Khreshchatyknews.com

Позначка: ППО

  • Безпека України після війни, гарантії та механізми захисту від нової агресії Росії

    Безпека України після війни, гарантії та механізми захисту від нової агресії Росії

    Американо-українську угоду підписали 13 червня 2024 року. Строк — десять років. Якщо станеться збройний напад або виникне його загроза, сторони «на прохання будь-якої зі сторін і згідно з їхнім відповідним законодавством» проводять зустрічі «за можливості протягом 24 годин» на найвищому рівні. Завдання зустрічі — визначити подальші кроки й додаткові оборонні потреби. Сторони готові одразу обмінюватися наявною розвідінформацією і консультуватися з підписантами декларації G7 2023 року. Санкції, експортний контроль, військову і політичну підтримку вони можуть ухваляти «за взаємною згодою».

    Вашингтон не має права просто відмахнутися від звернення Києва. З тексту не випливає наказу американським військам воювати з Росією. У додатку США мають намір «координувати потенційну потребу в швидкому збільшенні» допомоги — після запиту Києва і після консультацій із союзниками. Уся робота йде «згідно з відповідним національним законодавством» і «за наявності коштів». Вийти з угоди можна письмово, вихід набирає чинності через шість місяців.

    Французький і німецький документи 2024 року влаштовані подібно: консультації за добу, «швидка і стійка» допомога з огляду на конституцію, участь у створенні витрат для Росії. Британська угода січня 2024 року і «столітнє партнерство» 2025 року повторюють ту саму схему. Палата громад окремо фіксувала: взаємної оборонної статті, як у НАТО, у цих текстах немає. Слово «юридично обов’язковий» тут покриває консультацію і спрямування допомоги. Кількість ракет, літаків і строк їх прибуття документами не зафіксовані.

    Паризька декларація 2026 року описує систему, яка має увімкнутися після припинення вогню. У ній — моніторинг перемир’я, сконструйований за участі США, і спеціальна комісія щодо порушень, довгострокова підтримка ЗСУ, включно з доступом до складів при новій атаці, багатонаціональні сили на землі, в повітрі і на морі, майбутні зобов’язання на випадок нового нападу — військові спроможності, розвідка, логістика, санкції, промислове співробітництво.

    При паризькому штабі коаліції створено координаційну комірку США–Україна–Коаліція. Декларація називає гарантії обов’язковими і водночас повертає кожну державу до своєї конституції. Французька стаття 35, німецький парламентський мандат, британська практика голосування в Палаті громад і американський бюджетний цикл із цих текстів не зникають.

    Після нового удару Київ не почне розмову з чистого аркуша: є підписані документи, канали зв’язку, штаб у Парижі й уже чинне планування. Рішення про найризикованішу форму допомоги й надалі залишатиметься за національними урядами. Десятирічний строк сам по собі не гарантує, що на восьмому році приїде попередній обсяг американської зброї. Уряди змінюються. Склади союзників теж мають межу.

    Власна оборона до нової агресії

    Києву не потрібен нічий дозвіл, щоб відбивати перший удар своїми силами. Якщо атака почнеться з масованих ударів по енергетиці, ППО, портах, аеродромах і промисловості, зовнішні механізми встигнуть увімкнутися лише якщо країна не буде паралізована в перші дві-три доби. Літо 2026 року показало, як швидко змінюється повітряна загроза.За оцінками українських військових і радників, у липні застосували близько 1 500 реактивних ударних дронів, у серпні — понад 2 500.

    Представник Повітряних сил Юрій Ігнат говорив про більш ніж 2 800 реактивних апаратів за місяць. Їхня швидкість — близько 320–400 км/год, приблизно вдвічі вища за поршневі «шахеди». Перехоплення реактивних машин оцінювали трохи вище 60%, поршневих і хибних цілей — у діапазоні 90–95%. Розвідка називала виробництво Geran-4/5 приблизно 3 000 на місяць. Загальний серпневий план щодо ударних і хибних БПЛА — близько 11 000. За оцінкою розвідки, нові апарати йшли в удар майже одразу з виробництва.

    Кілька додаткових дивізіонів Patriot не закривають горизонт п’яти років, якщо противник змінює швидкість і щільність залпу. Рахується вже щомісячний потік перехоплювачів, а не лише число комплексів. Близько 95% ракет для Patriot, включно з PAC-3, надходять через механізм PURL. Європейські країни оплачують американську зброю зі складів США пакетами приблизно по $500 млн. До середини 2026 року внески 29 країн оцінювали приблизно в $6,7 млрд. Найбільші донори — Норвегія, Нідерланди, Німеччина, Канада, Швеція. Чек європейський. Дозвіл відпустити виріб і сама наявність ракет залишаються за США.

    8 вересня 2026 року Борис Пісторіус оголосив термінову передачу PAC-2 із запасів бундесверу. Київ паралельно контрактував близько 1 000 ракет Patriot, більша частина яких надійде пізніше. Виробництво PAC-2 GEM-T для України через COMLOG у Шробенгаузені чекають не раніше 2027 року. Поставки PAC-3 MSE і надалі зав’язані на американські потужності й довгий цикл збирання. Європейські країни готові оплачувати нові ракети, однак значна частина замовлень буде вироблена лише 2027 року і пізніше.

    Далекобійні системи підвищують ціну нової війни для Москви: логістика, склади, ремонтні бази і частина виробництва стають досяжними. Європа намагається перейти від передачі окремих зразків до серійного випуску. На саміті НАТО в Анкарі в липні 2026 року союзники оголосили €70 млрд допомоги, озброєння і навчання на 2026 рік і зіставний орієнтир на 2027-й. У декларації сказано, що європейці й Канада фінансують основну частину допомоги Україні. У тому ж тексті союзники окремо вітають багаторічне фінансування через кредит ЄС. Політичний заголовок великий. Обсяг нового виробництва менший, ніж здається з цифри.

    Американська компанія Covenant планує випускати крилаті ракети Anthem у Саксонії з 2027 року: близько 1 000 одиниць у перший рік і темп 5 000 у 2028-му. Понад 95% комплектуючих мають бути європейськими. Поки це контракт і будівництво заводу. Якщо війна почнеться раніше, знову доведеться спиратися на американські склади і на те, що вже лежить в Україні. Якщо Москва виходить із того, що Україна втримає повітря і зможе відповідати в перші тижні, розрахунок на швидкий політичний ефект слабшає. Угоди дають Києву канали для отримання допомоги, але самі по собі не зупиняють перший удар. Це завдання й надалі має вирішувати українська армія.

    Міжнародні сили та стримування Росії

    Контингент союзників не замінює ЗСУ. Він змінює ціну удару. Британські чи французькі підрозділи на українській території змушують Кремль ураховувати зіткнення з державами НАТО ще до великого пакета допомоги. Паризька деклараціяописує MNF-U як силу «готових» країн для відновлення армії і стримування. Розгортання — на запит України після «достовірного припинення бойових дій». Керівництво європейське, за участі неєвропейських членів коаліції і «передбачуваної підтримки США».

    Планування уже йшло місяцями: понад 200 офіцерів із приблизно 30 країн, оперативний штаб у Парижі. У липні 2026 року командування прийняв британський генерал-лейтенант Том Бейтман. Французький офіцер став заступником. При розгортанні окремий штаб планують у Києві. Восени коаліція готувала навчання з перекидання. Декларація про наміри Великої Британії, Франції та України від 6 січня 2026 року проговорює деталі, які зазвичай залишають у додатках. Сторони мають намір розмістити підрозділи «в усіх доменах».

    Україна дає право застосовувати силу для виконання місії і захисту особового складу, техніки та інфраструктури MNF-U і України — «відповідно до міжнародного права і в координації» з Генштабом ЗСУ. Переміщення й операції йдуть під контролем об’єднаного штабу MNF-U. Окремо названі захищені об’єкти для зброї і резервів. Правовий статус хочуть будувати на НАТО SOFA 1951 року і PfP SOFA 1995 року. Сама декларація договором про розміщення не є. Вона запускає переговори про міжнародну угоду.

    Стримувальний ефект з’являється, якщо іноземці прив’язані до аеродромів, портів, складів чи вузлів ППО і якщо Москва вважає, що загибель їхніх військових не закінчиться евакуацією. Контингент у тилу, який лише навчає українські частини, можна обійти ударами по українських об’єктах. Удар по об’єкту, який охороняють британці чи французи, коштує інакше. Москва читає ту саму конструкцію навпаки.

    15 липня 2026 року Марія Захарова заявила: розміщення будь-яких контингентів «коаліції охочих» «неприйнятне» і «де-факто є іноземною інтервенцією». Такі підрозділи Росія розглядатиме як «законні військові цілі». Ще раніше МЗС Росії поширювало ту саму формулу на частини й об’єкти. У вересні Сергій Лавров сказав, що появу західних військ на українській території Москва розцінить як «оголошення прямої війни». Це сигнал, як російське командування кодуватиме ціль.

    IFOR у Боснії після Дейтона налічував близько 60 тисяч осіб і спирався на згоду сторін конфлікту та мандат, який Росія в Радбезі не блокувала. Україну в цю рамку важко вписати: ядерний сусід заздалегідь оголошує іноземців ціллю. Південна Корея тримається на десятках тисяч американців і на договорі, який Вашингтон трактує як зобов’язання воювати. В України немає ні статті 5, ні зіставного американського контингенту. Західна Німеччина була плацдармом НАТО всередині ядерної архітектури Альянсу.

    Балтія сьогодні стоїть на передових групах НАТО і на статті 5. Із цих історій на Україну переноситься заздалегідь розгорнута інфраструктура — штаб, склади, ППО, ремонт, план посилення. Чисельність і юридична автоматика звідти не переносяться. Чисельність MNF-U тому вторинна. Важливіше місце стоянки, об’єкт відповідальності, правила застосування сили і те, як Москва оцінює реакцію Лондона і Парижа на перші втрати.

    США та Європа у новій системі безпеки

    Європа більше не може вважати американські запаси автоматично доступними. Анкарська декларація НАТО фіксує: європейські союзники і Канада «беруть на себе більшу відповідальність за оборону Альянсу» і вже фінансують основну частину допомоги Україні. У 2025 році вони наростили вкладення в базові оборонні потреби більш ніж на $139 млрд. На 2026–2027 роки оголошено орієнтир €70 млрд на рік. Серед пріоритетів Альянсу названі глибокий високоточний удар, інтегрована ППО і ПРО, безпілотники і розвідка.

    PURL показує і прогрес, і стелю. Європа навчилася платити за американські вироби. Швидко робити їхній еквівалент вона поки не може. У вересні 2026 року Єврокомісія дозволила Україні витрачати частину кредиту підтримки на Patriot, зробивши виняток із правила «купуй європейське». Європейського аналога потрібного масштабу немає. За оцінкою комісара Андрюса Кубилюса, контракти ділилися приблизно так: третина українським виробникам, третина європейським, близько 30% — третім країнам.

    Розвідка і космос закриваються декларацією найгірше. Європейські угруповання ростуть, але частина цілевказання і раннього попередження й надалі зав’язана на американські системи. У Паризькій декларації моніторинг перемир’я названо «запропонованим механізмом під керівництвом США». Координаційна комірка в паризькому штабі тристороння. Відмова Вашингтона дати канал чи дозвіл на реекспорт змінює швидкість навіть за європейського контингенту на землі.

    Після війни США радше залишаться держателем дефіцитних спроможностей: перехоплювачі й експортний режим, частина високоточних боєприпасів, космос, дозаправка, шмат раннього попередження. Президент може прискорити поставки із запасів і розширити обмін розвідданими в межах уже наявних повноважень. Нове велике фінансування, нові правила застосування сили і розміщення військ упираються в Конгрес. Угода 2024 року сама відсилає до «наявності асигнованих коштів».

    Лондон і Париж, якщо їхні люди вже стоять в Україні, будуть під тиском захищати свій контингент. Берлін залишиться вузлом грошей, промисловості і ППО, але не отримає права розпоряджатися французькими чи британськими силами. Для Києва питання не в американських бригадах під Дніпром. Питання в тому, чи залишаться за кілька років доступними ті американські вироби і дані, без яких європейська система ще не тримає удар сама.

    Реалізація гарантій у разі нової агресії

    Перевірка гарантій почнеться не на церемонії. Вона почнеться, коли удар уже йде. У перші години працює те, що вже увімкнено. Українська ППО, авіація, РЕБ і далекобійні засоби не чекають союзників. Київ сам відповідає і водночас розсилає запити за угодами. Якщо MNF-U на той момент розгорнуто, його підрозділи діють у заздалегідь узгоджених рамках: захист персоналу, техніки, інфраструктури і виконання місії з правом застосовувати силу в координації з Генштабом ЗСУ. Обмін наявною розвідінформацією за американо-українською угодою може початися одразу: формулювання — «готові негайно обмінюватися». Нові дивізії з Європи за ці години не з’являться. Нові перехоплювачі із заводу теж.

    Далі вмикається консультаційний контур. США, Франція, Велика Британія, Німеччина і ЄС проводять зустріч або консультації «за можливості / протягом 24 годин». Якщо перемир’я формально існувало, моніторинг і комісія коаліції мають кваліфікувати порушення. За очевидного масованого удару атрибуція простіша. За «інциденту» на лінії комісія сама стає полем боротьби за час. Доба в договорах — строк до політичної розмови, не до вступу союзників у війну.

    Київ вирішує застосування своєї армії, удари на доступну глибину і запит до партнерів. Президент Франції як головнокомандувач може почати зовнішню операцію. Стаття 35 вимагає повідомити парламент не пізніше ніж через три дні. Дебати за цією інформацією голосу не мають. Якщо втручання триває понад чотири місяці, потрібна парламентська авторизація. Поставка зброї під статтю 35 не підпадає. Розміщення контингенту MNF-U Париж майже напевно оформить як зовнішню операцію. Військові години і конституційні тоді роз’їдуться. Британський уряд спирається на королівську прерогативу, але в останні роки склалася практика голосування Палати громад до розгортання. 7 січня 2026 року Кір Стармер сказав: якщо війська підуть за підписаною декларацією, він внесе питання на голосування. Це не заборона. Це зайві години в момент, коли ракети вже летять.

    Німеччина пов’язана жорсткіше. Конституційний суд у 1994 році і Закон про участь парламенту вимагають попереднього мандата Бундестагу на збройне застосування бундесверу за кордоном. Навіть гіпотетична стаття 5 НАТО голосування не скасовує. Термінова передача PAC-2 із запасів, яку Пісторіус оголосив у вересні, такого мандата не потребує. Відправка бригади потребує. Президент США може розпорядитися обміном розвідданими, відпуском уже оплачених через PURL виробів і частиною санкцій. Нове фінансування і нові правила застосування сили йдуть через Конгрес. Угода 2024 року цього не обходить.

    НАТО як організація військову відповідь усіх союзників одним рішенням не запускає. Статті 5 немає. Анкарські цифри щодо допомоги Україні — політичні й бюджетні. Коаліція охочих — не альянс. Її штаб готує плани. Наказ кожному контингенту віддає національний командувач. За три доби можна зрушити заздалегідь підготовлене: зброю зі складів, до яких декларація обіцяє доступ, розвіддані, санкції, якщо тексти вже написані, те, що можна зняти з європейських полиць, дії MNF-U із захисту своїх об’єктів. Великі нові формування за цей час не перекидають. Тисячі нових перехоплювачів не виробляють.

    До кінця тижня з’являється те, що потребує окремого рішення: розширення мандатів, перекидання додаткових сил, нові закупівлі, узгодження застосування далекобійної зброї з території союзників. Якщо українська система на той момент тримає удар, тиждень дає час на посилення. Якщо перший удар обвалив ППО і енергетику, той самий тиждень дає Москві час на політичний тиск.

    У чинній системі немає органу, який одним рішенням запускає військову відповідь усіх союзників. Договори читаються через французьку, німецьку, британську й американську процедури. Заздалегідь можна зібрати плани, склади, правила вогню, розвідувальні канали, оплачені пакети і штаб, який уже існує. Прямий спосіб оцінити міцність системи — порахувати, скільки рішень партнерам доведеться ухвалювати після початку атаки. Якщо їм залишиться вибрати масштаб уже підготовленої відповіді, документи працюють. Якщо спочатку треба вирішити, чи допомагати взагалі, які сили створювати, хто ними командує і хто заплатить за боєприпаси, папір залишиться політично вагомим і військово тонким.

    Нової статті, яка автоматично втягне весь Захід у війну з Росією, немає — ні в двосторонніх текстах, ні в Паризькій декларації, ні в анкарських формулюваннях НАТО. Росія не повинна отримати кілька тижнів на закріплення першого результату, поки кабінети сперечаються про мандат. Україна відбиває перший удар сама. Європа нарощує звичайну підтримку тим, що вже вироблено і складовано. Іноземні сили мають сенс, коли їхня безпека пов’язана з українськими об’єктами. США залишаються держателем того, що Європа поки не замістила. Угоди варті стільки, скільки з них уже переведено в метал, штаби і правила. Усе інше доведеться винаходити вже під ударом.

  • Дронова атака на Київщину: у Бучанському районі постраждала 7-річна дівчинка

    Дронова атака на Київщину: у Бучанському районі постраждала 7-річна дівчинка

    Увечері 17 вересня Росія знову атакувала Київську область ударними безпілотниками. У Бучанському районі внаслідок атаки постраждала дівчинка 2019 року народження. У неї діагностували акубаротравму, дитині надають необхідну медичну допомогу. Про наслідки вечірнього удару повідомив начальник Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко.

    За даними обласної влади, у районі також зафіксували пошкодження чотирьох об’єктів — трьох приватних домоволодінь та одного транспортного засобу. На місцях працюють профільні служби, які фіксують руйнування та ліквідовують наслідки атаки.

    Повідомлення про постраждалу дитину з’явилося близько 20:00, коли повітряна тривога в області ще тривала. Влада закликала мешканців Київщини не залишати укриття до офіційного відбою та не ігнорувати повідомлення про рух ворожих безпілотників.

    Що відомо про стан дівчинки

    Офіційно повідомляється, що у семирічної дівчинки діагностували акубаротравму. Інших подробиць про її стан, необхідність госпіталізації або місце лікування станом на вечір 17 вересня влада не оприлюднювала.

    Акубаротравма може виникати внаслідок впливу потужної вибухової хвилі на органи слуху. Проте оцінювати тяжкість конкретної травми дитини без офіційної інформації медиків не можна.

    Тимур Ткаченко обмежився повідомленням про те, що медична допомога дівчинці вже надається.

    Інформації про інших поранених саме під час цієї вечірньої атаки у Бучанському районі на момент публікації не було.

    Пошкоджені будинки та автомобіль

    Наслідки атаки цього разу зафіксували переважно у житловому секторі.

    За даними Київської ОВА, пошкоджено три приватні домоволодіння та автомобіль. Детальної інформації про характер руйнувань — чи йдеться про вибиті вікна, пошкоджені дахи, фасади або прямі влучання — на момент перших офіційних повідомлень не оприлюднювали.

    Так само поки не уточнюється конкретний населений пункт Бучанського району, де сталася подія.

    Це важливо, оскільки в умовах повітряної атаки місцева влада нерідко обмежує детальну інформацію до завершення роботи рятувальників та військових.

    Повітряна тривога почалася ще до повідомлення про наслідки

    Увечері на Київщині фіксували рух російських ударних безпілотників.

    Київська обласна військова адміністрація повідомляла про загрозу БпЛА та роботу сил протиповітряної оборони. Тривоги оголошували, зокрема, у районах області, а мешканців просили залишатися в укриттях і не публікувати фото чи відео роботи ППО.

    Водночас офіційних даних про кількість дронів, які російські війська застосували саме під час вечірньої хвилі атаки на Київську область, на момент повідомлення про постраждалу дитину не було.

    Так само не повідомлялося, чи пошкодження в Бучанському районі спричинили пряме влучання безпілотника або падіння уламків збитої цілі.

    Тому робити такі висновки без офіційних даних наразі не варто.

    Київ і область пережили масовану атаку ще вночі

    Вечірня атака стала продовженням надзвичайно важкої доби для столиці та Київщини.

    У ніч проти 17 вересня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні із застосуванням безпілотників та ракет різних типів. За даними Повітряних сил, російські війська застосували 157 ударних безпілотників і ракет, а сили ППО знешкодили 131 дрон. Влучання або падіння уламків фіксували на десятках локацій.

    Одним із головних напрямків удару був Київ.

    У столиці російська атака пошкодила житлові будинки, офісні та інші об’єкти. Кількість постраждалих протягом ранку зростала, серед поранених були діти.

    Nenka.info вже писала про наслідки цієї нічної атаки у матеріалі «Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ». Станом на ранок серед постраждалих у столиці були 10-річна дівчинка та 12-річний хлопчик.

    Тобто ввечері того самого дня до переліку постраждалих від російських атак у столичному регіоні додалася ще одна дитина — вже у Київській області.

    Бучанський район не вперше опиняється під ударом

    Бучанський район протягом останніх місяців неодноразово зазнавав наслідків російських атак.

    Наприкінці серпня після удару та подальшої детонації в селі Мила масштабні пошкодження отримала житлова забудова. За попередніми оцінками, йшлося майже про 300 пошкоджених об’єктів нерухомості. Про наслідки тієї атаки Nenka.info писала в матеріалі «Масштабна розруха під Києвом: через детонацію в Милій пошкоджено майже 300 будинків, а збитки сягають мільйонів».

    Ще раніше серйозні руйнування фіксували у Вишневому, де після російського удару тривала повторна детонація. Тоді небезпечна ситуація зберігалася кілька годин, а місцевих мешканців евакуйовували з прилеглої території.

    Діти регулярно стають жертвами російських ударів

    Історія семирічної дівчинки — не поодинокий випадок.

    Лише кілька днів тому Nenka.info розповідала про 12-річну Ясміну, яка зазнала тяжкого уламкового поранення під час російської атаки на Київ 3 вересня. Уламок пройшов крізь автомобіль, у якому перебувала дитина, пошкодив печінку та велику вену. Лікарям «Охматдиту» вдалося врятувати дівчинку після складної операції. Детальніше — у матеріалі «Уламок пройшов крізь авто й печінку: в “Охматдиті” врятували 12-річну дівчинку після атаки РФ».

    Під час інших масованих атак на Київщині серед постраждалих також були діти. Зокрема, в одному з попередніх великих ударів по регіону повідомлялося про поранення дев’ятимісячної дитини.

    Чому влада постійно просить залишатися в укриттях

    У Київській ОВА після вечірньої атаки знову наголосили на необхідності перебувати в укриттях до завершення повітряної тривоги.

    Ризик для цивільних існує не лише безпосередньо в момент удару. Небезпеку становлять уламки збитих безпілотників, вибухова хвиля, пожежі та можливі повторні атаки.

    Саме тому влада також закликає не виходити на вулицю одразу після звуку вибуху і не наближатися до місць падіння уламків.

    Окремо мешканців просять не фотографувати роботу ППО та не публікувати інформацію про місце її розташування чи напрямок роботи під час атаки.

    Інформація про наслідки ще може змінитися

    Станом на вечір 17 вересня підтверджено: у Бучанському районі постраждала семирічна дівчинка, у якої діагностували акубаротравму, пошкоджено три приватні будинки та один автомобіль.

    Екстрені служби продовжують роботу.

    Водночас обстеження території після дронових атак може тривати кілька годин. Частину пошкоджень виявляють уже після завершення повітряної тривоги, тому офіційні цифри щодо кількості пошкоджених об’єктів можуть уточнюватися.

    На момент підготовки матеріалу влада не повідомляла про загиблих унаслідок саме цієї вечірньої атаки на Бучанський район.

    Так само немає офіційної інформації про тип російських дронів, кількість запущених цілей та точну причину пошкодження будинків.

    Тому головними підтвердженими фактами залишаються травмування дитини, пошкодження цивільного майна та продовження роботи служб на місці.

  • ЄС готує Україні найпотужнішу зимову допомогу: Patriot, енергетика і сотні мільйонів євро

    ЄС готує Україні найпотужнішу зимову допомогу: Patriot, енергетика і сотні мільйонів євро

    Європейський Союз готує для України масштабне посилення підтримки напередодні опалювального сезону 2026–2027 років. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС має намір надати Україні найпотужнішу за час повномасштабної війни допомогу для проходження зими, яка, за її оцінкою, може стати найскладнішою від початку російського вторгнення.

    Про це фон дер Ляєн заявила 16 вересня під час виступу в Європейському парламенті у Страсбурзі. Єврокомісія оприлюднила повний текст промови на своєму офіційному сайті.

    Допомога має охопити одразу кілька напрямів: гуманітарну підтримку населення, відновлення та посилення електро- і теплопостачання, закупівлю енергетичного обладнання, розвиток децентралізованої генерації та зміцнення української протиповітряної оборони.

    Окремий акцент Брюссель робить на системах Patriot і ракетах-перехоплювачах, необхідних для захисту енергетичних об’єктів від російських ракетних атак.

    €920 млн на енергетику перед зимою

    Підготовка до нинішньої зими розпочалася задовго до вересня.

    Ще 24 лютого Урсула фон дер Ляєн під час візиту до Києва оголосила про спеціальний Winter Energy Plan 2026–2027 під назвою «Repair, Rebuild, Restart» — «Відремонтувати, відбудувати, перезапустити».

    На реалізацію плану передбачено 920 млн євро. Його мета — стабілізувати українську енергосистему після російських атак.

    Єврокомісія називає кілька основних напрямів використання коштів.

    Йдеться про ремонт і модернізацію електричних мереж, відновлення пошкоджених електростанцій, забезпечення стабільної передачі електроенергії країною та прискорення розвитку децентралізованої генерації.

    Офіційна сторінка Єврокомісії щодо енергетичної співпраці з Україною також підтверджує, що план охоплює відновлення мереж, теплоенергетику, енергоефективність та розподілене виробництво електроенергії.

    Окремо ЄС раніше виділив ще 100 млн євро термінової допомоги, зокрема на генератори та гуманітарні потреби.

    ЄС уже передав понад 11 тисяч генераторів

    Допомога не обмежується грошима.

    За даними Європейської комісії, від початку повномасштабної війни країни ЄС передали Україні понад 11 тисяч генераторів. Близько тисячі з них було доставлено лише у січні 2026 року.

    Європейський механізм цивільного захисту залишається одним із головних каналів постачання енергетичного обладнання.

    Єврокомісія повідомляла, що через цей механізм лише за один із останніх періодів 149 партій доставили майже 2400 тонн обладнання, яке допомогло відновити електропостачання приблизно для мільйона людей.

    Паралельно працює Фонд підтримки енергетики України. За інформацією Єврокомісії, з моменту створення через нього вдалося залучити вже понад 2 млрд євро.

    Як раніше писала Nenka.info, міжнародні партнери продовжують робити нові внески до Фонду. Зокрема, Естонія збільшила свою допомогу українському енергосектору, а кошти спрямовують на обладнання, необхідне для ремонту пошкодженої інфраструктури.

    Про масштаб регіональних закупівель свідчить і ситуація на Сумщині. Nenka.info повідомляла, що для області погодили майже €55 млн на енергетичне обладнання. Частина контрактів уже укладена, ще частина проходить тендерні процедури.

    Patriot мають стати ще одним елементом «зимового щита»

    Захистити відремонтовану енергетичну систему неможливо без ППО.

    Саме тому фон дер Ляєн окремо наголосила на необхідності пришвидшити постачання Україні ракет-перехоплювачів для Patriot.

    У вересні Єврокомісія підтвердила фінансування закупівель засобів протиповітряної та протиракетної оборони в межах масштабної європейської позики Україні.

    11 вересня Єврокомісія повідомила про схвалення ще 6,1 млрд євро на закупівлю оборонної продукції. Серед пріоритетів прямо названі системи ППО і ПРО, ракети, боєприпаси, безпілотники та засоби радіоелектронної боротьби.

    Фон дер Ляєн тоді окремо заявила, що рішення дозволить Україні закуповувати необхідне обладнання Patriot для посилення захисту неба.

    Nenka.info раніше писала, що Україна планує масштабне поповнення арсеналу Patriot і замовляє до 1000 ракет-перехоплювачів. Через тривалі строки виробництва Київ одночасно просить союзників передати близько 300 ракет із наявних запасів уже зараз.

    За даними цього ж матеріалу, країни ЄС погодили закупівлю американських ракет-перехоплювачів приблизно на 3,2 млрд євро в рамках загального кредитного механізму ЄС.

    Що таке позика на €90 млрд

    Оборонне фінансування є частиною значно більшого пакета.

    Європейський Союз створив для України механізм Ukraine Support Loan обсягом до 90 млрд євро на 2026–2027 роки.

    Єврокомісія розділила його на дві великі частини: 60 млрд євро передбачено для оборонних потреб України, а ще 30 млрд євро — для бюджетної підтримки, роботи державних установ та базових державних послуг.

    Перші кошти з цієї програми вже надходять Україні.

    25 червня ЄС перерахував 3,2 млрд євро першого траншу макрофінансової допомоги. Паралельно Єврокомісія розпочала фінансування окремого 6-мільярдного пакета для виробництва та закупівлі дронів.

    Nenka.info писала про це в матеріалі «€3,2 млрд уже в Україні: ЄС зробив гучний фінансовий крок, а далі — ще €6 млрд на дрони».

    Чому в ЄС очікують складної зими

    У Брюсселі пов’язують необхідність масштабної зимової підтримки насамперед із продовженням російських атак на енергетичну інфраструктуру.

    7 вересня Єврокомісія публічно заявляла, що Росія знову б’є по енергетичних об’єктах України, намагаючись зробити зимовий період максимально важким для населення.

    Тому допомога формується одразу у двох напрямках.

    Перший — відновити й зробити стійкішою саму енергосистему: ремонтувати електростанції та мережі, збільшувати децентралізоване виробництво електроенергії, створювати резерви генераторів і обладнання.

    Другий — захищати ці об’єкти від повторних атак за допомогою Patriot, інших систем ППО, радарів та ракет-перехоплювачів.

    Саме поєднання цих двох напрямів пояснює, чому зимова підтримка вже не обмежується традиційною гуманітарною допомогою.

    Допомога буде не лише для енергетиків

    Ще один великий напрям — безпосередня підтримка цивільного населення.

    За даними ЄС, протягом минулої зими десятки тисяч українців отримували обігрівачі, матеріали для утеплення пошкоджених будинків та грошову допомогу для проведення термінових ремонтів.

    Європейські гуманітарні програми фінансують ремонт вікон, теплоізоляцію житла, обігрів, резервні джерела електроживлення та підтримку громад, де централізоване енергопостачання залишається нестабільним.

    Тож оголошена фон дер Ляєн підтримка складається не з одного нового «зимового пакета», а з комплексу вже запущених і нових програм: €920 млн на Winter Energy Plan, термінова гуманітарна допомога, обладнання через механізм цивільного захисту, понад €2 млрд залучених через Фонд підтримки енергетики та мільярдні оборонні закупівлі в рамках €90-мільярдної позики.

    Головним завданням на найближчі місяці стає швидкість поставок. Особливо це стосується ракет до Patriot: фінансування вже погоджується і виділяється, але Україна наполягає, що перехоплювачі потрібні до початку та під час сезону масованих атак, а не після його завершення.

    Саме тому фон дер Ляєн у вересні наголосила на необхідності терміново доставляти вже погоджене обладнання. Для України ця зима має стати перевіркою не лише стійкості енергосистеми, а й того, наскільки швидко європейські рішення перетворюються на реальні генератори, трансформатори, ракети та системи ППО.

  • Росія вже знищила й пошкодила понад 500 локомотивів: Сибіга терміново звернувся до партнерів

    Росія вже знищила й пошкодила понад 500 локомотивів: Сибіга терміново звернувся до партнерів

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав міжнародних партнерів терміново допомогти Україні локомотивами та фінансуванням для закупівлі нової техніки на тлі систематичних російських ударів по залізничній інфраструктурі. За його словами, від початку повномасштабного вторгнення Росія пошкодила або повністю знищила понад 500 українських локомотивів, причому більше половини цих втрат припали лише на 2026 рік. У ніч проти 15 вересня черговий російський удар припав по залізничній інфраструктурі поблизу польського кордону у Волинській області, де було безпосередньо уражено ще один локомотив.

    Сибіга наголосив, що Росія цілеспрямовано намагається підірвати українську логістику по всій країні. Залізниця при цьому залишається однією з ключових систем життєзабезпечення України: нею евакуюють цивільних із прифронтових районів, перевозять критично важливі вантажі, продовольство, зерно, гуманітарну допомогу та інші необхідні товари. Саме тому Київ звернувся до партнерів із проханням допомогти знайти локомотиви, сумісні з українською шириною колії 1520 мм, а також надати фінансування для прискорення закупівлі нових машин.

    Проблема ускладнюється тим, що більшість країн Європейського Союзу використовують стандартну колію шириною 1435 мм. Українська ж залізнична мережа побудована переважно під стандарт 1520 мм, тому не кожен європейський локомотив можна швидко поставити на українські маршрути. Це значно звужує коло потенційних постачальників і робить пошук техніки складнішим.

    Останні російські атаки показують, що залізниця стала однією з пріоритетних цілей. 13 вересня Росія вдарила по локомотиву пасажирського поїзда неподалік кордону з Польщею. В «Укрзалізниці» тоді припускали, що ціллю безпілотника міг бути поїзд, яким пересувалися дипломати та політики. До цього російські удари вже неодноразово припадали по станціях, коліях, локомотивних депо, енергетичній інфраструктурі та рухомому складу.

    На відміну від пошкодженої ділянки колії, яку в багатьох випадках можна відносно швидко відновити, знищення локомотива має довготривалі наслідки. Це складна і дорога техніка, яку неможливо оперативно замінити. Один втрачений локомотив може вплинути одразу на кілька маршрутів, особливо якщо йдеться про вантажні або евакуаційні перевезення. Саме тому цифра у понад 500 пошкоджених або знищених машин виглядає особливо тривожно.

    Для України залізниця має критичне значення ще й через обмежені можливості морського та повітряного сполучення. Після початку повномасштабної війни вона стала головною транспортною артерією для евакуації, внутрішньої логістики, експорту та доставки вантажів до кордонів ЄС. У перші місяці великої війни саме залізницею були евакуйовані мільйони людей, а надалі мережа стала ключовим елементом стійкості держави.

    У цьому контексті звернення Сибіги має не символічний, а суто практичний характер. Україні потрібні не лише системи ППО для захисту інфраструктури, а й заміна вже втраченої техніки. При цьому необхідні як електровози, так і тепловози. Останні особливо важливі в умовах атак на енергетичну систему, адже вони можуть працювати на неелектрифікованих ділянках або там, де пошкоджена контактна мережа.

    Сибіга наголосив, що підтримка стабільної роботи української залізниці допоможе уникнути гуманітарної кризи та зміцнить стійкість країни в умовах війни. Якщо дефіцит локомотивів зростатиме, це може безпосередньо вплинути на евакуацію населення, регулярність пасажирських перевезень, постачання продуктів, логістику промисловості та експорт.

    Фактично йдеться вже не просто про транспортну проблему, а про питання національної безпеки. Росія намагається бити не лише по коліях і станціях, а й по самій здатності України підтримувати рух поїздів. Саме тому Київ закликає партнерів діяти швидко: знайти сумісні локомотиви, допомогти з їх передачею та профінансувати закупівлю нової техніки.

    За нинішніх темпів російських атак питання відновлення локомотивного парку може стати одним із найскладніших для «Укрзалізниці». Якщо раніше головним завданням було оперативно ремонтувати колії, мости та контактну мережу після обстрілів, то тепер дедалі гостріше постає проблема фізичної нестачі тягового рухомого складу.

    І саме оприлюднена Сибігою цифра — понад 500 пошкоджених або знищених локомотивів — показує масштаб проблеми. Більше половини з них Україна втратила лише цього року, що свідчить про різке посилення російських атак на залізничну логістику.

  • Передачу грецьких Patriot Україні остаточно закрили через позицію Греції щодо Туреччини

    Передачу грецьких Patriot Україні остаточно закрили через позицію Греції щодо Туреччини

    Влітку 2026-го в європейських столицях знову заговорили про грецькі Patriot. Київ запросив до 200 ракет PAC-2 із запасів ВПС Греції, союзники обговорювали схему продажу через Норвегію, Kathimerini посилалася на «обізнані джерела». Офіційного підтвердження ні Афіни, ні Київ не дали. До вересня передачі не було.
    Питання закрите не влітку. Його закрили ще на перших переговорах кілька років тому. За відомостями, які отримала редакція, грецька сторона тоді прямо сформулювала умову: без гарантій захисту від Туреччини ракети не підуть. Таких гарантій ніхто не дав і дати не може. Тому всі подальші сюжети про «можливу передачу» залишалися політичною фікцією.
    Греція тримає шість батарей Patriot — переважно PAC-2 з пусковими M901, придбаними на рубежі 1990–2000-х. Вони вбудовані в національну ППО разом із S-300PMU-1 на Криті. Прем’єр Кіріакос Міцотакіс ще в квітні 2024 року сказав публічно: «Греція не відправить ні S-300, ні Patriot в Україну». Системи «критичні для нашого стримування». Урядовий представник Павлос Маринакіс тоді ж відкинув повідомлення Financial Times про тиск на саміті в Брюсселі: нічого, що хоча б віддалено послабить стримувальний потенціал, зроблено не буде.
    Стримування тут має конкретного адресата. Туреччина залишається для Афін головною військовою загрозою всередині НАТО: невирішене Егейське питання, casus belli Анкари щодо розширення територіальних вод, спори про демілітаризований статус островів Додеканесу за Лозанною 1923 року і Паризьким договором 1947 року. Коли в березні 2026-го Греція висунула Patriot на Карпатос — між Критом і турецьким узбережжям — турецьке МЗС і міноборони заявили протест. Афіни відповіли, що претензії «необґрунтовані», оборона не обговорюється. Влітку батарею перенесли на Суду.
    Сама логіка спору не змінилася. Ніхто із союзників не запропонував Греції те, що вона просила від самого початку: заміну, яка закривала б турецький напрямок так само, як Patriot закриває його зараз. Американські гарантії безпеки і фінансові пакети, про які раніше писала грецька преса, залишалися надто загальними. Заміна «потім» для Генштабу в Афінах заміною не вважається.
    Греція при цьому не стоїть осторонь допомоги Києву. З 2022 року вона передала техніку і боєприпаси, зокрема ракети Crotale і Sea Sparrow, коли ці системи вже втрачали цінність для власних сил. Одна батарея Patriot з 2021 року стоїть у Саудівській Аравії біля нафтопереробної інфраструктури. Повернення цієї батареї додому обговорювали, але не як крок до передачі Україні. Афіни наголошують: внесок уже є. Знімати шар, який тримає егейський напрямок, вони не будуть.
    Липневий запит на 200 PAC-2 — ракети з майже 23-річним терміном служби — виглядав як компроміс: не батареї, а боєкомплект, частину якого українська сторона вважала близькою до кінця ресурсу. Навіть цей варіант уперся в ту саму стіну. PAC-2 слабші проти балістики, якою живе українська ППО. Для Греції це все одно боєзапас власної системи. Норвезька «прокладка» не знімала військового наслідку для Афін.

  • Масований повітряний террор: Росія планує застосувати близько 3000 ударних БПЛА проти України протягом найближчої доби

    Масований повітряний террор: Росія планує застосувати близько 3000 ударних БПЛА проти України протягом найближчої доби

    Російська федерація готується здійснити рекордну за масштабами повітряну атаки на території України, виставивши на бойові позиції тисячі безпілотних літальних апаратів. За даними розвідки та профільних військових моніторингових платформ, агресор має намір задіяти близько 3 000 ударних дронів для завдання масованих ударів протягом наступних 24 годин.

    Безпрецедентне навантаження на систему протиповітряної оборони

    Така кількість безпілотників свідчить про повну переорієнтацію військово-промислового комплексу РФ на масове виробництво дронів-камікадзе та спробу створити колосальне навантаження на українську систему ППО. Військові експерти зазначають, що подібна інтенсивність атак спрямована на виснаження запасів зенітних ракет, ураження об’єктів критичної інфраструктури, насамперед енергетики, а також на створення психологічного тиску на цивільне населення в тилових та прифронтових регіонах.

    Сили оборони України переведені в режим максимальної бойової готовності. Мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби (РЕБ) та сили зенітно-ракетних військ готуються до відбиття однієї з найпотужніших повітряних навал за весь час повномасштабної війни. Громадян закликають неухильно дотримуватися правил безпеки під час оголошення повітряної тривоги та перебувати в укриттях.

     

  • Канада погодила великий пакет ППО для України: Зеленський назвав допомогу критичною перед зимою

    Канада погодила великий пакет ППО для України: Зеленський назвав допомогу критичною перед зимою

    Канада погодила надання Україні нового значного пакета допомоги для посилення протиповітряної оборони, а також підтримку енергетичного сектору напередодні нового зимового сезону. Про це президент України Володимир Зеленський заявив 10 вересня у Калгарі перед переговорами з прем’єр-міністром Канади Марком Карні. Точний склад пакета та обсяги допомоги поки не розкриваються, однак глава держави назвав рішення Оттави критично важливим для України на тлі посилення російських повітряних атак.

    «Це дуже важливий пакет протиповітряної оборони. Це критично», — сказав Зеленський журналістам у Канаді. Водночас президент не уточнив, які саме системи, боєприпаси чи інше обладнання увійдуть до нової допомоги. Не розкриваються поки і деталі канадської підтримки української енергетики.

    Переговори проходять у момент, коли питання ППО знову опинилося серед головних зовнішньополітичних пріоритетів Києва. За даними Reuters, Україна відчуває критичний дефіцит американських перехоплювачів Patriot, здатних протидіяти російським балістичним ракетам. Одночасно Москва нарощує атаки ракетами та безпілотниками, а українська влада попереджає партнерів про необхідність заздалегідь підготуватися до можливих ударів по енергетичній інфраструктурі взимку.

    Сам Зеленський ще після прибуття до Канади прямо назвав захист українського неба і підготовку країни до зими центральними темами поїздки. За його словами, під час візиту заплановані домовленості, які мають закріпити стратегічний рівень відносин між Києвом та Оттавою на роки вперед. Президент наголосив, що сторони говоритимуть про посилення стійкості України, підтримку населення та забезпечення необхідних оборонних можливостей.

    Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська перебувають у Канаді з 9 до 11 вересня. Програма передбачає заходи в Калгарі, Торонто та Норт-Беї. Крім того, український президент має виступити перед членами канадського уряду під час урядового форуму в Банфі. Офіс прем’єра Канади заздалегідь заявляв, що переговори будуть зосереджені на оборонній, економічній та енергетичній співпраці, а також на подальшій підтримці відновлення України.

    У Калгарі графік переговорів передбачає окрему зустріч Зеленського з Карні, церемонію підписання документів та спільне спілкування з журналістами. За офіційним розкладом канадського прем’єра, зустріч мала розпочатися о 9:00 за місцевим часом, підписання — о 10:30, а спільна пресконференція — о 10:50. Які саме документи мають бути підписані, уряд Канади у попередньому анонсі не уточнив.

    Карні зі свого боку вже заявив, що Оттава планує і надалі допомагати Києву протидіяти російським атакам. Канадський прем’єр також підтвердив підтримку прагнення України вступити до НАТО та Європейського Союзу. Канада залишається одним із найбільших партнерів України: від початку повномасштабного російського вторгнення вона взяла на себе зобов’язання щодо допомоги на суму понад 25,5 млрд канадських доларів, з яких більш як 8,5 млрд припадають на військову підтримку.

    Нинішні домовленості не є першим великим пакетом Канади цього року. У липні під час зустрічі Зеленського та Карні на саміті НАТО в Анкарі українська сторона повідомляла про пакет підтримки обсягом $900 млн. Тоді Зеленський також назвав ППО найбільшим дефіцитом України. Карні пояснював, що допомога розрахована на найближчі місяці та включає військову техніку, боєприпаси й іншу підтримку на додачу до засобів протиповітряної оборони.

    Окремо в межах канадських військових зобов’язань цього року було оголошено про сотні мільйонів доларів на боєприпаси та бронетехніку. Зокрема, Канада спрямовувала 475 млн на закупівлю боєприпасів, майже 400 млн — на виготовлення 35 броньованих машин канадського виробництва і ще 50 млн — на технологічне та інженерне обладнання для України. Загальний обсяг канадської військової підтримки України, оголошеної на 2026 рік, становив близько 2,8 млрд.

    Київ паралельно намагається збільшити запаси ракет до систем Patriot через інших партнерів. Міністр оборони України Євгеній Хмара цього тижня повідомив, що Україна за підтримки партнерів контрактує близько тисячі ракет Patriot. Однак значна частина цих боєприпасів має надійти лише протягом наступних років, тому Київ просить союзників передавати ракети безпосередньо зі своїх наявних запасів уже зараз.

    Посилення ППО особливо важливе на тлі очікуваної зимової кампанії Росії проти української енергетики. Останніми днями ця тема звучить фактично на всіх ключових переговорах Зеленського. 9 вересня президент обговорював повітряну оборону й підготовку до зими з партнерами дорогою до Канади, а раніше Німеччина підтвердила надання додаткових ракет для українських систем ППО.

    Саме тому канадський пакет може мати для України значення не лише як чергова військова поставка. Йдеться про спробу створити запас засобів захисту перед періодом, коли Росія традиційно концентрує удари на електростанціях, підстанціях та іншій критичній інфраструктурі. Додатковий блок підтримки енергетики може стати другою частиною цієї стратегії — поряд із безпосереднім посиленням українського неба.

    При цьому головна інтрига переговорів у Калгарі поки залишається нерозкритою: що саме увійде до нового пакета ППО. Станом на момент перших заяв Зеленського ні Київ, ні Оттава не повідомляли конкретну кількість ракет, назви систем чи вартість нового пакета. Тому твердження про передачу конкретно Patriot або певної кількості ракет наразі було б передчасним. Більше деталей очікується після церемонії підписання та спільної пресконференції Зеленського і Карні.

  • Зброя і допомога перед зимою: Буданов провів важливі переговори у Латвії

    Зброя і допомога перед зимою: Буданов провів важливі переговори у Латвії

    Керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час робочого візиту до Риги провів переговори з прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом. У центрі розмови опинилися одразу два напрями, які Київ вважає критичними найближчими місяцями: подальше військове посилення України та підготовка енергосистеми до нового опалювального сезону. Окремо сторони говорили про співпрацю оборонних підприємств і поглиблення партнерства між Україною та Латвією на тлі тривалої російської агресії.

    За словами Буданова, Україна розраховує на продовження військової співпраці з Ригою та розширення контактів між оборонними індустріями двох держав. Водночас напередодні зими Київ зацікавлений у тому, щоб уже погоджене або підготовлене Латвією енергетичне обладнання надходило якомога швидше. Керівник ОП наголосив, що питання передачі такої техніки зараз необхідно прискорити.

    Такий акцент має конкретне підґрунтя. Латвія вже реалізує окрему програму допомоги українській енергетиці. У квітні уряд країни ухвалив рішення передати Чернігівській області 48 стаціонарних дизельних генераторів загальною вартістю близько 1,2 млн євро, включно з витратами на доставку. Обладнання призначене для відновлення критичної інфраструктури та забезпечення безперервності енергопостачання. У липні латвійське Міністерство економіки повідомляло, що початок поставок вдалося перенести з середини вересня на більш ранній термін.

    Це не перша енергетична допомога Риги. За даними латвійського уряду, станом на початок 2026 року гуманітарна та державна підтримка України з боку Латвії перевищувала 92 млн євро. До неї входили генератори, трансформатори, медичне обладнання та інша техніка для критичної інфраструктури. Під час одного з візитів до України латвійська сторона також повідомляла про передачу обладнання для теплоелектростанцій, генераторів і трансформаторів.

    Для України ця тема набуває особливого значення саме напередодні осінньо-зимового періоду. Росія протягом війни систематично атакує електростанції, підстанції, теплову генерацію та інші елементи енергетичної системи. Тому Київ на переговорах із партнерами паралельно просить як додаткові засоби протиповітряної оборони, так і резервне енергетичне обладнання, яке дозволяє швидше відновлювати електро- і теплопостачання після ударів.

    Не менш важливою частиною переговорів Буданова з Кулбергсом стала оборона. Латвія залишається одним із партнерів, які витрачають на військову підтримку України значну частку власної економіки. Міністерство оборони країни підтвердило, що у 2026 році військова допомога Україні становитиме понад 0,25% латвійського ВВП. Крім цього, Рига вже зробила внесок у розмірі 17 млн євро до натовської ініціативи PURL, через яку союзники фінансують закупівлю пріоритетного озброєння для України.

    Усього з 2022-го до 2025 року військова підтримка, надана Латвією Україні, сягнула приблизно 665 млн євро. Вона включала озброєння та військову техніку, підготовку українських військовослужбовців, закупівлі продукції латвійської оборонної промисловості та внески до міжнародних механізмів допомоги. У 2026 році одним із центральних напрямів залишаються безпілотники та засоби боротьби з ними. Латвія також продовжує відігравати провідну роль у Коаліції дронів.

    Фактично нинішня зустріч Буданова і Кулбергса продовжує домовленості, які Київ і Рига оформили ще влітку. 9 червня Володимир Зеленський і новопризначений на той момент прем’єр Латвії Андріс Кулбергс підписали в Таллінні так звану Drone Deal. Документ передбачає співпрацю у сфері безпілотників, протиповітряної та протиракетної оборони, постачання оборонної продукції, фінансування українського виробництва та обмін технологіями й бойовим досвідом.

    Паралельно Україна й Латвія уклали ширшу угоду про оборонне співробітництво на десять років із можливістю продовження. Вона передбачає спільне виробництво, локалізацію технологій, передачу експертизи, співпрацю щодо безпілотних систем та ППО, а також взаємодію у сфері розвідки. Латвійське Міністерство оборони повідомляло, що протягом перших двох років дії документа Рига планує спрямувати приблизно 110 млн євро на реалізацію його цілей.

    Тож слова Буданова про розширення партнерства між оборонними індустріями не є лише загальною дипломатичною заявою. Обидві країни вже створили юридичну основу, яка дозволяє закуповувати продукцію латвійських виробників для України, фінансувати українські підприємства, запускати спільне виробництво й обмінюватися технологіями.

    Причому просто зараз Міністерство оборони Латвії формує окремий каталог продукції своєї військової промисловості для потреб України. Українська сторона зможе визначити в ньому необхідні системи й технології, після чого Рига оцінюватиме можливість їх закупівлі в межах військової допомоги. Заявки латвійських підприємств до каталогу приймаються до 14 вересня.

    Візит Буданова до Риги при цьому значно ширший за одну зустріч із прем’єром. Напередодні, 9 вересня, керівник Офісу президента провів переговори з міністром оборони Латвії Райвісом Мелнісом. Латвійська сторона називала серед тем регіональну безпеку, військову допомогу Україні та партнерство оборонних промисловостей. Також було заплановано участь обох посадовців у дискусії Riga Conference, присвяченій тому, як бойовий досвід України може бути інтегрований у планування НАТО.

    Ще одна зустріч має відбутися вже на найвищому державному рівні. В офіційному календарі президента Латвії Едгарса Рінкевичса на 10 вересня значиться зустріч із Кирилом Будановим у Ризькому замку о 13:00. Це свідчить про те, що нинішній візит охоплює одразу політичний, військовий та безпековий рівні латвійського керівництва.

    Під час розмови з Кулбергсом Буданов також заявив, що російська агресія давно перестала бути виключно проблемою України. Цей мотив добре вписується в нинішню політику самої Латвії. Як країна НАТО з безпосереднім кордоном із Росією, вона останніми роками різко збільшує витрати на оборону, посилює східний кордон, нарощує ППО та системи боротьби з безпілотниками. З 2 вересня до 8 жовтня по всій країні проходять масштабні навчання Namejs 2026, де особливу увагу приділяють застосуванню дронів і протидії безпілотним системам, причому під час планування прямо враховується український бойовий досвід.

    Символічне місце для переговорів Буданова та Кулбергса теж привернуло увагу. Розмова відбулася в Ризькому мотормузеї, до створення якого безпосередньо причетний батько нинішнього прем’єра Латвії Віктор Кулбергс. Саме він очолював латвійський Клуб антикварних автомобілів і був одним із головних ініціаторів створення музею, який відкрився у 1989 році.

    Буданов використав експозицію з автомобілями радянських керівників як політичну метафору, порівнявши долю радянської імперії з перспективами сучасної Росії. Зокрема, він звернув увагу на пошкоджений Rolls-Royce, пов’язаний із Леонідом Брежнєвим, і завершив допис тезою про те, що імперії, побудовані на агресії та ілюзіях, зрештою залишаються без майбутнього.

    Водночас історичну деталь про сам Rolls-Royce варто подавати обережно. У популярній версії автомобіль часто називають розбитою машиною Брежнєва, однак існують дані, що в ДТП насправді потрапив не сам радянський генсек, а водій радянської служби охорони. Тому слова Буданова про цей експонат коректніше сприймати як політичну метафору, а не точний опис обставин старої аварії.

    Нинішні переговори в Ризі показують, що напередодні зими Україна намагається одночасно закрити дві вразливі зони — захист неба й стійкість енергосистеми. Від Латвії Київ очікує не лише продовження постачання зброї та дронів, а й швидшої передачі обладнання, необхідного для роботи критичної інфраструктури. А підписані раніше довгострокові угоди означають, що співпраця поступово переходить від окремих пакетів допомоги до спільного виробництва, технологічного обміну й постійного партнерства оборонних підприємств.

  • У найближчі дні київські АЗС можуть стати новою ціллю російських дронів

    У найближчі дні київські АЗС можуть стати новою ціллю російських дронів

    На широких проспектах Києва заправки залишаються одними з найбільш відкритих точок у міській тканині. Саме такі об’єкти — без щільної забудови навколо, з довгими під’їзними шляхами і резервуарами на видноті — називають найбільш уразливими найближчими днями. За відомостями, отриманими редакцією від джерела, російські дрони можуть націлитися на столичні АЗС уже найближчими днями. Точні адреси не називаються. Йдеться про станції на відкритому просторі вздовж широких доріг.

    Кампанія проти українських заправок триває з весни. До серпня, за даними галузевих аналітиків і міжнародних розслідувань, кількість уражених об’єктів перевищила двісті. Удари почалися в прифронтових областях — Сумській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській — і поступово зміщувалися на захід. У червні–липні фіксували по кілька атак на добу. Серед постраждалих — мережі «Укрнафти», WOG, OKKO та регіональні оператори. Мотив очевидний обом сторонам. Українські дальні дрони з початку 2026 року системно били по російських НПЗ.

    Наприкінці літа в Росії виник найсерйозніший паливний дефіцит від часів розпаду СРСР: експортні обмеження, імпорт бензину з Індії, черги і нормування в десятках регіонів. Відповідь Москви змістилася на українську роздрібну мережу — місця, куди щодня приїжджають цивільні. Російські джерела говорять про «логістику ЗСУ». Українські офіційні особи та оператори мереж називають це терором проти мирного населення: заправка — одна з небагатьох точок, де людина змушена зупинитися на відкритому місці. У самому Києві донедавна станції страждали рідше, ніж в області чи на сході.

    Але ніч із 7 на 8 вересня вже включила АЗС до списку пошкоджених об’єктів столиці разом із житловими будинками, складами, школою і супермаркетом. У той самий період Київська область ввела нові обов’язкові вимоги: протоколи дій під час тривоги, ревізія оповіщення і укриттів, жорсткий порядок паркування. Мета — не допустити скупчення машин біля резервуарів і зберегти проїзд для рятувальників і спецтехніки. Рішення ухвалили після серії ударів по інфраструктурі регіону. Тактика змінилася і за часом доби. З кінця серпня Росія перейшла до майже безперервних хвиль реактивних «Шахедів» та їхніх модифікацій по Києву — не лише вночі.

    Денні атаки 8 і 9 вересня вже зачепили житлові висотки в Дарницькому та Дніпровському районах, склади, склади біля житлових комплексів. Відкрита заправка на широкій магістралі в таких умовах стає ціллю з доброю оптикою і меншою ймовірністю наштовхнутися на міські перешкоди для наведення. Паливний ринок Києва поки тримається. Ціни на А-95 і дизель коливються у звичному діапазоні, великі мережі продовжують роботу. Але оператори вже адаптуються: частина станцій у прифронтових зонах закривається на ніч, ставить сітки, вимикає зовнішнє освітлення. У столиці такі заходи ще не стали масовими. Якщо попередження нашого джерела підтвердиться, першим ризиком стане не дефіцит як такий, а локальні зупинки продажів і зростання навантаження на станції, що лишилися.

    Російська сторона не коментує конкретні плани щодо київських АЗС. Українська влада публічно не підтверджує і не спростовує інформацію про найближчі цілі. Відкриті дані показують лише те, що вже сталося: розширення географії ударів по паливній роздрібній мережі та посилення правил безпеки саме тоді, коли денні дрони стали буденністю над столицею. Наступні дні покажуть, чи залишиться це попередження оцінкою ризику, чи перейде в нову серію ударів по найпомітніших об’єктах на головних дорогах міста.

  • «Літак Зеленського ледь не збив дрон»: у Норвегії різко уточнили гучну заяву — що насправді сталося в Молдові

    «Літак Зеленського ледь не збив дрон»: у Норвегії різко уточнили гучну заяву — що насправді сталося в Молдові

    Гучна заява прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гар Стьоре про те, що літак президента України Володимира Зеленського нібито ледь не був уражений дроном під час вильоту з Молдови, отримала суттєве уточнення. Підтверджені на цей момент дані свідчать: російський безпілотник справді порушив повітряний простір Молдови, через загрозу влада тимчасово обмежувала польоти, а виліт українського президента до Осло затримали. Водночас доказів того, що дрон справді перебував безпосередньо біля президентського літака або що зіткнення було неминучим, оприлюднено не було. У канцелярії норвезького прем’єра пізніше визнали, що невідомо, наскільки близько безпілотники перебували до борту Зеленського.

    Спочатку Стьоре, коментуючи поїздку українського президента до Норвегії, заявив державному мовнику NRK, що літак Зеленського «майже був уражений дроном», коли мав вилітати з Молдови. Прем’єр використав цей епізод як приклад небезпеки, з якою постійно стикається глава держави, що перебуває у війні з Росією. Проте Стьоре не пояснив, звідки отримав інформацію про настільки близьке зближення дрона з літаком, а також не назвав відстань між ними. Саме відсутність цих деталей згодом стала принциповою, коли почала з’являтися точніша хронологія подій.

    Після резонансу канцелярія прем’єр-міністра Норвегії надала NRK значно обережніше пояснення. Там зазначили, що 8 вересня в повітряному просторі Молдови справді існувала загроза через безпілотники, і саме вона призвела до затримки літака Зеленського, який прямував до Осло. Водночас у канцелярії прямо вказали: невідомо, наскільки близько дрони перебували до президентського борту. Отже, підтверджений епізод стосується передусім закриття повітряного простору та затримки рейсу, а не доведеного «майже зіткнення».

    Ще обережнішою виявилася реакція української сторони. Джерело в Офісі президента України, на яке посилається AFP, назвало твердження про безпосередню небезпеку для Зеленського «перебільшеним». За його словами, у Молдові була оголошена тривога після того, як російський дрон увійшов до повітряного простору Молдови, а згодом — Румунії. Тобто сам факт небезпечного польоту російського безпілотника не заперечується, однак твердження, що саме літак українського президента опинився за крок від зіткнення, українська сторона не підтвердила.

    Молдовська влада тим часом оприлюднила детальну хронологію. Системи спостереження Національної армії Молдови 8 вересня о 16:20 зафіксували безпілотний апарат, який увійшов у повітряний простір країни з боку України. Попередньо його ідентифікували як дрон типу Shahed. Апарат рухався через придністровський сектор у напрямку Бендер, а о 16:32 — уже в напрямку Кишинева. О 16:36 його зафіксували біля населеного пункту Бєленешть у Ніспоренському районі, після чого він продовжив рух на захід. О 16:37 дрон залишив молдовський повітряний простір поблизу Загаранчі та попрямував у бік румунського повіту Ясси.

    Через небезпеку приблизно о 16:30 влада Молдови обмежила використання повітряного простору в центральній частині країни. Речник уряду Думітру Чоріч повідомив, що рішення ухвалили саме для захисту цивільних літаків, які перебували в небі або мали здійснити рейси. Через обмеження затримали три вильоти та чотири прибуття. Одним із затриманих рейсів був літак президента України. Таким чином, Зеленський не був єдиним пасажиром, чий рейс змінив графік через дронову загрозу.

    На цьому маршрут безпілотника не завершився. Румунське Міністерство національної оборони підтвердило, що о 16:33 його радари бачили повітряну ціль на захід від Кишинева, яка рухалася в напрямку Румунії. О 16:37 вона увійшла до румунського повітряного простору приблизно за 30 кілометрів на південний схід від Ясс. Уже о 16:39 для контролю ситуації в повітря підняли два винищувачі F-18 Повітряно-космічних сил Іспанії, які виконували місію посиленої повітряної поліції НАТО з авіабази Міхаїл Когелнічану.

    У Румунії траєкторію дрона відстежували далі. Системи попередження RO-Alert активували для кількох повітів. О 17:02 румунські радари втратили контакт із ціллю в районі між повітами Ясси та Ботошані, а вже о 17:08 безпілотник знову виявили над територією Молдови. Пізніше румунська влада повідомила, що апарат повернувся до сусідньої країни та зрештою впав приблизно за 25 кілометрів на схід від румунського кордону.

    Молдовські джерела повідомляли, що після повернення з боку Румунії той самий дрон рухався на північ країни. Його сигнал зникав біля Кобані в Глоденському районі, потім апарат знову виявили неподалік Дрокії. Востаннє на радарі його фіксували приблизно о 17:14 у районі Стурзовки. О 17:26 служба 112 отримала повідомлення про падіння невеликого літального апарата біля села Міхейленій-Векь у Ришканському районі. Після падіння зайнялася суха рослинність і виникло кілька осередків пожежі, але людей не було травмовано.

    Саме падіння дрона відбулося далеко від міжнародного аеропорту Кишинева. За даними молдовського уряду, йдеться приблизно про 160 кілометрів. Після отримання підтвердження, що безпілотник упав, обмеження для авіації почали знімати. Уряд Молдови зазначив, що саме через ці заходи безпеки борт Зеленського вилетів пізніше, ніж планувалося.

    Відкриті дані FlightAware підтверджують затримку. Український урядовий Airbus A319 із реєстраційним номером UR-ABA 8 вересня виконував рейс із Кишинева до Oslo Gardermoen. Фактичний виліт зафіксований приблизно о 17:57 за молдовським часом, а посадку в Норвегії — близько 19:43 за місцевим часом. В Осло Зеленський і перша леді Олена Зеленська зійшли саме з цього літака, що також зафіксували норвезькі фотографи.

    Президент України прибув до Норвегії для участі в церемонії прощання з королем Гаральдом V, який помер 28 серпня у віці 89 років після 35 років на престолі. Державний похорон відбувся 9 вересня в кафедральному соборі Осло. Зеленський разом з Оленою Зеленською взяв участь у процесії від Королівського палацу до собору поряд із членами норвезької королівської родини, монархами та керівниками інших держав.

    Поїздка мала не лише церемоніальну частину. У Норвегії Зеленський провів переговори з Йонасом Гар Стьоре, міністром фінансів і колишнім генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом та міністром закордонних справ Еспеном Бартом Ейде. Однією з центральних тем стала потреба України в посиленні протиповітряної оборони. Стьоре наголошував, що Україна має критичну потребу в ППО та іншій військовій підтримці перед складним зимовим періодом. Також українська сторона повідомляла про обговорення проєкту FREYJA, спрямованого на створення європейської системи протиракетної оборони.

    Інцидент над Молдовою водночас виявився значно масштабнішим за історію одного президентського літака. Російський дрон пройшов через повітряний простір одразу двох європейських країн, спричинив обмеження цивільних польотів у Молдові, призупинення операцій в аеропорту Ясс та підняття бойових винищувачів НАТО в Румунії. Молдовська президентка Мая Санду назвала такі вторгнення серйозною загрозою життю людей. Reuters також зазначає, що російські безпілотники вже неодноразово опинялися на молдовській території на тлі масштабних атак РФ проти України.

    До того ж інцидент стався на тлі нового загострення біля українсько-молдовського кордону. У ніч проти 9 вересня безпілотники атакували український пункт пропуску «Старокозаче» навпроти молдовської Тудори. Прикордонна поліція Молдови підтвердила, що один дрон атакував інфраструктуру пункту, ще два безпілотники впали поблизу на українській території, після чого роботу переходу тимчасово зупинили.

    Таким чином, основна частина історії підтверджується: 8 вересня російський безпілотник порушив повітряний простір Молдови та Румунії, через загрозу тимчасово обмежували цивільні польоти, а літак Володимира Зеленського справді вилетів із Кишинева із затримкою. Однак початкове формулювання норвезького прем’єра про те, що дрон «майже влучив» у президентський літак, залишається без оприлюднених доказів щодо дистанції або реальної загрози зіткнення. Канцелярія самого Стьоре згодом уточнила, що достеменно невідомо, наскільки близько дрон перебував до борту, а джерело в українському президентстві назвало твердження про безпосередню небезпеку для Зеленського перебільшеним. Тому наразі коректніше говорити про серйозну дронову загрозу, яка призвела до закриття повітряного простору та затримки президентського рейсу, а не про підтверджену спробу атаки або майже зіткнення літака з безпілотником.