Khreshchatyknews.com

Позначка: САП

  • Обшуки в офісі «Батьківщини»: НАБУ розслідує хабарі за голосування у Раді

    Обшуки в офісі «Батьківщини»: НАБУ розслідує хабарі за голосування у Раді

    НАБУ і САП заявили про викриття керівника однієї з фракцій Верховної Ради, який, за даними слідства, пропонував народним депутатам неправомірну вигоду за голосування у парламенті. Про це у вівторок, 13 січня, повідомила пресслужба НАБУ.

    Ім’я фігуранта офіційно не розголошується. Водночас «Українська правда» з посиланням на джерела у політичних колах повідомила, що детективи НАБУ та прокурори САП проводять обшуки в офісі партії «Батьківщина» у Києві. Головою фракції цієї політичної сили є Юлія Тимошенко. Інформацію про викриття керівниці фракції підтвердило також джерело розслідувального проєкту «Схеми» в антикорупційних органах.

    Станом на момент публікації матеріалу ні Юлія Тимошенко, ні пресслужба фракції «Батьківщина» публічних коментарів щодо ситуації не надали.

    За інформацією НАБУ, керівник фракції намагався підкупити народних депутатів, які не входять до складу цієї фракції. Їм пропонували неправомірну вигоду за голосування «за» або «проти» конкретних законопроєктів, винесених на розгляд Верховної Ради.

    Дії фігуранта попередньо кваліфіковані за ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України — пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

    У НАБУ та САП зазначили, що деталі справи будуть оприлюднені пізніше після завершення першочергових слідчих дій.

    Варто зазначити, що це не перший випадок викриття корупції у парламенті за останній час. Наприкінці грудня НАБУ та САП повідомили про викриття злочинної групи, до складу якої входили народні депутати. За даними слідства, учасники групи систематично отримували хабарі за голосування у Верховній Раді. Тоді слідчі дії проводилися, зокрема, у приміщенні Комітету Верховної Ради з питань транспорту, який очолює нардеп від «Слуги народу» Юрій Кісєль.

  • В Україні нардепи виходять під застави, але походження коштів не перевіряють

    В Україні нардепи виходять під застави, але походження коштів не перевіряють

    Народні депутати від «Слуги народу» Ольга Савченко та Євген Пивоваров вийшли під застави у справах про отримання хабарів за «правильні» голосування у Верховній Раді. Загальна сума застав становить майже 36,7 млн грн.

    За даними журналістів, 16,6 млн грн застави за Ольгу Савченко вніс її адвокат Ігор Фомін. Одним платежем, при цьому частину коштів він назвав власними, а частину — «позиченими». Для внесення застави за Євгена Пивоварова було задіяно сім фізичних осіб із сумами від 150 тис. до 5 млн грн.

    Експерти та журналісти звертають увагу, що в Україні фактично не перевіряється походження коштів для застави. Їх може внести будь-яка фізична чи юридична особа, і обов’язку довести легальність доходів немає. Навіть у попередній справі Мідас заставу на 37 млн грн внесла компанія зі статутним капіталом 1000 грн, яка не веде реальної діяльності. Держфінмоніторинг не виявив підозрілих транзакцій у цих випадках.

    Внаслідок цього підозрювані у корупції можуть швидко вийти з-під варти, а особи чи компанії з нульовою діяльністю за один день знаходять десятки мільйонів для застави. Експерти пропонують змінити порядок внесення застави: запровадити обов’язкову перевірку походження коштів, вимагати підтвердження легальних доходів і відмовляти у зарахуванні застави без таких підтверджень.

    Такі зміни могли б суттєво знизити ризик обходу закону та підвищити ефективність антикорупційної політики.

  • ВАКС виніс вирок судді Кропивницького апеляційного суду за хабар у $10 тис

    ВАКС виніс вирок судді Кропивницького апеляційного суду за хабар у $10 тис

    Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) 12 січня 2026 року оголосив обвинувальний вирок судді Кропивницького апеляційного суду Володимиру Гончару. Його визнано винним у проханні та одержанні неправомірної вигоди у розмірі 10 тисяч доларів США за ухвалення пом’якшувального вироку у справі про смертельне ДТП.

    Суд визнав, що Гончар за пособництва іншої особи запропонував надати хабар за призначення покарання, що не передбачає реального позбавлення волі, винуватцю ДТП. Водночас апеляційна колегія Кропивницького апеляційного суду залишила вирок суду першої інстанції без змін, призначивши реальне позбавлення волі винуватцю аварії, через що більшу частину коштів повернули. Під час обшуку у посередника правоохоронці вилучили 450 доларів США з незаконно одержаних грошей.

    Гончару призначено покарання у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі та конфіскації всього належного йому майна. Крім того, його позбавлено права обіймати посади судді, прокурора та адвоката строком на три роки. Вирок набирає чинності через 30 днів, якщо його не буде оскаржено в апеляційному порядку.

    Розслідування здійснювалось детективами НАБУ спільно з УСБУ та ДСР Нацполіції за процесуального керівництва прокурорів САП.

  • За двох нардепів від «Слуги народу» внесли майже 37 млн грн застави у справі про хабарі

    За двох нардепів від «Слуги народу» внесли майже 37 млн грн застави у справі про хабарі

    За двох народних депутатів від парламентської фракції партії «Слуга народу» — Ольгу Савченко та Євгена Пивоварова, яких підозрюють в отриманні хабарів за голосування у Верховній Раді, внесли майже 36,7 мільйона гривень застави. Кошти були сплачені адвокатом та кількома фізичними особами.

    Як повідомляють журналісти «Схем» (проєкт «Радіо Свобода») з посиланням на джерела у правоохоронних органах, 8 січня 16,6 мільйона гривень застави за народну депутатку Ольгу Савченко вніс один з її адвокатів Ігор Фомін. Цю суму було визначено Вищим антикорупційним судом як запобіжний захід.

    У коментарі журналістам адвокат зазначив, що частина внесених коштів є його особистими, а ще частину довелося позичити через значний розмір застави. За його словами, після цього сторони обвинувачення та захисту продовжать роботу в межах досудового розслідування.

    Того ж дня заставу за народного депутата Євгена Пивоварова внесли семеро фізичних осіб. Суми окремих платежів коливалися від 150 тисяч до 5 мільйонів гривень, а загальний розмір застави склав майже 20 мільйонів гривень.

    Нагадаємо, 27 грудня 2025 року НАБУ та САП заявили про викриття корупційної мережі у Верховній Раді. За даними слідства, правоохоронці діяли під прикриттям, а учасники схеми отримували від 2 до 20 тисяч доларів США за підтримку або блокування окремих законопроєктів. Уже 29 грудня підозри у отриманні хабарів було вручено п’ятьом народним депутатам.

    У САП повідомляли, що лише за листопад–грудень 2025 року один з учасників групи отримав понад 145 тисяч доларів для подальшого розподілу між колегами. Передача коштів, за версією слідства, відбувалася регулярно — кожного першого четверга нового місяця за підсумками роботи у попередньому.

    1 січня 2026 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура поінформувала, що Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи у вигляді застав для всіх п’ятьох підозрюваних депутатів. Зокрема, Юрію Кісєлю та Ігорю Негулевському було призначено застави у 40 та 30 мільйонів гривень відповідно. Євгену Пивоварову та Михайлу Лабі визначили застави по 20 мільйонів гривень, а Ользі Савченко — 16,6 мільйона.

    Окрім фінансових зобов’язань, на всіх підозрюваних покладено низку процесуальних обов’язків, зокрема носіння електронних браслетів. Судові засідання у справі проходили у закритому режимі, а самі народні депутати та їхні захисники публічних коментарів не надавали.

  • Обвинувачений у незаконному збагаченні Павло Кириленко досі очолює Антимонопольний комітет

    Обвинувачений у незаконному збагаченні Павло Кириленко досі очолює Антимонопольний комітет

    Справа про десятки мільйонів гривень незадекларованого майна, відмова суду відсторонити посадовця та затягування парламенту зі звільненням перетворили історію голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка на показовий приклад безкарності високопосадовців у воєнний час.

    Понад рік тому журналісти оприлюднили дані про елітну нерухомість, паркомісця та преміальні автомобілі, якими користується родина Кириленка. За версією слідства, активи на суму понад 72 млн гривень були набуті без підтверджених законних джерел доходів і оформлені на родичів дружини посадовця. Значна частина цього майна не була відображена в деклараціях за 2023–2024 роки.

    Детективи НАБУ завершили досудове розслідування, Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила обвинувальний акт до суду, а Вищий антикорупційний суд перейшов до розгляду справи по суті. Кириленку інкримінують незаконне збагачення та подання завідомо недостовірних відомостей. Його дружину слідство вважає пособницею у приховуванні активів. За самого чиновника було внесено заставу в розмірі 30 млн гривень.

    Попри це, у серпні 2025 року ВАКС відмовився відстороняти Кириленка від посади голови АМКУ. Суд обмежився запобіжним заходом у вигляді особистих зобов’язань, дозволивши посадовцю й надалі керувати одним із ключових економічних регуляторів держави. Восени запобіжний захід було продовжено, а сам Кириленко продовжує підписувати рішення Антимонопольного комітету.

    Паралельно питання його звільнення зависло у Верховній Раді. У жовтні 2025 року було зареєстровано проєкт постанови про припинення повноважень голови АМКУ. Парламент формально доручив профільному комітету розглянути це питання, однак жодних реальних рішень так і не ухвалив. Минув час, але тема не виноситься в зал, а політичної волі поставити крапку у цій історії досі не видно.

    Ситуація виглядає особливо гострою в умовах війни, коли держава закликає бізнес і громадян до максимальної фінансової дисципліни, водночас залишаючи на посаді людину, обвинувачену у збагаченні, несумісному з офіційними доходами. Антимонопольний комітет є одним із ключових індикаторів для інвесторів та міжнародних партнерів, і будь-які підозри щодо його керівництва неминуче підривають довіру до рішень регулятора.

    Історія Павла Кириленка давно вийшла за межі окремої кримінальної справи. Вона стала тестом для судової та політичної системи на здатність реагувати на корупційні ризики без очікування вироку. Поки ж цей тест демонструє інше: навіть у воєнний час обвинувачення у масштабній корупції не є автоматичною підставою для втрати посади.

  • ВАКС зобов’язав ексдепутата носити електронний браслет у справі про хабар

    ВАКС зобов’язав ексдепутата носити електронний браслет у справі про хабар

    У понеділок, 5 січня, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду обрав запобіжний захід колишньому депутату, якого підозрюють у наданні неправомірної вигоди за сприяння в ухваленні рішень щодо забудови земельної ділянки. Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

    Суд застосував до підозрюваного заставу в розмірі 66 тисяч гривень. У САП зазначили, що це максимальний розмір застави, передбачений законодавством для цього виду злочину. Окрім фінансового запобіжного заходу, на особу покладено низку процесуальних обов’язків.

    Зокрема, підозрюваний зобов’язаний здати на зберігання до відповідних органів усі паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на перетин державного кордону. Також йому наказано носити електронний засіб контролю.

    За інформацією ЗМІ, йдеться про колишнього депутата Юрія Савчука. Як встановило слідство, голова однієї з депутатських фракцій Волинської обласної ради у змові з керівником цієї ж фракції в Луцькій міській раді звернувся до користувача земельної ділянки в Луцьку з проханням надати 30 тисяч доларів США.

    За версією правоохоронців, кошти вимагали за ухвалення рішень, які мали забезпечити законні підстави для будівництва на вказаній ділянці багатоквартирного житлового будинку. У межах досудового розслідування задокументовано факти надання та одержання частини неправомірної вигоди — 15 тисяч доларів.

    Досудове розслідування у справі триває. Правоохоронні органи встановлюють усі обставини можливого корупційного правопорушення та коло причетних осіб.

  • НАБУ оголосило підозри у справі про хабар за санкції РНБО

    НАБУ оголосило підозри у справі про хабар за санкції РНБО

    Національне антикорупційне бюро на початку грудня 2025 року повідомило про підозри народній депутатці Анні Скороход, її помічнику Сергію Капацину та заступнику керівника благодійної організації Osprey Global Solutions Ukraine Андрію Ставенку. За версією слідства, вони діяли у складі організованого злочинного угруповання та підбурювали до передачі коштів посадовцям Ради національної безпеки і оборони за запровадження санкцій проти ТОВ «Транспортна компанія Бласко».

    За даними слідства, фігуранти вимагали хабар у розмірі 250 тисяч доларів. Частину цієї суми, як повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура, представник компанії, яка нібито була зацікавлена у введенні санкцій, передав у розмірі 125 тисяч доларів. Кошти були оформлені у вигляді розписки про грошову позику. Попри це, санкції РНБО щодо компанії так і не були запроваджені.

    «Транспортна компанія Бласко», за відкритими реєстраційними даними, була створена у вересні 2014 року та спеціалізується на вантажних автомобільних перевезеннях. Власником підприємства зазначений Олександр Шамбальов.

    Як випливає з матеріалів справи, які озвучувалися під час обрання запобіжного заходу, 18 липня Анна Скороход нібито призначила зустріч у закладі громадського харчування та повідомила про можливість запровадження санкцій проти компанії. При цьому, за версією слідства, вона прямо вказала, що необхідною умовою є передача грошових коштів у сумі 250 тисяч доларів.

    Сергій Капацин, за даними слідства, повідомив, що після передачі коштів свідок Іщук має отримати від «замовника» розписку про позику грошей як гарантію виконання домовленостей. Прокурор у справі Іван Стрельцов зазначив, що 21 липня нардепка надіслала Іщуку повідомлення з проханням передати частину коштів у розмірі 60 тисяч доларів.

    25 липня, за інформацією сторони обвинувачення, Скороход дала вказівку, що подальша комунікація здійснюватиметься через довірену особу — Андрія Ставенка. Після цього у месенджері Signal на номер Іщука надійшло повідомлення про готовність провести зустріч.

    У подальшому листуванні, як стверджує обвинувачення, Ставенко вимагав передати першу частину коштів у сумі 50 тисяч доларів, зазначивши, що решту необхідно надати пізніше. 28 серпня він повідомив, що після передачі повної суми розпочнеться процес введення санкцій.

    4 вересня між народною депутаткою, її помічником, спільником та свідком Іщуком відбулася зустріч, під час якої, за версією слідства, фігуранти знову заявили про необхідність передати повну суму хабаря. Іщук повідомив, що готовий передати лише аванс. У відповідь пролунала вимога хоча б часткової передачі коштів, однак Скороход, за даними НАБУ, висловила незадоволення і заявила, що без повної суми жодних дій щодо санкцій вчиняти не будуть. Після цього Іщук відмовився, і зустріч завершилася без передачі грошей.

  • Справа «Міндічгейт»: підозра ексглаві ОПУ зависла з кінця листопада

    Справа «Міндічгейт»: підозра ексглаві ОПУ зависла з кінця листопада

    Підозра колишньому главі Офісу президента України Андрію Єрмаку у межах так званої справи «Міндічгейт» була підготовлена ще 28 листопада. Про це повідомляє «Українська правда» з посиланням на власні джерела в правоохоронних органах.

    За інформацією видання, саме в цей день у помешканнях, пов’язаних із Єрмаком, відбулися обшуки. Водночас, попри готовність процесуальних документів, підозру ексочільнику Офісу президента не вручили ні 28 листопада, ні протягом наступних тижнів.

    Джерела УП зазначають, що затягування з врученням підозри може бути пов’язане як із процесуальними нюансами, так і з політичною чутливістю справи. Офіційних коментарів від НАБУ, САП або представників самого Андрія Єрмака наразі не надходило.

    Справу «Міндічгейт» пов’язують із масштабними корупційними схемами у сфері енергетики та діяльністю групи осіб, серед яких фігурує бізнесмен Тимур Міндіч. Раніше в межах цього провадження детективи НАБУ та прокурори САП повідомили про підозри низці високопосадовців і бізнесменів, а також оприлюднили аудіозаписи, які, за версією слідства, свідчать про системну корупцію та вплив на ухвалення державних рішень.

    Інформація про можливу підозру колишньому главі Офісу президента суттєво підвищує суспільний резонанс навколо справи та може мати серйозні політичні наслідки. Водночас відсутність офіційного підтвердження з боку правоохоронців залишає відкритим питання подальшого розвитку подій.

  • НАБУ і САП передають до суду справу ексвіцепрем’єра та його оточення

    НАБУ і САП передають до суду справу ексвіцепрем’єра та його оточення

    НАБУ та САП завершили досудове розслідування у масштабній корупційній справі щодо колишнього віцепрем’єр-міністра України Олексія Чернишова та ще п’ятьох фігурантів. Йдеться про схеми із незаконним відчуженням земельних ділянок у Києві, заниженням вартості нерухомості та отриманням хабарів на десятки мільйонів гривень.

    Про завершення слідства повідомило Національне антикорупційне бюро. Імена підозрюваних офіційно не оприлюднювалися, однак обставини справи вказують, що одним із ключових фігурантів є саме Олексій Чернишов, який раніше очолював Міністерство розвитку громад та територій, а згодом обіймав посаду віцепрем’єр-міністра з питань національної єдності.

    За версією слідства, один із київських забудовників намагався незаконно отримати земельну ділянку під житлову забудову. Для реалізації цього плану він звернувся до керівництва Мінрегіону. У схемі, за даними НАБУ, брали участь міністр, державний секретар, радник та директорка державного підприємства, через яке землю передали підконтрольному забудовнику.

    Надалі державне підприємство уклало інвестиційні договори з «потрібною» будівельною компанією. Умови передбачали передачу державі частини квартир залежно від вартості землі. Водночас землю та об’єкти нерухомості оцінили майже у п’ять разів дешевше за ринкову ціну. Через це держава могла втратити активи на понад 1 мільярд гривень.

    Слідство встановило, що винагородою за сприяння стали значні знижки на квартири у вже збудованих житлових комплексах. Квадратний метр для учасників схеми коштував від 1 до 8 тисяч гривень за ринкової ціни близько 30 тисяч гривень. Загальна сума неправомірної вигоди, яку отримав міністр, перевищила 14,5 мільйона гривень.

    Реалізувати схему до кінця не вдалося: НАБУ і САП домоглися арешту земельної ділянки, а також накладення арешту на більшість квартир, отриманих за заниженою ціною.

    Окрім земельної справи, Олексій Чернишов фігурує ще у кількох кримінальних провадженнях. Його підозрюють у зловживанні службовим становищем, отриманні хабарів, будівництві маєтків у Козині на десятки мільйонів гривень, а також у корупційних схемах, пов’язаних з «Енергоатомом».

    Окремий епізод стосується масштабної корупційної схеми в енергетиці, відомої як справа «шлагбаум». У листопаді НАБУ оприлюднило серію аудіозаписів, з яких випливає, що контрагентів «Енергоатому» змушували платити 10–15% «відкату» за розблокування платежів або збереження статусу постачальника. За даними слідства, через пов’язаний офіс було легалізовано близько 100 мільйонів доларів.

    У межах операції «Мідас» затримали п’ятьох осіб, ще сімом оголосили підозри. Серед них — бізнесмен Тимур Міндіч, якого слідство вважає організатором схеми, а також колишні та чинні посадовці «Енергоатому» і учасники бек-офісу з легалізації коштів. Частину фігурантів узяли під варту, щодо інших внесли застави на десятки мільйонів гривень. Міндіча та Олександра Цукермана оголосили в розшук, а ВАКС заочно обрав Міндічу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    На оприлюднених записах також фігурують тодішній міністр енергетики Герман Галущенко та нинішня очільниця Міненерго Світлана Гринчук. Обидва міністри подали у відставку, а президент Володимир Зеленський вивів їх зі складу РНБО. Після цього влада оголосила про аудит найбільших державних компаній та перезавантаження управління енергетичним сектором.

  • Ексчиновника Міноборони судитимуть за хабар у 1,3 млн доларів за тендер на житло для військових

    Ексчиновника Міноборони судитимуть за хабар у 1,3 млн доларів за тендер на житло для військових

    НАБУ та САП завершили досудове розслідування у справі про отримання хабаря в розмірі 1,3 млн доларів за сприяння у перемозі в тендері на будівництво житла для військовослужбовців.

    За матеріалами слідства, колишній керівник одного з управлінь Міністерства оборони України пообіцяв конкретному забудовнику забезпечити перемогу в конкурсі на зведення житлового комплексу для військових у Святошинському районі Києва.

    Щоб мінімізувати особисті контакти з представниками бізнесу, посадовець залучив двох посередників — службовців Міноборони та Збройних сил України. Саме через них планувалося отримання неправомірної вигоди.

    Загальну суму «винагороди» оцінили у 1,3 млн доларів. За домовленістю кошти мали передаватися трьома траншами через банківські комірки:
    перший — 100 тисяч доларів до початку конкурсу,
    другий — 400 тисяч після укладення договору,
    третій — 800 тисяч доларів після завершення першої черги будівництва.

    Після оголошення конкурсу забудовник звернувся з проханням зменшити загальну суму до 1 млн доларів, на що посадовець погодився.

    У червні, одразу після передавання першого траншу в 100 тисяч доларів, правоохоронці затримали посередників під час отримання коштів. Попри спроби основного фігуранта дистанціюватися від прямої передачі хабаря, детективи зібрали достатню доказову базу, що дозволило оголосити йому підозру в серпні.

    Наразі один із посередників уже перебуває на лаві підсудних. Інший учасник схеми разом із колишнім чиновником Міноборони утримуються під вартою. Сторона захисту та обвинувачення отримали доступ до матеріалів кримінального провадження.