Khreshchatyknews.com

Позначка: російські дрони

  • У Луцьку постраждала найбільша картина України: «Космогонія» площею понад 2000 м²

    У Луцьку постраждала найбільша картина України: «Космогонія» площею понад 2000 м²

    У Луцьку внаслідок російської атаки пошкоджено унікальний мистецький проєкт «Космогонія» — монументальне полотно площею понад 2000 квадратних метрів, яке встановило національний рекорд України. Уламки безпілотника спричинили пожежу в будівлі Музею сучасного українського мистецтва Корсаків. Найбільше постраждала шоста частина картини, що має символічну назву «Майбутнє». Тепер музей вирішує, чи відновлювати пошкоджений фрагмент, чи залишити сліди російського удару як свідчення війни для наступних поколінь.

    Про наслідки атаки 14 жовтня повідомив засновник музею Віктор Корсак. Інформацію також підтвердили «Інтерфакс-Україна» та The Kyiv Independent.

    За даними музею, пізно ввечері 13 жовтня уламки російського безпілотника впали на культурно-розважальний комплекс «Адреналін Сіті», де розташований музей.

    Після падіння уламків виникла пожежа. На місце оперативно прибули рятувальники ДСНС, яким вдалося локалізувати та ліквідувати займання, не допустивши значно масштабніших руйнувань.

    Проте вогонь встиг пошкодити частину одного з найвідоміших сучасних мистецьких творів України.

    Особливо символічним виявилося те, що постраждав саме фрагмент «Майбутнє».

    «Космогонія» — масштабний філософський проєкт, присвячений походженню Всесвіту, людському існуванню та майбутньому цивілізації.

    Автором картини є український художник Петро Антип, уродженець Горлівки Донецької області. Філософську концепцію твору розробив засновник музею Віктор Корсак.

    Проєкт покликаний дати художню відповідь на три фундаментальні питання: звідки походить людство, ким ми є та що чекає нас попереду.

    За словами Корсака, пошкодження частини, присвяченої майбутньому, стало особливо болісним збігом.

    Засновник музею наголосив, що війна позбавляє людей не лише того, що вони мають сьогодні, а й можливостей, які могли б з’явитися завтра.

    Масштаби самого мистецького проєкту вражають.

    Над створенням «Космогонії» Петро Антип працював близько двох років. Загальна площа полотна перевищує 2000 квадратних метрів.

    Твір складається з понад 500 окремих елементів, які утворюють єдину композицію. Для експонування монументального полотна музей виділив залу площею приблизно 5000 квадратних метрів.

    28 вересня 2024 року «Космогонію» офіційно внесли до Національного реєстру рекордів України як найбільший твір малярства.

    Як раніше повідомляла «Українська правда. Життя», масштабний артоб’єкт поєднує різні художні техніки та є центральним експонатом музею.

    Тепер перед власниками та фахівцями постало непросте питання: чи потрібно повністю відновлювати пошкоджену частину картини?

    У музеї розглядають два сценарії.

    Перший передбачає повноцінну реставрацію, яка дозволить максимально наблизити пошкоджений фрагмент до первісного вигляду.

    Другий — збереження частини слідів пожежі як історичного свідчення російської агресії.

    Остаточне рішення ухвалюватимуть після обстеження полотна, консультацій із художником Петром Антипом та реставраторами.

    Наразі точну вартість можливого відновлення та обсяг безповоротних пошкоджень не оприлюднили.

    Водночас у музеї зазначили, що інші виставкові зали й експонати не постраждали. Заклад продовжує роботу над культурними, мистецькими та освітніми проєктами.

    Це далеко не перший випадок, коли російські атаки завдають шкоди українським культурним установам.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про звернення України до ЮНЕСКО після російських ударів по Києво-Печерській лаврі, музеях та інших об’єктах культурної спадщини.

    Українська сторона неодноразово наголошувала на необхідності міжнародної фіксації пошкоджень культурних пам’яток та збереження унікальних мистецьких колекцій.

    Зокрема, 28 вересня внаслідок російської атаки пошкоджень зазнав Національний музей Тараса Шевченка в Києві. Раніше російські удари також пошкодили приміщення Херсонського обласного краєзнавчого музею.

    За роки повномасштабного вторгнення під загрозою опинилися не лише історичні будівлі, а й музейні фонди, архіви, картини та сучасні мистецькі проєкти.

    Історія «Космогонії» в Луцьку стала ще одним прикладом того, як війна зачіпає культурне життя України. Полотно, присвячене майбутньому людства, частково постраждало від російського удару, а рішення щодо його реставрації тепер матиме не лише мистецьке, а й історичне значення.

    Для музею це не просто питання відновлення пошкодженої картини, а вибір того, як зберегти пам’ять про війну для наступних поколінь.

  • «Такої неповаги ще не було»: Зеленський закликав Трампа відповісти на масований удар РФ

    «Такої неповаги ще не було»: Зеленський закликав Трампа відповісти на масований удар РФ

    У ніч проти 14 жовтня Росія здійснила одну з наймасштабніших за останні дні атак на українську енергетичну інфраструктуру. За словами президента Володимира Зеленського, російські війська застосували 39 балістичних ракет і понад 120 ударних безпілотників та баражувальних боєприпасів. Унаслідок обстрілу щонайменше 600 тисяч українців залишилися без електроенергії, пошкоджено десятки елементів енергетичної системи. Президент України назвав удар демонстративною неповагою Кремля до США на тлі заяв Дональда Трампа про припинення атак на енергетику.

    Про це Володимир Зеленський повідомив 14 жовтня у своєму офіційному Telegram-каналі.

    За словами глави держави, основними цілями російських військ стали об’єкти критичної інфраструктури Києва, Київської області та Харкова.

    Масована атака відбулася після заяв президента США Дональда Трампа про нібито досягнуте «енергетичне перемир’я» між Україною та Росією.

    39 балістичних ракет і понад 120 дронів: що відомо про атаку

    Зеленський повідомив, що російські війська застосували проти української енергетики 39 балістичних ракет, а також понад 120 ударних безпілотників і баражувальних боєприпасів.

    Під ударами опинилися об’єкти, від яких залежить електропостачання населення та робота критичної інфраструктури.

    За попередньою інформацією, пошкоджено обладнання та споруди на 26 елементах електроенергетичного комплексу України.

    Ще чотири об’єкти нафтогазового комплексу також зазнали пошкоджень.

    Наслідком ударів стали масштабні перебої з електропостачанням.

    За ранковими даними президента, щонайменше 600 тисяч українців залишилися без світла.

    Водночас Зеленський попередив, що масштаби відключень можуть збільшуватися в міру уточнення наслідків обстрілу.

    На пошкоджених об’єктах працюють аварійні бригади енергетиків, а підрозділи ДСНС ліквідовують наслідки ударів.

    Зеленський звинуватив Росію у демонстративній неповазі до США

    Президент України пов’язав масштабний удар із заявами Дональда Трампа про необхідність припинення атак на енергетичну інфраструктуру.

    На думку Зеленського, Москва свідомо завдала удару саме по тих об’єктах, щодо яких американський президент раніше заявляв про припинення вогню.

    Український лідер назвав дії Кремля демонстративною зневагою до позиції Вашингтона.

    Він також висловив переконання, що російське керівництво не сприймає заяви президента США як достатньо переконливий чинник стримування.

    Ця оцінка прозвучала на тлі нових дипломатичних суперечностей навколо можливого припинення ударів по енергетичних об’єктах.

    Що сталося з «енергетичним перемир’ям» Трампа

    За повідомленням «Європейської правди», Дональд Трамп раніше оголосив у власній соцмережі Truth Social про нібито досягнуте енергетичне перемир’я між Україною та Росією.

    Американський президент стверджував, що домовленість діє, а інформацію про можливі порушення потрібно додатково перевірити.

    Водночас у Кремлі не підтвердили існування відповідної домовленості.

    Російська сторона заявила, що їй нічого повідомити щодо оголошеного Трампом припинення атак.

    Таким чином, публічної згоди Москви на відповідне перемир’я не було підтверджено.

    Нічний обстріл 14 жовтня став черговим свідченням того, що атаки на українську енергетику фактично тривають, незалежно від дипломатичних заяв.

    Зеленський вимагає від Трампа нових санкцій

    Після масованої атаки президент України закликав Сполучені Штати та міжнародних партнерів до жорсткої реакції.

    На думку Зеленського, дипломатичних заяв недостатньо, якщо Росія продовжує завдавати масштабних ударів по цивільній інфраструктурі.

    Український президент звернувся безпосередньо до Дональда Трампа із закликом застосувати сильні економічні санкції проти Москви.

    Окремо він згадав закон, пов’язаний із санкційною ініціативою американського сенатора Ліндсі Грема, який, за словами Зеленського, створює додаткові можливості для тиску на Росію.

    Глава держави наголосив, що Вашингтон має політичні та економічні інструменти для посилення тиску на Кремль.

    За його оцінкою, саме поєднання санкцій, військової підтримки України та міжнародної координації може сприяти припиненню російської агресії.

    Україні терміново потрібні ракети для Patriot

    Ще одним важливим пунктом звернення Зеленського стала необхідність посилення української протиповітряної оборони.

    Президент закликав США, Європу та інших міжнародних партнерів надати додаткові пакети ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів Patriot.

    Ці системи відіграють ключову роль у боротьбі з російськими балістичними ракетами.

    На відміну від ударних безпілотників, балістичні ракети мають значно вищу швидкість і складнішу для перехоплення траєкторію.

    Тому для ефективного захисту міст та енергетичних об’єктів Україні необхідні не лише комплекси ППО, а й постійне поповнення запасів відповідних боєприпасів.

    Масштаб нічної атаки вкотре продемонстрував важливість своєчасних поставок засобів протиракетної оборони.

    Київ третій день поспіль перебуває під балістичними ударами

    Атака 14 жовтня стала продовженням серії ударів по українській столиці.

    За повідомленнями українських медіа, Київ зазнає балістичних атак уже третій день поспіль.

    Увечері 12 жовтня російські ракети вдарили по цивільній інфраструктурі столиці. Наступного дня Зеленський заявив, що Україна не отримала попередження від міжнародних партнерів про той конкретний запуск.

    13 жовтня атаки продовжилися, а серед цілей російських військ називали об’єкти енергетичної інфраструктури.

    У ніч проти 14 жовтня російські удари призвели до нових руйнувань та людських жертв.

    За ранковими даними ДСНС, у Києві загинули троє людей. Згодом РБК-Україна повідомило про 27 постраждалих.

    Ситуація з електропостачанням залишається складною через пошкодження інфраструктури та необхідність проведення аварійно-відновлювальних робіт.

    Якою може бути подальша ситуація зі світлом

    Відновлення електропостачання залежатиме від характеру пошкоджень, доступності необхідного обладнання та можливості безпечної роботи ремонтних бригад.

    Через удари по енергетичній інфраструктурі в окремих регіонах можуть застосовуватися як погодинні, так і аварійні відключення.

    Остаточні графіки та їхню тривалість визначатимуть оператори електромереж відповідно до поточного стану енергосистеми.

    Водночас точних строків повного відновлення пошкоджених об’єктів станом на ранок 14 жовтня не повідомляли.

    Масований удар РФ по енергетиці став новим викликом для української протиповітряної оборони та дипломатичних зусиль США. Зеленський закликає Вашингтон перейти від заяв до конкретних дій — нових санкцій проти Росії та додаткових постачань ракет для Patriot.

    Наразі підтверджено, що атака призвела до значних пошкоджень енергетичної інфраструктури й масштабних знеструмлень, а ліквідація її наслідків триває.

  • Ніч жаху в Києві: ракети та дрони РФ забрали життя трьох людей

    Ніч жаху в Києві: ракети та дрони РФ забрали життя трьох людей

    У ніч проти 14 жовтня російські війська здійснили комбіновану атаку на Київ, застосувавши ракети та ударні безпілотники. Унаслідок обстрілу загинули щонайменше троє людей, серед постраждалих є дитина. Найбільших руйнувань зазнала житлова багатоповерхівка в Деснянському районі, де спалахнула масштабна пожежа. Водночас росіяни атакували енергетичні об’єкти столиці, через що виникли перебої з електропостачанням і рухом громадського транспорту.

    Про наслідки нічної атаки повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій. За інформацією рятувальників, оприлюдненою вранці 14 жовтня, аварійно-рятувальні роботи тривали одразу в кількох районах столиці.

    Двоє загиблих у багатоповерхівці: рятувальники витягували людей із будинку

    Найтяжчі наслідки зафіксували в Деснянському районі Києва, де російський удар спричинив пожежу в житловому будинку.

    Вогонь охопив площу близько 400 квадратних метрів. До ліквідації пожежі та порятунку мешканців залучили підрозділи ДСНС.

    Під час пошуково-рятувальних робіт виявили тіла двох загиблих людей.

    Рятувальникам вдалося врятувати 16 мешканців багатоповерхівки. Ще 21 людина постраждала, серед них одна дитина.

    У ДСНС наголосили, що кількість постраждалих продовжувала збільшуватися, оскільки люди зверталися по медичну допомогу вже після перших повідомлень про атаку.

    На місці також працювали психологи рятувальної служби. За ранковими даними, вони надали допомогу 110 людям.

    Після ліквідації відкритого горіння аварійно-рятувальні роботи продовжилися. Фахівці обстежували пошкоджені конструкції та перевіряли приміщення будинку.

    Третя жертва — у Голосіївському районі

    Ще одну загиблу людину зафіксували в Голосіївському районі столиці.

    За інформацією ДСНС, російський удар припав на нежитлову будівлю. Унаслідок атаки одна людина загинула, ще одна постраждала.

    Таким чином, станом на ранкове повідомлення рятувальників загальна кількість загиблих у Києві становила троє людей.

    Водночас повідомлення про 21 постраждалого стосувалося саме Деснянського району. Окремо ДСНС повідомляла про ще одного постраждалого в Голосіївському районі.

    Остаточну кількість потерпілих мають уточнити після завершення всіх необхідних робіт.

    Пожежі в Дніпровському, Дарницькому та Шевченківському районах

    Наслідки російського обстрілу зафіксували й в інших частинах столиці.

    У Дніпровському районі внаслідок повторної атаки виникла пожежа в недіючій будівлі. На місці працювали пожежно-рятувальні підрозділи.

    У Дарницькому районі після атаки загорівся газон на території стадіону. Рятувальники оперативно ліквідували загоряння.

    Ще один осередок пожежі виник у Шевченківському районі, де було зафіксовано влучання в одноповерхову недіючу будівлю.

    За інформацією ДСНС, там сталося незначне загоряння, яке вдалося швидко ліквідувати.

    У повідомленні рятувальників не зазначалося про загиблих на цих трьох локаціях.

    Росія вдарила по енергооб’єктах: у Києві виникли перебої зі світлом

    Нічна атака була спрямована не лише проти житлової забудови.

    Міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що російські війська завдали ударів по кількох енергетичних об’єктах столиці.

    Унаслідок цього виникли проблеми з електропостачанням.

    Пошкодження енергетичної інфраструктури також позначилися на роботі міського транспорту.

    За інформацією «Київпастрансу», у Дарницькому та Печерському районах тимчасово призупинили рух електротранспорту.

    Крім цього, через підвищену повітряну загрозу тимчасово обмежували рух поїздів Kyiv City Express в обох напрямках.

    Про відповідні зміни повідомила Київська міська державна адміністрація.

    Тривалість обмежень залежала від безпекової ситуації та можливості відновлення роботи транспортної інфраструктури.

    Київ атакували ракетами та дронами протягом ночі

    У ніч проти 14 жовтня в столиці неодноразово оголошували повітряну тривогу через загрозу ракетних ударів і застосування російських безпілотників.

    Жителі різних районів міста чули вибухи.

    На тлі комбінованої атаки працювали сили протиповітряної оборони, а рятувальні служби отримували повідомлення про пожежі та пошкодження будівель.

    Уранці також повідомлялося про загрозу застосування балістичних ракет.

    Водночас точну кількість ракет і безпілотників, застосованих Росією саме проти Києва, у ранковому повідомленні ДСНС не уточнювали.

    Остаточну інформацію про результати роботи протиповітряної оборони мають надавати Повітряні сили ЗСУ.

    Наслідки атаки ще уточнюють

    Станом на ранок 14 жовтня рятувальники продовжували ліквідовувати наслідки обстрілів, обстежувати пошкоджені будівлі та надавати допомогу людям.

    Мешканців столиці закликають не наближатися до місць ударів, не торкатися підозрілих предметів та виконувати вказівки працівників екстрених служб.

    Також киянам рекомендують перевіряти офіційні повідомлення міської влади щодо електропостачання і роботи громадського транспорту.

    За підтвердженими ранковими даними ДСНС, російська атака забрала життя трьох людей. Щонайменше 22 людини постраждали у Деснянському та Голосіївському районах, серед них дитина.

    Пошкоджені житлові й нежитлові будівлі, виникли пожежі та перебої в роботі міської інфраструктури.

    Кількість жертв і масштаб руйнувань можуть уточнюватися в міру завершення рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт.

  • «Підскочила до стелі»: Ксенія Мішина пережила удар дрона по своєму ЖК у Києві

    «Підскочила до стелі»: Ксенія Мішина пережила удар дрона по своєму ЖК у Києві

    Українська акторка Ксенія Мішина пережила російську атаку на житловий комплекс у Дарницькому районі Києва, де вона мешкає. Увечері 12 жовтня російський безпілотник влучив у двір багатоповерхівки, спричинивши пожежу та значні пошкодження. Артистка показала моторошні кадри з палаючими автомобілями та розповіла про власну реакцію на потужний вибух.

    Про пережите Мішина повідомила у своїх Instagram-stories.

    На кадрах, якими поділилася знаменитість, видно автомобілі, охоплені вогнем, та наслідки руйнувань на території житлового комплексу.

    Ксенія зізналася, що вибух був настільки несподіваним і потужним, що вона сильно злякалася.

    «Мій ЖК… Підскочила до стелі…» — написала артистка, коментуючи російську атаку.

    «Підскочила до стелі»: Ксенія Мішина пережила удар дрона по своєму ЖК у Києві

    Згодом Мішина опублікувала нові кадри та емоційно висловилася про те, як російська агресія змінила повсякденне життя українців.

    За словами акторки, те, що раніше здавалося неймовірною катастрофою, сьогодні відбувається буквально за вікнами домівок.

    Артистка наголосила, що особливо боляче усвідомлювати масштаби руйнувань у місті, яке вона любить.

    «Я так люблю тебе, Київ. Молюся, щоб нам все ж таки вдалося тебе зберегти», — написала Мішина.

    «Підскочила до стелі»: Ксенія Мішина пережила удар дрона по своєму ЖК у Києві

    Що відомо про удар по житловому комплексу

    Увечері 12 жовтня російські війська атакували Київ ударними безпілотниками.

    В одному з епізодів атаки дрон влучив у двір 25-поверхового житлового будинку в Дарницькому районі.

    Спочатку міська влада повідомляла про влучання на рівні 12–16 поверхів, однак згодом правоохоронці уточнили обставини удару.

    Унаслідок вибуху виникла пожежа на четвертому та п’ятому поверхах багатоповерхівки. Також загорілися автомобілі, припарковані біля будинку.

    За даними Національної поліції України, загинули дві жінки віком 39 та 59 років.

    Ще дев’ятеро людей, за уточненими даними поліції, отримали поранення. Серед травмованих була неповнолітня дівчина.

    На місці події працювали рятувальники, медики, поліцейські та вибухотехніки. Правоохоронці документували наслідки атаки та збирали докази російського воєнного злочину.

    Акторка показала, як війна руйнує звичайне життя

    Для Ксенії Мішиної ця атака стала особистим нагадуванням про небезпеку, в якій щодня перебувають жителі українських міст.

    Артистка не стала приховувати своїх емоцій та опублікувала кадри з місця удару, щоб показати реальні наслідки російських обстрілів.

    Водночас про фізичні травми самої Мішиної інформації немає.

    Російська атака на житловий комплекс у Дарницькому районі вкотре призвела до людських жертв і руйнувань цивільного майна. Для мешканців будинку вечір 12 жовтня завершився трагедією, а для багатьох українців оприлюднені акторкою кадри стали ще одним свідченням щоденної небезпеки війни.

  • Росія атакувала Рівненщину, 10-річну дитину госпіталізували у важкому стані

    Росія атакувала Рівненщину, 10-річну дитину госпіталізували у важкому стані

    Російські війська 9 жовтня атакували північ Рівненської області. Внаслідок удару постраждала багатодітна родина, житловий будинок якої зазнав значних пошкоджень. За попередніми даними, поранення отримали п’ятеро людей, серед них — 10-річна дитина. Її госпіталізували у важкому стані. Місцева влада організовує допомогу постраждалим, а медики вирішують питання щодо можливого перевезення дитини до обласного медичного закладу.

    Про наслідки російської атаки ввечері 9 жовтня повідомив начальник Рівненської обласної військової адміністрації Олександр Коваль. Інформацію також оприлюднили 24 Канал та місцеве видання «Радіо Трек».

    Під удар потрапив будинок, де проживає багатодітна сім’я

    За інформацією очільника області, російська атака пошкодила приватний житловий будинок на півночі Рівненщини.

    Унаслідок удару поранення отримали п’ятеро цивільних. Серед постраждалих — дитина віком 10 років, стан якої медики оцінюють як важкий.

    Коваль не уточнив назву населеного пункту, де сталася трагедія. Також у перших повідомленнях не зазначалося, який саме тип російського озброєння спричинив пошкодження будинку.

    Відомо, що після атаки постраждалим почали надавати необхідну медичну допомогу. Особливу увагу приділяють тяжко пораненій дитині.

    Голова ОВА повідомив, що доручив профільному департаменту постійно контролювати ситуацію та за потреби забезпечити транспортування дитини до обласної лікарні.

    Водночас інформації про характер отриманих нею травм, проведені операції або подальший прогноз лікарів у відкритих повідомленнях наразі немає.

    Кількість постраждалих — п’ятеро людей — залишається попередньою. Інформація може уточнюватися після завершення роботи медичних та екстрених служб.

    Влада готує допомогу постраждалій сім’ї

    За словами Олександра Коваля, він перебуває на зв’язку з керівником громади, де сталося влучання.

    Представники місцевої влади працюють на місці та готують необхідну допомогу постраждалим.

    Насамперед ідеться про забезпечення потреб родини, яка внаслідок російського удару отримала поранення та залишилася з пошкодженим житлом.

    У повідомленні ОВА не уточнюється, наскільки будівля придатна для подальшого проживання. Також наразі немає інформації про остаточну суму матеріальних збитків.

    На фотографіях, які оприлюднив очільник області, зафіксовано наслідки пошкодження приватного будинку.

    Для постраждалих родин відновлення житла після обстрілу може стати окремою проблемою, особливо в умовах наближення холодів.

    Адже навіть часткове пошкодження даху, вікон, дверей чи інженерних комунікацій здатне зробити будинок непридатним для проживання без термінового ремонту.

    Наразі місцева влада не повідомляла, чи потребує багатодітна родина тимчасового переселення та які конкретні компенсаційні механізми будуть застосовані.

    Росія атакувала Рівненщину і раніше цього дня

    Зазначимо, що інформація про постраждалу багатодітну родину з’явилася після повідомлень про інші наслідки повітряної атаки на півночі області.

    Ще вдень 9 жовтня місцеві ЗМІ повідомляли про пошкодження приватного житлового будинку на Сарненщині.

    За інформацією «Рівне Медіа», унаслідок російського удару поранення отримала жінка.

    Згодом стало відомо, що потерпілу доправили до лікарні. За даними місцевих журналістів, у неї діагностували осколкові поранення обох кистей та обличчя.

    Також пошкоджень зазнали кілька сусідніх житлових будинків.

    Про ці наслідки повідомляли «Рівне Вечірнє» та БУГ.

    Водночас наразі немає достатньо підтверджених відомостей, щоб установити, чи пов’язані повідомлення про поранену жінку на Сарненщині та п’ятьох постраждалих членів багатодітної родини з одним і тим самим ударом.

    Тому підсумовувати ці повідомлення як шістьох окремих постраждалих без додаткового підтвердження було б передчасно.

    Рівненщина не вперше зазнає російських ударів

    Рівненська область, попри віддаленість від активної лінії фронту, неодноразово зазнавала російських повітряних атак.

    Лише за перші дні жовтня в регіоні вже фіксували поранення цивільних і пошкодження житлових та нежитлових будівель.

    Зокрема, 1 жовтня місцева влада повідомляла про поранену жінку, яка отримала травми обличчя та плечей під час нічної атаки. Її будинок також був пошкоджений.

    2 жовтня російський удар по нежитлових приміщеннях спричинив пожежу та поранення двох людей.

    Як повідомляли «Волинські Новини», у 31-річного чоловіка діагностували сильну контузію, а 62-річна жінка отримала опіки рук.

    Обох постраждалих госпіталізували. На місці працювали рятувальники, поліцейські, вибухотехніки та інші екстрені служби.

    8 жовтня стало відомо про чергове пошкодження приватного будинку внаслідок російської атаки на території області. За попередніми повідомленнями, тоді люди не постраждали.

    Таким чином, за нетривалий період на Рівненщині зафіксували декілька інцидентів, під час яких російські удари завдавали шкоди цивільній забудові.

    Чому навіть віддалені від фронту області залишаються під загрозою

    Російські ударні безпілотники здатні долати значні відстані, тому небезпека не обмежується прифронтовими регіонами.

    Під час масованих атак повітряна тривога може охоплювати одночасно центральні, західні, північні та південні області України.

    Навіть у випадках успішного знищення повітряної цілі її уламки становлять небезпеку для населення, будівель і транспортної інфраструктури.

    Водночас щодо нинішнього пошкодження будинку багатодітної родини поки немає офіційно підтвердженої деталізації, чи йшлося про безпосереднє влучання безпілотника, падіння уламків або інший механізм ураження.

    Для встановлення цих обставин потрібні висновки відповідних служб.

    Тому мешканцям громад, де оголошують повітряну тривогу, необхідно дотримуватися рекомендацій ДСНС та місцевої влади, а не орієнтуватися лише на віддаленість свого населеного пункту від фронту.

    Окрему небезпеку становлять уламки збитих дронів та інші підозрілі предмети після обстрілів. До них не можна наближатися, торкатися або намагатися самостійно переміщувати.

    Що відомо про стан постраждалих

    Головне занепокоєння викликає стан 10-річної дитини, яка перебуває в лікарні після російського удару.

    Медики надають їй необхідну допомогу, а обласна влада контролює можливість переведення до спеціалізованого медичного закладу, якщо виникне така потреба.

    Стан решти чотирьох постраждалих у повідомленні Олександра Коваля детально не описаний.

    Немає також підтверджених відомостей про те, скільки саме дітей проживало в пошкодженому будинку та чи перебували всі члени родини вдома в момент атаки.

    Місцева громада готує допомогу сім’ї, а відповідальні служби продовжують з’ясовувати наслідки обстрілу.

    Отже, станом на вечір 9 жовтня відомо про п’ятьох поранених внаслідок російської атаки на багатодітну родину на півночі Рівненщини. Найважчим залишається стан 10-річної дитини.

    Інформація про точне місце удару, масштаби пошкоджень будинку та подальший стан постраждалих потребує уточнення. Головним завданням місцевої влади та медиків зараз залишається допомога пораненим і підтримка родини, яка постраждала від російського обстрілу.

  • Невдалий удар по інфраструктурі: атака безпілотників на дронопорт в Орловській області

    Невдалий удар по інфраструктурі: атака безпілотників на дронопорт в Орловській області

    Зафіксовано чергову повітряну атаки на об’єкт військової інфраструктури в Орловській області РФ, де розташований так званий «дронопорт». Цього разу удар припав по захищених бункерах об’єкта.

    За попередніми оцінками, значних руйнувань чи критичних пошкоджень інфраструктури зафіксовано не було. Незважаючи на відносно невелику віддаленість від лінії зіткнення та відомі координати розташування, повне виведення подібних військових об’єктів з ладу залишається складним завданням через їхнє посилене інженерне укріплення.

    Головні деталі інциденту:

    • Характер ураження: Дрони атакували захищені бункери, проте завдані збитки оцінюються як обмежені, оскільки інфраструктура розрахована на подібні удари та постійно добудовується.
    • Адаптація інфраструктури: Постійні роботи з модернізації та зміцнення захисних споруд ускладнюють ефективність подальших нальотів безпілотників на цей логістичний вузол.

     

  • Ринок в Ізюмі палав після РСЗВ, «Столичний» під Києвом атакував дрон: що відомо

    Ринок в Ізюмі палав після РСЗВ, «Столичний» під Києвом атакував дрон: що відомо

    Російські війська в ніч проти 28 вересня завдали нової серії ударів по цивільних об’єктах у Харківській та Київській областях. Під атаками опинилися Центральний ринок в Ізюмі, житлові квартали Харкова та ринок «Столичний» у Софіївській Борщагівці. Є загиблі та десятки постраждалих.

    В Ізюмі близько 00:40 російські війська, попередньо, застосували реактивну систему залпового вогню. Влучання зафіксували в районі Центрального ринку, де спалахнула пожежа у комерційних приміщеннях.

    За попередніми даними місцевої влади, пошкоджено понад 20 торговельних об’єктів, а в розташованих поруч багатоквартирних будинках вибило частину вікон. Відомо щонайменше про двох постраждалих, яким надали медичну допомогу. Дані про остаточні наслідки ще уточнюються.

    Практично одночасно російська авіація атакувала й сам Харків. Керовані авіабомби влучили у Київському та Салтівському районах міста. Один із КАБів влучив у багатоквартирний житловий будинок, пошкодивши кілька поверхів.

    Станом на ранок кількість постраждалих у Харкові зросла до 22 людей, серед них восьмеро дітей. Частину дітей госпіталізували, іншим допомогу надали на місці. Рятувальники також евакуювали десятки мешканців пошкодженого будинку.

    Напередодні ввечері під російським ударом опинилася і Київщина. У Софіївській Борщагівці ударний безпілотник влучив на територію ринку «Столичний». За підтвердженими даними Київської ОВА, двоє людей загинули, ще троє були поранені.

    Перші повідомлення прокуратури містили інформацію про більшу кількість людей, які могли постраждати, однак станом на пізній вечір обласна влада офіційно підтверджувала трьох поранених. Тому остаточні дані можуть ще змінюватися.

    Унаслідок тієї ж хвилі атак на Київщині в Щасливому Бориспільського району було пошкоджено автомобіль, а в Білоцерківському районі — зерносховище та багатоповерховий будинок.

    Це вже друга поспіль ніч масованих ударів по Києву та області. 27 вересня російські безпілотники атакували столицю, зокрема дата-центри, об’єкти зв’язку, школи та іншу цивільну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський повідомляв, що лише за тиждень Росія застосувала проти України понад 2200 ударних дронів, близько 1650 авіабомб і 38 ракет різних типів.

    На Харківщині інтенсивність ударів також залишається високою. Лише протягом попередніх днів російські війська неодноразово застосовували КАБи та безпілотники проти Харкова й Ізюма, спричиняючи жертви серед цивільних та руйнування житлової інфраструктури.

    Ніч проти 28 вересня принесла одразу кілька великих атак по цивільних об’єктах: в Ізюмі горів ринок, у Харкові КАБ влучив у житлову багатоповерхівку, а під Києвом російський дрон атакував територію ринку «Столичний».

    Рятувальні та аварійні служби продовжують працювати на місцях ударів, а інформація про кількість постраждалих та масштаби руйнувань уточнюється.

  • У Києві під час атаки РФ пошкоджено резиденцію посла Саудівської Аравії

    У Києві під час атаки РФ пошкоджено резиденцію посла Саудівської Аравії

    У Києві внаслідок російських атак було пошкоджено будинок, який використовується як резиденція посла Саудівської Аравії. Про це 27 вересня повідомив президент Володимир Зеленський, підбиваючи підсумки нової хвилі ударів по Україні.

    За його словами, від 26 вересня Росія застосувала 277 ударних безпілотників різних типів, причому 155 із них були реактивними. Президент заявив, що лише в Києві під удари потрапили два дитячі садочки, дві школи, житловий будинок, СТО, складські приміщення та об’єкти зв’язку.

    Окремо Зеленський повідомив про пошкодження резиденції саудівського дипломата. Даних про постраждалих серед працівників дипломатичної місії президент у своєму повідомленні не навів.

    Атаки зачепили й інші регіони. За словами Зеленського, на Дніпропетровщині було пошкоджено спортивну школу, а в Сумській області — будівлю обласного будинку дитини.

    Президент пов’язав масштаб ударів із відсутністю ознак деескалації з боку Москви та заявив, що Київ очікує подальшого посилення міжнародного тиску на Росію. Це є позицією українського президента щодо мотивів і дипломатичної поведінки Кремля.

    Тема масованих атак по цивільній інфраструктурі останніми днями вже неодноразово з’являлася у матеріалах «Ненька інфо». Зокрема, видання сьогодні повідомляло про падіння російського дрона просто на дорогу у Вишневому, де загинула людина, троє постраждали та було пошкоджено п’ять автомобілів.

    Також «Ненька інфо» раніше писала про масовану атаку на Київ 17 вересня, коли наслідки ударів і падіння уламків фіксували на обох берегах столиці, а кількість постраждалих зросла до 18.

    Ще одним епізодом ударів по цивільних і гуманітарних об’єктах стало знищення складу Фундації Олени Зеленської у Києві, де зберігали генератори, ноутбуки, медичне обладнання та іншу допомогу для дітей, лікарень і родин.

    На тлі нової хвилі атак Україна також прискорює роботу над засобами протидії реактивним дронам. Офіс президента повідомляв, що вже є кілька ефективних прототипів перехоплювачів, які застосовуються в бойових умовах.

    Атака 27 вересня стала черговим епізодом ударів не лише по житловій та комерційній інфраструктурі, а й по об’єкту, пов’язаному з іноземною дипломатичною присутністю в Києві.

  • Після сьогоднішніх ударів університети Києва можуть продовжити дистанційне навчання до 15 жовтня

    Після сьогоднішніх ударів університети Києва можуть продовжити дистанційне навчання до 15 жовтня

    Масована атака безпілотників на Київ вранці 23 вересня залишила в місті двох загиблих, понад двадцять поранених і стовпи диму біля Центрального вокзалу, на АЗС у Голосіївському районі та поблизу складських приміщень. Потяги затримувалися десятками, у частини містян зник інтернет через пошкодження дата-центрів. Того ж дня у столичних університетах, які ще в серпні оголошували очне навчання базовим форматом із 1 жовтня, знову заговорили про продовження дистанційного навчання — щонайменше до 15 жовтня.

    Це не перше таке рішення у вересні. Навчальний рік в українських вишах розпочався 1 вересня в умовах, які ректорати описували як «змішані з пріоритетом очного навчання». Київський національний університет імені Тараса Шевченка в наказі від серпня прямо зафіксував, що заняття за денною формою — очно, з урахуванням безпекової ситуації та можливих перебоїв з електроенергією і теплом. КПІ, КНУБА, НУБіП та низка інших київських закладів планували лабораторні та практичні заняття в аудиторіях, лекції — у гнучкому форматі. На початку другого тижня вересня більшість великих столичних вишів уже перейшли в онлайн.

    Частота і тривалість повітряних тривог у столиці у вересні не залишала стабільного вікна для одночасної присутності тисяч студентів. Ректор КПІ Анатолій Мельниченко ще на початку місяця говорив, що за постійних тривог «тимчасово більша частина занять проводиться онлайн». Тактика російських ударів — хвилі дронів уночі та вранці, удари по логістиці та об’єктах у житлових районах — зробила очний розклад нестабільним.

    2 вересня, на другий день навчання, безпілотник влучив у корпуси Національного університету харчових технологій у центрі Києва під час занять. Студенти на той момент уже перебували в укритті, постраждалих серед них не було. Міністр освіти Андрій Бутенко тоді наголосив, що універсального рішення для всієї країни немає, формат визначає сам заклад з огляду на рівень місцевої загрози. Через три тижні та сама логіка працює у зворотному напрямку. Після ударів 23 вересня, за інформацією, отриманою редакцією, у столичних вишах розглядають ще два тижні повністю або майже повністю дистанційного режиму — щонайменше до середини жовтня. На момент публікації офіційних наказів ще не було. Остаточне рішення залишається за ректоратами.

    За цим стоїть не лише безпека студентів. Осінньо-зимовий період для українських університетів уже заздалегідь вважали ризикованим. Міністерство освіти ще в серпні рекомендувало ущільнювати розклад заняттями по суботах, заздалегідь переводити лекції в асинхронний формат і готувати резервні канали на випадок відключень. КНУ переніс десять навчальних днів із кінця листопада — початку грудня на суботи вересня–жовтня саме з огляду на можливі перебої з електроенергією. Удари по енергосистемі та інфраструктурі зв’язку 23 вересня лише посилили ці ризики. Якщо дистанційне навчання продовжать до 15 жовтня, частина суботніх занять, закладених як компенсація, знову опиниться онлайн.

    Жовтень у київських вишах мав стати моментом часткового повернення до аудиторій. Після сьогоднішніх ударів цей момент знову відкладається. Наскільки — вирішуватимуть не міністерство і не міська адміністрація, а кожен ректорат окремо, зважаючи на карту тривог наступного тижня.

  • Росія вдарила по фармзаводу «Дарниця» у Києві: двоє загиблих, десятки постраждалих і пожежі по місту

    Росія вдарила по фармзаводу «Дарниця» у Києві: двоє загиблих, десятки постраждалих і пожежі по місту

    Росія 23 вересня провела тривалу масовану атаку на Київ, під час якої в різних районах столиці зафіксували влучання та падіння уламків. Серед пошкоджених об’єктів — фармацевтичний завод «Дарниця», транспортна інфраструктура, автозаправні станції, складські та нежитлові будівлі, а також один зі столичних дата-центрів. Унаслідок ударів є загиблі та десятки постраждалих.

    Про влучання по підприємству «Дарниця» повідомила членкиня ради директорів фармацевтичної компанії Катерина Загорій. Вона підтвердила факт удару, однак закликала не публікувати фото, відео й інші деталі з місця події до завершення роботи компетентних служб.

    За її словами, на момент заяви загиблих серед працівників підприємства не було. Інформацію про характер пошкоджень та можливий вплив атаки на роботу виробництва компанія з міркувань безпеки не розкривала.

    Це вже не перший удар по фармацевтичному підприємству «Дарниця» у 2026 році. Ще 28 червня «Ненька інфо» писала про російську атаку на територію компанії під час масованого комбінованого обстрілу столиці.

    «Ракетний удар по “Дарниці”: Росія атакувала фармацевтичний завод у столиці» — Ненька інфо

    Двоє загиблих і понад 20 постраждалих

    Паралельно протягом дня стрімко зростала кількість жертв атаки.

    За даними міської влади, один із постраждалих спочатку був госпіталізований у тяжкому стані, однак згодом помер у лікарні. Пізніше стало відомо ще про одну загиблу людину. Станом приблизно на 13:30 Віталій Кличко повідомляв про двох загиблих та 22 постраждалих. 16 поранених перебували у стаціонарах міських лікарень.

    Цифри протягом дня неодноразово оновлювалися: вранці йшлося лише про кількох постраждалих, згодом їхня кількість зросла до семи, восьми, а потім перевищила два десятки. Тому остаточні дані ще можуть змінюватися.

    Офіційний портал Києва повідомляв про наслідки одразу в кількох районах столиці. У Дарницькому районі зафіксували влучання в об’єкт транспортної інфраструктури та займання на даху АЗС. У Голосіївському районі були пошкоджені складські приміщення й автозаправна станція. У Солом’янському районі фіксували падіння уламків і пожежі.

    Дим біля вокзалу, але сам вокзал не пошкоджений

    Окремий резонанс викликали повідомлення про сильний дим у районі Центрального залізничного вокзалу.

    Очевидці та медіа повідомляли про падіння безпілотника в Солом’янському районі та пожежу біля вокзального району. Однак сама «Укрзалізниця» заявила, що Центральний вокзал не пошкоджений.

    За даними міської влади, у Солом’янському районі безпілотник упав на будівлю закладу торгівлі. «Українська правда» також повідомляла про сильний дим у районі залізничного вокзалу, однак офіційного підтвердження прямого удару саме по вокзалу не було.

    Рух Kyiv City Express уранці тимчасово призупиняли через підвищену повітряну загрозу. У «Укрзалізниці» пояснювали, що це було превентивне рішення для безпеки пасажирів.

    Також під час атаки уламкові поранення отримав працівник залізниці, який повертався додому після зміни. Про це повідомив голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський.

    Пошкоджено дата-центр: у Києві виникли проблеми з інтернетом

    Удар зачепив і цифрову інфраструктуру столиці.

    Інтернет-оператор UTELS повідомив, що через російську атаку постраждав один зі столичних дата-центрів, у якому було розміщене вузлове обладнання компанії. Через відсутність електроживлення могли виникати перебої у роботі мережі та доступі користувачів до послуг.

    Аварійні бригади почали відновлювальні роботи одразу після того, як ситуація з безпекою це дозволила.

    Про проблеми також повідомляв провайдер «Павутина». Згодом стало відомо, що пошкодження цифрової інфраструктури були суттєвими.

    Росія запустила 161 повітряну ціль

    Атака на Київ була частиною масштабного удару по Україні, який розпочався ще ввечері 22 вересня.

    За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія застосувала 161 безпілотний засіб повітряного нападу, серед яких були Shahed, «Гербера», дрони-імітатори «Пародія», а також три «Бандероль»/«Дань-Т». Із загальної кількості Shahed 82 були реактивними.

    Запуски здійснювали з Орла, Курська, Приморсько-Ахтарська, Міллерового, тимчасово окупованого Донецька та Гвардійського в Криму.

    Станом на 08:00 сили ППО збили або подавили 119 безпілотників, а також усі три «Бандероль»/«Дань-Т». Водночас Повітряні сили зафіксували влучання на 18 локаціях і падіння уламків збитих цілей ще на восьми.

    АЗС теж стали цілями

    Окремо російські дрони били по автозаправних станціях у Києві.

    У Голосіївському районі безпілотник влучив в АЗС. Ще одне займання на заправці зафіксували у Дарницькому районі. Міська влада також повідомляла про пожежі у складських приміщеннях та на об’єктах транспортної інфраструктури.

    Це відбулося на тлі серії атак на об’єкти паливної інфраструктури столиці та інших регіонів.

    Пошкоджена й нежитлова забудова

    У Солом’янському районі один із дронів влучив у нежитлову багатоповерхову будівлю. Спочатку з’являлася інформація, що йдеться про корпус навчального закладу, однак пізніше медіа уточнили, що пошкоджено будівлю галузевого інституту «Діпрозв’язку».

    На місці виникла пожежа, постраждали також сусідні приміщення.

    За даними міської влади, наслідки атаки фіксували у Дарницькому, Солом’янському та Голосіївському районах.

    «Дарницю» атакують повторно

    Особливо показовим у цій атаці є повторне ураження великого фармацевтичного виробника.

    Підприємство «Дарниця» є одним із великих українських виробників лікарських засобів. Після попереднього удару в червні компанія також повідомляла про пошкодження своєї території.

    «Ненька інфо» тоді писала, що удар припав на підприємство під час масштабної ракетно-дронової атаки по Україні.

    Тепер компанія знову підтвердила влучання.

    Водночас важливо не перебільшувати відомі наслідки: станом на момент заяви представників компанії загиблих серед працівників не було, а масштаб пошкоджень виробничих потужностей офіційно не розкривався.

    Київ пережив багатогодинну атаку

    23 вересня стало для столиці черговим днем із кількома хвилями повітряної небезпеки.

    Удари та падіння уламків фіксувалися з раннього ранку, а потім атака продовжилася новими хвилями вже ближче до дня. Через це екстрені служби неодноразово виїжджали на нові місця влучань, а інформація про постраждалих постійно змінювалася.

    Станом на середину дня підтверджено: двоє людей загинули, понад 20 постраждали, пошкоджені об’єкти транспортної, комерційної, фармацевтичної та цифрової інфраструктури.

    Удар по фармацевтичному заводу «Дарниця» став одним із найбільш резонансних епізодів цієї атаки. Компанія просить киян не поширювати фото й відео наслідків до завершення роботи служб, оскільки такі матеріали можуть допомогти противнику оцінювати результати ударів.

    Інформація про масштаби пошкоджень і остаточну кількість постраждалих продовжує уточнюватися.