Khreshchatyknews.com

Позначка: політика

  • Федоров отримав бронювання через кілька днів після звільнення з Міноборони — Гончаренко

    Федоров отримав бронювання через кілька днів після звільнення з Міноборони — Гончаренко

    Колишній міністр оборони Михайло Федоров нібито отримав бронювання від мобілізації вже через кілька днів після звільнення з посади. Про це заявив народний депутат Олексій Гончаренко. За його словами, бронювання оформлене через благодійний фонд «Східна Європа». Сам Федоров публічно цю інформацію наразі не коментував.

    Про це Гончаренко написав у своєму Telegram-каналі.

    Нардеп заявив, що Федоров отримав бронювання 18 липня — невдовзі після того, як залишив посаду міністра оборони.

    «Заброньований ексміністр оборони Михайло Федоров у благодійному фонді “Східна Європа”. Бронь отримав 18 липня», — написав Гончаренко.

    Водночас у публікації не наведено документів, які б незалежно підтверджували факт бронювання, а також не пояснюється, на якій саме посаді Федоров нібито працює у фонді та на якій правовій підставі отримав відстрочку.

    Федоров залишив Міноборони у липні

    Михайло Федоров заявив про відставку з посади міністра оборони 15 липня.

    Його звільнення відбулося на тлі масштабного перезавантаження уряду. Після цього Міністерство оборони певний час працювало в умовах кадрової перебудови, а згодом президент запропонував на посаду очільника відомства Євгенія Хмару.

    За словами Гончаренка, бронювання Федорова було оформлене вже 18 липня. Саме цю близькість дат нардеп використав як аргумент у своїй критиці ексміністра.

    Гончаренко згадав «контракти Федорова»

    У своєму дописі депутат також іронічно запитав, чому колишній міністр не скористався механізмом так званих «контрактів Федорова».

    Йдеться про модель військових контрактів, яку активно просувало Міноборони за часів керівництва Федорова як одну зі складових реформи рекрутингу та комплектування війська. Гончаренко пов’язав це з інформацією про нібито отримане бронювання.

    Водночас сам факт наявності бронювання не означає автоматичного звільнення людини від військового обов’язку. Бронювання є тимчасовою відстрочкою від призову під час мобілізації та діє за умов, визначених законодавством.

    Що відомо про фонд

    За твердженням Гончаренка, Федоров нібито заброньований через благодійний фонд «Східна Європа». У повідомленні нардепа немає деталей щодо характеру роботи ексміністра в цій організації.

    Також немає публічної інформації про те, чи є фонд критично важливою установою, яка має право бронювати працівників, і якщо так — на яких саме підставах було оформлене можливе бронювання Федорова. Тому наразі ця частина історії базується саме на заяві народного депутата.

    Федоров після відставки активізував політичні заяви

    Після виходу з уряду Михайло Федоров почав помітніше виступати з політичними заявами.

    Зокрема, він закликав владу провести вибори в Україні, заявивши, що демократія не повинна залежати від дій Росії. Ця позиція викликала гостру дискусію серед політиків. Частина з них наполягає, що вибори під час активної фази війни неможливо провести з дотриманням принципів безпеки та рівного виборчого права.

    Також у медіа з’являлася інформація, що Федоров найближчим часом може відвідати США та провести там низку зустрічей. Офіційно політичні плани самого Федорова поки не оголошені.

  • В «УДАРі» виступили проти виборів під час війни: Палатний назвав головну умову для голосування

    В «УДАРі» виступили проти виборів під час війни: Палатний назвав головну умову для голосування

    В Україні не варто проводити вибори, доки тривають активні бойові дії, а головним критерієм для визначення часу голосування має бути безпека громадян, а не політичні рейтинги. Таку позицію висловили в партії «УДАР Віталія Кличка».

    Про це йдеться у заяві партії за підписом першого заступника голови «УДАРу» Артура Палатного.

    За його словами, українській владі та політикам зараз варто зосередитися насамперед на тому, як вистояти у війні та досягти миру, а не шукати можливості для проведення виборів.

    «Влада та українські політики мають не пошуками способів проведення виборів займатися, а думати про те, як країні вистояти у війні та досягти миру», — заявив Палатний.

    Вибори не мають залежати від рейтингів

    В «УДАРі» зазначили, що дискусія щодо проведення виборів в Україні періодично повертається до публічного простору, зокрема після оприлюднення нових соціологічних досліджень та на тлі політичних заяв.

    У партії переконані, що рішення про проведення голосування не повинно залежати від того, наскільки сприятливими є рейтинги для чинної влади, опозиції або окремих потенційних кандидатів.

    «Рішення про проведення виборів не можна ухвалювати, стежачи за соціологією та обираючи зручний момент чи для чинної влади, чи будь-якого потенційного кандидата. Вибори мають не послабити Україну, а зробити її сильнішою», — йдеться у заяві.

    Головними критеріями, на думку представників політичної сили, повинні залишатися безпекова ситуація та можливість забезпечити українцям повноцінне виборче право.

    В «УДАРі» назвали проблеми виборів під час війни

    Однією з головних проблем проведення голосування в умовах активних бойових дій у партії називають неможливість створити однакові умови для всіх громадян.

    Зокрема, йдеться про українських військовослужбовців, які перебувають на передовій, жителів прифронтових територій, внутрішньо переміщених осіб, громадян на тимчасово окупованих територіях, а також мільйони українців, які через повномасштабну війну перебувають за кордоном.

    У партії звертають увагу й на те, що виборчі права не обмежуються можливістю прийти на дільницю та проголосувати. Конституційне право громадян передбачає також можливість балотуватися та бути обраними.

    Через війну різні категорії українців опинилися у принципово різних умовах, а тому забезпечити рівну участь усіх громадян у політичному процесі буде складно.

    Виборчі дільниці можуть стати цілями РФ

    Ще одним аргументом проти проведення виборів під час активної фази війни в «УДАРі» називають безпосередню загрозу російських атак.

    У партії вважають, що виборчі дільниці, офіси політичних сил та місця проведення передвиборчих заходів можуть перетворитися на потенційні цілі для російських ударів.

    Крім фізичної небезпеки для громадян, існує ризик втручання Росії у сам виборчий процес.

    «Ворог отримає додаткові можливості для інформаційних операцій, кібератак, поширення дезінформації та підриву довіри до результатів голосування», — заявили у партії.

    Таким чином, виборча кампанія в умовах війни, на думку представників «УДАРу», може не лише створити додаткові безпекові ризики, а й стати інструментом для російських операцій впливу.

    Палатний назвав умову для майбутніх виборів

    Артур Палатний наголосив, що момент проведення наступних виборів має визначатися не прагненням окремих політичних сил утримати або отримати владу.

    Основною умовою має бути здатність держави гарантувати безпеку та забезпечити кожному громадянину можливість вільно обирати й бути обраним.

    За його словами, лише за таких обставин вибори зможуть посилити державу, а не створити для неї нові проблеми.

    Заява «УДАРу» пролунала на тлі нового витка дискусії щодо можливості проведення виборів в Україні. Напередодні, 18 серпня, колишній міністр оборони Михайло Федоров виступив із закликом провести вибори, аргументуючи свою позицію тим, що українська демократія не повинна залежати від дій Кремля.

  • «Міша, ти сам у це віриш?»: заява Федорова про вибори спричинила бурхливу реакцію українців

    «Міша, ти сам у це віриш?»: заява Федорова про вибори спричинила бурхливу реакцію українців

    Колишній міністр оборони Михайло Федоров закликав розпочати процес проведення виборів в Україні, попри воєнний стан. Його звернення спричинило гостру дискусію у соцмережах: частина українців підтримала політика, інші звинуватили його у популізмі та початку власної виборчої кампанії. Політологи також побачили у виступі ознаки переходу Федорова в опозицію до президента Володимира Зеленського.

    Увечері 18 серпня Михайло Федоров опублікував відеозвернення, у якому закликав владу провести вибори в Україні. Ексміністр визнав, що організувати голосування під час повномасштабної війни складно, однак заявив, що не вважає це неможливим.

    Звернення практично одразу стало предметом активних дискусій у соцмережах. Українці розділилися у своїх оцінках: одні побачили у словах Федорова спробу захистити демократичні процедури, інші — старт нової політичної кампанії.

    «Новий стадіон»: як українці відреагували на Федорова

    У Threads частина користувачів припустила, що звернення колишнього міністра може свідчити про формування нової політичної сили.

    Одна з користувачок поставила під сумнів щирість заяв Федорова та написала, що після перегляду звернення у неї виникло запитання: «Міша, ти сам віриш у все, що зараз говориш?». Водночас вона припустила, що за виступом може стояти підготовка нового політичного проєкту.

    Інші користувачі звинуватили Федорова у популізмі. Серед аргументів критиків — питання про те, чому ексміністр не виступав із настільки різкою критикою влади, коли сам входив до уряду, а також як саме він пропонує організувати виборчий процес в умовах щоденних російських атак.

    Водночас прихильники Федорова наголошують, що підтримували його насамперед через результати роботи у Міністерстві оборони. Частина з них заявляє, що після гучного звернення очікує від політика вже конкретних дій.

    У соцмережах з’явилися й іронічні порівняння з президентською кампанією Володимира Зеленського. Користувачі заговорили про можливий «новий стадіон», згадуючи дебати Зеленського та Петра Порошенка перед президентськими виборами 2019 року.

    Політологи заговорили про опозицію до Зеленського

    Політолог Володимир Фесенко вважає, що своєю заявою Федоров фактично перейшов в опозицію до президента Володимира Зеленського.

    За його оцінкою, йдеться не тільки про персональне протистояння. Експерт розглядає виступ як можливу «прелюдію» до власної виборчої кампанії Федорова.

    Фесенко виділив дві потенційні цілі такого кроку. Мінімальна — вплинути на політичні процеси навколо призначення нового міністра оборони. Максимальна — змінити внутрішньополітичний порядок денний та винести питання проведення виборів під час війни в центр суспільної дискусії.

    Політтехнолог Олег Постернак, своєю чергою, охарактеризував виступ Федорова як «медійний контрнаступ» проти влади. На його думку, тема виборів може стати способом перехоплення частини виборців, які критично ставляться до Зеленського.

    Що кажуть депутати про вибори під час війни

    Народний депутат Олексій Гончаренко заявив, що першочерговим завданням наразі має залишатися завершення війни, а вже після досягнення миру можна проводити вибори.

    Скептично до можливості організувати голосування в нинішніх умовах поставився і Ярослав Железняк. Він звернув увагу на щоденні російські атаки та окремі проблеми з організацією парламентських виборів, для проведення яких довелося б адаптувати чинну виборчу систему до нових реалій.

    Який рейтинг має Федоров

    На тлі дискусії показовими є результати опитування Rating Group, проведеного 5–6 серпня 2026 року.

    За наведеними у матеріалі даними, Федорову довіряють 58% опитаних, тоді як 17% заявили про недовіру. У моделюванні першого туру президентських виборів він отримав би 12,5% голосів серед усіх опитаних та посів третє місце.

    Перше місце у цьому рейтингу посідав Володимир Зеленський із 25,2%, друге — Валерій Залужний із 16,7%. Далі йшли Михайло Федоров — 12,5%, Кирило Буданов — 7,9% та Петро Порошенко — 5,6%.

    Таким чином, заява Федорова про необхідність виборів прозвучала на тлі його помітного рівня суспільної підтримки та одразу породила припущення про можливий початок самостійної політичної кар’єри. Водночас сам факт майбутньої участі Федорова у президентських чи парламентських виборах у наведеному матеріалі не підтверджується.

  • «Ми пересремося всі з усіма»: Кім заговорив про вибори, свої політичні амбіції та майбутнє України

    «Ми пересремося всі з усіма»: Кім заговорив про вибори, свої політичні амбіції та майбутнє України

    Голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім заявив, що проведення виборів в Україні під час війни могло б стати серйозним дестабілізуючим фактором, а політичну конкуренцію варто відкласти до завершення бойових дій та появи реальних гарантій безпеки. Водночас він фактично підтвердив, що має власні політичні амбіції та планує продовжувати кар’єру у публічній сфері.

    Про це Кім розповів в інтерв’ю «Українським Новинам». Його заява особливо привертає увагу на тлі дискусій про те, коли Україна зможе повернутися до повноцінного виборчого процесу і якою може бути політична конфігурація країни після війни.

    Кім виступив категорично проти проведення голосування до завершення війни. На його думку, першочерговими завданнями мають залишатися припинення бойових дій та забезпечення гарантій безпеки. Лише після цього країна може переходити до політичного перезавантаження.

    Говорячи про майбутню передвиборчу боротьбу, очільник Миколаївської ОВА використав максимально пряме формулювання: після війни політичні сили неминуче почнуть конкурувати між собою, а остаточний вибір зроблять громадяни.

    «І там вже ми “пересремося” всі з усіма і когось люди оберуть», — заявив Кім.

    За його словами, вибори за своєю природою передбачають жорстку конкуренцію, яку він порівняв із бійкою. Під час повномасштабної війни така боротьба, на його переконання, не сприятиме збереженню єдності суспільства.

    Існує й практична проблема. Кім звернув увагу на необхідність гарантувати безпеку виборчих дільниць та забезпечити можливість голосування українським військовослужбовцям. В умовах активної війни він не бачить простого механізму, який дозволив би повноцінно розв’язати ці питання.

    Вибори залишаються прив’язаними до завершення війни

    Позиція Кіма в цьому питанні загалом збігається з публічно озвученим підходом української влади. Президент Володимир Зеленський у лютому 2026 року заявляв, що вибори мають відбутися після встановлення режиму припинення вогню та отримання Україною гарантій безпеки. Під час дії воєнного стану проведення загальнонаціональних виборів залишається юридично та практично проблематичним.

    При цьому тема потенційних виборів залишається частиною ширшої дискусії про завершення війни. Мирний трек досі не приніс остаточного прориву. 11 серпня Зеленський повідомив, що Україна передала американським переговорникам свої пропозиції щодо припинення війни, водночас наголосивши на необхідності посилення тиску на Росію.

    Сам Кім також обережно оцінює перспективи швидкого миру. Він вважає, що ситуація залежатиме від багатьох чинників, зокрема від здатності України продовжувати завдавати Росії економічних і військових втрат. Називати конкретну дату завершення війни він не береться.

    Кім підтвердив політичні амбіції

    Значно цікавішою частиною інтерв’ю стала відповідь Кіма щодо його власного майбутнього. Очільник Миколаївщини фактично підтвердив, що не збирається автоматично залишати політику після війни.

    Кім назвав себе не стільки класичним політиком, скільки «політичним менеджером» та антикризовим управлінцем. Водночас на пряме питання про подальшу кар’єру відповів, що політичний шлях планує.

    Він зауважив, що не має наміру штучно триматися за посаду, якщо зрозуміє, що більше не потрібен у публічній сфері. У такому разі готовий повернутися до бізнесу. Проте наразі, за його словами, у нього «ще є амбіції поборотися за країну».

    Це помітна зміна акцентів порівняно з початком року. У січні 2026-го Кім заявляв, що не готується до виборів, оскільки не отримував відповідної команди, а головним завданням називав досягнення вигідних для України умов завершення війни.

    Водночас нинішня заява про політичну кар’єру сама по собі не означає оголошення участі в президентських чи парламентських виборах. Кім не назвав конкретної посади, партії або виборчої кампанії, у якій планує брати участь.

    «Монобільшості більше не буде»

    Кім також зробив прогноз щодо майбутньої Верховної Ради. На його думку, повторення ситуації 2019 року, коли одна політична сила отримала парламентську монобільшість, малоймовірне.

    Очільник Миколаївської ОВА вважає, що майбутня політична система буде побудована на значно більшій конкуренції між партіями, розподілі відповідальності та домовленостях між різними політичними силами.

    За словами Кіма, він хотів би бачити саме здорову конкуренцію, за якої партії змушені ставати сильнішими через боротьбу за підтримку виборців.

    Сам Кім прийшов у владу разом із командою Зеленського. У листопаді 2020 року він був призначений головою Миколаївської обласної державної адміністрації, а після початку повномасштабного вторгнення став одним із найбільш упізнаваних регіональних керівників країни.

    Від виборів — до відбудови країни

    При цьому політичні амбіції Кім безпосередньо пов’язує з економічним майбутнім України. Одним із головних післявоєнних завдань він називає нову індустріалізацію — розвиток виробництва, технологій, інженерії та створення робочих місць.

    Масштаб цього виклику справді величезний. За спільною оцінкою Світового банку, уряду України, Європейської комісії та ООН, оприлюдненою у лютому 2026 року, потреби України у відновленні та реконструкції протягом наступного десятиліття становлять майже 588 млрд доларів. Прямі збитки станом на кінець 2025 року оцінювалися приблизно у 195 млрд доларів.

    Кім переконаний, що простого відновлення зруйнованих об’єктів буде недостатньо. Україна, на його думку, має використати післявоєнний період для перебудови самої економічної моделі.

    Миколаївщина вже намагається залучати для цього міжнародних партнерів. Особливу роль відіграє Данія, яка взяла регіон під патронат у питаннях відновлення. За словами Кіма, обсяг данської допомоги області перевищив 170 млн євро.

    У травні Кім також здійснив робочу поїздку до Південної Кореї, де проводив переговори щодо технологічного та інвестиційного співробітництва. Серед іншого він зустрічався з представниками корейського бізнесу та працював над можливостями залучення технологій до відновлення Миколаївщини.

    Таким чином, заяви голови Миколаївської ОВА виходять далеко за межі дискусії про дату наступних виборів. Кім уже відкрито говорить про власне політичне майбутнє, прогнозує кінець епохи монобільшості та описує модель України після війни, в якій політична конкуренція має повернутися лише після гарантування безпеки.

    А його фраза про те, що після війни політики «пересремося всі з усіма», хоч і прозвучала максимально неформально, фактично передає головну тезу: внутрішню боротьбу за владу Кім пропонує залишити на час, коли вона вже не загрожуватиме обороноздатності країни. До того моменту, на його переконання, пріоритетом мають залишатися війна, безпека та створення умов для майбутнього відновлення України.

  • Хмара отримав шанси очолити Міноборони, його кандидатуру вже розглядають як основну

    Хмара отримав шанси очолити Міноборони, його кандидатуру вже розглядають як основну

    Євгеній Хмара вже кілька тижнів керує Міністерством оборони у статусі виконувача обов’язків. За цей час він встиг призначити нових заступників, провести перші переговори з британськими та американськими колегами щодо Gripen, Patriot і дронів, а також публічно сформулювати пріоритет асиметричних ударів: завдана Росії шкода має перевищувати вартість українських операцій у десятки разів. Саме цей підхід, відпрацьований ним раніше в Центрі спеціальних операцій «А» СБУ, став головним аргументом Володимира Зеленського, коли в середині липня президент доручив генерал-майору очолити оборонне відомство після відставки Михайла Федорова.

    Тепер питання переходить у політичну площину. За інформацією, отриманою редакцією, кандидатура Хмари розглядається як основна. У серпні або на початку вересня президент може внести її до парламенту, а серед депутатів звучать оцінки, що голосів для затвердження може вистачити.

    Юридична перешкода залишається незмінною. Закон «Про національну безпеку України» прямо вимагає, щоб міністром оборони була цивільна особа. Ця норма впроваджувалася як один із елементів адаптації до стандартів НАТО. Хмара досі залишається генерал-майором. За даними джерел, близьких до його оточення, він не виявляє особливого ентузіазму щодо звільнення з військової служби. Водночас парламентарі попереджають: якщо не піти цим шляхом, Раді доведеться змінювати закон «під конкретну людину». Такий крок, на їхню думку, виглядатиме погано і суперечитиме логіці, яку Україна послідовно просувала перед західними партнерами.

    Контекст кадрового рішення важливий. Відставка Федорова в середині липня відбулася на тлі урядової перебудови і протестів на його підтримку. Президент тоді не вніс альтернативну кандидатуру (зокрема, обговорювався Ігор Клименко) і обрав людину з іншого силового контуру — колишнього начальника «Альфи», який з січня 2026-го тимчасово очолював СБУ. Хмара має бойовий досвід: участь у деокупації Київщини, операція зі звільнення Зміїного, відповідальність за далекобійні удари СБУ, частина яких публічно асоціюється з «бавовною» на території Росії. Саме цей досвід Зеленський акцентував, говорячи про необхідність посилювати технологічні та асиметричні можливості.

    Парламентський календар також грає роль. Наступне планове пленарне засідання Верховної Ради заплановане на середину серпня. Перший заступник голови Ради Олександр Корнієнко ще в липні публічно оцінював шанси Хмари як високі, зазначаючи, що за цей час генерал матиме можливість показати підхід до роботи. Офіційних заяв про остаточне рішення щодо подання кандидатури поки немає. Немає і публічних даних про те, чи розпочато процедуру зміни статусу Хмари з військового на цивільний.

    Поки триває перехідний період, Хмара вже формує робочу команду. Наприкінці липня уряд призначив двох його заступників: Сергія Боєва (міжнародний напрям і європейська інтеграція) та Любов Галан (людський капітал Сил оборони). Сам виконувач обов’язків публічно говорить про необхідність додаткового фінансування, перехоплювачів для протидії балістиці й «шахедам», а також про перенесення війни на територію противника. У переговорах з партнерами він піднімає питання як постачання готових систем, так і локалізації виробництва.

    Фактично зараз Україна має діючого, але тимчасового міністра оборони з сильними позиціями в безпековому середовищі і не до кінця вирішеним питанням правового статусу. Якщо президенту вдасться узгодити юридичну процедуру і забезпечити парламентську підтримку в серпні-вересні, Хмара отримає повноцінні повноваження. Якщо ні — Міністерство оборони продовжить працювати в режимі виконувача обов’язків, а питання цивільного контролю над військовим відомством залишиться відкритим на тлі війни, де кожне кадрове рішення швидко стає предметом уваги як всередині країни, так і з боку партнерів.

     

  • Депутатка закидала прем’єра Косова яйцями просто в парламенті

    Депутатка закидала прем’єра Косова яйцями просто в парламенті

    У частково визнаному Косові чергове засідання парламенту завершилося скандалом після конфлікту між прем’єр-міністром Альбіном Курті та представницею опозиції. Депутатка від партії «Альянс» Тіме Кадріяй підійшла до глави уряду просто в сесійній залі та кілька разів кинула в нього яйця. Після інциденту засідання парламенту фактично було зірване.

    Про це повідомляє косовське видання KOHA.

    Конфлікт виник під час установчого засідання парламенту, яке і без того проходило на тлі тривалої політичної кризи в країні. Напруга в сесійній залі посилилася після того, як Альбін Курті запропонував відкласти засідання.

    Прем’єр-міністр пояснив свою пропозицію необхідністю отримати додатковий час для переговорів з іншими політичними силами. За його словами, консультації необхідні перед тим, як висувати кандидатуру на посаду спікера парламенту.

    Після виступу Курті повернувся на своє місце в сесійній залі. Саме тоді до нього підійшла депутатка від партії «Альянс» Тіме Кадріяй.

    Як повідомляють місцеві ЗМІ, Кадріяй дістала із сумки яйця та кілька разів кинула їх у прем’єр-міністра. Під час інциденту депутатка вигукувала: «Ганьба, ганьба».

    Скандальна сцена відбулася просто перед іншими депутатами. Після цього ситуація в парламенті загострилася, а проведення засідання стало неможливим. У результаті парламентська сесія була зірвана.

    Інцидент швидко привернув увагу міжнародних медіа. Відео конфлікту опублікувало, зокрема, британське видання The Guardian, яке винесло в заголовок факт того, що депутатка з Косова кидала яйця в прем’єр-міністра.

    Скандал став черговим проявом глибокої політичної нестабільності, яка триває в Косові вже майже два роки. Місцеві політичні сили не можуть остаточно подолати суперечності, необхідні для стабільного функціонування парламенту та формування ефективної влади.

    Ситуація ускладнюється тим, що після дострокових парламентських виборів прем’єр-міністру Альбіну Курті знову не вдалося отримати абсолютну більшість у парламенті.

    Дострокові вибори в Косові відбулися 7 червня. Найбільше голосів на них знову отримала партія Курті «Самовизначення». За результатами голосування політична сила здобула 47,13% голосів та отримала 53 мандати у 120-місному парламенті.

    Попри перемогу, цього виявилося недостатньо для самостійного формування стабільної більшості. Для ухвалення ключових рішень та повноцінного функціонування інституцій Курті необхідна підтримка інших політичних сил.

    Саме питання формування парламентського керівництва стало одним із чергових каменів спотикання. Пропозиція Курті відкласти установче засідання через необхідність продовжити переговори з політичними партіями викликала невдоволення опозиції.

    Косово вже тривалий час стикається з проблемами у функціонуванні державних інституцій. Політичне протистояння між партією Курті та опозиційними силами ускладнює ухвалення рішень і створення стабільної парламентської більшості.

    Нинішній інцидент із яйцями став особливо яскравим проявом цього протистояння. Замість політичної дискусії суперечка завершилася фізичною акцією в сесійній залі та зривом парламентського засідання.

    Водночас сама ситуація демонструє, наскільки складним залишається завдання сформувати стійку політичну систему після дострокових виборів. Партія Курті знову стала найбільшою політичною силою країни, але без достатньої кількості мандатів для одноосібного контролю над парламентом.

    Тепер для виходу з політичного глухого кута косовським політикам доведеться домовлятися про розподіл ключових посад та подальшу роботу парламенту. Без таких домовленостей країна ризикує продовжити період політичної нестабільності.

    Інцидент у парламенті також показав високий рівень напруження між урядом та опозицією. При цьому невдоволення діями Курті в опозиції виходить далеко за межі питання перенесення одного засідання — суперечки стосуються ширших проблем формування влади та політичного курсу країни.

    Наразі головним завданням для косовських політичних сил залишається пошук компромісу, який дозволить відновити нормальну роботу парламенту та сформувати дієздатну систему управління.

  • Європейське видавництво розглядає контракт із Манжосовим на 3 млн євро за мемуари про Зеленського

    Європейське видавництво розглядає контракт із Манжосовим на 3 млн євро за мемуари про Зеленського

    У квітні 2019 року, за кілька днів до другого туру президентських виборів, Денис Манжосов оголосив пресконференцію. Тема звучала майже театрально: «ЗадЗЕркалля» — про те, як розійшлися шляхи найкращих друзів дитинства, партнерів по КВН і студії «Квартал 95». Журналісти зібралися. Колеги з «Кварталу» теж. Манжосов приїхав, побачив знайомі обличчя і через короткий час поїхав. Пізніше він пояснював, що йому погрожували. Ще пізніше, що погроз не було, а Зеленський наркотики не вживав. Політичну програму колишнього друга він не підтримував і голосувати за нього не збирався. Прес-конференція так і не відбулася.

    Сім років потому цей незавершений епізод знову опинився в центрі уваги — уже не українських, а європейських видавничих кіл. За даними джерела, близького до редакції, одне європейське видавництво готує пропозицію Манжосову: близько трьох мільйонів євро за книгу спогадів про Володимира Зеленського. У центрі задуму не лише біографічні деталі та шкільні роки в Кривому Розі, де двоє сиділи за однією партою в гімназії №95, а й той самий нездійснений брифінг 2019 року. Робоча назва, яку обговорюють, звучить різко: «Я дозволив йому стати президентом».

    Манжосов ніколи не був публічною фігурою першого ряду після 2013 року, коли покинув «Квартал 95». Конфлікт із Зеленським так і залишився без детальних пояснень з обох сторін. Після виходу він займався івент-бізнесом у Кривому Розі, деякий час жив у США, вчився режисурі, знімав короткометражні роботи, у 2018-му зробив ролик «Лист московському шайтану». Після початку повномасштабного вторгнення з’являвся у волонтерських проєктах і документальних зйомках, але в медіапростір майже не повертався. Його сторінки в соцмережах давно неактивні. У відкритих джерелах немає підтверджень, що він зараз веде переговори з кимось із європейських видавців чи навіть розглядає можливість мемуарів.

    Саме ця закритість робить потенційний проєкт привабливим. Європейський ринок уже насичений книгами про Зеленського, написаними західними журналістами та колишніми членами його команди. «The Showman» Саймона Шустера, спогади Юлії Мендель, аналітичні роботи про «ефект Зеленського» — усі вони спираються або на прямий доступ до президента, або на коло його наближених. Манжосов належить до іншого шару: він був усередині ще до «Кварталу», до телевізійної слави, до політичного проєкту. Його версія подій 2019 року, якщо вона колись з’явиться, неминуче буде прочитана крізь призму того, що саме залишилося недосказаним у ті дні.

    Контекст виборів робить тему особливо чутливою. Президентський термін Зеленського формально закінчився у травні 2024-го. Воєнний стан продовжується, вибори юридично неможливі, але розмови про них не припиняються. Американська сторона в різні періоди наполягала на необхідності голосування. У Києві створювалися робочі групи з виборчого законодавства, обговорювалися стислі терміни, референдум щодо можливого мирного договору, технічні питання голосування біженців і військових. Навіть якщо реальні вибори відкладаються, політична система вже почала готуватися до моменту, коли вони стануть можливими. У такій атмосфері будь-який матеріал, здатний зачепити особисту історію нинішнього президента і його шлях до влади, набуває додаткової ваги.

     

  • У Вірменії формують новий уряд: Пашиняна офіційно висунули на посаду прем’єр-міністра

    У Вірменії формують новий уряд: Пашиняна офіційно висунули на посаду прем’єр-міністра

    У Вірменії стартувала процедура формування нового уряду після початку роботи новообраного парламенту. Партія “Громадянський договір”, яка має більшість у Національних зборах, офіційно висунула свого лідера Нікола Пашиняна на посаду прем’єр-міністра та передала необхідні документи президенту країни для завершення процедури призначення.

    Про це повідомляє вірменська служба “Радіо Свобода”.

    У політичній силі повідомили, що пакет документів уже передано президенту Вірменії Ваагну Хачатуряну. Наступним кроком стане офіційне призначення глави уряду відповідно до вимог Конституції країни.

    Згідно з Основним законом Вірменії, після набуття повноважень новообраним парламентом президент зобов’язаний без зволікань призначити прем’єр-міністром кандидата, якого висунула парламентська більшість. Оскільки партія “Громадянський договір” контролює більшість місць у Національних зборах, кандидатура Нікола Пашиняна має необхідну парламентську підтримку.

    Процедурі призначення передувала відставка чинного уряду. На початку першого засідання нового скликання парламенту Нікол Пашинян подав заяву про складання повноважень Кабінету міністрів. Президент Ваагн Хачатурян прийняв відставку уряду, як того вимагає Конституція Вірменії після початку роботи новообраного складу Національних зборів.

    Відставка уряду в цьому випадку має процедурний характер і є обов’язковим етапом формування нового Кабінету міністрів після парламентських виборів. Після призначення прем’єр-міністра розпочнеться процес формування нового складу уряду, який продовжить виконання своїх повноважень відповідно до конституційної процедури.

    Нікол Пашинян очолює уряд Вірменії з 2018 року. За цей час країна пережила низку внутрішньополітичних криз, а також воєнне загострення навколо Нагірного Карабаху, що суттєво вплинуло на політичне життя держави. Попри це, його партія “Громадянський договір” зберегла парламентську більшість, що дозволяє Пашиняну претендувати на новий прем’єрський термін.

    Очікується, що після офіційного призначення глави уряду президентом Вірменії новий Кабінет міністрів розпочне роботу над реалізацією програми, яку представить парламентській більшості.

  • Ексвійськовий розкритикував призначення Віталія Кіма главою Мінветеранів: у чому причина

    Ексвійськовий розкритикував призначення Віталія Кіма главою Мінветеранів: у чому причина

    Призначення Віталія Кіма на посаду міністра у справах ветеранів продовжує викликати дискусії. Чергову публічну критику кадрового рішення висловив журналіст та колишній військовослужбовець 103-ї окремої бригади територіальної оборони Віктор Біщук. На його думку, профільне міністерство має очолювати людина, яка сама є ветераном війни та має власний бойовий досвід.

    Свою позицію Біщук опублікував у авторській колонці для видання «Еспресо». Він наголосив, що його критика стосується не особисто Віталія Кіма, а самого принципу призначення керівника Міністерства у справах ветеранів.

    Автор зазначає, що Кім може бути ефективним управлінцем та професійним чиновником, однак, на його переконання, відсутність військового досвіду є принциповою обставиною для посади, яка безпосередньо пов’язана із захистом прав ветеранів.

    На думку Біщука, рішення призначити на цю посаду людину, яка не є ветераном, може бути негативно сприйняте ветеранською спільнотою. Він вважає, що це суперечить публічним заявам влади про необхідність ширшого залучення ветеранів до державного управління.

    Автор також звернув увагу, що в Україні налічується близько двох мільйонів ветеранів, серед яких є колишні урядовці, народні депутати, посадовці та інші фахівці з управлінським досвідом. На його переконання, серед них можна було знайти кандидатуру, яка одночасно відповідала б професійним вимогам і мала статус ветерана.

    Біщук назвав кадрове рішення символічним і таким, що може вплинути на довіру ветеранів до державної політики у сфері їхньої підтримки.

    Водночас у своїй колонці він не ставить під сумнів професійні якості самого Віталія Кіма, зазначаючи, що питання полягає саме у принципі формування керівництва профільного міністерства.

    Після призначення Кіма Міністерство у справах ветеранів уже неодноразово ставало предметом суспільних дискусій. Частина представників ветеранської спільноти наголошує, що профільне відомство має очолювати людина з власним бойовим досвідом, тоді як інші вважають, що головними критеріями повинні залишатися управлінські навички та здатність ефективно реалізовувати державну політику.

    Офіційних заяв президента Володимира Зеленського чи Кабінету Міністрів щодо критики, висловленої у колонці Віктора Біщука, наразі не оприлюднено. Також сам Віталій Кім публічно не коментував ці зауваження.

    Редакція звертає увагу, що наведені оцінки є позицією автора колонки Віктора Біщука і не є встановленими фактами чи офіційною позицією державних органів.

  • Банкова не відступає: Зеленський не планує повертати Федорова попри протести – джерела

    Банкова не відступає: Зеленський не планує повертати Федорова попри протести – джерела

    Президент України Володимир Зеленський наразі не планує переглядати своє рішення щодо призначення нового міністра оборони та не має наміру повертати Михайла Федорова на цю посаду, незважаючи на триваючі акції протесту. Водночас в Офісі президента розраховують, що протестний рух із часом втратить свою активність, якщо не набуде більш організованої форми. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на джерела в оточенні глави держави.

    За інформацією видання, питання повернення Федорова у команді президента фактично вважають закритим. Попри те, що після кадрових рішень Банкової по всій країні вже понад два тижні тривають так звані «картонні протести», вони не змусили Володимира Зеленського змінити свою позицію щодо колишнього очільника Міністерства оборони.

    Співрозмовники РБК-Україна наголошують, що президент готовий враховувати суспільні настрої, однак лише до певної межі. Як стверджують джерела, Зеленський уже пішов назустріч одній із ключових вимог протестувальників, погодившись на кадрові зміни у військовому керівництві та звільнення головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Водночас виконувати ще одну вимогу – повернути Федорова на посаду міністра оборони – глава держави не збирається.

    Акції протесту, які розпочалися після відставки Федорова, наразі продовжуються. За інформацією джерел видання, організатори обговорюють можливість зміни їхнього формату. Якщо раніше учасники збиралися переважно на площі біля театру імені Івана Франка в Києві, то вже найближчими днями можуть перейти до проведення ходи. Очікується, що новий формат протесту можуть організувати після повернення президента із закордонного візиту до США.

    Попри це в оточенні президента переконані, що протестний рух поступово втратить свою динаміку. Один із співрозмовників РБК-Україна зазначив, що стихійні акції не можуть залишатися ефективними тривалий час без чіткої організації та єдиної мети.

    За його словами, протестам доведеться перейти до більш системного формату, адже «просто так, “на вайбі”, довго протестувати не вийде». Він також додав, що сила громадських акцій полягає у наявності однієї зрозумілої вимоги. Якщо ж протест перетворюється на майданчик, де різні групи висувають різні претензії до влади, його вплив суттєво зменшується. Як приклад співрозмовник навів ситуацію з протестами, під час яких почали лунати окремі вимоги щодо голови Миколаївської ОВА Віталія Кіма.

    У матеріалі також зазначається, що ще на початку перших «картонних протестів» улітку 2025 року всередині влади під час окремих нарад нібито обговорювалися різні сценарії реагування, зокрема й можливість провокацій для дискредитації протестного руху. Однак, за словами джерел РБК-Україна, президент Зеленський відкинув такі пропозиції. Видання не наводить незалежних підтверджень цієї інформації, а самі твердження ґрунтуються на анонімних джерелах.

    Окремо автори матеріалу звертають увагу на політичний аспект ситуації. Попри різке зростання популярності Михайла Федорова після його звільнення, у президентській команді не вважають це довгостроковою тенденцією. За словами одного зі співрозмовників, подальші перспективи ексміністра значною мірою залежатимуть від того, як він поводитиметься після відставки та чи вирішить розпочати власну політичну діяльність.

    Водночас джерела в оточенні самого Федорова запевняють, що наразі він не має наміру йти у велику політику. За інформацією РБК-Україна, у його команді визнають, що нинішній сплеск популярності є тимчасовим. Водночас співрозмовники не виключають, що подальші рішення можуть залежати від розвитку ситуації із протестами, перебігу війни, а також можливого тиску на самого Федорова чи його найближче оточення.

    Нагадаємо, кадрова криза навколо Міністерства оборони розпочалася після звільнення Михайла Федорова. Згодом президент Володимир Зеленський також змінив головнокомандувача ЗСУ, призначивши на цю посаду Михайла Драпатого замість Олександра Сирського. Саме ці рішення стали приводом для масштабних акцій протесту, які тривають у Києві та низці інших міст України.

    Наразі офіційних заяв від Офісу президента про можливість перегляду кадрових рішень немає. Уся інформація про настрої на Банковій, наведена у матеріалі РБК-Україна, базується на коментарях анонімних джерел, знайомих із внутрішніми дискусіями в команді президента.