Позначка: Рівненська ОДА

  • Будівництво для ветеранів на Рівненщині: підряд на 158 млн грн викликав питання

    Будівництво для ветеранів на Рівненщині: підряд на 158 млн грн викликав питання

    Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації 4 грудня уклав договір із приватним підприємством «Модена» на будівництво лікувально-реабілітаційного корпусу для ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб у смт Клевань. Вартість контракту становить 158,19 млн грн, а термін виконання робіт — лише 26 днів, до кінця грудня.

    Про це повідомляє видання «Наші гроші». Йдеться про завершення будівництва корпусу для КП «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» на вулиці Деражненській, 39. Сам об’єкт почали зводити ще у 2023 році. За результатами тендеру підряднику спочатку замовили роботи на 239 млн грн, однак у день підписання договору суму зменшили майже на 81 млн грн.

    Загалом із ПП «Модена» на цьому об’єкті укладено вже чотири договори на суму 1,33 млрд грн. У 2023 році компанія отримала 434,65 млн грн, у 2024 році — 300,88 млн грн, на 2025 рік заплановано ще 437,18 млн грн, а нинішній договір становить 158,19 млн грн. За даними порталу Spending, станом на сьогодні за виконані роботи вже сплачено 913,75 млн грн.

    Фінансування будівництва здійснюється коштом програми Ukraine Facility. Коригування проєктної документації виконувало ТОВ «Топ Гіп», а позитивний експертний висновок надало ТОВ «Проексп».

    Водночас аналіз кошторису викликав запитання у аналітиків та експертів. Зокрема, електронні замки для шаф Mifare, DESfire Standart закупили по 12 076 грн за одиницю, хоча на ринку доступні аналоги, дешевші у 7–9 разів. Сендвіч-панелі невідомого виробника закладені по 6 480 грн за квадратний метр, тоді як продукція українських виробників коштує від 999 до 2 015 грн. Алюмінієві композитні панелі класу горючості НГ врахували по 7 507 грн за квадратний метр, попри те що імпортні аналоги продаються за 1 377–2 338 грн.

    Окрему увагу привертає медичне обладнання. Наркозно-дихальний апарат для кабінету МРТ придбали за 3,48 млн грн, хоча аналогічне обладнання бельгійського виробництва коштує близько 2,29 млн грн. Лише за цими позиціями орієнтовна переплата може сягати 12 млн грн.

    Також у кошторисі середню зарплату робітника визначили на рівні 23 900 грн. Водночас середня заробітна плата у будівельній галузі Рівного, за ринковими оцінками, становить близько 28 000 грн, а оптимальний рівень сягає 40 000 грн. Експерти зазначають, що така різниця може створювати ризики виплати зарплат у тіні за рахунок маржі, закладеної у завищені ціни на матеріали.

    Тендер відбувся без конкуренції. Для участі у закупівлі вимагалося мати щонайменше 40 працівників та досвід виконання аналогічних договорів протягом останніх трьох років.

    Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА очолює Андрій Ярусевич, уповноваженою особою з публічних закупівель є Вікторія Ковтунович, а головою Рівненської ОДА — Олександр Коваль. ПП «Модена» зареєстроване в селі Олександрія Рівненської області, власником і керівником компанії є Олександр Кучерук.

    За даними публічних закупівель, з 2017 року «Модена» отримала державних підрядів на суму 2,22 млрд грн, причому найбільші контракти компанія укладала саме з нинішнім замовником.

  • Підпільний мільйонер: НАЗК викрило директора департаменту Рівненської ОДА

    Підпільний мільйонер: НАЗК викрило директора департаменту Рівненської ОДА

    Олег Вівсянник — директор департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я Рівненської ОДА — став фігурантом розслідування НАЗК щодо недостовірного декларування статків. За підсумками повної перевірки декларації за 2022 рік Національне агентство з питань запобігання корупції виявило невідповідності на суму понад 3 мільйони гривень.

    За декларацією того року Вівсянник і його дружина зберігали готівкою 3 мільйони гривень, 55 тисяч доларів і 40 тисяч євро. Ці цифри викликали підозри — адже за офіційними доходами подружжя таких заощаджень бути не могло.

    НАЗК з’ясувало, що лише за 2022 рік сім’я начебто “відклала” 1,38 мільйона гривень, хоча їхній спільний дохід склав 820 тисяч гривень. На запит НАЗК посадовець пояснив, що 950 тисяч гривень він… позичив. Проте в декларації цієї інформації не було, хоча він був зобов’язаний вказати її як дохід і як фінансове зобов’язання.

    Лише під час перевірки Вівсянник надав документи, що нібито підтверджують позику, однак не розкрив, у кого саме позичив гроші. Натомість щодо походження коштів, накопичених до 2022 року, документальних підтверджень у нього не знайшлося. У підсумку НАЗК не побачило підтвердження походження 2,96 мільйона гривень.

    Після перевірки чиновник вніс зміни в декларацію за 2022 рік, об’єднавши всі заощадження як спільні з дружиною. Але ще цікавіші зміни сталися вже в декларації за 2024 рік — Вівсянник вказав, що на двох із дружиною у них залишився всього 1 мільйон гривень, 15 тисяч доларів та 12 тисяч євро. Тобто за рік без пояснень зникли 3 мільйони гривень, 48 тисяч доларів та 36 тисяч євро.

    Де поділися ці мільйони — невідомо. Та історія Олега Вівсянника красномовно ілюструє схеми, якими українські чиновники намагаються “легалізувати” готівкові статки, не пояснюючи їхнє походження. І навіть війна не стала для деяких держслужбовців перешкодою для накопичення тіньових коштів.