Khreshchatyknews.com

Позначка: Польща

  • У Польщі ухвалили новий закон для біженців з України: що зміниться

    У Польщі ухвалили новий закон для біженців з України: що зміниться

    Сенат Польщі підтримав новий закон про іноземців та умови допомоги українським громадянам. За документ проголосували 57 сенаторів, 32 висловилися проти, утриманих не було. Закон уже схвалив Сейм, тож тепер він остаточно ухвалений парламентом і очікує на підпис президента країни Кароля Навроцького.

    Заступник міністра внутрішніх справ Мацей Дущик заявив, що уряд сподівається на підписання документа у чинній редакції.

    Документ продовжує термін легального перебування громадян України в Польщі до 4 березня 2026 року. Водночас закон встановлює нові умови отримання соціальної допомоги: вона буде доступна лише тим, хто працює або навчає дітей у польських школах. Для батьків дітей з інвалідністю передбачені винятки.

    Крім того, закон обмежує доступ дорослих українців до частини медичних послуг — зокрема програм лікувальної реабілітації, стоматологічної допомоги та окремих лікарських програм.

    Станом на сьогодні тимчасовий захист для українців у Польщі діє до кінця вересня 2025 року. Якщо Навроцький підпише новий закон, термін продовжиться ще на півтора року.

    Раніше президент Польщі ветував інший законопроєкт про допомогу біженцям, заявивши, що соціальні виплати й доступ до охорони здоров’я мають отримувати лише ті українці, які працюють у країні. Опитування показали, що цю позицію поділяє майже 60% громадян Польщі.

  • У Польщі вибухнув скандал через образи радниці Цісонь на адресу таксиста-українця

    У Польщі вибухнув скандал через образи радниці Цісонь на адресу таксиста-українця

    У Польщі розгорівся гучний скандал після конфлікту радниці міської ради Гданська Сільвії Цісонь із таксистом з України. Політикиню відсторонили від діяльності в Клубі радників Громадянської коаліції, а ситуація викликала широкий суспільний резонанс.

    За словами Цісонь, інцидент стався під час поїздки на таксі з її синами на футбольний матч. Вона заявила, що водій нібито висадив їх у невідповідному місці, образив, намагався плюнути та застосував проти неї перцевий газ. Після цього політикиня звернулася до лікарів.

    Втім, у мережі з’явився відеозапис із реєстратора, де чітко видно, як радниця вживає вульгарні вислови та закликає таксиста “повертатися до своєї країни”. Сам водій спілкувався спокійно й добре володів польською мовою, що суперечить твердженням Цісонь. На відео застосування газу не зафіксоване.

    Після розголосу політикиня опублікувала заяву у Facebook, де попросила призупинити своє членство в партії “Польська ініціатива” і вибачилася за ненормативну лексику. Водночас вона наполягає, що оприлюднений фрагмент не показує всієї картини й звинувачує водія у фізичному нападі.

    Обидві сторони подали заяви до поліції. Правоохоронці вже отримали відеозапис від таксиста та перевіряють можливі факти ксенофобії та порушення особистої недоторканності.

    Скандал набув політичного відтінку. Міністр освіти Барбара Новацька підтвердила відсторонення Цісонь від роботи в її офісі. А заступниця мера Гданська Моніка Хабіор заявила, що інцидент є “неприйнятним проявом ксенофобії” та наголосила на необхідності поваги до всіх людей.

    Згідно з польським законодавством, образи за національною ознакою караються позбавленням волі до трьох років, а за порушення тілесної недоторканності може загрожувати до одного року ув’язнення.

  • Європа копіює українську модель захисту від “Шахедів”

    Європа копіює українську модель захисту від “Шахедів”

    Європейський Союз готується інвестувати мільярди євро у створення масштабної “антидронної стіни” на кордонах із Росією, використовуючи технології, випробувані у бойових умовах в Україні. Це рішення стало реакцією на останні вторгнення російських дронів у повітряний простір країн НАТО, які виявили слабкі місця європейської оборони.

    За даними Financial Times, останні атаки продемонстрували критичну проблему: Альянс змушений використовувати надто дорогі ракети й винищувачі для перехоплення дешевих безпілотників типу “Шахед”. У Брюсселі визнають, що така асиметрія може стати серйозною вразливістю, яку Москва й надалі намагатиметься використати. Саме тому ЄС закликає держави-члени об’єднувати кошти для спільних закупівель ефективних систем, які вже довели свою дієвість в Україні.

    Польща, країни Балтії та Фінляндія оголосили про плани укріпити свої кордони. Водночас європейські чиновники наголошують: ізольовані кроки не принесуть результату, потрібна єдина й інтегрована система. “Не можна, щоб одна держава будувала своє, а інша — зовсім інше. Росія одразу скористається нашими слабкостями”, — заявив представник ЄС.

    Україна стала піонером у дешевих та ефективних методах боротьби з дронами. Оскільки класичні радари часто не виявляють малорозмірні “Шахеди”, українські компанії створили мережу акустичних сенсорів, здатних визначати їхній звук. Ці дані отримують мобільні групи з великокаліберними кулеметами та зенітними гарматами — набагато дешевше й швидше, ніж запуск ракет-перехоплювачів.

    Цим досвідом вже зацікавилися союзники. Президент Володимир Зеленський запропонував Польщі пройти навчання з боротьби з російськими дронами, а заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса підтвердив: його країна переймає український підхід із мобільними групами. Подібні системи запускають у Латвії, а Румунія аналізує, як використати українські напрацювання в межах власної програми Safe.

    Таким чином, “антидронна стіна” ЄС фактично стане розширенням українського досвіду на всю Східну Європу, а сам Київ отримає роль не лише союзника, а й технологічного донора безпеки для НАТО.

  • Кремль не зупинить війну навіть після України – Politico

    Кремль не зупинить війну навіть після України – Politico

    Російський диктатор Володимир Путін дав чіткий сигнал: він не планує припиняти протистояння із Заходом найближчим часом. Запуск щонайменше 19 безпілотників у бік Польщі став демонстрацією намірів Кремля вести довгострокову гібридну війну проти США та їхніх союзників.

    Аналітики та критики в РФ відзначають: Путін не може повернутися до ролі президента мирного часу, адже його політичне виживання напряму залежить від війни. Зупинка бойових дій або мирна угода під тиском США, зокрема Дональда Трампа, створює для Кремля політичні ризики.

    Хоча втрати серед росіян значні, Путін обіцяв не просто перемогу над Україною, а й над “колективним Заходом”. Заради цього Кремль готовий розгортати виробництво подалі від кордонів НАТО, проводити навчання з Білоруссю та нагнітати риторику проти ЄС і сусідніх країн.

    Після зустрічі Путіна з Трампом у серпні на Алясці Москва посилила гібридні атаки на Європу. А перед вторгненням дронів у Польщу Дмитро Медведєв пригрозив Фінляндії “крахом державності” у разі конфлікту. Це повторює сценарій кремлівських заяв перед лютим 2022 року.

    Журналісти наголошують: подібні акції проти Польщі мають на меті перевірити готовність НАТО до колективної оборони. Адже неоднозначна позиція Трампа щодо санкцій і альянсу лише додає Путіну впевненості.

    За оцінками Politico, конфронтація не обмежиться Україною. Кремль намагається розхитати єдність Заходу, а бездіяльність Вашингтона лише стимулює подальші провокації. Війна набуває затяжного характеру, і Росія готується тримати Європу в постійній напрузі.

  • Польща змінила правила виплат для українців

    Польща змінила правила виплат для українців

    У Польщі відтепер виплати за програмою соціальної допомоги “800+” напряму залежать від працевлаштування біженців та навчання їхніх дітей у місцевих школах. Винятки передбачені лише для людей з інвалідністю.

    Як повідомляє Польська агенція друку, іноземці, зокрема українці, зможуть отримувати допомогу лише за умови офіційної трудової зайнятості. Якщо людина не працювала у конкретному місяці, виплата автоматично призупиняється.

    Закон також встановлює мінімальний рівень заробітку — щонайменше 50% від мінімальної зарплати. У 2025 році це становитиме 2333 злотих. Крім того, для отримання допомоги потрібно мати номер PESEL, а польське Управління соціального страхування щомісяця перевірятиме зайнятість та фактичне перебування іноземців у країні.

    Паралельно вводяться обмеження на доступ до частини медичних послуг для дорослих громадян України. Водночас термін їхнього легального перебування у Польщі продовжено до 4 березня 2026 року.

    Програма “800+” — це щомісячна допомога у розмірі 800 злотих на дитину до 18 років. Її отримують польські сім’ї, а також іноземці, які мають легальний статус. У серпні президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на попередню редакцію закону про підтримку українців, заявивши, що виплати мають отримувати лише ті, хто реально працюють у Польщі.

  • Атака дронів на Польщу оголила слабкі місця ППО НАТО

    Атака дронів на Польщу оголила слабкі місця ППО НАТО

    Масоване вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі стало першим випадком, коли сили НАТО безпосередньо вступили у протидію РФ від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Інцидент, що стався в ніч на 10 вересня, показав: європейська система протиповітряної оборони залишається вразливою.

    Винищувачі проти дронів-приманок

    За даними польської влади, у повітряний простір країни зайшло 19 безпілотників, із яких збито лише чотири. Решта були іранськими «Шахедами» без боєголовок — так званими «Герберами», які Росія використовує для виснаження ППО. Винищувачі НАТО піднімалися на перехоплення, однак більшість дронів виконали свою роль приманок.

    Колишній командувач армії США в Європі Бен Ходжес різко розкритикував стан підготовки Альянсу:

    «Москва мала б звернути увагу на те, що ми досі не навчилися з того, з чим Україна стикається роками. Ми абсолютно не готові до цього… а тепер вони біля наших дверей».

    Реакція союзників

    Генсек НАТО Марк Рютте назвав дії Альянсу «успішною реакцією», але визнав необхідність додаткових інвестицій у створення багаторівневої інтегрованої ППО. Адже використання винищувачів за мільйони доларів для знищення дронів із дерева та пінопласту — невиправдана стратегія, наголошують експерти.

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підтвердив, що частина дронів була запущена з території Білорусі, яка напередодні готується до масштабних навчань біля кордонів із Польщею та Литвою.

    Підвищений рівень тривоги

    Німеччина одразу підняла рівень бойової готовності, передала дані зі своїх систем Patriot поблизу Жешува та попередила про загрозу провокацій з боку РФ. Міністр оборони Борис Пісторіус заявив:

    «Це нас вчить, що ми постійно перебуваємо під загрозою провокацій з боку російських збройних сил».

    Інцидент продемонстрував: загроза масованих атак дронами для європейських країн не є теоретичною — вона вже реальність. НАТО доведеться швидко адаптувати свою систему ППО, аби уникнути сценарію, з яким Україна стикається щодня.

  • Польські військові провели консультації зі своїми українськими та білоруськими колегами щодо безпілотників  і РЕБ

    Польські військові провели консультації зі своїми українськими та білоруськими колегами щодо безпілотників  і РЕБ

    За інформацією наших джерел в Генштабі, сьогодні відбулися тристоронні консультації між польськими, українськими та білоруськими військовими з приводу порушення безпілотниками РФ повітряного кордону Польщі та використання Україною РЕБ.

    Як повідомляє джерело, “польська сторона зайняла жорстку позицію і питання використання РЕБ обговорюються дуже серйозно. Саме через це позиція Європи щодо Росії дуже стримана”.

    Нагадаємо, у ніч на 10 вересня під час масованої атаки РФ, в повітряний простір Польщі залетіли 19 російських дронів, 4 з яких було збито.

  • Україна посилює риторику щодо атак на Польщу, щоб вплинути на санкційну політику США

    Україна посилює риторику щодо атак на Польщу, щоб вплинути на санкційну політику США

    Наше джерело в Офісі Президента повідомило, що Банкова планує максимально нагнітати інформаційний фон навколо атак російських безпілотників на території Польщі. Мета — використати інциденти для політичної ескалації та зміцнення переговорних позицій України на мирному треку.

    За даними співрозмовника, в ОП вважають, що удари дронів по території країни — члена НАТО створюють унікальне вікно можливостей. Саме цей аргумент Банкова збирається активно просувати на міжнародних майданчиках, акцентуючи увагу на тому, що війна виходить за межі України і становить загрозу для Європи загалом.

    Ключова задача — переламати західний санкційний трек, який останнім часом зайшов у глухий кут. У Києві побоюються, що після зміни політичної кон’юнктури у США санкційний тиск на росію може послабитися. Тому ставка робиться на прив’язку теми атак БПЛА до ширшої безпекової дискусії в ЄС і НАТО.

    Окремо наголошується, що Банкова прагне «дотиснути Адміністрацію Трампа», використовуючи польський фактор як аргумент у діалозі з Білим домом. Йдеться про спробу змусити Вашингтон підтримати нові обмеження проти росії та пришвидшити погодження допомоги Україні.

  • У Вроцлаві українець напав на водія автобуса, Польща вирішила депортувати його

    У Вроцлаві українець напав на водія автобуса, Польща вирішила депортувати його

    У Польщі ухвалили рішення про депортацію 25-річного громадянина України, який влаштував бійку з водієм міського автобуса у Вроцлаві.

    Подія трапилася вночі 24 серпня близько 1:30 на вулиці Оборницькій. За даними RMF24, водій автобуса попросив пасажира залишити салон, оскільки той, ймовірно, збирався залишитися в транспорті на ніч.

    Натомість українець агресивно відреагував — витягнув водія з кабіни та почав його бити. Потерпілий намагався захищатися. Викликати поліцію вдалося іншому водію, який став свідком події.

    Згодом поліція швидко встановила особу зловмисника завдяки камерам відеоспостереження. З’ясувалося, що 25-річний українець уже мав судимість за крадіжку та відбував покарання у в’язниці.

    Правоохоронці затримали чоловіка та передали його прикордонній службі Польщі для депортації.

    Постраждалий водій медичної допомоги не потребував. Водночас польська влада підкреслила, що повторні правопорушення з боку іноземців, особливо тих, хто має судимість, будуть каратися найсуворішим чином, включно з видворенням із країни.

  • Польща депортувала українця за погрози підпалами через вето Навроцького

    Польща депортувала українця за погрози підпалами через вето Навроцького

    У Польщі депортували громадянина України, який у соцмережах погрожував вчинити підпали. Причиною стали його реакції на рішення президента Польщі Кароля Навроцького накласти вето на законопроєкт про соціальну підтримку українців.

    Міністр внутрішніх справ Польщі Марчін Кервінський повідомив, що 29 серпня українця затримали через відео в TikTok, де він публічно озвучував погрози.

    «Ось і кінець історії: громадянина України, який погрожував вчинити підпал у відеороликах, примусово забрали та депортували в Україну співробітники прикордонної служби», – написав Кервінський у соцмережі Х.

    До повідомлення він додав відео, де зафіксовано момент передачі українця польськими прикордонниками їхнім українським колегам.

    Скандал розгорівся після того, як президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на законопроєкт, ухвалений Сеймом, який передбачав соціальну допомогу для українців. Це рішення викликало хвилю обговорень і різних реакцій серед громадян.

    Українець, який перебував на території Польщі, записав кілька відеороликів, де, реагуючи на вето, заявляв про наміри підпалів. Правоохоронні органи відреагували миттєво, затримавши його вже 29 серпня.

    Польська влада ухвалила рішення про примусове видворення чоловіка. Його передали українській стороні, зазначивши, що Польща не буде толерувати жодних публічних закликів до насильства чи погроз на своїй території.