Khreshchatyknews.com

Позначка: реформа

  • З нового року доведеться платити за деякі медичні послуги

    З нового року доведеться платити за деякі медичні послуги

    З 1 січня 2025 року в Україні почнуть діяти нові правила надання медичних послуг державними та комунальними закладами. Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка передбачає можливість надання платних медичних послуг у випадках, не покритих програмою державних гарантій.

    Коли доведеться платити за медичну допомогу?

    Платні послуги надаватимуться у таких випадках:

    • Звернення без направлення лікаря (крім випадків, де направлення не потрібне).
    • Медичні послуги за договорами з юридичними особами.
    • Обслуговування в закладах сектору безпеки та оборони для пацієнтів, які не належать до прикріпленого контингенту.
    • Послуги, що не входять до програми медичних гарантій.

    Додаткові послуги, які оплачуються окремо:

    • Медична допомога вдома за бажанням пацієнта (якщо це не обумовлено його станом).
    • Можливість обрати лікаря для планової спеціалізованої допомоги.
    • Перебування у палаті з підвищеним комфортом за запитом пацієнта.

    Прозорість і контроль цін

    Усі заклади охорони здоров’я державної та комунальної форми власності зобов’язані:

    1. Розмістити повний перелік платних та безкоштовних послуг із вказанням їхньої вартості на офіційних сайтах та інформаційних стендах.
    2. Забезпечити оформлення платних послуг документально, з внесенням до електронної системи охорони здоров’я.
    3. Приймати оплату виключно в безготівковій формі.

    Вартість платних послуг визначатимуть самі заклади, що дозволяє їм адаптуватися до фінансових потреб і можливостей пацієнтів.

    Що залишається безкоштовним?

    Первинна та екстрена медична допомога надаватиметься без направлень і оплати. Крім того, без направлення можна звернутися до таких фахівців:

    • акушер-гінеколог,
    • психіатр,
    • нарколог,
    • стоматолог,
    • педіатр,
    • фтизіатр,
    • лікар, у якого пацієнт перебуває під наглядом через хронічне захворювання.

    Переваги реформи

    Міністерство охорони здоров’я наголошує, що ці зміни спрямовані на покращення якості послуг і прозорості фінансування системи охорони здоров’я. Завдяки цьому пацієнти матимуть змогу обирати зручні для них умови обслуговування, тоді як державні лікарні отримають додаткові фінансові ресурси для розвитку.

  • Міноборони України готує реформу мобілізаційної системи

    Міноборони України готує реформу мобілізаційної системи

    Міністерство оборони України працює над новими пропозиціями щодо реформування системи мобілізації. Як заявив міністр оборони Рустем Умєров, планується відмова від примусового залучення громадян до військової служби та впровадження нових механізмів для добровільного набору. Про це він повідомив під час брифінгу, передає УНН.

    За словами Умєрова, Україна прагне відходити від практики примусової мобілізації, яку в народі називають “бусифікацією”, коли чоловіків затримують на вулицях та змушують вступати до лав ЗСУ.

    «Наш пріоритет — захист країни, але ми також прагнемо зберігати людяність у мобілізаційних процесах», — підкреслив міністр.

    Для цього міністерство вже запровадило низку нововведень:

    1. Рекрутингові центри та цифровізація: Створення нових центрів набору та впровадження цифрових інструментів дозволять громадянам краще розуміти свої можливості щодо служби.
    2. Можливості для українців за кордоном: Міністерство планує надати можливість українцям, які перебувають за кордоном, добровільно долучатися до захисту Батьківщини.

    Умєров підкреслив, що міністерство готує пропозиції для обговорення у Кабінеті Міністрів щодо реформи мобілізаційної системи. Основна мета цих змін — зробити процес мобілізації більш прозорим та добровільним.

    «Військова служба має бути вибором, а не примусом», — зазначив міністр.

    Нещодавно народна депутатка Юлія Яцик, член тимчасової слідчої комісії із захисту прав військовослужбовців, запропонувала розформувати ТЦК (територіальні центри комплектування). За її словами, поточний персонал ТЦК можна було б використати для формування понад десяти бригад.

    Яцик підкреслила, що наявна система часто стає джерелом конфліктів із населенням, і реформа мобілізації, яку пропонує Міноборони, є кроком до зменшення суспільного напруження.

  • Сирський хоче зменшити призовний вік, а не реформувати ТЦК

    За інформацією джерел в Офісі Президента, Генштаб висловив протест проти ідеї розформування територіальних центрів комплектування (ТЦК) та відправки їхніх співробітників на фронт. Вони стверджують, що ТЦК відіграють надзвичайно важливу роль у процесі мобілізації, і їх ліквідація може серйозно ускладнити комплектування армії, а отже, негативно позначитися на обороноздатності країни.

    На думку представників Генштабу, ТЦК виконують критичні функції в організації мобілізаційного процесу, серед яких збір та відбір призовників, їх підготовка та розподіл до військових частин. Враховуючи актуальність мобілізації в умовах війни, будь-які зміни, які можуть порушити нормальний функціонування цієї системи, можуть призвести до затримок та проблем із комплектуванням.

    Водночас джерела повідомляють, що командувач силами сухопутних військ генерал-полковник Олександр Сирський виступив з пропозицією щодо зниження вікового порогу для мобілізації до 20 років. На його думку, це дозволить заповнити резерви і компенсувати втрати в армії. Він переконаний, що така ініціатива допоможе посилити чисельність військ та забезпечити ефективну підготовку молодих солдатів для служби.

  • Зеленський підписав закон про реформування Державної митної служби

    Зеленський підписав закон про реформування Державної митної служби

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон №6490-д, який стосується реформування Державної митної служби (ДМС). Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

    Згідно з новим законодавством, зміни на митниці вступлять у силу з початку наступного місяця і передбачають ряд важливих нововведень.

    Основні положення закону:

    1. Перезавантаження митниці: Реформа базуватиметься на принципах Бюро економічної безпеки (БЕБ) та буде погоджена з міжнародними партнерами.
    2. Прозорий конкурс на голову ДМС: Відбір нового керівника Державної митної служби проходитиме через відкритий конкурс з участю міжнародних організацій.
    3. Політична незалежність голови ДМС: Голову ДМС можна буде звільнити лише за висновком аудиту, що забезпечить більшу стабільність у службі.
    4. Переатестація працівників: Протягом 18 місяців з моменту призначення нового голови ДМС відбудеться переатестація всіх працівників служби.
    5. Міжнародні експерти в атестаційних комісіях: Половину членів атестаційних комісій для керівних посад обиратимуть міжнародні фахівці за пропозиціями бізнес-спільноти.
    6. Підвищення зарплат: Закон передбачає підвищення зарплат для працівників митниці відповідно до законодавства.

    Ця реформа має на меті підвищити ефективність роботи Державної митної служби, забезпечити прозорість її діяльності та підвищити довіру до митних органів.

  • МОЗ ініціює реформу медико-соціальної експертизи для боротьби з корупцією

    МОЗ ініціює реформу медико-соціальної експертизи для боротьби з корупцією

    Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ) оголосило про намір реформувати систему медико-соціальної експертизи (МСЕК), яка стала джерелом корупційних схем, зокрема, у видачі фальшивих довідок для ухилення від мобілізації.

    Зокрема, пропонується змінити її назву на «оцінку повсякденного функціонування людини».

    Перенести до кластерних та надкластерних лікарень, що має забезпечити «доступність для людини та покращити кадровий компонент комісій».

    Запровадити електронне направлення на експертизу та його чіткі критерії з підтвердженням через електронну систему охорони здоров’я.

    Дати право сімейному або лікуючому лікарю направляти на експертизу самостійно, без залучення лікарсько-консультативної комісії.

    На даний час в МСЕК працюють схеми корупції, які приносять мільйони за інвалідність.

  • Реформа «Укрзалізниці» необхідна для зниження тарифів

    Реформа «Укрзалізниці» необхідна для зниження тарифів

    Реформа залізничного транспорту в Україні, яка включає позбавлення «Укрзалізниці» її монопольного статусу, відкриє нові можливості для розвитку конкурентного ринку та суттєвого зниження тарифів на вантажні перевезення. Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, коментуючи ініціативу «Укрзалізниці» щодо гармонізації тарифів, висловив свою думку про необхідність таких змін.

    Козаченко наголосив, що держава повинна зберігати монополію лише на центральну, магістральну лінію залізничних шляхів, тоді як під’їзні колії та перевезення мають бути передані у приватні руки. Такий підхід, на думку експерта, дозволить суттєво знизити тарифи на вантажні перевезення. «Якщо б цей ринок був відкритим для приватних компаній, тарифи знизилися б самі по собі мінімум на 30%, а по деяких напрямах – і на 50%», – зауважив Козаченко.

    Він також підкреслив, що Європейський Союз вже давно чекає від України цієї реформи. У ЄС, за його словами, 308 компаній мають ліцензії на залізничні перевезення як пасажирів, так і вантажів, при цьому жодна з них не є державною. Натомість в Україні зберігається монополія, що стримує розвиток конкуренції та перешкоджає зниженню тарифів.

    Козаченко нагадав, що за останні десять років вдалося з великими труднощами внести зміни в законодавство, які дозволили використовувати приватні вагони на залізниці. Однак наступним кроком повинно стати надання права приватним компаніям на використання власної тяги, що стане ключовим фактором для розвитку конкуренції на ринку.

    Раніше керівник «Укрзалізниці» Євген Лященко заявив про чергове підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення, попри те, що компанія вже зафіксувала прибуток у розмірі 3,1 млрд грн. Однак, в Асоціації добувних підприємств (НАДПУ) попередили, що таке підвищення може негативно вплинути на обороноздатність країни.

    Зниження тарифів на перевезення може стати ефективним інструментом стимулювання економіки України. За словами Козаченка, рентабельність вантажних перевезень вже досягла 27%, і для забезпечення подальшого зростання економіки та підтримки бізнесу необхідно створити умови для розвитку конкуренції на залізничному ринку.

  • Корупційна схема Алли Кириченко захована в новій реформі МСЕК

    Корупційна схема Алли Кириченко захована в новій реформі МСЕК

    Масовий призов до війська та спроби уникнути служби вже третій рік поспіль породжують не лише скандали у медіа, але й створили цілий клас тіньових мільйонерів з непрозорим походженням статків. Ці люди фантастично збагачуються, допомагаючи ухилянтам купувати липові інвалідності та тікати з України за підробними документами.

    Держава зараз намагається навести лад у цій сфері. Один з кроків — контроль за роботою медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), перевірка їх висновків та запобігання масовій торгівлі фальшивими довідками про непридатність до служби за станом здоров’я.

    Назріла реформа

    В кінці червня до Міністерства охорони здоров’я надійшов лист від Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України”. У ньому висловлено прохання підпорядкувати МСЕК цій установі та надати їй функції контролю за їх висновками. Обґрунтування включає результати перевірок, що показали значну питому вагу некоректних експертних рішень. Зокрема, в жовтні-листопаді 2023 року та червні 2024 року було опрацьовано 12 513 медико-експертних справ, з яких у 27,65% випадків виявлено помилки, а в деяких регіонах — до 80% випадків.

    Інститут просить підпорядкувати йому МСЕК через недоліки в медико-експертній службі, наявність кримінальних проваджень і відсутність сучасної клініко-діагностичної бази. Серед переваг перепідпорядкування вказані спрощення доступу до експертної та реабілітаційної допомоги та скорочення експертного маршруту.

    Що насправді ховається за ширмою нібито добрих намірів?

    Такий крок міг би виглядати як боротьба з корупцією, якби не реалії України, де ситуація далеко не ідеальна. Перепідпорядкування однієї інституції іншій може мати інші мотиви, зокрема централізацію корупційної вертикалі для штампування липових висновків про непридатність до служби. Лише один факт — 12 513 липових довідок — показує масштаби корупційної системи, де хабарі досягають тисяч доларів за кожен документ.

    Розкішний спосіб життя Алли Кириченко

    Керівниця Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України” Алла Кириченко стоїть за ініціативою перепідпорядкування МСЕК. Проте її особисте життя та декларація викликають запитання. На її офіційних сторінках у соцмережах Кириченко активно демонструє свою участь у благодійних заходах. Але деталі її гардеробу і розкішний спосіб життя виглядають як певний контраст до задекларованих прибутків.

    Наприклад, шкіряний ремінь Gucci вартістю понад 30 тисяч гривень або босоніжки від Valentino Garavani за 950 євро — все це ставить під сумнів чесність її фінансових заяв. Її декларація за 2022-2023 роки містить інформацію про розкішний автомобіль Lexus RX 350, три квартири та два будинки, а також значні суми готівки і заощаджень, які не зовсім узгоджуються з її задекларованими доходами.

    Сумнівна освіта та кримінальні справи

    Кириченко також відзначилась скандальною діяльністю в “Дніпропетровському медичному інституті традиційної та нетрадиційної медицини”, який згодом потрапив під правоохоронний нагляд через нелегальну легалізацію іноземців. Виявилось, що інститут став частиною схеми з протиправної міграції, фінансованої терористичними організаціями.

    Розкішне життя Кириченко та її попередня діяльність у медичному виші ставлять під сумнів її мотивацію в контексті перепідпорядкування МСЕК. Є ймовірність, що новий контроль над МСЕК може перетворитися на нову корупційну вертикаль, де десятки і сотні мільйонів доларів знову осідатимуть в кишенях нечистих на руку чиновників.

    Якщо план щодо підпорядкування МСЕК “Українському державному науково-дослідному інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України” буде реалізовано, система може стати потужним інструментом для централізованого збору хабарів. Питання, чи зможе держава справжньою реформою подолати тотальну корупцію у цій сфері, лишається відкритим.

  • МВФ вимагає від України перезавантаження фіскальних органів

    МВФ вимагає від України перезавантаження фіскальних органів

    Останні новини з України викликають значний інтерес у міжнародній спільноті, особливо у контексті відносин з Міжнародним валютним фондом. Україна, виконавши свої зобов’язання, пов’язані з ухваленням закону про перезавантаження банківського сектору (БЕБ), очікує отримання чергового траншу фінансування від МВФ у розмірі $2,2 мільярдів.

    Цей закон був структурним маяком на кінець червня.

    А також, має бути оприлюднено новий меморандум із новими структурними маяками. Очікується, що за тим самим сценарієм, який вже обкатаний на БЕБ, буде очищено митницю.

    Новий пріоритет Заходу

    За останні десять років в Україні закріпився стереотип про те, що західні партнери, вимагаючи від нас реформ, пріоритетну увагу приділяють посиленню антикорупційних структур, таких як НАЗК, НАБУ, САП, ВАКС. Однак це пріоритет учорашнього дня. Зараз Захід має новий пріоритет: перезавантаження фіскальних органів, тобто структур, які “доять” бізнес.

    Ця зміна пріоритетів відбулася б незалежно від прізвищ президента, спікера парламенту та прем’єр-міністра. Вона має цілком об’єктивні причини:

    • За десять років українська влада виконала безліч вимог щодо створення, розвитку та посилення антикорупційних структур. І західним партнерам все складніше вигадувати, чого б вимагати ще в цьому напрямі.
    • Ефект від роботи НАЗК, НАБУ, САП, ВАКС вийшов, звичайно, не нульовий, але все ж таки на порядок менший, ніж очікувався. Антикорупційні структури виявилися безсилими зламати схеми, побудовані за участю фіскалів.
    • Західний бізнес, який працює в Україні, скаржиться не так на корупцію чиновників, як на свавілля БЕБ, митниці та податкової. Якщо не вирішити цю проблему, буде неможливим надходження в Україну західних інвестицій для відновлення економіки від наслідків повномасштабної війни.
    • За останні два з половиною роки Захід влив в Україну більше ресурсів (фінансових та військових), ніж за попередні 30 років, тому зараз він має набагато потужніший набір інструментів для впливу на українську владу.

    Але, крім об’єктивних, схоже, є й суб’єктивні причини. Якби Банкова забезпечила правильне функціонування фіскальної сфери, то західні партнери, напевно, не вимагали б її негайного реформування.

    Перезапуск фіскальних органів розпочнеться з БЕБ. Його приклад чітко показує, яка технологія використовується задля досягнення бажаного. Вона складається із трьох кроків.

    Перший крок: домогтися обіцянки реформи

    Нагадаємо, що Бюро економічної безпеки — це дітище нинішньої влади. Воно було створене три роки тому замість податкової міліції Державної фіскальної служби. Законопроект про БЕБ було внесено головою фінансового комітету Верховної Ради “слугою народу” Данилом Гетманцевим у липні 2020 р. та прийнято у січні 2021 р.

    Банкова разом із Гетманцевим відмовили G7, Євросоюзу та МВФ, які хотіли бачити конкурс на посаду директора БЕБ із вирішальним голосом міжнародних експертів. Було сформовано конкурсну комісію із трьох членів, призначених РНБО (тобто Володимиром Зеленським), та трьох членів, призначених парламентом (тобто “слугами народу”, читай — Зеленським). Не дивно, що до трійки фіналістів конкурсу увійшов голова Державної фіскальної служби Вадим Мельник. Саме його у серпні 2021 р. Кабмін і призначив директором ВЕБ. Звичайно, було б наївно очікувати, що таке БЕБ буде непідконтрольним Банковій.

    Розпорядження Кабміну про початок діяльності БЕБ вийшло 24 листопада 2021 р. Проте за три місяці почалася велика війна. Залежність України від західних партнерів та їхніх грошей різко зросла. І до кінця 2022 р. Банкова стала демонструвати готовність провести перезавантаження БЕБ із урахуванням побажань Заходу.

    13 грудня 2022 р. Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію (ТСК) з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами БЕБ. Очолив ТСК перший заступник Гетманцева на посаді голови парламентського комітету Ярослав Железняк (фракція партії “Голос”). 20 лютого 2023 р. комітет Гетманцева визнав роботу керівництва БЕБ незадовільною. А 3 березня Гетманцев та Железняк із співавторами внесли до Ради законопроект №9080 про перезавантаження БЕБ. Він віддавав контроль за конкурсом західним партнерам.

    Усе це було зроблено в розрахунку на гроші МВФ. 24 березня 2023 р. президент, прем’єр-міністр, міністр фінансів та голова Нацбанку підписали та направили МВФ меморандум про економічну та фінансову політику. Серед зобов’язань України там було записано внесення змін до закону про БЕБ та реорганізацію БЕБ.

    31 березня 2023 р. виконавча рада МВФ затвердила чотирирічну програму розширеного фінансування (EFF) для України у розмірі близько $15,6 млрд. Незабаром Україна отримала перший транш у розмірі $2,7 млрд.

    Другий крок: домогтися конкретного дедлайну

    11 квітня 2023 р. було звільнено директора БЕБ Мельника, і необхідність у новому конкурсі за новим законом зросла. Проте замість швидкої реформи вийшло змагання між Банковою та західними партнерами.

    Спершу українська влада банально затягувала процес. 19 червня 2023 р. вона направила МВФ новий меморандум, у якому повідомила про створення робочої групи для перегляду правової бази діяльності БЕБ. Цього вистачило, щоб виконавча рада МВФ виділила новий транш у розмірі майже $900 млн.

    За три місяці з’явилися результати діяльності робочої групи. 21 вересня законопроект №9080 був відкликаний, а замість нього 25 вересня Железняк та Гетманцев із співавторами внесли проект №10080. Потім 10 жовтня Гетманцев вніс доопрацьований проект №10080-1, і він 13 жовтня був рекомендований комітетом для прийняття у першому читанні.

    Цей проект влаштовував західних партнерів, і вони пояснили Києву, що настав час приступати до виконання обіцянки. 1 грудня українська влада направила МВФ новий меморандум, в якому ухвалення закону про реформування БЕБ було записано вже як структурний маяк на кінець червня 2024 р. Після цього виконавча рада МВФ виділила черговий транш у розмірі майже $900 млн.

    Третій крок: домогтися ухвалення закону

    Тепер уже затягувати процес було не можна, і Банкова змінила тактику. 29 грудня Кабмін схвалив новий законопроект про перезавантаження БЕБ, який означав, що офіс Зеленського забажав провести реформу за своїм сценарієм.

    29 січня 2024 р. урядовий законопроект був зареєстрований за №10439. Проти нього виступили посли G7 у листі до голови Ради Руслана Стефанчука, прем’єра Дениса Шмигаля та керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Проте Банкова домоглася, щоб 23 лютого проект №10439 було винесено на голосування у Раді. Втім, він набрав лише 222 голоси (за мінімально необхідних 226) і був відправлений на повторне перше читання.

    11 березня українська влада направила МВФ новий меморандум з тією ж обіцянкою реформування БЕБ. Оскільки дедлайн ще не настав, виконавча рада МВФ знову виділила транш у розмірі майже $900 млн.

    Щоб отримати наступний транш, потрібно було виконати обіцянку та ухвалити закон, причому у такому вигляді, який влаштовує західних партнерів. 11 квітня проект №10439 був прийнятий у першому читанні, після чого настав час вирішальних торгів між усіма зацікавленими сторонами.

    Торги тривали до 20 червня, коли проект №10439 було винесено на друге читання. Комітет Гетманцева 19 червня проголосував за редакцію, яка не сподобалася західним партнерам, і вони, схоже, поставили офіс Зеленського перед загрозою припинення співпраці з МВФ. Загроза подіяла. Вранці 20 червня, перед самим голосуванням, комітет Гетманцева переглянув своє рішення та ухвалив редакцію, яка відповідає зобов’язанням України.

    Після цього Рада прийняла проект №10439 у другому читанні та в цілому. Його остаточна редакція отримала позитивний відгук послів G7. Вони в той же день повідомили, що “вітають ухвалення закону про реформування БЕБ, який дозволить провести повну реструктуризацію та перезавантаження Бюро та його керівництва за участю міжнародних партнерів”.

    Наступний транш МВФ очікується у розмірі $2,2 млрд. За словами Железняка, виконавча рада МВФ може ухвалити рішення 28 червня. Тоді ж буде оприлюднено новий меморандум.

    Наступні у черзі

    Реформування БЕБ — це лише частина фіскальних структурних реформ, які зобов’язалася реалізувати Україна. Березневий меморандум містить великі абзаци про реформування податкової та митної служб, але без дедлайну. Железняк прогнозує, що у червневому меморандумі “буде суттєве оновлення структурних маяків, серед них ви побачите появу реформи митниці”.

    І це ще не кінець історії. Західні партнери вже готують наступні реформи, на які на Банковій чекають, скажімо так, без великої радості.

    Нещодавно The Washington Post розповіла деякі подробиці візиту до Києва держсекретаря США Ентоні Блінкена 14 травня. “Зустріч Зеленського та Блінкена була напруженою: український лідер висловив свою вдячність за військову допомогу США, але, схоже, був розчарований увагою Блінкена до корупції “, — повідомила газета, цитуючи “людей, знайомих із дискусією, які говорили на умовах анонімності через делікатність теми”.

    Минуло трохи більше місяця — і 21 червня до Києва приїхав заступник Блінкена з політичних питань Джон Басс. Він мав багато зустрічей (зокрема з антикорупційними активістами, керівником офісу Зеленського Андрієм Єрмаком, міністром оборони Рустемом Умеровим, міністром закордонних справ Дмитром Кулебою), але нашої теми стосуються дві зустрічі.

    У Верховній Раді Басс зустрівся з головою фракції “слуг народу” Давидом Арахамією, головою антикорупційного комітету парламенту “слугою народу” Анастасією Радіною, головою євроінтеграційного комітету парламенту Іванною Клімпуш-Цинцадзе (фракція “Європейської солідарності”) та Ярославом Железняком. За словами Железняка, це була “зустріч про реформи”: Басс привітав із ухваленням закону про перезавантаження БЕБ і “просив трохи допомогти з реформою митниці, Рахункової палати та АРМА”.

    А потім, за повідомленням американського посольства, Басс зустрівся з прем’єром Денисом Шмигалем, “щоб обговорити підтримку економіки України з боку США та реформи, які повернуть надходження до бюджету для підтримки захисників на передовій та сприятимуть залученню приватних інвестицій, необхідних для відновлення України”. Можна припустити, що також йшлося насамперед про реформу митниці. Вона — перша у черзі після БЕБ.

  • Реформа ТЦК поверне права людини суспільству

    Реформа ТЦК поверне права людини суспільству

    На думку адвоката Лихачова, реформування ТЦК може значно полегшити процеси в Україні, зокрема щодо мобілізації. Він пропонує передати деякі функції, які раніше були у Територіальних центрах комплектування, до Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАПів) та зберегти інші у електронному форматі.

    Він зазначив, що багато процесів, таких як видача електронних квитків, можна здійснювати онлайн без залучення ТЦК. Громадяни могли б заповнювати необхідні дані через електронний кабінет і отримувати відстрочку автоматично.

    Лихачов також пропонує зняти з ТЦК функцію роздачі повісток. Згідно з його словами, зараз до видачі повісток залучають роботодавців, керівників навчальних закладів, управителів багатоквартирних будинків та представників органів місцевого самоврядування. Адвокат вважає, що питаннями щодо осіб, які ухиляються від мобілізації, повинні займатися органи поліції.

    Також Лихачов підтримує ідею створення центрів рекрутингу, які могли б взяти на себе частину повноважень ТЦК, пов’язаних з мобілізацією. Він вважає, що військові частини мають мати можливість самостійно комплектувати свої лави.

    На його думку, це забезпечить найвищу якість набору, оскільки військові частини будуть зацікавлені в доборі мобілізованих. Він наголошує на необхідності налагодити цей процес і поступово передати відповідні функції від ТЦК до самих військових частин.

  • Грандіозна реформа вищої освіти в Україні: Прем’єр-міністр Шмигаль розкриває подробиці

    Грандіозна реформа вищої освіти в Україні: Прем’єр-міністр Шмигаль розкриває подробиці

    Уряд України планує провести реформу вищої освіти впродовж поточного року, змінюючи підходи до фінансування. Зараз в системі вищої освіти існують дві форми навчання: “на бюджеті” та за контрактом. Пропонується впровадити новий підхід, щоб забезпечити державною підтримкою максимальну кількість студентів.

    “Сьогодні ми ухвалюємо законопроект, який передбачає, що студенти зможуть отримувати освіту за рахунок державного замовлення, державних грантів, пільгових кредитів та контрактної форми навчання”, – зазначив прем’єр-міністр України.

    Державне замовлення передбачає повністю безкоштовне навчання за рахунок бюджетних коштів. Перевагу отримають абітурієнти з високими конкурсними балами, а також частка бюджетних місць буде надана представникам вразливих категорій. Державні гранти також будуть видаватися для спеціальностей, необхідних для держави.

    Гранти дозволять студентам частково чи повністю покрити витрати на навчання і не вимагатимуть повернення. Розмір гранту буде визначатися результатами зовнішнього оцінювання та обраною спеціальністю. Привітні умови прийому будуть встановлені для ветеранів, дітей героїв та інших пільгових категорій.

    Ці зміни спрямовані на зроблення вищої освіти більш якісною та доступною. Реформа розповсюджуватиметься тільки на нових абітурієнтів, і таким чином, уряд сподівається покращити якість та доступність освіти в Україні.