Khreshchatyknews.com

Позначка: САП

  • Начальника Донецької екологічної інспекції судитимуть за необґрунтовані активи на понад 8 млн грн

    Начальника Донецької екологічної інспекції судитимуть за необґрунтовані активи на понад 8 млн грн

    Прокурор САП звернувся до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання необґрунтованими активів начальника Державної екологічної інспекції Донеччини та їх стягнення в дохід держави. Загальна сума майна перевищує 8 млн грн.

    Серед об’єктів позову — численні елітні автомобілі: «AUDI A8» (2008), «TOYOTA AVENSIS» (2013), «VOLKSWAGEN TIGUAN» (2019 та 2024), «TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150», «AUDI Q8» (2021) та «BMW X5» (2022). Частина транспортних засобів була оформлена на дружину посадовця та близьку особу, однак ними фактично користувалися сам службовець і його родина.

    За даними НАЗК, деякі авто були придбані за заниженими цінами, нібито за гроші від продажу попередніх машин. Крім того, близька особа декларанта, на яку оформлені транспортні засоби, не мала посвідчення водія.

    Національне агентство проаналізувало доходи та витрати посадовця і його сім’ї і дійшло висновку, що законних джерел для придбання таких активів у 2021–2024 роках не було.

    У разі задоволення позову активи можуть бути стягнуті на користь держави за рішенням ВАКС відповідно до ст. 290 Цивільного процесуального кодексу.

  • САП вимагає конфіскувати у посадовця МВС квартири та авто на 8,6 млн грн

    САП вимагає конфіскувати у посадовця МВС квартири та авто на 8,6 млн грн

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання необґрунтованими активів, які належать посадовцю регіонального сервісного центру МВС.

    Як повідомляє «Закон і Бізнес» з посиланням на НАЗК, у власності службовця та його родини виявили п’ять квартир і чотири паркомісця в Закарпатській області, а також автомобілі «Mercedes-Benz E 200» (2013 року випуску), «BMW 730D» і «Audi A8» (обидва 2018 року). Загальна вартість майна становить понад 8,6 млн грн.

    Під час моніторингу способу життя НАЗК встановило, що один із транспортних засобів був придбаний на ім’я доньки посадовця у 15 разів дешевше від ринкової вартості. Щойно почалася перевірка законності набуття майна, службовець та його родина переоформили частину активів на інших близьких осіб.

    Аналіз доходів і видатків чиновника та його близьких підтвердив, що придбати ці активи за рахунок законних джерел вони не могли.

    Тепер ВАКС може ухвалити рішення про стягнення майна на користь держави відповідно до статті 290 Цивільного процесуального кодексу України.

  • САП вимагає конфіскації майна чиновника МВС Поповича на понад 8 млн грн

    САП вимагає конфіскації майна чиновника МВС Поповича на понад 8 млн грн

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала позов до Вищого антикорупційного суду щодо конфіскації майна адміністратора сервісного центру МВС у Тячеві на Закарпатті Івана Поповича. Його активи вартістю понад 8,6 млн грн визнані необґрунтованими.

    За даними слідства, у період 2020–2022 років Попович та його родина стали власниками значних активів, легальне походження яких не підтверджене:

    • 5 квартир;

    • 4 машиномісця;

    • автомобілі BMW 2018 року, Mercedes E200 2013 року та Audi A8 2018 року.

    Частина майна оформлена на дружину та доньку чиновника. При цьому одна з автівок була записана на доньку за ціною, що у 15 разів нижча за ринкову, зазначають прокурори.

    Коли правоохоронні органи почали цікавитися статками Поповича, він та його близькі особи переоформили частину нерухомості й авто на інших родичів. Водночас жодних законних доходів, які могли б пояснити такі покупки, у посадовця та його сім’ї не виявлено.

    САП вимагає конфіскації як майна, що досі перебуває у користуванні сім’ї, так і компенсації вартості активів, які були переписані на інших осіб.

    Наразі Вищий антикорупційний суд уже наклав арешт на 4 машиномісця, земельну ділянку та готельно-ресторанний комплекс.

  • САП вимагає конфіскації майна київської чиновниці та її матері на 7,8 млн грн

    САП вимагає конфіскації майна київської чиновниці та її матері на 7,8 млн грн

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала до Вищого антикорупційного суду позов про визнання необґрунтованими та стягнення у дохід держави активів начальниці підрозділу однієї з районних державних адміністрацій Києва та її матері. Загальна вартість майна становить понад 7,8 млн грн.

    За даними НАЗК, у 2020–2025 роках чиновниця отримала та розпорядилася 3,185 млн грн, що перебували на її банківському рахунку. Згідно із законом «Про запобігання корупції», ці кошти не можуть вважатися набутими за рахунок законних доходів.

    Крім того, у цей період мати посадовиці стала власницею квартири в житловому комплексі бізнес-класу неподалік центру Києва. Її вартість становить 4,65 млн грн. Аналіз доходів родини показав, що законних підстав для придбання такої нерухомості вони не мали.

    САП просить суд застосувати цивільну конфіскацію й стягнути активи у власність держави. ВАКС уже наклав арешт на квартиру та інше майно, яке належить посадовиці.

    Цей випадок демонструє, що антикорупційні органи дедалі активніше використовують механізм цивільної конфіскації для повернення незаконно набутого майна на користь держави.

  • САП вимагає конфіскації майна депутатки Марченко на понад 8 млн грн

    САП вимагає конфіскації майна депутатки Марченко на понад 8 млн грн

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала до суду клопотання про конфіскацію майна народної депутатки Людмили Марченко. Йдеться про активи загальною вартістю понад 8,2 млн грн, серед яких – п’ять квартир, майнові права на ще одну квартиру та автомобіль Toyota Land Cruiser. Про це повідомляє Absolution Leaks.

    Під час розслідування справи про можливе зловживання впливом детективи НАБУ встановили, що значна частина активів оформлена не безпосередньо на депутатку, а на її батька та співмешканку брата. Це може вказувати на спробу приховати реальних власників майна.

    Аналіз фінансового стану родини Марченко засвідчив, що придбати таке майно за офіційні доходи вони не могли. Саме ця обставина стала підставою для звернення САП із клопотанням про цивільну конфіскацію.

    У САП пояснюють, що механізм конфіскації є одним із ключових інструментів повернення незаконно набутого майна державі. Таким чином держава може компенсувати збитки та забезпечити відповідальність посадовців, які порушують закон.

    Справу наразі розглядає суд по суті. Рішення щодо конфіскації активів може стати визначальним для остаточного вердикту у справі. Якщо суд підтримає клопотання САП, Людмила Марченко ризикує втратити майно, яке, за даними слідства, не відповідає її задекларованим доходам.

  • САП вимагає конфіскації майна київської чиновниці та її матері на понад 7,8 млн грн

    САП вимагає конфіскації майна київської чиновниці та її матері на понад 7,8 млн грн

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) звернулася до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) із позовом щодо цивільної конфіскації активів начальниці підрозділу однієї з районних державних адміністрацій Києва та її матері. Йдеться про майно загальною вартістю понад 7,8 млн грн.

    За даними НАЗК, упродовж 2020–2025 років чиновниця отримала та розпорядилася сумою у 3,185 млн грн, яка з огляду на вимоги закону “Про запобігання корупції” не може вважатися набутим на законних підставах. Кошти перебували на її банківському рахунку, однак офіційних джерел їх походження підтвердити не вдалося.

    За цей же період мати посадовиці придбала квартиру вартістю 4,65 млн грн у житловому комплексі бізнес-класу поблизу центру столиці. Аналіз доходів родини показав, що легальних прибутків для такої покупки вони не мали.

    САП просить суд визнати ці активи необґрунтованими та стягнути їх у дохід держави. ВАКС уже наклав арешт на квартиру та інше майно чиновниці. Якщо суд задовольнить позов, майно буде конфісковано в рамках процедури цивільної конфіскації.

    Ця справа стала черговим прикладом застосування механізму, який дозволяє державі забирати незаконно набуті статки без доведення вини у кримінальному процесі, що є одним із ключових інструментів антикорупційної політики.

  • Депутат-переселенець із Луганщини з державними виплатами став власником елітного маєтку

    Депутат-переселенець із Луганщини з державними виплатами став власником елітного маєтку

    Народний депутат від партії «Слуга Народу» Олексій Кузнєцов опинився в центрі гучного скандалу. Попри статус переселенця з Луганщини та отримання від держави 1,3 мільйона гривень компенсації за оренду житла у Києві, його сім’я зводить заміський маєток вартістю понад 400 тисяч доларів.

    У 2019 році, після обрання до Верховної Ради, Кузнєцов оформив державну допомогу як ВПО. Його дружина, Аліна Кузнєцова, яка також отримує виплати, паралельно придбала земельну ділянку з недобудованим будинком. Вартість угоди склала майже 2,8 мільйона гривень.

    Цікаво, що за кілька днів до покупки жінка позичила у Марії Кобець 3,2 мільйона гривень, з яких повернула лише 500 тисяч. Решта грошей, як і джерело доходів родини, викликають чимало запитань.

    За останні чотири роки сім’я Кузнєцових вклала значні кошти у ремонт та оздоблення маєтку. Будинок досі офіційно не введений в експлуатацію, проте його ринкова вартість вже перевищує 400 тисяч доларів.

    При цьому нардеп продовжував орендувати квартиру на Оболонській набережній. Власниця 100-метрових апартаментів здавала їх за 20 тисяч гривень на місяць, навіть не підвищуючи ціну, бо «пожалівши сім’ю, яка втратила все у Сєвєродонецьку».

    Скандал довкола житла лише загострився після затримання Кузнєцова НАБУ та САП. Йому інкримінують привласнення близько 80 тисяч доларів на схемах закупівель безпілотників і засобів РЕБ для ЗСУ. Нардеп наразі перебуває у СІЗО, а суд визначив заставу у 8 мільйонів гривень.

    Історія показує, як статус переселенця і державні виплати можуть поєднуватися з будівництвом розкішних маєтків і корупційними оборудками навіть у час війни.

  • За Тимуром Міндічем, який втік до Європи, розпочато полювання — Зеленський звернувся за допомогою до Буданова

    За Тимуром Міндічем, який втік до Європи, розпочато полювання — Зеленський звернувся за допомогою до Буданова

    Близько трьох тижнів тому у Відні австрійські спецслужби зафіксували зустріч представників української військової розвідки з контактами сербського злочинного угруповання. Як повідомили дипломатичні джерела, Австрія вже направила Україні офіційний запит із проханням пояснити обставини переговорів.

    За даними видання «from-ua», мова йшла про посередників сербського картелю, який отримав замовлення на ліквідацію або викрадення близького соратника президента Володимира Зеленського — бізнесмена Тимура Міндіча. У липні 2025 року він залишив Україну, а вже на початку серпня з’явилася інформація про плани сербських ОЗУ щодо його фізичного усунення.

    Після цього ГУР, ймовірно за особистим дорученням президента, направив до Відня групу спецпризначенців. До її складу увійшов і командир елітного підрозділу «Артан», колишній снайпер Віктор Торкотюк, відомий під позивним «Титан». Завданням групи було зробити все можливе для скасування «замовлення» та забезпечення безпечного повернення Міндіча в Україну.

    Міндич залишив країну за кілька днів до того, як детективи НАБУ і прокурори САП готували йому підозру у справі про масштабні розкрадання. За версією слідства, через підконтрольні компанії він був причетний до корупційних схем із закупівлею трансформаторів та енергетичного обладнання для «Харківобленерго». У цій же справі вже затримано його двоюрідного брата Леоніда.

    Втім, у Європі Міндич опинився у ще більш небезпечному становищі. На нього звернули увагу не лише українські правоохоронці, але й міжнародні кримінальні структури та російські спецслужби. Для злочинних угруповань він цінний завдяки доступу до фінансових потоків часів Коломойського, а для Москви — як потенційний важіль впливу на Зеленського у контексті таємних мирних переговорів.

    Ключовою фігурою у переговорах із сербами став Віктор Торкотюк. Його вважають правою рукою начальника ГУР Кирила Буданова. Їхня співпраця триває ще з часів АТО. Крім того, Торкотюк підтримує тісні зв’язки із заступником голови Офісу президента Олегом Татаровим, з яким колись виступав в одній збірній з тайського боксу.

    Джерела стверджують, що саме завдяки своїм контактам у кримінальному середовищі Торкотюк організував канал зв’язку з представниками сербського картелю. Він має неформальний вплив на транснаціональні ОЗУ, що діють у Європі та Латинській Америці, а в Україні сформував власну мережу так званої «спортивної молоді» чисельністю до 600 осіб.

    Для Буданова «Титан» став не лише інструментом роботи з міжнародною злочинністю, а й противагою впливу СБУ, де генерал Андрій Поклад, за наявною інформацією, намагається домогтися відставки голови ГУР.

    Втеча Міндіча створила серйозну загрозу для Банкової. Він був посвячений не лише в особисті справи Зеленського, але й у чутливі деталі закритих переговорів про можливий мир. Тепер ця інформація опинилася поза контролем Києва.

    На цьому тлі особа Буданова, з яким у Зеленського донедавна були непрості стосунки, набуває нового значення. Саме він може гарантувати безпеку Міндічу та одночасно зберегти інтереси держави. І саме через це сьогодні в кулуарах влади панує відверта нервозність.

  • САП вимагає конфіскації майна родини ексдепутата з Сумщини на 4,2 млн грн

    САП вимагає конфіскації майна родини ексдепутата з Сумщини на 4,2 млн грн

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання необґрунтованими та конфіскацію активів на понад 4,2 млн грн, якими користується родина колишнього депутата однієї з міських рад Сумської області.

    Як повідомляє НАЗК, йдеться про цивільну конфіскацію майна відповідно до ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України. Серед активів, які можуть перейти у власність держави, — квартира площею 53,8 кв. м у столичному житловому комплексі «Французький квартал» вартістю близько 2,8 млн грн, машиномісце за 225 тис. грн, а також автомобіль Toyota RAV4 2022 року випуску, який оцінили майже в 1,3 млн грн.

    За даними НАЗК, майно було придбане близькими особами ексдепутата, проте він має право ним розпоряджатися. Аналіз доходів та витрат показав, що ні колишній посадовець, ні члени його родини не мали законних фінансових підстав для придбання зазначених активів.

    Тепер рішення про можливу конфіскацію цього майна ухвалюватиме ВАКС. Якщо суд задовольнить позов, майно буде стягнуто в дохід держави.

  • Financial Times: депутати від «Слуги народу» бояться антикорупційної помсти

    Financial Times: депутати від «Слуги народу» бояться антикорупційної помсти

    Близько 70 депутатів від партії «Слуга народу» можуть не підтримати президентський законопроєкт щодо повернення незалежності Національному антикорупційному бюро України (НАБУ). Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела всередині фракції.

    Причиною такого спротиву стала не просто політична незгода, а реальні побоювання частини народних обранців, що антикорупційні органи можуть помститися їм за попередню підтримку скандальної версії закону, яка фактично підпорядкувала НАБУ Генпрокуратурі.

    Ці побоювання посилились після публічної заяви керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександра Клименка. В інтерв’ю Суспільному мовнику він наголосив, що його відомство проводить ретельний аналіз усіх обставин ухвалення попереднього закону — аж до «секундної хронології». За його словами, буде вивчено не лише події, а й висловлювання, звинувачення й тиск на антикорупційні органи.

    Це викликало паніку серед окремих депутатів. Один із керівників фракції «Слуга народу» в коментарі FT заявив, що «люди бояться, що їх будуть несправедливо переслідувати як акт помсти». Деякі настільки налаштовані проти законопроєкту, що, за словами джерел, готові навіть скласти мандати.

    Натомість Клименко наголосив у коментарі для FT, що САП і НАБУ не займаються політичними переслідуваннями. За його словами, «підстави боятися мають лише ті, хто причетний до корупційних схем».

    Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що новий законопроєкт розглядатиметься 31 липня. Однак, за даними Financial Times, через внутрішній конфлікт у фракції «Слуга народу» голосування можуть перенести або провести в момент, коли в сесійній залі буде недостатня кількість депутатів.