Khreshchatyknews.com

Позначка: Польща

  • Навроцький встановив рекорд довіри в Польщі

    Навроцький встановив рекорд довіри в Польщі

    Президент Польщі Кароль Навроцький очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордним показником 54,8%, що стало найвищим результатом за весь час проведення подібних соціологічних вимірювань. За даними опитування IBRiS, проведеного на замовлення видання Onet, рівень довіри до нього зріс одразу на 8,4 відсоткового пункта за один місяць, що аналітики називають одним із найрізкіших стрибків у політичних рейтингах останніх років у Польщі.

    Соціологічні дані свідчать, що 23,8% респондентів висловили до президента “однозначну довіру”, тоді як ще 31% заявили, що “скоріше довіряють” йому. Водночас 39,3% опитаних висловили недовіру, а 8,8% не змогли визначитися зі своєю позицією. Попри значну частку критично налаштованих громадян, загальний баланс підтримки виявився позитивним і забезпечив Навроцькому перше місце серед усіх політиків, включених до дослідження.

    Поточний результат польського президента перевищив попередній рекорд, який належав лідеру партії “Польща-2050” Шимон Головня, котрий на піку своєї популярності мав 54,4% довіри. Таким чином, Навроцький встановив нову планку суспільної підтримки в межах польських політичних рейтингів, фактично оновивши історичний максимум цього показника.

    Соціологи та політичні оглядачі звертають увагу, що настільки різке зростання рейтингу може бути пов’язане з низкою політичних рішень і публічних заяв президента у попередні тижні. Зокрема, у польському інформаційному просторі активно обговорюється його рішення щодо відкликання державної відзнаки — ордену Білого орла — врученого президенту України Володимир Зеленський. Хоча офіційно причинно-наслідковий зв’язок між цими подіями та рейтингами не підтверджений, збіг у часі між ухваленням рішення та проведенням опитування (19–21 червня) дозволяє припускати вплив політичного контексту на зміну суспільних настроїв.

    Друге місце в рейтингу довіри посів міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський із результатом 42,6%. Його позиція залишилася відносно стабільною, оскільки зміни у порівнянні з попереднім місяцем становлять лише мінус 0,1 відсоткового пункта. Третю сходинку рейтингу зайняв прем’єр-міністр Дональд Туск, якому довіряють 38,1% опитаних громадян. Попри помірне зростання довіри на 1,5 пункта, рівень недовіри до нього залишається високим і становить 57,6%.

    Далі у списку розташувався спікер Сейму Влодзімеж Чажастий із 36% довіри, за ним — експрем’єр від опозиційної партії “Право і справедливість” Матеуш Моравецький із 35,3%. Обидва політики утримують середні позиції рейтингу, демонструючи відносну стабільність підтримки без різких коливань.

    Водночас помітні зміни зафіксовані у показниках окремих політиків. Мер Варшави Рафал Тшасковський втратив 5,6 відсоткового пункта довіри, опустившись до 32,5%. Такий спад аналітики пов’язують із внутрішніми політичними суперечками та резонансними подіями у міському управлінні, які активно обговорювалися у польських медіа.

    Подібну негативну динаміку показав і один із лідерів ультраправої “Конфедерації” Кшиштоф Босак, рейтинг якого знизився на 5,1 пункта до 29,9%. Натомість інший представник цього політичного спектра Гжегож Браун навпаки продемонстрував суттєве зростання довіри — плюс 7,3 пункта, до рівня 23,7%, що стало одним із найбільш помітних позитивних змін у нижній частині рейтингу.

    У цілому опитування IBRiS фіксує доволі високу динаміку суспільних настроїв у Польщі, де рейтинги провідних політиків змінюються під впливом як внутрішньополітичних подій, так і міжнародного контексту. Результати дослідження також демонструють збереження високого рівня поляризації суспільства, оскільки практично кожен із лідерів рейтингу має значну частку як прихильників, так і критиків.

  • Скандал з орденами не вщухає: у Польщі пролунала нова гучна заява про блокування вступу Києва до ЄС

    Скандал з орденами не вщухає: у Польщі пролунала нова гучна заява про блокування вступу Києва до ЄС

    Лідер польської партії «Право і справедливість» (PiS), колишній прем’єр-міністр Польщі Ярослав Качинський заявив, що поверне Україні орден князя Ярослава Мудрого II ступеня, який отримав від президента Володимира Зеленського у 2022 році. Одночасно політик виступив із закликом розпочати блокування наступних етапів переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу, назвавши це своєю особистою позицією.

    Про відповідну заяву Качинського повідомило польське видання RMF24. Вона прозвучала на тлі різкого загострення українсько-польських відносин через суперечки навколо історичної пам’яті та рішень української влади щодо вшанування Української повстанської армії.

    За словами Качинського, рішення повернути українську державну нагороду є не жестом проти українського народу, а демонстрацією його ставлення до «українських еліт». Крім того, він назвав цей крок «актом лояльності» до президента Польщі Кароля Навроцького, який представляє політичний табір «Права і справедливості».

    Орден князя Ярослава Мудрого II ступеня Качинський отримав у червні 2022 року за внесок у розвиток українсько-польського співробітництва та підтримку України після початку повномасштабного вторгнення Росії. На той момент польський політик був одним із найактивніших міжнародних союзників Києва та неодноразово виступав із закликами до максимальної військової допомоги Україні.

    Нова заява пролунала під час пресконференції, де Качинський коментував проведення Конференції з питань відновлення України (URC-2026) у польському Гданську. Особливе обурення політика викликала участь у заході міського голови Львова Андрія Садового. Качинський назвав його «прихильником Бандери» та заявив, що сама присутність львівського мера на конференції демонструє ставлення української влади до Польщі.

    Окремо лідер PiS висловився щодо європейської інтеграції України. Він заявив, що Польща, на його думку, має розпочати блокування відкриття нових переговорних кластерів щодо членства України в ЄС. Водночас Качинський уточнив, що це є його особистою позицією і не є офіційним рішенням партії «Право і справедливість».

    Серед умов покращення українсько-польських відносин політик назвав офіційне визнання Україною відповідальності за події Волинської трагедії 1943 року, вибачення та завершення ексгумації й поховання всіх жертв. Саме історичні питання, за словами Качинського, залишаються головною перешкодою для подальшого розвитку двосторонніх відносин.

    Заява Качинського стала продовженням дипломатичної кризи, яка виникла після рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти Окремому центру спеціальних операцій «Північ» почесне найменування «імені Героїв УПА». В Україні це рішення пояснили відновленням історичних традицій українського війська, однак у Польщі воно викликало різку критику через ставлення до УПА як до організації, відповідальної за масові вбивства польського населення на Волині під час Другої світової війни.

    Після цього президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення позбавити Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. Український президент повернув відзнаку до Варшави поштою, наголосивши, що сприймав її як відзнаку всього українського народу, який бореться проти російської агресії. Слідом за Зеленським від польських нагород відмовилися також Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Петро Порошенко, керівник Офісу президента Кирило Буданов, глава МЗС Андрій Сибіга та колишній прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

    Попри жорсткі заяви представників польської опозиції, уряд прем’єр-міністра Дональда Туска займає більш стриману позицію. Польський прем’єр неодноразово наголошував, що історичні суперечки не повинні руйнувати стратегічне партнерство між Варшавою та Києвом, особливо в умовах російської агресії. Водночас уряд змушений враховувати зростання критичних настроїв щодо України всередині польського суспільства, які активно використовують праві політичні сили.

    Саме через дипломатичне загострення президент Володимир Зеленський не прибув на Конференцію з відновлення України у Гданську. Українську делегацію очолила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, а сам форум відбувається за участю представників десятків держав, міжнародних фінансових інституцій та бізнесу. Під час конференції обговорюються питання післявоєнної відбудови України, залучення інвестицій та подальшої інтеграції до Європейського Союзу.

    Аналітики зазначають, що нинішня криза стала найсерйознішою у відносинах між Україною та Польщею з початку повномасштабного російського вторгнення. Водночас більшість європейських партнерів закликають обидві країни уникати подальшої ескалації, оскільки конфлікт навколо історичної пам’яті може бути використаний Росією для послаблення єдності союзників України.

    Попри гучні заяви Ярослава Качинського, офіційна позиція польського уряду щодо підтримки України та її європейської інтеграції наразі залишається незмінною. Однак історичні суперечки дедалі більше впливають на політичний порядок денний у Польщі, особливо напередодні майбутніх парламентських виборів, що може ускладнити подальший розвиток українсько-польського партнерства.

  • Квасневський жорстко попередив Зеленського: Україна ризикує втратити Польщу через одну помилку

    Квасневський жорстко попередив Зеленського: Україна ризикує втратити Польщу через одну помилку

    Колишній президент Польщі Александр Квасневський заявив, що Володимир Зеленський припустився політичної помилки, коли в Україні ухвалили рішення назвати підрозділ Сил спеціальних операцій на честь Героїв УПА. На думку експрезидента, цей крок загострив і без того чутливу історичну тему у відносинах Києва та Варшави й дав додатковий аргумент польським політичним силам, які будують кампанії на антиукраїнських настроях.

    Про це Квасневський сказав в інтерв’ю «Європейській правді» у Ґданську, напередодні Конференції з відновлення України URC-2026.

    Експрезидент Польщі наголосив, що системно підтримує Україну та вважає її вступ до Європейського Союзу вигідним не лише для Києва, а й для самої Польщі. Водночас він попередив: польсько-українські відносини зараз опинилися у небезпечній точці, коли ініціативу можуть перехопити радикали з обох боків.

    «Не можна віддавати польсько-українські відносини в руки радикалів», – заявив Квасневський.

    За його словами, якщо саме радикальні сили почнуть визначати тон відносин між двома країнами, це може стати початком серйозної політичної катастрофи. Особливо небезпечно це виглядає на тлі майбутніх парламентських виборів у Польщі 2027 року, де українське питання, за прогнозом Квасневського, стане однією з ключових тем.

    Окремо він розкритикував рішення щодо підрозділу ССО імені Героїв УПА. Квасневський вважає, що це було «неправильно прораховане рішення», яке вдарило по польському суспільному сприйняттю України. При цьому він визнав, що тепер Зеленський політично не може просто скасувати це рішення, як і президент Польщі Кароль Навроцький не може відмовитися від уже обраної жорсткої лінії.

    Квасневський також згадав, що керівник ГУР Кирило Буданов приїздив до Варшави, аби знайти вихід із ситуації, однак, за словами експрезидента Польщі, розв’язати кризу не вдалося.

    Особливу увагу Квасневський приділив Каролю Навроцькому. Він назвав нового польського президента «особливим випадком» і зазначив, що той ще до виборів займав дуже жорстку позицію щодо історичних питань, зокрема Волині та УПА. На думку Квасневського, Навроцький прагне стати центром правої коаліції у Польщі після виборів 2027 року.

    До такої коаліції, за його оцінкою, можуть увійти «Право і справедливість», «Конфедерація» та «Конфедерація польської корони» Гжегожа Брауна. Квасневський попередив, що якщо ці сили отримають більшість, це буде поганою новиною для України, Польщі та Європейського Союзу.

    Він також наголосив, що антиукраїнські настрої в Польщі існують, але не є позицією більшості суспільства. За словами експрезидента, більшість українців у Польщі працюють, дотримуються законів і допомагають польській економіці. Однак окремі резонансні випадки за участі українців використовуються політиками для розпалювання негативу.

    Квасневський навів приклад із досвіду Польщі після вступу до ЄС, коли у Великій Британії також були кримінальні історії за участі поляків. Він згадав, як під час аудієнції у королеви Єлизавети II вибачався за вбивство, яке скоїв поляк, але королева відповіла, що пам’ятає передусім внесок поляків у боротьбу під час Другої світової війни.

    На думку Квасневського, подібну логіку варто застосовувати й до українців у Польщі: окремі інциденти не мають перекреслювати загальну роль українців, які живуть, працюють і підтримують польську економіку.

    Експрезидент також нагадав про формулу польсько-українського примирення «пробачаємо і просимо пробачення», яку він погоджував із президентом України Леонідом Кучмою ще у 1997 році. За його словами, тоді це було дуже складно, адже багато свідків Волинської трагедії були живими, але діалог усе ж працював.

    Квасневський вважає, що згодом обидві сторони недостатньо підтримували цей процес. Не було достатньо діалогу між істориками, інтелектуалами та науковцями. Новий шанс для зближення з’явився після початку повномасштабної війни, коли поляки масово й щиро прийняли українських біженців. Але з часом втома від війни та політичні маніпуляції знову посилили напругу.

    Попри нинішню кризу, Квасневський заявив, що вірить у майбутнє членство України в Європейському Союзі. Він підкреслив, що шлях до ЄС тривалий і складний, але Україна вже далеко не на початку цього процесу. За його словами, Польща пройшла шлях від Угоди про асоціацію до членства в ЄС за 13 років, тому Києву також потрібно готуватися до довгих переговорів і складних реформ.

    Серед найбільш чутливих питань він назвав сільське господарство, сферу послуг, боротьбу з корупцією та незалежність судової влади. Квасневський запропонував створювати спільні експертні групи між Україною та ЄС, які допоможуть знаходити рішення у найскладніших сферах.

    Щодо НАТО експрезидент Польщі був значно обережнішим. На його думку, членство України в Альянсі було б найкращою гарантією безпеки не лише для України, а й для всієї Європи. Водночас він визнав, що за нинішньої позиції США, зокрема президента Дональда Трампа, вступ України до НАТО наразі виглядає нереалістичним.

    Натомість членство в ЄС Квасневський назвав цілком досяжною гарантією безпеки. Він заявив, що й надалі підтримуватиме європейське майбутнє України, бо вважає це стратегічно важливим для Польщі та Європи.

    Наприкінці інтерв’ю Квасневський висловив думку, що в найближчі місяці у війні може статися певний прорив. Водночас він уточнив, що не очікує повноцінної мирної угоди, адже не вірить у надійний мир із нинішньою Росією. Однак, на його думку, можливим може стати перемир’я, яке відкриє для України та Європи нове політичне вікно можливостей.

  • Через польську PS8 Sp. z o.o. у 2022–2023 роках могли відмивалися гроші Міноборони та ГУР. Джерела

    Через польську PS8 Sp. z o.o. у 2022–2023 роках могли відмивалися гроші Міноборони та ГУР. Джерела

    За інформацією наших джерел, найближчим часом може розгорітись гучний міжнародний скандал через продаж до Африки безкоштовно переданої американцями Україні військової техніки.

    “Через польську компанію PS8 Sp. z o.o. у 2022–2023 роках відмивалися гроші Міноборони та ГУР, а до корупції через цю компанію можуть бути причетні екс-міністр оборони Олексій Резніков та екс-очільник ГУР Кирило Буданов.  

    Два тижні тому, на фоні загострення протиріч між Україною та Польщею, Кирило Буданов прибув до Варшави та спробував вирішити проблеми з Каролем Навроцьким,  але це не вдалося.

    Водночас, в адміністрації президента США Дональда Трампа знають, що ГУР і демократи замішані в цих схемах, що може стати приводом для великого скандалу, адже частину української техніки, переданої безкоштовно американцями через цю компанію, продали в Африку” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, в уряді польського прем’єр-міністра Дональда Туска вважають, що президент Кароль Навроцький спеціально оголосив про позбавлення українського глави Володимира Зеленського Ордена Білого Орла, щоб зірвати конференцію з відновлення України у Гданську.

  • Зеленський не їде до Польщі — і Варшава раптом назвала це “гарним рішенням”: що сталося

    Зеленський не їде до Польщі — і Варшава раптом назвала це “гарним рішенням”: що сталося

    У Польщі позитивно оцінили рішення президента України Володимира Зеленського не їхати до Гданська на Конференцію з відновлення України. Польський міністр внутрішніх справ Томаш Сємоняк заявив, що за нинішніх обставин це може бути правильним кроком, який допоможе знизити напруження між Києвом і Варшавою після гучного дипломатичного скандалу.

    Йдеться про Конференцію з відновлення України URC 2026, яка має відбутися у Гданську 25–26 червня. Захід спільно організовують Польща та Україна, а його головна мета — посилити міжнародну підтримку відбудови України, залучити інвестиції та домовитися про нові проєкти у сфері економіки, енергетики, оборонної стійкості та відновлення інфраструктури.

    Спершу очікувалося, що українську делегацію на конференції може очолити сам президент Володимир Зеленський. Однак після різкого загострення у відносинах із Польщею Київ вирішив змінити формат участі. Замість Зеленського до Гданська поїде прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка очолить українську делегацію.

    Саме це рішення у польському уряді частина політиків назвала кроком до деескалації. Міністр внутрішніх справ Польщі Томаш Сємоняк в ефірі Polsat News заявив, що ще місяць тому відсутність Зеленського на такому заході виглядала б негативно. Однак у нинішній ситуації, за його словами, рішення українського президента не приїздити до Гданська може допомогти зняти зайву напругу.

    Міністр внутрішніх справ Польщі Томаш Семоняк

    Сємоняк пояснив, що присутність Зеленського могла б повністю змінити інформаційний фокус конференції. Замість обговорення відбудови України, інвестицій, енергетики та міжнародної допомоги журналісти могли б постійно ставити питання про УПА, Волинську трагедію, орденський скандал і кризу у двосторонніх відносинах. У такому разі головна тема заходу фактично відійшла б на другий план.

    За словами польського міністра, участь прем’єр-міністерки Юлії Свириденко дозволить зберегти робочий характер конференції. Україна буде представлена на достатньо високому рівні, а сама подія зможе зосередитися на тому, заради чого її організовували, — на відновленні країни після російської агресії.

    На цьому тлі Сємоняк різко розкритикував заяви представників канцелярії президента Польщі. Зокрема, керівник Бюро міжнародної політики при польському президентові Марцін Пшидач раніше заявив, що рішення Зеленського не їхати до Гданська нібито “виставляє прем’єра Дональда Туска на посміховисько”. Сємоняк назвав такі публічні оцінки неприпустимими, особливо в ситуації, коли дві країни мають шукати шлях до зниження напруги, а не до її подальшого розкручування.

    Окремо польський міністр прокоментував і рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Зеленського Ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі. Сємоняк висловився обережно, але дав зрозуміти, що такого кроку можна було уникнути. За його словами, це рішення не було необхідним і лише поглибило політичну кризу між двома країнами.

    Водночас він зазначив, що Україна також мала час і можливості, щоб не доводити ситуацію до настільки гострої фази. Польський урядовець наголосив: зараз головне — не обмінюватися символічними ударами, а повернутися до нормального діалогу.

    Скандал між Києвом і Варшавою вибухнув після рішення польського президента Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського Ордена Білого Орла. У Польщі це пояснили реакцією на присвоєння українському військовому підрозділу найменування, пов’язаного з Героями УПА. Для України УПА є частиною історії боротьби за незалежність, тоді як у Польщі ця тема пов’язана з болючою пам’яттю про Волинську трагедію.

    Після рішення Навроцького Зеленський повернув польську нагороду. За ним аналогічні кроки зробили інші українські політики та посадовці. Від польських відзнак відмовилися, зокрема, колишні президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко і Петро Порошенко, а також глава МЗС Андрій Сибіга, керівник ГУР Кирило Буданов та посол України в Польщі Василь Боднар.

    Ситуація швидко переросла у найглибшу публічну кризу в українсько-польських відносинах за час повномасштабної війни. При цьому Польща залишається одним із найважливіших партнерів України — як у питанні військової допомоги, так і в логістиці, гуманітарній підтримці, європейській інтеграції та відбудові.

    Саме тому Сємоняк наголосив, що деескалація зараз є необхідною. За його словами, Польща та Україна мають зберегти нормальні відносини, адже війна з Росією триває, а підтримка Києва з боку Заходу та США залишається критично важливою.

    Прем’єр Польщі Дональд Туск також намагається знизити градус напруження. Він заявив, що не розчарований відсутністю Зеленського на конференції, а навпаки вважає це можливістю провести захід ефективніше — без зайвих політичних конфліктів. За словами Туска, конференція у Гданську має величезне економічне значення, адже йдеться про сотні мільярдів доларів майбутніх проєктів відбудови України, до яких можуть долучитися і польські компанії.

    Попри дипломатичний скандал, українська делегація їде до Гданська з конкретною метою. Юлія Свириденко заявила, що Україна планує працювати над угодами, які мають посилити обороноздатність, стійкість держави, енергетичну інфраструктуру та економічну співпрацю з партнерами.

    Відмова Зеленського від поїздки до Польщі стала не просто дипломатичним жестом, а спробою не допустити перетворення конференції з відновлення України на майданчик для історичних суперечок. У Варшаві дедалі більше політиків визнають: зараз обом країнам потрібні не нові публічні конфлікти, а холодна голова, практична співпраця і повернення до стратегічного партнерства.

  • Після демаршу Зеленського та Буданова: українці висловилися про суперечку з Польщею

    Після демаршу Зеленського та Буданова: українці висловилися про суперечку з Польщею

    Попри останнє загострення у відносинах між Києвом і Варшавою, переважна більшість українців не підтримує конфронтацію з Польщею через історичні суперечки. Нове соціологічне дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показало, що 90% громадян України виступають за конструктивний підхід до вирішення складних історичних питань між двома країнами.

    Результати опитування були оприлюднені на тлі дипломатичного скандалу, який виник після рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента України Володимира Зеленського найвищої польської державної нагороди — Ордена Білого Орла. Це рішення викликало широкий резонанс як в Україні, так і в Польщі та стало приводом для нової хвилі дискусій навколо складних сторінок спільної історії двох народів.

    Соціологи КМІС поставили респондентам запитання про те, який підхід до врегулювання історичних суперечок із Польщею вони підтримують найбільше. Українцям запропонували чотири варіанти відповіді, два з яких передбачали конфронтаційну модель відносин, а ще два — пошук компромісів та взаєморозуміння.

    Згідно з результатами дослідження, лише 5% українців підтримують радикальні підходи. Зокрема, лише 1% респондентів вважає, що Україна має повністю погодитися з польським баченням спільної історії та виконати всі вимоги Варшави. Водночас лише 4% опитаних переконані, що саме Польща повинна відмовитися від власної позиції та прийняти українське трактування історичних подій.

    Натомість абсолютна більшість громадян обрала більш прагматичний та конструктивний підхід. Найпопулярнішою виявилася позиція, згідно з якою кожна держава має право на власне бачення історії та власних національних героїв, а інші країни не повинні втручатися в ці питання. Такий варіант підтримали 57% опитаних.

    Ще 33% українців виступили за пошук спільного погляду на складні історичні події шляхом роботи істориків та експертів, а не політиків. На їхню думку, створення спільних історичних комісій та професійний діалог можуть допомогти виробити компромісні підходи до оцінки суперечливих сторінок минулого.

    У КМІС зазначають, що результати дослідження демонструють високий рівень суспільної зрілості українців. Попри емоційність історичних тем та активне політичне використання історичних питань у двосторонніх відносинах, більшість громадян віддають перевагу співпраці, а не загостренню конфлікту.

    Опитування проводилося з 17 по 23 червня 2026 року методом телефонних інтерв’ю. У ньому взяли участь 1005 респондентів із різних регіонів України. За даними соціологів, статистична похибка вибірки не перевищує 4,1%.

    Особливої актуальності результати набувають на тлі останніх подій у польсько-українських відносинах. Нагадаємо, нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення про позбавлення президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — Ордена Білого Орла. Причиною став конфлікт навколо присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій України почесного найменування Героїв УПА.

    Рішення Варшави викликало хвилю відповідних кроків з українського боку. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга оголосив про повернення польської нагороди — Командорського хреста із зіркою ордена «За заслуги перед Польщею». Аналогічне рішення ухвалив керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов, який також відмовився від польського ордена.

    Згодом до них приєднався посол України у Польщі Василь Боднар. А 20 червня президент Володимир Зеленський повернув Орден Білого Орла польській стороні.

    Символічний протест підтримали й українські президенти попередніх років. Про повернення своїх польських нагород заявили другий президент України Леонід Кучма, третій президент Віктор Ющенко та п’ятий президент Петро Порошенко.

    Попри політичне загострення, керівництво обох держав останніми днями неодноразово наголошувало на важливості збереження стратегічного партнерства. Польща залишається одним із ключових союзників України у війні проти Росії та одним із головних лобістів українських інтересів у Європейському Союзі та НАТО.

    Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск також закликав політиків уникати ескалації історичних конфліктів. За його словами, зростання антиукраїнських настроїв у польському суспільстві є тривожним сигналом, який не повинен використовуватися для політичних маніпуляцій.

    Експерти відзначають, що питання Волинської трагедії, діяльності УПА та історичної пам’яті залишаються одними з найскладніших у двосторонніх відносинах. Однак результати нового дослідження свідчать: українське суспільство не підтримує радикалізацію цих дискусій і виступає за збереження партнерських відносин із Польщею навіть попри наявні суперечки.

    На тлі війни з Росією та спільних безпекових викликів українці демонструють прагнення до діалогу та взаємної поваги. І саме це, на думку соціологів, може стати основою для подальшого розвитку українсько-польських відносин, незважаючи на політичні конфлікти та складну історичну спадщину.

  • У МЗС заявили про роботу над стабілізацією відносин із Польщею

    У МЗС заявили про роботу над стабілізацією відносин із Польщею

    У Міністерстві закордонних справ України заявили, що наразі ведуть активну дипломатичну роботу з польською стороною, спрямовану на зниження напруги та поступове врегулювання загострення у двосторонніх відносинах. У відомстві підкреслюють, що Україна зацікавлена у збереженні конструктивного діалогу з Польщею як з одним із ключових партнерів у Європі, особливо в умовах триваючої російської агресії, коли співпраця між країнами залишається критично важливою для безпеки регіону та підтримки оборонних зусиль.

    За словами речника МЗС, українська дипломатія працює над тим, щоб “стишити гострі кути” у публічній площині та не допустити подальшої ескалації емоцій у політичних заявах і медійному просторі. У відомстві наголошують, що нинішні розбіжності не повинні ставити під сумнів стратегічний характер українсько-польських відносин, які будуються на спільних безпекових інтересах, історичному досвіді та масштабній практичній співпраці в умовах війни.

    Окремо в МЗС зазначають, що діалог між Києвом і Варшавою триває на різних рівнях, включно з політичними консультаціями та контактами дипломатичних команд. Українська сторона розраховує, що найближчим часом вдасться знайти взаємоприйнятні рішення щодо чутливих питань і повернути відносини до більш стабільного та прогнозованого формату.

    Попри поточне напруження, у зовнішньополітичному відомстві підкреслюють, що Польща залишається одним із найважливіших союзників України в Європейському Союзі та НАТО, а також ключовим партнером у питаннях військової, гуманітарної та політичної підтримки.

    Загалом українська дипломатія робить ставку на поступове зниження конфліктності, уникнення різких публічних заяв і повернення до практичного співробітництва, яке дозволить зберегти міцну основу двосторонніх відносин навіть у періоди політичних розбіжностей.

  • У Навроцького звинуватили Україну в погіршенні відносин з Польщею

    У Навроцького звинуватили Україну в погіршенні відносин з Польщею

    Напруга у відносинах між Польщею та Україною зростає через дії української сторони, а не через рішення президента Польщі Кароля Навроцького. Таку позицію озвучив глава канцелярії польського президента Збігнев Богуцький в інтерв’ю RMF FM, коментуючи останні заяви та політичні кроки, які призвели до помітного охолодження діалогу між Варшавою та Києвом.

    За словами Богуцького, нинішній стан польсько-українських відносин є складним, однак відповідальність за це, на його думку, не лежить на польському президенті чи його адміністрації. Він стверджує, що причиною погіршення контактів стали рішення української сторони, які у Варшаві сприйняли як такі, що ігнорують чутливі історичні питання та попередні домовленості між державами.

    Окремо глава канцелярії президента Польщі різко розкритикував рішення щодо присвоєння українському військовому підрозділу назви, пов’язаної з “героями УПА”. Він назвав це кроком, який у Польщі сприймають як неприйнятний і образливий, наголошуючи, що він зачіпає історичну пам’ять польського суспільства. Богуцький заявив, що подібні рішення ускладнюють діалог між країнами, особливо на тлі чутливих історичних дат та дискусій навколо спільного минулого.

    У своїх заявах він також прокоментував чутки про можливу кризу напередодні річниці Волинської трагедії, зазначивши, що ситуація має складний політичний контекст, але заперечив відсутність контактів між сторонами. За його словами, спроби налагодити комунікацію між президентськими адміністраціями Польщі та України дійсно здійснювалися, однак вони не призвели до конкретного результату.

    Водночас Богуцький підкреслив, що дипломатичні канали між Варшавою та Києвом продовжують працювати, навіть попри напружену політичну атмосферу. Це, за його словами, дозволяє підтримувати мінімальний рівень взаємодії між державами та уникати повного розриву контактів.

    На тлі загострення відносин раніше президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення про позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла. У Варшаві це пояснили політичними та історичними причинами, зокрема реакцією на рішення щодо назв українських військових підрозділів та трактування історичних подій, пов’язаних із УПА. У Польщі заявили, що такі кроки не відповідають очікуванням Варшави в контексті європейської інтеграції України.

    Це рішення викликало помітну реакцію в Україні. Деякі українські посадовці заявили про намір повернути польські державні нагороди на знак протесту, а в політичних колах почали обговорювати можливі наслідки для двосторонніх відносин, зокрема у сфері дипломатичних контактів і міжнародних заходів.

    Президент України Володимир Зеленський у відповідь заявив, що такі рішення можуть бути пов’язані з внутрішньополітичними процесами у Польщі та використанням історичної тематики у внутрішніх дискусіях. Він наголосив, що Україна залишається відкритою до діалогу з Варшавою, попри різкі заяви та політичні суперечки.

    Експерти відзначають, що нинішнє загострення між Києвом і Варшавою є одним із найсерйозніших за останній час, адже воно зачіпає як історичні питання, так і сучасну політичну співпрацю, включно з безпековим та євроінтеграційним напрямками. На цьому тлі зростає важливість дипломатичних каналів, які наразі залишаються єдиним стабілізуючим фактором у відносинах між двома країнами.

  • Навроцький відповів Зеленському: нова суперечка між Києвом і Варшавою

    Навроцький відповів Зеленському: нова суперечка між Києвом і Варшавою

    Президент Польщі Кароль Навроцький різко відреагував на заяви українського лідера Володимира Зеленського, який раніше припустив, що історичні суперечки між країнами можуть використовуватися у внутрішньополітичній боротьбі та призводити до розпалювання ворожнечі щодо українців у Польщі. Свою позицію Навроцький озвучив в інтерв’ю Polsat News, наголосивши, що не погоджується з такими оцінками та вважає їх помилковими.

    За словами польського президента, ситуація навколо ордена Білого Орла, якої торкнувся останній дипломатичний скандал, не має стосунку до внутрішньої політики Польщі чи спроб формування антиукраїнських настроїв. Він підкреслив, що йдеться виключно про питання історичної пам’яті та різного трактування складних сторінок минулого, які традиційно викликають чутливу реакцію в польському суспільстві.

    Навроцький зазначив, що в подібних питаннях у Польщі зазвичай спостерігається політична єдність, оскільки йдеться про національні символи та історичну ідентичність. Він також підкреслив, що не уявляє ситуації, за якої польське керівництво могло б залишатися осторонь подібних дискусій, не демонструючи спільної позиції.

    Окремо президент Польщі торкнувся питання історичних символів, заявивши, що у Варшаві негативно сприймають використання так званого «червоно-чорного бандерівського прапора». За його словами, це залишається одним із найбільш чутливих елементів історичних суперечок між Польщею та Україною і потребує обережного підходу у двосторонньому діалозі.

    Звертаючись до Володимира Зеленського, Навроцький наголосив, що, на його думку, український президент неправильно інтерпретує ситуацію та робить хибні висновки щодо мотивів польської сторони. Він прямо заявив, що суперечка не стосується внутрішніх процесів у Польщі та не пов’язана зі спробами впливати на громадську думку щодо України.

    «Володимире, шановний пане президенте, ця суперечка взагалі не стосується внутрішніх питань Польщі. Президент Зеленський помиляється», — зазначив польський лідер, коментуючи ситуацію.

    Конфлікт навколо заяв посилився на тлі рішення Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі. У Варшаві пояснили цей крок дискусіями навколо історичних назв та символів, пов’язаних із українськими військовими підрозділами, що викликало політичний резонанс як у Польщі, так і в Україні.

    У відповідь український президент раніше заявляв, що подібні рішення можуть мати політичний підтекст і впливати на суспільні настрої, попереджаючи про ризики радикалізації. Після цього низка українських посадовців та політиків оголосили про повернення польських державних нагород, що ще більше загострило ситуацію між двома країнами.

    Аналітики відзначають, що нинішній етап напруги між Києвом і Варшавою є одним із найчутливіших за останній час, оскільки поєднує історичні суперечки, політичні заяви та питання безпеки в умовах повномасштабної війни Росії проти України.

  • У Польщі назвали справу з орденом Зеленського «моральною перемогою»

    У Польщі назвали справу з орденом Зеленського «моральною перемогою»

    У Сеймі Польщі продовжується політична та публічна дискусія навколо резонансного рішення президента Польщі Кароля Навроцького про позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Республіки Польща. Попри те, що сам факт рішення вже викликав значний міжнародний резонанс і став предметом суперечок як у Варшаві, так і в Києві, частина польських політиків намагається перевести фокус із конфлікту на перспективу подальших двосторонніх відносин.

    Однією з таких позицій стала заява депутатки коаліційної Польської селянської партії (PSL) Уршули Паславської, яка в ефірі Polsat News охарактеризувала рішення щодо ордена як «моральну перемогу» польської держави. Водночас вона наголосила, що після завершення цього етапу політичного протистояння необхідно уникати подальшої ескалації та зосередитися на практичній співпраці з Україною, насамперед у сфері післявоєнного відновлення.

    Паславська підкреслила, що ситуація з поверненням ордена, який раніше був вручений Володимиру Зеленському, фактично вже перейшла у завершальну фазу, і тому політичний сенс продовження конфлікту, на її думку, вичерпується. Вона зазначила, що Польща має перейти до обговорення довгострокових стратегічних питань, зокрема участі у міжнародній конференції, присвяченій відбудові України, яка розглядається як один із ключових елементів майбутньої економічної співпраці між країнами.

    На її думку, саме відбудова України має стати центральним напрямком польської зовнішньої політики у східному векторі, адже масштаб руйнувань і потреби у відновленні створюють не лише гуманітарний, а й економічний виклик для всієї Європи. Вона також наголосила, що Польща вже зробила значний внесок у підтримку України, як на державному рівні, так і через зусилля польського суспільства, яке прийняло мільйони українських громадян після початку повномасштабної війни.

    Водночас Паславська звернула увагу на те, що міжнародні конференції з відбудови не можуть бути ефективними без безпосередньої участі української сторони, оскільки саме Україна є головним реципієнтом і водночас ключовим партнером у визначенні пріоритетів відновлення. Вона підкреслила, що будь-які рішення, ухвалені без Києва, не матимуть практичної цінності та не принесуть очікуваного результату.

    Окрему увагу депутатка приділила питанню політичної реакції на заяви української сторони щодо можливих дзеркальних кроків у відповідь на дії Варшави. Вона закликала утримуватися від емоційної риторики та взаємних погроз, наголосивши, що Польща як країна з довшою демократичною традицією в Європейському Союзі повинна демонструвати стриманість і політичну зрілість у складних ситуаціях.

    В її інтерпретації важливо не дозволити, щоб історичні суперечки або символічні конфлікти перетворювалися на довготривалий дипломатичний розрив між двома державами, які мають спільний інтерес у безпеці та стабільності регіону. Вона також наголосила, що будь-які дії, які можуть сприйматися як емоційна ескалація, лише віддаляють сторони від конструктивного діалогу.

    Паславська додала, що Україна повинна враховувати політичну роль Польщі у процесі європейської інтеграції, оскільки позиція Варшави матиме значення для подальших рішень у межах Європейського Союзу. При цьому вона застерегла, що загострення двосторонніх суперечок може ускладнити шлях України до ЄС, якщо конфлікти навколо історичних і символічних питань не будуть врегульовані.

    У Сеймі також звучать застереження щодо можливих довгострокових наслідків нинішньої дипломатичної напруги. На думку Паславської, якщо обидві сторони не докладуть зусиль для зниження рівня конфлікту, ситуація може перейти у тривалий політичний дисбаланс, який у перспективі негативно вплине на економічні та безпекові інтереси як Польщі, так і України.

    Раніше рішення президента Польщі Кароль Навроцький про позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла було обґрунтоване історико-політичними мотивами та суперечками навколо символічних назв українських військових підрозділів. На тлі цього в Україні низка політиків заявила про намір повернути польські державні нагороди, а також розпочалася ширша дискусія щодо формату подальших політичних контактів між Києвом і Варшавою, включно з міжнародними заходами з відбудови України.