Khreshchatyknews.com

Позначка: річки

  • Синоптики прогнозують у Києві до +15°C, але річки загрожують підтопленням

    Синоптики прогнозують у Києві до +15°C, але річки загрожують підтопленням

    10 березня українців очікує справжнє весняне потепління. За даними Укргідрометцентру, повітря на більшій частині країни прогріється вдень до +10…+15°C. Опадів не прогнозується, а вітер буде переважно південно-західного напрямку зі швидкістю 5–10 м/с.

    Найпрохолодніше буде у Карпатах, а також у Чернігівській та Сумській областях, де вдень температура підніметься лише до +6…+11°C. У Києві та Київській області вдень очікується +13…+15°C, вночі повітря охолоне до +1…+3°C у столиці та до −2…+3°C у регіоні.

    Укргідрометцентр також попереджає про можливі небезпечні гідрологічні явища. До 11 березня на окремих річках суббасейну Прип’яті очікується підвищення рівнів води на 0,1–0,3 м. Можливий початковий вихід води на заплаву річки Стохід у районі поста Любешів. Крім того, прогнозується збільшення шару води на заплавах річок Уборть, Горинь та у верхів’ях Прип’яті.

    Синоптики радять українцям враховувати потепління та підвищення рівнів води при плануванні поїздок та прогулянок на природі, особливо поблизу річок та заплав.

  • Метеорологи попереджають про ризик масштабних паводків по всій країні

    Метеорологи попереджають про ризик масштабних паводків по всій країні

    В Україні на тлі потепління розпочався сезон повноводдя. Через значну кількість снігу, що випала цієї зими, під час його активного танення рівень води в річках уже піднявся на 0,6–3,5 метра залежно від регіону. У деяких місцях зафіксовано підтоплення прибережних територій, господарських споруд і приватних будинків.

    Метеорологи попереджають, що це лише початок. Подальший перебіг ситуації залежатиме від темпів потепління. За словами еколога Володимира Шелудька, якщо температура зростатиме різко, ризик масштабних повеней суттєво збільшиться. Натомість поступове потепління дозволить частині води вбиратися в ґрунт, що зменшить навантаження на річкові системи.

    Фахівець зазначає, що для екосистеми повноводдя має й позитивний ефект: воно сприяє поповненню підземних вод, зменшує ризики літньої посухи та насичує вологою сільськогосподарські землі. Це може мати довгострокове значення для стабільності аграрного сектору.

    Аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук вважає, що підвищення рівня води може позитивно вплинути на енергетичну систему країни завдяки зростанню виробництва гідроелектроенергії. За його оцінками, за сприятливих умов це може зменшити дефіцит електроенергії на 1,5–2,5 гігавата. Водночас швидке танення снігу може призвести до втрат частини водних ресурсів, якщо їх не вдасться ефективно використати.

    Найбільше занепокоєння викликає ситуація в містах. У Києві можливі підтоплення окремих районів, зокрема прибережних зон та островів. Через застарілу систему водовідведення існує ризик перевантаження каналізації, що може створити додаткові санітарні загрози.

    Фахівці наголошують, що модернізація інфраструктури є критично важливою для запобігання масштабним наслідкам паводків. Окремо підкреслюється, що підвищення рівня води ускладнює умови й у прифронтових районах, де підтоплення може впливати на логістику та безпеку військових позицій.

    У найближчі тижні ситуація залишатиметься динамічною, а масштаби можливих паводків залежатимуть від погодних умов та готовності інфраструктури до прийому великих обсягів води.

  • Науковці б’ють на сполох через зникнення карася в Україні

    Науковці б’ють на сполох через зникнення карася в Україні

    Золотий карась, якого колись вважали звичною прісноводною рибою в Україні, сьогодні майже зник із багатьох річок країни. Про це розповіла іхтіологиня Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України Юлія Куцоконь в інтерв’ю «Телеграфу».

    За словами науковиці, ще на початку XX століття золотий карась з родини коропових був масово поширений по всій території України. Та ситуація почала змінюватися в середині минулого століття, коли під час створення штучних водосховищ у водойми стали масово запускати карасів сріблястих.

    «Ми й досі точно не знаємо, чи сріблястий карась є аборигенним для України, чи його завезли ще раніше — зокрема й для Європи», — зазначила Куцоконь.

    За однією з гіпотез, сріблястий карась просто витіснив золотого, хоча, як уточнює вчена, проблема глибша: золотий карась потребує особливих умов для нересту — заплавних водойм, а не глибоких водосховищ із загниваючими рослинами.

    «У водосховищах, де рослини постійно затоплені і гниють, золотому карасю набагато гірше», — пояснює експертка.

    Раніше ця риба могла жити до 10–12 років, але сьогодні її чисельність критично впала. Зараз золотий карась зберігся лише на Десні та в окремих заплавних водоймах, і то — в дуже невеликій кількості.

    Зникнення золотого карася — ще один сигнал екологічної деградації природних водойм, спричиненої втручанням людини у природні гідросистеми. Фахівці закликають не ігнорувати ці зміни, адже вони можуть мати значно ширші наслідки для біорізноманіття України.

  • До 2050-го Україні бракуватиме 70% прісної води: зміна клімату перетворює країну на напівпустелю

    До 2050-го Україні бракуватиме 70% прісної води: зміна клімату перетворює країну на напівпустелю

    «Раніше вода зникала влітку, а тепер її немає навіть узимку», — розповідає Марина Радомська, мешканка селища поблизу Житомира. Її історія вже не рідкість — криниці висихають по всій Україні, свердловини копають усе глибше, а річки, озера й болота зникають із мапи.

    Посуха вже не регіональна проблема півдня, а загальнонаціональна біда. У Вінницькій, Житомирській, Черкаській, Дніпропетровській областях рівень води критично знизився. У Дніпрі висохли три озера, серед них — Куплевате. Озеро Світязь на Волині відступило від берегів на десятки метрів. Навіть Дніпро міліє, і екологи не виключають, що через пів століття ріка втратить половину своєї повноводності.

    Причина — не лише нестача опадів. У 2024 році зафіксовано температурний рекорд за всю історію спостережень. Літо стає довшим, спека — інтенсивнішою, опади — короткими та неефективними. Дощові зливи не зволожують ґрунт, а лише змивають його поверхнею. Сніг, який живив річки, майже зник. Весняних повеней немає — отже, болота й водойми не поповнюються вологою.

    За словами кліматологині Віри Балабух, ситуація лише погіршуватиметься. Середньорічна температура зростає, тривалість посух збільшується. Такі процеси — не унікальні для України: у країнах Бенілюксу, на півночі Німеччини, в Туреччині та регіоні Балтійського моря річки теж міліють, а судноплавство втрачає стабільність.

    Особливо критична ситуація на півдні України. Втрата Каховського водосховища після підриву дамби, а також окупація зрошуваних територій Херсонщини, зробили регіон одним із найбільш вразливих. Науковці фіксують температуру ґрунту до 67°C, повне випаровування вологи на 80% сільгоспугідь, розширення території Олешківських пісків — Україна фактично отримує нову кліматичну зону, подібну до напівпустелі.

    І хоча подовження теплого періоду теоретично відкриває нові аграрні можливості — наприклад, вирощування трьох урожаїв, — дефіцит води перекреслює ці перспективи. За прогнозами, до 2050 року Україна матиме лише 30% необхідної прісної води. Інше доведеться або імпортувати, або… виживати без неї.