Khreshchatyknews.com

Позначка: порушення

  • Половина декларацій із порушеннями: НАЗК виявило мільйонні зловживання у чиновників і депутатів

    Половина декларацій із порушеннями: НАЗК виявило мільйонні зловживання у чиновників і депутатів

    У червні 2025 року Національне агентство з питань запобігання корупції завершило 81 повну перевірку декларацій чиновників і депутатів, відібраних за ризик-орієнтованим підходом. У кожній декларації виявлено порушення, а у 50% — встановлено ознаки кримінальних або адміністративних правопорушень.

    Серед типових порушень — недостовірне декларування, незаконне збагачення, необґрунтовані активи та порушення обмежень, визначених антикорупційним законодавством. Матеріали передані до Нацполіції, ДБР та НАБУ.

    ТОП-10 резонансних випадків:

    • Секретар Обухівської міськради Київщини: ознаки незаконного збагачення на понад 16,8 млн грн та недостовірних відомостей ще на 32,2 млн грн.

    • Начальник податкового аудиту ГУ ДПС Львівщини: необґрунтовані активи на понад 6,3 млн грн і ще понад 7,2 млн — неправдиві дані.

    • Заступник начальника управління ГУ ДПС Львівщини: порушення на понад 11 млн грн.

    • Начальник відділу Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ: виявлено недостовірну інформацію за два роки на 7,2 млн грн.

    • Колишній заступник керівника Одеського ТЦК: недостовірні дані на понад 7,3 млн грн, відкрито кримінальне провадження.

    • Колишній голова Берегівського МСЕК: понад 9 млн грн недостовірних відомостей, справа в ДБР.

    • Депутат Київоблради: у декларації «загубив» 12,9 млн грн.

    • Депутат Девладіївської сільради: один із лідерів за сумою — понад 31,9 млн грн фігурують як недостовірні.

    • Заступник директора ДП «Укрспецекспорт»: понад 8,2 млн грн недекларованих активів.

    • Депутат Царичанської селищної ради: порушення на 8,1 млн грн, розслідування веде Нацполіція.

    Ці дані свідчать про системні проблеми з доброчесністю серед посадовців різного рівня. За результатами перевірок відкрито десятки кримінальних проваджень.

  • У Голосіївському районі ярмарки працюють з порушеннями при мовчазній згоді влади

    У Голосіївському районі ярмарки працюють з порушеннями при мовчазній згоді влади

    У Голосіївському районі Києва щотижня проходять ярмарки згідно з графіком, затвердженим виконавчим органом Київської міської ради. Але за фасадом організованості ховається системна безвідповідальність, зловживання та пряме нехтування нормами.

    За даними за перший квартал 2025 року, з 10 738 доступних торговельних місць було фактично зайнято лише 7 067 — це трохи більше ніж 65%. Участь у ярмарках взяли 5 287 суб’єктів господарювання, а до бюджету району надійшло 2,2 млн грн. При цьому потенційні втрати бюджету склали понад 2,8 млн грн. Причини криються не лише в неефективному адмініструванні, а й у можливому навмисному обмеженні кількості допущених учасників для контролю над фінансовими потоками.

    Втім, ще серйознішою є ситуація із санітарною та ветеринарною безпекою. Масово зафіксовано факти торгівлі м’ясом, рибою та молочними продуктами без холодильного обладнання, сертифікатів якості та обов’язкової ветеринарної експертизи. Часто продукцію продають просто з машин, що заборонено Положенням про ярмарки.

    На прилавках поруч із свіжими овочами — промислові соління, відсутні дистанції між різними групами товарів, а торгівля в наметах ведеться з грубими порушеннями санітарних вимог. Це створює серйозні ризики для здоров’я мешканців району.

    Ще один тривожний аспект — повна бездіяльність Держпродспоживслужби у Києві. Орган, відповідальний за контроль безпечності харчових продуктів, фактично самоусунувся від своїх обов’язків.

    Це може пояснюватися політичним і силовим покровительством, яке забезпечують голова Голосіївської райдержадміністрації Софія Дунаєвська та начальник Голосіївського управління поліції Араік Кочкадамян. За наявною інформацією, саме вони створюють умови для існування тіньових схем, з яких окремі посадовці отримують вигоду.

  • НАЗК викрило ознаки незаконного збагачення у заступника міністра, суддів і депутатів

    НАЗК викрило ознаки незаконного збагачення у заступника міністра, суддів і депутатів

    НАЗК прозвітувало про результати повних перевірок декларацій за травень 2025 року. Згідно з офіційною інформацією, перевірено 86 декларацій — і в кожній з них виявлено порушення. У 64% перевірених документів встановлено ознаки недостовірних відомостей, незаконного збагачення або необґрунтованості активів.

    Серед фігурантів — чиновники центрального рівня, депутати різного рівня, судді та посадовці місцевого самоврядування.

    Найрезонансніші випадки:

    • Заступник міністра охорони здоров’я, головний санлікар України задекларував активи з ознаками необґрунтованості на суму 3,1 млн грн.

    • Ексначальник Пенсійного фонду Хмельниччини став фігурантом розслідування НАБУ через ознаки незаконного збагачення на 19,5 млн грн і ще 44,4 млн грн у вигляді недостовірної інформації.

    • Колишній заступник міського голови Дніпра — одразу дві декларації за 2022–2023 роки стали підставою для відкриття кримінального провадження: 8,9 млн грн — незаконне збагачення, 47,9 млн — недостовірні відомості.

    • Депутат Одеської облради за 2023 рік “помилився” на 1,8 млн грн щодо активів і 28,7 млн грн — щодо майнової інформації.

    • Ексдепутат сільради на Вінниччині фігурує у справі з 36,5 млн грн незаконного збагачення і 31,8 млн грн неточностей.

    • Суддя Мукачівського міськрайонного суду недостовірно задекларував 2,8 млн грн, справу передано до НАБУ.

    • Голова Здолбунівської міськради не вказав майже 7,4 млн грн, що стало частиною провадження поліції.

    • Посадовець київського КП, що займається будівництвом транспортної інфраструктури, фігурує в справі про 24,2 млн грн неправдивих відомостей.

    • Колишній заступник головного лікаря МСЕК Львівщини недостовірно задекларував 12,7 млн грн, що нині розслідується ДБР.

    Загалом НАЗК передало обґрунтовані висновки до НАБУ, НПУ та ДБР. У кількох випадках кримінальні провадження вже відкрито, а декларації стали доказами у слідчих діях.

    Таким чином, травнева статистика демонструє системність зловживань, а також — критичний рівень недовіри до декларацій як інструменту прозорості.

  • У Голосіївській РДА виявили системні порушення при призначенні чиновників

    У Голосіївській РДА виявили системні порушення при призначенні чиновників

    У Голосіївській районній державній адміністрації Києва виявлено масові порушення антикорупційного законодавства. Про це повідомив Департамент з питань запобігання та виявлення корупції КМДА за результатами проведеної перевірки.

    Зокрема, встановлено, що четверо посадовців Управління соціальної та ветеранської політики були призначені з порушенням процедури спеціальної перевірки. Їх уже звільнили ще до завершення перевірки.

    Крім того, виявлено ще шість випадків сумнівних призначень у підрозділах РДА, зокрема в Управлінні житлово-комунального господарства, Центрі надання адмінпослуг та Управлінні освіти. Наразі триває перевірка, і, за словами представників адміністрації, порушення буде усунуто найближчим часом.

    Перевірка також виявила численні інші порушення, серед яких:

    • неповідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) про 33 потенційні факти порушень;

    • порушення строків повідомлення про припинення повноважень осіб, що мають подавати декларації;

    • випадки несвоєчасного подання або взагалі неподання декларацій;

    • порушення при проведенні спеціальних перевірок під час призначення на посади з підвищеним корупційним ризиком;

    • відсутність належної оцінки корупційних ризиків у структурі РДА.

    У Департаменті наголосили, що такі порушення мають бути негайно усунені, а відповідальні особи — притягнуті до відповідальності згідно із законом. Результати перевірки вже стали підставою для подальшого реагування з боку контролюючих органів.

    Цей випадок став ще одним свідченням того, що проблема формального або вибіркового дотримання антикорупційного законодавства залишається актуальною на рівні районних адміністрацій Києва.

  • Верховна Рада створила слідчу комісію для розслідування порушень у військкоматах

    Верховна Рада створила слідчу комісію для розслідування порушень у військкоматах

    У Верховній Раді створено тимчасову слідчу комісію, яка займатиметься розслідуванням порушень, допущених працівниками територіальних центрів комплектування. Про це повідомив народний депутат від партії “Слуга народу” Олександр Бакумов в коментарі виданню “Телеграф”.

    За його словами, комісія вивчатиме факти незаконної мобілізації, зокрема випадки, коли до армії призивали громадян із законною бронню. Депутати мають намір заслухати свідків, провести експертизи та зібрати документи, які передадуть до правоохоронних органів.

    Бакумов наголосив, що робота тимчасової комісії не замінює функції органів досудового розслідування. Натомість вона зосередиться на парламентському контролі та ініціюванні розгляду конкретних фактів. Усі виявлені докази, зокрема свідчення, можуть бути використані у кримінальних провадженнях.

    “Правоохоронні органи мають реагувати: вносити дані до ЄРДР, відкривати справи, використовувати матеріали комісії у провадженнях”, — зазначив депутат.

    Окрім правоохоронців, до процесу можуть долучитися й урядові структури. Кабінет Міністрів уповноважений ухвалювати дисциплінарні рішення, а також вносити зміни до нормативної бази.

    На думку Бакумова, такий парламентський механізм є важливим політичним інструментом впливу та контролю, який дозволяє швидше реагувати на зловживання в системі комплектування.

    Нардеп ще раз підкреслив, що ухвалений Верховною Радою закон посилює мобілізацію, але не легітимізує так звану “бусифікацію” — тобто насильницьке затримання громадян на вулицях для вручення повісток.

    “Ніхто не голосував за бусифікацію. Мобілізація має здійснюватись у рамках закону, без перевищення повноважень та порушення прав людини”, — наголосив він.

    Бакумов переконаний, що існують цивілізовані та ефективні способи реалізації мобілізаційної політики. Працівники ТЦК повинні діяти виключно у правовому полі, а в разі порушень — нести відповідальність.

  • Хто має право носити «піксель» в Україні та кого можуть оштрафувати

    Хто має право носити «піксель» в Україні та кого можуть оштрафувати

    В Україні носіння військової форми регулюється законом, і далеко не кожен громадянин має право одягати камуфляж, зокрема форму ЗСУ у забарвленні «піксель» . Незаконне використання військового одягу можна призвести до штрафу.

    Хто має право носити військову форму

    Носити військову форму можуть тільки:

    • військовослужбовці ЗСУ та інших військових формувань;
    • військовозобов’язані під час проходження зборів;
    • резервісти;
    • курсанти військових вишів та ліцеїсти;
    • люди, звільнені в запас або відставку з правом носіння форми.

    Який штраф загрожує порушникам

    У 2019 році до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) була внесена стаття 186-8, яка встановлює відповідальність за незаконне носіння військової форми. Вона чітко визначає, що використання військового одягу зі знаками розрізнення Збройних сил України або інших військових формувань особами, які не мають на це права, є правопорушенням.

    За перше порушення можна отримати штраф від 2 550 до 3 400 грн з конфіскацією форми. За повторне порушення протягом року: штраф до 6 800 грн або громадські роботи (30-40 годин).

    Навіть футболка у “пікселі” чи камуфляжний одяг можуть стати приводом для перевірки поліцією. У разі виявлення порушення правоохоронці затримують людину для встановлення її особи та оформлення необхідних документів.

  • НАЗК виявило порушення в декларації посадовця Львівщини: недостовірні дані на 2,9 млн грн

    НАЗК виявило порушення в декларації посадовця Львівщини: недостовірні дані на 2,9 млн грн

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило у декларації керівника Служби відновлення та розвитку інфраструктури Львівської області Олега Берези суттєві порушення.

    Про це повідомляє детективне бюро Absolution.

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило перевірку декларації керівника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області Олега Берези за 2022 рік і виявило у ній низку порушень.

    Згідно з оприлюдненою на офіційному сайті НАЗК довідкою, посадовець не вказав вартість двох львівських квартир площею 93,4 та 70,5 кв. м, а також паркомісця, які були переоформлені на його доньок. Крім того, у розділі про грошові активи було зафіксовано невідповідності на суму 1,6 млн грн – частина заощаджень задекларована з помилками, а ще частину чиновник взагалі не вказав.

    Це не перший випадок, коли Береза опиняється в центрі уваги через свої фінансові операції. Ще у 2018 році він фігурував у справі щодо передачі власного автомобіля в оренду комунальному підприємству «Львівавтодор», яке він тоді очолював. Справа дійшла до суду, проте була закрита з формальних причин.

    Варто зазначити, що у березні 2024 року Олег Береза подав декларацію за 2023 рік, згідно з якою його дружина стала власницею ще однієї квартири у Львові вартістю понад 3 млн грн. Загальний дохід подружжя Берез за минулий рік склав майже 5 млн грн.

    Олег Береза очолює Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області з 2020 року. До цього він був депутатом Львівської міської ради та керував комунальними підприємствами «Львівелектротранс» і «Львівавтодор».

  • В Україні перевірять понад 1,5 тисячі чиновників з інвалідністю, оформленою за рішенням МСЕК

    В Україні перевірять понад 1,5 тисячі чиновників з інвалідністю, оформленою за рішенням МСЕК

    В Україні розпочали масштабну перевірку понад 1,5 тисячі чиновників, які отримали статус осіб з інвалідністю на підставі рішень медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). Це рішення було ухвалено через підозри в можливих порушеннях під час оформлення таких статусів.

    Міністерство охорони здоров’я спільно з правоохоронними органами проведе перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) щодо встановлення інвалідності 1695 чиновникам із понад 30 державних органів.

    До перевірки залучено дані СБУ, ДБР та офісу Генпрокурора. Серед посадовців, справи яких переглянуть:

    32% – працівники податкової служби;
    26% – працівники прокуратури;
    17% – працівники митної служби;
    25% – співробітники інших держорганів.

    Перевірки триватимуть два місяці. У разі необґрунтованих рішень МСЕК їх буде переглянуто.

  • В Україні з початку року накладено 16 штрафів за порушення мовного закону в інтернеті

    В Україні з початку року накладено 16 штрафів за порушення мовного закону в інтернеті

    З початку 2024 року в Україні зафіксовано 421 скаргу щодо порушення мовного закону в інтернеті. Уповноважений із захисту державної мови повідомив про вжиття 161 контрольного заходу, видачу 49 попереджень і накладення 16 штрафів за порушення мовних норм в онлайн-просторі.

    Про це повідомив Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови у Facebook.

    “З початку 2024 року надійшла 421 скарга щодо порушення мовного закону, яка регламентує використання державної мови в мережі інтернет (що майже на 50% менше, ніж за цей період у 2023 році)”, – ідеться у повідомленні.

    Мовний омбудсмен Тарас Кремінь зазначив, що величезна кількість інтернет-ресурсів створили повноцінну українську версію, яка завантажується за замовчуванням, та виконали всі законодавчі вимоги протягом двох років дії відповідної норми закону. Але, на жаль, є й такі, що цього досі не зробили або з якихось міркувань тримають стартову сторінку іноземною мовою.

    Тому у 2024 році за скаргами громадян, як повідомляється, “було розпочато 161 захід державного контролю стосовно суб’єктів господарювання, які вдалось встановити”. Більшість інтернет-ресурсів на момент проведення заходів державного контролю, за повідомленням, усунули порушення мовного закону. За словами Уповноваженого, на 10 вересня 2024 року “вже винесено 49 попереджень та накладено 16 штрафів” за порушення 27 статті мовного закону (за відсутність українськомовної версії сайту або за завантаження сайту за замовчуванням недержавною мовою).

    “Щодо тих інтернет-представництв, стосовно яких не вдалося встановити суб’єкт господарювання, я постійно звертаюсь до Національної поліції України та Державної податкової служби України для встановлення порушників та притягнення їх до відповідальності. І тільки штрафом за порушення мовного законодавства вони вже не обійдуться. (…) До речі, деякі з порушників вже отримали і підвищені штрафи за повторне порушення. Покарання незворотнє!” – наголосив Кремінь.

    16 липня 2022 року набрали чинності статті Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими за порушення вимог закону щодо державної мови в інтернеті може бути адміністративна відповідальність зі штрафом від 3400 до 5100 грн або попередженням, якщо порушення вчинене вперше. За повторне протягом року порушення – штраф 8500-11900 грн.

  • ДБР, за заявою Кротевича, перевірить діяльність генерала Содоля

    ДБР, за заявою Кротевича, перевірить діяльність генерала Содоля

    ДБР заявило про намір перевірити дії генерала Содоля в контексті висловлених звинувачень, які стосуються його поведінки та можливих правопорушень. Це стало відомо після того, як представник “Азову” Кротевич висловив заяви щодо дій генерала, які, за його словами, потребують перевірки.

    Про це пишуть ЗМІ, які ознайомилися з відповіддю відомства “азовцю” Кротевичу.

    ДБР відповіло Кротевичу, що його заяву за фактами можливого перевищення службових повноважень та некомпетентного командування військами з боку командуючого ОСУВ “Хортиця” Юрія Содоля розглянуто і за результатами опрацювання – приєднано до матеріалів фактової кримінальної справи щодо обставин прориву російськими військовими кордону в Харківській області, в якій, серед іншого, надається правова оцінка діям військового командування ОСУВ “Хортиця” під час планування та проведення оборонних операцій на ввіреному напрямку.

    В Бюро пообіцяли представнику “Азову”, що викладені ним обставини будуть перевірені.

    Сам Кротевич у соцмережі Х напередодні заявив, що “відповідю ДБР не задоволений”.

    “Далі вже робота адвокатів, вдячний всім хто підтримує. Військових прошу не боятись давати свідчення ( в тому числі непублічні), ми не відступимося”, – додав “азовець”.

    Раніше народна депутатка Мар’яна Безугла зробила гучну заяву, звинувативши генерала Юрія Содоля у прориві російських окупаційних військ на Торецьк Донецької області. Вона зазначила у Facebook 21 червня, що через це Збройні сили України втратили позиції, які тримали з 2014 року. Наступного дня, 22 червня, Безугла опублікувала новий пост, де повідомила, що під час прориву генерал Содоль нібито перебував у ресторані “Облака” в Одесі та вживав алкоголь. До допису вона додала відповідне фото.

    За її словами, одеська генеральська тусовка — це широка кругова порука з російським душком, це про воєнкома Борисова, Ківалова і Залужного, про Ковальчука, який відповідав за південь у 2022 році. Заступником Ковальчука був генерал Соколов, який відповідав за Чонгар, і він досі не тільки не сидить, а кримінальне провадження по ньому «тягнеться».

    Поруч із Содолем на п’янці ідентифіковано Олега Стратієвського, «мента», який очолював Приморський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області в 2014 році, коли сталася трагедія 2 травня в Будинку профспілок.

    Нині колишній командувач Об’єднаних сил ЗСУ Юрій Содоль (пиячив в Одесі, коли був наступ на Торецьк) та колишній керівник оперативно-тактичного угруповання військ «Харків» Юрій Галушкін, котрі були відповідальні за оборону на Харківському напряму, наразі проходять “лікування/обстеження” у Дніпрі в ВМКЦ Східного регіону.