Позначка: політика

  • Зеленський пояснив чому вважає Іран ворожою державою

    Зеленський пояснив чому вважає Іран ворожою державою

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що вважає іранський режим ворожим через низку подій, які суттєво погіршили відносини між країнами.

    За словами глави держави, Україна пережила складний період взаємодії з Іраном, який супроводжувався втратами та відсутністю конструктивного діалогу.

    «Ми пережили складні стосунки з Іраном, діалог з іранськими посадовцями. Ми пережили важкі часи і лише втрачали. Ми нічого їм не зробили», — наголосив Зеленський.

    Президент нагадав про трагедію січня 2020 року, коли Іран збив літак «Міжнародних авіаліній України», внаслідок чого загинули 176 людей. За його словами, іранська сторона тривалий час не визнавала відповідальності та не допускала міжнародних експертів до розслідування.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії Іран, за словами Зеленського, почав постачати Москві ударні безпілотники, які використовуються для атак по Україні.

    «Я хотів покласти цьому край. Я попросив їх. Вони пообіцяли, що буде не більше однієї партії дронів, а насправді продовжували брехати і роздавати зброю. Ось чому я вважаю їх спільниками Росії», — заявив президент.

    Водночас постійний представник Ірану в ООН звинуватив Україну у нібито участі у військовій агресії проти його країни, посилаючись на інформацію про присутність українських експертів на Близькому Сході.

    У Міністерстві закордонних справ України ці заяви відкинули. Речник МЗС Георгій Тихий назвав представника Ірану брехуном і підкреслив, що з 2022 року Україна зазнала атак майже 60 тисяч іранських дронів, переданих Росії.

    Він також наголосив, що жоден український безпілотник ніколи не завдавав ударів по території Ірану.

    Таким чином, риторика між Києвом і Тегераном залишається напруженою, а взаємні звинувачення свідчать про подальше загострення дипломатичних відносин.

  • Зеленського та українців висунули на Нобелівську премію миру 2026

    Зеленського та українців висунули на Нобелівську премію миру 2026

    Президента України Володимира Зеленського разом із народом України номіновано на Нобелівську премію миру 2026 року. Висунення відбулося за внесок у протидію російській агресії, захист держави та відстоювання демократичних цінностей.

    Ініціатором подання став професор Університету Осло, який скористався правом висувати кандидатів відповідно до процедур Нобелівського комітету. Щороку на премію подають сотні кандидатур — серед них політичні діячі, громадські організації та навіть цілі народи.

    У поданні наголошується, що боротьба українського суспільства має глобальне значення. Йдеться не лише про захист власної території, а й про підтримання міжнародного правопорядку та безпеки в Європі. Окремо відзначено роль Володимира Зеленського як лідера, який став символом спротиву та об’єднав українців у період повномасштабної війни.

    Це не перша спроба висунення. Раніше Зеленського вже номінували на Нобелівську премію миру у 2022, 2023 та 2024 роках, однак він не став лауреатом. Водночас увага міжнародної спільноти до ролі України у забезпеченні стабільності та безпеки продовжує зростати.

    Остаточне рішення щодо лауреатів традиційно ухвалює Норвезький Нобелівський комітет після аналізу всіх поданих кандидатур. Імена переможців, як правило, оголошують восени.

    Нова номінація підкреслює значення українського спротиву не лише для майбутнього країни, а й для всієї європейської спільноти.

  • У Верховній Раді готують законопроєкт про післявоєнні вибори

    У Верховній Раді готують законопроєкт про післявоєнні вибори

    У Верховній Раді триває підготовка законодавчих змін, які мають врегулювати проведення виборів після завершення воєнного стану або в умовах особливого періоду. Робота над відповідними пропозиціями вже перейшла до практичного етапу.

    Про це повідомив перший заступник голови парламенту Олександр Корнієнко. За його словами, спеціально створена робоча група, до якої входять сім підгруп, уже провела низку засідань і тематичних обговорень.

    Наразі триває підготовка першого технічного драфту законопроєкту. У парламенті розраховують представити його впродовж найближчих місяців, після чого документ буде винесений на ширше обговорення.

    Одним із ключових напрямів роботи є питання безпеки виборчого процесу. Зокрема, обговорюється механізм запобігання втручанню держави-агресора у вибори, а також правила регулювання медіа під час виборчої кампанії. Ці питання розглядаються і в контексті зобов’язань України перед міжнародними партнерами.

    Окремий блок стосується організації голосування за кордоном. За словами Корнієнка, йдеться про мільйони українців, які перебувають поза межами країни. Для них необхідно створити ефективну систему голосування, а також забезпечити механізми оскарження результатів і роботу судової системи.

    Також у робочій групі обговорюють складні політичні питання, зокрема модель виборчої системи для парламенту та технічні аспекти організації виборів в умовах післявоєнної відбудови.

    За основу напрацювань взято пропозиції Центральної виборчої комісії, які стосуються особливостей проведення виборів після завершення воєнного стану.

    Обговорення цих питань триває і на міжнародному рівні. Зокрема, під час заходів у Страсбурзі представники України разом із партнерами обговорюють стандарти демократичного врядування та майбутню модель волевиявлення громадян.

    У парламенті наголошують, що попри відсутність чітких строків ухвалення рішень, підготовка законодавчої бази для післявоєнних виборів є одним із пріоритетів, адже вона має забезпечити прозорість, безпеку та легітимність майбутнього виборчого процесу.

  • Директор Євробачення прокоментував скандал навколо перемоги України у 2022 році

    Директор Євробачення прокоментував скандал навколо перемоги України у 2022 році

    Директор Євробачення Мартін Грін прокоментував закиди щодо перемоги України на пісенному конкурсі у 2022 році, заявивши, що успіх гурту Kalush Orchestra не має політичного підґрунтя. За його словами, українські артисти здобули перше місце виключно завдяки якості свого виступу та композиції.

    У своєму інтерв’ю він наголосив, що головною причиною перемоги стала сильна пісня, яка отримала підтримку як від журі, так і від глядачів. Грін підкреслив, що аудиторія конкурсу здатна відрізняти творчість від політичного контексту.

    Водночас він визнав, що Євробачення як масштабна міжнародна подія не може повністю ігнорувати події, які відбуваються у світі. Проте, за його словами, конкурс залишається майданчиком, де об’єднуються країни, незалежно від політичних процесів.

    Окремо Грін прокоментував позицію Іспанії, яка вирішила не брати участь у Євробаченні 2026 року та виступила з ідеєю відсторонення країн, що перебувають у стані конфлікту. Йдеться, зокрема, про Україну та Ізраїль.

    Директор конкурсу зазначив, що рішення Іспанії поважають, однак більшість суспільних мовників підтримала участь усіх країн, які мають на це право. Саме тому склад учасників формується відповідно до колективного рішення організації.

    Нагадаємо, що гурт Kalush Orchestra переміг на Євробаченні 2022 із піснею Stefania. Виступ українських артистів поєднав сучасне звучання з етнічними мотивами та отримав рекордну підтримку глядачів, що стало ключовим фактором перемоги.

    Таким чином, у керівництві конкурсу вкотре наголосили, що результати Євробачення визначаються передусім музикою та реакцією аудиторії, а не політичними обставинами.

  • У прифронтовому Дніпрі виявили можливі зв’язки місцевих політиків з РФ

    У прифронтовому Дніпрі виявили можливі зв’язки місцевих політиків з РФ

    У Дніпрі, який залишається одним із ключових прифронтових міст України, знову заговорили про ризики проросійського впливу в політичному середовищі. За інформацією, оприлюдненою у медіа, увагу привернули зв’язки родини місцевого політика Загіда Краснова з Росією.

    Про це пише РБК-Україна.

    Йдеться, зокрема, про його брата Раміза Габібулаєва, який, за наявними даними, очолює місцеве відділення партії «Єдина Росія» у селищі Беліджі в Дагестані та входить до місцевих адміністративних структур. Ця політична сила є ключовою у системі влади Російської Федерації.

    Окрім політичної діяльності, джерела також повідомляють про можливі бізнес-зв’язки братів на території Росії. За їхніми даними, мова може йти про спільні проєкти та сплату податків до російського бюджету.

    На цьому тлі активність політичного проєкту Загіда Краснова у самому Дніпрі викликає додаткові запитання. Зокрема, звертається увага на використання соціальних ініціатив, таких як роздача продуктів, які експерти розглядають як можливу форму непрямого впливу на виборців.

    Аналітики наголошують, що поєднання політичних, бізнесових і родинних зв’язків із Росією в умовах війни може становити потенційні ризики для національної безпеки. Особливо це актуально для прифронтових регіонів, де інформаційний та політичний вплив має підвищене значення.

    У зв’язку з цим експерти закликають правоохоронні органи перевірити оприлюднені факти та встановити, чи йдеться про приватну діяльність, чи про можливу системну роботу в інтересах держави-агресора.

    Відомо, що Раміз Габібулаєв раніше брав участь у заходах, пов’язаних із російськими військовими, зокрема нагороджував військовослужбовця, який воював проти України. Сам Загід Краснов є відомим дніпровським політиком і бізнесменом, який у минулому обіймав посаду секретаря міської ради.

    Оприлюднена інформація наразі потребує офіційної перевірки, однак уже викликала суспільний резонанс на тлі війни та загострення питань безпеки в регіонах.

  • Колишній заступник Труханова Вугельман задекларував пів мільйона подарунку і мільйонні доходи

    Колишній заступник Труханова Вугельман задекларував пів мільйона подарунку і мільйонні доходи

    Колишній заступник Одеського міського голови Павло Вугельман оприлюднив декларацію за 2025 рік, у якій вказав значні грошові надходження, зокрема подарунок у розмірі 500 тисяч гривень від батька.

    Про це пише ЦПР

    Загалом фінансові показники родини посадовця залишаються стабільно високими. Основним джерелом доходу Вугельмана у звітному році стала заробітна плата на посаді віцемера — понад 1,3 мільйона гривень. Додатково він отримував кошти від здачі майна в оренду, що принесло ще близько 390 тисяч гривень.

    У декларації також зафіксовані порівняно скромні банківські заощадження — трохи більше 58 тисяч гривень та 764 долари США. Інших великих фінансових активів у документі не зазначено.

    З нерухомості Вугельман задекларував дві квартири в Одесі. Одна з них площею 39 квадратних метрів належить самому політику, інша — понад 200 квадратних метрів — оформлена на Людмилу Вугельман, яку вважають його матір’ю. Ці об’єкти фігурують у деклараціях посадовця вже не перший рік.

    Водночас історія з подарунками у деклараціях Вугельмана має системний характер. Раніше він неодноразово зазначав отримання значних сум від Володимира Вугельмана, якого вважають його батьком. Зокрема, протягом кількох років поспіль йшлося про регулярні грошові подарунки у сотні тисяч гривень.

    Ці дані привертають увагу на тлі попередніх публікацій журналістів, які вказували на можливі розбіжності у деклараціях посадовця. Зокрема, йшлося про матеріальну допомогу, отриману у 2022 році, яка не була відображена у звітності.

    Павло Вугельман обіймав посаду заступника мера Одеси з 2016 року та входив до найближчого оточення міського голови Геннадія Труханова. Його ім’я також згадувалося у справі щодо купівлі будівлі заводу «Краян», яка стала одним із найбільш резонансних антикорупційних проваджень у місті.

    Після створення Одеської міської військової адміністрації у 2023 році та кадрових змін у міській владі Вугельман залишив свою посаду. На цьому тлі його фінансові декларації продовжують викликати суспільний інтерес, зокрема через регулярні грошові подарунки та структуру доходів.

  • Зеленський попередив про ризик вимог територіальних поступок від США

    Зеленський попередив про ризик вимог територіальних поступок від США

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що команда президента США Дональда Трампа може розглядати завершення війни в Україні через територіальні поступки з боку Києва. Про це він сказав в інтерв’ю американському виданню.

    За словами глави держави, прагнення Вашингтона швидко завершити війну є зрозумілим, однак можливий підхід, який передбачає поступки територіями, несе серйозні ризики для безпеки України.

    Зеленський також висловив занепокоєння, що після завершення війни з Іраном увага американської адміністрації може знову переключитися на українське питання. У такому випадку, за його словами, можливе відновлення тиску на Київ із вимогою погодитися на компроміси задля припинення бойових дій.

    Президент наголосив, що Україна не може погоджуватися на умови, які фактично покладають відповідальність за війну на жертву агресії.

    «Вони хочуть завершити війну. Але чому ми маємо за це платити? Ми не є агресорами», — підкреслив Зеленський.

    У Києві неодноразово заявляли, що будь-які переговори щодо завершення війни мають відбуватися з урахуванням суверенітету та територіальної цілісності України.

    Питання майбутнього формату мирних домовленостей залишається одним із ключових у міжнародній політиці на тлі триваючої російської агресії.

  • В уряді заявили що альтернативи кредиту ЄС немає і гроші очікують не раніше червня

    В уряді заявили що альтернативи кредиту ЄС немає і гроші очікують не раніше червня

    В уряді України визнають відсутність альтернативного сценарію фінансування у разі затримки кредитної допомоги від Європейського Союзу. За словами джерел, так званого «плану Б» наразі не існує, а розробка можливих обхідних механізмів може зайняти щонайменше кілька місяців.

    Як повідомляється, уряд розраховує отримати необхідне фінансування від ЄС після проведення виборів в Угорщині. Водночас навіть у найкращому випадку кошти можуть надійти не раніше червня.

    Співрозмовники в урядових колах зазначають, що альтернативні варіанти, зокрема двосторонні позики від окремих країн ЄС або держав G7, потребують часу для узгодження та запуску.

    Ситуація ускладнюється позицією прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який блокує ухвалення рішення про виділення кредиту Україні. За наявною інформацією, Будапешт пов’язує свою підтримку з вимогою відновити постачання російської нафти до Угорщини через трубопровід «Дружба».

    Таким чином, питання фінансування України залишається залежним від політичних домовленостей усередині Європейського Союзу. В уряді сподіваються, що після виборчого періоду в Угорщині ситуація зрушить з місця, однак визнають ризики затримки критично важливих коштів.

  • Після зміни влади у США НАБУ і САП втратили політичну підтримку Вашингтона

    Після зміни влади у США НАБУ і САП втратили політичну підтримку Вашингтона

    Після зміни політичного керівництва у США вплив Вашингтона на українські антикорупційні органи, зокрема НАБУ та САП, помітно зменшився. Про це повідомляють джерела у владі, які говорять про формування нового балансу між міжнародними партнерами.

    За словами співрозмовників, після приходу Дональда Трампа роль США як ключового зовнішнього чинника підтримки антикорупційної інфраструктури України ослабла. Водночас деякі представники політичних кіл вважають, що це призвело до зростання формальної незалежності цих органів.

    «Після довгих боїв вони зараз дійсно стали незалежними», — зазначив один із депутатів пропрезидентської фракції.

    Водночас Європейський Союз, попри загальну підтримку антикорупційних інституцій, не зміг повністю замінити роль США. За оцінками джерел, ЄС продовжує підтримувати відповідні органи, однак не готовий виконувати функцію повноцінного політичного гаранта, яку раніше забезпечував Вашингтон.

    Контекстом для цих змін називають події кінця 2025 року, зокрема активну фазу резонансних антикорупційних розслідувань, під час яких в Україну приїжджали американські представники, пов’язані з формуванням антикорупційної політики.

    Станом на зараз офіційних заяв від НАБУ, САП або міжнародних партнерів щодо зміни формату підтримки не оприлюднено. Водночас ситуація свідчить про трансформацію зовнішнього впливу на антикорупційну систему України в умовах нової політичної реальності.

  • У НАБУ виник розкол через можливу підозру Єрмаку: джерела говорять про боротьбу груп

    У НАБУ виник розкол через можливу підозру Єрмаку: джерела говорять про боротьбу груп

    У Національному антикорупційному бюро України виник внутрішній розкол щодо можливого оголошення підозри керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку. Про це повідомляють джерела у владі, які говорять про наявність різних груп усередині відомства з протилежними підходами до розвитку справи.

    За словами співрозмовників, частина представників НАБУ виступає за необхідність оголошення підозри. Вони аргументують це тим, що відсутність процесуального рішення може поставити під сумнів доцільність проведених слідчих дій, зокрема обшуків, а також створити враження політичної мотивації розслідування.

    Водночас інша частина правоохоронців переконана, що поспішні кроки можуть призвести до серйозних наслідків для внутрішньополітичної ситуації. На їхню думку, оголошення підозри високопосадовцю такого рівня здатне розбалансувати систему влади та загострити політичну напругу.

    У політичних колах також звертають увагу на складність розслідування подібних справ. Зокрема, голова антикорупційного комітету парламенту Анастасія Радіна раніше зазначала, що питання щодо можливого оголошення підозри є обґрунтованими, однак розслідування складних корупційних схем потребує часу.

    Наразі офіційної позиції НАБУ або Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо можливого вручення підозри не оприлюднено. Ситуація навколо справи залишається предметом активного обговорення як у правоохоронних органах, так і в політичному середовищі.