Khreshchatyknews.com

Позначка: російські дрони

  • Вибух біля нафтового термінала НАТО: у Румунії терміново евакуювали найбільший порт країни

    Вибух біля нафтового термінала НАТО: у Румунії терміново евакуювали найбільший порт країни

    У румунському порту Констанца, який є найбільшим морським портом країни та одним із ключових логістичних вузлів Чорноморського регіону, 5 червня стався надзвичайний інцидент, що змусив владу оголосити найвищий рівень реагування. Морський безпілотник вибухнув неподалік нафтового термінала, після чого було проведено термінову евакуацію частини порту, а мешканців узбережжя закликали перебувати в укриттях.

    Про інцидент повідомили румунські медіа Digi24, Міністерство оборони Румунії та міжнародні інформаційні агентства Reuters і Associated Press.

    За попередніми даними, морський дрон був виявлений ще близько шостої ранку поблизу причалів №77–78 цивільного порту Констанца. Після отримання сигналу від Румунського агентства з порятунку людських життів на морі до місця прибули представники берегової охорони, спецслужб та військових структур. Територію негайно ізолювали, а після оцінки ризиків було прийнято рішення про повну евакуацію небезпечної зони.

    За інформацією Digi24, безпілотник застряг у спеціальному антиполютантному загородженні, встановленому для захисту акваторії від нафтових забруднень. Особливе занепокоєння викликало те, що апарат знаходився лише за кілька сотень метрів від нафтового термінала, де зберігаються та перевантажуються великі обсяги пального.

    Близько 10:30 за місцевим часом морський дрон самодетонував. Вибух був достатньо потужним, щоб підняти в небо великий стовп диму, однак завдяки завчасній евакуації людей постраждалих не було. Румунське Міноборони підтвердило, що об’єкт не належав збройним силам Румунії та був схожим на морські безпілотники, які активно використовуються під час війни між Україною та Росією.

    Після вибуху влада активувала так званий «червоний план реагування». До операції залучили понад 80 рятувальників, десятки одиниць техніки, карети швидкої допомоги, спеціалізовані підрозділи радіаційного, хімічного та біологічного захисту. Над районом Констанци підняли два гелікоптери для пошуку інших потенційно небезпечних об’єктів у морі. Місцеві жителі отримали екстрені повідомлення системи RO-Alert із закликом уникати небезпечної території.

    Особливу увагу інцидент привернув через стратегічне значення Констанци. Після початку повномасштабної війни Росії проти України саме цей порт став одним із головних альтернативних маршрутів для українського експорту зерна, металу та інших товарів. Через Констанцу проходять значні потоки вантажів, пов’язаних як із забезпеченням України, так і з економікою всього регіону Чорного моря. Тому будь-який надзвичайний випадок у порту автоматично розглядається як питання регіональної безпеки.

    Наразі походження дрона остаточно не встановлене. Частина румунських медіа з посиланням на джерела припускає, що це міг бути український морський безпілотник із великою кількістю вибухівки на борту. Водночас офіційні структури Румунії поки що не назвали конкретного власника апарата і наголошують, що розслідування триває. Прокуратура при Апеляційному суді Констанци вже відкрила кримінальне провадження для встановлення походження дрона та обставин його появи в румунському порту.

    Інцидент відбувся на тлі різкого зростання безпекових загроз для Румунії. Лише тиждень тому російський ударний безпілотник впав на житловий будинок у місті Галац неподалік українського кордону. Унаслідок вибуху постраждали жінка та дитина. Це був перший випадок від початку повномасштабної війни, коли російський дрон завдав поранень цивільним на території держави-члена НАТО.

    За даними румунського Міністерства оборони, від 2022 року було зафіксовано щонайменше 28 випадків порушення повітряного простору країни російськими безпілотниками. Крім того, уламки українських і російських дронів неодноразово знаходили на території Румунії. Через це Бухарест останнім часом посилив співпрацю з НАТО у сфері протиповітряної оборони та захисту критичної інфраструктури.

    Президент Румунії Нікушор Дан був поінформований про ситуацію під час польоту на саміт ЄС – Західні Балкани. Він заявив, що інцидент є прямим наслідком війни в Україні та вкотре демонструє ризики для безпеки всього регіону. За словами румунського лідера, державні структури оперативно відреагували на загрозу та зробили все можливе для захисту населення.

    Наразі порт Констанца поступово повертається до роботи, однак правоохоронці та військові продовжують перевірку акваторії Чорного моря. За деякими повідомленнями місцевої влади, в регіоні можуть перебувати й інші морські безпілотники, тому моніторинг триває у цілодобовому режимі.

  • Україна збиває тисячі «Шахедів», але Росія готує значно небезпечніший удар — Сирський

    Україна збиває тисячі «Шахедів», але Росія готує значно небезпечніший удар — Сирський

    Росія планує кардинально змінити тактику повітряних атак проти України та довести частку реактивних ударних безпілотників до 50%. У відповідь Збройні сили України активно нарощують багаторівневу систему протиповітряної оборони, розширюють так звану «малу ППО» та формують уже четвертий ешелон захисту неба. Про це 4 червня повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський за підсумками спеціальної наради щодо протидії російським ударним безпілотникам.

    За словами головнокомандувача, сьогодні війна в повітрі стрімко змінюється. Російська армія не лише нарощує кількість дронів, які використовує для атак по українських містах та об’єктах інфраструктури, а й модернізує їхні характеристики. Особливу загрозу становить поява дедалі більшої кількості реактивних ударних безпілотників, які мають значно вищу швидкість і складніше перехоплюються традиційними засобами протиповітряної оборони.

    «Агресор планує довести частку реактивних ударних дронів до 50 відсотків. Це ставить перед нами нові виклики, які потребують своєчасної реакції», – наголосив Сирський.

    На цьому тлі Україна продовжує масштабно розвивати власну систему захисту повітряного простору. Головнокомандувач повідомив, що вже створюється четвертий ешелон протиповітряної оборони, який дозволить додатково прикрити ще дві області України. Йдеться про розвиток концепції «малої ППО», що передбачає використання мобільних засобів боротьби з безпілотниками, дронів-перехоплювачів, вертолітних груп та інших елементів швидкого реагування.

    Особливу роль у цій системі сьогодні відіграють українські дрони-перехоплювачі. Лише протягом травня вони знищили понад 3500 російських безпілотників різних типів. Фактично саме безпілотні системи стають одним із головних інструментів боротьби із масованими атаками Росії.

    За даними Сирського, найвищу ефективність демонструє другий ешелон оборони, який забезпечують Сили безпілотних систем. Протягом травня вони знищили понад 1200 ворожих цілей у повітрі. Це один із найкращих показників за весь період використання дронів-перехоплювачів у війні.

    Важливим компонентом захисту залишаються і вертолітні групи. За словами головнокомандувача, лише у травні українські гелікоптери збили понад 440 російських дронів різних типів. Зараз триває їхня модернізація. Машини оснащують сучасними системами виявлення та наведення цілей, а також новими типами ракетного озброєння.

    «Ми розширюємо лінійку засобів ураження. Нове ракетне озброєння вже демонструє відмінні результати», – зазначив Сирський.

    Заява головнокомандувача підтверджує тенденцію, про яку останніми місяцями говорять у Міністерстві оборони. Наприкінці травня міністр оборони Михайло Федоров повідомив, що ефективність українських дронів-перехоплювачів проти «шахедів» за останні чотири місяці зросла майже вдвічі. При цьому кількість безпілотників, які Росія запускає по території України, продовжує збільшуватися.

    За оцінками Міноборони, ворог щомісяця нарощує використання ударних дронів приблизно на 35%. Саме тому одним із ключових завдань української оборонної промисловості та військового командування на 2026 рік стало позбавлення Росії можливості використовувати Shahed як масовий і дешевий інструмент терору.

    Останніми місяцями Росія активно модернізує свої ударні безпілотники. Зокрема, удосконалюються системи навігації, захист від засобів радіоелектронної боротьби, маршрути польоту та швидкісні характеристики. Поява реактивних версій ударних БпЛА може суттєво ускладнити роботу української ППО, оскільки такі апарати здатні швидше долати великі відстані та скорочувати час реагування для оборонців.

    Водночас українські військові наголошують, що відповідь на ці виклики вже формується. Одним із головних напрямів розвитку стають саме дрони-перехоплювачі, які значно дешевші за традиційні ракети систем ППО та дозволяють ефективно знищувати повітряні цілі без витрачання дорогих зенітних боєприпасів.

    Сирський також звернув увагу на проблему забезпечення бойовими частинами для дронів-перехоплювачів. За його словами, питання збільшення виробництва таких компонентів залишається одним із найактуальніших для української оборонної промисловості.

    Попри постійне вдосконалення російських засобів повітряного нападу, українські військові переконані, що розвиток багаторівневої системи оборони дозволяє ефективно адаптуватися до нових загроз. Сьогодні захист українського неба забезпечують класичні системи ППО, мобільні вогневі групи, вертольоти, засоби радіоелектронної боротьби та дрони-перехоплювачі.

    Саме така багатошарова модель, за задумом командування, має стати відповіддю на спроби Росії нарощувати кількість ударних безпілотників та переходити до використання більш швидких реактивних дронів. В умовах постійної еволюції повітряної війни Україна робить ставку на технології, гнучкість і швидке масштабування нових засобів боротьби з повітряними загрозами.

  • Одеса пережила дві атаки за ніч: дрон влучив у багатоповерхівку, є постраждалі та десятки вибитих вікон

    Одеса пережила дві атаки за ніч: дрон влучив у багатоповерхівку, є постраждалі та десятки вибитих вікон

    Одеса пережила важку ніч проти 1 червня: російські війська двічі атакували місто безпілотниками, внаслідок чого постраждали щонайменше п’ятеро людей, пошкоджені житлові будинки, адміністративна будівля, інфраструктурні об’єкти та автомобілі. За даними місцевої влади, станом на ранок інформації про загиблих унаслідок цих двох нічних атак не надходило.

    Найсерйозніший удар припав по житловій забудові. Один із російських безпілотників влучив у дев’ятиповерховий будинок. Унаслідок удару частково зруйновано перший і другий поверхи, пошкоджено фасад будівлі та балкони. Після влучання виникла пожежа, яку ліквідовували рятувальники. На місці працювали всі екстрені служби, комунальники та представники міської влади.

    За інформацією начальника Одеської міської військової адміністрації Сергія Лисака, станом на 7:00 відомо про п’ятьох постраждалих. Двох людей госпіталізували, ще двом надали медичну допомогу на місці, одна людина відмовилася від госпіталізації. Остаточні дані щодо наслідків атаки уточнюються.

    Крім багатоповерхівки, пошкодження зафіксували у різних районах міста. Вибуховою хвилею пошкоджені багатоквартирні будинки, адміністративна будівля та об’єкти інфраструктури. За попередніми підрахунками, вибито 82 вікна, з яких 72 уже встигли закрити. Комунальні служби продовжують працювати на місцях, прибирають уламки, закривають пошкоджені вікна та допомагають мешканцям із першочерговими потребами.

    У місті також розгорнули оперативні штаби. Там жителі пошкоджених будинків можуть отримати консультації щодо оформлення компенсації за зруйноване або пошкоджене майно, а також звернутися по допомогу. Місцева влада закликала одеситів, чиє житло постраждало від вибухової хвилі, звертатися до районних адміністрацій та фіксувати пошкодження для подальшого відшкодування.

    Ще один епізод атаки зачепив цивільну інфраструктуру міста. За повідомленнями Одеської МВА, в одному з районів пошкоджено дах автосалону, вибито скло в будівлі та понівечено автомобілі, що перебували всередині. Також постраждав один із міських ринків, де поранення дістали троє людей. В іншому районі ударом пошкоджено приватний будинок і легковий автомобіль.

    Нічна атака була спрямована не по військових об’єктах, а по цивільній забудові та міській інфраструктурі. Під ударом опинилися житлові будинки, транспорт, комерційні приміщення та об’єкти, якими щодня користуються мирні мешканці.

    Одеса останніми місяцями регулярно стає ціллю російських дронових атак. Місто має стратегічне значення через портову інфраструктуру, розташування біля Чорного моря та близькість до важливих логістичних маршрутів. Водночас російські удари дедалі частіше завдають шкоди саме житловим кварталам, школам, дитсадкам, ринкам, автівкам і приватним будинкам.

    Цієї ж ночі росіяни атакували й інші українські міста. Зокрема, повідомлялося про удар дрона типу «Герань-2» по житловому сектору в Сумах, де пошкоджено дошкільний навчальний заклад та кілька будинків. Також уночі вибухи лунали в Харкові та Запоріжжі. Українські міста знову пережили ніч під загрозою ударних безпілотників.

    На тлі чергової атаки місцева влада закликає мешканців не ігнорувати повітряні тривоги. Російські дрони можуть змінювати маршрути, заходити на цілі з різних напрямків і становити небезпеку навіть після роботи сил протиповітряної оборони через падіння уламків. Одеситів просять перебувати в укриттях до офіційного відбою тривоги та не наближатися до місць влучань або падіння уламків.

    Станом на ранок у місті триває ліквідація наслідків двох нічних атак. Рятувальники, поліцейські, медики, комунальники і районні адміністрації працюють у посиленому режимі. Основне завдання зараз — допомогти постраждалим, відновити безпечний доступ до пошкоджених будівель, закрити вибиті вікна та оцінити повний масштаб руйнувань.

    Попри відсутність загиблих унаслідок цієї атаки, ніч для Одеси знову стала важким нагадуванням про те, що російський повітряний терор проти українських міст триває. Місто поступово оговтується після ударів, але роботи з відновлення триватимуть ще не один день.

  • “Бийте по Україні, але не зачіпайте нас”: президент Румунії опинився в центрі скандалу через заяву про російські атаки

    “Бийте по Україні, але не зачіпайте нас”: президент Румунії опинився в центрі скандалу через заяву про російські атаки

    Президент Румунії Нікушор Дан опинився під хвилею критики після резонансної заяви щодо російських ударів по Україні. В інтерв’ю британському мовнику BBC, передає “Європейська правда“, глава румунської держави, коментуючи регулярні інциденти з російськими безпілотниками поблизу кордону його країни, заявив, що Росія має забезпечити відсутність загрози для румунських громадян під час атак на українські території.

    Заява пролунала на тлі дедалі більшої стурбованості Бухареста безпековою ситуацією в прикордонних районах після численних випадків падіння російських дронів на території Румунії або поблизу її кордонів. Водночас формулювання президента викликало гостру реакцію як серед румунського суспільства, так і в медіапросторі, оскільки багато хто сприйняв його слова як непряме визнання права Росії продовжувати удари по українських містах.

    Відповідаючи на запитання журналістів про реакцію Румунії на дронові інциденти, Дан зазначив, що за останні два роки країна зафіксувала від 20 до 30 випадків, пов’язаних із російськими безпілотниками. За його словами, спочатку йшлося про апарати без бойової частини, однак близько місяця тому стався інцидент із дроном, який ніс вибухівку. На щастя, боєприпас не здетонував.

    Президент наголосив, що подібні випадки становлять пряму загрозу для безпеки румунських громадян, особливо в населених пунктах, розташованих поблизу українського кордону та дельти Дунаю. Саме тому він заявив, що під час атак по українських містах, розташованих поруч із румунською територією, Росія повинна бути впевненою, що її удари не завдадуть шкоди громадянам Румунії.

    Саме ця фраза викликала найбільше обурення. Критики звернули увагу, що президент фактично не закликав до припинення російських ударів по Україні, а лише висловив вимогу, щоб вони не створювали ризиків для румунської сторони. У соціальних мережах та коментарях під публікаціями румунських медіа користувачі називали такі слова «цинічними», «неприйнятними» та «позбавленими людяності».

    Ситуація стала ще більш контрастною через те, що лише за два дні до цього, під час розмови з президентом України Володимиром Зеленським, Нікушор Дан публічно заявляв про необхідність повного припинення російських атак на українську територію. Тоді він наголошував на підтримці України та необхідності зупинення агресії Російської Федерації.

    Окрему увагу привернула й інша частина інтерв’ю. Президент Румунії заявив, що у випадку подальших інцидентів його країна може вдатися до дипломатичних заходів щодо Москви, включно з можливим видворенням російського посла. Таким чином Бухарест демонструє готовність жорсткіше реагувати на загрози власній безпеці.

    Проблема російських безпілотників для Румунії залишається актуальною вже тривалий час. Після початку масштабних атак РФ на українську портову інфраструктуру в Одеській області уламки дронів неодноразово виявляли на румунській території. Особливо часто такі випадки фіксувалися поблизу населених пунктів навпроти українських портів Рені та Ізмаїл. Через це румунська влада була змушена посилити заходи безпеки, створити укриття для населення в прикордонних районах та запровадити систему екстрених сповіщень про повітряні загрози.

    Останнім часом занепокоєння Бухареста лише посилилося через зростання кількості російських ударів по українських об’єктах поблизу кордону НАТО. У Румунії неодноразово заявляли, що уважно стежать за ситуацією та координують дії з союзниками по Альянсу.

    Водночас слова Нікушора Дана вкотре продемонстрували складність балансу, який намагаються зберігати країни-сусіди України. З одного боку, вони підтримують Київ і засуджують російську агресію, а з іншого — дедалі більше уваги приділяють безпеці власних громадян на тлі ризику поширення війни за межі української території.

    Поки офіційний Бухарест не коментував хвилю критики, яка виникла після інтерв’ю BBC. Однак дискусія навколо висловлювань президента вже стала однією з найгучніших політичних тем у Румунії наприкінці травня, а його слова продовжують активно обговорювати як у румунських, так і в українських медіа.

  • «Путін тестує НАТО»: Зеленський заявив, що Україна перехоплює російські дрони, які летять у бік Польщі та Балтії

    «Путін тестує НАТО»: Зеленський заявив, що Україна перехоплює російські дрони, які летять у бік Польщі та Балтії

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські сили протиповітряної оборони намагаються перехоплювати всі російські безпілотники, навіть якщо їхній маршрут пролягає у напрямку сусідніх держав-членів НАТО. За словами глави держави, йдеться не лише про дрони, які безпосередньо загрожують українським містам, а й про ті, що можуть залетіти до повітряного простору Польщі, Румунії, Молдови чи країн Балтії.

    Таку заяву президент зробив на тлі чергових інцидентів із російськими безпілотниками поблизу кордонів НАТО та після резонансного випадку в Румунії, де російський ударний дрон типу «Герань-2» врізався у житлову багатоповерхівку в місті Галац. Унаслідок вибуху було пошкоджено квартиру на верхньому поверсі, виникла пожежа, постраждали двоє людей, а десятки мешканців були евакуйовані.

    Зеленський наголосив, що Україна відстежує повітряні цілі ще до того, як вони можуть наблизитися до кордонів союзників. Якщо українські сили не мають можливості знищити безпілотник на своїй території, інформація оперативно передається партнерам для реагування. За словами президента, це є частиною спільної безпекової архітектури, яка формується між Україною та країнами НАТО в умовах російської агресії.

    Глава держави переконаний, що Кремль використовує такі польоти не лише як елемент війни проти України. На його думку, Москва свідомо випробовує реакцію Альянсу, перевіряючи готовність країн НАТО до реагування на повітряні загрози. Президент назвав це одним із елементів гібридної стратегії Росії.

    «Путін дивиться на реакцію НАТО, перевіряє можливості систем протиповітряної оборони та намагається зрозуміти, наскільки швидко союзники здатні реагувати на подібні інциденти», – наголосив Зеленський.

    Президент підкреслив, що російські дрони дедалі частіше створюють небезпеку не лише для України. Саме тому, на його переконання, відповідь на такі провокації має бути спільною та більш жорсткою.

    «Має бути сильніша відповідь об’єднаного НАТО», – заявив глава держави.

    Заяви Зеленського пролунали на тлі зростання кількості інцидентів із російськими безпілотниками поблизу території Альянсу. Лише протягом останніх місяців уламки або самі дрони неодноразово знаходили на території Румунії, Польщі та країн Балтії. У багатьох випадках місцеві військові піднімали винищувачі F-16 для моніторингу ситуації, однак рішення про знищення цілей часто не ухвалювали через ризик падіння уламків у населених пунктах.

    Особливу увагу привернув інцидент у Польщі восени 2025 року, коли група російських ударних дронів увійшла до польського повітряного простору. Тоді президент Зеленський назвав це не випадковістю, а цілеспрямованою операцією Кремля для перевірки реакції НАТО та можливостей польської протиповітряної оборони.

    У відповідь Варшава значно посилила контроль повітряного простору, а НАТО активізувало моніторинг східного флангу Альянсу. Водночас між Україною та Польщею почалися консультації щодо розширення співпраці у сфері протидії безпілотникам та обміну інформацією про повітряні загрози.

    Експерти з безпеки наголошують, що подібна тактика Росії має одразу кілька цілей. По-перше, створюється психологічний тиск на суспільства сусідніх країн. По-друге, перевіряються алгоритми реагування систем ППО та військових командувань. По-третє, Кремль намагається сформувати враження, що підтримка України нібито підвищує ризики для держав-членів НАТО.

    Водночас у країнах Балтії та Польщі дедалі частіше лунають заклики до посилення захисту повітряного простору. Уряди цих держав неодноразово заявляли, що розглядають російські дрони як прямий наслідок війни Росії проти України та додатковий аргумент на користь зміцнення оборони східного флангу НАТО.

    На тлі нових російських атак Україна продовжує координувати свої дії з партнерами та наполягає на створенні більш інтегрованої системи протиповітряної оборони в Європі. У Києві переконані: чим довше Росія не отримуватиме жорсткої відповіді на подібні провокації, тим частіше вона намагатиметься випробовувати межі дозволеного не лише в Україні, а й поблизу кордонів НАТО.

    Таким чином, заява Зеленського стала черговим сигналом про те, що війна дедалі більше впливає на безпекову ситуацію в усій Європі. Україна вже фактично виконує роль східного щита континенту, перехоплюючи російські дрони ще до того, як вони можуть становити загрозу для країн Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу.

  • Путін готує новий плацдарм для ударів? ISW попереджає про небезпечний сценарій через Білорусь і загрозу трасам із Польщі

    Путін готує новий плацдарм для ударів? ISW попереджає про небезпечний сценарій через Білорусь і загрозу трасам із Польщі

    Росія може активізувати використання території Білорусі для нової фази війни проти України — не для масштабного наземного вторгнення, а для ударів дронами по стратегічній інфраструктурі та логістичних маршрутах на заході країни. Про це йдеться у новому аналітичному звіті Institute for the Study of War (ISW), де американські фахівці попереджають про формування Москвою та Мінськом інформаційного підґрунтя для потенційної ескалації.

    Поштовхом до нової хвилі занепокоєння стали заяви державного секретаря Ради безпеки Білорусі Олександра Вольфовича. Він стверджував, що білоруські військові нібито зафіксували 116 випадків перетину кордону українськими безпілотниками лише за останній тиждень. За словами чиновника, деякі дрони буцімто навіть намагалися атакувати прикордонну інфраструктуру Білорусі.

    В ISW наголошують: подібні заяви можуть бути частиною ширшої інформаційної кампанії, спрямованої на виправдання майбутнього використання білоруської території для російських атак по Україні. Аналітики звертають увагу, що останнім часом українська влада також попереджала про тиск Кремля на режим Олександра Лукашенка з метою втягнення Білорусі у нові військові сценарії.

    Водночас експерти не бачать ознак підготовки нового масштабного наступу з півночі за сценарієм 2022 року. За оцінками ISW, наразі немає підтвердженого накопичення достатніх сил на білорусько-українському кордоні, яке могло б свідчити про готовність до повноцінного вторгнення. Крім того, Росія, яка продовжує активні бойові дії на сході та півдні України, не має достатнього резерву військ для підтримки білоруської армії у разі нового наступу.

    Однак загроза може полягати в іншому. За оцінками американських аналітиків, Кремль здатен використати Білорусь як платформу для масованих ударів дронами по критично важливих об’єктах у західних регіонах України. Йдеться передусім про логістичні маршрути, якими до країни надходить західна військова допомога, пальне, техніка та інше забезпечення.

    Особливу увагу ISW приділяє автомагістралі М-06 Київ — Чоп, яка проходить через Житомирську, Рівненську та Львівську області й фактично є однією з головних транспортних артерій між Україною та Польщею. Саме ці маршрути, за оцінками аналітиків, можуть опинитися під прицілом у разі запуску російських безпілотників безпосередньо з білоруської території.

    У звіті наголошується, що запуск дронів із Білорусі значно розширить можливості російської армії. Якщо зараз більшість ударних БпЛА летять із території РФ або тимчасово окупованого Криму, то новий напрямок дозволить скоротити дистанцію до цілей на заході України. Це дасть змогу використовувати дистанційно керовані дрони типу «Шахед» та «Молнія» ефективніше — з вищою точністю та більшою здатністю вражати рухомі об’єкти.

    Фактично йдеться про потенційну спробу порушити транспортні ланцюги між Україною та країнами НАТО. Західні області досі залишалися відносно безпечнішими для логістики порівняно зі східними регіонами, однак новий сценарій може змінити ситуацію.

    Аналітики також згадують інцидент, про який українська сторона повідомляла ще наприкінці 2025 року. За даними українських чиновників, 22 грудня російський оператор БпЛА, який перебував на території Білорусі, здійснив атаку керованим FPV-дроном типу «Шахед» по українському вантажному потягу поблизу Коростеня на Житомирщині. Це приблизно за 50 кілометрів від білоруського кордону. Тоді інцидент не отримав широкого міжнародного резонансу, однак нині в ISW розглядають його як можливий тест нового формату атак.

    Окрему увагу експерти звертають на інформаційну складову. У звіті зазначається, що заяви білоруських чиновників про “українські дрони” можуть бути частиною підготовки громадської думки всередині Білорусі та Росії до подальшої військової співпраці проти України. Подібна риторика вже використовувалася Кремлем перед вторгненням у 2022 році, коли Москва звинувачувала Київ у нібито “провокаціях” та “загрозах”.

    Українська влада наразі реагує стримано, але уважно відстежує ситуацію на північному напрямку. У Державній прикордонній службі України раніше назвали заяви Мінська про “атаки українських дронів” абсурдними. У Києві нагадують, що саме Росія регулярно використовує територію Білорусі для запуску ракет і прольоту ударних безпілотників по українських містах.

    На тлі цих подій в Україні продовжується укріплення північного кордону. Зокрема, у Волинській та Житомирській областях посилюють інженерні споруди, системи спостереження та протидроновий захист. Військові не виключають, що Росія може спробувати використати білоруський напрямок для відволікання українських сил або створення постійної загрози тиловим регіонам.

    Резонансною стала і заява командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді, який повідомив, що українські військові вже визначили перші 500 потенційних цілей на території Білорусі у випадку прямого втручання режиму Лукашенка у війну. Це стало одним із найжорсткіших публічних сигналів Києва щодо можливих наслідків для Мінська.

    Попри тривожні прогнози, аналітики наголошують: наразі йдеться не про неминучий наступ, а про створення нової моделі війни — із розширенням повітряної загрози та ударами по логістиці. Саме тому захід України, який донедавна сприймався як відносно глибокий тил, може опинитися у зоні підвищеного ризику вже найближчими місяцями.

  • У столиці оголошено повітряну тривогу через атаку ворожих БпЛА

    У столиці оголошено повітряну тривогу через атаку ворожих БпЛА

    У Києві вранці 16 березня оголосили повітряну тривогу через загрозу застосування російських безпілотників.

    Про це повідомила Київська міська військова адміністрація.

    У повідомленні зазначається, що сигнал тривоги у столиці оголошено у зв’язку з можливою атакою ворожих БпЛА. В деяких районах столиці вже чутно вибухи.

    «У столиці оголошено повітряну тривогу через загрозу ворожих БпЛА», — йдеться у заяві КМВА.

    Міська влада закликала жителів Києва негайно пройти до найближчих укриттів і залишатися там до офіційного відбою тривоги.

    У КМВА наголосили, що дотримання правил безпеки під час повітряної тривоги може врятувати життя.

  • Росіяни атакували «шахедом» пасажирський поїзд у Миколаєві

    Росіяни атакували «шахедом» пасажирський поїзд у Миколаєві

    Російські війська атакували Миколаїв ударним безпілотником типу Shahed. Під час атаки пошкоджено пасажирський поїзд.

    Про це повідомляють місцеві джерела та очевидці.

    За попередніми даними, безпілотник влучив поблизу залізничної інфраструктури, внаслідок чого було пошкоджено один із вагонів поїзда. На оприлюднених фото видно вибиті вікна та пошкодження обшивки вагона. Інформація про загиблих або постраждалих уточнюється.

    Відомо, що під час атаки в місті працювали сили протиповітряної оборони. Після удару на місці працюють рятувальники, правоохоронці та представники екстрених служб.

    Російські війська регулярно атакують українські міста дронами-камікадзе типу Shahed-131/136, які застосовуються для ударів по цивільній та транспортній інфраструктурі.

    Останнім часом під ударами таких дронів опиняються також об’єкти залізничної інфраструктури, що призводить до пошкодження поїздів та перебоїв у русі.

    Офіційна інформація про наслідки атаки та можливих постраждалих очікується від місцевої влади та екстрених служб.

  • Що відомо про новий російський безпілотник «Гєрань-5»

    Що відомо про новий російський безпілотник «Гєрань-5»

    Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило детальні характеристики та компонентну базу нового російського ударного безпілотника «Гєрань-5», який Росія, за наявною інформацією, планує запускати зі штурмовика Су-25.

    Розвідка представила повний технічний розбір апарата, включно з інтерактивною тривимірною моделлю, описом конструкції, електронної компонентної бази та основних тактико-технічних характеристик. Дані оприлюднені в межах фіксації використання Росією іноземних технологій у засобах повітряного нападу.

    Згідно з оприлюдненою інформацією, повна злітна маса «Гєрані-5» становить близько 850 кілограмів. Тривалість польоту оцінюється приблизно у дві години, а максимальна дальність може сягати до 950 кілометрів. Максимальна висота польоту заявлена на рівні шести кілометрів, однак фактично зафіксоване застосування відбувалося на висотах від 200 метрів до трьох кілометрів.

    Крейсерська швидкість безпілотника становить від 450 до 600 кілометрів на годину, що суттєво перевищує показники попередньої модифікації «Гєрань-3». Як силову установку використано китайський турбореактивний двигун із тягою близько 200 кілограмів сили.

    У конструкції безпілотника застосовані типові для лінійки «Гєрань» компоненти. Зокрема, апарат оснащений польотним контролером, інерціальною навігаційною системою, супутниковою навігацією з багатоелементною антеною, системою передачі телеметричних даних на базі мікрокомп’ютера та мобільних модемів, а також мережевими модулями зв’язку.

    Обшивка фюзеляжу, крил і хвостового оперення виготовлена з вуглецевого волокна, тоді як силова конструкція виконана з алюмінієвого профілю та металевих елементів. Для маркування безпілотників використовується експериментальна серія, аналогічна тій, що застосовувалася на модифікаціях «Гєрань-2» у поєднанні з авіаційними ракетами та переносними зенітно-ракетними комплексами.

    Розвідка також ідентифікувала походження електронної компонентної бази безпілотника. За наявними даними, комплектуючі мають походження з Китаю, США та Німеччини.

    За оцінками фахівців, «Гєрань-5» за конструктивними рішеннями нагадує іранський безпілотник Karrar, а більшість його блоків є уніфікованими з іншими російськими дронами цього типу. Довжина апарата становить близько шести метрів, розмах крил — до п’яти з половиною метрів. На відміну від попередніх модифікацій лінійки, новий дрон виконаний за нормальною аеродинамічною схемою.

    Окремо зазначається, що російська сторона опрацьовує можливість запуску цього безпілотника безпосередньо зі штурмовика Су-25, що може розширити тактичні можливості його застосування.

  • Атака дронів на Польщу оголила слабкі місця ППО НАТО

    Атака дронів на Польщу оголила слабкі місця ППО НАТО

    Масоване вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі стало першим випадком, коли сили НАТО безпосередньо вступили у протидію РФ від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Інцидент, що стався в ніч на 10 вересня, показав: європейська система протиповітряної оборони залишається вразливою.

    Винищувачі проти дронів-приманок

    За даними польської влади, у повітряний простір країни зайшло 19 безпілотників, із яких збито лише чотири. Решта були іранськими «Шахедами» без боєголовок — так званими «Герберами», які Росія використовує для виснаження ППО. Винищувачі НАТО піднімалися на перехоплення, однак більшість дронів виконали свою роль приманок.

    Колишній командувач армії США в Європі Бен Ходжес різко розкритикував стан підготовки Альянсу:

    «Москва мала б звернути увагу на те, що ми досі не навчилися з того, з чим Україна стикається роками. Ми абсолютно не готові до цього… а тепер вони біля наших дверей».

    Реакція союзників

    Генсек НАТО Марк Рютте назвав дії Альянсу «успішною реакцією», але визнав необхідність додаткових інвестицій у створення багаторівневої інтегрованої ППО. Адже використання винищувачів за мільйони доларів для знищення дронів із дерева та пінопласту — невиправдана стратегія, наголошують експерти.

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підтвердив, що частина дронів була запущена з території Білорусі, яка напередодні готується до масштабних навчань біля кордонів із Польщею та Литвою.

    Підвищений рівень тривоги

    Німеччина одразу підняла рівень бойової готовності, передала дані зі своїх систем Patriot поблизу Жешува та попередила про загрозу провокацій з боку РФ. Міністр оборони Борис Пісторіус заявив:

    «Це нас вчить, що ми постійно перебуваємо під загрозою провокацій з боку російських збройних сил».

    Інцидент продемонстрував: загроза масованих атак дронами для європейських країн не є теоретичною — вона вже реальність. НАТО доведеться швидко адаптувати свою систему ППО, аби уникнути сценарію, з яким Україна стикається щодня.