Khreshchatyknews.com

Позначка: санкції

  • Власник “Emily Resort” Козловський не потрапив під санкції

    Власник “Emily Resort” Козловський не потрапив під санкції

    У фінальний санкційний список, підготовлений РНБО, не потрапив власник елітного готельного комплексу під Львовом “Emily Resort” Козловський.

    В той час, як Козловський уникнув санкцій, інші олігархи та політики, такі як Порошенко, Коломойський, Медведчук, Жеваго та Боголюбов, були включені до санкційного списку РНБО на довічній основі.

    За інформацією джерел, Козловський нібито має компромат на високопосадовців, які відпочивали в його готелі. Це стало однією з причин, чому він уникнув потрапляння до останнього санкційного списку.

    Нагадаємо, що Григорій Козловський, власник готельного комплексу Emily Resort, став відомим не тільки завдяки своєму бізнесу, а й через зв’язки з відомими українськими політиками та бізнесменами, зокрема з тими, хто потрапив під санкції, як-от Ігор Коломойський і Петро Порошенко. Існують припущення, що Козловський активно співпрацює з цими людьми в різних сферах, зокрема в бізнесі та політиці, що дозволило йому розвивати свою імперію.

    Відомо, що певні політичні фігури в Україні намагались використати його послуги для вирішення власних бізнесових і політичних питань, і він має досить обширну мережу контактів серед української еліти.

  • РНБО ввело санкції проти експрезидента України

    РНБО ввело санкції проти експрезидента України

    12 лютого 2025 року Президент Володимир Зеленський підписав указ про запровадження персональних санкцій щодо експрезидента України Петра Порошенка. Відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) було оприлюднене на сайті глави держави.

    За словами Зеленського, це рішення спрямоване на захист національної безпеки та відновлення справедливості.

    Які обмеження накладені на Порошенка?

    Санкції передбачають:

    • блокування активів та заборону розпоряджатися майном;
    • обмеження торговельних операцій;
    • заборону виведення капіталу за кордон;
    • позбавлення державних нагород;
    • обмеження на використання радіочастотного спектра та електронних комунікацій;
    • заборону участі в державних закупівлях та приватизації;
    • інші економічні та фінансові обмеження.

    Чому РНБО запровадила санкції?

    За даними розслідувань, Порошенко брав активну участь у процесах, що передували укладенню Харківських угод у 2010 році, які призвели до продовження перебування Чорноморського флоту РФ у Криму.

    Крім того, експерти вказують на його економічні зв’язки з Росією:

    • у 2009 році, будучи міністром закордонних справ, він неодноразово зустрічався з російськими високопосадовцями та підтримував продовження базування ЧФ РФ у Криму;
    • його корпорація «Рошен» мала фабрику в Липецьку (РФ), яка працювала до 2017 року;
    • він контролював «Севморзавод», який ремонтував російські військові кораблі.

    Представники «Європейської солідарності» назвали санкції «політичним переслідуванням». Водночас в Офісі Президента наполягають, що це «справедливий крок» у боротьбі за національну безпеку.

    Чи оскаржуватиме Порошенко це рішення в суді та які наслідки воно матиме для його політичного майбутнього – покаже час.

  • НБУ підняв штрафи для банків

    НБУ підняв штрафи для банків

    Національний банк України посилив покарання для банків за порушення санкційного законодавства. Постанова №9, яка набула чинності 4 лютого, передбачає зростання максимального штрафу за недотримання обмежень щодо підсанкційних осіб до 1% статутного капіталу банку.

    До 1 лютого штраф становив лише 0,01% статутного капіталу банку, але тепер його збільшено в 100 разів. Для банків із найбільшим капіталом, наприклад, державного ПриватБанку (206 млрд грн), це означає можливий штраф до 2,06 млрд грн. У невеликих банків із капіталом 200 млн грн штрафи можуть сягати 2 млн грн.

    НБУ вимагає від банків відмовляти у послугах та закривати рахунки осіб, які потрапили до санкційних списків. Регулятор неодноразово зазначав, що банки часто затягують виконання вимог або допускають недоліки у перевірках клієнтів.

    Одне з найбільших труднощів для банків — швидке реагування на оновлення санкційних списків. Держфінмоніторинг регулярно оновлює перелік осіб, пов’язаних із тероризмом або підсанкційною діяльністю, і банки повинні перевіряти клієнтів на відповідність цьому списку миттєво, навіть під час операцій, які займають лічені секунди.

    Окрім посилення санкційного моніторингу, постанова №9 передбачає нові штрафи за:

    1. Недотримання правил фінансового моніторингу (максимальний штраф — до 135,15 млн грн).
    2. Відсутність належного обладнання у відділеннях для осіб із інвалідністю та інших маломобільних груп населення (наприклад, пандусів, шрифтів Брайля чи відповідного персоналу).

    НБУ вимагає не лише технічного дотримання норм, але й забезпечення доступності фінансових послуг для всіх категорій населення.

    Фінансисти визнають, що технічні вимоги НБУ часто складно виконати вчасно, особливо враховуючи часті оновлення санкційних списків. Однак регулятор наполягає на тому, що посилення штрафів спрямоване на підвищення дисципліни в банківському секторі та забезпечення виконання законодавства.

    Нове жорстке регулювання стане серйозним викликом для банків, які змушені адаптуватися до посилених вимог та уникати багатомільйонних штрафів.

  • Новий законопроєкт передбачає кримінальну відповідальність за порушення санкцій

    Новий законопроєкт передбачає кримінальну відповідальність за порушення санкцій

    Міністерство юстиції України готує новий законопроєкт, який передбачає кримінальну відповідальність за порушення та обхід санкцій. Це є однією з умов для вступу України до Європейського Союзу, а також важливим інструментом для боротьби з правопорушниками та наповнення державного бюджету.

    Згідно з інформацією Міністерства, запропоновані зміни доповнять Кримінальний кодекс України новою статтею. Вони передбачають кримінальну відповідальність за два типи порушень:

    • Порушення санкцій, що може бути вчинене як умисно, так і з необережності;
    • Обхід санкцій, що виявляється лише в умисному порушенні.

    Законопроєкт визначає порогову суму, після якої наступатиме кримінальна відповідальність — 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в 2025 році становить 151 400 грн.

    Порушникам загрожують серйозні покарання:

    • Штрафи від 25 000 до 120 000 нмдг (неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);
    • Позбавлення волі на термін від 2 до 10 років;
    • Заборона обіймати певні посади до 15 років;
    • Конфіскація майна та ліквідація юридичних осіб з конфіскацією майна.

    Такий законопроєкт є частиною ширшої стратегії, яку вже активно використовують розвинені країни, як США, Великобританія та Канада, для боротьби з правопорушеннями в економічній та фінансовій сферах. Як зазначає Мін’юст, подібні закони давно показали свою ефективність в інших країнах, і тепер час діяти й Україні.

    Законопроєкт наразі перебуває на стадії розробки, але його ухвалення може стати важливим кроком до посилення санкційної політики в Україні.

  • Шмигаль відмовив у санкціях проти Портнова

    Шмигаль відмовив у санкціях проти Портнова

    Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що наразі не існує підстав для накладення персональних санкцій на Андрія Портнова, колишнього заступника глави Адміністрації президента Віктора Януковича. Відповідну заяву зроблено в контексті петиції, що була подана з вимогою винести на розгляд РНБО пропозиції щодо застосування санкцій до Портнова.

    У відповіді на петицію, яка надійшла до Мінекономіки, зазначається, що подані матеріали не містять достатніх підстав для застосування санкцій згідно з українським законодавством. Зокрема, Міністерство економіки дійшло висновку, що санкції, накладені Сполученими Штатами Америки на Портнова, не можуть слугувати визначеною підставою для обмежувальних заходів в Україні. У документі також підкреслюється, що на даний момент не надано жодних доказів терористичної діяльності Портнова або інших дій, які б вимагали введення санкцій.

    Петиція, яку підписали громадяни, наголошувала на причетності Портнова до спроби контролювати українську судову систему під час його перебування на посаді заступника глави АП в часи Януковича. Відзначалося, що Портнов намагався поставити лояльних чиновників на ключові посади в судовій системі та впливав на законодавчі процеси. Зокрема, йшлося про його активність у 2019 році, коли він нібито змовився з високопосадовцями для впливу на Конституційний суд та Генпрокуратуру України.

    Незважаючи на ці заяви, в результаті перевірки, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція, Бюро економічної безпеки, НАБУ та СБУ не надали доказів, які б підтверджували необхідність застосування санкцій або будь-якої іншої правової реакції.

  • В США можуть ввести санкції проти українського олігарха Віктора Пінчука

    В США можуть ввести санкції проти українського олігарха Віктора Пінчука

    У кулуарах міжнародної політики почали ширитися чутки про можливе накладення санкцій адміністрацією Дональда Трампа на відомого українського олігарха Віктора Пінчука.

    Українського олігарха «офісу президента» вважають «людиною демократів».
    Санкції стосуватимуться корупційної діяльності, підкупу чиновників тощо.

    Пінчук продовжує грати проти Трампа, що дуже не подобається команді президента США.

  • Президент Зеленський підписав указ про санкції проти зрадників

    Президент Зеленський підписав указ про санкції проти зрадників

    Президент України Володимир Зеленський затвердив рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) щодо запровадження санкцій проти осіб, яких підозрюють у державній зраді. Відповідний указ він підписав у неділю, про що повідомив у своєму відеозверненні, опублікованому в Telegram.

    “Щойно підписав указ, який надає силу рішенню РНБО про санкції. Блокуємо пропагандистів, які працюють на Росію, осіб, які перейшли на сторону ворога, і тих, хто допомагає Росії продовжувати війну. Також продовжуємо позбавляти державних нагород. На звання Герой України заслуговують тільки ті, хто дійсно життя присвячує Україні”, – зазначив глава держави.

    Зеленський додав, що зараз готуються ще нові санкційні рішення.

    “Будуть вони незабаром”, – пообіцяв президент.

    Згідно з додатком до оприлюдненого Указу Зеленського, у санкційному списку 18 осіб. Серед них: народні депутата Нестор Шуфрич, Юрій Бойко, лідер забороненої партії “Наші” Євген Мураєв, також глава забороненої Комуністичної партії Петро Симоненко, екснардеп Олег Волошин, екснардеп Леонід Байсаров. Зокрема Бойка позбавили звання Героя України, яке він отримав у 2004 році “за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку паливно-енергетичного комплексу, багаторічну самовіддану працю”.

    Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк у Facebook деталізував документ.

    “У результаті застосування санкцій позбавлено державних нагород Юрія Бойка, Нестора Шуфрича, Леоніда Байсарова, Леоніда Литвинова, Олександра Однораленка, Євгена Горохова, Юрія Башмета, Василя Герелло, Сергія Карякіна, Вадима Писарєва, Іллю Резніка, Ружену Рубльову, Віктора Садовничого”, – інформує він.

    Зазначається, що Ружена Рубльова – народна артистка України, яка перейшла на бік РФ і виступала у супроводі “хору військ національної гвардії РФ” під час концерту, присвяченому окупації Росією територій України;

    Вадим Писарєв, артист балету, який продовжив творчу діяльність на території самопроголошеної ДНР, співпрацюючи з окупаційною владою;

    Сергій Карякін, шахіст, який перейшов на бік Росії, став членом Ради Федерації РФ від окупованої АР Крим та поширює пропагандистські наративи;

    Леонід Литвинов та Леонід Байсаров – колишні членів Партії регіонів, які підтримують РФ;

    Євген Горохов – ректор Донбаської національної академії, який обійняв посаду Міністра освіти й науки ДНР та співпрацював з окупантами.

    У санкційному списку також Світлана Крюкова та Костянтин Григоришин.

    Інша інформація щодо цих санкцій

    Як повідомляв УНІАН, учора Президент України повідомив, що очікується запровадження нових санкцій Ради національнох безпеки і оборони.

    При цьому, він додав, що дав високу оцінку роботі українських правоохоронців – СБУ, ДБР, Національної поліції та прокуратури у питанні протидії “зрадникам та різного роду схемам, які послаблювали нашу державу, наше українське суспільство”.

  • Китай обмежує експорт компонентів для БПЛА: як це вплине на обороноздатність України

    Китай обмежує експорт компонентів для БПЛА: як це вплине на обороноздатність України

    Китай запровадив безпрецедентні обмеження на експорт важливих компонентів для виробництва безпілотних літальних апаратів (БПЛА) в США та Європу. Це може мати серйозні наслідки для України, оскільки Китай контролює 80% світового ринку комплектуючих для дронів, і значна частина оборонних технологій країни залежить від постачання цих компонентів.

    Китай почав скорочувати поставки ключових компонентів для безпілотників (в тому числі цивільних) – як для американських, так і європейських компаній.

    За даними Bloomberg, є припущення, що відповідні кроки є прелюдією до більш широких експортних обмежень на запчастини для безпілотників. Їх Пекін введе в дію в новому році, кажуть джерела видання.

    За словами одного з співрозмовників, ці правила можуть набути форми ліцензійних дозволів на основі цільового використання компонентів або більш м’яких вимог до китайських компаній повідомляти уряд про свої плани щодо поставок.

    У липні 2024 року Китай оголосив про заборону експорту безпілотників для військового використання, – наразі Пекін стверджує, що не постачає зброю жодній зі сторін конфлікту. Але європейські чиновники заявляють, що китайські компанії розробляють ударні дрони для агресивних дій рф, зокрема війни росії в Україні.

    Bloomberg нагадує, що торгівельний конфлікт між Заходом і КНР загострився цього місяця, коли Вашингтон обмежив продаж мікросхем пам’яті з високою пропускною здатністю та додаткового напівпровідникового обладнання Китаю.

    У відповідь Пекін заборонив продаж товарів подвійного призначення американським військовим, а також кількох матеріалів високотехнологічного та військового призначення американським компаніям.

    Заходи, вжиті за кілька тижнів до того, як Дональд Трамп повернеться на посаду президента з жорсткою програмою щодо Китаю, призвели до різкого зростання цін.

    Ембарго Китаю на компоненти дронів позначиться на виробництві БпЛА в Україні.

    Західні країни намагаються будувати та збирати безпілотники за межами Китаю, щоб убезпечити свої ланцюжки поставок. Але КНР залишається центром виробництва дешевого обладнання для цих пристроїв. Згідно зі звітом Центру стратегічних і міжнародних досліджень, Китай контролює майже 80% ринку комерційних безпілотників.

    Багато виробників БПЛА в Україні покладаються на китайські комплектуючі для виготовлення дешевої та ефективної зброї, яка стала визначальною у протидії агресії росії.

  • США планують масштабну військову допомогу Україні та нові санкції проти Росії до завершення каденції Байдена

    США планують масштабну військову допомогу Україні та нові санкції проти Росії до завершення каденції Байдена

    Адміністрація президента США Джо Байдена оголосила про плани надання Україні великого пакету військової допомоги та запровадження нових санкцій проти Росії до завершення поточного президентського терміну. Цей крок спрямований на зміцнення обороноздатності України та посилення тиску на Кремль.

    Про це повідомив радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван після розмови з Єрмаком, передає The Guardian.

    Також США обіцяють допомогти Україні навчити нових солдатів і надати майже $20 млрд у вигляді кредитів, які будуть забезпечені прибутком від заморожених російських активів.

    Нагадаємо, що також Єрмак зустрічався з командою Трампа. За даними WSJ, та не виявила особливого інтересу до ідеї вступу України до НАТО, на чому наполягає Київ.

  • 184 українські компанії опинилися у санкційних списках РНБО

    184 українські компанії опинилися у санкційних списках РНБО

    Станом на сьогодні, в Україні під санкціями Ради національної безпеки і оборони (РНБО) перебуває 184 компанії. Ці обмеження найбільше торкнулися підприємств, розташованих у Києві, Одесі та Львові, і найчастіше стосуються оптової торгівлі, крім транспорту та мотоциклів.

    Згідно з даними Опендатабот, значне збільшення кількості підсанкційних бізнесів сталося у 2024 році: список поповнився 119 новими компаніями, що утричі перевищує показники попередніх років. Для порівняння, у 2023 році санкції наклали лише на 10 підприємств (5,4% від загальної кількості).

    Тривалість санкцій

    • 50% компаній залишатимуться під обмеженнями до 2027 року.
    • 19,4% (36 компаній) – під санкціями до 2034 року.
    • 15,1% (28 компаній) мають безстрокові санкції.

    Галузі бізнесу під санкціями

    Найбільше компаній під санкціями займаються:

    1. Оптовою торгівлею (33,2%) — 61 компанія.
    2. Спеціалізованими будівельними роботами (10,3%) — 19 підприємств.
    3. Виробництвом кіно та будівництвом споруд (по 3,8%) — 7 компаній у кожній категорії.

    Регіональна картина

    • Київ — абсолютний лідер за кількістю підсанкційних компаній (102).
    • Одеська область — 17 компаній (9,2%).
    • Львівська область — 13 компаній (7,1%).