґрунтя: влітку 2024 року український суд визнав його винним у виправдовуванні російської збройної агресії та масштабному шахрайстві на суму понад 2,2 мільярда гривень. Крім того, з 2023 року вітчизняні правоохоронні органи офіційно підозрюють колишнього політика у державній зраді.

     

  • Ісландія сказала ЄС «ні»: більшість громадян відмовилася від повернення до переговорів про вступ до ЄС

    Ісландія сказала ЄС «ні»: більшість громадян відмовилася від повернення до переговорів про вступ до ЄС

    Ісландія не відновлюватиме переговори про вступ до Європейського Союзу після того, як більшість громадян країни проголосувала проти повернення до процесу євроінтеграції.

    На референдумі, який відбувся 29 серпня, 52,8% виборців сказали «ні» відновленню переговорів з ЄС, тоді як прихильників продовження європейського курсу виявилося 47,7%. Розрив виявився відносно невеликим, але достатнім, щоб закрити питання про негайне повернення Ісландії до переговорного процесу.

    Загалом проти проголосували 118 040 людей, за — 105 339. Ще 1 652 бюлетені були порожніми або недійсними.

    Явка стала однією з найпомітніших деталей голосування — участь взяли близько 82,5% виборців, що навіть перевищує явку на парламентських виборах 2024 року. Висока активність показала, наскільки важливим і водночас поляризуючим залишається для Ісландії питання можливого членства в ЄС.

    Рейк’явік хотів переговорів, регіони — ні

    Географія голосування виявилася дуже показовою.

    У двох округах столиці більшість підтримала відновлення переговорів. У Північному Рейк’явіку «за» проголосували 57,5%, у Південному — 54,5%.

    Але майже вся решта країни сказала «ні».

    Найбільший спротив зафіксували у Північно-західному окрузі, де проти виступили 62,9% виборців. У Північно-східному окрузі частка противників становила 61,2%, у Південному — близько 60%, а в Південно-західному — приблизно 53%.

    Тобто референдум фактично показав помітний розкол: столиця більше тяжіє до поглиблення інтеграції з ЄС, тоді як значна частина регіонів воліє зберігати нинішню модель відносин.

    Ісландія вже була дуже близько до переговорів про вступ

    Сьогоднішнє голосування не означає, що Ісландія вперше відмовляється від європейської інтеграції.

    Країна офіційно подала заявку на вступ до ЄС ще у липні 2009 року, після глобальної фінансової кризи, яка особливо боляче вдарила по ісландській економіці.

    Єврокомісія дала позитивний висновок у лютому 2010 року, а вже влітку того самого року почалися офіційні переговори.

    Процес просувався досить далеко.

    З 35 переговорних розділів Ісландія встигла відкрити 27, а 11 із них — попередньо закрити.

    Однак після зміни уряду у 2013 році переговори поставили на паузу.

    У березні 2015 року Рейк’явік офіційно повідомив Євросоюзу, що більше не хоче вважатися країною-кандидатом на вступ.

    Саме тому нинішній референдум був не голосуванням за безпосередній вступ Ісландії до ЄС.

    Ісландців запитували значно обережніше: чи варто лише відновити переговори, після завершення яких питання членства могло б вирішуватися окремо.

    І навіть на цьому етапі більшість відповіла негативно.

    Чому Ісландії взагалі потрібен ЄС, якщо вона вже дуже близько інтегрована

    Ситуація Ісландії суттєво відрізняється від більшості країн-кандидатів.

    Формально вона не є членом ЄС, але вже інтегрована в європейську систему набагато глибше, ніж може здатися.

    Ісландія входить до Європейського економічного простору, Європейської асоціації вільної торгівлі та Шенгенської зони. Це дає країні доступ до значної частини єдиного європейського ринку та свободи пересування.

    Саме через це противники членства часто ставлять просте питання: навіщо вступати до ЄС повністю, якщо більшість економічних переваг Ісландія вже має?

    Але прихильники інтеграції відповідають протилежним аргументом.

    Ісландія змушена імплементувати значну кількість правил європейського внутрішнього ринку, не маючи при цьому такого самого впливу на процес їх ухвалення, як повноправні держави-члени.

    Тобто нинішня модель дає країні доступ до європейського ринку, але не повний політичний голос у Брюсселі.

    Найболючіше питання — рибальство

    Одна з головних причин багаторічного скепсису ісландців щодо членства в ЄС — рибальство.

    Для острова з населенням менше 400 тисяч людей рибна промисловість має набагато більше економічне й політичне значення, ніж для більшості держав Європи.

    Ісландія десятиліттями самостійно контролює свої рибні ресурси, квоти та доступ до вод.

    Вступ до ЄС означав би необхідність домовлятися про ці питання в рамках спільної європейської політики.

    Саме це традиційно викликає значний спротив у прибережних та сільських районах — і географія нинішнього голосування частково відображає цю різницю між столицею та регіонами.

    До цього додаються питання сільського господарства, продовольчої політики та побоювання щодо передачі частини повноважень європейським інституціям.

    Навіть перед референдумом результат був абсолютно непередбачуваним

    Цікаво, що ще кілька місяців тому ситуація виглядала зовсім інакше.

    Опитування, оприлюднене у червні, показувало, що серед тих, хто визначився, 53,1% підтримували відновлення переговорів з ЄС.

    За кілька днів до референдуму боротьба стала майже рівною.

    Останнє опитування перед голосуванням давало прихильникам переговорів лише мінімальну перевагу — 50,4% проти 49,6%, тобто результат перебував у межах статистичної похибки.

    У підсумку реальне голосування завершилося на користь табору «ні».

    Це означає, що за останні тижні кампанії противникам відновлення переговорів вдалося мобілізувати більше прихильників або переконати частину невизначених.

    Це не означає розрив Ісландії з Європою

    Результат референдуму легко трактувати як «Ісландія відвернулася від Європи», але це було б перебільшенням.

    Країна залишається одним із найбільш інтегрованих з ЄС партнерів поза межами самого Союзу.

    Вона продовжить участь у Європейському економічному просторі, Шенгенській зоні та інших спільних механізмах.

    Тобто нинішнє «ні» стосується саме повноправного членства та відновлення переговорів, а не загальної співпраці з Європейським Союзом.

    Проте політичне значення результату все одно велике.

    Уряд отримав досить чіткий сигнал: суспільство поки не готове навіть повертатися до процесу, який був заморожений понад десять років тому.

    Чому за голосуванням уважно стежив Брюссель

    Для Європейського Союзу цей референдум був важливий не лише через саму Ісландію.

    ЄС одночасно проходить нову хвилю дискусій про розширення, у якій ключове місце займають Україна, Молдова та держави Західних Балкан.

    Ісландія є економічно розвиненою демократією, членом НАТО та державою, яка вже виконує значну частину європейських правил.

    Тому її потенційне повернення до переговорів могло б стати для Брюсселя символічним підтвердженням привабливості ЄС навіть для багатих країн Північної Європи.

    Але сталося навпаки.

    Більшість громадян Ісландії вирішила, що нинішньої моделі відносин із Союзом їм достатньо.

    І це робить результат референдуму цікавим ще з однієї причини: Ісландія фактично показала, що тісна інтеграція з ЄС не обов’язково автоматично веде до бажання стати його повноправним членом.

    Питання ЄС для Ісландії не зникне назавжди

    Попри результат 52,8% проти 47,7%, говорити, що тема членства закрита назавжди, теж зарано.

    Розрив становить лише трохи більше п’яти процентних пунктів.

    Рейк’явік уже демонструє переважно проєвропейські настрої, а загальнонаціональні опитування протягом року показували дуже нестабільний баланс сил.

    Тому питання ЄС майже напевно залишиться частиною ісландської політики.

    Але після референдуму 29 серпня уряд отримав однозначний демократичний мандат: переговори зараз поновлювати не слід.

    Ісландія залишається максимально близько до Європейського Союзу — у спільному економічному просторі, Шенгені та десятках програм співпраці.

    Проте останній крок до повноправного членства більшість ісландців поки робити не хоче.

  • Європа без кордонів під загрозою: у ЄС загострився конфлікт через Шенген

    Європа без кордонів під загрозою: у ЄС загострився конфлікт через Шенген

    Європейська комісія закликає держави-члени Європейського Союзу розпочати поступове скасування тимчасового прикордонного контролю на внутрішніх кордонах Шенгенської зони, зокрема в Німеччині та інших країнах, які нині зберігають такі обмеження. У Брюсселі наголошують, що чинна практика дедалі більше суперечить базовим принципам вільного пересування, закладеним у Шенгенській угоді, і має бути поетапно згортана.

    Про це повідомляє німецьке видання Spiegel із посиланням на позицію Єврокомісії та заяви європейських посадовців.

    Єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер заявив, що, на думку Єврокомісії, поступове скорочення прикордонного контролю в дев’яти країнах ЄС, де він наразі продовжує діяти, є «як можливим, так і доцільним», зокрема і для Німеччини. За його словами, нинішня ситуація більше не виправдовує тривале збереження внутрішніх бар’єрів у межах Шенгенської зони, оскільки міграційний тиск у Європі зменшується, а спільні механізми контролю поступово посилюються.

    Бруннер наголосив, що однією з причин для перегляду політики є суттєве скорочення кількості біженців, які прибувають до ЄС у порівнянні з попередніми періодами. На його думку, це створює передумови для повернення до нормального функціонування Шенгенської системи без постійних перевірок на внутрішніх кордонах.

    Водночас єврокомісар визнав, що держави-члени мають право враховувати безпекові ризики, однак підкреслив, що такі ризики вже значною мірою компенсуються іншими інструментами на рівні ЄС. Йдеться, зокрема, про посилення контролю на зовнішніх кордонах Союзу та впровадження єдиної європейської системи в’їзду та виїзду, яка має забезпечити більш ефективний облік перетину кордонів громадянами третіх країн.

    Попри позицію Брюсселя, внутрішньополітичні дебати в країнах-членах ЄС залишаються напруженими. Уряди низки держав, включно з Німеччиною, Австрією та деякими іншими країнами, останніми роками неодноразово відновлювали або продовжували дію прикордонного контролю, посилаючись на необхідність боротьби з нелегальною міграцією, контрабандою та потенційними безпековими загрозами.

    Особливо активно такі заходи застосовує Німеччина, яка зберігає контроль на окремих ділянках кордону вже тривалий час. Це викликає дискусії як усередині країни, так і на рівні Європейського Союзу, оскільки критики вказують на поступове розмивання принципу Шенгенської зони без внутрішніх кордонів.

    Додаткового юридичного виміру ситуації надали рішення німецьких судів. У квітні адміністративний суд міста Кобленц визнав незаконними окремі прикордонні перевірки між Німеччиною та Люксембургом. Це рішення стало черговим у серії судових постанов у Німеччині, які ставлять під сумнів відповідність тривалого внутрішнього контролю нормам європейського права. Раніше аналогічні рішення також стосувалися перевірок на кордоні з Австрією, що посилило тиск на уряд у Берліні.

    У відповідь на заклик Єврокомісії міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт 4 червня заявив, що Берлін не підтримує ідею швидкого скасування внутрішніх прикордонних перевірок. Він наголосив, що чинні заходи залишаються необхідними для забезпечення національної безпеки та ефективного контролю міграційних потоків, а їх передчасне скасування може створити додаткові ризики для країни.

    Таким чином, між Європейською комісією та урядами окремих держав-членів ЄС формується чітке розходження у підходах до майбутнього Шенгенської зони. Брюссель наполягає на відновленні повної свободи пересування, тоді як національні уряди зберігають обережну позицію, ставлячи у пріоритет питання безпеки та внутрішньої стабільності.

    Експерти відзначають, що подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи вдасться ЄС знайти компроміс між ідеєю єдиної безкордонної Європи та прагненням окремих держав посилити контроль над міграцією і внутрішньою безпекою. У разі відсутності такого компромісу Шенгенська система може зіткнутися з подальшим розширенням практики тимчасових внутрішніх кордонів, що поступово змінюватиме її первісну концепцію.

  • У ЄС занепокоєні можливим зв’язком іранських військових аташе з КВІР

    У ЄС занепокоєні можливим зв’язком іранських військових аташе з КВІР

    У Європейському Союзі посилюється занепокоєння щодо присутності та діяльності іранських військових аташе в низці європейських країн, яких у закритих аналітичних документах підозрюють у можливому зв’язку з Корпусом вартових ісламської революції (КВІР) та використанні дипломатичного статусу як прикриття для діяльності, що виходить за межі офіційних дипломатичних функцій.

    Про це повідомляє Euractiv із посиланням на непублічну доповідь європейських структур безпеки, з якою ознайомилися журналісти видання.

    Згідно з документом, частина іранських військових аташе, які офіційно працюють при посольствах Ірану в країнах ЄС, можуть фактично бути діючими офіцерами КВІР, які виконують завдання, пов’язані з військово-розвідувальною або координаційною діяльністю. У доповіді наголошується, що така практика потенційно дозволяє представникам структури, яка в Європейському Союзі вже фігурує як терористична організація, користуватися перевагами дипломатичного статусу, включно з імунітетом, захистом від переслідування та вільним пересуванням у межах Шенгенської зони.

    Аналітики, які готували документ, звертають увагу на те, що наявність подібних посадових осіб у дипломатичних місіях створює складну ситуацію для європейських спецслужб, оскільки формально їхня діяльність захищена міжнародними дипломатичними нормами, але водночас існують підозри щодо їхнього зв’язку з військовими структурами, які перебувають під санкціями.

    Серед конкретних прикладів у доповіді згадується військовий аташе Ірану в Польщі Мохаммад Нагхізадех. Його ім’я наводиться як один із випадків, що викликають особливу увагу європейських аналітиків у контексті загальної присутності іранських військових представників у регіоні.

    У документі також детально розглядається ширший геополітичний контекст. Зазначається, що після ескалації напруженості між Іраном, США та Ізраїлем роль КВІР усередині іранської політичної системи ще більше зросла. У доповіді йдеться про те, що Корпус поступово перетворюється на ключовий центр ухвалення рішень у сфері безпеки та зовнішньої політики, а його вплив на державні інституції Ірану посилився.

    Окремо згадується фігура командувача КВІР Ахмада Вахіді, якого в документі описують як одну з центральних осіб у структурі силового блоку Ірану. Йому приписують значний вплив на координацію силових відомств, формування політичних рішень у сфері безпеки та участь у визначенні переговорних позицій Тегерана у відносинах із міжнародними партнерами. При цьому в доповіді підкреслюється, що зростання ролі КВІР змінює баланс сил усередині іранської держави, зміщуючи його у бік військово-силового блоку.

    На цьому тлі європейські аналітики висловлюють побоювання, що дипломатична присутність осіб, пов’язаних із КВІР, може створювати потенційні ризики для безпеки країн ЄС. Зокрема, йдеться про можливі операції впливу, розвідувальну діяльність, а також використання дипломатичних каналів для координації дій за межами офіційних дипломатичних функцій.

    У зв’язку з цим у закритій доповіді містяться рекомендації щодо можливих політичних і дипломатичних кроків. Серед них — запровадження додаткових санкцій проти осіб, які можуть бути пов’язані з КВІР, а також перегляд статусу іранських військових аташе у країнах ЄС. Окремо пропонується розглянути можливість їх вислання з європейських держав як кроку, спрямованого на посилення тиску на Тегеран і обмеження впливу структур, які в ЄС вважають дестабілізуючими.

    У документі підкреслюється, що подібні заходи можуть стати частиною ширшої стратегії міжнародної ізоляції іранського Корпусу вартових ісламської революції та зменшення його можливостей діяти за межами країни.

    Питання статусу іранських дипломатичних і військових представників у Європі вже тривалий час залишається предметом політичних дискусій у ЄС. Частина експертів і політиків наголошує, що якщо організація офіційно визнається терористичною, то її представники не повинні користуватися дипломатичними привілеями на території європейських країн. Інші ж вказують на необхідність балансувати між безпековими міркуваннями та дотриманням міжнародного дипломатичного права.

    Раніше служби безпеки Німеччини попереджали, що Іран може активізувати гібридну та розвідувальну діяльність у Європі після завершення активної фази конфліктів зі США та Ізраїлем. У цих оцінках йшлося про потенційні ризики шпигунства, впливу на діаспори та використання нелегальних мереж для операцій за кордоном.

    Додаткового резонансу ситуації додають і зовнішні ініціативи США, де, за попередніми повідомленнями, пропонується винагорода до 15 мільйонів доларів за інформацію про фінансові механізми, пов’язані з КВІР. У Вашингтоні це розглядають як частину ширшої кампанії тиску на іранські структури, які США вважають загрозою міжнародній безпеці.

  • Естонія хоче закрити Шенген для російських військових: ініціативу просувають на рівні ЄС

    Естонія хоче закрити Шенген для російських військових: ініціативу просувають на рівні ЄС

    Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що російські військовослужбовці, які брали участь у війні проти України, повинні бути позбавлені права в’їзду до Шенгенської зони. За його словами, така заборона має бути довгостроковою або навіть постійною та стати частиною спільної політики Європейського Союзу.

    Естонія вже почала просувати цю ініціативу серед європейських партнерів. У Таллінні вважають, що після завершення війни значна кількість російських військових із бойовим досвідом може становити серйозну загрозу для безпеки країн Європи. Саме тому, на думку естонського уряду, діяти потрібно на випередження.

    Крістен Міхал наголосив, що багато військових Росії можуть бути причетними до воєнних злочинів. У зв’язку з цим їхній в’їзд до країн Європи створює не лише політичні, а й реальні безпекові ризики. Він також підкреслив, що йдеться не про поодинокі випадки, а про потенційно велику кількість людей із досвідом бойових дій.

    Уряд Естонії звертає увагу на наслідки масштабної мобілізації в Росії. Там вважають, що після війни частина таких осіб може бути залучена до нових воєнізованих або приватних військових структур, які здатні діяти за межами країни.

    Наразі Естонія вже частково обмежила в’їзд для окремих категорій російських військових. Однак країна прагне, щоб подібні правила діяли на рівні всього Європейського Союзу. У Таллінні підкреслюють: ефективність таких рішень можлива лише за умови, що їх підтримають усі держави-члени.

    Водночас у ЄС зазначають, що питання візової політики частково залишається у компетенції національних урядів. Саме тому для впровадження загальноєвропейської заборони необхідно узгодити юридичні механізми та знайти спільну позицію.

    Європейські інституції вже розглядають можливість оцінки таких обмежень у межах чинного законодавства. Йдеться про пошук рішень, які дозволять поєднати принципи відкритості Шенгену з новими безпековими викликами.

    Експерти вважають, що ця ініціатива може стати частиною ширшої дискусії про післявоєнну архітектуру безпеки в Європі. Питання контролю за пересуванням осіб із бойовим досвідом набуває дедалі більшого значення на тлі війни та її довгострокових наслідків.

    Пропозиція Естонії може вплинути на формування нових підходів до безпеки в Європейському Союзі. Водночас її реалізація залежатиме від політичної волі інших країн і готовності діяти спільно.

  • Нові правила на кордоні ЄС спричинили затримки в аеропортах

    Нові правила на кордоні ЄС спричинили затримки в аеропортах

    Повноцінний запуск нової Європейської системи в’їзду та виїзду (EES), яка запрацювала у країнах Шенгенської зони з 10 квітня 2026 року, вже призвів до масштабних затримок у найбільших аеропортах Європи. У перші дні роботи система спричинила справжній транспортний колапс: пасажири стояли у чергах по кілька годин, а частина з них навіть не встигала на рейси.

    За даними міжнародних аеропортових асоціацій та ЗМІ, найбільші проблеми зафіксовано щонайменше у 15 країнах, серед яких Франція, Німеччина, Італія, Іспанія, Бельгія та Греція. У пікові години очікування на прикордонному контролі сягало 2–3 годин, а подекуди навіть перевищувало цей показник.

    Причиною затримок стало впровадження нової цифрової системи контролю, яка замінила штампи в паспортах. Відтепер усі громадяни країн, що не входять до ЄС (включно з українцями), повинні проходити біометричну реєстрацію під час перетину кордону. Це включає сканування паспорта, фотографування обличчя та зняття відбитків пальців.

    Система EES охоплює 29 країн, включно з більшістю держав ЄС та країнами Шенгенської зони — Ісландією, Норвегією, Швейцарією та Ліхтенштейном. Вона автоматично фіксує кожен в’їзд і виїзд, а також дозволяє контролювати дотримання правила перебування «90 днів протягом 180».

    Попри те, що Європейська комісія заявляє про середній час обробки одного пасажира на рівні приблизно 70 секунд, у реальних умовах він часто збільшується до кількох хвилин. Саме це і створює ефект «ланцюгової реакції», коли навіть невелике уповільнення призводить до багатогодинних черг.

    Представники аеропортів і авіакомпаній відкрито критикують нову систему. Зокрема, у Міжнародній раді аеропортів (ACI Europe) попереджають, що ситуація може стати «некерованою» вже найближчим часом, особливо влітку, коли потік туристів значно зросте.

    Ще різкіше висловився генеральний директор Ryanair Майкл О’Лірі, який назвав запуск EES «хаосом» і «безладом». За його словами, у деяких аеропортах люди чекали до чотирьох годин, а авіакомпанії змушені були відправляти літаки без частини пасажирів через затримки на контролі.

    Крім затримок, нова система створила й інші проблеми. Деякі аеропорти тимчасово призупиняли реєстрацію через технічні збої, а пасажири скаржилися на складність процедури та недостатню кількість персоналу.

    Водночас у Єврокомісії наполягають, що система працює загалом стабільно, а проблеми мають локальний характер. Там визнають наявність технічних труднощів у деяких країнах, але підкреслюють, що відповідальність за організацію роботи на місцях лежить на національних органах влади.

    Експерти зазначають, що EES є частиною ширшої реформи прикордонного контролю ЄС. Її мета — підвищити безпеку, запобігти нелегальній міграції та ефективніше відстежувати порушення правил перебування. За період тестового запуску система вже зафіксувала понад 50 мільйонів перетинів кордону та допомогла виявити сотні потенційних загроз.

    У перспективі EES має працювати разом із ще однією системою — ETIAS, яка запрацює наприкінці 2026 року і передбачатиме попередню онлайн-реєстрацію для безвізових мандрівників.

    Для українців нововведення означають зміну звичного процесу подорожей до Європи. Якщо раніше достатньо було пред’явити паспорт і отримати штамп, то тепер потрібно проходити повну цифрову реєстрацію, особливо під час першого в’їзду.

    Фахівці радять враховувати нові реалії та планувати подорожі з урахуванням можливих затримок. Зокрема:
    – приїжджати до аеропорту значно раніше (щонайменше за 3 години);
    – бути готовими до біометричних процедур;
    – перевіряти документи заздалегідь;
    – уникати стиковок із коротким часом пересадки.

    Особливо уважними варто бути в перші місяці після запуску системи, коли процеси ще не повністю налагоджені.

    Таким чином, EES стала одним із наймасштабніших оновлень прикордонної системи Європи за останні десятиліття. Вона має стратегічну мету — зробити контроль більш ефективним і цифровим, однак на старті вже продемонструвала суттєві труднощі впровадження. Для мандрівників це означає одне: подорожі до Європи стали більш технологічними, але поки що — і значно повільнішими.

  • Двоє українців отримали вирок у Польщі за нелегальне перевезення росіян

    Двоє українців отримали вирок у Польщі за нелегальне перевезення росіян

    У Польщі правоохоронці затримали двох громадян України, які перевозили через територію країни 12 громадян Росії без необхідних документів. Інцидент стався 31 березня у місті Сянок під час перевірки транспорту поблизу кордону зі Словаччиною.

    За даними прикордонної служби, автобус із пасажирами зупинили для стандартної перевірки. Під час огляду з’ясувалося, що всі 12 росіян не мають документів, які б дозволяли їм легально перебувати на території Польщі або перетинати кордон.

    Подальша перевірка встановила, що ці особи раніше подали заявки на отримання дозволу на проживання в Угорщині. Відповідно до правил, вони мали залишатися на території цієї країни і не мали права її покидати.

    Польські правоохоронці кваліфікували дії росіян як незаконне перебування та порушення міграційного режиму. Суд призначив їм покарання у вигляді шести місяців умовного ув’язнення з відстрочкою виконання вироку на два роки. Крім того, їм заборонили в’їзд до країн Шенгенської зони та депортували з Польщі. Після цього вони залишили територію країни у напрямку Білорусі.

    Щодо громадян України, які організували перевезення, відкрили кримінальне провадження за сприяння незаконному перетину кордону. Суд визнав їх винними та призначив покарання у вигляді одного року умовного ув’язнення з аналогічною відстрочкою на два роки.

    У польських службах наголошують, що подібні випадки розглядаються як частина ширших схем незаконної міграції. У зв’язку з цим контроль на кордонах посилюється, а відповідальність за організацію таких перевезень залишається жорсткою.

  • У Шенгенській зоні запроваджують нову систему контролю: що зміниться для подорожувальників

    У Шенгенській зоні запроваджують нову систему контролю: що зміниться для подорожувальників

    З 10 квітня країни Шенгенської зони почнуть повноцінно використовувати нову цифрову систему контролю на кордонах — Entry/Exit System (EES). Вона поступово замінить традиційні штампи у паспортах і суттєво змінить процедуру проходження прикордонного контролю.

    Головна зміна полягає у переході на біометричну реєстрацію. Під час перетину кордону у мандрівників збиратимуть відбитки пальців і робитимуть фото обличчя. Усі ці дані зберігатимуться в електронній системі та використовуватимуться під час наступних поїздок.

    Фактично, Європа відмовляється від паперових відміток у паспортах. Біометричні дані поступово замінять штампи, які раніше були звичними для багатьох туристів.

    Як працюватиме нова система

    Для тих, хто вже подорожував до країн Шенгену, процедура стане швидшою. Якщо дані вже є в системі, прикордонники просто звірятимуть їх без повторного збору біометрії.

    Втім, у деяких випадках інформацію можуть знімати повторно — наприклад, якщо система не зможе коректно ідентифікувати людину або дані потребуватимуть оновлення.

    Власники біометричних паспортів зможуть користуватися автоматичними терміналами контролю там, де вони встановлені. Це має пришвидшити проходження кордону, однак повністю уникнути черг, за прогнозами, не вдасться.

    Важливі правила для подорожуючих

    Для громадян країн, що не входять до ЄС, зокрема Казахстану, візовий режим залишається без змін. Система EES не скасовує необхідності отримання шенгенської візи.

    Крім того, нова система автоматично фіксуватиме всі випадки перевищення дозволеного строку перебування в Шенгенській зоні. Навіть незначне порушення може мати наслідки — від штрафів до відмови у видачі віз у майбутньому.

    Європейський союз також планує можливі зміни у візовій політиці. Зокрема, обговорюється угода про спрощення візових процедур, яка може передбачати скорочення термінів розгляду заяв, зменшення кількості документів, зниження зборів і розширення можливостей отримання багаторазових віз.

  • Європа змінює правила безвізу для українців з 2026 року

    Європа змінює правила безвізу для українців з 2026 року

    Європейський Союз змінює правила безвізових подорожей для громадян третіх країн, зокрема й України. Наприкінці 2026 року для в’їзду до більшості європейських держав українцям буде недостатньо лише закордонного паспорта — перед поїздкою доведеться оформлювати електронний дозвіл у системі ETIAS та сплачувати відповідний збір.

    Розмір обов’язкового платежу за оформлення дозволу ETIAS становитиме 20 євро з кожного заявника. Подання групових або сімейних заяв не передбачене — кожна особа повинна реєструватися окремо. Оформлений дозвіл діятиме протягом трьох років або до завершення строку дії закордонного паспорта, якщо він сплине раніше.

    ETIAS надаватиме право на багаторазові короткотермінові поїздки тривалістю до 90 днів у межах кожного 180-денного періоду. Система охоплюватиме близько 30 європейських країн, зокрема держави Шенгенської зони, а також Болгарію, Румунію і Кіпр.

    Водночас Європейський Союз визначив категорії осіб, які звільняються від сплати збору. Безкоштовно оформити дозвіл зможуть діти та підлітки до 18 років, особи віком від 70 років, а також члени сімей громадян ЄС або людей, які мають право на вільне пересування в межах Союзу. Проте навіть ці категорії зобов’язані пройти реєстрацію в системі та отримати схвалення перед поїздкою.

    Подання заявки на ETIAS відбуватиметься виключно онлайн — через офіційний вебресурс або мобільний застосунок системи. Оплата здійснюватиметься банківською карткою, а розгляд анкети розпочинатиметься лише після підтвердження платежу.

    Варто враховувати, що сплачений збір не підлягає поверненню. У разі відмови або помилки в анкеті, зокрема неправильного зазначення паспортних даних чи імені, дозвіл анулюється, і процедуру доведеться проходити повторно з новою оплатою.

    У Європейській комісії окремо попереджають про ризик шахрайства. Заявникам радять користуватися виключно офіційними ресурсами ETIAS, оскільки сторонні сайти-посередники часто додають додаткові «сервісні збори», через що вартість дозволу може зрости до 50–100 євро.

    Також підкреслюється, що навіть чинний дозвіл ETIAS не гарантує автоматичного в’їзду до Європейського Союзу. Остаточне рішення ухвалюватимуть прикордонні служби після перевірки документів і біометричних даних у системі в’їзду-виїзду.

  • На кордоні з Польщею запускають систему EES: що зміниться для українців

    На кордоні з Польщею запускають систему EES: що зміниться для українців

    Польща розпочинає поетапний запуск нової європейської системи в’їзду/виїзду EES (Entry/Exit System) на пунктах пропуску, що межують з Україною. Система має пришвидшити і підсилити контроль, а також допомагатиме ЄС відстежувати строки перебування іноземців у Шенгенській зоні.

    За інформацією прикордонних відомств, першими у Люблінському воєводстві підключаються:
    — 4 листопада — автомобільний пункт «Долгобичув—Угринів»;
    — 5 листопада — пункт «Зосин—Устилуг»;
    — 6 листопада — автомобільний і залізничний переходи «Дорогуськ—Ягодин».

    EES передбачає сканування паспортних документів і збір біометричних даних для осіб, які не є громадянами ЄС: прикордонники робитимуть фото та зніматимуть відбитки пальців. Дані зберігатимуться у централізованій базі для контролю кратності в’їздів/виїздів та дотримання строків перебування.

    Польська сторона наголошує: загальний порядок перетину кордону не змінюється, але на старті можливі тимчасові затримки через первинну реєстрацію мандрівників у системі. Подорожнім радять закладати додатковий час на проходження контролю та заздалегідь підготувати документи.

    EES — частина ширшої реформи зовнішнього кордону ЄС, покликаної зменшити черги, посилити безпеку й боротьбу з нелегальною міграцією, а також автоматизувати перевірку дотримання 90-денного ліміту перебування для безвізових мандрівників.