У світі, де інформація швидко розповсюджується, платформи соціальних мереж стали важливими каналами для обміну даними. Однак, за словами заступника голови Центру протидії дезінформації РНБО України Аліни Алексєєвої, TikTok з точки зору поширення дезінформації та пропаганди Росії є більш небезпечним, ніж Telegram.
«Ми в Центрі говоримо про те, що Telegram уже вивчений і ми розуміємо цю структуру і будову. Зараз набагато більшої шкоди завдає Tik-Tok. Тому що там вразлива аудиторія – це підлітки, це наша молодь і, як не дивно, аудиторія 55+. Tik-Tok насправді зараз велика проблема», – зазначила Аліна Алексєєва.
Нагадаємо, раніше глава військової розвідки Буданов заявив , що Telegram – це загроза національній безпеці.
Лише півтора місяця залишилося до важливих виборів у США, і, за словами аналітика Олексія Копитька, Росія активно збільшує інтенсивність атак на українські міста. Це, на його думку, є частиною стратегії, яка має на меті створити сприятливі умови для російської кампанії у 2025 році.
Удари бомбами по Харкову, удари бомбами по Запоріжжю, удари по Сумах, по Кривому Рогу, по Херсону, не кажучи вже про постійні атаки на міста на Донеччині, — це вкладається в канву, яку я зазначив три тижні тому. До виборів у США у Росії залишився тільки один аргумент: підвищувати інтенсивність атак по містах і градус звірств проти цивільних. Тому що Сили оборони України продовжують відбиватися, і зламати їх у ворога не виходить.
Тільки зсередини. З тилу.
На жаль, ефективної протиотрути цим ударам немає.
Учасники американських виборів показують, що глибоко втягуватися в українську ситуацію і робити її важливою частиною порядку денного вони не хочуть.
Достатніх технічних засобів до листопада точно не буде. Можуть бути заяви і точкові поліпшення. Хочу помилитися.
Тому: там, де виходить не ігнорувати сигнали тривоги — не ігноруйте. Поради щодо осені були навесні. Хто встиг відреагувати — той встиг. Зараз важливо не шарахатися.
Успіхи дальніх ударів по Росії всі бачили. Ефект від виносу арсеналів і складів із боєприпасами має проявитися через кілька тижнів після інцидентів (тобто — на початку жовтня). Якщо будуть ще такі ж успіхи — то і тиск по фронту може трохи знизитися.
Залишилося півтора місяця. Якщо у росіян не вийде зруйнувати фронт (навіть якщо будуть ще втрати територій) до виборів, вони не зможуть розіграти карту допомоги Україні як провалу Америки. І тональність розмов у листопаді буде не та, яку вони б хотіли. Саме в листопаді будуть усі реальні рішення щодо 2025 року і в США, і в Європі.
Ветеран російсько-української війни та екскомандир роти батальйону “Айдар” Євген Дикий пояснив, чому окупаційні війська щоночі атакують Україну дронами типу “шахед”, незважаючи на те, що більшість із них знищуються системами протиповітряної оборони (ППО).
На його думку, щоденні нальоти “шахедів” виснажують не лише моральний дух українців, але й запаси зенітних ракет. “Далеко не всі “шахеди” збиваються саме мобільними групами з кулеметами”, — зазначив Дикий у ефірі Radio NV. Він підкреслив, що знищення дронів з кулеметів — це “дешево і сердито”, проте під час кожної масштабної атаки сили ППО змушені використовувати дорогі ресурси, такі як МіГ-29 та F-16, а також переносні зенітні ракетні комплекси (ПЗРК).
“Ці шахеди виснажують наш ресурс, який міг би бути використаний для більш серйозних загроз, таких як крилаті ракети, яких значно менше”, — додав експерт.
Дикий також наголосив на співпраці Росії та Ірану в виробництві безпілотників. За його словами, окупанти змогли вийти на планові показники виробництва 600 “шахедів” на місяць, у той час як випуск крилатих ракет обмежений до декількох десятків.
Згідно з інформацією, за три тижні вересня російські окупанти застосували рекордну кількість дронів типу Shahed-131/136, але їхня ефективність виявилася низькою — менше ніж 3% уражених цілей. Путін анонсував плани щодо збільшення випуску безпілотників у 2024 році до 1,4 млн одиниць.
Авіаексперт Анатолій Храпчинський зазначає, що Росія прагне, аби в Україні постійно лунали повітряні тривоги, що підтверджує її наміри збільшити виробництво дронів. Тактика окупантів стає зрозумілішою: виснажуючи українські ППО, вони намагаються зменшити ефективність захисту країни і підготувати ґрунт для більш серйозних атак.
У Сумській області зафіксовано безпрецедентне забруднення річки Сейм, що викликало серйозне занепокоєння серед місцевих жителів та екологів. Служба обласної військової адміністрації (ОВА) заявила, що це може бути спланованим актом екологічної агресії з боку Росії.
Фахівці щоденно проводять моніторинг вмісту та стану води в річці Сейм, у громадах з використанням спеціальної техніки проводять заходи із очищення біля мостів та понтонних переправ. Скиди таких масштабів у Сейм не фіксували впродовж усієї історії, тому можна зробити висновок, що це спланована акція ворога по знищенню річки.
Як зазначили в ОВА, у вересні спеціалісти зафіксували нову хвилю забруднення річки Сейм, внаслідок чого почала темніти вода, а поблизу водойми з’явився різкий сірководний запах
Фахівці щоденно проводять моніторинг вмісту та стану води, у громадах з використанням спеціальної техніки проводять заходи із очищення біля мостів та понтонних переправ.
“Скиди таких масштабів у Сейм не фіксували впродовж усієї історії. Можемо зробити висновок, що це спланована акція ворога по знищенню річки. Вчиняючи такі дії, росія застосовує і екологічну зброю. Сьогодні усі мають бути дотичними до ліквідації наслідків. Я прошу усі громади долучатись до цього процесу: технікою, залучати людей. У цьому питанні ми вже працюємо на рівні міністерства, працюємо із науковими установами, тому наше спільне завдання – врятувати річку і не допустити ще більшої катастрофи”, – сказав очільник ОВА Володимир Артюх.
Скидання нечистот із цукрового заводу в місті Тьоткіно, рф, спричинило забруднення річки Сейм органічними речовинами, що призвело до масової загибелі риби.
У світлі зростаючих військових потреб України, Сполучені Штати розглядають можливість постачання українським винищувачам F-16 сучасних ракет з дальністю дії до 113 кілометрів. Це рішення стане важливим кроком у зміцненні повітряної потужності України, особливо в умовах триваючої агресії з боку Росії.
Як пише видання Politico, їх можуть надати в новому пакеті військової допомоги на 375 мільйонів доларів. Про нього оголосять у понеділок, повідомляє газета.
Йдеться про ракету Joint Standoff Weapon. При цьому уточнюється, що вона не має тієї дальності, про яку просив Київ.
Проте, «дальність польоту в 70 з гаком миль дасть змогу пілотам триматися подалі від лінії фронту і російських ППО, що дасть Києву новий спосіб вражати оборонні споруди і склади зброї на передовій, ускладнюючи операції російських військ».
Недавня заява міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського про можливий референдум щодо майбутнього Криму стала предметом обговорення та критики серед політичних експертів. Політолог Володимир Фесенко вважає цю позицію помилковою, проте закликає не здіймати хвилю хейту навколо Сікорського, вказуючи на його прихильність до України.
Про “заяву Сікорського” щодо Криму
Коли сьогодні почув, а потім і прочитав інформацію про “заяву Сікорського” (міністра закордонних справ Польщі) про передання Криму під мандат ООН, а потім проведення референдуму в Криму через 20 років, я був дуже здивований. Справа в тому, що ЗМІ повідомляли, що таку “заяву” Сікорський зробив на конференції Ялтинської європейської стратегії (YES). Я був на цій конференції, яка відбулася 13-14 вересня, чув там виступ Сікорського, але не чув цієї заяви. Звичайно, я не відвідав усі заходи цієї конференції, міг щось пропустити. Але чому ця “заява” з’явилася лише сьогодні? Як я з’ясував у колег, які також були на конференції Ялтинської європейської стратегії, слова Сікорського, що зараз тиражують як його “заяву”, пролунали під час нічної неформальної дискусії в форматі “night cup” пізно ввечері 13 вересня. Найімовірніше, це була неофіційна думка Сікорського (“політ фантазії”) про те, як можна було б розв’язати проблему Криму компромісним шляхом. Але жодних офіційних заяв на цю тему Сікорський на конференції YES не робив. І тому я вважаю, що не зовсім коректно казати саме про “заяву Сікорського”.
Чому цю “заяву” почали згадувати, тиражувати й критикувати тільки зараз, майже за тиждень, після того, як вона з’явилася? Будь-які значущі заяви учасників конференції YES (від президента Зеленського до Майка Помпео чи Джейка Саллівана та багатьох інших) цитували майже відразу, в крайньому разі наступного дня. А тут пауза в шість днів. За законами оперативної журналістики, це здається дивним. Ризикну припустити, що вся колотнеча навколо “заяви Сікорського” розпочалася внаслідок інформації, яка з’явилася в польських ЗМІ, про емоційно напружену зустріч між президентом України Володимиром Зеленським і міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським. На інформаційно-політичні “витоки” поляків наші відповіли своїми “витоками”.
Міністр Радослав Сікорський
Фото: Фото: Gettyimages
Саму ідею Сікорського розкритикували абсолютно правильно. Я нагадаю, що саме запропонував міністр закордонних справ Польщі. Як пишуть різні українські видання, Сікорський заявив, що Київ і Москва не зможуть домовитися про мир без демілітаризації Криму. Він запропонував передати Крим “під мандат ООН із місією з підготовки чесного референдуму після перевірки того, хто є законними жителями, і таке інше… І ми могли б відкласти це на 20 років”. Думка, м’яко кажучи, дуже суперечлива. По-перше, вона є нереалістичною. Майже напевно можна сказати, що Путін на такий “компроміс” не погодиться. Не для того він захоплював і анексував Крим, щоб потім передавати його під контроль ООН. Але найбільш хибною є ідея референдуму, та ще й за 20 років. За цей час русифікація Криму в усіх сенсах тільки посилиться, відбудеться зміна поколінь (а Росія вже 10 років ідеологічно форматує жителів Криму), тож результат такого референдуму буде відомий заздалегідь. Навіть дивно, що такі розумні західні політики, як Радослав Сікорський, усе ще марять ідеями “демократичних компромісів” для розв’язання проблеми тих територій України, які окупувала й анексувала Росія.
Вважаю, що Сікорському обов’язково треба відреагувати на весь цей “інформаційний шум” про його “заяву” та пояснити свою позицію, щоби зняти ще одну, суто штучну конфліктну проблему в і без того непростих стосунках між Польщею й Україною на сьогодні.
Однак зверну увагу й на іншу проблему, вже з нашого боку. На мій погляд, було б абсолютно неправильно розпочинати в Україні критичну інформаційну кампанію проти Радослава Сікорського. Він є, мабуть, найбільш проукраїнським міністром у нинішньому польському уряді та одним із найпослідовніших прихильників підтримки України серед європейських політиків. Воювати треба проти ворогів, а не проти друзів, навіть якщо вони роблять певні помилкові висловлювання. З друзями треба долати непорозуміння і переконливо, але дружньо, пояснювати їм нашу позицію.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів зустріч із ізраїльським колегою Ісраелем Кацем, на якій обговорили підтримку України в умовах зростаючих загроз від співпраці між Росією та Іраном.
Про це повідомляє МЗС України.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга поінформував про проведення своєї телефонної розмови з ізраїльським колегою Ісраелем Кацем. У ході бесіди Сибіга висловив подяку за підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, а також за підтримку Формули миру.
Під час розмови обговорювалися загрози, що виникають від співпраці між рф та Іраном, а також зусилля з протидії можливим поставкам балістичних ракет до країни-агресора.
Міністр молоді та спорту України Матвій Бідний висловив задоволення рішенням Європейського шахового союзу про продовження санкцій проти шахістів з Росії та Білорусі. Це рішення стало важливим кроком у боротьбі за справедливість та підтримку міжнародного спортивного співтовариства.
Міністр молоді та спорту України Матвій Бідний привітав нещодавнє рішення Європейського шахового союзу продовжити санкції проти шахових федерацій росії та білорусі. ECU закликав міжнародну федерацію шахів зберегти обмеження, запроваджені у 2022 році, а також засудив дії російської шахової федерації, яка включила тимчасово окуповані українські території до своєї структури.
Я щиро вітаю справедливу заяву Європейського шахового союзу продовжити санкції проти російських та білоруських шахових федерацій напередодні засідання Генеральної Асамблеї ФІДЕ. Ми маємо спільно унеможливити повернення агентів гібридного впливу росії у міжнародну спортивну спільноту, поки триває розвʼязана рф та підтримувана рб війна проти України. Санкції проти росії та білорусі мають лише посилюватись, поки триває війна, адже диктаторські режими намагаються легітимізувати війну проти України, використовуючи для цього спорт та спортсменів
Міністр анонсував ініціативу щодо введення персональних санкцій проти президента ФІДЕ Аркадія Дворковича, якщо російські шахісти отримають допуск до міжнародних змагань.
Президент Федерації шахів України Олександр Камишін також висловив підтримку рішенню ECU. Він підкреслив, що повернення росіян на міжнародні турніри є неприйнятним.
Європейський шаховий союз засудив дії російської шахової федерації і закликав ФІДЕ вжити заходів для припинення їхньої діяльності на тимчасово окупованих територіях України.
Служба зовнішньої розвідки Росії (СЗР) зробила сенсаційну заяву, звинувативши Україну і США у плануванні удару по київській лікарні або дитячому садку з метою звинуватити Кремль у нападі на цивільні об’єкти. Це твердження викликало широкий резонанс і стало темою для міжнародних обговорень.
Як повідомляється в інформації СЗР, Україна нібито намагається таким чином отримати схвалення від Заходу на здійснення далекобійних атак по території Росії та залучити підтримку країн “глобального Півдня”, тоді як Вашингтон прагне збільшити тиск на Іран та Північну Корею, звинувачуючи їх у постачанні балістичних ракет для РФ.
Український “Центр протидії дезінформації” вважає, що ця заява РФ вказує на підготовку Москви до нових ударів по цивільних об’єктах України, а також є спробою “посіяти паніку серед українців, створити розкол і недовіру в нашому суспільстві”.
В умовах війни в Україні, Західні союзники зіткнулися з дилемою, яка виходить далеко за межі воєнної стратегії. Спостерігати за жорстокістю війни, але не втручатися у повному обсязі через страх ескалації конфлікту з Росією, стає глибоким моральним і політичним випробуванням для країн Заходу. Зоя Звиняцьківська, культурологиня та дослідниця соціальних явищ, стверджує, що це не лише військова проблема, а й психологічний феномен, який вже отруїв Захід зсередини.
Щодо не дозволу бити американською зброєю вглиб Росії мені пригадалась одна історія. Коли моя дитина була мала, в її класі був булінг. Це почалось десь в 4 класі й школа закривала на це очі. Ні-ні, мою дитину в жодному разі не чіпали, ціла компанія булила одного хлопчика. Але моя дитина це бачила — і це отруювало її, як, власне, і решту класу. Я намагалась боротися, виступала на батьківських зборах і ходила до директора — і зрештою перевела дитину в іншу школу, хоча на неї ніхто жодного разу не подивився скоса. Тому що споглядання насильства зжирає тебе зсередини, якщо ти не можеш, не маєш сили це припинити. Саме тому булінг вважається проблемою всього класу і постраждалими вважаються всі діти, які належать до цього колективу, навіть якщо кривава юшка з носа тече тільки в одного хлопця.
До чого це я веду. Зараз, сьогодні всі розуміють, що відбувається — і хочу сказати, відбувається не вперше. Коли після Другої світової СРСР на правах переможця відтяв собі половину Європи та насаджав там людожерських режимів — Європа щосили намагалась на це не дивитись. Коли в 1961 році, за 16 років після закінчення війни, Совєти раптом почали будувати берлінський мур просто по тілах живих людей — Європа закрила очі. Коли радянські танки були в Празі та Будапешті — Європа промовчала.
Берлінська стіна – символ терплячості Заходу
Фото: Getty Images
Мабуть, це не можна довести, але це отруєння безсилим спогляданням насильства відвернуло Європу від соціального і навернуло в бік розвитку особистості. Ти не можеш нічого зробити з державою — ані зі своєю, ані з чужою — але ти можеш розвивати свою особистість, стати кращою версією себе, ростити свій внутрішній сад. Поступово східний ведмідь постарішав і припинив гарчати, натомість теорії особистого розвитку і безконфліктного діалогу на кшталт ненасильницької комунікації розквітли. Суспільства стали слабими, зневірились в колективних діях, потонули в депресіях і самокопанні. А потім ми всі зайшли на нове коло.
Просто зараз Захід і передусім США дозволяють Росії вчиняти насильство — як вони дозволяли це вже 20 років, починаючи з чеченських воєн і Грузії. Я не знаю, коли й чим закінчиться саме ця, наша війна, але точно знаю, що вона не мине, вже не минає безкарно для Заходу, для його суспільства.
Споглядання насильства, якому ти не хочеш, не можеш завадити, отруює тебе зсередини. Отруює і зжирає.
Я не думаю, що усвідомлення цього нам якось допоможе. Я не зловтішаюсь з них. Я просто хочу сказати, що ніщо не минає безкарно — навіть якщо здається, що тебе не зачепило і ти ловко проскочив за чужий кошт. Навіть якщо ти дійсно проскочиш — отрута вже сидить в тобі.
