Khreshchatyknews.com

Позначка: ППО

  • Німеччина готова передати Україні додаткові ракети для Patriot

    Німеччина готова передати Україні додаткові ракети для Patriot

    Німеччина планує відправити Україні ще п’ять ракет-перехоплювачів PAC-3, які використовуються в зенітно-ракетних комплексах Patriot. Про це заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус після засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн».

    За словами Пісторіуса, Берлін готовий надати додаткові ракети за умови, що інші країни сумарно забезпечать ще 30 перехоплювачів цього типу.

    «Німеччина збирається відправити 5 додаткових перехоплювачів PAC-3 до України, якщо інші країни нададуть загалом 30 PAC-3. Ми всі знаємо, що це про збереження життя. Захист неба — це один із пріоритетів нашої підтримки», — наголосив він.

    Міністр також нагадав, що Німеччина вже передала Україні п’ять із дванадцяти систем Patriot, а також поставила системи IRIS-T.

    Водночас міністр оборони України Михайло Федоров повідомив, що країни-учасниці Контактної групи анонсували загальну допомогу Україні на суму 38 мільярдів доларів. Значна частина нових пакетів підтримки спрямована на посилення протиповітряної оборони, розвиток безпілотних систем, формування дроново-штурмових підрозділів, а також на засоби глибокого ураження та дрони-перехоплювачі.

    За словами Федорова, структура допомоги змінюється — дедалі більше ресурсів спрямовується саме на високотехнологічні системи, здатні ефективно протидіяти сучасним загрозам.

  • Запит на ППО проігнорували: що насправді відбулося у Давосі

    Запит на ППО проігнорували: що насправді відбулося у Давосі

    Попри очікування Києва, повноцінних переговорів між українською стороною та Дональдом Трампом у Давосі фактично не відбулося. За інформацією джерел з Офісу президента, контакт обмежився жорстким політичним сигналом, який у Києві сприйняли як черговий ультиматум, а не як початок діалогу.

    За словами співрозмовників, розрахунок на предметну розмову щодо безпекової підтримки України не справдився. Зокрема, прохання Володимира Зеленського про додаткові ракети для систем протиповітряної оборони залишилося без відповіді. Американська сторона не дала жодних зобов’язань і не запропонувала альтернативних рішень.

    У Банковій визнають, що формат зустрічей у Давосі радше продемонстрував зміну підходу Вашингтона. Українські аргументи щодо критичної потреби в ППО не стали предметом обговорення, натомість Києву окреслили політичні рамки, в яких він має діяти надалі.

    За оцінками джерел, мова йшла не про підтримку в умовах війни, а про вимоги, виконання яких розглядається як передумова для будь-яких майбутніх домовленостей. Такий тон у Києві сприйняли як сигнал про охолодження відносин і перехід до більш жорсткої моделі тиску.

    Особливе роздратування викликало те, що питання захисту українського неба фактично випало з порядку денного. У ситуації постійних ракетних атак відсутність реакції на запит щодо ППО розцінюють як політичний жест, а не технічну паузу.

    В Офісі президента не приховують, що підсумки Давоса стали холодним душем. Там очікували хоча б символічних сигналів підтримки, однак замість цього отримали чітке розуміння: у найближчій перспективі Україні доведеться готуватися до складніших переговорів і жорсткіших умов.

  • РФ атакувала Україну балістичною ракетою з полігону Капустин Яр

    РФ атакувала Україну балістичною ракетою з полігону Капустин Яр

    Росія завдала удару по Україні балістичною ракетою середньої дальності, запущеною з полігону Капустин Яр в Астраханській області. Про це повідомили у Повітряних силах Збройних сил України.

    Як зазначають у ПС ЗСУ, у ніч на 9 січня противник здійснив одну з наймасованіших комбінованих атак за останній час. Загалом радіотехнічні війська виявили та супроводили 278 засобів повітряного нападу, серед яких 36 ракет різних типів та 242 безпілотники.

    Силам протиповітряної оборони вдалося знищити 244 повітряні цілі. Основним напрямком удару стала Київська область. Під атакою перебували об’єкти критичної інфраструктури. Водночас зафіксовано влучання на 19 локаціях, що свідчить про значну інтенсивність обстрілу.

    У Повітряних силах підтвердили застосування однієї балістичної ракети середньої дальності. Запуск було здійснено о 23:47. Повітряна ціль рухалася по балістичній траєкторії зі швидкістю близько 13 тисяч кілометрів на годину.

    Відомо, що на полігоні Капустин Яр базується ракетний комплекс «Орєшнік». Водночас у Повітряному командуванні «Захід» зазначили, що точний тип ракети буде встановлено після детального вивчення всіх її елементів.

    Українські військові наголошують: попри надскладні умови та масованість атаки, система ППО продемонструвала високу ефективність, запобігши значно більшим руйнуванням і жертвам серед цивільного населення.

  • Велика Британія посилила ППО України новими зенітними комплексами

    Велика Британія посилила ППО України новими зенітними комплексами

    Велика Британія суттєво посилила протиповітряну оборону України, передавши сучасні зенітні комплекси ближньої та дальньої дії. На озброєння українських підрозділів уже надійшли всі 13 оперативних систем Raven, а також розпочато постачання новітніх комплексів Gravehawk.

    За словами міністра у справах ветеранів Великої Британії Ела Карнса, всі комплекси Raven вже розгорнуті в українських силах і використовуються для захисту від повітряних загроз у прифронтових районах. Ці системи призначені для ураження безпілотників, літаків і вертольотів безпосередньо поблизу лінії бойових дій.

    Raven використовує адаптовані авіаційні ракети AIM-132 ASRAAM, які запускаються з наземних платформ. Однією з ключових переваг комплексу є висока мобільність і швидке розгортання, що дозволяє оперативно реагувати на зміну повітряної обстановки. Водночас система має обмежені можливості для перехоплення крилатих ракет.

    Паралельно Лондон розпочав передачу Україні систем Gravehawk, які призначені для захисту від далекобійних ударів, зокрема по об’єктах критичної інфраструктури. Наразі українська сторона вже отримала два прототипи цих комплексів. Загалом контракт передбачає постачання ще 15 систем, перша партія з яких має надійти найближчим часом.

    Очікується, що Gravehawk стане важливим елементом протиповітряної оборони великих міст і енергетичних об’єктів. Комплекс орієнтований насамперед на боротьбу з ударними безпілотниками, зокрема типу «Шахед», але також здатний протидіяти літакам, гелікоптерам і потенційно крилатим ракетам.

    Постачання Raven і Gravehawk входять до зимового пакета посилення української ППО загальною вартістю 600 млн фунтів стерлінгів. У межах цього пакета Україна також має отримати автоматизовані турелі для знищення російських дронів. У Лондоні наголошують, що ці рішення є відповіддю на системні атаки Росії по українській енергетичній інфраструктурі.

  • Рівень збиття «Шахедів» падає: окупанти дедалі частіше влучають по енергетиці

    Рівень збиття «Шахедів» падає: окупанти дедалі частіше влучають по енергетиці

    Росія суттєво вдосконалила ударні дрони типу «Шахед», тоді як Україна досі не створила цілісної концепції протидії цим засобам ураження. Про це заявив авіаексперт і аналітик Костянтин Криволап в етері Radio NV, наголосивши, що ефективність збиття дронів за останній рік різко знизилася.

    За словами Криволапа, на початку масштабного застосування «шахедів» українська система ППО демонструвала результативність на рівні близько 85%. Попри окремі жертви, тодішні атаки не призводили до критичних руйнувань енергетичної чи цивільної інфраструктури. Експерт пояснює це тим, що перші модифікації дронів були значно простішими.

    Однак ситуація кардинально змінилася після того, як Росія суттєво модернізувала безпілотники. Улітку, за словами фахівця, рівень збиття інколи падав до 30–50%, а під час останніх масованих ударів ворогу дедалі частіше вдається досягати заданих цілей.

    Криволап зауважує, що це вже має прямий вплив на енергетичну систему України. За його словами, атаки дедалі частіше спрямовані саме на критичні об’єкти, і результати говорять самі за себе.

    «Окупанти влучають туди, куди їм треба. Фахівці вже кажуть, що ще кілька таких серйозних ударів — і незрозуміло, що ми будемо робити з енергетикою», — наголосив експерт.

    Він пов’язує ситуацію не лише з технологічним прогресом РФ, а й із відсутністю державної політики щодо боротьби з «Шахедами». За його словами, Україна досі не має комплексного плану, який би визначав, як саме захищати електроенергію, тепло та інші критично важливі ресурси від атак дронів.

  • Україна готує історичну оборонну угоду з Францією, що посилить авіацію і ППО

    Україна готує історичну оборонну угоду з Францією, що посилить авіацію і ППО

    Україна фіналізує нову «історичну угоду» з Францією, яка має суттєво посилити бойову авіацію, протиповітряну оборону та загальні оборонні спроможності держави. Про це президент Володимир Зеленський заявив у своєму зверненні в неділю, 16 листопада.

    За словами глави держави, документ уже підготовлений і буде підписаний завтра. Франція раніше передавала Україні винищувачі Mirage 2000 та бере участь у посиленні української ППО, тож нова угода розглядається Києвом як логічне продовження оборонного партнерства.

    «Історичну угоду підготували з Францією. Буде значне посилення нашої авіації, нашого захисту неба, наших інших оборонних спроможностей. Це те, що дійсно допомагає Україні захищатись і досягати наших цілей», – наголосив Зеленський.

    Очікується, що угода охоплюватиме не лише постачання літаків, а й нові пакети підтримки ППО та боєприпасів, що вписується у загальну стратегію Києва – посилити саме захист неба на тлі масованих російських ракетно-дронових атак. За даними ЗМІ, йдеться про додаткові системи повітряної оборони та поглиблення співпраці у сфері бойової авіації.

    Окремо президент нагадав, що цього тижня північні та балтійські країни погодили виділення 500 мільйонів доларів у межах програми PURL для закупівлі американського озброєння, зокрема систем Patriot, що також буде спрямовано на посилення української ППО.

    Окрім французького напрямку, Зеленський анонсував на вівторок свій візит до Іспанії. Мета – домовленості щодо додаткових систем протиповітряної оборони та ракет до них.

    «Ще одна сильна країна приєдналася до партнерів та ініціатив, які нам реально допомагають. Найголовніші наші цілі сьогодні – це ППО, ракети для ППО. І після кожного російського удару ми забезпечуємо відновлення наших сил. Це непросто, але ми це робимо», – зазначив президент.

    2 листопада Зеленський вже повідомляв, що Німеччина передала Україні додаткову кількість зенітних ракетних комплексів Patriot, про що сторони домовлялися впродовж тривалого часу. Цей крок, за оцінками військових експертів, був важливим елементом нарощення ешелонованої оборони неба.

    Експерти з авіації та ППО неодноразово наголошували, що збільшення кількості ударних дронів типу «Шахед», якими Росія атакує українські міста, вимагає розвитку локальних та гнучких систем протиповітряної оборони, а також інтеграції авіації у єдиний контур захисту. За словами фахівців, РФ будує захищені майданчики для запуску дронів навколо українських кордонів, що збільшує інтенсивність і варіативність ударів.

    На цьому тлі будь-які угоди, що стосуються авіації й ППО, розглядаються Києвом як можливість не лише збільшити кількість систем і ракет, а й вивести оборону на новий технологічний рівень – зокрема завдяки сучасним винищувачам, інтегрованим з системами протиракетної оборони.

  • Тимур Ткаченко заявив, що Київрада планує бюджет без коштів на ППО і дрони

    Тимур Ткаченко заявив, що Київрада планує бюджет без коштів на ППО і дрони

    Київрада готується переглянути бюджет столиці, але без жодної гривні на оборону. Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко назвав це «дуже тривожним дзвінком» і публічно звернувся до депутатів із вимогою змінити пріоритети. Про це він повідомив у своєму Telegram, повідомляють українські ЗМІ.

    За словами Ткаченка, Київська міська рада планує 6 листопада розглянути коригування бюджету столиці обсягом понад 5 мільярдів гривень. Йдеться про перерозподіл коштів у середині року. Але в проєкті немає жодного окремого пункту, який стосувався б підтримки Збройних сил України, посилення протиповітряної оборони, закупівлі засобів перехоплення дронів або захисту критичної інфраструктури.

    «Така ситуація – це дуже тривожний дзвінок», – заявив начальник КМВА. Він наголосив, що під час воєнного стану оборона міста, ППО й безпека киян мають бути безумовним пріоритетом, і додав, що відсутність видатків на ці потреби виглядає як сигнал про те, що міська влада не ставить оборонні потреби у першу чергу.

    Ткаченко повідомив, що підготував офіційне звернення до всіх фракцій Київради. Він вимагає переглянути структуру витрат і закласти фінансування безпеки міста. Зокрема, він пропонує спрямувати доступні ресурси на посилення систем перехоплення ворожих дронів, підтримку добровольчих формувань територіальної громади, які залучаються до завдань ППО, а також на мотиваційні виплати.

    Окремо Ткаченко звернувся до мера Києва Віталія Кличка. Начальник КМВА закликав міського голову «припинити приховувати оборонні витрати від суспільства та військових» і публічно показати, які саме статті бюджету реально спрямовані на захист столиці.

    «Є реальні потреби, які не можна ігнорувати. Місто має діяти відкрито та відповідально», – заявив він.

    Ця заява відбувається на тлі постійних нічних атак дронами й ракетами по Києву, а також публічних суперечок між військовою адміністрацією міста та командою мера щодо розподілу коштів. Раніше, у січні 2025 року, Кличко заявляв, що Київрада спрямовує понад 5 млрд грн на підтримку сил оборони та безпеки, включно з міськими програмами посилення захисту столиці.

    Ткаченко ж зараз наполягає, що у запропонованих змінах до бюджету на 6 листопада таких видатків немає — і це, за його словами, неприпустимо в умовах війни.

  • Глава МЗС Німеччини закликав Захід «мобілізувати всі сили», щоб Україна вистояла взимку

    Глава МЗС Німеччини закликав Захід «мобілізувати всі сили», щоб Україна вистояла взимку

    Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль закликав західних партнерів посилити допомогу Україні напередодні зимового періоду, який він назвав «вирішальним». За словами очільника МЗС ФРН, ключове завдання союзників зараз — не допустити виснаження української оборони та забезпечити стабільність української енергосистеми після масованих ударів Росії. Ці заяви пролунали після його переговорів у Брюсселі, де Вадефуль зустрічався, зокрема, із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та високою представницею ЄС із закордонних справ Каею Каллас.

    «Ця зима має вирішальне значення. Україна повинна зберегти здатність до оборони», — наголосив Вадефуль. За його словами, в межах так званої «коаліції охочих» союзники вже обговорювали необхідність «мобілізувати всі сили, щоб Україна змогла вистояти цієї зими». На думку глави МЗС ФРН, Німеччина тут має «особливу відповідальність», і Україна «в будь-який момент може розраховувати» на Берлін.

    Контекст заяв Вадефуля напряму пов’язаний із ударами Росії по українській енергетичній інфраструктурі напередодні опалювального сезону. Мета цих атак — залишити Україну без світла й тепла в холодний період. Саме загроза масованих блекаутів і спроби РФ повторити тактику енергетичного терору роблять питання ППО, ремонтних потужностей і резервних джерел енергії таким чутливим у військовій дипломатії ЄС та НАТО. Це вже не лише тема фронту, а тема виживання тилу — лікарень, теплопостачання і критичної інфраструктури.

    Окремо глава МЗС Німеччини акцентував на політичному вимірі підтримки: після зустрічі з головною дипломаткою ЄС Каею Каллас він заявив про потребу «посилити тиск на Путіна».

    «Ми повинні посилити тиск на Путіна й відстоювати наші європейські цінності — бути об’єднаними і готовими нести відповідальність за мир у рамках міцного європейського партнерства», — написав Вадефуль у X (колишній Twitter). Він підкреслив, що йдеться не лише про оборонну допомогу Україні, а й про політичну стійкість Європи в умовах відкритої агресії РФ.

    Після розмови з генсеком НАТО Марком Рютте Вадефуль також дав публічний сигнал про консолідацію Заходу. За його словами, Європа і НАТО «сильні, коли діють як єдине ціле», і саме тому союзники нарощують підтримку України — як у військовому вимірі, так і в енергетичній безпеці перед зимою. Це узгоджується з позицією чинного німецького уряду: Берлін, попри внутрішні дискусії щодо обсягів озброєння, не приховує, що бере на себе роль одного з ключових донорів обороноздатності України.

    У ширшому політичному плані заява Вадефуля — це також сигнал Москві. Німеччина публічно демонструє, що не втомилася від війни: попри вартість підтримки України, Берлін готовий не лише доставляти техніку і засоби захисту, а й підтримувати санкційний тиск на Росію. Заяви міністра про «особливу відповідальність» ФРН відображають курс уряду на те, що без сильної України не буде безпеки для Європейського Союзу.

    Паралельно із заявами Німеччини, сусіди України роблять кроки в енергетичній сфері. Молдова та Румунія погодилися знизити вдвічі тариф на транзит газу в Україну на опалювальний сезон 2025–2026 років, щоб допомогти Києву пройти зиму зі стабільнішим ресурсом. Це рішення важливе як фінансово, так і технічно: дешевший транзит означає менший тиск на українську ГТС і легший доступ до палива для генерації тепла. Такий крок прямо підсилює стійкість тилу. Це особливо критично на тлі російських атак по ТЕС і підстанціях.

    Крім того, британський прем’єр-міністр Кір Стармер нещодавно заявив, що після зміни риторики Дональда Трампа щодо України позиції Києва «стали кращими». Лондон трактує це як ознаку того, що підтримка України з боку ключових західних столиць не розвалюється, а навпаки — стає більш скоординованою й жорсткішою до Кремля. У британській інтерпретації нинішній курс Заходу вже має «відчутний вплив» на російську економіку, яка платить усе більшу ціну за війну. Така риторика покликана одночасно заспокоїти внутрішню аудиторію союзників і показати Москві, що «зима візьме не Київ, а рубль».

    Фактично міністр закордонних справ Німеччини робить дві речі.
    Перше — готує суспільства ЄС і НАТО до того, що підтримка України цієї зими буде не просто гуманітарною, а оборонною і дорогою.
    Друге — публічно бере на себе роль «лобіста України» в усерединієвропейських дискусіях напередодні холодів: від ППО і боєприпасів до енергоресурсів і відновлення пошкодженої інфраструктури.

    Підсумок простий: Берлін каже вголос, що якщо Україна витримає цю зиму, то стратегічна мета Кремля — зламати її холодом і блекаутами — провалиться.

  • Західна допомога Україні скорочується — що відомо

    Західна допомога Україні скорочується — що відомо

    Як пише швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung, військова підтримка України з боку Заходу помітно зменшилася. За матеріалами видання, Сполучені Штати — найпотужніший донор — з моменту інавгурації Дональда Трампа не виділяли допомоги, і це створило помітний дефіцит, який Європі вдалося частково компенсувати лише у першій половині року.

    Проте влітку європейські зобов’язання скоротилися на 57% порівняно з першим півріччям — із середніх €3,8 млрд до €1,9 млрд на місяць. Загалом щомісячна військова допомога всіх донорів у другому кварталі була приблизно на 40% нижчою, ніж у першій половині року. Цей розрив особливо помітний у постачанні багатоствольних ракетних установок, артилерійських боєприпасів та систем ППО — озброєнь, що потребують великих технологічних і виробничих ресурсів.

    Ініціатива Purl, у рамках якої окремі країни НАТО купують зброю у США для передачі Україні, вже залучила мінімум 16 держав; серед тих, хто закупив озброєння — Данія, Норвегія, Швеція, Латвія, Німеччина, Нідерланди, Бельгія та Канада. Загальна сума таких закупок становить близько €1,9 млрд. При цьому Данія вирізняється тим, що віддала свої запаси артилерії і налагоджує прямі закупівлі у українських виробників.

    Матеріал також звертає увагу на регіональні відмінності: Південна Європа (Франція, Іспанія, Італія) демонструє більш стриману позицію в постачанні озброєнь, але водночас має відносно повні склади і потужні оборонні галузі; країни Балтії, Чехія чи Польща активніші у передачах, але їхні можливості обмежені ресурсами. Автори зазначають, що потенціал Європи для збільшення допомоги ще не вичерпано — порівняння з попередніми кризами показує, що ЄС і Брюссель можуть мобілізувати значні фінансові ресурси: фонд відновлення під час пандемії становив близько €810 млрд, під час єврокризи — близько €400 млрд, тоді як на сьогодні допомога Україні становить приблизно €215 млрд.

  • Перехоплювачі замість ракет: нова українська тактика проти масових атак

    Перехоплювачі замість ракет: нова українська тактика проти масових атак

    Те, що рік тому здавалося військовою фантастикою, сьогодні — реальність української оборони: недорогі квадрокоптери-перехоплювачі вже стали одним із важливих елементів захисту від масових атак ударних безпілотників. Ініціатива народилася з простої потреби — зекономити на дорогих ракетах ППО та дати відсіч хвилям «Шахедів» і подібних апаратів, коли традиційні засоби почали вичерпуватися.

    Перехоплювачі виготовляють різної конструкції — від маневрених планерів до апаратів з бойовою частиною — і їхня ціна вимірюється тисячами доларів, тоді як одна ракета ППО може коштувати мільйони. За даними виробників та волонтерських ініціатив, ці проєкти вже зафіксували сотні, іноді тисячі перехоплень; показники ефективності різняться — від кількох десятків до понад 80% у найкращих зразків. Це дає змогу економити дорогі боєприпаси для боротьби з крилатими та балістичними загрозами.

    Втім, перехоплення — це не лише апаратура, а й людський фактор. Пілоти перехоплювачів проходять жорсткий відбір і довготривале навчання; з тисяч студентів лише невелика частина опановує цю спеціалізацію на фронтовому рівні. До того ж суперництво технологій триває: противник модернізує свої ударні дрони, тож українські інженери вже працюють над новими поколіннями перехоплювачів і системами підтримки.

    Інновація привернула увагу НАТО — альянс і партнери докладають зусиль для масштабної кооперації і розробки недорогих спроможностей протидії безпілотникам. Якщо перехоплювачі доведуть стабільну ефективність у масштабі та масовому виробництві, це може змінити уявлення про доступні засоби протиповітряної оборони в епоху масових дрон-атак.