Позначка: САП

  • Фігуранта справи про корупцію в закупівлях БпЛА та РЕБ звільнили під заставу

    Фігуранта справи про корупцію в закупівлях БпЛА та РЕБ звільнили під заставу

    У четвер, 20 листопада, з-під варти під заставу вийшов колишній керівник Рубіжанської міської військової адміністрації Андрій Юрченко — фігурант гучної справи про можливу корупцію в закупівлях систем радіоелектронної боротьби та безпілотників для українських військових. Про це Суспільному Донбас повідомив його адвокат Олександр Тананакін.

    За словами захисника, суд погодився зменшити розмір застави через те, що Юрченко тривалий час перебував під вартою, а первинно визначена сума у 6 мільйонів гривень була «непомірною» для підозрюваного. Після зміни запобіжного заходу заставу зменшили до 2 мільйонів гривень. Частину суми Юрченко зібрав самостійно, іншу частину надали друзі, які допомогли оперативно внести кошти.

    Раніше об’єднання «Barristers» підтвердило рішення Вищого антикорупційного суду, зазначивши, що запобіжний захід було пом’якшено після надання стороною захисту відповідних аргументів. Саме 2 мільйони гривень були внесені того ж дня, і Юрченка відразу звільнили з-під варти.

    Досудове розслідування стосується ймовірного отримання неправомірної вигоди під час закупівель БпЛА та РЕБ. За версією НАБУ та САП, до схеми можуть бути причетні колишній голова Луганської ОВА, чинний народний депутат, командир військової частини та власник компанії-виробника дронів. Захист Юрченка наполягає: його дії не містять складу кримінального правопорушення, а сам він не причетний до інкримінованих злочинів.

  • Заступника керівника САП Синюка звільнили під час дисциплінарного провадження

    Заступника керівника САП Синюка звільнили під час дисциплінарного провадження

    Колишній прокурор САП Андрій Броневицький заявив, що звільнення заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Андрія Синюка виглядає як «класичне інституційне прикриття». Про це він публічно повідомив, коментуючи обставини відставки посадовця, який фігурує у гучній «справі Міндича».

    Андрій Синюк тривалий час вважався одним із найбільш наближених представників САП до Офісу Президента. У матеріалах «справи Міндича» він фігурує як учасник злочинної організації — у ролі виконавця, який передавав фігурантам службову інформацію.
    За словами Броневицького, Синюк передавав дані стороннім особам навіть у тих провадженнях, де сам був процесуальним керівником.

    Головне порушення, на яке звертає увагу експрокурор, — спосіб, у який відбулася відставка. Синюк звільнений «за власним бажанням», хоча частина 9 статті 46 Закону «Про прокуратуру» прямо забороняє звільняти прокурора під час незавершеного дисциплінарного провадження.

    За законом порядок мав бути іншим:
    – внутрішній контроль САП проводить повну перевірку;
    – матеріали передаються до КДКП;
    – КДКП ухвалює остаточне й незалежне рішення.

    Жоден із цих етапів не був завершений.

    Попри невиконання процедури, звільнення погодили фактично одразу. Ба більше — Синюк отримав 382 723 грн вихідних виплат, що вже відображено в його декларації. Фактично особа, яку в підозрі описують як учасника злочинної організації, не лише уникнула дисциплінарної відповідальності, а й отримала значну компенсацію при звільненні.

    Броневицький наголошує: ситуація нічим не відрізняється від тих випадків, за які антикорупційні органи самі ж критикують інших. У місці, де мають демонструвати зразкову прозорість, відбувається повне порушення процедур і подарунок фігуранту кримінальної справи.

    За його словами, це радше схоже на «тиху евакуацію», ніж на верховенство закону:
    САП не завершила розгляд, не передала матеріали до дисциплінарного органу і дозволила топпосадовцю піти з посади без жодних наслідків.

    У підсумку, зазначає експрокурор, САП «мала б частіше дивитися в дзеркало» — адже за механізмами боротьби з корупцією нерідко ховається практика її ж прикриття.

  • Суддя Білоус повернувся до роботи, попри підозру САП у хабарі ТЦК та недекларуванні 7,5 млн грн

    Суддя Білоус повернувся до роботи, попри підозру САП у хабарі ТЦК та недекларуванні 7,5 млн грн

    Суддя Мостиського районного суду Львівської області Юрій Білоус знову здійснює правосуддя, хоча залишається фігурантом кримінального провадження Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Про повернення судді до роботи повідомили у суді на запит журналістів «Слідства.Інфо».

    Раніше Вища рада правосуддя усунула Білоуса від роботи на місяць — через підозру у впливі на працівників територіального центру комплектування з метою «вирішити питання» свого двоюрідного брата. За даними прокуратури, суддя скористався службовим становищем, щоб за гроші звільнити родича від мобілізації, а працівники ТЦК надали йому «знижку»: замість 12 тисяч доларів він заплатив 8.

    За інформацією правоохоронців, у червні цього року двоюрідного брата судді доставили до ТЦК, однак завдяки втручанню Білоуса рішення про мобілізацію так і не ухвалили. Слідство зафіксувало, як суддя зустрівся з племінницею, отримав від неї кошти, привіз їх до ТЦК та вийшов звідти вже з родичем.

    Прокурорка САП Аліна Жовницька повідомила, що у машині правоохоронці записали розмову судді з братом, під час якої він сказав: «Просили 12, я дав 8».

    За даними слідства, Білоуса підозрюють також у брехні в декларації — прокуратура стверджує, що він не вказав нерухомість, автомобілі та земельну ділянку родини на понад 7,5 млн грн, а також не задекларував спільне проживання з колишньою дружиною у квартирі на Сихові.

    Адвокат Олег Слободяник заявляє, що підозри необґрунтовані, а рішення Вищої ради правосуддя про відсторонення — неправильне. Він наполягає, що суддя лише «забрав родича» з ТЦК, де, за словами захисту, проти чоловіка могли діяти протиправно.

    Білоус вважає свої дії «крайньою потребою», пояснюючи, що його родичу понад 50 років, він має бронь і опинився у ТЦК за сотні кілометрів від дому.

    У САП повідомили, що розслідування перебуває на фінальній стадії й має завершитися цієї зими. Після цього матеріали передадуть до суду.

    У вересні Вищий антикорупційний суд призначив Білоусу запобіжний захід — заставу понад 60 тисяч гривень. У САП наголошують, що відсторонення було необхідним, оскільки суддя міг впливати на свідків, серед яких — керівництво ТЦК Турки.

    Попри це, після завершення строку відсторонення суддя повернувся до виконання своїх обов’язків.

  • Прифронтовий Харків: як податківці збагачуються на бізнесі та ПДВ

    Прифронтовий Харків: як податківці збагачуються на бізнесі та ПДВ

    Незважаючи на розслідування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та НАБУ ще у лютому 2024 року, ситуація в Головному управлінні ДПС у Харківській області залишилася без змін. Корупційні схеми, пов’язані з «поверненням ПДВ», внесенням підприємств до списків ризикових та блокуванням податкових накладних, продовжують діяти.

    На керівних посадах залишилися ті ж самі люди або їхні «наступники». Начальник ГУ ДПС у Харківській області Владислав Селезень має будинки, земельні ділянки, елітні автомобілі, доларові заощадження та регулярно подорожує до Європи, хоча його дружина не працює, а син — студент.

    Заступниця начальника Світлана Подсоха та її донька Анна Подсоха, яка очолює управління податкових ризиків, володіють квартирами, будинками, землею, елітними авто та нежитловою нерухомістю у центрі Харкова. Борги за комунальні послуги вони не сплачують, а стягнення через суд не впливає на їхній статус.

    Юлія П’яташ, колишня «права рука» Гладченка та Марєхіна, уникла покарання, здавши керівників, і залишилася на посаді начальниці відділу ризиків. Її майно включає кілька квартир, землю, автомобіль та доларові заощадження. Донька проживає у Польщі, а борги за комунальні послуги перевищують 21 тисячу гривень.

    Сергій Захаров, офіційно головний державний інспектор, фактично є «касиром» Селезня, збираючи «данину» з бізнесу та розподіляючи її між своєю «четвіркою». Він володіє автопарком, нерухомістю, готівкою та банківськими рахунками. Захарова «забронювали» від мобілізації, тоді як справжні податківці вже служать на фронті.

    Прифронтовий Харків страждає від війни щодня: гинуть люди, руйнуються будинки, а податківці продовжують збагачуватися на тіньових схемах, прикриваючись посадами та зв’язками. Експерти та активісти ставлять питання: чи залишаться нові «податкові феодали» без покарання і чи держава готова протистояти корупції у прифронтових регіонах?

  • Судова справа проти Віктора Жори постійно переноситься через його службу у ЗСУ

    Судова справа проти Віктора Жори постійно переноситься через його службу у ЗСУ

    Колишній заступник голови Держспецзв’язку Віктор Жора, якого звинувачують у справі про розтрату понад 62 млн грн, розпочав службу у Збройних силах України лише у серпні 2025 року. Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook. З посади Жору звільнили ще у листопаді 2023 року.

    Причиною відкладення судових засідань у справі №991/7357/25 є саме його служба на фронті. Перше засідання, призначене на 6 липня 2025 року, було перенесене на 14 серпня, потім на 22 вересня, через відсутність Жори.

    Слідство встановило, що у 2020–2022 роках керівництво Держспецзв’язку разом із власником групи компаній Романом Ковалем (компанії “Інсайд Солюшенс” та “Сембер Трейд”) привласнили понад 62 млн грн на закупівлі програмного забезпечення. Закупівлі були засекречені, щоб уникнути відкритих торгів і забезпечити перемогу підконтрольних компаній.

    Юрій Щиголь, колишній керівник Держспецзв’язку, після звільнення перейшов на службу до Головного управління розвідки Міноборони. Судові процеси щодо Жори та Щиголя тривають, проте постійне перенесення засідань відтерміновує завершення справи.

    Ситуація викликає увагу, оскільки обвинувачений служить на фронті, що ускладнює доступ до правосуддя та унеможливлює регулярний розгляд справи.

  • ГПУ та ДБР проігнорували зміст «плівок Міндіча»: зв’язки фігурантів і можливий тиск через силовиків залишилися без реакції

    ГПУ та ДБР проігнорували зміст «плівок Міндіча»: зв’язки фігурантів і можливий тиск через силовиків залишилися без реакції

    Після оприлюднення так званих «плівок Міндіча», які містять дані про можливі зв’язки фігурантів корупційних схем із представниками силових структур, реакція Державного бюро розслідувань та Офісу Генерального прокурора виявилася практично нульовою. Про це повідомляє Антикорупційний центр «МЕЖА».

    Записи, що стали предметом суспільного обговорення, містять розмови, у яких згадується вплив на правоохоронні органи, можливі незаконні вказівки та комунікації між фігурантами схем і представниками державних структур. Однак, як свідчать факти, ці відомості не стали приводом для службових перевірок чи кадрових рішень.

    Зокрема, Офіс Генерального прокурора не зареєстрував жодного кримінального провадження щодо інформації, оприлюдненої у записах, і не ініціював службового розслідування. Також прокуратура не зверталася до НАБУ та САП для уточнення деталей про керівника прокуратури, згаданого на плівках.

    Не кращою виглядає і позиція ДБР. Попри інформацію про тісні зв’язки фігуранта схеми «Рокет» Ігоря Миронюка з представниками Бюро, а також дані про його можливі візити до установи та отримання відомостей про перебіг розслідувань, відсторонення співробітників не відбулося. Відомство заявило, що «не розуміє, про який вплив ідеться», і водночас продовжує «встановлювати» факти, згадані на записах.

    Під час засідання Тимчасової слідчої комісії представники ДБР повідомили, що до перевірки можливого виконання незаконних вказівок залучили сімох слідчих. Однак жодних конкретних рішень або наслідків не послідувало.

    Важливі деталі з «плівок» також свідчать, що учасники злочинної організації збирали інформацію як про керівників НАБУ, так і про рядових детективів. У цих «довідках» проглядається почерк правоохоронних органів, що могло б стати серйозною підставою для негайних перевірок.

    Натомість обидва відомства фактично проігнорували дані, які потенційно свідчать про втручання у роботу силових структур і можливі системні зловживання

  • Операція «Мідас»: в Агентстві арештованих активів з’ясовують роль своїх посадовців

    Операція «Мідас»: в Агентстві арештованих активів з’ясовують роль своїх посадовців

    У Агентстві з розшуку та менеджменту активів (АРМА) розпочали внутрішню перевірку після появи у медіа інформації про можливу причетність окремих співробітників до масштабного антикорупційного розслідування правоохоронців, відомого як операція «Мідас». Про це повідомили у пресслужбі АРМА.

    Тимчасова виконувачка обов’язків голови агентства Ярослава Максименко ініціювала службове з’ясування всіх обставин. Метою перевірки є встановлення фактів, надання об’єктивної оцінки дотримання працівниками вимог законодавства та внутрішніх стандартів, а також виявлення можливих порушень. У разі підтвердження неналежних дій посадовців можуть бути ухвалені дисциплінарні або кадрові рішення.

    У повідомленні підкреслюється, що АРМА послідовно дотримується принципів доброчесності, законності та прозорості, які є складовою міжнародної боротьби з корупцією та передбачені Конвенцією ООН проти корупції. В агентстві запевнили, що реагують на будь-яку інформацію, яка може свідчити про неправомірні дії чи конфлікт інтересів.

    В АРМА наголосили, що внутрішня підзвітність і контроль за дотриманням етичних норм — необхідні елементи зміцнення інституційної спроможності агентства та виконання міжнародних антикорупційних зобов’язань України.

    Нагадаємо, раніше Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки АТ «НАЕК Енергоатом» у межах розслідування НАБУ та САП, що є частиною операції «Мідас». Також запобіжний захід було застосовано до працівниці бек-офісу компанії, яку підозрюють у розкраданні коштів.

    10 листопада НАБУ оголосило про масштабну спецоперацію з викриття корупції у сфері енергетики. Пізніше правоохоронці оприлюднили деталі схеми, яка, за їхніми даними, діяла тривалий час та охоплювала коло посадовців і посередників.

  • Нардеп Железняк заявив, що “Алі-Баба” з плівок Міндіча – це Єрмак, і закликав звільнити главу ОП

    Нардеп Железняк заявив, що “Алі-Баба” з плівок Міндіча – це Єрмак, і закликав звільнити главу ОП

    Колишній перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк заявив, що фігурант “плівок Міндіча” з позивним “Алі-Баба” насправді є керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. На цій підставі нардеп публічно закликав Володимира Зеленського звільнити голову ОП з посади через можливу причетність до корупційних схем та тиску на антикорупційні органи.

    Скандал розгорівся на тлі оприлюднення НАБУ й САП аудіозаписів у межах операції “Мідас” — розслідування масштабної корупції в енергетичному секторі, пов’язаної з бізнесменом Тимуром Міндічем, якого на записах називають “Карлсоном”. Антикорупційні органи заявляють, що йдеться про “високорівневу злочинну організацію”, яка впливала на стратегічні підприємства, зокрема “Енергоатом”.

    Окремим епізодом цієї історії стали згадки про персонажа з позивним “Алі-Баба”. Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко під час публічного виступу розповів, що на записах фігурує людина, яка під псевдонімом “Алі-Баба” проводить наради та ставить силовим органам завдання переслідувати детективів НАБУ і прокурорів САП. За словами Клименка, йдеться про цілеспрямований тиск на антикорупційні органи та спроби “зупинити їхню діяльність”.

    Железняк, посилаючись на власні джерела, стверджує, що за цим псевдонімом стоїть саме Андрій Єрмак. На його думку, розшифровка позивного напряму веде до ініціалів керівника Офісу президента: “Алі-Баба” – “АБ”, тобто “Андрій Борисович”.

    “І оскільки у нього є окреме прізвисько, мені здається, він був повністю в курсі всіх подій в офісі Цукермана та на квартирі Міндіча”, – заявив нардеп, маючи на увазі епізоди на записах, де обговорюються корупційні домовленості й спроби впливу на правоохоронців.

    За версією Железняка, Єрмак не лише був поінформований про діяльність групи, до якої НАБУ відносить Міндіча, а й нібито підтримував із ним тісні зв’язки. Депутат стверджує, що бізнесмен відіграв ключову роль у просуванні Єрмака на посаду глави Офісу президента після відставки Андрія Богдана, і саме через цей зв’язок очільник ОП опинився у полі зору розслідування.

    Більше того, нардеп вважає, що Єрмак координував дії, спрямовані на обмеження повноважень НАБУ та САП, а також організовував зустрічі з представниками силових структур, на яких нібито обговорювалися способи зупинити розслідування та “покарати” окремих детективів і прокурорів. Саме про такі наради з участю “Алі-Баби” раніше натякав керівник САП Клименко, не називаючи конкретних прізвищ.

    Окремо Железняк заявив, що, за його інформацією, Єрмак і зараз переконує Володимира Зеленського не йти на компроміси у конфлікті з антикорупційними структурами, зокрема в частині можливих кадрових рішень щодо керівництва НАБУ та САП.

    У зв’язку з озвученими обвинуваченнями нардеп наполягає: Андрій Єрмак має бути звільнений з посади глави Офісу президента. На його думку, перебування людини, яку пов’язують із фігурантами гучної корупційної справи в енергетиці, на одній із ключових посад у державі підриває довіру до влади всередині країни та серед міжнародних партнерів.

    Водночас сам Железняк висловлює сумнів, що Володимир Зеленський зважиться на такий крок, з огляду на давні особисті й політичні зв’язки з Єрмаком та його роль у формуванні нинішньої конфігурації влади.

  • НАБУ може оприлюднити розмови Міндіча з Зеленським, якщо не припинять тиск на детективів

    НАБУ може оприлюднити розмови Міндіча з Зеленським, якщо не припинять тиск на детективів

    За інформацією наших джерел в Офісі Президента, між Банковою та антикорупційними органами загострився конфлікт. НАБУ і САП нібито попередили ОП про можливу публікацію переговорів Тимура Міндіча з президентом Володимиром Зеленським, якщо тиск на детективів з боку СБУ не буде припинений.

    За словами співрозмовників, керівництво НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури висунуло чітку вимогу: зняти всі процесуальні дії та «силовий супровід» щодо детективів, яких Служба безпеки намагається притягнути до відповідальності у межах власних проваджень.

    Джерела зазначають, що ситуація для Банкової виглядає «вкрай чутливою». У разі витоку аудіо або стенограм розмов Міндіча з главою держави інформаційний удар буде спрямований саме по президенту. За словами співрозмовників, Офіс Президента намагається мінімізувати потенційні наслідки та шукає спосіб «купірувати негатив» і водночас отримати контроль над процесами в антикорупційній вертикалі.

    У неофіційних розмовах представники влади визнають, що публікація таких матеріалів створить значний репутаційний ризик напередодні політичних рішень та кадрових перестановок. Водночас у НАБУ та САП наполягають: вони не збираються відступати, а тиск на детективів розглядають як втручання у незалежність антикорупційного розслідування.

  • Прокурор САП заявив про ймовірний вплив Владислави Молчанової на медіа у справі щодо обрання запобіжного заходу

    Прокурор САП заявив про ймовірний вплив Владислави Молчанової на медіа у справі щодо обрання запобіжного заходу

    Під час судового засідання щодо обрання запобіжного заходу для забудовниці Владислави Молчанової та її бізнес-партнерки, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури навів низку фактів, які, на його думку, свідчать про ризик можливого впливу підозрюваних на медійний простір і, відповідно, на перебіг кримінального провадження.

    За словами прокурора, у матеріалах слідства містяться приватні листування, де Молчанова нібито обговорювала публікації на сайті “Апостроф.Медіа” та давала згоду на їх вихід. Також було згадано інший діалог, у якому фігурував документ, що, ймовірно, стосувався угоди із зазначеним медіа. Ці дані прокурор навів як аргумент у підтвердження ризику потенційного впливу підозрюваної на громадську думку через медійні ресурси.

    САП вважає, що така можливість створює додаткові загрози для об’єктивності розслідування, оскільки медійний вплив може використовуватися для формування суспільного ставлення до справи або тиску на учасників процесу.

    Додатковим інформаційним аспектом стали дані аналітичної системи YouControl. Згідно з ними, ТОВ “Апостроф Медіа” має зв’язок із фінансово-промисловою групою “Група родини Владислави Молчанової”. Зокрема, з початку травня 2024 року одним із кінцевих бенефіціарів видання став син бізнесвумен — Іван Молчанов, який отримав 23% статутного капіталу компанії.

    Прокурор наголосив, що наведені обставини не є звинуваченням щодо редакційної політики медіа, але вони важливі для оцінки ризиків під час обрання запобіжного заходу. Суд має вирішити, чи можуть ці фактори вплинути на хід розслідування та на можливість стороннього впливу з боку фігурантів справи.