Khreshchatyknews.com

Позначка: Польща

  • Американський щит у Європі: США розгортають нову військову базу в Польщі та передають авіаційну зброю для ЗСУ

    Американський щит у Європі: США розгортають нову військову базу в Польщі та передають авіаційну зброю для ЗСУ

    Сполучені Штати Америки готуються до розгортання власної військової бази на території Польщі, що стане новим фундаментальним етапом зміцнення східного флангу Північноатлантичного альянсу та кардинально змінить баланс сил у регіоні. Про підготовку до створення стратегічного оборонного об’єкта офіційно заявив президент США Дональд Трамп на своїй сторінці у соціальній мережі, назвавши укладені двосторонні домовленості дійсно історичним кроком для зміцнення союзу між двома державами. За словами глави Білого дому, істотно просунути та прискорити реалізацію цього масштабного геополітичного проєкту вдалося насамперед завдяки рішучому та послідовному лідерству президента Польщі Кароля Навроцького. Офіційні представники Вашингтона та Варшави запевняють, що точну локацію майбутньої військової бази американської армії буде публічно оголошено вже найближчим часом.

    Поява повноцінного американського гарнізону на польській землі розглядається міжнародними військовими оглядачами як потужний стримуючий фактор проти агресивних амбіцій Кремля. Закріплення присутності збройних сил США свідчить про остаточний перехід від ротаційних місій до створення постійної військової інфраструктури, здатної оперативно реагувати на будь-які провокації вздовж кордонів Альянсу. Домовленість між американським та польським керівництвом демонструє взаємну зацікавленість у надійній колективній безпеці та надсилає однозначний сигнал Москві про непорушність оборонних гарантій на європейському континенті.

    Паралельно з посиленням власної обороноздатності офіційна Варшава продовжує демонструвати непохитну солідарність із Києвом, нарощуючи пряму підтримку українського війська. Заступник міністра національної оборони Польщі Станіслав Взентек повідомив про завершення підготовки чергового пакету спеціалізованої оборонної допомоги, загальна вартість якого сягає близько 50 мільйонів євро. За словами урядовця, логістичні процеси та оформлення необхідної документації вже перебувають на фінальній стадії, тож поставка військового вантажу очікується вкрай оперативно.

    Основний акцент у новому польському оборонному транші зроблено на посиленні повітряного простору України та підвищенні ефективності сучасної бойової авіації. До складу запланованої допомоги увійде високотехнологічна авіаційна техніка, а також спеціалізовані боєприпаси для багатоцільових винищувачів F-16. Ці засоби ураження є критично необхідними для пілотів Повітряних сил України, адже саме вони дозволяють максимально ефективно виявляти, супроводжувати та гарантовано знищувати ворожі ударні безпілотники-камікадзе на значних дистанціях, надійно прикриваючи українські міста та об’єкти енергетики від регулярного терору.

    Подібна консолідація військових зусиль Вашингтона та Варшави розгортається на тлі дедалі тривожніших оцінок безпекової ситуації з боку європейських лідерів. Зокрема, нещодавно прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск прямо заявив про існування цілком реальної загрози того, що Російська Федерація може наважитися на відкриту збройну атаку проти країн-членів НАТО. В умовах зростаючої напруженості створення нової американської бази разом із систематичним наданням передового озброєння Україні є єдиною дієвою стратегією стримування, яка здатна запобігти поширенню масштабної війни на територію всього Європейського Союзу.

  • Історичний скандал у Варшаві: глава МЗС Польщі розлютив політикум через порівняння Дмовського з ОУН-УПА

    Історичний скандал у Варшаві: глава МЗС Польщі розлютив політикум через порівняння Дмовського з ОУН-УПА

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський опинився в епіцентрі гучного політичного скандалу, спровокованого його суперечливими висловлюваннями щодо польської історії та діяльності українських націоналістичних рухів. Причиною гострої внутрішньополітичної кризи стало недавнє інтерв’ю керівника дипломатичного відомства, під час якого він обговорював складні сторінки спільного минулого з українським журналістом. Ця розмова миттєво викликала шквал обурення серед представників польського істеблішменту, які звинуватили міністра у зраді національних інтересів та недопустимій слабкості на міжнародній арені.

    Фундаментом для дипломатичного конфлікту стала дискусія навколо постаті відомого польського політичного діяча та публіциста Романа Дмовського. Під час розмови журналіст висловив думку про те, що історична фігура Дмовського є такою ж неоднозначною, суперечливою та складною для оцінки, як і діяльність Організації українських націоналістів та Української повстанської армії. Замість того, щоб стати на жорсткий захист польського історичного наративу, Радослав Сікорський фактично не став заперечувати своєму співрозмовнику та погодився з подібним порівнянням, що стало справжнім шоком для консервативних кіл Варшави.

    Реакція польського політикуму на такі дипломатичні кроки не забарилася і була вкрай радикальною. Віцеспікер польського Сейму Кшиштоф Босак виступив із гострою публічною критикою дій очільника МЗС, назвавши його поведінку абсолютно обурливою та неприпустимою для посадовця такого рівня. Парламентар категорично наголосив, що Роман Дмовський увійшов в історію як послідовний критик тоталітарних диктатур, переконаний антифашист та незламний борець за відновлення державної незалежності Польщі, тому будь-які спроби прирівняти його до українських націоналістів є блюзнірством. За словами політика, головне завдання польської дипломатії полягає у беззастережному захисті державних інтересів Польщі. Він підкреслив, що посадовці не мають права надавати приводи для «розмивання відповідальності за злочини проти поляків та створення культу злочинців».

    Хвилю гнівних заяв підтримав і голова Бюро міжнародної політики канцелярії президента Польщі Марчин Пшидач. Високопосадовець не добирав слів, відверто назвавши справжньою ганьбою повну відсутність рішучої та блискавичної реакції Сікорського на провокаційні слова преси, де намагалися провести прямі паралелі між польським діячем та учасниками повстанської армії. На думку Пшидача, така дипломатична млявість завдає непоправної шкоди іміджу країни та руйнує багаторічні зусилля польських істориків.

    Цей резонансний інцидент вкотре підсвітив глибокі та болючі історичні рани, які продовжують серйозно ускладнювати двосторонні відносини між Варшавою та Києвом. Протягом багатьох років головним каменем спотикання у діалозі сусідніх держав залишається кардинально різна трактовка масових трагічних подій на Волині, у Східній Галичині та сусідніх регіонах. Конфлікт історичної пам’яті набув нового рівня ескалації ще цього літа, коли керівництво України взяло участь в урочистих заходах із перепоховання одного з лідерів ОУН, а також ухвалило рішення про присвоєння одному з бойових підрозділів збройних сил почесного найменування на честь героїв УПА. Подібні символічні кроки, помножені на необережні публічні заяви дипломатів, доводять, що тіні минулого й надалі залишаються одним із найсерйозніших викликів для сучасного стратегічного партнерства, вимагаючи від обох сторін максимальної виваженості.

     

  • Російський дрон вибухнув за 4 км від Польщі: Туск заявив про нову небезпечну атаку

    Російський дрон вибухнув за 4 км від Польщі: Туск заявив про нову небезпечну атаку

    Російський ударний безпілотник 17 вересня впав або був збитий на території Волинської області приблизно за чотири кілометри від українсько-польського кордону. Інцидент стався неподалік міжнародного пункту пропуску «Ягодин — Дорогуськ», а через швидке наближення реактивного дрона Польща підняла в повітря винищувачі.

    Про атаку особисто повідомив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час засідання уряду. За його словами, неподалік кордону пролунав «дуже потужний вибух». Польський прем’єр припустив, що російською ціллю могла бути автозаправна станція. Водночас ця версія на момент перших повідомлень ще не була остаточно підтверджена українською стороною.

    Дрон швидко наближався до польського кордону

    Речник Оперативного командування Збройних сил Польщі підполковник Яцек Горишевський повідомив, що військові ще аналізують дані систем спостереження.

    За попередньою інформацією, безпілотник або влучив у ціль, або був збитий приблизно за чотири кілометри від державного кордону — на українській стороні.

    Особливе занепокоєння польських військових викликало те, що йшлося про реактивний БпЛА, який на великій швидкості рухався в напрямку Польщі.

    Саме через це було ухвалено рішення підняти винищувачі.

    Тобто про порушення польського повітряного простору в цьому конкретному епізоді наразі не повідомлялося: за первинними даними Варшави, дрон припинив політ ще на території України.

    Туск: біля кордону прогримів дуже сильний вибух

    Під час засідання польського уряду Туск заявив, що отримав чергове повідомлення щодо російської атаки на захід України.

    За його словами, удар стався «дуже близько» до Польщі, поблизу Дорогуська. Прем’єр також сказав, що, ймовірно, мішенню знову була АЗС.

    Туск наголосив, що після повідомлення про загрозу польські літаки були підняті в повітря.

    Українські джерела «Української правди» у правоохоронних органах також підтвердили, що на напрямку Ягодина за кілька кілометрів від кордону лунали вибухи.

    Це вже не перший удар біля Ягодина за кілька днів

    Нинішній інцидент стався всього через кілька днів після іншої атаки РФ у тому самому прикордонному районі.

    13 вересня російський удар поблизу пункту пропуску «Ягодин — Дорогуськ» уразив вантажівку біля польського кордону. Роботу переходу тоді тимчасово зупиняли. Reuters повідомляв, що Росія пояснювала атаку ударами по інфраструктурі, яку вона вважає пов’язаною з постачанням військових вантажів із Європи.

    У тому ж районі російський дрон пошкодив пасажирський потяг. Інцидент стався невдовзі після того, як цією ділянкою проїхав потяг із колишнім прем’єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном, колишнім прем’єром Швеції Карлом Більдтом та іншими іноземними гостями.

    Nenka.info детально писала про попередню атаку в матеріалі «Удар за два кілометри від кордону НАТО: російські дрони атакували прикордонний Ягодин та пошкодили потяг “Київ — Варшава”». Тоді один із ударів стався приблизно за два кілометри від території Польщі.

    Польща вже укріплює переходи з Україною

    Серія атак змусила Варшаву посилити захист прикордонної інфраструктури.

    15 вересня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш повідомив про додаткові захисні заходи на переходах із Україною.

    Польські військові почали встановлювати захисні конструкції, зокрема контейнери, заповнені піском або щебенем, які мають працювати як протиосколкові бар’єри. Також облаштовуються додаткові спостережні та охоронні пости біля переходів у Дорогуську, Медиці та Корчовій.

    Причина — ризик того, що російські атаки по західній Україні можуть безпосередньо загрожувати людям і транспорту, які перебувають вже за кілька сотень метрів або кілометрів від польської території.

    Варшава очікує нових російських провокацій

    Польське керівництво останніми днями неодноразово попереджало, що Москва може посилити активність біля західних кордонів України.

    Туск заявляв, що польська сторона має підстави очікувати нових загроз для переходів між Україною та державами ЄС. Він пов’язував такі оцінки, зокрема, з інформацією, яку польська влада отримує від союзників.

    Про цю загрозу Nenka.info писала напередодні у матеріалі «Росія може посилити атаки на Європу: у Польщі заговорили про тривожні дані ЦРУ». Особливу увагу там приділяли саме транспортним коридорам між Україною та Польщею.

    Напередодні у Польщі вже оголошували тривогу

    16 вересня у прикордонних районах Польщі оголошували повітряну тривогу через реактивні російські дрони, які атакували захід України.

    Через небезпеку тимчасово обмежували роботу аеропортів Жешува та Любліна.

    А вже наступного дня польським військовим знову довелося піднімати літаки через дрон, який швидко рухався просто в напрямку кордону.

    Додаткову тривогу викликають й інші інциденти. 14 вересня на балтійському узбережжі Польщі знайшли безпілотник, який польська сторона ідентифікувала як імовірно російський.

    Чому район Ягодина має стратегічне значення

    «Ягодин — Дорогуськ» є одним із найважливіших автомобільних та залізничних коридорів між Україною і Польщею.

    Через цей напрямок проходять пасажирські потоки, вантажні перевезення та значна частина торгівлі між Україною і Євросоюзом.

    Nenka.info вже повідомляла про удари по прикордонній інфраструктурі в районі міжнародного пункту пропуску «Ягодин».

    Тому систематичні атаки в цій зоні впливають не лише на безпеку Волині, а й безпосередньо на транскордонне сполучення з Польщею.

    Чи могла атака зачепити територію НАТО

    Станом на перші офіційні повідомлення підстав стверджувати, що дрон 17 вересня увійшов у повітряний простір Польщі, немає.

    Польські військові говорять про відстань приблизно чотири кілометри від кордону на українській території.

    Однак саме близькість польської території й висока швидкість реактивного БпЛА змусили Варшаву задіяти авіацію.

    Реакція Польщі показує, що удари РФ по українській прикордонній інфраструктурі дедалі частіше розглядаються не тільки як українська безпекова проблема, а й як безпосередній ризик для східного флангу НАТО.

    Поки польські військові продовжують аналізувати записи систем спостереження, остаточні обставини падіння або знищення дрона ще встановлюються.

  • Росія може посилити атаки на Європу: у Польщі заговорили про тривожні дані ЦРУ

    Росія може посилити атаки на Європу: у Польщі заговорили про тривожні дані ЦРУ

    Росія може посилити провокації та гібридні атаки проти європейських держав, зокрема поблизу кордонів України з країнами ЄС і НАТО. Про це заявив директор TVP World Services Міхал Бронятовський, коментуючи останні російські удари та контакти директора ЦРУ Джона Реткліффа з Москвою. Водночас важливо уточнити: твердження про те, що американська розвідка безпосередньо прогнозує масштабне посилення атак на всю Європу, є оцінкою самого Бронятовського. Офіційної заяви ЦРУ з таким формулюванням не оприлюднювали.

    Бронятовський вважає, що Москва може трактувати дипломатичні контакти Вашингтона як прояв слабкості. Він звернув увагу на нещодавній візит Реткліффа до Росії та подальше посилення російських ударів по Україні, зокрема із застосуванням реактивних безпілотників, які складніше перехоплювати. За його словами, якщо керівник ЦРУ прибував до Москви з мирною ініціативою, російська сторона не відповіла зменшенням інтенсивності бойових дій.

    Сам факт контактів Реткліффа з російською стороною підтверджений. Reuters повідомляло, що директор ЦРУ зустрічався з представниками російських спецслужб у межах американських спроб сприяти припиненню війни. При цьому серед представників розвідувальних служб США, України та Європи зберігається скептицизм щодо готовності Кремля до реального завершення бойових дій.

    Однак більш конкретні дані щодо можливих майбутніх російських дій озвучував прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. 10 вересня він заявив, що отримав детальний звіт ЦРУ про загрози на східному фланзі Європи. За словами польського прем’єра, розвіддані підтверджують ризик російських провокацій проти прикордонних переходів між Україною та державами Європейського Союзу.

    Особливе занепокоєння Варшави викликають транспортні коридори між Україною та Польщею. Саме через них проходить значна частина товарів, гуманітарної допомоги та військових вантажів. За інформацією Reuters, Туск заявляв, що Польщі вже вдалося запобігти загрозі одному з пунктів пропуску, а Росія, ймовірно, намагатиметься повторювати подібні дії.

    Ці побоювання посилилися після серії російських ударів поблизу кордонів НАТО. 13 вересня російська атака припала на вантажівку неподалік пункту пропуску Дорогуськ — Ягодин. Через інцидент роботу переходу тимчасово призупиняли. Москва заявила, що нібито атакувала інфраструктуру, яка використовувалася для перевезення військових вантажів з Європи, однак удар стався у безпосередній близькості до польського кордону.

    Після цього Польща почала додатково укріплювати ключові переходи з Україною. Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що військові встановлюють захисні конструкції, спостережні та охоронні пости біля Дорогуська, Медики та Корчової. Роботи проводить 18-й інженерний полк. Йдеться, зокрема, про контейнери, заповнені піском або гравієм, які мають виконувати функцію протиосколкових і вибухозахисних бар’єрів.

    Ризики стосуються не лише Польщі. Associated Press повідомляло, що Туск говорив про можливі російські провокації на кордонах України й з іншими європейськими державами. Перед цим російський удар по прикордонному пункту Старокозаче на українсько-молдовському кордоні призвів до загибелі двох людей. У Молдові також неодноразово знаходили уламки безпілотників, а Румунія фіксувала інциденти з дронами поблизу Дунаю.

    Європейські уряди дедалі частіше говорять і про ширшу гібридну загрозу. На початку вересня Міністерство закордонних справ Польщі публічно засудило Росію після підтвердження її відповідальності за спробу атаки на аеропорт у німецькому Лейпцигу. Варшава заявила, що виступає проти російських диверсій та гібридних операцій на території країн НАТО і ЄС та закликала до посилення східного флангу Альянсу.

    Ще один показовий епізод стався в Арктиці. За даними Reuters, навесні 2026 року Велика Британія, Норвегія та США зірвали операцію російського підрозділу підводної розвідки ГУГІ поблизу Шпіцбергена. Західні розвідслужби вважали, що Росія могла відпрацьовувати сценарій пошкодження підводних оптоволоконних кабелів, які забезпечують критично важливий зв’язок. Фактичного пошкодження тоді не сталося, однак НАТО посилило спостереження за підводною інфраструктурою.

    На цьому тлі Єврокомісія вже пропонує створити окремий механізм реагування на гібридні загрози. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила про необхідність системи, яка дозволила б країнам ЄС швидше координувати відповідь на диверсії, кібератаки та проникнення безпілотників. Ідея частково нагадує механізм консультацій НАТО за статтею 4, коли одна з держав вважає свою безпеку під загрозою.

    Польща тим часом уже кілька разів переводила авіацію у підвищену готовність через російські удари по західних областях України. 5 вересня урядовий Центр безпеки Польщі навіть надсилав мешканцям Люблінського та Підкарпатського воєводств спеціальне попередження про повітряну загрозу на території України та роботу польської авіації. Після завершення атаки польська сторона заявила, що прямої загрози території країни не було.

    16 вересня тема знову стала актуальною після чергової російської атаки на захід України. Бронятовський звернув увагу на заплановані контакти польського керівництва у Вашингтоні й припустив, що їхня інтенсивність може бути пов’язана з новими оцінками американських спецслужб. Однак саме цей зв’язок він озвучив як власне припущення, а не як підтверджену інформацію ЦРУ.

    Водночас загальний контекст його заяви підтверджується незалежними даними. Польський прем’єр уже публічно повідомив про отриманий від ЦРУ аналіз можливих російських загроз, а Варшава після серії атак почала фізично укріплювати кордон. Окремо західні спецслужби та НАТО фіксують підозрілі операції проти підводної інфраструктури, диверсійні спроби та збільшення кількості інцидентів із безпілотниками.

    При цьому немає підтверджень, що американська розвідка очікує безпосереднього повномасштабного військового нападу Росії на країни НАТО. Публічно йдеться насамперед про провокації, гібридні операції, диверсії, удари поблизу кордонів та ризики для критичної інфраструктури.

    Саме тому заголовок про те, що «розвідка США передбачає атаки на Європу», потребує уточнення. Коректніше говорити, що Польща отримала від ЦРУ інформацію про ймовірні російські загрози на європейських кордонах України, тоді як Бронятовський вважає, що Москва може розширювати агресивні дії проти європейських держав.

    Для Європи це означає необхідність готуватися не лише до класичного військового сценарію. Потенційними цілями можуть бути кордони, транспортні маршрути, порти, аеропорти, енергетичні об’єкти, телекомунікаційні кабелі та інші елементи критичної інфраструктури. Саме на таких об’єктах останніми роками концентрується значна частина російських гібридних операцій.

    І хоча прямий конфлікт Росії з НАТО залишається окремим і значно масштабнішим сценарієм, серія подій вересня свідчить, що зона ризику навколо України поступово розширюється. Польща вже переходить від попереджень до практичних заходів: укріплює переходи, піднімає авіацію та посилює моніторинг кордону.

  • 137,5 млн грн на безкоштовних вагонах: НАБУ викрило схему в «Київському метрополітені»

    137,5 млн грн на безкоштовних вагонах: НАБУ викрило схему в «Київському метрополітені»

    Детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури заявили про викриття схеми, через яку комунальне підприємство «Київський метрополітен» могло втратити 137,5 млн грн. За версією слідства, гроші вивели під час організації доставки 60 вагонів метро, які Варшава передала Києву безоплатно як технічну допомогу. Загальна вартість транспортно-експедиційних послуг при цьому сягнула близько 190 млн грн.

    Історія почалася ще у 2022 році, коли Київ та Варшава домовилися про безоплатну передачу українській столиці рухомого складу. Йшлося про 60 вагонів серії 81, які раніше експлуатувалися у варшавському метро. Для Києва така допомога була особливо важливою, оскільки вагони цієї серії сумісні з інфраструктурою столичної підземки, а значна частина київського рухомого складу має великий вік. Польська сторона фактично передала десять шестивагонних поїздів, виведених з експлуатації у Варшаві, але придатних для подальшого використання.

    У 2023 році вагони почали поетапно перевозити з Польщі до України. Перша партія прибула навесні, а вся доставка тривала близько семи місяців. Останній поїзд прибув до Києва 24 жовтня 2023 року. Офіційний портал столиці тоді повідомляв, що всі 60 вагонів Київ отримав безкоштовно як технічну допомогу від Варшавського метрополітену. Частину вагонів планували використовувати як повноцінний рухомий склад, інші — як донори запчастин для ремонту чинного парку.

    Втім, саме на етапі доставки, за версією НАБУ і САП, і могла виникнути масштабна корупційна схема. У 2023 році «Київський метрополітен» оголосив тендери на транспортно-експедиційні послуги для перевезення вагонів з Польщі. За даними слідства, перемогу отримала компанія, яку учасники схеми нібито визначили наперед. Загальна вартість транспортування становила близько 190 млн грн.

    Розслідувачі DOZORRO ще раніше звертали увагу на ці закупівлі. За їхніми даними, спочатку у березні 2023 року метрополітен уклав угоду з ТОВ «Будінтехно» на перевезення перших шести вагонів за 17 млн грн, але договір згодом розірвали. Після цього кілька закупівель виграло ТОВ «Порто Трейд»: у квітні — на перевезення 18 вагонів, у липні — ще 18, а у вересні — ще 24. Загальна сума транспортних послуг у 2023 році становила близько 190 млн грн.

    НАБУ стверджує, що вартість цих послуг була істотно завищеною. Після надходження грошей від комунального підприємства їх, за матеріалами слідства, переказали на рахунки підконтрольної компанії за кордоном. Реальному перевізнику нібито заплатили лише частину отриманої суми, а рештою коштів — приблизно 137,5 млн грн — учасники групи заволоділи.

    Фактично йдеться про ситуацію, коли самі вагони Київ отримав від Варшави безоплатно, але їх транспортування стало предметом закупівлі на сотні мільйонів гривень. Саме різниця між сплаченою «Київським метрополітеном» сумою та реальною вартістю перевезення тепер є одним із ключових предметів кримінального провадження.

    За повідомленням НАБУ, підозри оголосили шістьом фігурантам. Серед них — колишній посадовець «Київського метрополітену», троє чинних службовців комунального підприємства, співорганізатори схеми та директор компанії, яка, за версією слідства, використовувалася для руху коштів. Дії фігурантів кваліфікували за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — заволодіння або розтрата майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем.

    Водночас сам факт повідомлення про підозру не означає доведення вини. Відповідно до Конституції України всі фігуранти вважаються невинуватими, доки їхню провину не встановить суд обвинувальним вироком.

    Історія з перевезенням польських вагонів привертала увагу ще задовго до нинішніх підозр. Сам факт того, що транспортні послуги коштували місту близько 190 млн грн, тоді вже викликав питання у громадських організацій, які аналізували закупівлі комунальних підприємств. Особливо на тлі того, що сам рухомий склад був подарунком.

    При цьому передача вагонів справді була для Києва важливою. У 2023 році міська влада повідомляла, що близько 80% парку столичного метро складали вагони радянського виробництва. Отримані з Варшави машини належали до сумісної серії, тому могли використовуватися і для формування поїздів, і як джерело комплектуючих для капітальних ремонтів.

    Перший адаптований поїзд із польських вагонів вийшов на Сирецько-Печерську лінію вже у листопаді 2023 року. Пізніше на маршрути випустили ще кілька таких складів. Це підтверджує, що сама допомога Варшави була реальною та використовувалася за призначенням, тоді як претензії правоохоронців стосуються саме організації і вартості логістики.

    Справу варто розглядати і в ширшому контексті. «Київський метрополітен» уже не вперше потрапляє в поле зору правоохоронців через закупівлі. В одному з судових рішень у 2024 році згадувалося розслідування НАБУ щодо можливих зловживань службових осіб підприємства при укладенні договорів у 2017–2024 роках із пов’язаними структурами. Там ішлося про підозри у систематичному укладанні контрактів на будівництво, ремонт і обслуговування ліній із підконтрольними компаніями та можливу розтрату коштів у особливо великих розмірах. Це інше кримінальне провадження, але воно показує, що закупівлі метрополітену вже неодноразово ставали об’єктом уваги антикорупційних органів.

    Саме підприємство тим часом залишається одним із ключових транспортних операторів столиці та отримує значні кошти з міського бюджету. Через соціальний тариф на проїзд Київ регулярно компенсує різницю між реальною собівартістю перевезень і ціною квитка. Тому будь-які втрати десятків чи сотень мільйонів гривень у закупівлях мають безпосередній вплив на фінансовий стан підприємства й міський бюджет.

    Особливо показовою нинішню справу робить походження самих вагонів. Варшава передала їх безоплатно на знак підтримки української столиці під час війни. Польське метро у своєму звіті за 2023 рік підтверджувало, що Києву передали десять шестивагонних складів серії 81 — загалом ті самі 60 вагонів.

    Тому суть підозри виглядає особливо резонансно: міжнародна допомога, яка мала заощадити Києву значні кошти та підтримати роботу метро, за версією слідства, стала основою для схеми з заволодіння бюджетними грошима вже на етапі доставки.

    Тепер детективам НАБУ та прокурорам САП належить довести не лише факт завищеної вартості, а й узгодженість дій усіх учасників, попереднє визначення переможця тендеру, рух коштів через іноземну компанію та кінцеве привласнення 137,5 млн грн. Також важливим буде питання можливого відшкодування збитків «Київському метрополітену».

    На цьому етапі справа перебуває на стадії досудового розслідування. Імена більшості підозрюваних у відкритому повідомленні не розкриваються, тому робити висновки про персональну відповідальність до рішення суду передчасно.

    Втім, уже зараз масштаби справи роблять її однією з найпомітніших корупційних історій довкола столичного громадського транспорту за останній час. Адже йдеться не просто про сумнівну закупівлю, а про гроші, які, за версією слідства, могли бути виведені під час перевезення техніки, отриманої Україною як безоплатну допомогу від європейського партнера.

  • Росія вже знищила й пошкодила понад 500 локомотивів: Сибіга терміново звернувся до партнерів

    Росія вже знищила й пошкодила понад 500 локомотивів: Сибіга терміново звернувся до партнерів

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав міжнародних партнерів терміново допомогти Україні локомотивами та фінансуванням для закупівлі нової техніки на тлі систематичних російських ударів по залізничній інфраструктурі. За його словами, від початку повномасштабного вторгнення Росія пошкодила або повністю знищила понад 500 українських локомотивів, причому більше половини цих втрат припали лише на 2026 рік. У ніч проти 15 вересня черговий російський удар припав по залізничній інфраструктурі поблизу польського кордону у Волинській області, де було безпосередньо уражено ще один локомотив.

    Сибіга наголосив, що Росія цілеспрямовано намагається підірвати українську логістику по всій країні. Залізниця при цьому залишається однією з ключових систем життєзабезпечення України: нею евакуюють цивільних із прифронтових районів, перевозять критично важливі вантажі, продовольство, зерно, гуманітарну допомогу та інші необхідні товари. Саме тому Київ звернувся до партнерів із проханням допомогти знайти локомотиви, сумісні з українською шириною колії 1520 мм, а також надати фінансування для прискорення закупівлі нових машин.

    Проблема ускладнюється тим, що більшість країн Європейського Союзу використовують стандартну колію шириною 1435 мм. Українська ж залізнична мережа побудована переважно під стандарт 1520 мм, тому не кожен європейський локомотив можна швидко поставити на українські маршрути. Це значно звужує коло потенційних постачальників і робить пошук техніки складнішим.

    Останні російські атаки показують, що залізниця стала однією з пріоритетних цілей. 13 вересня Росія вдарила по локомотиву пасажирського поїзда неподалік кордону з Польщею. В «Укрзалізниці» тоді припускали, що ціллю безпілотника міг бути поїзд, яким пересувалися дипломати та політики. До цього російські удари вже неодноразово припадали по станціях, коліях, локомотивних депо, енергетичній інфраструктурі та рухомому складу.

    На відміну від пошкодженої ділянки колії, яку в багатьох випадках можна відносно швидко відновити, знищення локомотива має довготривалі наслідки. Це складна і дорога техніка, яку неможливо оперативно замінити. Один втрачений локомотив може вплинути одразу на кілька маршрутів, особливо якщо йдеться про вантажні або евакуаційні перевезення. Саме тому цифра у понад 500 пошкоджених або знищених машин виглядає особливо тривожно.

    Для України залізниця має критичне значення ще й через обмежені можливості морського та повітряного сполучення. Після початку повномасштабної війни вона стала головною транспортною артерією для евакуації, внутрішньої логістики, експорту та доставки вантажів до кордонів ЄС. У перші місяці великої війни саме залізницею були евакуйовані мільйони людей, а надалі мережа стала ключовим елементом стійкості держави.

    У цьому контексті звернення Сибіги має не символічний, а суто практичний характер. Україні потрібні не лише системи ППО для захисту інфраструктури, а й заміна вже втраченої техніки. При цьому необхідні як електровози, так і тепловози. Останні особливо важливі в умовах атак на енергетичну систему, адже вони можуть працювати на неелектрифікованих ділянках або там, де пошкоджена контактна мережа.

    Сибіга наголосив, що підтримка стабільної роботи української залізниці допоможе уникнути гуманітарної кризи та зміцнить стійкість країни в умовах війни. Якщо дефіцит локомотивів зростатиме, це може безпосередньо вплинути на евакуацію населення, регулярність пасажирських перевезень, постачання продуктів, логістику промисловості та експорт.

    Фактично йдеться вже не просто про транспортну проблему, а про питання національної безпеки. Росія намагається бити не лише по коліях і станціях, а й по самій здатності України підтримувати рух поїздів. Саме тому Київ закликає партнерів діяти швидко: знайти сумісні локомотиви, допомогти з їх передачею та профінансувати закупівлю нової техніки.

    За нинішніх темпів російських атак питання відновлення локомотивного парку може стати одним із найскладніших для «Укрзалізниці». Якщо раніше головним завданням було оперативно ремонтувати колії, мости та контактну мережу після обстрілів, то тепер дедалі гостріше постає проблема фізичної нестачі тягового рухомого складу.

    І саме оприлюднена Сибігою цифра — понад 500 пошкоджених або знищених локомотивів — показує масштаб проблеми. Більше половини з них Україна втратила лише цього року, що свідчить про різке посилення російських атак на залізничну логістику.

  • Удар за два кілометри від кордону НАТО: російські дрони атакували прикордонний Ягодин та пошкодили потяг «Київ – Варшава»

    Удар за два кілометри від кордону НАТО: російські дрони атакували прикордонний Ягодин та пошкодили потяг «Київ – Варшава»

    У ніч проти неділі, 13 вересня, російські окупаційні війська завдали серії ударів безпілотниками по об’єктах цивільної та транспортної інфраструктури у безпосередній близькості до кордону України з Польщею. Атака припала на район прикордонного пункту «Ягодин» у Волинській області. У Варшаві офіційно назвали інцидент небезпечною ескалацією, яка ставить під пряму загрозу безпеку східного флангу Північноатлантичного альянсу.

    Ураження АЗС і пошкодження міжнародного потяга

    Один із ворожих дронів поцілив в автозаправну станцію, розташовану лише за два кілометри від польського кордону. Як повідомила речниця Міністерства внутрішніх справ Польщі Кароліна Галецька, унаслідок вибуху спалахнула пожежа, вогонь охопив щонайменше дві вантажівки.

    Одночасно на залізничній станції Ягодин зазнав пошкоджень локомотив регулярного пасажирського потяга сполученням «Київ – Варшава». Пасажирів встигли оперативно евакуювати до укриттів під час наближення дрона, завдяки чому вдалося уникнути людських жертв.

    Загроза для дипломатичної делегації

    Особливий резонанс інциденту полягає в тому, що цією ж залізничною гілкою поверталася із Києва до Європи група західних політиків та дипломатів після участі у щорічному форумі «Ялтинська європейська стратегія» (YES). Серед пасажирів дипломатичного спецрейсу перебували колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон та експрем’єр-міністр Швеції Карл Більдт.

    В «Укрзалізниці» не виключають, що реальною мішенню ворожої атаки міг бути саме дипломатичний потяг. Його графік скоригували в режимі реального часу через повітряну небезпеку, і потяг із міжнародними гостями залишив станцію Ягодин лише за кілька хвилин до удару. Карл Більдт підтвердив, що пошкоджений склад ішов слідом за їхнім потягом, а Борис Джонсон публічно засудив російський напад, назвавши його «хаотичним і безглуздим».

    Реакція Варшави: скликання екстреного засідання

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що удари Росії впритул до кордонів країн НАТО свідчать про свідоме розширення зони конфлікту.

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск скликав надзвичайне засідання уряду та попередив про високі ризики для самої Польщі у найближчі місяці:

    «Найближчі тижні та місяці стануть періодом дуже інтенсивних дій з боку Росії. Ми не можемо виключити, що ця ескалація торкнеться і нашої території».

    Тим часом у Міністерстві оборони РФ поспішили відзвітувати про удари по залізничній інфраструктурі на заході України, традиційно виправдовуючи атаку твердженнями про те, що об’єкти нібито використовувалися «для перевезення військових вантажів із країн Європи».

  • Браун сам зняв, як б’є молотом по пам’ятнику УПА: скандальне відео може стати доказом у справі

    Браун сам зняв, як б’є молотом по пам’ятнику УПА: скандальне відео може стати доказом у справі

    У Польщі розгорівся новий скандал навколо одного з найсуперечливіших політиків країни — лідера «Конфедерації польської корони» та депутата Європарламенту Гжегожа Брауна. Політик оприлюднив відео, на якому особисто завдає ударів металевим інструментом по пам’ятнику членам Української повстанської армії в урочищі Бялисток у гміні Долгобичув поблизу польсько-українського кордону. На тому самому записі схожі дії виконує Марчин «Борис» Мікша, пов’язаний із партією Брауна. Тим часом місцева поліція вже розслідує пошкодження цього меморіалу, а опублікований політиком матеріал може стати частиною доказової бази.

    На відео Браун стоїть біля гранітного обеліска та кілька разів б’є по ньому важким металевим інструментом. Політик не приховує мети своїх дій і прямо заявляє, що пам’ятник, на його думку, має бути демонтований. У дописі до відео він назвав обеліск таким, що «ображає пам’ять жертв українського геноциду проти поляків», і вимагав його ліквідації.

    Сам Браун стверджує, що меморіал є незаконним і прославляє УПА. Він також заявив, що споруду мали демонтувати державні або місцеві служби ще після її виявлення. Водночас політик не навів рішення суду чи іншого документа, який би надавав йому особисто право пошкоджувати об’єкт.

    Саме ця обставина тепер може мати юридичне значення. Команда повітової поліції в Грубешові вже веде провадження щодо пошкодження пам’ятника. Правоохоронці перевіряють можливі ознаки наруги над пам’ятником і місцем поховання, пошкодження майна та дій, пов’язаних із ненавистю за національною ознакою. Справу контролює районна прокуратура в Грубешові. За даними польського регіонального видання Lublin112, за окремі правопорушення, які перевіряють слідчі, може загрожувати до п’яти років позбавлення волі.

    Водночас важливо не змішувати кілька різних епізодів. Ще 6 вересня поліція зафіксувала нове пошкодження написів на цьому ж обеліску і тоді повідомляла про невідомих осіб. До публікації відео Брауна правоохоронці не заявляли, що саме він або його соратники є авторами всіх пошкоджень. Польські медіа наголошують: сам факт появи політика на записі з молотом не доводить автоматично, що всі ушкодження, які вже розслідує поліція, були завдані саме під час зафіксованого епізоду. Це мають встановити слідчі.

    Однак відео може серйозно вплинути на розслідування. Правоохоронці збирають докази, опитують свідків та мають встановити, які саме пошкодження з’явилися під час дій, зафіксованих на відео. До того ж після вихідних Браун сам повідомляв, що перебував у цьому районі та відвідував, зокрема, Долгобичув і Бялисток.

    Сам меморіал має складну історію. В урочищі Бялисток поблизу села Ліски поховані 41 член УПА, які загинули у лютому 1946 року під час бою з підрозділом радянського НКВС. За даними польських історичних джерел, перше невелике вшанування на цьому місці з’явилося орієнтовно у 1996–1997 роках. У 2019 році на могилі встановили великий гранітний камінь із гербом України, написом та даними похованих.

    На обеліску зазначено, що він присвячений «полеглим солдатам УПА за волю України» 26 лютого 1946 року. Також на камені викарбувані імена, псевдоніми, роки народження та місця походження похованих. Польські видання зазначають, що меморіал стоїть безпосередньо на місці поховання.

    Водночас правовий статус об’єкта справді залишається предметом суперечок. Люблінське воєводське управління раніше повідомляло, що могила членів УПА в гміні Долгобичув не внесена до офіційного реєстру військових могил і кладовищ, який веде воєвода. Ще у листопаді 2025 року депутат польського Сейму Анджей Запаловський направив до Міністерства культури парламентський запит щодо того, хто і на якій правовій підставі встановив цей пам’ятник та чи відповідає він польському законодавству.

    Але відсутність об’єкта у такому реєстрі сама по собі не означає автоматичного права громадян його руйнувати. Польські правоохоронці саме тому окремо перевіряють факт пошкодження майна та наруги над місцем поховання.

    Обеліск уже неодноразово ставав мішенню вандалів. Наприкінці липня 2026 року невідомі розмалювали його фарбою та відрізали декоративну металеву арку. На місці тоді знайшли балончик із фарбою, пляшку з-під алкоголю, футболку, а у кущах — відрізаний фрагмент конструкції. Посольство України в Польщі засудило той інцидент і закликало залишати місця поховання поза політичними конфліктами незалежно від складних сторінок польсько-української історії.

    У вересні пам’ятник пошкодили знову. 6 вересня невідомі зіпсували написи на камені, після чого поліція почала чергове розслідування. На той момент нікого не затримали.

    Історичний контекст додатково ускладнює ситуацію. УПА залишається однією з найбільш конфліктних тем у відносинах України та Польщі через масові вбивства польського цивільного населення на Волині та в Галичині під час Другої світової війни. Польський парламент і державні інституції використовують щодо цих злочинів визначення «геноцид». Водночас конкретне поховання біля Лісків стосується членів УПА, загиблих у 1946 році у бою з НКВС, уже після завершення Другої світової.

    У польській політиці ця тема останніми роками дедалі частіше стає частиною гострої внутрішньої боротьби. Браун будує значну частину власної політичної кампанії на різкій антиукраїнській риториці. Його «Конфедерація польської корони» офіційно очолюється ним, а сам політик є депутатом Європарламенту.

    Причому називати Брауна абсолютно маргінальним політиком уже складно. На президентських виборах 2025 року він отримав 1 242 917 голосів, або 6,34%, посівши четверте місце в першому турі. Це офіційні дані польської Національної виборчої комісії.

    Браун і раніше неодноразово опинявся в центрі гучних скандалів. У грудні 2023 року він використав вогнегасник, щоб загасити ханукальні свічки в будівлі польського Сейму. Reuters також нагадував про його попередні проросійські заяви, демонстративне знищення символіки ЄС та України й інші провокаційні акції.

    У 2025 році Браун також заявив, що газові камери в Аушвіц-Біркенау нібито були «фейком», після чого польська прокуратура почала розслідування за фактом заперечення нацистських злочинів. У березні 2026 року Європарламент погодився зняти з нього депутатський імунітет у рамках відповідного провадження. Європейський парламент окремо наголосив, що не знайшов ознак того, що кримінальна справа має на меті політичне переслідування Брауна.

    Тепер до цього переліку може додатися справа про пам’ятник у Бялистоку. Поки що офіційних повідомлень про висунення Брауну нових обвинувачень саме через відео з молотом немає. Поліція та прокуратура продовжують встановлювати обставини пошкодження меморіалу.

    Але ситуація вже виглядає нетипово навіть для звичних скандалів навколо політика: цього разу Браун не просто зробив різку заяву, а сам оприлюднив кадри, на яких видно його фізичні дії щодо об’єкта, який уже перебуває в центрі поліцейського розслідування. Тепер оцінку тому, чи були ці дії злочином, мають дати польські слідчі та прокуратура.

  • Обіцяють більше, а платять менше: як агенції працевлаштування в Польщі маніпулюють зарплатами

    Обіцяють більше, а платять менше: як агенції працевлаштування в Польщі маніпулюють зарплатами

    Майже 70% іноземців, які працювали в Польщі через агенції зайнятості або інших посередників, заявили, що особисто стикалися щонайменше з однією непрозорою практикою під час формування зарплати або оформлення працевлаштування. Ще 57,8% опитаних повідомили, що мали справу одразу з кількома такими практиками. Про це свідчить нове дослідження Аналітичного центру Gremi Personal.

    Йдеться не лише про відвертий обман. До непрозорих практик дослідники відносять ситуації, коли кандидату обіцяють привабливу ставку «на руки», однак не пояснюють, з чого саме вона складається, які податки та соціальні внески будуть сплачені, яка сума офіційно зазначатиметься в документах і які додаткові утримання можуть з’явитися вже після початку роботи.

    Саме тому формулювання про те, що 69% іноземців були «обмануті агенціями», є дещо ширшим за висновки самого дослідження. Точніше говорити, що 69% респондентів зіткнулися щонайменше з однією непрозорою практикою щодо оплати або форми працевлаштування. Це важливе уточнення, адже опитування фіксує досвід і оцінки самих працівників, а не встановлені контролюючими органами порушення конкретних агенцій.

    Ризик зіткнутися з такими ситуаціями помітно відрізняється залежно від досвіду роботи через посередників. Серед респондентів, які користувалися послугами лише однієї агенції, про непрозорі практики повідомили 44%. Серед тих, хто змінив від двох до чотирьох агенцій, показник зріс до 74,5%. А серед працівників, які співпрацювали з п’ятьма і більше агенціями, він сягнув 88,9%.

    Водночас ці цифри не обов’язково означають, що кожна наступна агенція автоматично збільшує ризик обману. Зв’язок може бути складнішим: працівники, які частіше змінюють посередників, просто мають більший досвід і більше можливостей зіткнутися з різними моделями працевлаштування. Саме дослідження демонструє сильну залежність між кількістю агенцій та частотою повідомлень про непрозорі практики, але не доводить причинно-наслідкового зв’язку.

    Попри негативний досвід, зарплата залишається одним із головних критеріїв вибору роботи. 64,3% респондентів оцінили вплив високої ставки на рішення про працевлаштування у 4–5 балів із п’яти. Водночас 74,5% учасників опитування заявили, що з часом почали обережніше ставитися до вакансій, де пропонують помітно вищу оплату.

    Найбільшу обережність демонструють іноземці, які працюють у Польщі щонайменше три роки. Серед них 95,2% або віддають перевагу повністю прозорим умовам, або погоджуються розглядати вищу ставку лише після того, як отримають пояснення щодо її розрахунку та зможуть перевірити документи.

    Це свідчить про зміну поведінки трудових мігрантів. Якщо раніше велика цифра в оголошенні могла сама по собі стати вагомим аргументом на користь вакансії, то досвідчені працівники дедалі частіше перевіряють договір, умови сплати внесків до ZUS, можливі відрахування та легальність документів. Аналітики Gremi Personal вважають, що для агенцій це поступово змінює сам принцип конкуренції: перевагою стає не найвища заявлена ставка, а можливість зрозуміло пояснити, як саме вона формується.

    Причина такої обережності — не лише ризик недоотримати частину зарплати. Іноземні працівники побоюються, що неправильне оформлення може створити значно серйозніші проблеми.

    Так, 79,5% опитаних заявили про побоювання щодо можливих проблем із ZUS і соціальним страхуванням, 77% — щодо легальності роботи та документів на перебування, 70% — щодо податкових наслідків, а 69,8% бояться перевірок з боку польських контролюючих органів, зокрема PIP, ZUS, KAS або прикордонної служби Straż Graniczna.

    Ще 44,5% респондентів повідомили, що чули у своєму оточенні про рішення щодо повернення іноземців, заборону повторного в’їзду або ситуації, які самі працівники називали депортацією. Тут також важливе уточнення: дослідження не стверджує, що 44,5% опитаних особисто були депортовані чи отримали заборону на в’їзд. Йдеться про історії, про які вони чули у своєму оточенні.

    На тлі таких ризиків працівники з більшим досвідом перебування в Польщі значно ретельніше ставляться до перевірки майбутнього роботодавця або агенції. Висока зарплата без зрозумілого письмового пояснення дедалі частіше сприймається не як безумовна перевага, а як потенційний сигнал ризику.

    Це особливо актуально на тлі змін польського ринку праці. Темпи зростання зарплат у країні помітно сповільнилися: за підсумками першого кварталу 2026 року вони становили 6,3%, що стало найнижчим показником за п’ять років. Водночас мінімальна зарплата в Польщі з початку 2026 року зросла лише приблизно на 3%.

    Саме тому надто велика різниця між схожими вакансіями може вимагати додаткової перевірки. Працівникові варто з’ясувати, чи вказана сума є ставкою брутто або нетто, який тип договору пропонують, скільки годин гарантується, які внески сплачуватимуться до ZUS, чи передбачені відрахування за житло, транспорт, робочий одяг або інші послуги та яка частина виплат залежить від бонусів.

    Саме опитування «Ставки, схеми оформлення та страх наслідків» Аналітичний центр Gremi Personal провів з 5 до 18 серпня 2026 року методом CAWI — онлайн-анкетування. У ньому взяли участь 600 повнолітніх іноземців, які працюють або протягом останніх трьох років працювали в Польщі через агенції зайнятості чи інших посередників.

    Серед учасників були громадяни України, Білорусі, Грузії, Молдови, Колумбії, Індії, Філіппін, Непалу та Узбекистану. Тому результати не варто автоматично переносити виключно на українців у Польщі: дослідження стосується ширшої групи іноземних працівників.

    Головний висновок опитування водночас доволі чіткий: чим досвідченішими стають трудові мігранти, тим менше вони довіряють самій цифрі зарплати в оголошенні. Висока ставка продовжує приваблювати кандидатів, але дедалі частіше вони хочуть отримати письмове пояснення умов і переконатися, що обіцяна сума справді відповідатиме тому, що вони отримають після податків, внесків та інших відрахувань.

  • Після Євро-2012 — чемпіонат світу: Україна заговорила про спільну заявку з Польщею

    Після Євро-2012 — чемпіонат світу: Україна заговорила про спільну заявку з Польщею

    Україна розглядає можливість у майбутньому разом із Польщею претендувати на проведення чемпіонату світу з футболу. Йдеться про довгострокову перспективу — потенційно турнір може відбутися вже у 2040-х роках. Водночас офіційної спільної заявки наразі немає, а польська сторона повідомляє, що переговори щодо такого проєкту ще не ведуться.

    Про можливість спільного проведення ЧС розповів міністр молоді та спорту України Матвій Бідний в інтерв’ю Politico. За його словами, Україна вже зараз має дивитися далеко вперед і планувати повернення великих міжнародних спортивних подій до країни.

    Бідний зазначив, що найближчі доступні можливості для проведення футбольного чемпіонату світу з’являться орієнтовно у 2040-х роках. Саме тому, на його думку, обговорювати такі перспективи необхідно задовго до самого турніру.

    Міністр наголосив, що навіть в умовах війни Україна не повинна відмовлятися від великих спортивних амбіцій. Проведення турніру такого масштабу він розглядає не лише як спортивний проєкт, а й як можливість для післявоєнного розвитку країни та залучення інвестицій.

    Одним із потенційних партнерів для України може стати Польща. Дві країни вже мають досвід спільної організації великого футбольного турніру — Євро-2012. Тоді матчі чемпіонату Європи проходили в українських Києві, Львові, Харкові та Донецьку, а також у польських Варшаві, Гданську, Познані та Вроцлаві.

    За словами Бідного, повторення такої моделі вже на рівні чемпіонату світу виглядало б логічним кроком.

    Однак нинішні заяви не означають, що Україна та Польща вже готують заявку до FIFA. Міністр окремо наголосив, що формальна ініціатива щодо проведення футбольного чемпіонату має виходити від спортивної спільноти та відповідних футбольних федерацій.

    Тобто зараз ідеться насамперед про політичну та стратегічну ідею, яку ще потрібно перетворити на конкретний спортивний проєкт.

    Більше того, у Польщі поки не підтверджують, що підготовка до спільної заявки вже почалася. Міністерство спорту і туризму Польщі повідомило Politico, що наразі не веде з українською стороною переговорів щодо спільного проведення чемпіонату світу.

    Тому говорити про домовленість Києва і Варшави зарано. На цьому етапі це українська ініціатива та пропозиція розглянути таку можливість у майбутньому.

    Потенційний турнір у 2040-х роках також означає, що перед Україною стоятиме масштабне завдання з відновлення та модернізації спортивної інфраструктури. Чемпіонат світу вимагає не лише стадіонів міжнародного рівня, а й розвиненої транспортної мережі, достатньої кількості готелів, тренувальних баз, аеропортової інфраструктури та систем безпеки.

    Саме тому можливу заявку можна розглядати і як частину значно ширшої дискусії про післявоєнне відновлення України. Великий міжнародний спортивний турнір потенційно здатен стати додатковим стимулом для інвестицій в інфраструктуру та туристичну галузь.

    Проте до практичної реалізації такої ідеї ще далеко. Перш ніж подавати заявку, Україні та Польщі необхідно було б домовитися на рівні футбольних федерацій, визначити міста-господарі та стадіони, сформувати організаційну концепцію і лише після цього брати участь у процедурі FIFA.

    Наразі вже визначені господарі двох наступних турнірів після ЧС-2026. Чемпіонат світу 2030 року пройде переважно в Іспанії, Португалії та Марокко, а по одному ювілейному матчу мають прийняти Уругвай, Аргентина та Парагвай. ЧС-2034 дістався Саудівській Аравії.

    Тому заява Матвія Бідного поки залишається баченням на десятиліття вперед. Але сам факт появи такої ідеї показує, що Україна вже розглядає повернення великих спортивних турнірів як одну з можливих складових майбутнього після завершення війни.

    Досвід Євро-2012 у Києва та Варшави є. Тепер головне питання — чи перетвориться ідея провести разом уже чемпіонат світу на реальну заявку.