Khreshchatyknews.com

Позначка: Позбавлення прав

  • До 34 тисяч за гучний вихлоп: Рада взялася за «ревучі» авто та мотоцикли

    До 34 тисяч за гучний вихлоп: Рада взялася за «ревучі» авто та мотоцикли

    В Україні можуть суттєво посилити відповідальність для власників автомобілів і мотоциклів, які створюють надмірний шум. Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт №15358, який передбачає окремі великі штрафи за керування транспортом із перевищенням допустимого рівня шуму. Під час воєнного стану максимальна сума стягнення у разі повторного порушення може сягнути 34 тисяч гривень, а водій ризикуватиме ще й тимчасово залишитися без права керування.

    Про підтримку документа повідомив народний депутат Ярослав Железняк. За його словами, за законопроєкт у першому читанні проголосував 261 народний депутат.

    До 34 тисяч за гучний вихлоп: Рада взялася за «ревучі» авто та мотоцикли
    ФОТО: Ярослав Железняк / Facebook

    Сам законопроєкт №15358 був зареєстрований у Верховній Раді 26 червня 2026 року. Його офіційна назва — «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів щодо встановлення відповідальності за керування транспортними засобами із перевищенням допустимого рівня шуму».

    Йдеться не про автоматичне покарання будь-якого автомобіля чи мотоцикла, який здається комусь надто гучним. Основну увагу законодавці приділяють транспортним засобам, технічні характеристики яких були змінені таким чином, що рівень шуму перевищує допустимі показники.

    Насамперед це стосується модифікованих вихлопних систем, демонтованих або перероблених глушників, а також форсованих двигунів, через які автомобіль чи мотоцикл стає значно гучнішим за штатний транспортний засіб.

    Скільки доведеться платити

    Запропонована система штрафів передбачає різний рівень відповідальності залежно від обставин порушення.

    Базовий штраф за керування транспортним засобом із перевищенням допустимого рівня шуму пропонується встановити на рівні 8,5 тисячі гривень.

    Під час дії воєнного стану покарання буде суворішим — 17 тисяч гривень.

    Якщо водій повторно протягом року порушить вимоги щодо рівня шуму, йому також може загрожувати штраф у 17 тисяч гривень та, залежно від остаточної редакції документа, позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

    Найбільше покарання передбачене за повторне порушення під час воєнного стану — 34 тисячі гривень із можливістю позбавлення права керування на три-шість місяців.

    Водночас ці норми ще не є остаточними. Законопроєкт пройшов лише перше читання і має бути доопрацьований перед другим. Саме під час цієї роботи парламентарі планують визначити точні технічні критерії, за якими встановлюватимуть перевищення допустимого рівня шуму.

    На офіційній сторінці законопроєкту Верховної Ради зазначено, що профільний Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував прийняти документ у першому читанні за основу з подальшим доопрацюванням.

    Як поліція визначатиме, що авто надто гучне

    Саме це питання може стати одним із ключових до другого читання.

    У нинішній редакції ще немає остаточно визначених технічних параметрів та детальної процедури вимірювання шуму безпосередньо на дорозі.

    Це принципово важливо, адже покарання у десятки тисяч гривень потребує чіткої доказової бази: має бути зрозуміло, яким обладнанням поліцейський проводить вимірювання, на якій відстані, за яких погодних умов, який фоновий шум допускається та чи матиме водій можливість оскаржити результат.

    На проблему звертають увагу і громадяни. На сайті Верховної Ради навіть зареєстрована петиція щодо законопроєкту №15358, автор якої закликає запровадити єдину прозору методику вимірювання шуму.

    Серед запропонованих вимог — визначити допустимий фоновий шум, положення вимірювального приладу відносно вихлопної системи, режим роботи двигуна, погодні умови, обов’язкову відеофіксацію процедури та можливість проведення контрольного вимірювання.

    Тому до остаточного ухвалення закону ще мають вирішити не лише питання суми штрафів, а й механізму їх застосування.

    Чому тему шумних авто пов’язують із війною

    Один із головних аргументів авторів законопроєкту — особливі умови воєнного стану.

    Різкі звуки форсованих двигунів та модифікованих вихлопних систем, особливо ввечері та вночі, можуть нагадувати звуки вибухів, польоту безпілотників або іншої повітряної загрози.

    Автори ініціативи звертають увагу й на психологічний фактор. Для військовослужбовців, ветеранів, людей із посттравматичним стресовим розладом та цивільних, які пережили обстріли, несподіваний гучний звук може бути додатковим джерелом стресу.

    Саме тому під час воєнного стану запропоновані санкції удвічі вищі, ніж у мирний час.

    Проблема надмірного шуму від автомобілів і мотоциклів в Україні не нова. Чинне законодавство вже містить норми щодо дотримання тиші, однак застосувати їх безпосередньо до автомобіля, що рухається дорогою, на практиці складно через відсутність детально врегульованого механізму вимірювання.

    У Раді одночасно взялися й за інші порушення водіїв

    Новий законопроєкт щодо шуму є частиною ширшої дискусії про посилення відповідальності на українських дорогах.

    Раніше Nenka.info писала, що у Верховній Раді готували суттєве збільшення штрафів за перевищення швидкості. Ініціатива передбачала відмову від фактично єдиного покарання за різні масштаби перевищення швидкості та запровадження градації відповідальності.

    Втім, 16 вересня парламент не зміг підтримати в першому читанні інший законопроєкт — №15348 щодо нової системи покарань за перевищення швидкості. За нього проголосували 225 депутатів, тобто для ухвалення рішення забракло одного голосу.

    Раніше Nenka.info також розповідала про ще одну норму цього документа, яка могла змінити порядок сплати штрафу, якщо автомобілем керував не його власник.

    Одночасно держава посилює контроль за дотриманням уже чинних правил. Наприкінці серпня у Києві та Київській області знову запрацювали автомобілі прихованого контролю «Фантом». Як писала Nenka.info, вони можуть фіксувати перевищення швидкості без зупинки порушника поліцією, після чого постанова надходить власнику транспортного засобу.

    Також Nenka.info повідомляла про заплановане розширення використання поліцейських «Фантомів» на інші регіони України.

    Усе це свідчить про ширший перегляд державою підходу до безпеки дорожнього руху — від швидкості та автоматичної фіксації до технічного стану й шумності автомобілів.

    Штрафи ще не почали діяти

    Водіям важливо враховувати: 34 тисячі гривень за гучний вихлоп наразі не є чинним штрафом.

    Підтримка законопроєкту №15358 у першому читанні означає лише продовження його проходження у Верховній Раді. Попереду підготовка до другого читання, можливі поправки, голосування за документ у цілому, підпис голови Верховної Ради та президента, а також офіційне опублікування.

    Причому саме до другого читання можуть змінитися як розміри покарань, так і порядок їх застосування.

    Окремо законодавцям доведеться визначитися з головним практичним питанням — що саме вважати перевищенням допустимого рівня шуму і як поліцейські доводитимуть порушення на місці.

    До цього моменту твердження, що водіям уже почали масово виписувати по 17 чи 34 тисячі гривень за гучний автомобіль, буде передчасним.

    Проте політична підтримка документа в першому читанні означає, що питання «ревучих» автомобілів та мотоциклів уже перейшло від обговорень до конкретної законодавчої процедури.

  • «Абонемент на смерть» для лихачів закінчується: після трагедії на Караваєвих влада готує жорсткі правила для водіїв-рецидивістів

    «Абонемент на смерть» для лихачів закінчується: після трагедії на Караваєвих влада готує жорсткі правила для водіїв-рецидивістів

    Смертельна аварія на Караваєвих Дачах у Києві може стати точкою неповернення для українських водіїв, які роками системно порушують правила дорожнього руху, сплачують дрібні штрафи і знову сідають за кермо. Після ДТП, у якій загинули четверо людей, а ще троє отримали травми, уряд, МВС та народні депутати заговорили про жорсткі зміни: позбавлення прав для злісних порушників, нову систему обліку порушень, більше камер автофіксації та можливе повернення до ідеї штрафних балів.

    Трагедія сталася 5 червня у столиці, в районі Караваєвих Дач. За даними поліції, автомобіль Mercedes рухався на великій швидкості, водій не впорався з керуванням, машина вилетіла з проїжджої частини та врізалася в конструкцію підземного пішохідного переходу. Четверо людей загинули на місці, ще троє були травмовані.

    Суспільний резонанс посилився після того, як стало відомо: за водієм, якого пов’язують із цією аварією, раніше рахувалися десятки порушень правил дорожнього руху. За інформацією громадських ініціатив та медіа, йшлося про 39 порушень, значна частина яких стосувалася перевищення швидкості. Саме ця деталь стала головним питанням до держави: чому людина з такою історією порушень продовжувала спокійно їздити дорогами?

    Проблема не лише в одному водієві. Чинна система покарань фактично дозволяє системним порушникам сприймати штрафи як плату за право порушувати. За перевищення швидкості більш як на 20 км/год штраф становить 340 гривень, а за перевищення більш як на 50 км/год — 1700 гривень. Якщо штраф з автоматичної камери сплатити швидко, діє знижка 50%. Для водія дорогої автівки такі суми часто не є реальним стримувальним фактором.

    Саме тому після трагедії Міністерство внутрішніх справ заявило про підготовку нової системи реагування на системні порушення. Глава МВС Ігор Клименко повідомив, що нині у правоохоронців фактично немає достатніх важелів впливу на водіїв-рецидивістів, які регулярно порушують правила, але формально просто сплачують штрафи. За його словами, МВС разом із Нацполіцією та юристами готує пропозиції для народних депутатів.

    Серед ідей — автоматичний облік не лише кількості, а й тяжкості порушень. Тобто система має відрізняти умовне незначне перевищення швидкості від небезпечного перевищення на 50–80 км/год, яке прямо створює загрозу життю людей. Для злісних порушників можуть передбачити позбавлення водійського посвідчення або обов’язкове повторне складання іспитів.

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко також повідомила, що уряд уже отримав перші пропозиції від МВС щодо підвищення безпеки на дорогах. Серед напрямів — збільшення кількості камер автоматичної фіксації, посилення відповідальності за небезпечне водіння та законодавче врегулювання електросамокатів, які дедалі частіше стають учасниками аварійних ситуацій.

    Масштаб проблеми підтверджує статистика. За даними Патрульної поліції, у 2025 році в Україні сталося 25 934 ДТП із постраждалими. У цих аваріях загинули 3 249 людей, ще 31 898 отримали травми. Найпоширенішою причиною ДТП із тяжкими наслідками стало перевищення безпечної та встановленої швидкості — 40,8% від усіх таких аварій.

    У Києві ситуація також тривожна. За 2025 рік у столиці внаслідок ДТП загинули 145 людей, а травмувалися понад дві тисячі. Це один із найгірших показників за останні роки. На цьому тлі вимоги громадськості посилити відповідальність для лихачів звучать дедалі гучніше.

    Одна з ідей, яку вже раніше вносили до парламенту, — система штрафних балів. Законопроєкт №14133 був зареєстрований ще у жовтні 2025 року. Його автори пропонували нараховувати водіям бали залежно від тяжкості порушення: менше — за дрібні порушення, більше — за перевищення швидкості більш як на 50 км/год, створення аварійної обстановки чи небезпечний проїзд залізничних переїздів. Після накопичення певної кількості балів водій міг би тимчасово втрачати право керування.

    Прихильники такої системи наголошують: у багатьох країнах Європи саме страх втратити права працює краще, ніж сам штраф. Бо для системного порушника головна проблема не в тому, щоб заплатити кілька сотень гривень, а в тому, щоб більше не мати можливості сісти за кермо.

    Водночас у парламенті немає повної єдності щодо того, якою саме має бути реформа. Частина депутатів підтримує штрафні бали, частина говорить про необхідність не лише карати водіїв, а й комплексно змінювати інфраструктуру: встановлювати фізичні обмежувачі швидкості, покращувати освітлення, облаштовувати безпечні переходи, розширювати відеоконтроль і робити покарання невідворотним.

    Окремо лунають вимоги врегулювати відповідальність пішоходів, водіїв вантажівок, користувачів електросамокатів і служб таксі. Адже трагедія на Караваєвих Дачах показала не лише проблему одного водія, а значно ширшу кризу дорожньої безпеки.

    Громадські організації після аварії вимагають не обмежуватися косметичними змінами. Серед пропозицій — скасування нинішнього «допустимого» порогу перевищення швидкості на 20 км/год, кратне збільшення штрафів, запуск бальної системи, розширення переліку порушень, які можуть фіксуватися автоматично, та реальне позбавлення прав для тих, хто системно створює загрозу на дорогах.

    Після загибелі чотирьох людей у Києві влада отримала коротке вікно можливостей для рішень, які роками відкладалися. Питання лише в тому, чи вистачить політичної волі довести реформу до кінця. Бо якщо водій із десятками порушень може знову й знову виїжджати на дорогу, тоді штрафи перестають бути покаранням — вони перетворюються на абонемент на небезпеку.

  • Нові штрафи й позбавлення прав: як зміниться відповідальність за перевищення швидкості

    Нові штрафи й позбавлення прав: як зміниться відповідальність за перевищення швидкості

    Офіційна статистика за дев’ять місяців 2025 року фіксує зростання смертності на дорогах України: з січня по вересень загинуло 1 968 людей — на 2,5% більше, ніж за аналогічний період торік. Про це заявив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький під час офіційного брифінгу.

    За ті самі дев’ять місяців сталося 16 423 дорожньо-транспортні пригоди з постраждалими, у результаті яких поранення та травми отримали понад 20 тисяч людей. Патрульна поліція пов’язує цю негативну динаміку насамперед із перевищенням швидкості та порушенням правил руху.

    Упродовж року приладами TruCAM зафіксували майже 500 тисяч випадків перевищення швидкості. Автоматичні камери зафіксували близько 3 мільйонів порушень, а всього по країні винесено приблизно 3,5 мільйона постанов за порушення ПДР. За словами Білошицького, саме масове виявлення порушень камерами зумовлює як зростання адміністративних стягнень, так і необхідність системних змін у підходах до безпеки дорожнього руху.

    Верховна Рада вже зареєструвала законопроєкт №13314, який пропонує істотне посилення відповідальності водіїв за перевищення швидкості. Зокрема, документ передбачає скасування нинішнього допуску на перевищення «менше ніж 20 км/год» і вводить нову шкалу штрафів: за перевищення понад 10 км/год — 340 грн; понад 20 км/год — 680 грн; понад 30 км/год — 1 360 грн; понад 40 км/год — 1 700 грн; понад 60 км/год — 2 720 грн; понад 80 км/год — 3 400 грн. Окремим положенням законопроєкт передбачає позбавлення водійських прав на термін від 6 до 12 місяців у разі створення аварійної ситуації через перевищення швидкості.

    Представники патрульної поліції наголошують, що такі зміни мають на меті підвищити ефективність превентивних заходів і зменшити кількість летальних випадків. Водночас у відомстві визнають: для довгострокового зниження смертності потрібні комплексні заходи, включно з оновленням дорожньої інфраструктури, профілактичною роботою з водіями й модернізацією систем фіксації.

    Окремо Білошицький спростував інформацію, яка раніше ширилася в мережі, щодо нібито штрафів, які камери виписують за відсутність автоцивілки. Він пояснив, що наразі немає законодавчих підстав для автоматичного стягнення штрафів камерами за відсутність полісу «автоцивілки», і такі повідомлення є хибними.

  • В Україні зафіксовано перший випадок позбавлення водійських прав за порушення правил військового обліку

    В Україні зафіксовано перший випадок позбавлення водійських прав за порушення правил військового обліку

    В Україні зафіксовано перший випадок, коли суд обмежив людину в праві керувати автомобілем через порушення правил військового обліку. У судовому реєстрі вже знайдено щонайменше 41 судову справу з такою вимогою.

    Хоча більшість справ наразі повертаються через помилки в оформленні позовів, зокрема через несплату судового збору, адвокати зазначають, що ця ситуація є тимчасовою. Вони вказують на те, що фінансування для сплати судового збору буде враховане в бюджетах ТЦК у 2025 році, що підвищить ефективність таких позовів.

    Унікальним випадком стало те, що один із судів вже задовольнив позов ТЦК та тимчасово обмежив водія в правах на керування транспортними засобами до виконання вимог військового обліку або відкликання позову. Такий захід є подібним до практики обмеження прав боржників по аліментах.

    Водночас у Єдиному державному реєстрі боржників відкрито понад 25 тисяч проваджень за порушення військового обліку, що свідчить про серйозність цієї проблеми.

  • “Ухилянтів” будуть позбавляти водійських прав

    “Ухилянтів” будуть позбавляти водійських прав

    Позбавлення водійських прав за ухилення від мобілізації стало новим інструментом тиску на осіб, які намагаються уникнути військової служби. Як зазначає адвокатка Тетяна Козаченко, законодавство надає можливість позбавляти «ухилянтів» прав на керування транспортними засобами, проте остаточне рішення ухвалюється судом.

    Відповідно до нових положень законодавства, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) можуть ініціювати позбавлення водійських прав тих, хто не виконує зобов’язання щодо мобілізації. Цей захід спрямований на те, щоб мотивувати потенційних призовників до виконання своїх обов’язків перед державою.

    Тетяна Козаченко наголошує, що громадяни, для яких водійське посвідчення є критично важливим для життя чи професійної діяльності, мають право оскаржувати такі рішення. Серед аргументів, які можуть бути враховані судом:

    • необхідність користування транспортом для виконання роботи;
    • стан здоров’я, що потребує регулярного транспортування;
    • соціальні чи гуманітарні обставини.

    Хоча механізм позбавлення прав передбачений законом, його реалізація на практиці залежить від доказової бази, яку надає ТЦК, та рішень судів. Адвокати наголошують на важливості правового супроводу для захисту громадянських прав, оскільки кожен випадок має індивідуальні обставини.

  • Верховна Рада вводить жорстке покарання для водіїв-порушників

    Верховна Рада вводить жорстке покарання для водіїв-порушників

    Верховна Рада України розглядає законопроєкт, що має на меті суттєво посилити відповідальність для водіїв, які систематично порушують правила дорожнього руху. Основна увага приділяється ігноруванню жовтого сигналу світлофора, за що водії можуть бути позбавлені прав на термін від шести місяців до одного року. Ця ініціатива є відповіддю на тривожну статистику, яка показує зростання смертності на дорогах через перевищення швидкості та порушення правил проїзду пішохідних переходів.

    Щорічно в Україні фіксується тисячі випадків порушення правил дорожнього руху, що призводить до численних дорожньо-транспортних пригод (ДТП) та високої смертності. Згідно з даними Департаменту патрульної поліції, у 2023 році внаслідок аварій загинули понад 3000 осіб, а майже 30 000 отримали травми різного ступеня тяжкості. Більше половини випадків смертельних ДТП сталося через перевищення швидкості.

    Пропоновані заходи в рамках нового законопроєкту включають:

    • Штрафи за повторні порушення — водії, які протягом року знову порушують правила проїзду переходів чи сигнали світлофора, будуть зобов’язані сплатити штраф у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    • Позбавлення прав — для водіїв, що систематично порушують правила, передбачено підвищення штрафу до 150 неоподатковуваних мінімумів, а також позбавлення права керувати транспортним засобом терміном від 6 місяців до одного року.

    Додатково, повноваження щодо накладання штрафів та позбавлення водійських прав отримають не лише поліцейські, а й представники військової інспекції дорожньої безпеки. Ці зміни покликані зменшити кількість грубих і систематичних порушень правил дорожнього руху та, у перспективі, знизити рівень смертності і травматизму на українських дорогах.

    Сьогодні смертність у ДТП в Україні становить 97 випадків на мільйон населення, що суттєво перевищує середній показник у країнах Європейського Союзу. Прийняття цього законопроєкту може стати важливим кроком у напрямку підвищення безпеки на українських дорогах.