Khreshchatyknews.com

Позначка: прокуратура.

  • У Вінниці ув’язнені ошукали людей на понад 560 тисяч гривень прямо з камери

    У Вінниці ув’язнені ошукали людей на понад 560 тисяч гривень прямо з камери

    У Вінницькій області двом ув’язненим повідомили про підозру у масштабному шахрайстві, яке вони організували, перебуваючи у місцевій установі виконання покарань. За даними слідства, зловмисникам вдалося ошукати громадян на понад 560 тисяч гривень, не залишаючи території колонії.

    Про це повідомляє Вінницька обласна прокуратура.

    За версією правоохоронців, попри відбування покарання за попередні злочини, спільники налагодили схему дистанційного шахрайства. Вони отримали з волі мобільні телефони та SIM-карти, після чого почали телефонувати випадковим громадянам.

    Під час розмов зловмисники представлялися працівниками служби безпеки банку та повідомляли жертвам про нібито підозрілі операції або несанкціоновані покупки в інтернет-магазинах. Використовуючи психологічний тиск і маніпуляції, вони переконували людей терміново переказати кошти на так звані «безпечні рахунки».

    У результаті таких дій задокументовано щонайменше 13 епізодів шахрайства. Загальна сума збитків перевищує 560 тисяч гривень.

    Підозрюваним інкримінують шахрайство, вчинене в умовах воєнного стану (частина 3 статті 190 Кримінального кодексу України). Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі.

    Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють можливих спільників, а також перевіряють, як саме заборонені засоби зв’язку потрапили до установи виконання покарань.

  • 36-річний прокурор отримує 156 тисяч пенсії і живе в Європі за рахунок українців

    36-річний прокурор отримує 156 тисяч пенсії і живе в Європі за рахунок українців

    Один із наймолодших українських пенсіонерів-прокурорів, 36-річний Дмитро Казак, уже восьмий рік отримує виплати від Пенсійного фонду, розмір яких сьогодні сягає 156,7 тисячі гривень на місяць. Така сума стала можливою після судового рішення, яке він виграв у 2022 році, обіймаючи посаду Миколаївського обласного прокурора.

    Ключ до різкого зростання пенсії — довідки про заробітну плату, які Казак отримав у підпорядкованій йому ж обласній прокуратурі та подав до суду. Згідно з цими документами, його місячний дохід нібито становив 195,8 тисячі гривень, що дозволило розрахувати пенсію на рівні 80% від цієї суми — понад 156 тисяч гривень.

    Однак фактичні дані з декларацій за попередні роки свідчать про інше. Середня зарплата Казака за п’ять років до виходу на пенсію становила приблизно 52,5 тисячі гривень. За таких умов його пенсія мала б бути в межах 42 тисяч гривень, тобто майже вчетверо меншою.

    Ба більше, навіть керівники найвищого рівня в прокуратурі отримували менше. Для порівняння, зарплата генерального прокурора у 2023 році складала близько 127,8 тисячі гривень — менше, ніж пенсія Казака.

    Формально все було оформлено в межах закону. Дмитро Казак отримав інвалідність ще у 28 років, що дало йому право на дострокову прокурорську пенсію після 10 років стажу. У 2022 році, досягнувши необхідного стажу, він звернувся до суду та домігся застосування старої норми закону, яка передбачала пенсію у розмірі 80% від зарплати замість 60%.

    Однак ще більш показовою є роль Пенсійного фонду у цій історії. Рішення суду про підвищення пенсії було ухвалено 21 лютого 2023 року. У ПФУ мали 30 днів на подання апеляції, але звернулися лише через 51 день. Крім того, у поданих документах не було квитанції про сплату судового збору.

    Суд надав додатковий час для виправлення помилок, однак і цей строк чиновники пропустили. В результаті апеляційне провадження так і не було відкрито. Спроби оскаржити рішення у касаційній інстанції також завершилися провалом через ті самі процесуальні порушення.

    У 2026 році Пенсійний фонд повторно спробував оскаржити рішення, однак суд відмовив через сплив усіх можливих строків. Таким чином, пенсія Казака фактично стала незворотною.

    Наразі колишній прокурор проживає у Швеції разом із дружиною. Виїзд за кордон став можливим завдяки оформленій інвалідності. Водночас перевірити її обґрунтованість вже неможливо, оскільки Казак звільнився з органів прокуратури і не підпадає під внутрішній контроль.

    На тлі цієї історії особливо разючим виглядає контраст із середньою пенсією в Україні, яка становить близько 6,5 тисячі гривень. Виплата у понад 156 тисяч гривень щомісяця для 36-річного ексчиновника піднімає питання не лише про законність окремих рішень, а й про системні прогалини у пенсійному та судовому регулюванні.

    Ситуація з Дмитром Казаком демонструє, як поєднання формально законних норм, сумнівних довідок і процесуальних помилок державних органів може призводити до багатомільйонних витрат бюджету, які фактично неможливо переглянути.

  • Жовтневий палац можуть повернути державі: прокуратура подала позов

    Жовтневий палац можуть повернути державі: прокуратура подала позов

    Заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах Фонду державного майна України подав позов до Федерації профспілок України та департаменту комунальної власності КМДА щодо повернення у державну власність однієї з ключових історичних будівель столиці.

    Йдеться про комплекс колишнього Інституту шляхетних дівчат, розташований у центрі Києва на Алеї Героїв Небесної Сотні, 1. Будівля є пам’яткою архітектури національного значення, зведеною у 1838–1843 роках за проєктом архітектора Вікентія Беретті. Сьогодні тут функціонує Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України, відомий як Жовтневий палац.

    Історично об’єкт має складну долю. Після революції 1917 року інститут припинив діяльність, у 1930-х роках у будівлі розміщувалося управління НКВС УРСР, а з 1958 року — палац культури. Нині це один із найбільших концертних майданчиків столиці, здатний вмістити понад дві тисячі глядачів.

    Прокуратура та Фонд держмайна вимагають скасувати свідоцтво про право власності Федерації профспілок України від 28 березня 2007 року на комплекс загальною площею 17 597,7 м². Також позов передбачає скасування державної реєстрації права приватної власності на головний корпус, флігель, а також допоміжні приміщення, включно з машинним відділенням, гаражами та складами.

    Ключова вимога — повернення об’єкта у державну власність як пам’ятки національного значення.

    У межах судового процесу Господарський суд міста Києва 2 березня частково задовольнив клопотання Федерації профспілок і залучив до справи Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) як третю сторону на боці відповідача.

    Це рішення пов’язане з тим, що об’єкт перебуває в управлінні АРМА на підставі ухвали Печерського районного суду Києва від 3 червня 2025 року. Агентство уклало договір управління майном із ТОВ «Комбінат Плюс» у липні того ж року.

    Попри заперечення прокуратури та Фонду держмайна щодо розширення кола учасників процесу, суд дійшов висновку, що участь АРМА є необхідною для повного та об’єктивного розгляду справи.

    Справу щодо права власності на один із символів центрального Києва розглядають як потенційно прецедентну — її результат може вплинути на подальшу долю інших об’єктів, які перебувають у користуванні профспілок.

  • Криптопіраміда на 20 млн грн: аферисти обдурили українців через Instagram

    Криптопіраміда на 20 млн грн: аферисти обдурили українців через Instagram

    Аферисти зібрали понад 20 мільйонів гривень від довірливих українців, обіцяючи надприбутки від інвестицій у криптовалюту. Організатору фінансової піраміди вже заочно повідомлено про підозру, повідомляє Київська міська прокуратура.

    Встановлено, що група осіб під керівництвом підозрюваного, починаючи з жовтня 2022 року, без будь-яких цивільно-правових договорів залучила кошти потерпілих на суму понад 20 млн гривень. Мінімальна інвестиція складала 50 USDT — криптовалютний токен, прив’язаний до долара США у співвідношенні 1:1.

    Для залучення жертв аферисти використовували Instagram-блогерів, а свою діяльність називали «міжнародним інвестиційним майданчиком». Псевдоінвестори обіцяли високі прибутки від вигаданих бізнес-проєктів. На контрольованих сайтах користувачі бачили вкладені гроші начебто з прибутком, хоча насправді їхні кошти виводилися на рахунки організаторів.

    Наразі підозру заочно повідомлено 32-річному громадянину України, який перебуває за кордоном. Йому інкримінують ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу — шахрайство у великих розмірах або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки. Санкція статті передбачає від 3 до 8 років ув’язнення.

    Справу розслідують правоохоронці, а фахівці наголошують на необхідності перевіряти будь-які пропозиції інвестувати через соцмережі та криптоплатформи.

  • Новий Кримінальний кодекс відкладається: комісію з реформування розпустили

    Новий Кримінальний кодекс відкладається: комісію з реформування розпустили

    В Україні припинила роботу комісія, яка займалася підготовкою нового Кримінального кодексу. Про це повідомив член Комісії з питань правової реформи Микола Хавронюк на своїй сторінці у Facebook.

    За його словами, упродовж майже шести років у межах комісії діяла спеціальна робоча група українських експертів, яка розробляла проєкт нового Кримінального кодексу. Документ мав замінити чинний кодекс, ухвалений ще у 2001 році.

    Як зазначив Хавронюк, проєкт нового кодексу був підготовлений і навіть презентований громадськості. Він передбачав суттєве реформування кримінального права України. Зокрема, пропонувалося змінити систему класифікації злочинів: замість трьох категорій тяжкості — нетяжких, тяжких та особливо тяжких — запровадити дев’ять рівнів.

    Також у проєкті передбачали інші підходи до покарань. Наприклад, за злочини найвищого — дев’ятого — рівня тяжкості, до яких належать геноцид або агресія, пропонувалося встановити покарання до 30 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.

    Водночас умисне вбивство однієї людини у проєкті нового кодексу відносили до злочинів сьомого рівня тяжкості з покаранням від 10 до 13 років позбавлення волі. Для порівняння, чинний Кримінальний кодекс передбачає за такий злочин від 7 до 15 років ув’язнення.

    Проєкт містив і нові склади злочинів, яких немає у чинному законодавстві. Серед них, зокрема, кримінальна відповідальність за клонування людини.

    Водночас новий кодекс викликав значну критику серед юристів. Фахівці зазначали, що система статей і класифікацій у документі є надто складною для практичного застосування. За словами розробників, для правильного використання норм навіть пропонувалося створити спеціальну комп’ютерну програму, яка допомагала б юристам кваліфікувати правопорушення.

    За словами Миколи Хавронюка, на державному рівні реалізацію проєкту наразі відклали. Основною причиною стала війна та перевантаженість правоохоронної системи, прокуратури й судів. Через це у влади поки що немає ані часу, ані ресурсів для впровадження масштабної реформи кримінального законодавства.

  • Києві судитимуть студента та експоліцейського за збут фальшивих доларів

    Києві судитимуть студента та експоліцейського за збут фальшивих доларів

    У Києві правоохоронці завершили досудове розслідування у справі про збут підробленої валюти та скерували обвинувальний акт до суду. Фігурантами справи стали двоє 23-річних чоловіків — студент одного з київських вишів та колишній поліцейський.

    За даними слідства, молодики організували схему продажу фальшивих доларів. Підроблену валюту вони реалізовували за половину номінальної вартості. Зокрема, за 1000 фальшивих доларів покупець мав заплатити 500 справжніх.

    Правоохоронці встановили, що підозрювані продали мешканцю Києва 2000 підроблених доларів. Після фіксації факту збуту їх викрили та відкрили кримінальне провадження за статтею, що передбачає відповідальність за незаконне зберігання, перевезення та збут підробленої іноземної валюти.

    Наразі обвинувальний акт передано до суду. У разі доведення вини чоловікам загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років із конфіскацією майна.

  • Депутатку «Слуги народу» з Львівщини підозрюють у приховуванні майна на понад 3 млн грн

    Депутатку «Слуги народу» з Львівщини підозрюють у приховуванні майна на понад 3 млн грн

    Правоохоронці повідомили про підозру 42-річній Наталії Серватяк, депутатці Львівської районної ради від фракції «Слуга народу», у приховуванні майна на суму близько 3,2 млн грн. За даними прокуратури, вона не задекларувала два автомобілі – Hummer H2 та Mercedes-Benz GLS, а також нежитлове приміщення і два паркомісця.

    Депутатка свідомо подала недостовірні відомості у декларації за 2022 рік, що відрізнялися від реальних даних майже на 3,2 млн грн. Їй оголосили підозру за ч. 1 ст. 366-2 ККУ – подання недостовірних відомостей у декларації.

    Наталія Серватяк походить з Новояворівська і була обрана депутаткою Львівської районної ради у 2020 році. Вона зареєстрована як ФОП у сфері комп’ютерного програмування. У власності депутатки – будинок і приміщення у Львові на вул. Стрийській та дві земельні ділянки на Яворівщині.

    Серед автомобілів Наталії – позашляховик GMC Hummer 2024 року випуску, ціна якого перевищує 100 тис. доларів, та BMW X7 2022 року випуску вартістю близько 80–100 тис. доларів. Чоловік депутатки Ігор Серватяк також ФОП і власник Tesla Model S 2017 року, а їхній син користується BMW X3 2019 року.

    У кінці січня 2026 року суд наклав на Наталію Серватяк штраф у 850 грн за несвоєчасну подачу декларації за 2023 рік, що свідчить про повторювані порушення норм фінансового контролю.

  • Після підозри прокуратури фіндиректора «Ощадбанку» відсторонили від тендерів

    Після підозри прокуратури фіндиректора «Ощадбанку» відсторонили від тендерів

    Правління «Ощадбанку» тимчасово відсторонило заступника голови правління з фінансів Олега Стринжу від участі в роботі тендерного комітету. Таке рішення ухвалили після того, як Печерська окружна прокуратура повідомила посадовцю про підозру у службовій недбалості.

    Як повідомили у банку, відсторонення діятиме на період проведення розслідування.

    За інформацією «Ощадбанку», сам Стринжа звернувся до правління із заявою, у якій попросив тимчасово усунути його від виконання відповідних обов’язків у тендерному комітеті до завершення перевірки.

    Справу, в межах якої посадовцю оголосили підозру, пов’язують із закупівлею обладнання для забезпечення безперебійної роботи банківських відділень під час відключень електроенергії.

    Йдеться про придбання акумуляторних батарей разом із інверторами на суму 140,9 млн гривень.

    Правоохоронці вважають, що під час проведення цієї закупівлі могли бути допущені порушення, які і стали підставою для підозри у службовій недбалості.

    Наразі триває розслідування, яке має встановити всі обставини проведення закупівлі.

  • У Харківській області підлітка підозрюють у насильстві над трьома хлопчиками

    У Харківській області підлітка підозрюють у насильстві над трьома хлопчиками

    Харківська обласна прокуратура повідомила про підозру 15-річному юнаку, якого вважають причетним до сексуального насильства над трьома хлопчиками.

    За даними правоохоронців, родина підозрюваного переїхала із зони бойових дій до більш безпечного району Харківської області та проживала у будинку місцевої сім’ї.

    Однією з жертв став 12-річний син господарів будинку. За версією слідства, випадки насильства щодо нього відбувалися систематично протягом кількох місяців — із січня по травень 2025 року.

    Ще одним потерпілим є 11-річний син загиблого українського військового. Факти насильства щодо дитини правоохоронці змогли задокументувати після того, як встановили контакт із підозрюваним.

    Третій епізод, за даними слідства, стався у червні 2025 року. За інформацією прокуратури, підліток наздогнав 10-річного хлопчика біля магазину та силоміць відвів його до окопу.

    У прокуратурі зазначають, що підозрюваний використовував довіру дітей та психологічний тиск, маскуючи свої дії під різні «ігри».

    Правоохоронці також повідомляють, що постраждалі тривалий час не розповідали дорослим про події через страх та погрози фізичною розправою.

    Наразі у кримінальному провадженні триває досудове розслідування, яке здійснюють слідчі поліції під процесуальним керівництвом Харківської обласної прокуратури.

  • Схема в армії: заступниця командира брала гроші за відсутність на службі

    Схема в армії: заступниця командира брала гроші за відсутність на службі

    На Вінниччині правоохоронці викрили заступницю командира роти, яка організувала схему незаконного надання «відпусток» військовослужбовцям за гроші. Про це повідомили у Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону.

    За даними слідства, упродовж липня–серпня 2025 року підозрювана без законних підстав дозволяла підлеглим тимчасово не виконувати обов’язки військової служби. Військовослужбовці могли залишати частину та фактично перебувати поза місцем служби.

    Щоб приховати протиправну діяльність, під час щоденних перевірок вона вносила до службової документації неправдиві дані, зазначаючи, що військові нібито перебувають у підрозділі.

    За можливість тимчасово не з’являтися на службі військовослужбовці платили по 500 гривень за кожну добу відсутності. Гроші перераховувалися на банківську картку підозрюваної залежно від кількості днів, протягом яких військовий фактично не перебував у частині.

    За попередніми підрахунками, у такий спосіб жінка отримала близько 30 тисяч гривень неправомірної вигоди.

    Заступниці командира роти повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України. Йдеться про одержання службовою особою неправомірної вигоди, вчинене повторно, а також сприяння самовільному залишенню місця служби військовослужбовцями за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.

    Досудове розслідування здійснюють слідчі Головного управління Нацполіції у Вінницькій області. Оперативний супровід забезпечують співробітники управління стратегічних розслідувань, Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України.

    У разі доведення вини підозрюваній може загрожувати серйозна кримінальна відповідальність.