Khreshchatyknews.com

Позначка: прокуратура.

  • Переплата за хрести для Алеї пам’яті: на Київщині викрили схему на 2,8 млн грн

    Переплата за хрести для Алеї пам’яті: на Київщині викрили схему на 2,8 млн грн

    У Київській області правоохоронці викрили ймовірну схему розтрати бюджетних коштів під час облаштування Алеї пам’яті в Ірпені. Йдеться про закупівлю надгробних хрестів для вшанування загиблих військових, у межах якої, за даними слідства, було завдано збитків на понад 2,8 мільйона гривень. Про це повідомляють Київська обласна прокуратура та Офіс Генерального прокурора.

    За інформацією слідства, про підозру повідомлено трьом особам. Серед них — представник приватного товариства, уповноважена особа з публічних закупівель, а також колишня заступниця міського голови Ірпеня. Їх підозрюють у причетності до організації закупівлі з порушенням законодавства та розтрати бюджетних коштів в особливо великих розмірах.

    Слідчі встановили, що службові особи Ірпінська міська рада діяли у змові з представниками бізнесу. За їхньою версією, умови тендеру були сформовані таким чином, щоб унеможливити конкуренцію та забезпечити перемогу заздалегідь визначеного учасника. У результаті торги фактично відбулися за участі лише однієї компанії, яка і стала переможцем.

    Йдеться про закупівлю 75 надгробних пам’ятників для Алеї пам’яті. Як з’ясувало слідство, ці вироби імпортувалися з Китаю за ціною близько 12 тисяч гривень за одиницю. Водночас Ірпінська громада придбала їх майже по 80 тисяч гривень за кожен. Загальна сума контракту склала близько 6 мільйонів гривень.

    Таким чином, за попередніми підрахунками, переплата перевищила 2,8 мільйона гривень. Ці кошти, за версією правоохоронців, могли бути незаконно виведені внаслідок реалізації корупційної схеми.

    Кримінальне провадження відкрито за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах. Ця стаття передбачає сувору кримінальну відповідальність, включно з позбавленням волі на тривалий строк.

    У прокуратурі зазначають, що наразі тривають слідчі дії, спрямовані на встановлення всіх обставин справи, а також інших осіб, які можуть бути причетні до реалізації цієї схеми. Не виключається, що коло підозрюваних може розширитися.

    Окрему увагу правоохоронці приділяють процедурі проведення закупівлі, зокрема аналізу тендерної документації та умов, які могли бути штучно створені для обмеження конкуренції. Також перевіряється рух коштів та можливі зв’язки між фігурантами справи.

    Викриття цієї схеми викликало резонанс, адже йдеться про використання бюджетних коштів, призначених для вшанування пам’яті загиблих захисників України. У контексті війни та суспільної чутливості до таких тем подібні правопорушення набувають особливого значення.

    Правоохоронні органи наголошують, що розслідування триває, а всі підозрювані вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в суді.

  • ДТП на “зебрі”: ексдепутатка Київради отримала умовний термін

    ДТП на “зебрі”: ексдепутатка Київради отримала умовний термін

    Колишня депутатка Київради від партії «Європейська солідарність» Ярина Ар’єва отримала вирок у справі про дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої тяжко постраждала пішохідка. Оболонський районний суд Києва визнав її винною у порушенні правил дорожнього руху та призначив покарання у вигляді позбавлення волі з випробувальним терміном.

    За рішенням суду, Ар’єву визнано винною у вчиненні ДТП, внаслідок якої пішохід отримала тяжкі тілесні ушкодження. Суд перекваліфікував обвинувачення: замість статті, що передбачає відповідальність за керування транспортом у стані наркотичного сп’яніння, застосовано норму про порушення правил дорожнього руху без такої обтяжувальної ознаки.

    У підсумку суд призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. Водночас, відповідно до ст. 75 Кримінального кодексу України, обвинувачену звільнено від відбування покарання з випробувальним терміном на 3 роки.

    Київська міська прокуратура наголосила, що не погоджується з таким рішенням і готує апеляційне оскарження. Прокурори вважають, що суд безпідставно перекваліфікував обвинувачення та не врахував усі докази сторони обвинувачення.

    За версією прокуратури, під час розслідування було встановлено, що водійка могла перебувати у стані наркотичного сп’яніння. Ця позиція базується на висновках лікаря-нарколога та результатах токсикологічної експертизи, які виявили в організмі метаболіти канабісу.

    Дорожньо-транспортна пригода сталася 27 листопада 2022 року в Оболонському районі Києва. За матеріалами слідства, автомобіль Volkswagen Polo під керуванням Ар’євої наблизився до нерегульованого пішохідного переходу, де водійка не змогла вчасно зреагувати на зміну дорожньої обстановки та здійснила наїзд на жінку-пішохода.

    Постраждала отримала численні тяжкі травми, зокрема переломи ключиці та щелепи, травматичну втрату зубів, переломи кінцівок та черепно-мозкову травму. Після інциденту вона проходила тривале лікування, зокрема за межами України.

    Під час розгляду справи Ар’єва визнавала факт ДТП, однак заперечувала вживання наркотичних речовин. Вона називала відповідні звинувачення необґрунтованими та заявляла про «спробу дискредитації».

    У червні 2023 року вона склала депутатський мандат. Також повідомлялося, що між сторонами було досягнуто домовленостей щодо компенсації потерпілій, яка продовжує відновлення після травм.

    Після рішення суду справа перейде до апеляційної інстанції. Прокуратура наполягає на більш суворій кваліфікації дій обвинуваченої та реальному строку покарання.

    Таким чином, фінальне рішення у справі ще не є остаточним і може бути переглянуте апеляційним судом у разі задоволення скарги сторони обвинувачення.

  • Вибух у Броварах: поліція затримала двох підозрюваних

    Вибух у Броварах: поліція затримала двох підозрюваних

    У Броварах Київської області правоохоронці затримали двох осіб, яких підозрюють у скоєнні терористичного акту на замовлення російських спецслужб. Про це повідомляють Національна поліція та Київська обласна прокуратура.

    За даними слідства, вибух стався 13 квітня о 22:08 поблизу приватного домоволодіння. Внаслідок детонації вибухового пристрою постраждав чоловік, якому надали медичну допомогу на місці. Від госпіталізації він відмовився.

    На місце події одразу прибули слідчо-оперативні групи поліції, вибухотехніки, рятувальники ДСНС та співробітники СБУ. Територію було огороджено, а мешканців попередили про можливу загрозу повторного вибуху. Такі заходи є стандартною процедурою у випадках, коли існує ризик наявності інших вибухових пристроїв або супутніх небезпечних елементів.

    Правоохоронці встановили, що до вибуху можуть бути причетні двоє молодих осіб — 23-річний житель Броварів та 17-річний мешканець Чернівецької області.

    За даними прокуратури, неповнолітнього затримали на залізничному вокзалі у Вінницькій області, коли він намагався залишити територію України. Іншого фігуранта затримали в межах слідчих дій у Київській області.

    У Нацполіції заявляють, що обидва підозрювані діяли за вказівкою російських спецслужб та могли бути завербовані через онлайн-канали з обіцянкою грошової винагороди. За попередньою версією слідства, один із них заклав вибуховий пристрій, інший здійснював спостереження за допомогою мобільного телефону, який міг використовуватися для фіксації або трансляції подій на місці.

    Під час обшуків вилучено мобільні телефони, SIM-картки, елементи вибухового пристрою та інші речові докази, які направлено на експертизу.

    Справу відкрито за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт). Ця стаття передбачає суворе покарання, включно з тривалими строками позбавлення волі або довічним ув’язненням залежно від обставин справи та доведеності вини.

    Слідство триває. Правоохоронці встановлюють повний ланцюг подій, можливих кураторів та канали зв’язку між виконавцями та організаторами. Окремо перевіряються цифрові сліди — переписки в месенджерах, фінансові транзакції та можливі зв’язки з іншими епізодами диверсійної діяльності.

    Українські правоохоронні органи неодноразово повідомляли про випадки вербування громадян, зокрема молоді, через соціальні мережі та месенджери. За подібними схемами куратори пропонують швидкий заробіток за виконання “завдань”, які на практиці можуть включати підпали, встановлення вибухових пристроїв або спостереження за об’єктами.

    У багатьох випадках виконавці не до кінця усвідомлюють кримінальні наслідки своїх дій, що використовується організаторами для мінімізації ризиків для себе. Саме тому поліція та СБУ регулярно попереджають про відповідальність за участь у таких схемах, незалежно від віку чи мотивів.

    14 квітня стало відомо про вибух у Броварах, унаслідок якого був поранений чоловік. Наразі слідство розглядає цей інцидент як частину можливих диверсійних дій, спрямованих проти цивільної інфраструктури та населення.

  • В Ужгороді забудовника викрили на ухиленні від податків на 6,7 млн грн

    В Ужгороді забудовника викрили на ухиленні від податків на 6,7 млн грн

    Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Закарпатській області завершили досудове розслідування щодо забудовника з Ужгорода, якого підозрюють в ухиленні від сплати податків. Про це повідомили у БЕБ.

    За даними слідства, фізична особа організувала будівництво житлового комплексу та продаж квартир, однак використовувала схему для мінімізації податкових зобов’язань.

    Зокрема, забудовник укладав з клієнтами договори про спільну діяльність. Формально вони передбачали участь покупців у будівництві, внесення фінансування та подальший розподіл результатів.

    Водночас фактично клієнти не виступали співінвесторами і не брали участі у реалізації проєкту. Їхня роль обмежувалася оплатою житла, що свідчить про використання таких договорів як прикриття реального продажу нерухомості.

    У результаті отримані доходи від продажу квартир не відображалися у податковій звітності, а податки до державного бюджету не сплачувалися.

    За оцінками правоохоронців, державі було завдано збитків на суму понад 6,7 мільйона гривень.

    Фігуранту вже повідомлено про підозру за статтею про умисне ухилення від сплати податків у великих розмірах.

    Наразі всі завдані збитки відшкодовані у повному обсязі. У зв’язку з цим до суду направлено клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності відповідно до норм Кримінального кодексу.

    Процесуальне керівництво у справі здійснювали прокурори Закарпатської обласної прокуратури.

  • У Білій Церкві посадовицю пошти підозрюють у привласненні пенсій

    У Білій Церкві посадовицю пошти підозрюють у привласненні пенсій

    У місті Біла Церква Київської області 34-річну заступницю керівника одного з поштових відділень підозрюють у привласненні пенсійних коштів. Про це повідомили у поліції Київщини.

    За даними слідства, у квітні 2024 року жінка, використовуючи службове становище, безпідставно списала кошти, призначені для виплати пенсій 23 громадянам. У документах вона зазначила, що виплати нібито були здійснені, хоча фактично гроші людям не надійшли.

    Таким чином, за версією правоохоронців, посадовиця незаконно заволоділа понад 185 тисячами гривень, завдавши матеріальних збитків підприємству на відповідну суму.

    Слідчі під процесуальним керівництвом Білоцерківської окружної прокуратури вже повідомили жінці про підозру. Її дії кваліфіковано за статтею про привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану.

    У разі доведення провини їй загрожує до восьми років позбавлення волі.

    Паралельно правоохоронці повідомляють про інші викриття у сфері економічних злочинів. Зокрема, на Закарпатті завершено розслідування щодо забудовника з Ужгорода, який ухилявся від сплати податків.

    За даними слідства, він організував будівництво житлового комплексу та продаж квартир, однак не відображав отримані доходи у податковій звітності. У результаті державному бюджету було завдано збитків на понад 6,7 мільйона гривень, які наразі повністю відшкодовані.

  • Госпсуд Києва залишив у приватному користуванні землі заказника “Буго-Деснянський”

    Госпсуд Києва залишив у приватному користуванні землі заказника “Буго-Деснянський”

    Господарський суд Києва відмовив прокуратурі у задоволенні позову щодо повернення у державну власність 1073 гектарів загальнозоологічного заказника “Буго-Деснянський”. Землі залишаються у користуванні приватного підприємства.

    Йдеться про ПП «Туристичне мисливсько-рибальське господарство “Вінницьке”», яке отримало ці угіддя на підставі рішень Вінницької обласної ради та договорів, укладених у 2011 і 2015 роках.

    Прокуратура вимагала скасувати як рішення облради, так і укладені договори, однак суд не знайшов підстав для повного визнання їх недійсними.

    У рішенні зазначається, що окремі положення договорів дійсно можуть викликати сумніви, однак вони не є істотними умовами. Відтак це не впливає на чинність документів у цілому.

    Таким чином, суд визнав вимоги прокуратури необґрунтованими та відмовив у задоволенні позову.

    Відомо, що до складу мисливських угідь входить територія природно-заповідного фонду, яка була передана у користування ще рішенням обласної ради у 2007 році.

    За даними відкритих реєстрів, засновниками підприємства є Олександр Таран, Валентина Нагірняк та Іван Івацко. Останній також є керівником компанії і раніше очолював державне підприємство «Вінницьке лісомисливське господарство».

    Справу розглядали в межах господарської юрисдикції, і наразі угіддя продовжують перебувати у приватному користуванні.

  • На Закарпатті затримали п’ятьох організаторів незаконного перетину кордону

    На Закарпатті затримали п’ятьох організаторів незаконного перетину кордону

    Оперативники Мукачівського прикордонного загону спільно з іншими правоохоронними органами припинили чотири спроби незаконного переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон України. У межах проведених заходів затримано п’ятьох осіб, причетних до організації таких схем.

    Як повідомили у Державній прикордонній службі України, серед затриманих — троє мешканців Закарпатської області, а також жителі Рівненської та Вінницької областей.

    За даними слідства, вартість незаконного переправлення суттєво різнилася — від 9 тисяч гривень до 12 тисяч доларів США залежно від складності маршруту та умов.

    Зокрема, двоє чоловіків із Рівненщини та Вінниччини пообіцяли своєму знайомому з Донеччини організувати доставку до прикордонної зони за 9 тисяч гривень. Надалі він мав перетнути кордон поза офіційними пунктами пропуску. Схему викрили на одному з контрольних постів прикордонники разом із поліцейськими.

    В іншому випадку жителя Закарпаття затримали під час спроби переправлення особи до Румунії. За свої послуги він вимагав 7 тисяч євро. Операцію проводили співробітники оперативно-розшукового відділу разом із кримінальною поліцією Рахівського району, представниками СБУ та прикордонниками відділення «Богдан» і спецпідрозділу «ДОЗОР». Процесуальне керівництво здійснювала Тячівська окружна прокуратура.

    Ще одного мешканця Закарпаття викрили під час спроби організувати перевезення чоловіка до кордону за 9 тисяч доларів США. При цьому він керував автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. Його затримали оперативники Мукачівського прикордонного загону спільно з працівниками карного розшуку за процесуального керівництва обласної прокуратури.

    Крім того, житель Ужгородського району планував отримати 12 тисяч доларів США за незаконне переправлення особи. Автомобіль, у якому він перевозив клієнта, зупинили правоохоронці під час спільної операції слідчих та оперативників поліції.

    Усі факти задокументовані в межах кримінальних проваджень за частиною третьою статті 332 Кримінального кодексу України — незаконне переправлення осіб через державний кордон.

    Правоохоронці наголошують, що боротьба з такими схемами триває, а організаторам загрожує кримінальна відповідальність.

  • Прокуратура передала до суду справу подружжя з Херсона за співпрацю з РФ

    Прокуратура передала до суду справу подружжя з Херсона за співпрацю з РФ

    Херсонські прокурори скерували до суду обвинувальний акт стосовно місцевого подружжя, яких підозрюють у співпраці з Росією та поширенні інформації про українських військових.

    Як повідомили в обласній прокуратурі, слідство встановило, що жінка систематично поширювала проросійський контент у месенджері Telegram. У коментарях вона відкрито підтримувала дії Росії, виправдовувала збройну агресію проти України, закликала до захоплення території держави та прославляла російських військових.

    Окрім цього, за даними правоохоронців, вона передавала інформацію про розташування підрозділів Збройних сил України. Для збору даних жінка використовувала прикриття — під виглядом прогулянок із собакою обходила місцевість, фіксувала позиції військових і передавала ці відомості через месенджер.

    Слідство вважає, що вона усвідомлювала можливі наслідки своїх дій для обороноздатності країни.

    Водночас її чоловік, за даними прокуратури, також займався поширенням матеріалів, у яких виправдовував збройну агресію Росії проти України, підтримував окупацію та прославляв її учасників.

    Подружжя викрили у лютому цього року в Херсоні. Жінці інкримінують одразу кілька статей Кримінального кодексу України, зокрема пов’язані з поширенням інформації про ЗСУ та виправдовуванням агресії. Чоловіка обвинувачують за статтею щодо виправдовування та визнання правомірною збройної агресії РФ.

    Наразі справу передано до суду, де вирішуватиметься питання про їхню вину та покарання.

  • Ексчиновник ДСНС використовував службове становище для будівництва власного будинку

    Ексчиновник ДСНС використовував службове становище для будівництва власного будинку

    Правоохоронці повідомили про підозру колишньому заступнику начальника одного з відділів Міжрегіонального центру швидкого реагування ДСНС у Сумській області. Його підозрюють у використанні службового становища для залучення підлеглих до виконання робіт у приватних інтересах.

    За даними Сумської обласної прокуратури, посадовець організував проведення будівельних і ремонтних робіт на території домоволодіння, яке належить його дружині. До цих робіт, за версією слідства, систематично залучали співробітників Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

    Слідчі встановили, що протягом березня та квітня 2024 року щонайменше 12 рятувальників у робочий час виконували не службові завдання, а займалися будівництвом і ремонтом приватного будинку. Крім того, їх змушували працювати і після завершення робочого дня.

    Окремо правоохоронці з’ясували, що під час будівництва могли використовуватися матеріали, демонтовані зі шкільного приміщення під час виконання офіційних робіт. За цим фактом уже триває судовий розгляд щодо можливого привласнення майна.

    Незаконні дії посадовця, за інформацією слідства, були викриті у вересні 2024 року.

    Дії фігуранта кваліфіковано за частиною 2 статті 149 Кримінального кодексу України — як вербування людей з метою експлуатації з використанням їхньої службової залежності.

    Водночас, відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено у встановленому законом порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.

    Наразі тривають слідчі дії, правоохоронці встановлюють усі обставини справи.

  • Прокурор Святошинського району задекларував криптовалюту і викликав питання до доходів

    Прокурор Святошинського району задекларував криптовалюту і викликав питання до доходів

    Керівник Святошинської окружної прокуратури Києва Максим Тимошенко задекларував криптовалюту, нерухомість і грошові активи, однак аналіз його фінансової історії викликає низку запитань щодо співвідношення доходів і витрат.

    Згідно з декларацією, у 2025 році Тимошенко отримав понад 2,1 мільйона гривень доходу. Основну частину склала заробітна плата — близько 1,45 мільйона гривень, ще понад 360 тисяч — пенсійні виплати. Додатково він задекларував 240 тисяч гривень доходу від оренди майна. Готівкою посадовець зберігає 25 тисяч доларів.

    Окрему увагу привертає наявність криптовалюти. У декларації вказано Bitcoin і Ethereum загальною вартістю понад 350 тисяч гривень, які зберігаються на апаратному гаманці.

    Серед нерухомості прокурора — кілька квартир у Києві, земельна ділянка на Київщині, а також об’єкт незавершеного будівництва. Частина майна оформлена на дружину або перебуває у спільній власності. Також родина має квартиру в Сумській області разом з іншими співвласниками.

    Єдиним задекларованим транспортним засобом є автомобіль Volkswagen Touareg 2018 року, придбаний за понад 1,4 мільйона гривень.

    Водночас аналіз попередніх декларацій і фінансових операцій викликає сумніви щодо джерел походження окремих активів. Зокрема, ще у 2015 році Тимошенко декларував значну суму готівки у доларах, походження якої публічно не пояснювалося.

    Питання виникають і щодо великих покупок у наступні роки. Наприклад, придбання автомобіля та нерухомості відбувалося на тлі відносно невисоких офіційних доходів. Після таких витрат, за розрахунками, у посадовця залишалися обмежені кошти на щомісячні витрати, що виглядає непропорційно до рівня життя.

    Окремо звертає на себе увагу інформація про банківський депозит у ліквідованому банку, який, за даними судових матеріалів, не був відображений у декларації. Це може свідчити про можливі порушення фінансового декларування.

    Також у декларації зазначені права вимоги на значні суми коштів, отримані за судовими рішеннями, що ще більше ускладнює загальну картину фінансового стану посадовця.

    Наразі ці обставини не мають юридичної оцінки, однак вони можуть стати підставою для перевірок з боку антикорупційних органів. Ситуація довкола декларації Тимошенка вкотре піднімає питання прозорості доходів і контролю за статками представників правоохоронної системи.