Khreshchatyknews.com

Позначка: прокуратура.

  • Прокурор Офісу генпрокурора отримав майже 950 тисяч гривень у подарунок і купив будинок під Києвом

    Прокурор Офісу генпрокурора отримав майже 950 тисяч гривень у подарунок і купив будинок під Києвом

    Прокурор Офісу Генерального прокурора Іван Калюш задекларував отримання значного грошового подарунка від батька та придбання житлової нерухомості в Київській області із залученням державної іпотечної програми «єОселя».

    Згідно з оприлюдненими даними, 7 січня 2026 року посадовець отримав від батька грошовий подарунок у розмірі майже 947 тисяч гривень. Отримані кошти стали частиною фінансування купівлі житла в селі Гатне Фастівського району.

    Йдеться про житловий будинок площею понад 100 квадратних метрів вартістю 3 мільйони гривень, а також земельну ділянку площею 195 квадратних метрів, оцінену у 579 тисяч гривень. Обидва об’єкти нерухомості оформлені у приватну власність прокурора.

    Для здійснення покупки, окрім власних заощаджень і подарованих коштів, було залучено іпотечний кредит у державному банку в межах програми доступного кредитування «єОселя». Сума безготівкового кредиту склала 2,51 мільйона гривень.

    Загальна вартість угоди з придбання нерухомості становила 3,59 мільйона гривень. Із цієї суми понад 1 мільйон гривень було сплачено власними коштами покупця, решта — за рахунок кредитного фінансування.

    Програма «єОселя» передбачає надання пільгових іпотечних кредитів окремим категоріям громадян, зокрема працівникам бюджетної сфери, правоохоронних органів та військовослужбовцям. Участь посадовців у програмі не заборонена законодавством, однак традиційно привертає підвищену увагу з боку громадськості щодо джерел первинного внеску та відповідності витрат задекларованим доходам.

  • Прокурор з Івано-Франківська намагався виправдати майно і лише погіршив ситуацію

    Прокурор з Івано-Франківська намагався виправдати майно і лише погіршив ситуацію

    Прокурор з Івано-Франківська Андрій Піварчук публічно відреагував на увагу до свого майнового стану, однак замість переконливих пояснень лише поглибив сумніви щодо походження активів, оформлених на його родину. Спроба захиститися в інформаційному просторі перетворилася на низку суперечливих заяв і замовчувань.

    Одним із головних аргументів Піварчука стала теза про нібито перебільшення масштабу майна, отриманого від матері. Він наполягав, що йдеться не про «маєток», а про скромне домоволодіння площею близько 60 квадратних метрів, яке сам називає старим господарським приміщенням і недобудовою. Водночас у публічних заявах прокурор зосередився на емоційній оцінці об’єкта, уникаючи пояснень його реальної ринкової вартості та супутніх активів.

    Ключове питання, яке залишилося без відповіді, стосується фінансових можливостей матері прокурора. Зокрема, Піварчук жодним чином не прокоментував походження сонячної електростанції потужністю 30 кіловат, встановленої на цьому ж об’єкті. Орієнтовна вартість такого обладнання становить сотні тисяч гривень, однак джерела фінансування цієї інвестиції у публічних поясненнях так і не пролунали.

    Не менш суперечливою виглядає ситуація з автомобілем, яким користується прокурор. Піварчук стверджує, що не купував транспортний засіб на відомих аукціонах пошкоджених авто, а придбав його у приватної особи. Проте саме це пояснення породжує нові питання щодо ціни угоди, адже вартість автомобіля такого класу та року випуску на українському ринку перевищує мільйон гривень.

    Окремої уваги заслуговує і тема ремонту автомобіля. Прокурор не надав жодної інформації про витрати на відновлення транспортного засобу, хоча такі витрати мали б бути відображені в декларації як істотні зміни майнового стану. Відсутність цих даних створює підстави вважати, що декларація може не відображати реальну картину витрат.

    Загалом публічна реакція Піварчука справляє враження спроби звести серйозні фінансові питання до гри слів і емоційних формулювань. Замість чітких відповідей щодо джерел коштів, вартості активів і відповідності декларацій реальному майновому стану, суспільству запропонували риторику про «сарай» і формальні заперечення.

    У результаті кількість запитань до прокурора лише зросла. І тепер ключовим залишається не те, як він називає об’єкти майна, а чи може пояснити їх походження у спосіб, що відповідає вимогам закону і стандартам доброчесності для представника прокуратури.

  • Розтрата бюджетних коштів у Мукачівському районі: на майно підозрюваних накладено арешт

    Розтрата бюджетних коштів у Мукачівському районі: на майно підозрюваних накладено арешт

    На Закарпатті до суду скеровано обвинувальний акт стосовно чотирьох осіб, яких підозрюють у привласненні коштів місцевого бюджету під час будівництва спортивного комплексу у селі Поляна Мукачівського району. Про це повідомили у прокуратурі Закарпатської області.

    За даними слідства, директор підприємства-підрядника, керівник одного з відділів Полянської сільської ради та двоє приватних підприємців організували схему фіктивного виконання будівельних робіт. У документах вони зазначали роботи та матеріали, які фактично не виконувалися і не постачалися.

    Понад 3,5 млн гривень учасники схеми вивели у готівку під виглядом оплати за матеріали та роботи. Частину будівельних конструкцій, включно з дахом, стінами, перекриттями та люками, відобразили лише в актах виконаних робіт, складених заднім числом.

    За інформацією прокуратури, фігуранти справи привласнили понад 5,5 млн гривень під час будівництва спортивного комплексу та майже 0,5 млн гривень під час капітального ремонту укриття для школярів у тій самій школі. Загальна сума збитків, підтверджена судовими експертизами, становить близько 6,2 млн гривень.

    У межах досудового розслідування на майно обвинувачених накладено арешт на суму понад 13,6 млн гривень. Справу передано до суду для розгляду по суті, після чого підозрюваним загрожує кримінальна відповідальність за статтями, пов’язаними з привласненням та розтратами бюджетних коштів.

  • Прокуратура Одеси розслідує шахрайство із незабудованими ділянками

    Прокуратура Одеси розслідує шахрайство із незабудованими ділянками

    В Одесі прокуратура повідомила про підозру організатору та учасникам масштабної земельної афери. За даними слідства, у період з 2022 по 2024 роки група осіб створювала підроблені документи на право власності для незабудованих ділянок, які не мали офіційних власників.

    Керівником схеми був 55-річний чоловік. Під його керівництвом дві жінки займалися пошуком незабудованих земельних ділянок та їх підготовкою для перереєстрації. Далі землю багаторазово перереєстровували на підконтрольних фізичних і юридичних осіб, ділили на частини та готували до продажу.

    За висновками слідства, такі дії завдали територіальній громаді Одеси збитків на суму понад 75 млн грн. Наразі триває досудове розслідування для встановлення всіх осіб, причетних до афери, а також обсягу завданих збитків.

    Прокуратура наголошує, що незаконне привласнення земельних ділянок є серйозним порушенням закону та підлягає кримінальній відповідальності за статтями про шахрайство та підробку документів.

  • В Одесі затримали співробітників ТЦК за вимагання 6 тисяч доларів у мобілізованого

    В Одесі затримали співробітників ТЦК за вимагання 6 тисяч доларів у мобілізованого

    Прокуратура підтвердила затримання трьох співробітників районного територіального центру комплектування (ТЦК) та «представника громадської організації», яких підозрюють у вимаганні коштів у мобілізованого чоловіка.

    За даними слідства, підозрювані перевозили затриманого по місту в мікроавтобусі та вимагали від нього 6 тисяч доларів за звільнення від примусової мобілізації.

    Наразі усі фігуранти затримані, правоохоронці проводять досудове розслідування, встановлюють усі обставини справи та перевіряють можливу причетність інших осіб до незаконної діяльності.

    Цей випадок підкреслює проблеми корупції та зловживання службовим становищем у системі мобілізації та військового обліку.

  • Вимагачі у погонах: Ярош та Маланчука викрили на масштабній схемі

    Вимагачі у погонах: Ярош та Маланчука викрили на масштабній схемі

    У Бучанському районі Київської області діє відпрацьована корупційна схема, організована начальником дізнання Бучанського управління поліції Артемом Ярошем та прикриттям керівництва — начальником Бучанського районного управління поліції Андрієм Маланчуком. Система, за даними джерел, фактично перетворила роботу дізнання на комерційну послугу, де посади використовуються як інструмент отримання готівки, а погони слугують прикриттям для незаконного збагачення.

    Суть схеми проста, але відпрацьована: продаж кримінальних справ, закриття проваджень за гроші, торгівля інформацією з матеріалів справ ще до суду, реалізація речових доказів та продаж персональних даних заявників і потерпілих. Структура налагоджена в тісній взаємодії з Києво-Святошинським відділом Бучанської окружної прокуратури.

    За даними джерел, Артем Ярош передає Маланчуку щомісяця близько 10 тисяч доларів США як «винагороду» за покровительство. У свою чергу дізнання виступає посередником у вимаганні від заявників та потерпілих сум від 2 до 5 тисяч доларів США за проведення досудового розслідування. Відмова сплачувати ці гроші автоматично призводить до закриття справи. Для підозрюваних суми ще вищі — від 5 до 15 тисяч доларів США за закриття провадження без розслідування.

    Особливий напрямок схеми пов’язаний із забудовниками, які порушили права інвесторів. Такі справи закриваються системно, а посередники знають тариф заздалегідь — близько 3 тисяч доларів США, після чого проблема для забудовника зникає. За стабільну співпрацю Ярош отримав чотирикімнатну квартиру в Софіївській Борщагівці. Формально вона оформлена як соціальна допомога переселенцям, фактично — це пряма винагорода від схеми, де держава перераховує кошти забудовнику, а квартира потрапляє до поліцейського.

    Минуле Артема Яроша теж викликає питання: раніше йому загрожувало до 15 років ув’язнення за хабарництво, замовне вбивство та розбещення неповнолітньої, але завдяки окупації Луганська справи згоріли. Це дозволило йому уникнути покарання і відновити діяльність у Київській області, застосовуючи знайому «луганську модель» корупції.

    Сьогодні схема в Бучі та Вишневому діє стабільно: вимагання, продаж справ, закриття проваджень, нерухомість через фіктивну «допомогу переселенцям» і повна керованість поліції та прокуратури. Це не окремі зловживання — це відлагоджена система, що підриває довіру до правоохоронних органів у регіоні.

  • Підрядника підозрюють у привласненні майже 700 тис. грн під час ремонту аеропорту

    Підрядника підозрюють у привласненні майже 700 тис. грн під час ремонту аеропорту

    Ужгородська окружна прокуратура повідомила про підозру приватному підприємцю, який виконував підрядні роботи на території міжнародного аеропорту в Ужгороді та, за даними слідства, заволодів майже 700 тисячами гривень державних коштів.

    Слідством встановлено, що у листопаді 2022 року підприємець взяв на себе зобов’язання провести капітальний ремонт близько 600 метрів дороги по периметру аеропорту. Однак проведена експертиза підтвердила: значна частина робіт фактично не була виконана, а реальний стан дорожнього покриття не відповідав даним, зазначеним у звітній документації.

    Попри це підрядник підписав і завірив печаткою офіційні акти та довідки з завищеними обсягами виконаних робіт. Саме на підставі цих документів бюджетні кошти були перераховані на його рахунок у повному обсязі. Загальна сума завданих державі збитків склала майже 700 тисяч гривень.

    Дії підприємця кваліфіковано як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, а також службове підроблення. За інкримінованими статтями Кримінального кодексу України йому загрожує кримінальна відповідальність.

    Досудове розслідування здійснюють слідчі Ужгородського районного управління поліції за процесуального керівництва окружної прокуратури. Оперативний супровід забезпечують підрозділи СБУ та УСР у Закарпатській області.

  • Міський бюджет втратив 3,8 млн грн через проєктанта «Київміськсвітла»

    Міський бюджет втратив 3,8 млн грн через проєктанта «Київміськсвітла»

    У Києві перед судом постане інженер-проєктувальник комунального підприємства «Київміськсвітло», якого обвинувачують у службовій недбалості, що призвела до багатомільйонних втрат для міського бюджету. За даними слідства, через його дії підприємство переплатило понад 3,8 млн гривень під час закупівлі опор для світильників у Деснянському районі столиці.

    Як повідомляє Київська міська прокуратура, обвинувальний акт уже скеровано до суду. Посадовцю інкримінують частину 2 статті 367 Кримінального кодексу України — службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п’яти років.

    За матеріалами справи, КП «Київміськсвітло» реалізовувало проєкт капітального ремонту мереж зовнішнього освітлення у Деснянському районі. У межах робіт планувалося замінити застарілі ртутні та натрієві світильники на сучасні світлодіодні. Інженер-проєктувальник відповідав за формування кошторису, зокрема мав провести моніторинг ринкових цін на опори для світильників.

    Слідство встановило, що посадовець неналежно виконав свої обов’язки та не здійснив повноцінного аналізу цін на ринку будівельних матеріалів. У результаті підприємство закупило опори за завищеною вартістю, що призвело до переплати з міського бюджету на суму понад 3,8 млн гривень.

    Досудове розслідування здійснювали слідчі Головного управління Національної поліції у Києві. Процесуальне керівництво забезпечувала Київська міська прокуратура, а оперативний супровід — Служба безпеки України у Києві та Київській області. Наразі підозрюваний перебуває на волі, а справу розглядатимуть у суді по суті.

    Це не перший випадок проблем із закупівлями у КП «Київміськсвітло». Станом на літо 2024 року правоохоронні органи розслідували щонайменше три кримінальні провадження щодо службової недбалості посадовців підприємства, а загальні можливі втрати бюджету оцінювалися приблизно у 7 млн гривень. У вересні 2024 року фігурувала справа про переплату майже 14,5 млн гривень за вуличні ліхтарі, а в січні 2025 року до суду передали матеріали щодо розкрадання понад 1,4 млн гривень під час ремонтних робіт.

    Ситуація навколо «Київміськсвітла» вкотре демонструє системні проблеми з контролем у сфері комунальних закупівель. Відсутність належного цінового моніторингу та відповідальності посадовців призводить до втрат мільйонів гривень, які формуються з податків мешканців столиці. Судові рішення у цих справах мають показати, чи понесуть винні реальну відповідальність.

  • Експрокурору оголосили підозру у схемі, що коштувала державі 641 млн грн

    Експрокурору оголосили підозру у схемі, що коштувала державі 641 млн грн

    НАБУ та САП повідомили про підозру колишньому заступнику керівника департаменту Генеральної прокуратури України. Його дії, за даними слідства, призвели до багатомільйонних збитків для державного бюджету.

    За версією правоохоронців, експрокурор сприяв одному з керівників Державної фіскальної служби у зловживанні службовим становищем під час розгляду податкового спору. Йдеться про ситуацію, коли підприємство оскаржило податкове повідомлення-рішення в ДФС.

    Перший заступник голови ДФС, який мав ухвалити остаточне рішення за результатами скарги, умисно не зробив цього у встановлений законом строк. Такі дії, як зазначають слідчі, відбувалися в інтересах підприємства та за сприяння посадовця прокуратури.

    Ключову роль у схемі відіграв саме прокурор. В останній день строку він вилучив усі матеріали податкової перевірки, створивши штучну ситуацію, за якої підписання рішення стало нібито неможливим. Посадовець ДФС офіційно заявив, що не може ухвалити рішення через відсутність документів.

    У результаті цього скарга підприємства була автоматично визнана задоволеною. Держава втратила можливість стягнути податкові зобов’язання та штрафні санкції на суму понад 641 мільйон гривень.

    У НАБУ та САП зазначають, що дії підозрюваних кваліфіковано як зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Розслідування триває, встановлюється повне коло осіб, причетних до реалізації схеми.

  • У прокуратурі почали перевірки після рекордної кількості «інвалідів» у Черкасах

    У прокуратурі почали перевірки після рекордної кількості «інвалідів» у Черкасах

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення прокурорки Черкаської обласної прокуратури Аліни Яшник через відмову пройти повторну медичну експертизу для підтвердження статусу особи з інвалідністю. Водночас її було позбавлено і самого статусу інвалідності.

    У рішенні комісії зазначено, що Яшник свідомо ухилялася від повторного медичного огляду, не з’являлася до профільних медичних установ і не вживала жодних дій для усунення сумнівів щодо законності встановлення їй інвалідності. Крім того, комісія встановила відсутність індивідуальної програми реабілітації, яка мала бути передана за місцем її роботи відповідно до вимог законодавства.

    Окремо зазначається, що після того, як Яшник подала позов до науково-дослідного інституту, який проводив експертизу, її було остаточно позбавлено статусу особи з інвалідністю. Це стало додатковою підставою для дисциплінарних заходів з боку органів прокурорського самоврядування.

    Паралельно триває перевірка і щодо її чоловіка — прокурора Богдана Яшника, який також має статус особи з інвалідністю. Він відмовився проходити повторний медичний огляд, пояснивши це тим, що вже проходив МСЕК у 2016 та 2020 роках і не вважає за необхідне робити це знову.

    Обидва прокурори майже одночасно отримали інвалідність у відносно молодому віці — 28 і 30 років — у 2016 році, після чого почали отримувати пенсійні виплати. Богдан Яшник спочатку отримував пенсію по інвалідності, а з 2022 року — прокурорську пенсію, розмір якої згодом зріс до понад 23 тисяч гривень на місяць, що на той момент відповідало максимальному рівню виплат.

    Скандал довкола черкаської прокуратури став поштовхом до загальноукраїнських перевірок. В Офісі Генерального прокурора повідомили про намір переглянути статус усіх прокурорів, які мають інвалідність, оскільки у Черкаській області частка таких працівників сягнула 27% — у кілька разів більше, ніж середній показник по країні.