Khreshchatyknews.com

Позначка: політика України

  • 289 голосів “за”: Верховна Рада призначила нового главу уряду

    289 голосів “за”: Верховна Рада призначила нового главу уряду

    Верховна Рада України підтримала призначення Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України. За відповідне рішення проголосували 289 народних депутатів, що забезпечило необхідну конституційну більшість для затвердження нового очільника уряду.

    Кандидатуру Сергія Корецького до парламенту вніс президент Володимир Зеленський після відставки Юлії Свириденко, яка автоматично потягнула за собою припинення повноважень усього складу Кабінету Міністрів. Напередодні профільний комітет Верховної Ради рекомендував депутатам підтримати це призначення.

    До призначення на посаду прем’єр-міністра Корецький очолював НАК «Нафтогаз України». Президент Зеленський пояснював свій вибір тим, що саме Корецький є «найбільш підготовленою людиною» для керівництва урядом на нинішньому етапі, коли країна одночасно веде війну, готується до опалювального сезону, забезпечує енергетичну безпеку та продовжує переговори з міжнародними партнерами.

    Призначення Сергія Корецького стало ключовим елементом масштабного оновлення виконавчої влади, про яке президент оголосив цього тижня. Очікується, що найближчим часом Верховна Рада також завершить формування нового складу Кабінету Міністрів та розподілить міністерські портфелі.

  • «Доведеться вступити знову»: Безугла несподівано оголосила про повернення у фракцію

    «Доведеться вступити знову»: Безугла несподівано оголосила про повернення у фракцію

  • Нові кадрові призначення в уряді: названо ймовірний склад Кабміну Корецького

    Нові кадрові призначення в уряді: названо ймовірний склад Кабміну Корецького

    Народна депутатка від фракції “Слуга народу” Ольга Василевська-Смаглюк оприлюднила ймовірний склад нового уряду, який, за її словами, очолить Сергій Корецький. Зокрема, вона повідомила, що посаду міністра оборони може отримати Ігор Клименко, а Міністерство економіки замість Олексія Соболєва очолить Олександр Кравченко.

    За словами депутатки, оновлений Кабінет Міністрів передбачає низку кадрових змін, які стосуватимуться ключових міністерств. Так, віцепрем’єр-міністром з питань європейської інтеграції, за її інформацією, стане Всеволод Ченцов. Міністерство у справах ветеранів може очолити Віталій Кім, а Міністерство юстиції — Денис Маслов.

    Також, за словами Василевської-Смаглюк, Міністерство розвитку громад та територій має перейти під керівництво Віталія Безгіна, тоді як Міністерство інфраструктури та відновлення очолить Микола Калашник.

    Однією з найпомітніших кадрових змін може стати призначення нинішнього глави Національної поліції Івана Вигівського на посаду міністра внутрішніх справ. Водночас Ігор Клименко, який наразі очолює МВС, за інформацією депутатки, має перейти на посаду міністра оборони.

    У Міністерстві економіки також очікуються зміни. Олексій Соболєв, як стверджує Василевська-Смаглюк, залишить посаду міністра та продовжить роботу в Офісі президента. Його наступником може стати Олександр Кравченко.

    Крім того, Тарас Висоцький, за оприлюдненою інформацією, очолить Міністерство аграрної політики та продовольства, а Міністерство освіти і науки може перейти під керівництво Андрія Бутенка.

    Водночас народна депутатка зазначила, що решта членів уряду, попередньо, збережуть свої нинішні посади, а кадрові зміни торкнуться лише окремих напрямків роботи Кабінету Міністрів.

    Офіційного підтвердження такого складу уряду з боку президента України, Верховної Ради чи Офісу президента наразі немає. Водночас останніми днями тема масштабного перезавантаження виконавчої влади активно обговорюється як серед народних депутатів, так і в політичних колах.

    Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський раніше анонсував масштабне оновлення уряду. За попередніми повідомленнями, нинішня очільниця Кабінету Міністрів Юлія Свириденко може очолити українське посольство у Сполучених Штатах, а новим прем’єр-міністром має стати Сергій Корецький.

    За інформацією ЗМІ, необхідність кадрових змін на Банковій пояснюють кількома чинниками. Серед головних називають підготовку країни до нового осінньо-зимового періоду, зміцнення системи державного управління в умовах війни, а також необхідність прискорити реалізацію реформ та забезпечити ефективніше відновлення країни.

    Очікується, що питання формування нового складу уряду найближчим часом буде винесене на розгляд Верховної Ради, після чого стане зрозуміло, які із запропонованих кандидатур отримають офіційне призначення.

  • На засіданні фракції “Слуги Народу” з Президентом обговорять кадрові питання. Що відомо

    На засіданні фракції “Слуги Народу” з Президентом обговорять кадрові питання. Що відомо

    Як повідомляють наші джерела, сьогодні відбудеться засідання фракції “Слуги Народу” за участі Президента та ймовірного нового прем’єра Сергія Корецького, де обговорюватимуть кадрові питання.

    “Сьогодні фракція “Слуг” зустрінеться з Президентом і обговорить усі кандидатури.

    На даний момент узгоджено лише кандидатуру прем’єра Сергія Корецького, попередньо голосів за нього вистачає.

    Михайло Федоров намагається втриматися на посаді міністра оборони. Якщо йому це не вдасться, весь його бізнес із дронами піде на дно, а проблеми компанії “Вирій” — це лише початок. Правоохоронці підуть далі.

    Михайло Федоров так тримається за крісло, що вчора намагався зірвати голосування за відставку Свириденко, “включивши тривогу” в Києві.

    Сьогодні для Федорова вирішальний день: якщо йому не вдасться переконати Давида Арахамію, то він може навіть не залишитися віцепрем’єром.

    Позиції Арахамії сьогодні найсильніші, і він зараз найближчий до Президента. Він має майже стовідсотковий вплив на фракцію та дуже хороші контакти з усіма іншими фракціями.

    Саме Давид Арахамія головний архітектор усунення Єрмака та очищення політичного поля від його людей. Йому належить проект партії Терехова-Кіма, йому належить ТГ канал Труха, він формує уряд і впливає на бюджет.

    Ігоря Терехова не буде ані в уряді, ані в Київській військовій адміністрації. Він вирішив і надалі залишатися мером Харкова та балотуватися на наступний термін, тим більше що для відновлення лише Харкова після війни знадобиться щонайменше 100 мільярдів гривень.

    Найголовніші кандидати на вихід з уряду, окрім Федорова, — Олексій Кулеба, Андрій Сибіга, Оксен Лісовий, Тарас Качка” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що НАБУ передало США нові дані щодо корупційних схем за участі екс-глави ОП Андрія Єрмака та його оточення.

    Водночас, однією з вимог американців є також “навести лад в українському дипкорпусі, оскільки людям Єрмака наразі не довіряють”.

  • Рада відправила у відставку Свириденко: що буде з урядом і хто може очолити Кабмін

    Рада відправила у відставку Свириденко: що буде з урядом і хто може очолити Кабмін

    Верховна Рада України підтримала відставку Юлії Свириденко з посади прем’єр-міністра. За відповідне рішення проголосували 258 народних депутатів, що відкриває шлях до масштабного перезавантаження Кабінету міністрів, про яке напередодні оголосив президент Володимир Зеленський.

    Про це стало відомо під час трансляції пленарного засідання парламенту.

    Постанову про звільнення глави уряду підтримали 258 народних депутатів. Проти проголосував один парламентар, ще п’ятеро утрималися, а 47 народних депутатів не брали участі у голосуванні.

    Відставка прем’єр-міністра автоматично означає припинення повноважень усього складу Кабінету міністрів. До моменту призначення нового уряду чинні міністри виконуватимуть свої обов’язки, після чого Верховна Рада має затвердити нового главу уряду та сформувати оновлений склад Кабміну.

    Про намір провести кадрове перезавантаження виконавчої влади президент Володимир Зеленський повідомив 12 липня. Тоді глава держави провів окремі зустрічі з Юлією Свириденко та головою НАК “Нафтогаз України” Сергієм Корецьким, якого наразі називають основним претендентом на посаду нового прем’єр-міністра.

    Після зустрічі із президентом Свириденко підтвердила, що готова залишити посаду очільниці уряду та продовжити роботу в іншій державній ролі. Водночас офіційно не повідомлялося, яку саме посаду вона може обійняти. За інформацією джерел та низки народних депутатів, одним із найбільш імовірних варіантів є призначення Свириденко послом України у Сполучених Штатах.

    Сам Сергій Корецький після переговорів із президентом не коментував можливе призначення, однак співрозмовники в органах влади підтверджують, що саме він наразі розглядається як головний кандидат на посаду керівника уряду.

    Очікується, що вже найближчими днями Верховна Рада розгляне питання призначення нового прем’єр-міністра. Після цього парламент має проголосувати і за новий склад Кабінету міністрів. За Конституцією України кандидатури більшості міністрів вносить прем’єр-міністр, тоді як міністрів оборони та закордонних справ до парламенту подає президент.

    Попередньо відомо, що більшість членів уряду можуть зберегти свої посади, однак окремі кадрові зміни все ж очікуються. Однією з головних інтриг залишається майбутнє міністра оборони Михайла Федорова. Остаточного рішення щодо його подальшої роботи поки немає. За однією з версій, новим керівником Міністерства оборони може стати нинішній міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, хоча офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

    Напередодні профільний комітет Верховної Ради також підтримав заяву Свириденко про відставку. Вона пояснила своє рішення домовленістю з президентом, який, за її словами, визначив необхідність оновлення уряду та посилення окремих напрямків роботи виконавчої влади. Зокрема, йдеться про більш ефективну реалізацію соціальної та освітньої політики, а також загальне перезавантаження Кабінету міністрів.

    Очікується, що кадрові рішення щодо нового складу уряду будуть ухвалені вже цього тижня. Саме після призначення нового прем’єр-міністра стане остаточно зрозуміло, які міністри залишаться працювати, а які поступляться своїми посадами в межах анонсованого оновлення уряду.

  • Воєнний стан і мобілізацію в Україні офіційно продовжили: до якої дати діятимуть обмеження

    Воєнний стан і мобілізацію в Україні офіційно продовжили: до якої дати діятимуть обмеження

    Верховна Рада України підтримала чергове продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації. Обидва правові режими залишатимуться чинними ще 90 днів — щонайменше до 31 жовтня 2026 року. Це вже двадцяте рішення парламенту про їхнє продовження з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії.

    Про це стало відомо під час пленарного засідання Верховної Ради, трансляція якого велася онлайн.

    Продовження воєнного стану та мобілізації відбулося за вже традиційною процедурою. Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкти №15401 та №15402, після чого народні депутати підтримали кожен із документів конституційною більшістю голосів, необхідною для їх ухвалення.

    Таким чином, дія воєнного стану та загальної мобілізації в Україні буде продовжена ще на три місяці. Новий термін завершиться 31 жовтня 2026 року, якщо до цього часу Верховна Рада не ухвалить нового рішення.

    Воєнний стан передбачає збереження спеціального правового режиму, який діє в країні після початку широкомасштабної агресії Російської Федерації. Він дозволяє державі оперативно ухвалювати рішення, необхідні для забезпечення оборони, функціонування органів влади, захисту населення та підтримки роботи критичної інфраструктури.

    Паралельно продовжується й загальна мобілізація, яка дає можливість комплектувати Сили оборони України особовим складом відповідно до потреб фронту та обороноздатності держави.

    Під час дії воєнного стану військовозобов’язані громадяни повинні дотримуватися визначених законодавством вимог. Чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані перебувати на військовому обліку у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання або фактичного перебування, своєчасно оновлювати свої військово-облікові дані та забезпечувати актуальність інформації в Єдиному державному реєстрі військовозобов’язаних.

    Також військовозобов’язані повинні постійно мати при собі документи, що посвідчують особу, а також військово-обліковий документ у паперовій або електронній формі. На вимогу представників Національної поліції, Державної прикордонної служби чи працівників територіальних центрів комплектування ці документи необхідно пред’являти для перевірки.

    Крім того, громадяни зобов’язані з’являтися до ТЦК або навчальних центрів у строки, визначені повістками, а також проходити військово-лікарську комісію для визначення придатності до військової служби відповідно до чинних правил.

    Відповідно до законодавства, під час мобілізації обов’язковому призову підлягають придатні за станом здоров’я чоловіки віком від 25 до 60 років, які не мають законних підстав для відстрочки. Після мобілізації всі призовники проходять базову загальновійськову підготовку у спеціалізованих навчальних центрах, після чого можуть бути направлені до бойових або інших військових підрозділів.

    Для громадян віком від 18 до 25 років діють окремі правила. Їх можуть мобілізувати лише у визначених законом випадках, зокрема якщо вони мають статус офіцерів запасу або раніше проходили строкову військову службу. В інших випадках молоді українці цього віку можуть вступити до лав Сил оборони лише добровільно, уклавши контракт із Збройними силами чи іншими військовими формуваннями.

    Щодо жінок, які перебувають на військовому обліку, законодавство передбачає можливість проходження військової служби виключно на добровільних засадах. Обов’язкова мобілізація для них не застосовується.

    Водночас Міністерство оборони раніше нагадувало, що необхідно розрізняти поняття відстрочки від мобілізації та бронювання працівників критично важливих підприємств. У відомстві зазначали, що більшість чинних відстрочок наразі продовжується автоматично без необхідності повторного звернення громадян.

    Окремо юристи звертають увагу, що право на відстрочку або бронювання не є безстроковим. За словами адвокатки Тетяни Лебєдєвої, у визначених законом випадках такі підстави можуть втратити чинність, після чого військовозобов’язаний може бути мобілізований відповідно до загальної процедури.

    Ухвалене парламентом рішення означає, що всі чинні механізми правового режиму воєнного стану та загальної мобілізації й надалі діятимуть без змін щонайменше до кінця жовтня, забезпечуючи державі можливість продовжувати оборону країни в умовах триваючої російської агресії.

  • Чи втратить Федоров посаду? У Кабміні зростає інтрига навколо можливих кадрових змін

    Чи втратить Федоров посаду? У Кабміні зростає інтрига навколо можливих кадрових змін

    Під час масштабного перезавантаження Кабінету Міністрів однією з головних кадрових інтриг залишається майбутнє Михайла Федорова на посаді міністра оборони України. Попри появу інформації про можливу зміну керівництва відомства, офіційного підтвердження таких планів наразі немає, а джерела у владі дають суперечливі оцінки щодо подальшої долі міністра.

    Питання про можливу відставку Федорова поки що залишається відкритим.

    Нову хвилю обговорень спричинило повідомлення народної депутатки від фракції “Слуга народу” Ольги Василевської-Смаглюк. У своєму Telegram-каналі вона заявила, що, за останньою інформацією, на посаду міністра оборони розглядають нинішнього очільника Міністерства внутрішніх справ Ігоря Клименка.

    За її словами, у разі такого призначення Міністерство внутрішніх справ може очолити нинішній голова Національної поліції Іван Вигівський. Водночас жодних офіційних рішень щодо таких кадрових перестановок поки що не ухвалено.

    Як зазначає РБК-Україна, численні співрозмовники видання в різних органах державної влади наразі не можуть ані підтвердити, ані спростувати інформацію про можливу відставку Михайла Федорова. Це свідчить про те, що остаточне кадрове рішення ще не оголошене або продовжує обговорюватися на найвищому рівні.

    За даними видання, розмови про можливі зміни у керівництві Міністерства оборони виникли не вперше. Раніше джерела повідомляли, що між президентом України Володимиром Зеленським та Михайлом Федоровим нібито виникли певні розбіжності. Частина співрозмовників стверджувала, що взаємини між главою держави та міністром останнім часом стали менш довірливими, хоча інші джерела такі твердження категорично заперечували.

    На тлі цих розмов увагу також привернула недавня заява президента щодо реформування системи мобілізації. Коментуючи резонансні події, пов’язані з роботою територіальних центрів комплектування у Львові, Володимир Зеленський наголосив, що Міністерство оборони має виконати всі раніше озвучені обіцянки щодо реформи мобілізаційної системи та продовжити її реалізацію.

    У парламентській фракції “Слуга народу”, за інформацією РБК-Україна, можливу відставку Федорова також розглядають як потенційний сигнал про зміну балансу впливу всередині оборонного відомства. Один зі співрозмовників видання припустив, що таке кадрове рішення могло б свідчити про посилення позицій військового керівництва у взаємовідносинах із цивільним очільником Міністерства оборони.

    Водночас джерела наголошують, що незалежно від того, хто очолюватиме відомство надалі, вже запущені реформи в оборонній сфері продовжуватимуть реалізовуватися. За їхніми словами, новий керівник Міністерства оборони навряд чи відмовиться від уже ухвалених рішень, а самі кадрові зміни не повинні безпосередньо вплинути на перебіг бойових дій чи загальну стратегію оборони країни.

    Обговорення можливих перестановок у Міністерстві оборони відбувається на тлі масштабного оновлення уряду, яке анонсував президент Володимир Зеленський. Напередодні глава держави повідомив про намір провести перезавантаження Кабінету Міністрів та правоохоронної системи.

    Серед уже озвучених можливих змін — відставка прем’єр-міністра Юлії Свириденко, яка, за інформацією джерел, може отримати дипломатичне призначення та очолити посольство України у Сполучених Штатах. Найімовірнішим кандидатом на посаду нового глави уряду називають керівника НАК “Нафтогаз України” Сергія Корецького.

    Очікується, що найближчим часом Верховна Рада розгляне кадрові питання щодо оновлення Кабінету Міністрів, після чого стане зрозуміло, чи торкнуться зміни керівництва Міністерства оборони та хто в підсумку увійде до нового складу уряду.

  • Свириденко пояснила свою відставку: що стоїть за рішенням

    Свириденко пояснила свою відставку: що стоїть за рішенням

    Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко офіційно пояснила причини своєї відставки. За її словами, рішення стало наслідком розмови з президентом Володимиром Зеленським, під час якої глава держави наголосив на необхідності оновлення Кабінету Міністрів для посилення роботи уряду за низкою ключових напрямків.

    Про це Свириденко заявила під час засідання профільного комітету Верховної Ради, який уже підтримав її заяву про відставку.

    Відповідаючи на запитання народних депутатів щодо причин свого рішення залишити посаду, глава уряду зазначила, що ключовим фактором стала розмова з президентом України. За її словами, Володимир Зеленський чітко окреслив потребу в оновленні урядової команди та посиленні окремих напрямків державної політики.

    Свириденко пояснила, що нинішній етап розвитку країни вимагає більш ефективної роботи уряду, насамперед у сферах соціальної політики та освіти. Саме тому, за її словами, було ухвалено рішення про перезавантаження Кабінету Міністрів.

    “Цій заяві передувала розмова з президентом України, який чітко позначив необхідність оновлення Кабінету Міністрів. У нас є напрямки, в яких можливо здійснити посилення. Я сподіваюсь, ви підтримаєте кандидатів на такі напрямки, які дадуть змогу більш ефективно реалізовувати соціальну політику, освітянську. Тому є розмова з президентом, є розуміння необхідності перезавантаження уряду, перезавантаження дуже конкретних напрямків і їх посилення”, – сказала прем’єр-міністр.

    Після заслуховування пояснень урядовиці Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади підтримав її заяву про відставку. Наступним етапом стане розгляд відповідної постанови на пленарному засіданні парламенту, яке очікується вже сьогодні.

    Питання відставки Свириденко стало частиною масштабного оновлення виконавчої влади, про яке президент Володимир Зеленський оголосив у неділю після зустрічі з главою уряду. Тоді глава держави повідомив про намір провести перезавантаження Кабінету Міністрів та запропонував Свириденко нову посаду.

    Офіційно не повідомлялося, яку саме посаду президент запропонував чинній прем’єр-міністерці. Водночас, за інформацією джерел РБК-Україна та низки народних депутатів, йдеться про можливе призначення Юлії Свириденко Надзвичайним і Повноважним послом України у Сполучених Штатах Америки.

    Водночас остаточного рішення щодо нового призначення поки що немає. За наявною інформацією, Свириденко ще не дала офіційної згоди на пропозицію президента.

    Після ухвалення Верховною Радою рішення про звільнення прем’єр-міністра чинний склад Кабінету Міністрів автоматично складе повноваження. Після цього парламент має розглянути кандидатуру нового очільника уряду та затвердити оновлений склад Кабміну.

    Наразі основним претендентом на посаду прем’єр-міністра називають голову НАК “Нафтогаз України” Сергія Корецького. Очікується, що вже завтра він проведе зустріч із народними депутатами фракції “Слуга народу”, після чого відбудеться обговорення його кандидатури.

    За попередньою інформацією, голосування за нового прем’єр-міністра може відбутися вже у четвер.

    Попри масштабне перезавантаження уряду, суттєвих кадрових змін у більшості міністерств може не відбутися. За даними джерел, значна частина чинних міністрів, ймовірно, збереже свої посади.

    Водночас однією з головних інтриг залишається майбутнє міністра оборони Михайла Федорова. Наразі офіційних рішень щодо його можливої відставки не оголошено, однак у політичних колах активно обговорюють можливість призначення на цю посаду нинішнього міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Жодного офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

    Таким чином, найближчі дні можуть стати визначальними для формування нового складу українського уряду, який має продовжити реалізацію ключових реформ та забезпечити ефективніше виконання державної політики в умовах війни.

  • Майбутнього прем’єра Сергія Корецького возили на саміт НАТО в Анкарі на смотрини. Джерела

    Майбутнього прем’єра Сергія Корецького возили на саміт НАТО в Анкарі на смотрини. Джерела

    За інформацією наших джерел, для узгодження кандидатури СЕО “Нафтогазу” Сергія Корецького на пост нового прем’єр міністра України, його представляли нашим Західним партнерам на саміті НАТО в Анкарі.

    “Сергія Корецького возили на саміт НАТО в Анкарі на “смотрини”, його кандидатуру схвалили, і тепер він є головним претендентом на посаду прем’єра.

    Водночас, у Верховній Раді поки що немає голосів за його призначення” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, у неділю, 12 липня, президент Володимир Зеленський розповів, що зустрівся з Сергієм Корецьким та подякував “за ефективну роботу на чолі стратегічних українських державних компаній – “Укрнафти” та “Нафтогазу”.

  • Тимошенко програла апеляцію: ВАКС відмовився передавати справу до іншого суду

    Тимошенко програла апеляцію: ВАКС відмовився передавати справу до іншого суду

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) відмовила народній депутатці та лідерці партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко у задоволенні клопотання про зміну підсудності її кримінального провадження. Таким чином справа й надалі розглядатиметься саме у ВАКС, який суд визнав належним судом для її розгляду. Про рішення повідомила Transparency International Ukraine.

    Колегія суддів Апеляційної палати дійшла висновку, що жодних правових підстав для передачі матеріалів до іншого суду немає. Суд також не встановив обставин, які могли б свідчити про упередженість ВАКС або створювати конфлікт інтересів під час розгляду справи.

    Захист Тимошенко наполягав, що кримінальне провадження має бути передане до Київського апеляційного суду. Основним аргументом адвокатів було те, що народний депутат Сергій Власенко, який є членом фракції «Батьківщина» та одним із найближчих соратників Тимошенко, очолює Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради, яка аналізує діяльність правоохоронних органів і судів, зокрема Вищого антикорупційного суду. На думку сторони захисту, це могло створювати сумніви щодо неупередженості судового розгляду.

    Водночас представники Transparency International Ukraine зазначили, що такі клопотання можуть бути спрямовані на затягування судового процесу, оскільки подання заяви про зміну підсудності автоматично призупиняє підготовче провадження до ухвалення рішення Апеляційною палатою.

    Історія цього клопотання триває ще з червня. Спочатку Апеляційна палата ВАКС мала розглянути його 24 червня, однак засідання було перенесене після звернення самої Тимошенко. Вона повідомила суд, що перебуває у закордонних відрядженнях до Франції та Австрії і хоче особисто брати участь у розгляді питання про передачу справи до іншого суду. Тоді суд погодився відкласти слухання та призначив його на 3 липня.

    Кримінальне провадження щодо Юлії Тимошенко перебуває у ВАКС після завершення досудового розслідування, яке здійснювали детективи НАБУ під процесуальним керівництвом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

    26 травня САП направила обвинувальний акт до суду. За версією слідства, Тимошенко інкримінується пропозиція неправомірної вигоди народним депутатам інших фракцій за підтримку потрібних законопроєктів у Верховній Раді. Слідчі стверджують, що під час обшуку в офісі партії «Батьківщина» 13 січня було вилучено 40 тисяч доларів, які, за версією обвинувачення, призначалися для підкупу парламентарів.

    Ключовими доказами у справі, за даними НАБУ, є аудіозаписи розмов, на яких, за версією слідства, зафіксовано обговорення можливих виплат депутатам за голосування щодо окремих законодавчих ініціатив. Захист Тимошенко категорично заперечує ці обвинувачення та заявляє, що записи були сфальсифіковані. Сама народна депутатка також стверджує, що вилучені кошти є її особистими заощадженнями і не мають жодного стосунку до кримінального провадження.

    У січні Вищий антикорупційний суд обрав Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 33,3 млн грн та поклав на неї низку процесуальних обов’язків, серед яких було обмеження виїзду за межі Київської області без дозволу суду. Згодом суд також наклав арешт на частину її активів, що перебували на рахунках в Ощадбанку, хоча арешт із трьох автомобілів було скасовано.

    Після рішення Апеляційної палати ВАКС підготовче провадження у справі може бути продовжене вже без перешкод. Наступним етапом стане підготовче судове засідання, під час якого суд визначатиме порядок розгляду обвинувального акта по суті.

    Сама Юлія Тимошенко продовжує наполягати на своїй невинуватості та неодноразово заявляла, що розцінює кримінальне провадження як політично мотивоване. Також вона публічно критикувала діяльність НАБУ та САП і виступала за зміну моделі функціонування антикорупційних органів.

    Наразі ж рішення Апеляційної палати означає, що кримінальне провадження залишиться у юрисдикції Вищого антикорупційного суду, який і продовжить його розгляд відповідно до чинного законодавства.