Після появи у медіа повідомлень про нібито обрання в Словенії спікером парламенту лідера партії «Ресні.ца» («Правда») Зорана Стевановича, в інформаційному просторі активізувалася дискусія щодо можливого посилення проросійських політичних позицій у країнах ЄС. Водночас офіційні дані парламенту Словенії таких змін не підтверджують.
Станом на сьогодні посаду спікера Державних зборів Словенії (Državni zbor) обіймає Уршка Клакочар-Зупанчич, представниця «Руху Свободи» (Gibanje Svoboda), яка була обрана у 2022 році після формування нового уряду Роберта Голоба. Жодних офіційних рішень щодо зміни керівництва парламенту у відкритих державних джерелах не зафіксовано.
Зоран Стеванович — словенський політик, який очолює партію «Resni.ca», що позиціонує себе як антиістеблішментську силу. Вона виникла на хвилі суспільного невдоволення традиційними політичними елітами та робить акцент на критиці епідеміологічних обмежень часів COVID-19, державних інституцій та частини політики Європейського Союзу.
Політичні експерти відносять «Ресні.ца» до популістських рухів, які в окремих питаннях збігаються з позиціями євроскептичних сил у ЄС. Зокрема, серед риторики партії фігурують заклики до перегляду або скасування санкційної політики щодо Росії, що й стало підставою для публічних дискусій про її зовнішньополітичні орієнтири.
Водночас партія не входить до числа провідних політичних сил у парламенті Словенії і не формує урядової більшості.
Український журналіст і публіцист Віталій Портников у своїх коментарях звернув увагу на загальну тенденцію зростання впливу політичних сил у Європі, які ставлять під сумнів єдність санкційної політики ЄС щодо Росії.
Він зазначив, що подібні рухи можуть бути частиною ширшого процесу політичної фрагментації в Європейському Союзі, де окремі партії використовують антиелітарну риторику, критику інституцій та заклики до перегляду зовнішньополітичного курсу.
Портников також провів паралелі з політичними лініями колишнього прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана та чинного прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, які неодноразово виступали з критикою частини санкцій проти РФ та займали більш обережну позицію щодо підтримки України.
Політологи відзначають, що в Європейському Союзі останні роки спостерігається зростання впливу правих та популістських партій, які часто поєднують внутрішню антиурядову риторику з критикою спільної політики ЄС.
Одним із ключових питань розбіжностей залишається санкційна політика щодо Росії. Хоча офіційно ЄС зберігає єдність у більшості пакетів санкцій, у низці країн тривають політичні дебати щодо їхньої ефективності, економічних наслідків та тривалості.
Словенія загалом залишається проєвропейською державою і підтримує ключові рішення ЄС, однак внутрішній політичний спектр включає різні позиції щодо зовнішньої політики та відносин із Росією.
Інформація про «зміну спікера на проросійського кандидата» у Словенії наразі не підтверджується офіційними джерелами та може бути пов’язана з інтерпретаціями політичних заяв і діяльності окремих партій.
Водночас експерти наголошують: навіть без формальних змін у владі, дискусії навколо санкцій проти РФ та зовнішньополітичного курсу ЄС залишаються одним із ключових елементів політичного ландшафту Європи.
