Khreshchatyknews.com

Позначка: Сейм Польщі

  • Туск поставив крапку: чи отримає Україна нові ракети Patriot від Польщі

    Туск поставив крапку: чи отримає Україна нові ракети Patriot від Польщі

    Польща наразі не планує передавати Україні додаткові ракети-перехоплювачі для зенітно-ракетних комплексів Patriot. Прем’єр-міністр країни Дональд Туск пояснив, що Варшава не має достатніх запасів такого озброєння, однак наголосив, що це рішення не означає згортання підтримки України у війні проти Росії.

    Про це Дональд Туск заявив під час спілкування з журналістами, повідомляє Rzeczpospolita.

    Відповідаючи на запитання про можливість нових поставок ракет для українських систем Patriot, глава польського уряду зазначив, що країна не володіє значними резервами цих боєприпасів і тому наразі не розглядає можливість їх подальшої передачі.

    За словами Туска, нещодавнє рішення Польщі передати Україні п’ять ракет-перехоплювачів уже викликало гучну політичну дискусію всередині країни. Він назвав критику цього кроку необґрунтованою та заявив, що рішення ухвалювали у повній координації із союзниками по НАТО та Сполученими Штатами.

    “Ви також помітили галас, спричинений нашим абсолютно непотрібним, відверто шокуючим рішенням передати п’ять протиракетних комплексів “Патріот” у повній згоді з НАТО та американцями. Наразі ми не очікуємо такої передачі”, – сказав прем’єр-міністр Польщі.

    Водночас Туск підкреслив, що відмова від нових поставок саме ракет для Patriot не означає зміни загального курсу польської влади щодо підтримки України. Він запевнив, що Варшава і надалі залишатиметься одним із ключових союзників Києва.

    Глава уряду також різко висловився щодо антиукраїнських заяв, які останнім часом дедалі частіше лунають у польському політичному просторі. За його словами, він не підтримує таку риторику і вважає, що Польща повинна продовжувати допомагати Україні у боротьбі проти російської агресії.

    “Я не схвалюю цю антиукраїнську риторику в Польщі, і доки я буду прем’єр-міністром, Польща братиме активну участь у наданні допомоги Україні у війні з Росією”, – наголосив Дональд Туск.

    Заява польського прем’єра прозвучала на тлі політичної дискусії, яка розгорнулася після повідомлень про передачу Україні ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot. Частина польських політиків поставила під сумнів законність такого рішення, вважаючи, що воно мало бути погоджене із парламентом.

    Зокрема, віцеспікер Сейму Кшиштоф Босак заявив, що уряд нібито передав Україні ракети без відповідного рішення парламенту. За його словами, депутати Сейму не голосували за такий крок, а тому він викликав запитання серед частини політичних сил.

    Після цього Дональд Туск підтвердив факт передачі Україні п’яти ракет-перехоплювачів Patriot, пояснивши, що рішення було ухвалене після консультацій із союзниками по НАТО та американською стороною і мало на меті посилити захист українського неба від російських повітряних атак.

    На захист цього рішення виступив і міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. Він заявив, що безпека Польщі безпосередньо залежить від здатності України стримувати російські атаки, тому підтримка української протиповітряної оборони відповідає національним інтересам Варшави.

    За словами глави польського Міноборони, він воліє, щоб польські ракети Patriot збивали російські ракети над Києвом, а не над Варшавою, адже це допомагає віддаляти загрозу від польського кордону та зміцнює безпеку всього східного флангу НАТО.

    Попри нинішню відмову від нових поставок ракет для Patriot, Польща залишається одним із найбільших військових, політичних та гуманітарних партнерів України від початку повномасштабного російського вторгнення. Варшава продовжує надавати Києву різноманітну допомогу та неодноразово наголошувала, що підтримуватиме Україну стільки, скільки це буде необхідно.

  • Польща готує заборону прапора ОУН-УПА: заява Навроцького

    Польща готує заборону прапора ОУН-УПА: заява Навроцького

    Президент Польщі Кароль Навроцький виступив із закликом законодавчо заборонити використання червоно-чорного прапора ОУН-УПА на території країни. Таку заяву він зробив під час меморіальних заходів до 83-х роковин Волинської трагедії, наголосивши, що цей символ, на його думку, не повинен бути присутнім у польському суспільному просторі.

    Про це повідомляє RMF24.

    Заява пролунала 11 липня під час урочистостей у селі Радруж, розташованому неподалік українсько-польського кордону. Саме цього дня у Польщі відзначають Національний день пам’яті поляків – жертв Волинської трагедії. Меморіальні заходи традиційно присвячені вшануванню пам’яті загиблих під час подій Другої світової війни, однак цього року вони також стали майданчиком для нових політичних заяв щодо історичної політики та польсько-українських відносин.

    У своєму виступі президент Кароль Навроцький заявив, що має намір домагатися ухвалення спеціального закону, який заборонить використання червоно-чорного прапора ОУН-УПА на території Польщі. За його словами, такий символ не повинен бути присутнім у країні, оскільки він асоціюється з організаціями, які, на переконання польської сторони, несуть відповідальність за масові вбивства польського цивільного населення під час Волинської трагедії.

    «Ми не хочемо бачити його у Польщі – і я зроблю усе, щоб забезпечити, що його не буде у Польщі. Я вірю, що польський парламент ухвалить відповідний закон», – заявив Навроцький.

    Президент Польщі також порівняв червоно-чорний прапор із нацистською ідеологією Blut und Boden («Кров і земля»), заявивши, що, на його думку, обидва символи пов’язані з ідеологіями, які виправдовували масове насильство.

    «Це те саме, що прапор Blut und Boden. Це те, що він мав на увазі, і за ним була і є уся ідеологія українських націоналістів, які вбивали польських жінок і дітей», – сказав польський лідер.

    При цьому Навроцький наголосив, що його слова не спрямовані проти українського народу загалом. Він окремо підкреслив, що розмежовує сучасну Україну та історичні події середини ХХ століття, а також заявив, що його критика стосується виключно прихильників «бандерівської ідеології».

    «Я звинувачую не увесь український народ, а бандерівську ідеологію, тих, хто вбивали, і тих, хто знову апелює до червоно-чорного стяга у XXI столітті», – зазначив президент.

    Він також заявив, що героїзація або, за його словами, замовчування злочинів минулого може створювати небезпечні прецеденти.

    «Це не можна прийняти, тому що прославляння геноциду чи заплющування очей – це запрошення до нового геноциду», – заявив Навроцький.

    Окрему частину свого виступу польський президент присвятив історії 14-річної польської дівчини Ядвіги, яка загинула під час Волинської трагедії. Він наголосив, що трагедія дітей не має національності та провів паралель із сучасною війною Росії проти України.

    За словами Навроцького, смерть польської школярки понад вісімдесят років тому є такою ж людською трагедією, як і загибель українських дітей, які сьогодні стають жертвами російських ракетних ударів та атак безпілотників.

    Виступ президента Польщі прозвучав на тлі триваючих дискусій щодо історичної пам’яті між Варшавою та Києвом. Попри безпрецедентний рівень співпраці між країнами після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, тема Волинської трагедії залишається однією з найчутливіших у двосторонніх відносинах.

    Останніми місяцями Польща неодноразово порушувала питання активізації пошукових та ексгумаційних робіт на території України. Київ зі свого боку заявляє про готовність продовжувати історичний діалог та співпрацювати у питаннях пошуку й перепоховання загиблих, наголошуючи на необхідності взаємності та поваги до пам’яті жертв з обох сторін.

    Водночас у день пам’яті жертв Волинської трагедії звучали й інші заяви польського керівництва, які мали значно примирливіший характер. Зокрема, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у своєму зверненні наголосив, що історична пам’ять повинна будуватися на правді, пам’яті та надії, а не ставати інструментом політичної боротьби чи розпалювання ворожнечі.

    Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, який цього дня перебував у Волинській області та взяв участь у меморіальних заходах в українській Олиці, також закликав до примирення між українцями та поляками. Він наголосив, що пам’ять про загиблих не повинна перетворюватися на «спіраль ненависті», а має сприяти взаємному порозумінню.

    Українська сторона також долучилася до заходів із вшанування пам’яті. Посол України в Польщі поклав квіти до меморіалу жертв Волинської трагедії у Варшаві, підкресливши важливість збереження історичної пам’яті та розвитку конструктивного діалогу між двома державами навіть попри складні сторінки спільної історії.

    Заява Кароля Навроцького щодо можливої законодавчої заборони червоно-чорного прапора ОУН-УПА вже привернула значну увагу польського політичного середовища. Якщо відповідний законопроєкт буде підготовлений і внесеся до Сейму, він може стати предметом гострих парламентських дискусій. Водночас така ініціатива потенційно здатна вплинути і на польсько-українські відносини, адже історична політика залишається одним із найбільш чутливих питань у співпраці двох країн, які нині є стратегічними партнерами у протидії російській агресії.

  • Польський міністр оборони відвідає Волинь у річницю Волинської трагедії

    Польський міністр оборони відвідає Волинь у річницю Волинської трагедії

    У суботу, 11 липня, на Волині відбудуться меморіальні заходи з нагоди 83-х роковин Волинської трагедії — однієї з найболючіших сторінок в історії українсько-польських відносин. До церемоній долучиться міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, який прибуде до Волинської області, щоб вшанувати пам’ять загиблих. У Варшаві наголошують, що вшанування жертв має базуватися на історичній правді та пам’яті, а не на прагненні помсти, однак тема Волинської трагедії й надалі залишається предметом активних політичних дискусій між двома країнами.

    Про це повідомив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у соціальній мережі X.

    За словами польського урядовця, 11 липня він особисто відвідає Волинську область, де братиме участь у меморіальних заходах, присвячених жертвам трагічних подій часів Другої світової війни. Заплановані церемонії традиційно відбуваються за участю представників духовенства, місцевої влади, громадських організацій, дипломатів та родичів загиблих.

    Косіняк-Камиш зазначив, що вже багато років організацією пам’ятних заходів займається єпископ Луцької дієцезії Віталій Скомаровський. За словами польського міністра, саме завдяки таким церемоніям вдається зберігати історичну пам’ять про людей, які стали жертвами міжетнічного конфлікту в роки Другої світової війни.

    “Протягом багатьох років єпископ Луцького Віталій Скомаровський організовує там меморіальні церемонії. Наші думки та молитви будуть з усіма тими, хто загинув лише тому, що був поляком”, — написав глава Міністерства національної оборони Польщі.

    Водночас Косіняк-Камиш підкреслив, що вшанування пам’яті загиблих не повинно перетворюватися на інструмент політичної боротьби чи розпалювання взаємної ненависті між українцями та поляками.

    За його словами, пам’ять про Волинську трагедію має спиратися передусім на правду, історичну відповідальність і повагу до людських жертв.

    “Жертви закликають не до помсти, а до пам’яті та правди”, — наголосив польський міністр.

    83-тя річниця Волинської трагедії проходить у період, коли історична тематика знову опинилася в центрі політичного порядку денного Польщі. Останніми місяцями у Варшаві дедалі частіше лунають заяви про необхідність законодавчого врегулювання питань, пов’язаних із трактуванням діяльності українських націоналістичних організацій періоду Другої світової війни.

    Зокрема, нещодавно польський Сейм розпочав перше читання президентського законопроєкту щодо внесення змін до закону про Інститут національної пам’яті та Кримінального кодексу.

    Документ передбачає запровадження кримінальної відповідальності за публічне пропагування ідеології Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА). Автори законодавчої ініціативи заявляють, що такі зміни покликані захистити історичну пам’ять про польських громадян, які загинули під час подій на Волині.

    Втім ця ініціатива викликала занепокоєння в Україні.

    Міністерство закордонних справ України виступило із закликом до польської сторони утриматися від кроків, які можуть негативно вплинути на українсько-польські відносини та посилити напругу між двома країнами.

    У зовнішньополітичному відомстві наголосили, що складні питання спільної історії повинні вирішуватися виключно шляхом професійного діалогу між істориками, науковцями та експертами, а не ставати предметом політичного протистояння.

    Українська дипломатія також підкреслила, що стратегічне партнерство між Києвом і Варшавою, сформоване після початку повномасштабного вторгнення Росії, є значно важливішим за історичні суперечки та має залишатися пріоритетом для обох держав.

    На тлі цих дискусій тема Волинської трагедії дедалі частіше звучить і в заявах українських високопосадовців.

    Раніше начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов в інтерв’ю РБК-Україна зазначав, що польська влада може вдатися до низки, за його словами, “незрілих ескалаційних кроків”, пов’язаних саме з історичними питаннями.

    Водночас експерти звертають увагу, що, попри періодичне загострення дискусій навколо історичної пам’яті, співпраця України та Польщі у сфері безпеки, оборони та політики залишається надзвичайно тісною.

    Саме Польща після початку повномасштабного вторгнення Росії стала одним із найближчих союзників України, прийнявши мільйони українських біженців, передавши значні обсяги військової техніки, боєприпасів, систем озброєння та гуманітарної допомоги.

    Варшава також активно підтримує вступ України до Європейського Союзу та НАТО, бере участь у міжнародних програмах військової допомоги й залишається одним із ключових партнерів Києва на міжнародній арені.

    Разом із тим історичні питання, пов’язані з подіями на Волині, залишаються однією з найскладніших тем двостороннього діалогу. Протягом останніх років сторони неодноразово наголошували на необхідності продовження спільної роботи істориків, проведення ексгумацій, збереження місць пам’яті та пошуку взаємоприйнятного підходу до оцінки трагічних подій минулого.

    Очікується, що цьогорічні меморіальні заходи на Волині стануть не лише даниною пам’яті загиблим, а й черговим нагадуванням про важливість історичного діалогу між Україною та Польщею, який має базуватися на взаємній повазі, відкритості та прагненні до порозуміння навіть попри складні сторінки спільної історії.

  • У Польщі назвали справу з орденом Зеленського «моральною перемогою»

    У Польщі назвали справу з орденом Зеленського «моральною перемогою»

    У Сеймі Польщі продовжується політична та публічна дискусія навколо резонансного рішення президента Польщі Кароля Навроцького про позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Республіки Польща. Попри те, що сам факт рішення вже викликав значний міжнародний резонанс і став предметом суперечок як у Варшаві, так і в Києві, частина польських політиків намагається перевести фокус із конфлікту на перспективу подальших двосторонніх відносин.

    Однією з таких позицій стала заява депутатки коаліційної Польської селянської партії (PSL) Уршули Паславської, яка в ефірі Polsat News охарактеризувала рішення щодо ордена як «моральну перемогу» польської держави. Водночас вона наголосила, що після завершення цього етапу політичного протистояння необхідно уникати подальшої ескалації та зосередитися на практичній співпраці з Україною, насамперед у сфері післявоєнного відновлення.

    Паславська підкреслила, що ситуація з поверненням ордена, який раніше був вручений Володимиру Зеленському, фактично вже перейшла у завершальну фазу, і тому політичний сенс продовження конфлікту, на її думку, вичерпується. Вона зазначила, що Польща має перейти до обговорення довгострокових стратегічних питань, зокрема участі у міжнародній конференції, присвяченій відбудові України, яка розглядається як один із ключових елементів майбутньої економічної співпраці між країнами.

    На її думку, саме відбудова України має стати центральним напрямком польської зовнішньої політики у східному векторі, адже масштаб руйнувань і потреби у відновленні створюють не лише гуманітарний, а й економічний виклик для всієї Європи. Вона також наголосила, що Польща вже зробила значний внесок у підтримку України, як на державному рівні, так і через зусилля польського суспільства, яке прийняло мільйони українських громадян після початку повномасштабної війни.

    Водночас Паславська звернула увагу на те, що міжнародні конференції з відбудови не можуть бути ефективними без безпосередньої участі української сторони, оскільки саме Україна є головним реципієнтом і водночас ключовим партнером у визначенні пріоритетів відновлення. Вона підкреслила, що будь-які рішення, ухвалені без Києва, не матимуть практичної цінності та не принесуть очікуваного результату.

    Окрему увагу депутатка приділила питанню політичної реакції на заяви української сторони щодо можливих дзеркальних кроків у відповідь на дії Варшави. Вона закликала утримуватися від емоційної риторики та взаємних погроз, наголосивши, що Польща як країна з довшою демократичною традицією в Європейському Союзі повинна демонструвати стриманість і політичну зрілість у складних ситуаціях.

    В її інтерпретації важливо не дозволити, щоб історичні суперечки або символічні конфлікти перетворювалися на довготривалий дипломатичний розрив між двома державами, які мають спільний інтерес у безпеці та стабільності регіону. Вона також наголосила, що будь-які дії, які можуть сприйматися як емоційна ескалація, лише віддаляють сторони від конструктивного діалогу.

    Паславська додала, що Україна повинна враховувати політичну роль Польщі у процесі європейської інтеграції, оскільки позиція Варшави матиме значення для подальших рішень у межах Європейського Союзу. При цьому вона застерегла, що загострення двосторонніх суперечок може ускладнити шлях України до ЄС, якщо конфлікти навколо історичних і символічних питань не будуть врегульовані.

    У Сеймі також звучать застереження щодо можливих довгострокових наслідків нинішньої дипломатичної напруги. На думку Паславської, якщо обидві сторони не докладуть зусиль для зниження рівня конфлікту, ситуація може перейти у тривалий політичний дисбаланс, який у перспективі негативно вплине на економічні та безпекові інтереси як Польщі, так і України.

    Раніше рішення президента Польщі Кароль Навроцький про позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла було обґрунтоване історико-політичними мотивами та суперечками навколо символічних назв українських військових підрозділів. На тлі цього в Україні низка політиків заявила про намір повернути польські державні нагороди, а також розпочалася ширша дискусія щодо формату подальших політичних контактів між Києвом і Варшавою, включно з міжнародними заходами з відбудови України.

  • У Польщі закликали не загострювати історичні суперечки з Україною

    У Польщі закликали не загострювати історичні суперечки з Україною

    Спікер Сейму Польщі Влодзімеж Чажастий заявив, що вступ України до Європейського Союзу відповідає життєвим інтересам Польщі, а польсько-українські відносини мають будуватися на стратегічному партнерстві, а не на загостренні історичних суперечок.

    Виступаючи під час зустрічі з мешканцями міста Сосновець, Чажастий звернув увагу на посилення антиукраїнської риторики в польському суспільстві та політичному просторі. За його словами, однією з найбільш чутливих тем у двосторонніх відносинах залишається історична пам’ять, зокрема питання діяльності Української повстанської армії.

    Політик прокоментував рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти одному з підрозділів Сил спеціальних операцій почесне найменування «Героїв УПА». Він зазначив, що не бачить логічного пояснення такому кроку, однак наголосив, що реакція на подібні рішення має бути виваженою та не ґрунтуватися на емоціях.

    Чажастий підкреслив, що безпекові інтереси Польщі безпосередньо пов’язані з майбутнім України. На його переконання, незалежність української держави є важливою умовою стабільності в Центрально-Східній Європі та стримування російської агресії.

    За словами спікера Сейму, у разі втрати Україною незалежності під загрозою можуть опинитися інші держави регіону, включаючи Молдову, країни Балтії та саму Польщу. Саме тому Варшава зацікавлена не лише у збереженні українського суверенітету, а й у подальшому просуванні України до членства в Європейському Союзі.

    Окремо Чажастий прокоментував ініціативу президента Польщі Кароль Навроцький щодо можливого позбавлення Володимира Зеленського найвищої польської державної нагороди — Ордена Білого Орла. Він закликав уникати поспішних рішень та оцінювати ситуацію з огляду на довгострокові інтереси двох держав.

    «В інтересах Польщі – підтримувати добрі відносини з Україною, а не загострювати суперечки щодо історичної політики», – наголосив маршалок Сейму.

    Заяви Чажастого пролунали на тлі дискусій у Польщі щодо історичної політики та відносин з Україною після рішення про присвоєння українському військовому підрозділу почесного найменування «Героїв УПА». Частина польських політиків виступила з критикою цього кроку та закликами до жорсткішої реакції з боку Варшави.

    У відповідь голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук публічно подякував Чажастому за його позицію. Український спікер зазначив, що сьогодні Київ і Варшава залишаються стратегічними партнерами перед спільною загрозою з боку Росії, а взаємна підтримка зміцнює безпеку обох народів та всієї Європи.

    Попри періодичні суперечки щодо історичних питань, Польща залишається одним із головних союзників України в Європейському Союзі та НАТО, а також одним із найактивніших прихильників української євроінтеграції та підтримки Києва у протистоянні російській агресії.