Khreshchatyknews.com

Позначка: російська армія

  • На ТОТ стартувала нова кампанія Кремля: кров українців відправляють у військові шпиталі РФ

    На ТОТ стартувала нова кампанія Кремля: кров українців відправляють у військові шпиталі РФ

    Російська окупаційна адміністрація на тимчасово захоплених територіях півдня України розгорнула масштабну кампанію зі збору донорської крові серед місцевого населення. Формально мешканцям окупованих районів Херсонської та Запорізької областей пояснюють, що донорська кров необхідна для забезпечення потреб лікарень та надання допомоги цивільним пацієнтам. Однак українські джерела повідомляють, що значна частина зібраного біоматеріалу використовується для лікування поранених російських військових у шпиталях армії РФ.

    Про нову кампанію повідомив Центр національного спротиву, який відстежує ситуацію на тимчасово окупованих територіях України. За даними Центру, окупаційні адміністрації активно залучають до донорських акцій працівників бюджетної сфери, співробітників державних установ та інших мешканців регіону. Участь у таких заходах подається як прояв громадянської відповідальності та необхідність допомоги місцевим медичним закладам. Водночас, як стверджують у ЦНС, реальне призначення значної частини донорської крові пов’язане саме із забезпеченням військової медицини Російської Федерації.

    За інформацією Центру національного спротиву, активізація кампанії зі збору крові збіглася з посиленням навантаження на систему військових шпиталів РФ та проблемами із забезпеченням медичних потреб російських окупаційних військ. У повідомленнях наголошується, що російська армія продовжує зазнавати значних втрат на фронті, що збільшує потребу у запасах крові та її компонентів для лікування поранених військовослужбовців. Саме тому окупаційна влада намагається максимально використовувати ресурси захоплених територій для підтримки військової машини Кремля.

    Офіційно російські адміністрації заявляють про гуманітарний характер таких акцій. Місцевим мешканцям повідомляють, що донорська кров потрібна для забезпечення регіональних лікарень та допомоги цивільним. Проте в ЦНС наголошують, що подібні пояснення використовуються як прикриття для реального механізму забезпечення російських військових шпиталів. За даними українських джерел, більшість компонентів крові спрямовується саме на лікування поранених військових РФ, які беруть участь у бойових діях проти України.

    Аналітики звертають увагу, що це не перший випадок використання ресурсів окупованих територій для військових потреб Росії. Протягом останніх років українські структури неодноразово повідомляли про примусове вилучення майна, використання підприємств для обслуговування окупаційних військ, мобілізаційні заходи, а також залучення населення до різноманітних кампаній під контролем окупаційних адміністрацій. Збір донорської крові став ще одним елементом цієї системи, коли цивільне населення фактично використовується для підтримки російських військових операцій.

    Особливу увагу викликає характер залучення людей до донорства. За даними Центру національного спротиву, працівникам бюджетних установ та державних структур фактично нав’язують участь у таких акціях, апелюючи до «суспільного обов’язку» та необхідності допомоги співгромадянам. У деяких випадках відмова від участі може створювати для людей ризики додаткових перевірок або тиску з боку окупаційної адміністрації.

    Повідомлення про донорські кампанії з’явилися на тлі інших тривожних сигналів із тимчасово окупованих територій. Зокрема, раніше Центр національного спротиву повідомляв про посилення перевірок населення на Херсонщині, проведення силових рейдів у низці населених пунктів, а також про інші заходи, спрямовані на посилення контролю над місцевими мешканцями. Українська сторона розглядає такі дії як частину системної політики Кремля щодо інтеграції окупованих територій у власну військово-адміністративну систему.

    Експерти зазначають, що сама по собі донорська діяльність є важливою для порятунку життів і в мирних умовах залишається невід’ємною частиною функціонування медичної системи. Однак у випадку окупованих територій виникає питання прозорості використання зібраних ресурсів та добровільності участі населення в таких акціях. Саме ці аспекти викликають найбільше занепокоєння української сторони.

    Наразі незалежно перевірити обсяги зібраної крові або точний маршрут її подальшого використання на тимчасово окупованих територіях складно через відсутність доступу міжнародних спостерігачів та обмежені можливості моніторингу в умовах окупації. Водночас Центр національного спротиву наполягає, що наявні дані свідчать про використання донорських кампаній як інструменту забезпечення потреб російських військових шпиталів.

    На тлі триваючої війни такі повідомлення вкотре демонструють, що окупаційні адміністрації продовжують використовувати людські та матеріальні ресурси захоплених територій для підтримки військових операцій Росії. Українська влада закликає міжнародну спільноту звертати увагу на ситуацію на тимчасово окупованих територіях та документувати всі факти можливого примусу, порушення прав людини та використання цивільного населення в інтересах окупаційних військ.

  • Росіяни повернули “вбивцю Starlink”: площа глушіння сягає 20 квадратних кілометрів

    Росіяни повернули “вбивцю Starlink”: площа глушіння сягає 20 квадратних кілометрів

    Російська армія відновила використання спеціалізованих комплексів радіоелектронної боротьби, призначених для придушення роботи супутникової мережі Starlink, яка відіграє критично важливу роль у забезпеченні зв’язку українських військових на фронті. Водночас Сили оборони України вже завдали ударів по двох таких системах на тимчасово окупованих територіях, що може суттєво обмежити можливості російських військ впливати на супутниковий зв’язок.

    Про це 16 червня повідомив відомий український фахівець із військового зв’язку, радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов, більш відомий за позивним «Флеш».

    За його словами, російська система отримала назву «Волна Купол Гарант» і виробляється підприємством «Русский купол», розташованим в окупованому Сімферополі. Основне призначення комплексу — створення перешкод для супутників Starlink, через які українські військові передають дані, координують бойові операції та забезпечують стійкий зв’язок навіть у районах активних бойових дій.

    Бескрестнов пояснив, що принцип роботи комплексу досить простий, але водночас ефективний. Система складається з кількох мобільних платформ із супутниковими антенами, які спрямовуються безпосередньо на супутники Starlink під час їхнього проходження над певною територією. Антени створюють потужні перешкоди у частотному діапазоні, який використовує мережа SpaceX для передачі сигналу між супутниками та наземними терміналами.

    За словами експерта, Starlink працює у діапазоні частот 14–14,5 ГГц. Цей спектр поділений на кілька окремих каналів. Російські інженери фактично розмістили окремі передавачі для кожного з них, що дозволяє комплексно блокувати роботу супутника на певній ділянці. В результаті супутник перестає отримувати сигнали від наземних терміналів, а користувачі в зоні дії можуть втратити доступ до зв’язку або зіткнутися із серйозним погіршенням якості передачі даних.

    Бескрестнов зазначив, що один такий комплекс потенційно здатен впливати на роботу Starlink на площі до 20 квадратних кілометрів. Саме тому подібні системи становлять серйозну загрозу для сучасних цифрових засобів управління військами.

    Відомо, що комплекс складається із шести причепів, на кожному з яких розміщено по дві антени. Загалом система використовує 12 антен, які зовні нагадують великі білі овальні конструкції. Усередині кожної знаходиться супутникова антена із механізмом автоматичного наведення на ціль. За потреби обладнання може працювати як на причепах, так і бути змонтованим на стаціонарних платформах.

    Попри технологічність комплексу, українські військові вже навчилися виявляти такі цілі. За словами Сергія Бескрестнова, лише протягом останніх днів військовослужбовці 422-го окремого полку безпілотних систем Luftwaffe успішно уразили дві системи «Волна Купол Гарант» на півдні тимчасово окупованих територій України.

    Відео одного з ударів раніше було опубліковане підрозділом у соціальних мережах. На кадрах зафіксовано момент виявлення комплексу та його подальше знищення ударним дроном.

    Експерти зазначають, що боротьба між Starlink та російськими системами РЕБ триває фактично з початку повномасштабного вторгнення. У 2022–2023 роках російська армія активно намагалася знайти способи придушення супутникового зв’язку, однак компанія SpaceX регулярно оновлювала програмне забезпечення своїх систем, ускладнюючи роботу російських комплексів.

    Перші підтверджені випадки ефективного придушення окремих каналів Starlink були зафіксовані у 2024 році. Тоді українські військові також оперативно виявили і знищили відповідні засоби РЕБ. Після цього масштабного застосування таких систем практично не спостерігалося до нинішнього року.

    На думку аналітиків, повернення «Волна Купол Гарант» може свідчити про те, що Росія намагається знайти нові способи боротьби з українською перевагою у сфері цифрового управління військами та безпілотних технологій. Starlink залишається одним із ключових елементів системи зв’язку української армії, забезпечуючи передачу даних між штабами, підрозділами, операторами дронів та системами розвідки.

    Цікаво, що повідомлення про відновлення роботи комплексів РЕБ з’явилося на тлі проблем Росії з розвитком власних супутникових мереж. Нещодавно профільний ресурс RussianSpaceWeb повідомив, що один із супутників проєкту «Рассвет», який російська сторона розглядала як майбутній аналог Starlink, згорів в атмосфері Землі після запуску навесні 2026 року. Проєкт мав стати частиною російської супутникової системи широкосмугового інтернету, однак його перспективи наразі залишаються невизначеними.

    Фахівці наголошують, що боротьба між засобами зв’язку та системами радіоелектронної боротьби стала однією з найважливіших складових сучасної війни. Від стабільності цифрових каналів зв’язку дедалі більше залежить ефективність розвідки, наведення високоточної зброї, координація дій підрозділів та робота безпілотників.

    Саме тому знищення нових російських систем придушення Starlink може мати значення не лише для окремих ділянок фронту, а й для загальної стійкості української системи управління військами в умовах інтенсивних бойових дій.

  • Після удару по Чонгару командир РФ застрелився

    Після удару по Чонгару командир РФ застрелився

    У російській армії назріває нова криза на тлі проблем із забезпеченням військ на південному напрямку. Після серії успішних ударів Сил оборони України по ключових логістичних маршрутах окупантів стало відомо про самогубство командира батальйону 37-ї окремої мотострілецької бригади Сухопутних військ РФ Бато Мункуєва.

    Про це повідомив речник Української добровольчої армії «Південь» Сергій Братчук.

    За його словами, інцидент стався 10 червня на тлі серйозних проблем із постачанням російських підрозділів після ураження Чонгарського мосту, який є одним із ключових логістичних маршрутів між тимчасово окупованим Кримом та захопленими територіями півдня України.

    «Це сталося вдень 10 червня на тлі критичних проблем із логістикою, які загострилися після нашого ураження Чонгарського мосту», – повідомив Братчук.

    За наявною інформацією, йдеться про майора Бато Валерійовича Мункуєва, уродженця Бурятії. У російській армії він служив щонайменше з 2015 року, а на початку 2026 року отримав звання майора та очолив один із батальйонів 37-ї окремої мотострілецької бригади.

    За словами Братчука, командир опинився під потужним тиском з боку вищого командування, яке вимагало виконання бойових завдань, попри катастрофічні проблеми із забезпеченням особового складу.

    «Нерви окупанта здали через постійний тиск вищого командування, яке вимагало виконання наказів, але повністю провалило забезпечення підрозділу пальним та підкріпленням», – наголосив речник УДА.

  • Росія почала втрачати головний ресурс війни

    Росія почала втрачати головний ресурс війни

    Росія поступово втрачає одну з ключових переваг у війні проти України — стабільну можливість поповнювати армію новими контрактниками, що починає створювати системний тиск як на фронті, так і всередині країни. Про це повідомляє CNN із посиланням на західні розвідувальні оцінки та думки військових аналітиків.

    За даними видання, Кремль продовжує масштабну кампанію з набору військових, використовуючи фінансові стимули, соціальні обіцянки та адміністративні механізми тиску. У різних регіонах Росії активно діє рекрутингова система, яка пропонує значні одноразові виплати за підписання контракту, а також додаткові бонуси, списання боргів і пільги для родин військових. У деяких випадках, за оцінками CNN, сукупні виплати та компенсації можуть сягати десятків тисяч доларів у перерахунку, що для багатьох регіонів Росії є суттєвим економічним стимулом.

    Однак попри розширення рекламних кампаній, використання білбордів, соціальних мереж і державних програм заохочення, ефективність набору почала знижуватися. За оцінками західних аналітиків, темпи поповнення російської армії у першому кварталі 2026 року впали приблизно на 20% порівняно з попереднім роком. Це відбувається на тлі високих і стабільних втрат на фронті, які, за різними оцінками, залишаються значними протягом усього періоду повномасштабної війни.

    CNN наводить оцінки, згідно з якими загальні втрати російської армії з початку вторгнення можуть сягати сотень тисяч осіб, включно з убитими та пораненими. Щомісячні втрати, за даними окремих західних розвідок, становлять десятки тисяч військових, що створює постійний дефіцит особового складу на різних ділянках фронту.

    Старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень Найджел Гулд-Девіс зазначає, що система фінансового стимулювання, на якій Росія значною мірою побудувала контрактну армію, може поступово втрачати ефективність. За його словами, з’являються ознаки того, що країна почала втрачати більше військових, ніж здатна оперативно набрати, що формує довгостроковий дисбаланс у системі комплектування збройних сил.

    Окремо наголошується, що російська влада вже неодноразово розширювала джерела поповнення армії. Йдеться про залучення колишніх ув’язнених, мігрантів, а також громадян із соціально вразливих регіонів. Також фіксувалися випадки вербування іноземців та використання різних форм напівпримусової мобілізації через регіональні адміністрації та роботодавців.

    Попри це, навіть такі заходи не компенсують втрати у повному обсязі. На цьому тлі експерти не виключають, що у майбутньому Росія може вдатися до нових хвиль мобілізації або посилення обмежень для чоловіків призовного віку, зокрема щодо виїзду з країни. Подібний сценарій уже частково реалізовувався під час мобілізації 2022 року, яка викликала масову еміграцію та суспільну напругу.

    Паралельно з військовими проблемами зростає і навантаження на російську економіку. Відтік чоловіків на фронт і високі втрати створюють дефіцит робочої сили в багатьох секторах, включно з промисловістю, будівництвом і транспортом. Підприємства змушені підвищувати зарплати для утримання працівників, однак це відбувається на тлі високої інфляції, що частково нівелює зростання доходів населення.

    CNN також зазначає, що російський оборонний сектор працює на межі виробничих можливостей, а збільшення навантаження не завжди супроводжується пропорційним зростанням ефективності. Це створює додаткові структурні проблеми в економіці, яка вже перебуває під тиском санкцій і переорієнтації на військові потреби.

    Експерти підкреслюють, що поєднання високих втрат, уповільнення набору та економічного перенапруження формує складну ситуацію для російського керівництва. У довгостроковій перспективі це може обмежувати здатність Росії підтримувати інтенсивність бойових дій на нинішньому рівні без додаткової мобілізації ресурсів.

    Таким чином, за оцінками CNN, Росія поступово входить у фазу, коли людський ресурс перестає бути гарантовано відновлюваним у темпах, необхідних для війни високої інтенсивності, що може стати одним із ключових факторів впливу на подальший хід конфлікту.

  • Росія змінила тактику на кордоні: що відбувається із ДРГ у прикордонних областях

    Росія змінила тактику на кордоні: що відбувається із ДРГ у прикордонних областях

    Російські диверсійно-розвідувальні групи (ДРГ) суттєво знизили активність на прикордонних ділянках Чернігівської, Сумської та Харківської областей, однак це не означає зменшення загрози з боку РФ — противник, за оцінками українських прикордонників, просто змінив тактичні пріоритети. Про це в ефірі телемарафону повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.

    За його словами, протягом тривалого періоду спостерігається помітне зменшення спроб проникнення малих диверсійних груп на територію України вздовж північного та східного кордону. Якщо раніше такі дії фіксувалися регулярніше і мали більш системний характер, то наразі інтенсивність суттєво впала. Водночас у ДПСУ підкреслюють, що це не свідчить про відмову Росії від подібних методів ведення бойових дій, а радше про їхню трансформацію.

    Андрій Демченко наголосив, що російське командування переглядає підходи до ведення операцій на прикордонних напрямках. За його словами, наразі ворог робить акцент на інших формах бойової активності, зокрема на спробах формування так званої «буферної зони» вздовж кордону України. У цьому контексті, як зазначає речник, російські сили частіше застосовують не невеликі диверсійні групи, а більш чисельні піхотні підрозділи, які діють відкрито або напіввідкрито, намагаючись чинити тиск на українську оборону.

    Водночас у Державній прикордонній службі підкреслюють, що загроза діяльності ДРГ повністю не зникла. За словами Демченка, окремі спроби проникнення або підготовка до таких дій можуть і надалі фіксуватися, залежно від оперативної ситуації на конкретних ділянках кордону. Він підкреслив, що йдеться не про повне згортання диверсійної активності, а про її тимчасове зниження.

    Українські прикордонники продовжують посилений моніторинг прикордонної зони, включно з використанням технічних засобів спостереження, розвідувальних даних і взаємодії з іншими підрозділами Сил оборони. Особлива увага приділяється ділянкам, які раніше вже ставали об’єктами спроб проникнення або провокацій з боку російських сил.

    Окремо в ДПСУ зазначають, що ситуація на північному напрямку залишається потенційно небезпечною також через фактор Білорусі. Хоча наразі не фіксується ознак формування ударного угруповання для масштабного вторгнення з її території, сама можливість використання білоруського напрямку Росією як плацдарму для ударів або провокацій зберігається. Це змушує Україну підтримувати високий рівень готовності на всій довжині кордону.

    Раніше українське військово-політичне керівництво неодноразово заявляло про різні сценарії розвитку ситуації на північному кордоні, включно зі спробами Росії розширити зону бойових дій або створити додатковий тиск на Сили оборони України через прикордонні регіони. Водночас у Генеральному штабі та Силах оборони наголошують, що будь-які зміни тактики противника уважно відстежуються та враховуються у плануванні оборони.

    Аналітики відзначають, що зменшення активності ДРГ може бути пов’язане з високими втратами таких груп у попередні періоди, а також із переорієнтацією російських сил на інші види бойових дій — зокрема артилерійський тиск, авіаційні удари та використання безпілотників. Подібна зміна тактики, за оцінками експертів, є типовою для затяжних конфліктів, коли сторони адаптують свої методи залежно від ефективності та ресурсів.

    Попри це, українські прикордонники наголошують, що ситуація залишається динамічною, а будь-яке послаблення тиску з боку противника не повинно сприйматися як довготривале або остаточне. Сили оборони продовжують утримувати контроль над кордоном і готуються до можливих змін оперативної обстановки.

  • «Крим став островом»: ЗСУ завдали удару, після якого росіяни втратили головний коридор постачання

    «Крим став островом»: ЗСУ завдали удару, після якого росіяни втратили головний коридор постачання

    Українські Сили оборони завдали одного з найболючіших ударів по російській військовій логістиці від початку 2026 року. Серія атак по ключових мостах на Чонгарському та Армянському напрямках суттєво ускладнила постачання окупаційних військ через Крим та поставила під загрозу забезпечення російського угруповання на Запорізькому напрямку.

    Про це йдеться у великому матеріалі BBC, присвяченому роботі новоствореного Центру мультидоменних операцій «Фаланга», який координував операцію з ізоляції тимчасово окупованого Криму.

    За словами українських військових, удари по транспортних артеріях уже призвели до серйозних проблем із постачанням пального для російських військ. У командуванні центру переконані: якщо системна кампанія триватиме, окупований півострів фактично втратить сухопутне сполучення з Росією.

    Як з’явилася «Фаланга»

    Центр мультидоменних операцій «Фаланга» був створений навесні 2026 року за рішенням Міністерства оборони України. До його складу увійшли два добре відомі бойові підрозділи — Перший окремий штурмовий полк імені Дмитра Коцюбайла та 475-й окремий штурмовий полк Code 9.2.

    Обидва формування виникли ще у 2022 році на базі добровольчих підрозділів та за час повномасштабної війни напрацювали власну модель ведення бойових дій, яка поєднує роботу штурмових груп, дронів, кіберрозвідки та аналітичних центрів.

    Саме цей підхід став основою концепції «Фаланги».

    Командир 475-го ОШП майор Олександр Настенко з позивним «Флінт» пояснює, що сучасний український аналог давньогрецької фаланги — це не щільний стрій піхоти, а поєднання людей і технологій.

    Головною зброєю підрозділу стали далекобійні ударні безпілотники середнього радіуса дії, які військові називають «довгим списом». Саме завдяки їм українські сили можуть завдавати ударів на відстані від 100 до 300 кілометрів буквально через кілька годин після отримання розвідувальної інформації.

    Чому головною ціллю став Крим

    Останні місяці російська армія активно використовувала Крим як один із ключових логістичних вузлів для забезпечення угруповання військ «Восток», яке діє на Запорізькому напрямку.

    Після того як українські військові встановили вогневий контроль над окремими маршрутами постачання через окупований Маріуполь, російське командування почало переорієнтовувати значну частину транспортних потоків через Крим.

    Саме це стало приводом для проведення масштабної операції із руйнування транспортних коридорів.

    У ніч із 6 на 7 червня українські безпілотники FP-2 завдали ударів по Чонгарських мостах. Через два дні атака була повторена.

    11 червня під удар потрапили мости в районі Армянська, а також обхідні маршрути через канал.

    Дрон FP-2 центру “Фаланга” атакує вантажівку на мосту в Армянську / фото 1 ОШПy

    Крім того, 8 червня був атакований міст, який сполучає Генічеськ з Арабатською стрілкою.

    Для ударів використовувалися українські дрони FP-2 та «Бегемот», які останнім часом дедалі частіше застосовуються для ураження стратегічних об’єктів у тилу противника.

    Росіяни втратили колону з пальним

    За словами командира «Фаланги» Олександра Настенка, рішення про удар по Чонгарському мосту було ухвалене після отримання розвідувальної інформації про підготовку великої російської колони.

    Кіберрозвідка центру зафіксувала підготовку масштабного перекидання пального через Крим для забезпечення російських підрозділів на Запоріжжі.

    Після першого удару росіяни спробували змінити маршрут та переорієнтувати рух через Армянськ. Однак українська розвідка оперативно відстежила ці зміни.

    Черга з російських вантажівок перед мостом в Армянську / фото 1 ОШП

    У результаті серії атак під удар потрапила колона приблизно з 50 транспортних засобів, серед яких були бензовози та інша техніка забезпечення.

    Частина машин була знищена безпосередньо під час руху.

    «Крим тепер можна вважати островом»

    Найгучнішою стала заява командира «Флінта» щодо наслідків операції.

    За його словами, всі три ключові транспортні артерії отримали критичні пошкодження, а окупаційна влада вже офіційно визнає необхідність проведення ремонтних робіт.

    «Транспортного коридору в Крим з материка більше немає. Завдавши ударів по мостах, ми десакралізували цей об’єкт. Те, що всі мости будуть добиті, у мене сумнівів немає. Це буде систематична робота. Відтепер можна вважати Крим островом», — заявив український офіцер.

    За його словами, російські війська вже змушені розглядати використання понтонних переправ.

    Втім, такі конструкції значно поступаються мостам за пропускною здатністю та вразливі до нових ударів.

    Російські війська відчувають дефіцит пального

    Найсерйознішими можуть виявитися не прямі втрати техніки, а наслідки для забезпечення фронту.

    Згідно з перехопленнями української розвідки, в окремих російських бригадах уже спостерігаються проблеми з паливом.

    За словами командирів «Фаланги», обсяги пального, які нині отримують російські підрозділи угруповання «Восток», значно менші від необхідних.

    Це може вплинути на мобільність бронетехніки, роботу артилерії та проведення наступальних операцій на Запорізькому напрямку.

    Окремі джерела також повідомляють, що командування російського угруповання «Днєпр» вже почало використовувати цивільний транспорт для перевезення пального, намагаючись приховати військову логістику та компенсувати дефіцит спеціалізованої техніки.

    Що це означає для фронту

    Військові експерти зазначають, що ізоляція Криму є одним із ключових елементів української стратегії на південному напрямку.

    Кримський півострів залишається головним логістичним хабом Росії для забезпечення окупаційних військ на Херсонщині та Запоріжжі.

    Систематичні удари по мостах, складах, залізничних вузлах та переправах можуть суттєво знизити боєздатність російських підрозділів без проведення масштабних наземних операцій.

    Саме тому операція «Фаланги» вже розглядається як одна з найбільш успішних мультидоменних кампаній української армії у 2026 році.

    У Міністерстві оборони України не приховують, що досвід центру планують масштабувати на інші напрямки фронту, де поєднання дронів, кіберрозвідки та штурмових підрозділів вже демонструє високу ефективність.

    Якщо темпи ударів збережуться, окупаційні сили можуть зіткнутися з масштабною логістичною кризою вже найближчими місяцями.

  • Путін видав чергову порцію пропаганди: незалежні аналітики спростували майже все

    Путін видав чергову порцію пропаганди: незалежні аналітики спростували майже все

    Путін вкотре спробував переконати росіян та міжнародну аудиторію у тому, що Росія нібито впевнено рухається до досягнення своїх цілей у війні проти України. Під час наради, присвяченої так званому розвитку окупованих територій України, російський диктатор заявив, що війська РФ продовжують наступ на всіх напрямках, а удари України по російській території не здатні вплинути на ситуацію на фронті.

    Втім, аналіз відкритих джерел, оцінки незалежних експертів та дані міжнародних аналітичних центрів свідчать про зовсім іншу картину. Більше того, останні місяці стали одними з найскладніших для російських військ з точки зору темпів просування та досягнення поставлених Кремлем цілей.

    Володимир Путін під час наради заявив, що російська армія нібито просувається вперед на всіх ділянках фронту, а українська сторона через неможливість стримати наступ Росії буцімто вдається до “терористичних методів”. Такі заяви вже давно стали частиною офіційної риторики Кремля, який намагається створити враження невідворотної російської перемоги.

    Однак незалежні аналітики звертають увагу на те, що реальні результати бойових дій не підтверджують подібного оптимізму. Інститут вивчення війни (ISW) наголошує, що темпи просування російських військ систематично знижуються ще з листопада 2025 року. Більше того, у квітні та травні 2026 року російські сили зазнали чистих територіальних втрат на окремих напрямках, що є вкрай рідкісним явищем для Кремля після завершення українського контрнаступу 2023 року.

    Аналітики також зазначають, що російське військове командування регулярно подає керівництву країни надто оптимістичну інформацію про ситуацію на фронті. Це формує у Путіна викривлене уявлення про реальний стан справ і підштовхує його до висування дедалі амбітніших та менш реалістичних вимог щодо продовження війни.

    Окрему увагу експерти звертають на те, що російська влада продовжує ігнорувати результати українських ударів по військовій та логістичній інфраструктурі РФ. За останні місяці Україна значно розширила кампанію далекобійних ударів по складах боєприпасів, паливних базах, мостах, залізничних вузлах та об’єктах військової логістики. Саме такі атаки дедалі частіше створюють труднощі для забезпечення російських військ на фронті.

    Особливо відчутними стали удари по транспортних маршрутах, які пов’язують окупований Крим із захопленими територіями півдня України. Експерти зазначають, що руйнування логістичних ланцюгів не завжди одразу відображається на лінії фронту, проте поступово послаблює здатність Росії проводити масштабні наступальні операції.

    Водночас заяви Путіна про безрезультатність українських атак суперечать і реакції самої Росії. Останніми місяцями Кремль активно посилює систему протиповітряної оборони навколо стратегічних об’єктів та перекидає додаткові ресурси для захисту внутрішніх регіонів країни. Це свідчить про те, що українські удари створюють реальні ризики для російської військової інфраструктури.

    Показовим є і той факт, що на тлі заяв про успішний наступ Кремль продовжує нарощувати чисельність своїх збройних сил. Російська влада офіційно збільшила штатну чисельність армії до 1,5 мільйона військовослужбовців. Таке рішення багато експертів розглядають як непряме визнання нестачі особового складу та великих втрат, яких зазнала Росія за час повномасштабної війни.

    Аналітики також звертають увагу на інформаційний аспект ситуації. На їхню думку, Кремль дедалі більше залежить від створення образу успішної війни для внутрішньої аудиторії. Саме тому російська пропаганда регулярно повідомляє про нібито стратегічні прориви, навіть коли незалежні дані свідчать про протилежне.

    У попередніх звітах ISW вже неодноразово фіксувалося, що заявлені Кремлем масштаби просування російських військ суттєво перевищували фактичні результати на полі бою. Аналітики вказували на розбіжності між офіційними заявами Москви та реальною ситуацією на фронті.

    Окремі експерти наголошують, що нинішня ситуація дедалі більше нагадує історичні приклади, коли політичне керівництво отримувало викривлену інформацію від військового командування та ухвалювало рішення на основі завищених оцінок власних успіхів. У довгостроковій перспективі це може стати серйозною проблемою для Кремля.

    На цьому тлі Україна продовжує робити ставку на виснаження російської військової машини, розвиток безпілотних технологій та удари по тилових об’єктах противника. Саме ці фактори дедалі частіше згадуються західними аналітиками як такі, що здатні суттєво впливати на перебіг війни.

    Попри чергові заяви Путіна про успіхи та наближення досягнення цілей так званої “спеціальної військової операції”, незалежні оцінки свідчать про інше. Темпи російського просування сповільнюються, втрати залишаються високими, а українські удари по логістиці та військових об’єктах дедалі сильніше впливають на можливості армії РФ. Саме тому між офіційною риторикою Кремля та реальною ситуацією на полі бою продовжує зростати розрив, який стає дедалі важче приховувати навіть російській пропаганді.

  • Україна відрізає Крим від окупованого півдня

    Україна відрізає Крим від окупованого півдня

    Українські Сили оборони продовжують методично руйнувати російську військову логістику на півдні України. Серія ударів по мостах, транспортних вузлах та маршрутах постачання між окупованою частиною Херсонської області та Кримом вже створює серйозні проблеми для російського угруповання військ і може вплинути на підготовку нових наступальних операцій армії РФ.

    Такого висновку дійшли аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW), які у новому звіті звернули увагу на системне посилення української кампанії з ураження логістичних маршрутів противника. За оцінкою експертів, Україна дедалі активніше завдає ударів середньої дальності по ключових військових об’єктах та транспортних артеріях окупованого півдня, що створює для росіян серйозні труднощі з постачанням пального, боєприпасів і техніки.

    Однією з головних цілей останніх днів став Чонгарський міст – одна з найважливіших транспортних артерій, яка з’єднує окупований Крим із захопленими районами Херсонської області. За інформацією українських посадовців, після ударів 7 та 9 червня міст зазнав критичних пошкоджень і фактично став непридатним для повноцінного руху транспорту. Російська окупаційна влада була змушена тимчасово перекривати рух та шукати альтернативні маршрути постачання.

    Аналітики зазначають, що Чонгарський міст є частиною важливого транспортного коридору Р-280, який сполучає Ростовську область Росії з Кримом через окуповані території Донеччини та Херсонщини. Саме цією дорогою російська армія доставляє значну частину боєприпасів, пального та військової техніки для угруповання на південному фронті.

    Після пошкодження Чонгарського мосту окупанти були змушені переорієнтувати логістику через Армянськ. Однак і цей маршрут невдовзі потрапив під українські удари. За словами командира одного з українських підрозділів, українські військові виявили велике скупчення російських вантажівок, які перевозили паливо та боєприпаси, і завдали по ньому удару. За попередніми оцінками, було пошкоджено або знищено близько 50 військових автомобілів.

    Додатковим підтвердженням масштабів проблем російської логістики стали заяви окупаційної адміністрації Херсонщини. Так званий «губернатор» Володимир Сальдо повідомив про удари по кількох мостах через Північно-Кримський канал поблизу Преображенки, Мирного та Армянська. Російська сторона визнала пошкодження переправ та необхідність проведення термінових перевірок їхнього стану.

    Супутникові знімки, оприлюднені журналістами та аналітиками, підтверджують пошкодження мостів на кримському напрямку. Крім того, поруч із Чонгарським мостом російські військові були змушені розгорнути понтонну переправу, що також свідчить про серйозність завданих руйнувань.

    В ISW наголошують, що нинішня кампанія України не обмежується лише мостами. Останніми тижнями українські безпілотники та ракети регулярно атакують паливні бази, залізничну інфраструктуру, військові склади та транспортні вузли в окупованому Криму, Маріуполі, Бердянську та інших районах півдня. Така стратегія поступово формує так званий «каскадний ефект», коли кожен новий удар змушує російське командування шукати альтернативні маршрути, які також потрапляють під вогонь українських сил.

    Окрему увагу експерти приділяють Криму. Півострів залишається одним із головних логістичних центрів російської армії на південному напрямку. Через нього проходять поставки пального, техніки, особового складу та боєприпасів для військ, які діють у Запорізькій та Херсонській областях. Саме тому удари по транспортних коридорах до Криму мають стратегічне значення для всієї кампанії на півдні України.

    За даними українських військових, попередні удари по Маріуполю, Бердянську та інших логістичних вузлах уже змусили окупантів переносити маршрути постачання дедалі ближче до Криму. Водночас українські сили демонструють здатність контролювати й ці напрямки, що поступово звужує можливості Росії для маневру.

    Аналітики ISW підкреслюють, що продовження таких атак може безпосередньо вплинути на здатність російської армії проводити нові наступальні операції. Зростання відстаней постачання, нестача пального, затримки з доставкою боєприпасів та необхідність перекидати ресурси на ремонт інфраструктури створюють додаткове навантаження на російську військову машину. Саме тому удари по мостах і логістичних вузлах можуть мати не менший вплив на ситуацію на фронті, ніж успішні бойові дії безпосередньо на лінії зіткнення.

    У підсумку в ISW зазначають, що українська кампанія з ураження транспортної та військової інфраструктури на окупованому півдні поступово перетворюється на одну з ключових загроз для російських планів у 2026 році. Якщо нинішня тенденція збережеться, Кремль може зіткнутися з дедалі більшими труднощами у забезпеченні своїх військ на південному напрямку та підготовці нових наступів.

  • Росія змінює головний напрям наступу на Донеччині

    Росія змінює головний напрям наступу на Донеччині

    Росія змінила пріоритети своєї наступальної кампанії на Донеччині та після невдалої спроби прориву в напрямку Слов’янська зосередила основні зусилля на захопленні Костянтинівки. Про це йдеться у новому аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW), який описує перегрупування російських військ і зміну оперативних цілей на цьому напрямку.

    Аналітики зазначають, що російське командування фактично скоригувало плани весняно-літньої наступальної кампанії 2026 року, визначивши Костянтинівку ключовою ціллю на Донеччині. Це місто розглядається як важливий вузол у системі української оборони, зокрема через його транспортне значення та розташування в межах так званого “укріпленого поясу” регіону.

    За даними ISW, російська армія перекинула на цей напрямок значні сили, сформувавши багатокомпонентне угруповання, до складу якого входять елементи одразу кількох загальновійськових армій. Йдеться про спробу створення концентрованого ударного кулака для поступового просування в міській агломерації та навколишніх населених пунктах.

    Український військовий спостерігач Костянтин Машовець, на якого посилається ISW, повідомив, що штурмові дії на Костянтинівському напрямку здійснюють дві великі тактичні групи противника, умовно позначені як “Бахмут” і “Дзержинськ” (Торецьк). За його оцінками, передові підрозділи цих угруповань перебувають на відстані приблизно двох кілометрів один від одного, що свідчить про поступове стискання фронту навколо міста.

    Тактична група “Бахмут”, за даними спостережень, просунулася від району Ступочок у напрямку Новодмитрівки та частково закріпилася в її південній частині. Крім того, російські підрозділи змогли зайти в північно-східні райони Костянтинівки та розширити зону контролю вздовж траси Т-0504 Покровськ — Бахмут, наблизившись до залізничної інфраструктури міста.

    Паралельно угруповання “Дзержинськ” діяло з боку Іллінівки, намагаючись охопити місто з західного та південно-західного напрямків. За оцінками аналітиків, цій групі вдалося здійснити тактичне просування в окремих секторах західної частини Костянтинівки, що створює ризик подальшого розширення зони бойових дій у міській забудові.

    Водночас, як зазначає ISW, російським військам поки що не вдалося встановити контроль над ключовими транспортними вузлами міста. Зокрема, залишається під українським контролем залізнична станція “Костянтинівка”, яка має важливе значення для логістики та пересування в регіоні.

    Українські сили, за інформацією аналітиків, також проводили локальні контрдії, спрямовані на стримування просування противника. Зокрема, повідомляється про зачистку окремих ділянок у районі Довгої Балки на південний захід від міста, де діяли російські диверсійно-розвідувальні групи. Це свідчить про збереження активної боротьби за контроль над підступами до Костянтинівки.

    Інститут вивчення війни підкреслює, що російська армія, ймовірно, продовжить спроби проникнення вглиб міста та закріплення в окремих районах протягом літньої кампанії. Однак аналітики наголошують, що навіть у разі тактичних просувань такі дії можуть супроводжуватися надзвичайно високими втратами та не гарантують досягнення оперативного прориву на рівні всього укріпленого району.

    Фактично, за оцінками ISW, Росія намагається реалізувати поступову тактику “тиску і просочування”, коли замість швидкого прориву застосовується методичне витіснення українських сил із позицій шляхом постійних штурмів і локальних атак. Проте ефективність цієї стратегії значною мірою залежить від ресурсів, які Росія змушена витрачати на утримання темпу наступу.

    Водночас українське військове керівництво неодноразово заявляло, що Сили оборони утримують ключові рубежі та завдають противнику значних втрат під час спроб штурмів. У Генштабі ЗСУ підкреслюють, що ситуація на Донеччині залишається складною, але контроль над критично важливими напрямками зберігається.

    Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що найближчі місяці можуть стати визначальними для перебігу війни, оскільки результат бойових дій на ключових напрямках безпосередньо впливатиме як на військову, так і на дипломатичну ситуацію навколо України.

    Таким чином, ситуація навколо Костянтинівки, за оцінками ISW, стає одним із центральних елементів російської літньої кампанії на Донеччині, де триває інтенсивне протистояння без ознак швидкого оперативного прориву з боку РФ, але з високою інтенсивністю бойових дій та постійною ескалацією на локальному рівні.

  • «Весь Крим залежить від неї»: Луценко пояснив, чому траса М-4 стала мішенню №1

    «Весь Крим залежить від неї»: Луценко пояснив, чому траса М-4 стала мішенню №1

    Третій армійський корпус Збройних сил України наближається до можливості взяти під вогневий контроль одну з найважливіших транспортних артерій Росії — трасу М-4 «Дон», яка забезпечує сполучення з Кавказом, чорноморськими портами, курортами та окупованим Кримом. Про стратегічне значення останніх ударів українських безпілотників розповів командир підрозділів операторів БпЛА та засновник Центру підтримки аеророзвідки Ігор Луценко.

    За його словами, останні дії Третього корпусу на Луганщині та Східній Слобожанщині свідчать про поступове розширення зони ураження українських сил. Особливе значення має удар по пункту пропуску «Ізварине», який розташований глибоко на тимчасово окупованій території. Саме цей удар, за оцінкою Луценка, показав, що українські дрони вже здатні діставати об’єкти, які російські війська ще недавно вважали безпечним тилом.

    Від «Ізвариного» до траси М-4 «Дон» залишається трохи більше 20 кілометрів. На тлі заявленої глибини ураження українських безпілотників понад 200 кілометрів ця відстань виглядає критично малою. Саме тому Луценко вважає, що подальші удари можуть створити серйозну загрозу для всієї російської логістики на південному напрямку.

    М-4 «Дон» у Росії називають однією з головних магістралей країни. Вона з’єднує центральні регіони РФ із півднем, Кавказом, портами Новоросійська та Геленджика, а через відгалуження — з окупованим Кримом. Саме цією трасою проходять значні потоки цивільного транспорту, вантажів, пального, техніки та військового забезпечення.

    Фото: facebook.com/igor.lutsenko

    Для російської армії ця дорога має не лише економічне, а й стратегічне значення. Через неї забезпечуються південні угруповання військ, логістика до окупованих територій, а також маршрути, які підтримують функціонування Кримського мосту та сухопутного коридору до півострова.

    Луценко звернув увагу на кілька особливо вразливих вузлів цієї магістралі. Серед них — мости через Сіверський Донець у районі Каменська-Шахтинського, який розташований приблизно за 30 кілометрів від «Ізвариного», а також розв’язка на трасу А-289, що веде до Кримського мосту. Додатковим фактором є те, що поруч із М-4 проходить залізниця, яка також може мати важливе значення для військової логістики РФ.

    За оцінкою Луценка, у разі подальшого посилення ударів під загрозою опиниться не окремий підрозділ, а ціле російське угруповання. Йдеться про 20-ту та 25-ту загальновійськові армії, а також 1-шу танкову армію, які безпосередньо протистоять Третьому корпусу. Проблеми з підвезенням боєкомплекту, пального, техніки та резервів можуть позначитися на всіх силах РФ південніше 48-ї паралелі.

    Фактично йдеться про потенційний логістичний удар не лише по фронту на Донбасі, а й по ширшій системі постачання російської армії на південному напрямку. Якщо українським силам вдасться розширити вогневий контроль на ключові ділянки траси М-4, Росія може зіткнутися з частковою ізоляцією Кавказу та значним ускладненням постачання окупованого Криму.

    Ці заяви прозвучали на тлі повідомлень Міністерства оборони України про системне ураження російської логістики протягом травня. За даними оборонного відомства, українські Сили оборони продовжили методично знищувати склади, штаби, системи протиповітряної оборони, радіолокаційні станції та маршрути постачання противника. Окремо наголошувалося, що під вогневий контроль потрапили ключові маршрути на тимчасово окупованій Луганщині, Східній Слобожанщині та напрямки до Криму.

    Наприкінці травня українські військові повідомляли про удари по бронетехніці та складах боєприпасів росіян на окупованій Луганщині. Ураження КПП «Ізварине» стало одним із найбільш показових епізодів, оскільки цей об’єкт розташований більш ніж за 200 кілометрів углиб території, контрольованої російською армією.

    Сам удар по «Ізвариному» також мав символічне значення. Він став відповіддю на заяви російської пропаганди про нібито повне захоплення Луганської області. Українські військові показали, що навіть глибокий тил окупантів більше не є недосяжним.

    Третій армійський корпус відзначає рік із моменту розгортання у бойові порядки. За цей час підрозділ став одним із важливих елементів української оборони на сході та продемонстрував здатність не лише стримувати ворога, а й завдавати ударів по його критичній інфраструктурі.

    За словами Луценка, від корпусу варто очікувати подальших дій саме на цьому напрямку. Українські дрони вже змінюють характер війни, розширюючи зону ураження та змушуючи російське командування переосмислювати поняття тилу.

    Якщо раніше головною загрозою для російської логістики вважалися удари по складах і пунктах управління поблизу фронту, то тепер під ризиком опиняються магістралі, мости, залізничні вузли та стратегічні транспортні розв’язки. Це означає, що Україна переходить до більш глибокого виснаження російської воєнної машини.

    У разі успіху такий підхід може мати далекосяжні наслідки. Порушення роботи М-4 «Дон» вдарить не лише по військових поставках, а й по економічній зв’язаності південних регіонів РФ. Для Кремля це може стати болючим ударом, адже дорога, яку в Росії вважають головною артерією на південь, дедалі ближче підходить до зони українського вогневого контролю.

    Таким чином, удари Третього корпусу по логістиці РФ можуть стати не просто черговою успішною операцією, а частиною масштабнішої стратегії — поступового перерізання шляхів постачання від Донбасу до Кавказу та Криму.