Позначка: ППО

  • Ігнат попередив про нові ракетні удари РФ

    Ігнат попередив про нові ракетні удари РФ

    Небезпека нових масованих ракетних ударів Росії по Україні найближчим часом зберігається, а характер останніх атак свідчить про збереження у противника значного ракетного та дронового потенціалу. Про це заявив начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі телеканалу «Новини.LIVE», коментуючи останню хвилю обстрілів та поточну тактику російських військ.

    За словами речника Повітряних сил, під час попередньої масованої атаки російська армія не застосовувала низку типів крилатих ракет, зокрема морського базування «Калібр» та наземного комплексу «Іскандер-К». Водночас основний акцент удару було зроблено на застосуванні стратегічної авіації, а також балістичних ракет типу «Іскандер-М», що вказує на гнучку зміну тактики комбінованих атак.

    Ігнат наголосив, що така структура ударів свідчить не про зменшення загрози, а про адаптацію російських сил до умов української протиповітряної оборони. За його словами, противник продовжує комбінувати різні засоби ураження, зокрема дрони-камікадзе, балістичні ракети та авіаційні засоби, намагаючись перевантажити систему ППО та ускладнити її роботу під час масованих атак.

    Окремо представник Повітряних сил підкреслив, що географія можливих пусків залишається широкою. Загроза може надходити як із напрямку Каспійського регіону, де базується стратегічна авіація РФ, так і з районів, пов’язаних із Чорноморським флотом Росії. Це, за його словами, ускладнює прогнозування конкретного часу та масштабу майбутніх атак.

    «Вірогідність подальших ударів зберігається. Точної інформації, чи планують вони нову атаку, зараз немає, але потрібно бути готовими до будь-яких сценаріїв, оскільки ворог такі удари не припиняє. І зараз дрони атакують на різних напрямках», — зазначив Ігнат.

    Його заява пролунала на тлі однієї з наймасштабніших атак останнього часу, що відбулася в ніч на 14 травня. Тоді Росія застосувала комбінований удар, використавши ракети різних типів і велику кількість ударних безпілотників. За офіційними даними, загалом по території України було випущено десятки ракет і сотні дронів, що стало черговим прикладом масованої повітряної атаки на критичну та цивільну інфраструктуру.

    Основною ціллю удару став Київ. У столиці один із влучань припав на житлову дев’ятиповерхівку, внаслідок чого було повністю зруйновано під’їзд будинку. Рятувальні служби протягом кількох годин працювали на місці трагедії, розбираючи завали та шукаючи людей, які могли залишатися під уламками.

    За попередніми даними, внаслідок атаки загинули щонайменше троє людей, понад 40 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Частина мешканців будинку вважається зниклими безвісти, тому пошуково-рятувальна операція триває. Медики та рятувальники працюють у посиленому режимі, а до ліквідації наслідків залучено додаткові підрозділи ДСНС.

    Окрім Києва, руйнування та пошкодження зафіксовані також у Київській області та низці інших регіонів України. Місцева влада повідомляє про пошкодження житлових будинків, інфраструктурних об’єктів і транспортної мережі. У кількох районах тривають аварійно-відновлювальні роботи, спрямовані на відновлення електро- та водопостачання.

    Українські військові зазначають, що останні атаки РФ демонструють збереження високої інтенсивності ракетного терору та готовність противника до повторних комбінованих ударів. Особливу увагу, за словами експертів, слід приділяти саме періодам між атаками, коли Росія накопичує боєприпаси та проводить підготовку до нових пусків.

    У Повітряних силах наголошують, що система протиповітряної оборони продовжує працювати в посиленому режимі, однак масштабність і різнотипність атак вимагають постійної готовності як військових, так і цивільного населення до сигналів повітряної тривоги.

    Українська влада та військові закликають громадян не ігнорувати попередження про небезпеку та оперативно прямувати до укриттів у разі оголошення повітряної тривоги, оскільки характер російських атак залишається непередбачуваним і може змінюватися в короткі терміни.

  • Київ під комбінованим ударом: зруйновані будинки, десятки постраждалих і загиблі

    Київ під комбінованим ударом: зруйновані будинки, десятки постраждалих і загиблі

    У ніч проти 14 травня Росія здійснила масштабну комбіновану атаку на Київ, застосувавши ракети та ударні безпілотники. Під масованим ударом опинилися одразу кілька районів столиці. Внаслідок обстрілу загинуло 8 людей, серед яких дитина, ще 44 отримали поранення різного ступеня тяжкості, 20 людей шукають. У місті зафіксовані значні руйнування житлової та цивільної інфраструктури.

    Про наслідки атаки повідомила Київська міська прокуратура. За даними слідства, вибухи, влучання та падіння уламків були зафіксовані у восьми районах столиці: Голосіївському, Дарницькому, Деснянському, Дніпровському, Оболонському, Печерському, Солом’янському та Шевченківському. Повітряна тривога у Києві тривала близько восьми годин поспіль.

    Найбільших руйнувань зазнали житлові квартали. Пошкоджено щонайменше 11 багатоповерхових будинків. В одному з них через вибухову хвилю та удар сталося часткове обвалення конструкцій. Рятувальники всю ніч розбирали завали та перевіряли, чи не залишилися під уламками люди. У дворах пошкоджених будинків вибито сотні вікон, зруйновано балкони та фасади, а припарковані поруч автомобілі вигоріли або були понівечені уламками.

    Загалом пошкоджено 27 автомобілів, два автосалони, дві автозаправні станції, бізнес-центр, супермаркет та станцію технічного обслуговування. У деяких районах після вибухів виникли пожежі. Вогонь охоплював як житлові приміщення, так і комерційні об’єкти. Через атаку у частині столиці тимчасово виникли перебої з електропостачанням та рухом транспорту.

    У прокуратурі уточнили, що загиблим є 30-річний чоловік із Дарницького району Києва. Він отримав смертельні травми під час атаки. Серед 32 постраждалих є немовля та співробітник поліції. Частину людей госпіталізували із численними осколковими пораненнями, травмами голови, переломами та опіками. Медики повідомляють, що деякі постраждалі перебувають у важкому стані.

    Очевидці розповідають, що вибухи у столиці лунали хвилями майже всю ніч. Мешканці кількох районів чули звуки роботи протиповітряної оборони, після чого в небі спалахували сильні вибухи. У соцмережах кияни публікували кадри пожеж, задимлення та пошкоджених житлових будинків.

    За попередньою інформацією, Росія застосувала комбіновану тактику атаки, одночасно запускаючи ударні дрони та ракети різних типів, щоб перевантажити систему протиповітряної оборони. Українські сили ППО працювали безперервно упродовж усієї повітряної тривоги. Частину повітряних цілей вдалося знищити, однак уламки збитих об’єктів падали у житлових районах, спричиняючи руйнування та пожежі.

    Після завершення атаки у місті почали працювати рятувальники, вибухотехніки, комунальні служби та правоохоронці. Біля пошкоджених будинків розгорнули штаби допомоги мешканцям. Людям надають тимчасове житло, психологічну підтримку та допомагають оформлювати компенсації за пошкоджене майно.

    Паралельно російська армія атакувала й Київську область. За інформацією місцевої влади, там постраждали семеро людей, серед яких одна дитина. У кількох громадах області пошкоджено приватні будинки, господарські споруди та автомобілі.

    У Київській міській прокуратурі наголосили, що всі факти руйнувань та загибелі цивільних документуються як черговий воєнний злочин Росії проти України. Слідчі та прокурори продовжують фіксувати наслідки удару та збирати докази для міжнародних судових інстанцій.

    Ця атака стала однією з наймасштабніших для Києва за останній час. Влада закликає мешканців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та під час обстрілів перебувати в укриттях, оскільки ризик нових ударів з боку Росії залишається високим.

  • Ужгород уперше атакували дрони: є влучання в критичну інфраструктуру

    Ужгород уперше атакували дрони: є влучання в критичну інфраструктуру

    Уперше з початку повномасштабної війни Ужгород зазнав атаки російських ударних безпілотників, унаслідок чого в місті пролунали вибухи та зафіксовано влучання по об’єктах критичної інфраструктури. Подія стала безпрецедентною для Закарпаття, адже регіон тривалий час вважався відносно тиловим і не перебував під регулярними ударами дронів-камікадзе.

    Близько 15:00 у Закарпатській області було оголошено повітряну тривогу через загрозу застосування російських безпілотників. Вже за годину ситуація почала стрімко загострюватися — у повітряному просторі регіону зафіксували рух ворожих БпЛА. Про це повідомив очільник Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослав Білецький, закликавши мешканців негайно прямувати в укриття та не ігнорувати сигнали тривоги.

    Паралельно Повітряні сили України повідомляли про зміну траєкторії дронів та їхній рух у напрямку різних населених пунктів області, зокрема Мукачева. Ситуація розвивалася динамічно, а кількість повітряних цілей у регіоні зростала.

    Близько 16:32 в Ужгороді пролунали перші вибухи. За даними журналіста Віталій Глагола, у місті було зафіксовано щонайменше кілька влучань. Попередньо один із російських дронів влучив в об’єкт критичної інфраструктури в районі мікрорайону Дравці. Ще один удар, за попередньою інформацією, припав на район мікрорайону Табла, де безпілотник міг уразити будівлю в промисловій зоні поблизу підприємства «Турбогаз Ужгород».

    Це підприємство спеціалізується на виробництві обладнання для нафтогазової галузі та енергетичної інфраструктури, зокрема для транспортування й зберігання енергоресурсів. Саме тому цей напрямок атаки розглядається як потенційно прицільний удар по промислових потужностях регіону.

    Окремо повідомлялося про ще один вибух у районі вулиці Карпатської України. У різних частинах міста протягом атаки було чутно роботу систем протиповітряної оборони та стрілецьку стрільбу, що свідчить про спроби збити або подавити інші дрони, які перебували в повітрі над містом.

    Після завершення активної фази повітряної тривоги міський голова Богдан Андріїв підтвердив, що Ужгород уперше з початку повномасштабного вторгнення Росії зазнав атаки ворожих безпілотників. За його словами, внаслідок ударів зафіксовано влучання в об’єкт критичної інфраструктури, однак, за попередніми даними, жертв і постраждалих серед цивільного населення немає.

    Водночас ситуація в регіоні залишалася напруженою і після ударів по обласному центру. Повідомлялося про нові повітряні цілі в межах Закарпатської області, а також про загрозу повторних атак. Зокрема, за даними місцевих джерел, дрони фіксувалися в напрямку Мукачева, що змусило систему ППО та екстрені служби продовжувати роботу в посиленому режимі.

    Під ударом опинилися й інші населені пункти області. У місті Свалява зафіксовано влучання в об’єкт енергетичної інфраструктури, після чого виникла пожежа. Місцеві служби були змушені оперативно реагувати на наслідки атаки, аби не допустити подальшого поширення вогню та можливих аварій у енергосистемі.

    Загалом, за словами керівництва області, це була наймасованіша атака на Закарпаття від початку повномасштабної війни. Вибухи фіксувалися одразу в кількох громадах, а повітряна тривога тривала протягом тривалого часу через постійну появу нових повітряних загроз.

    На тлі атаки місцева влада та військові адміністрації наголошували на необхідності суворо дотримуватися правил безпеки та не залишати укриттів до офіційного відбою тривоги. Наразі в Ужгороді та області продовжують працювати екстрені служби, які оцінюють масштаби руйнувань, перевіряють стан інфраструктури та ліквідовують наслідки ударів.

    Ситуація залишається контрольованою, однак наслідки атаки ще уточнюються, а регіон перебуває у стані підвищеної готовності через ризик повторних ударів.

  • Росія випустила тисячі ракет і “Шахедів”, але Україна вистояла: Федоров розкрив головну проблему ППО

    Росія випустила тисячі ракет і “Шахедів”, але Україна вистояла: Федоров розкрив головну проблему ППО

    Україна після однієї з найважчих зим від початку повномасштабної війни змогла досягти надзвичайно високих показників ефективності протиповітряної оборони. Сили ППО нині перехоплюють близько 90% російських ударних дронів типу “Шахед” та майже 80% крилатих ракет. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр та міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров після візиту до Києва міністра оборони Німеччини Борис Пісторіус.

    За словами Федорова, минула зима стала однією з найважчих для української енергетики та системи оборони. Росія майже вдвічі збільшила кількість комбінованих ударів по Україні, намагаючись повторити сценарій енергетичного терору попередніх років. За кілька місяців, як зазначив міністр, окупанти запустили понад тисячу балістичних і крилатих ракет та приблизно 27 тисяч дронів-камікадзе типу Shahed. Основною ціллю атак були енергетичні об’єкти, електропідстанції, ТЕС і критична інфраструктура, яку Росія намагалася вивести з ладу в період сильних морозів.

    Попри масштабний тиск, Україні вдалося уникнути катастрофічних блекаутів, а система ППО показала значно вищу ефективність, ніж прогнозували західні аналітики восени 2025 року. Візит Пісторіуса до Києва став не лише дипломатичним жестом підтримки, а й демонстрацією того, як саме Україна змогла адаптувати свою оборону до нової тактики російських атак.

    Німецькому міністру показали позиції так званої “малої ППО”, мобільні вогневі групи, системи боротьби з “Шахедами”, а також енергетичні об’єкти, які постраждали внаслідок російських ударів. За словами Федорова, саме поєднання класичних систем ППО, мобільних груп та новітніх технологій дозволило суттєво підвищити рівень перехоплення цілей.

    Особливу роль у захисті українського неба відіграють комплекси Patriot, які Україна отримала від партнерів. Саме вони дозволяють перехоплювати найнебезпечніші російські ракети, включно з окремими типами балістичних цілей. Німеччина стала одним із ключових партнерів у цьому напрямку. Берлін не лише передавав ракети для Patriot, а й фінансував механізм PURL — систему оперативного пошуку та передачі боєприпасів із запасів європейських країн у критичні моменти.

    Федоров наголосив, що кожна ракета для Patriot буквально рятувала життя українців і допомагала втримати енергосистему під час найважчих морозів. У Києві та інших містах України саме Patriot неодноразово перехоплювали російські “Кинджали” та інші високошвидкісні цілі, які Кремль вважав майже невразливими.

    Втім, попри успіхи, балістичні ракети залишаються найбільшою проблемою для української ППО. Якщо з “Шахедами” та крилатими ракетами українські сили вже навчилися ефективно боротися, то балістика потребує дорожчих і технологічно складніших систем перехоплення. Саме тому Україна зараз активно працює разом із Німеччиною та іншими партнерами над посиленням протибалістичного захисту.

    Йдеться не лише про додаткові батареї Patriot, а й про формування спільної європейської архітектури протиракетної оборони. На цьому тлі особливу увагу привертає співпраця німецького оборонного концерну Rheinmetall із компанією Destinus, які запускають у Європі виробництво нових крилатих ракет. У західних ЗМІ цей проєкт уже називають спробою створити альтернативу американським системам озброєння та зменшити залежність ЄС від США.

    Українська влада також дедалі більше робить ставку на технологічні рішення. У 2025–2026 роках Україна суттєво наростила власне виробництво дронів-перехоплювачів, систем радіоелектронної боротьби та автоматизованих платформ виявлення цілей. За словами військових експертів, саме масове використання дешевших технологічних рішень дозволило Україні значно ефективніше боротися з “Шахедами”, які Росія запускала практично щоночі.

    На цьому тлі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна “вийшла з найважчої зими у кращих позиціях”, а фронт нині стабілізовано. За його словами, рівень збиття російських дронів уже досяг приблизно 90%, що свідчить про адаптацію української системи оборони до нових умов війни.

    Однак у Росії також змінюють тактику. Останніми місяцями окупанти почали комбінувати атаки дронами та балістичними ракетами, намагаючись перевантажити українську ППО. Крім того, Москва активно модернізує “Шахеди”, роблячи їх менш помітними для радарів і стійкішими до РЕБ. Саме тому Україна постійно потребує нових систем ППО, ракет і технологій перехоплення.

    Візит Пісторіуса до Києва показав ще одну важливу річ: попри політичні суперечки всередині ЄС та дискусії у США щодо подальшої допомоги Україні, європейські країни дедалі більше усвідомлюють, що українська ППО сьогодні фактично захищає не лише Україну, а й східний фланг усієї Європи. Якщо Росії вдасться зламати українську систему протиповітряної оборони, наслідки для безпеки континенту можуть бути значно ширшими, ніж лише чергові удари по українських містах.

    Саме тому Україна та її партнери зараз роблять ставку не лише на кількість ракет чи батарей Patriot, а й на створення нової моделі оборони, де ключову роль відіграватимуть дрони, автоматизація, мобільні системи та інтеграція європейських оборонних технологій. І результати останньої зими свідчать: попри безпрецедентний російський тиск, ця модель починає працювати.

  • Зеленський і Пісторіус домовляються про новий рівень військової співпраці

    Зеленський і Пісторіус домовляються про новий рівень військової співпраці

    Президент України Володимир Зеленський 11 травня провів переговори з міністром оборони Німеччини Борис Пісторіус, який прибув до Києва з офіційним візитом. Головними темами зустрічі стали подальша військова підтримка України, розвиток спільного оборонного виробництва, посилення систем протиповітряної оборони, а також роль Європи у дипломатичному процесі для досягнення миру.

    Про результати переговорів Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі. За словами президента, від початку повномасштабного вторгнення Росії Німеччина вже надала Україні допомоги на понад 28,6 мільярда євро, ставши одним із найбільших партнерів Києва у сфері безпеки та оборони.

    “Це вагоме посилення нашого захисту”, — наголосив глава держави.

    Під час зустрічі сторони окремо зосередилися на темі спільного виробництва зброї та військових технологій. Зеленський повідомив, що Україна та Німеччина вже працюють над шістьма оборонними проєктами, які мають посилити український військово-промисловий комплекс та розширити виробничі можливості для забезпечення фронту.

    Президент підкреслив, що співпраця у сфері оборонної промисловості є стратегічною для обох країн, оскільки війна показала необхідність швидкого розвитку європейських виробничих потужностей та більшої незалежності у сфері безпеки.

    Окремо українська сторона запропонувала Німеччині формат співпраці Drone Deal — механізм, який передбачає масштабування виробництва безпілотних систем, розвиток технологій дронів та їхню інтеграцію у сучасну оборонну систему.

    “Ми вже можемо розраховувати на шість проєктів. Також на столі пропозиція України працювати з Німеччиною у форматі Drone Deal. Розраховуємо, що вдасться це реалізувати”, — заявив Зеленський.

    Тема безпілотників залишається однією з ключових у сучасній війні, оскільки дрони активно використовуються як для розвідки, так і для ударних операцій, захисту інфраструктури та протидії російським атакам. Україна останніми роками значно наростила власне виробництво безпілотних систем і намагається залучити європейських партнерів до спільного розвитку цієї галузі.

    Важливе місце під час переговорів посіло й питання посилення української протиповітряної оборони. Зеленський нагадав про домовленості, підписані у квітні, які передбачають додаткову підтримку української ППО.

    За словами президента, захист енергетичної інфраструктури залишається одним із головних пріоритетів, оскільки Росія продовжує використовувати ракетні та дронові атаки проти енергетичних об’єктів України.

    “Цінуємо наші домовленості щодо посилення протиповітряної оборони України, які підписали у квітні. Це важливо для захисту нашої енергетичної інфраструктури”, — сказав глава держави.

    Окремо Зеленський наголосив, що питання протиракетної та протиповітряної оборони виходить за межі лише української безпеки. На його думку, Європа має створювати власну систему колективного захисту від сучасних загроз, зокрема балістичних ракет.

    “Європа має бути самодостатньою в захисті від будь-яких загроз, особливо балістичних. Обговорили, як можемо рухатися в цьому напрямку”, — зазначив президент.

    Крім військових питань, сторони обговорили дипломатичний процес і можливі механізми досягнення миру. Зеленський наголосив, що роль Європи у цьому процесі є критично важливою не лише в контексті завершення війни, а й у питаннях післявоєнної відбудови України та формування нової архітектури безпеки на континенті.

    Президент підкреслив, що від позиції європейських держав залежатиме ефективність міжнародного тиску на Росію та майбутня стабільність у регіоні.

    Візит Бориса Пісторіуса до Києва відбувся на тлі подальшого розширення оборонного співробітництва між Україною та Німеччиною. За час повномасштабної війни Берлін став одним із головних постачальників військової допомоги Україні серед країн Європи.

    Німеччина передала Україні системи ППО Patriot та IRIS-T, бронетехніку, артилерію, боєприпаси, танки Leopard, інженерну техніку та інше озброєння. Також Берлін бере активну участь у програмах навчання українських військових.

    Окрім військової допомоги, Німеччина залишається одним із найбільших донорів фінансової та гуманітарної підтримки України. Берлін також активно долучається до підготовки програм повоєнної відбудови та підтримки української економіки.

    Сам Борис Пісторіус раніше неодноразово наголошував, що підтримка України є питанням безпеки всієї Європи. Він заявляв, що Німеччина продовжить допомагати Києву “стільки, скільки буде потрібно”, а розвиток спільного оборонного виробництва має стати одним із ключових напрямків європейської безпекової політики в найближчі роки.

  • Мільярд євро за ескадрилью: Україна може отримати нові західні вертольоти H225M

    Мільярд євро за ескадрилью: Україна може отримати нові західні вертольоти H225M

    Україна розглядає можливість розширення парку західної авіації за рахунок багатоцільових вертольотів Airbus H225M. На тлі війни та поступового переходу від радянської техніки до стандартів НАТО дедалі активніше обговорюють потенційну закупівлю цих машин для потреб українських сил безпеки та оборони.

    Про це повідомляє Defence Express.

    За оцінками аналітиків, один вертоліт H225M може коштувати близько 71 мільйона євро. Такий розрахунок зробили на основі контракту, який уклала Румунія — країна замовила 12 машин приблизно за 852 мільйони євро.

    При цьому остаточна ціна напряму залежить від комплектації, озброєння, електроніки, систем захисту та логістичного пакета. Наприклад, Нідерланди для своїх сил спеціальних операцій уклали контракт на 12 H225M, який оцінюють уже в 1–2,5 мільярда євро.

    Ще один контракт — із Об’єднаних Арабських Еміратів — передбачав закупівлю 12 вертольотів за 750–800 мільйонів євро, однак угоду пізніше скасували. Серед причин називали високу вартість експлуатації та складність інтеграції окремих систем.

    За попередніми оцінками, створення повноцінної ескадрильї з 12 вертольотів H225M для України може коштувати від 800 мільйонів до 1 мільярда євро. До цієї суми входять не лише самі машини, а й технічне обслуговування, озброєння, навчання екіпажів і допоміжні системи.

    Вертоліт H225M вважають сучасним західним аналогом радянських Мі-8 та Мі-17, які десятиліттями залишалися основою української транспортної авіації.

    Машина здатна перевозити до 28 військових або понад 5 тонн вантажу, а дальність польоту без додаткових паливних баків становить приблизно 920 кілометрів.

    Окрім транспортних місій, H225M може використовуватися для евакуації, пошуково-рятувальних операцій, підтримки спецпризначенців та навіть боротьби з безпілотниками, зокрема дронами типу Shahed.

    Аналітики також зазначають, що Україна теоретично могла б частково профінансувати закупівлю через європейські оборонні програми, зокрема SAFE, загальний фонд якої оцінюють у десятки мільярдів євро.

    Втім, експерти наголошують, що наразі для України пріоритетнішими залишаються системи ППО, ракети, боєприпаси, безпілотники та винищувачі.

    Серед альтернатив Київ також вивчає можливості співпраці з Leonardo щодо вертольотів Leonardo AW149 та з Bell Textron, де потенційно можуть розглядати локалізацію виробництва в Україні.

  • «Наступна зима буде важкою». Ексчиновниця Пентагону попередила Україну про дефіцит ракет до Patriot і зміну настроїв у США

    «Наступна зима буде важкою». Ексчиновниця Пентагону попередила Україну про дефіцит ракет до Patriot і зміну настроїв у США

    Колишня високопосадовиця Пентагону Лора Купер заявила, що нарощування виробництва ракет до систем Patriot потребуватиме років, а Росія продовжує адаптовувати тактику ударів по Україні. Вона також попередила, що наступна зима може стати серйозним випробуванням для української енергетики та системи ППО.

    Про це Купер розповіла в інтерв’ю NV під час Київського безпекового форуму.

    Лора Купер понад вісім років відповідала у Пентагоні за напрямки Росії, України та Євразії, а після початку повномасштабної війни координувала військову допомогу США Україні.

    За її словами, однією з головних проблем для України та її союзників залишаються обмежені темпи виробництва ракет-перехоплювачів для Patriot, які використовують для знищення російських балістичних ракет.

    Купер наголосила, що швидко збільшити виробництво таких ракет неможливо через складність технологічного процесу та високий попит на системи ППО у світі.

    Вона зазначила, що Росія продовжує активно нарощувати виробництво ракет і дронів, тому Україна змушена постійно адаптовувати свою оборону.

    Окремо експосадовиця звернула увагу на майбутній осінньо-зимовий період. На її думку, Росія, ймовірно, знову намагатиметься масовано атакувати українську енергетичну інфраструктуру.

    Купер вважає, що Україні вже зараз необхідно посилювати захист енергетичних об’єктів, розвивати мобільні системи ППО та збільшувати кількість засобів для перехоплення дронів.

    Вона також прокоментувала настрої у США щодо війни Росії проти України. За словами Купер, підтримка України серед американців зберігається, однак дедалі більше громадян США хочуть бачити чітку стратегію завершення війни та розуміння довгострокових цілей Вашингтона.

    Водночас вона підкреслила, що в американському політикумі й надалі існує серйозне занепокоєння через агресивну політику Кремля та можливі наслідки перемоги Росії.

    «Одна з речей, про яку я завжди нагадую своїм американським колегам, — це те, наскільки погано раніше ми прогнозували майбутні рішення Росії», — зазначила Купер.

    Вона також визнала, що багатьох у США здивувала стійкість України та здатність ЗСУ не лише оборонятися, а й виснажувати російські сили.

    На думку Купер, війна дедалі більше переходить у фазу технологічного протистояння, де ключову роль відіграватимуть дрони, автоматизовані системи ППО, засоби радіоелектронної боротьби та швидкість адаптації оборонної промисловості.

    На цьому тлі Україна активно розвиває власні технології перехоплення повітряних цілей. Зокрема, 9 травня Міністерство оборони повідомило про перше бойове застосування української ШІ-турелі для автоматичного знищення дронів.

    Крім того, за даними української сторони, ефективність перехоплення російських «шахедів» навесні 2026 року досягла близько 90%.

    Аналітики зазначають, що саме системи ППО та здатність захищати енергетичну інфраструктуру можуть стати одним із ключових факторів під час наступної зими.

  • Україна вперше випробувала ШІ-турель для перехоплення дронів: система вже працює на фронті

    Україна вперше випробувала ШІ-турель для перехоплення дронів: система вже працює на фронті

    Українські військові вперше застосували на фронті систему «малої» протиповітряної оборони на базі штучного інтелекту, яка здатна автоматично виявляти та супроводжувати ворожі безпілотники. Нову ШІ-турель уже використовують понад 10 підрозділів Сил оборони.

    Про це 9 травня повідомив міністр оборони України Михайло Федоров.

    За його словами, технологію створили в межах оборонного кластера Brave1, а її головна особливість — максимальна автоматизація процесу перехоплення повітряних цілей.

    Система самостійно виявляє ворожий БпЛА, супроводжує його та прораховує траєкторію польоту. Оператору залишається лише підтвердити ураження натисканням однієї кнопки.

    Федоров наголосив, що нова технологія здатна ефективно знищувати навіть дрони на оптоволокні, які не піддаються впливу засобів радіоелектронної боротьби.

    Першими ШІ-турель у бойових умовах випробували бійці бригади К-2. Наразі система вже використовується більш ніж у десяти українських підрозділах на ключових напрямках фронту.

    За словами міністра, розробку вдалося швидко адаптувати до бойових умов завдяки співпраці інженерів із військовими та платформою Brave1.

    «Наступний крок — масштабування рішення та посилення “малої” ППО. Це ще один елемент системи, яку будуємо для максимального виявлення та перехоплення ворожих повітряних цілей», — зазначив Федоров.

    Створення багаторівневої системи «малої» ППО стало одним із ключових напрямків після того, як Федоров очолив Міністерство оборони. Окремий акцент роблять саме на дронах-перехоплювачах і автоматизованих системах боротьби з безпілотниками.

    Розбудовою цієї системи займається команда під керівництвом Павла Єлізарова — засновника одного з найефективніших дронових підрозділів Lasar’s Group, який нині працює заступником командувача Повітряних сил.

    Командир батальйону DarkNode у складі 412-ї бригади СБС Nemesis Олександр Ярмак раніше пояснював, що система «малої» ППО створюється за принципом «ділянка за ділянкою».

    За його словами, спочатку необхідно повністю закрити найбільш небезпечні напрямки — зокрема київський, сумський і харківський, — а потім масштабувати систему на інші регіони.

    Станом на середину весни Україна досягла показника перехоплення «шахедів» на рівні 90%, заявляв Федоров під час засідання у форматі Рамштайн 15 квітня.

    Ці дані частково підтверджує аналіз Institute for Science and International Security. За інформацією організації, у першому кварталі 2026 року Росія запустила по Україні майже 16 тисяч дронів «шахедного» типу.

    Березень став рекордним за кількістю атак: окупанти випустили 6482 безпілотники — у середньому понад 200 дронів щодня.

    Втім, ефективність української протиповітряної оборони продовжує зростати. Якщо у січні до цілей долітали 14,6% російських дронів, то у березні цей показник знизився до 8,2%.

    Експерти зазначають, що розвиток автоматизованих систем перехоплення та інтеграція штучного інтелекту можуть суттєво змінити принципи боротьби з масованими атаками дронів. Україна фактично стає однією з перших держав у світі, яка тестує подібні рішення безпосередньо у бойових умовах.

  • Українські дрони загнали Путіна у бункери: у Forbes пояснили, чому Кремль почав ховатися

    Українські дрони загнали Путіна у бункери: у Forbes пояснили, чому Кремль почав ховатися

    Російський диктатор Володимир Путін дедалі частіше змушений ховатися у підземних укриттях через посилення українських ударів углиб території РФ. Українські дрони та ракети вже змінюють не лише хід війни, а й поведінку самого Кремля.

    Про це пише Forbes із посиланням на керівника проєкту UkraineAlert Пітера Дікінсона.

    За словами аналітика, саме українські удари по військових і стратегічних об’єктах у Росії стали головною причиною того, що Путін усе частіше ізолюється та змінює місця перебування.

    «Удари безпілотників та ракет України є ключовою причиною, чому Путін усе частіше відступає до своїх бункерів», — заявив Дікінсон.

    Він наголосив, що Кремль тепер змушений враховувати ризик атак навіть по Москві та інших глибоких тилових регіонах Росії.

    Аналітик вважає, що російський диктатор боїться не лише зовнішніх загроз, а й внутрішньої нестабільності всередині країни.

    «Він також боїться власного народу… і добре усвідомлює, що Україна має здатність завдавати ударів глибоко всередині Росії», — пояснив Дікінсон.

    На його думку, постійний страх перед атаками та політичними ризиками робить Путіна дедалі більш ізольованим.

    «Він дедалі більше стає параноїком», — зазначив експерт.

    У Forbes підкреслюють, що Україна активно нарощує можливості своїх далекобійних дронів і ракет, які дедалі частіше досягають військових об’єктів, нафтобаз, аеродромів та логістичних центрів у глибині Росії.

    За словами Дікінсона, Київ таким чином демонструє Кремлю, що Росія більше не може почуватися недоторканною.

    «Послання Москві чітке: Київ сигналізує, що має можливість завдати сильного удару у відповідь», — наголосив він.

    Аналітики також звертають увагу, що постійні атаки змушують Росію витрачати дедалі більше ресурсів не на фронт, а на захист власної території та критичної інфраструктури.

    На цьому тлі дедалі символічнішим виглядає і сам парад 9 травня у Москві, який цьогоріч став одним із найкоротших за останні роки. Захід на Красній площі тривав лише 45 хвилин і вперше за довгий час відбувся без демонстрації важкої військової техніки.

    Російська влада пояснила це “поточною оперативною ситуацією”, однак захід супроводжувався безпрецедентними заходами безпеки та масштабними відключеннями мобільного Інтернету у центрі столиці РФ.

    На Красній площі перебувала велика кількість силовиків і співробітників охорони, а небо над Москвою посилено контролювали системи ППО через побоювання можливих атак українських безпілотників.

    Парад проходив на тлі оголошеного триденного перемир’я між Україною та Росією, яке мало діяти з 9 до 11 травня. Попри це, вже у ніч на 9 травня Росія атакувала Україну дронами та балістичною ракетою.

    За даними української сторони, окупанти запустили понад 30 безпілотників. Більшість із них вдалося знищити силам протиповітряної оборони, однак одну балістичну ракету перехопити не вдалося.

    У Forbes вважають, що нинішня поведінка Путіна свідчить про зміну психологічного стану Кремля на четвертий рік повномасштабної війни. Якщо на початку вторгнення Росія розраховувала швидко захопити Київ і диктувати умови, то тепер сама змушена посилювати захист Москви та ховати керівництво у бункерах.

    «Путін знає, що війна йде жахливо погано, і дедалі більше росіян це розуміють», — підсумував Пітер Дікінсон.

  • Дрони атакували Москву, Ярославль і Ростов

    Дрони атакували Москву, Ярославль і Ростов

    У ніч проти 8 травня одразу в кількох регіонах Росії зафіксували масштабну серію вибухів і атаку безпілотників, яка, за повідомленнями російських джерел і моніторингових каналів, охопила як столичний регіон, так і промислові об’єкти в глибині країни. Під ударом опинилися Москва, Ярославль і Ростов-на-Дону, де місцева влада та російські медіа повідомляють про пожежі, роботу ППО та руйнування на землі.