Khreshchatyknews.com

Позначка: Підвищення тарифів

  • УЗ попередила про підвищення тарифів

    УЗ попередила про підвищення тарифів

    В «Укрзалізниці» заявили про критичне погіршення фінансового стану через тривале замороження тарифів на вантажні перевезення. Голова правління компанії Олександр Перцовський попередив, що без перегляду тарифної політики державний перевізник не зможе повноцінно фінансувати ремонти, розвиток інфраструктури та навіть мінімальне підвищення зарплат працівникам, які забезпечують роботу залізниці під час війни. Про це він розповів у подкасті «Що з економікою».

    За словами Перцовського, головна проблема полягає у різкому розриві між витратами компанії та її доходами. Після початку повномасштабної війни більшість бізнесів в Україні вже кілька разів переглядали ціни на свої товари та послуги через інфляцію, подорожчання енергоносіїв, пального, ремонтів і логістики. Водночас тарифи «Укрзалізниці» на вантажні перевезення тривалий час залишалися фактично замороженими.

    Саме вантажні перевезення традиційно є одним із ключових джерел доходів для «Укрзалізниці». За рахунок цих надходжень компанія фінансує значну частину своєї операційної діяльності, ремонтує колії, локомотиви, вагони, підтримує енергетичну інфраструктуру та забезпечує роботу критично важливих маршрутів. Однак за нинішньої моделі, як пояснюють в УЗ, доходи вже не покривають реальних витрат.

    Перцовський наголосив, що компанія не має фінансового ресурсу навіть для мінімального підвищення заробітної плати працівникам. Йдеться про людей, які щодня підтримують роботу критичної інфраструктури, забезпечують евакуаційні, пасажирські та вантажні перевезення, ремонтують пошкоджені ділянки після російських атак і працюють у складних воєнних умовах.

    Проблема загострюється ще й через постійні обстріли залізничної інфраструктури. Російські атаки по депо, тягових підстанціях, вокзалах, мостах і коліях збільшують витрати компанії на аварійні ремонти. При цьому значну частину пошкоджень доводиться усувати терміново, щоб не зупиняти перевезення військових вантажів, гуманітарної допомоги, експорту та пасажирського сполучення.

    Ще на початку червня Перцовський в інтерв’ю Reuters заявляв, що «Укрзалізниці» потрібно підвищити вантажні тарифи щонайменше на 45% уже цього року. За його словами, навіть таке підвищення не закриє весь дефіцит, але дозволить компанії покрити приблизно половину прогнозованого розриву в грошових потоках. Йшлося про дефіцит у 26 млрд грн.

    «45% недостатньо, тому що у нас є значний розрив, але ми розуміємо, що це компромісне рішення, яке дозволяє нам хоча б протриматися», — пояснював очільник УЗ.

    Пізніше Міністерство розвитку громад та територій оприлюднило проєкт наказу, який передбачає індексацію тарифів на вантажні перевезення на 30% з 1 серпня. Крім того, окремі перевезення порожніх вагонів можуть подорожчати на 60%. В «Укрзалізниці» наголошували, що такий варіант є м’якшим і поетапним порівняно з раніше обговорюваним підвищенням на 45%.

    У компанії пояснюють, що чинне законодавство передбачає щорічну індексацію тарифів, однак фактично вона не відбувалася належним чином. За оцінкою УЗ, підвищення на 30% еквівалентне приблизно 7% щорічної індексації за період, коли тарифи залишалися незмінними.

    Водночас бізнес сприймає можливе підвищення болісно. Проти планів «Укрзалізниці» виступають частина фермерів, металургів, добувних компаній та експортерів, для яких залізнична логістика залишається однією з головних статей витрат. Вони попереджають, що зростання тарифів може зменшити конкурентоспроможність української продукції на зовнішніх ринках і вдарити по галузях, які й так працюють у складних воєнних умовах.

    Особливо чутливим це питання є для аграрного сектору. Частина фермерів уже заявляла, що будь-яке різке подорожчання залізничних перевезень фактично стане для них додатковим податком, адже експорт зерна значною мірою залежить від вартості транспортування до портів і прикордонних переходів. Аналогічні побоювання висловлюють і представники металургії, для яких перевезення сировини та готової продукції залізницею є критично важливими.

    Попри це, керівництво «Укрзалізниці» наполягає: без індексації тарифів компанія ризикує опинитися у стані хронічного недофінансування. Це означатиме відкладені ремонти, зношення рухомого складу, проблеми з інфраструктурою, складнощі з підвищенням зарплат і загальне зниження стійкості залізничної системи.

    На тлі фінансових труднощів УЗ водночас продовжує оновлювати пасажирський рухомий склад. Нещодавно компанія отримала чергову партію нових вагонів українського виробництва, які вже вийшли на маршрути Київ — Ужгород та Ужгород — Дніпро. Однак у компанії підкреслюють, що оновлення пасажирського сегмента не скасовує системної проблеми з фінансуванням вантажної інфраструктури.

    Питання підвищення вантажних тарифів для «Укрзалізниці» стало не просто тарифною дискусією, а суперечкою про виживання критичної інфраструктури під час війни. Компанія заявляє про необхідність індексації, бізнес попереджає про ризики для експорту, а уряд має знайти баланс між фінансовою стабільністю залізниці та навантаженням на економіку.

  • «Це удар по економіці»: у ФРТУ попередили про наслідки підвищення тарифів Укрзалізниці на 45%

    «Це удар по економіці»: у ФРТУ попередили про наслідки підвищення тарифів Укрзалізниці на 45%

    Федерація роботодавців транспорту України виступила з різкою критикою планів Укрзалізниця щодо підвищення вантажних тарифів одразу на 45% з 1 серпня 2026 року, попередивши, що таке рішення може мати серйозні наслідки для всієї української економіки в умовах війни. Представники бізнесу заявляють, що різке зростання вартості перевезень здатне спровокувати скорочення виробництва, втрату конкурентоспроможності українських товарів на світових ринках, падіння експорту, зменшення валютної виручки та навіть девальвацію гривні.

    Про це заявив генеральний директор Федерації роботодавців транспорту України Володимир Гусак у своїй колонці для ЦТС. За його словами, інформація про намір “Укрзалізниці” різко підвищити вантажні тарифи стала несподіванкою навіть для представників транспортної галузі та великого бізнесу, адже підприємства вже працюють у надзвичайно складних умовах через повномасштабну війну.

    Гусак наголосив, що українська економіка нині функціонує під постійним тиском одразу кількох кризових факторів. Серед них — дефіцит і висока вартість електроенергії після російських атак по енергетичній інфраструктурі, складна логістика через війну, проблеми з експортними маршрутами, нестача працівників через мобілізацію та міграцію населення, а також постійні ризики для виробничих потужностей через обстріли та безпекову ситуацію. На цьому тлі додаткове фінансове навантаження на промисловість та аграрний сектор, за словами експерта, може стати критичним для багатьох підприємств.

    Він підкреслив, що вантажні перевезення залишаються одним із небагатьох стабільно прибуткових сегментів діяльності “Укрзалізниці”. За даними ФРТУ, у 2023 та 2024 роках вантажний напрямок приносив компанії близько 20 мільярдів гривень операційного прибутку щорічно. Саме тому, переконаний Гусак, проблема полягає не у недостатньому рівні вантажних тарифів, а у хронічних фінансових проблемах пасажирського сегмента компанії.

    За оцінками експерта, збитки пасажирських перевезень у 2026 році можуть досягти 26 мільярдів гривень. При цьому, за його словами, протягом багатьох років саме промислові підприємства та вантажовідправники фактично компенсували ці втрати через систему перехресного субсидування. Однак у нинішніх умовах, коли бізнес і так працює на межі можливостей, подальше перекладання фінансових проблем компанії на економіку може призвести до руйнівних наслідків.

    У Федерації роботодавців транспорту України попереджають, що підвищення тарифів на 45% — це не просто технічне рішення чи зміна цінової політики. Йдеться про масштабний удар по ключових галузях української економіки, які забезпечують валютні надходження та наповнення бюджету під час війни. Найбільше ризикують підприємства металургійної, гірничої, аграрної, хімічної та будівельної галузей, для яких залізничні перевезення є критично важливими.

    За словами Гусака, для багатьох виробників настільки різке подорожчання логістики означатиме або значне скорочення обсягів виробництва, або втрату прибутковості експорту. Частина підприємств може взагалі зупинити роботу, якщо не зможе перекласти нові витрати на кінцеву ціну продукції. У результаті держава ризикує втратити десятки мільярдів гривень податкових надходжень, а українська економіка — частину валютної виручки, яка критично важлива для підтримки стабільності гривні та фінансування державних витрат під час війни.

    Експерт також звернув увагу на вже наявне суттєве падіння обсягів залізничних перевезень. За його словами, порівняно з довоєнним періодом вони скоротилися майже вдвічі. Це означає, що вантажна база “Укрзалізниці” вже істотно зменшилася, а подальший тиск на бізнес може лише погіршити ситуацію. Якщо підприємства скорочуватимуть виробництво або переходитимуть на альтернативні логістичні маршрути, сама УЗ може зіткнутися зі ще більшим падінням обсягів перевезень та доходів.

    У ФРТУ наголошують, що визнають важливість фінансової стабільності “Укрзалізниці”, особливо в умовах війни та пошкодження інфраструктури. Водночас у Федерації переконані, що стабілізація компанії не повинна відбуватися за рахунок галузей, які сьогодні фактично утримують економіку країни та забезпечують валютні надходження.

    Саме тому Федерація роботодавців транспорту України вже звернулася до Кабінет Міністрів України та профільного міністерства з пропозиціями альтернативних рішень. У ФРТУ заявляють, що існують інші механізми стабілізації фінансового стану “Укрзалізниці”, які не вимагатимуть настільки різкого збільшення навантаження на бізнес.

    У бізнес-спільноті також побоюються, що подальше зростання логістичних витрат може послабити позиції українських виробників на міжнародних ринках у той момент, коли Україна і так змушена конкурувати в умовах дорожчої логістики через війну. Особливо це стосується аграрного сектору та металургії, які значною мірою залежать від експорту і забезпечують значну частину валютних надходжень держави.

    Раніше Федерація роботодавців України також закликала уряд та прем’єр-міністра Юлія Свириденко відмовитися від підвищення тарифів на вантажні перевезення у 2026 році. За оцінками бізнесу, навіть збільшення тарифів на 37%, яке раніше обговорювалося урядом, може призвести до втрати близько 96 мільярдів гривень ВВП, скорочення валютної виручки та зменшення податкових надходжень до державного бюджету.

    На тлі війни та складної економічної ситуації дискусія навколо тарифної політики “Укрзалізниці” стає дедалі гострішою. Бізнес закликає владу шукати баланс між потребою підтримувати державну транспортну компанію та необхідністю зберегти економічну стійкість країни, виробництво та експортний потенціал України.

  • КМДА пояснила підвищення проїзду до 30 грн

    КМДА пояснила підвищення проїзду до 30 грн

    Київська міська влада оприлюднила детальне пояснення причин запланованого підвищення вартості проїзду у комунальному громадському транспорті столиці. У Київській міській державній адміністрації заявили, що тариф у 30 гривень за разову поїздку сформований на основі фактичних витрат транспортних підприємств у 2025 році та навіть після підвищення залишатиметься нижчим за економічно обґрунтований рівень.

    За даними міської адміністрації, необхідність перегляду тарифів виникла через стрімке зростання витрат на функціонування столичного транспорту, яке накопичувалося протягом останніх років. У КМДА наголошують, що чинна ціна у 8 гривень не покриває навіть базових витрат транспортних підприємств, а різниця компенсується з міського бюджету.

    У мерії пояснюють, що після останнього перегляду тарифів у 2018 році економічна ситуація в країні кардинально змінилася. За цей період суттєво зросли ціни на електроенергію, пальне, ремонтні роботи, запчастини та зарплати працівників транспортної сфери.

    Зокрема, індекс споживчих цін за 2018–2025 роки, за офіційними розрахунками, становив 212,5%, а з урахуванням прогнозів на 2026 рік — уже 233,5%. Це означає, що загальний рівень цін у країні більш ніж подвоївся з часу попереднього підвищення тарифів.

    Одним із найболючіших факторів для комунального транспорту у КМДА називають різке подорожчання електроенергії. Якщо у 2018 році транспортні підприємства сплачували 2,25 грн за кВт·год, то у 2026 році тариф уже сягнув 14,93 грн. Таким чином вартість електроенергії для міського транспорту зросла у 6,6 раза.

    Особливо сильно це вдарило по роботі столичного метро, яке є одним із найбільших споживачів електроенергії у місті. У КМДА зазначають, що лише витрати на електроенергію в метро зросли на 66,9%.

    Крім того, на 61,7% збільшилися витрати на оплату праці працівників метрополітену. У міській владі пояснюють це необхідністю втримувати кваліфікованих працівників на тлі дефіциту кадрів, інфляції та загального зростання зарплат у столиці.

    Не менш серйозно подорожчала робота наземного транспорту. За даними КМДА, у КП «Київпастранс» витрати на паливно-мастильні матеріали зросли на 74,8%, а витрати на ремонт і технічне обслуговування рухомого складу та інфраструктури — на 63,3%.

    Міська влада також наводить дані щодо стрімкого зростання цін на дизельне пальне. Якщо у 2018 році літр дизеля для транспортного підприємства коштував у середньому 24,26 грн, то у квітні 2026 року — вже 89,42 грн. Таким чином вартість пального для громадського транспорту збільшилася майже у чотири рази.

    Додатковим фактором фінансових труднощів стало суттєве скорочення пасажиропотоку. У КМДА зазначають, що після пандемії COVID-19, а також через повномасштабну війну та зміну структури пересування містян кількість перевезень у комунальному транспорті впала приблизно на 42% порівняно з показниками, які враховувалися під час встановлення нинішнього тарифу у 2018 році.

    У мерії наголошують, що за нинішніх умов транспортні підприємства працюють зі значними збитками, а підтримка системи громадського транспорту дедалі більше навантажує бюджет Києва.

    За розрахунками транспортних підприємств, економічно обґрунтована вартість проїзду у 2026 році мала б бути значно вищою за запропоновані 30 гривень. Зокрема, собівартість однієї поїздки у метро оцінюється у 64,60 грн, а в автобусах, трамваях, тролейбусах і фунікулері — у 44,14 грн.

    Втім, у КМДА підкреслюють, що повне перенесення цих витрат на пасажирів є соціально неприйнятним, особливо в умовах війни та складної економічної ситуації. Саме тому влада вирішила застосувати компромісний підхід і встановити тариф нижче за фактичну собівартість перевезень.

    «Таким чином запропонований тариф на разовий проїзд у 30 грн є лише наближенням до економічно обґрунтованого, оскільки він є нижчим за повний розрахунковий рівень», — заявили у міській адміністрації.

    Згідно з планами влади, нові тарифи можуть почати діяти вже з 15 липня 2026 року. При цьому для постійних користувачів громадського транспорту обіцяють систему знижок та оновлені проїзні квитки.

    У КМДА зазначають, що за умови купівлі місячного проїзного фактична вартість однієї поїздки становитиме приблизно 23,3–23,6 грн, що має частково пом’якшити фінансове навантаження на пасажирів.

    Водночас ідея різкого підвищення вартості проїзду вже викликала значний суспільний резонанс. Петиція на сайті Київради із вимогою відкласти підвищення тарифів до завершення воєнного стану менш ніж за добу набрала необхідну кількість голосів для офіційного розгляду.

    Автори петиції наголошують, що різке подорожчання проїзду в умовах війни стане додатковим ударом для мешканців столиці, багато з яких уже стикаються зі зниженням доходів, високими цінами та економічною нестабільністю.

    Свою альтернативу запропонувала й громадська організація «Пасажири Києва». Активісти вважають економічно та соціально обґрунтованішим тариф на рівні 20 гривень за поїздку. Вони також закликають владу до більшої прозорості у фінансуванні транспортної системи та ефективнішого використання бюджетних коштів.

    На тлі дискусії про тарифи експерти звертають увагу, що проблема фінансування громадського транспорту актуальна для багатьох великих міст Європи. У більшості мегаполісів транспорт частково дотується з бюджетів, оскільки повне покриття витрат за рахунок пасажирів часто робить проїзд надто дорогим для населення.

    Попри це, у Києві нинішня дискусія вже стала однією з найрезонансніших соціально-економічних тем останніх місяців, а остаточне рішення щодо тарифів може викликати нову хвилю суспільних суперечок.

  • Влада готує нове зростання тарифів

    Влада готує нове зростання тарифів

    Українська влада знову готується підвищувати тарифи на комунальні послуги. Міністерство економіки прогнозує, що у 2026–2028 роках вартість електроенергії для населення щороку зростатиме на 10–20%.

    Народний депутат Дмитро Разумков наголосив, що подібні плани ухвалюють в умовах війни, коли 9 мільйонів українців живуть за межею бідності, а борги населення за комуналку вже перевищили 100 млрд грн.

    «Хтось наживається, тоді як люди рахують копійки», — заявив політик, вказавши на фінансові результати енергетичних компаній: у першому півріччі 2025 року вони заробили 46,6 млрд грн, тоді як на початку 2024-го фіксували збитки у 790 млн.

    Разумков нагадав, що за час повномасштабної війни тарифи на електроенергію вже піднімалися двічі:

    • у 2023 році — на 70%,

    • у 2024 році — ще на 64%.

    Ще у 2023-му у парламенті була зареєстрована постанова №9102 про мораторій на підвищення тарифів, адже, на думку депутата, непосильні рахунки люди все одно не зможуть оплачувати.

    Разумков переконаний, що замість нових підвищень влада повинна шукати інші рішення:

    • розвиток альтернативної енергетики з накопиченням енергії та балансуванням пікових навантажень. Для цього потрібні інвестори та прозорі правила гри, пільгове оподаткування і захист від тиску силових структур;

    • впровадження диференційованих тарифів: хто має більше — платить більше, а соціально вразливі отримують адресні субсидії.

    «Сьогоднішня політика влади веде країну не просто у боргову яму, а до соціальної катастрофи. І ми не маємо права заплющувати на це очі!», — підсумував Разумков.

  • Українцям загрожує шокове зростання цін на воду через мільярдні борги

    Українцям загрожує шокове зростання цін на воду через мільярдні борги

    В Україні стрімко зростає фінансова криза у сфері водопостачання. За словами віцепрем’єр-міністра Олексія Кулеби, станом на 1 квітня 2025 року кредиторська заборгованість підприємств водопровідно-каналізаційного господарства досягла 24,2 млрд грн, а борги населення — 9,2 млрд грн. Це ставить під загрозу стабільну роботу системи і наближає країну до суттєвого підвищення тарифів.

    Кулеба зазначив, що загальна заборгованість у галузі вже перевищує 14,8 млрд грн, а більша частина припадає саме на споживачів. Уряд визнає проблему стратегічною та критичною в умовах війни, коли інфраструктура потребує не тільки утримання, а й захисту.

    На тлі цих цифр дедалі реалістичнішою виглядає тривожна заява Спілки споживачів комунальних послуг про можливе здорожчання одного кубометра води до 200 гривень. Попри це, мораторію на підвищення тарифів не існує, і місцева влада вже масово переглядає ціни. За словами Кулеби, близько 400 органів місцевого самоврядування вже ухвалили рішення про підняття тарифів.

    В уряді наразі розглядають варіанти реформування системи. Один із кроків — передача підприємств водопостачання у повне підпорядкування місцевим громадам. Це має підвищити контроль, оперативність прийняття рішень і полегшити адаптацію до технічних викликів.

    Водночас посадовці обіцяють, що найближчим часом представлять системні рішення, які дозволять стабілізувати ситуацію без критичного удару по кишенях споживачів. Проте в умовах зростання заборгованості та відсутності централізованого тарифного регулювання прогнозоване підвищення вартості води вже стало реальністю для тисяч українців.

  • НБУ попередив про зростання тарифів на комуналку з 2026 року

    НБУ попередив про зростання тарифів на комуналку з 2026 року

    Національний банк України прогнозує підвищення тарифів на комунальні послуги, зокрема на газ, опалення та гарячу воду, починаючи з 2026 року. Про це йдеться у квітневому “Інфляційному звіті” НБУ.

    У 2025 році тарифи залишаться без змін, проте вже з 2026 року планується поступове приведення їх до економічно обґрунтованого рівня. Таке рішення обумовлене необхідністю стабілізації енергетичного сектору та фіскальної консолідації.

    На думку Нацбанку, збереження нинішніх тарифів сприятиме нижчій інфляції у короткостроковій перспективі, але водночас погіршить фінансовий стан державних енергетичних компаній та збільшить ризики для енергетичної стабільності. Крім того, надто різке підвищення тарифів у майбутньому може спричинити зростання інфляційного тиску і потребуватиме розширення програм субсидій для населення.

    Таким чином, поступове коригування тарифів стане необхідним кроком для забезпечення стійкості енергетичного ринку та залучення інвестицій у сектор.

  • Україна пообіцяла МВФ підвищити тарифи

    Україна пообіцяла МВФ підвищити тарифи

    Український уряд офіційно підтвердив плани щодо подальшого підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Відповідний намір закріплено у листі про наміри до Міжнародного валютного фонду, що є частиною оновленого Меморандуму про економічну і фінансову політику України.

    Як зазначається в документі, влада зобов’язалася реалізувати “додаткове поступове підвищення тарифів”, щойно дозволять умови. Підвищення цін відбуватиметься з урахуванням нової тарифної методології та певних “соціальних міркувань”.

    Меморандум прямо передбачає, що після завершення воєнного стану Україна ухвалить дорожню карту поступової лібералізації ринків газу та електроенергії. Відповідні зміни мають відбутися протягом шести місяців після завершення бойових дій. За планом, буде також ухвалений закон про сполучення енергоринків, що має пришвидшити інтеграцію України до енергетичної системи ЄС.

    У документі йдеться і про запровадження прозорої прямої підтримки енергетичних держпідприємств – як тимчасовий захід до появи достатніх бюджетних ресурсів. Іншими словами, нині тарифи частково покриваються за рахунок бюджетної підтримки, але згодом мають вийти на економічно обґрунтований рівень.

    Наразі в Україні формально продовжує діяти мораторій на підвищення тарифів на газ, опалення та гарячу воду. Водночас цей мораторій не стосується електроенергії, холодної води та супутніх комунальних послуг. За оцінками Нацбанку, чинні тарифи на газ і тепло не переглядатимуть упродовж 2025 року, проте підвищення можливе вже з 2026-го.

  • Комунальні послуги за рік зросли майже на 20%

    Комунальні послуги за рік зросли майже на 20%

    За останній рік в Україні тарифи на житлово-комунальні послуги зросли на 19,3%, при цьому найбільше подорожчала електроенергія – на 63,6%. Про це свідчать дані Державної служби статистики.

    Що саме подорожчало?

    Окрім електроенергії, зросли ціни на такі послуги:

    • Вивезення побутових відходів – +10,7%.
    • Послуги з управління багатоквартирними будинками – +9,6%.
    • Утримання та ремонт житла – +3,5%.
    • Водопостачання – +0,7%.
    • Каналізація – +0,6%.

    Водночас тарифи на природний газ, гарячу воду та опалення залишилися незмінними.

    Чи планується подальше підвищення тарифів?

    За словами представників уряду, після завершення опалювального сезону тарифи залишаться на нинішньому рівні.

    Електроенергія після 30 квітня коштуватиме 4,32 грн за 1 кВт-год.
    Природний газ та гаряча вода залишаться без змін завдяки дії мораторію на підвищення цін.

    “Уряд не розглядає підвищення тарифів найближчим часом”, – запевнили в Кабінеті міністрів.

    Як перевірити призначення субсидії?

    Одержувачі субсидій можуть перевірити свій статус в особистому кабінеті на порталі Пенсійного фонду. У розділі “Моя субсидія” відображаються:

    • Останній місяць нарахування,
    • Сума допомоги,
    • Рішення про призначення.

    Ціни на комунальні послуги продовжують рости, проте уряд обіцяє утримувати тарифи під контролем. Чи вдасться це зробити в умовах енергетичної кризи – покаже час.

  • НБУ прогнозує стабільність тарифів на комунальні послуги у 2025 році та поступове підвищення з 2026 року

    НБУ прогнозує стабільність тарифів на комунальні послуги у 2025 році та поступове підвищення з 2026 року

    Національний банк України (НБУ) оприлюднив свої прогнози щодо тарифів на житлово-комунальні послуги, Сполучивши, що у 2025 році вони залишаються незмінними. Однак, починаючи з 2026 року, очікується поступове підвищення тарифів, що, за словами економістів, буде пов’язане з приведенням їх до економіки.

    НБУ передбачає поступове зростання акцизів і тарифів на житлово-комунальні послуги, однак строки та параметри їхнього коригування залишаються невизначеними, що створює ризики для прогнозу інфляції.

    Прогноз базується на припущенні, що окремі тарифи на комунальні послуги (газ, опалення та гаряча вода) залишатимуться незмінними протягом 2025 року.

    Проте складний стан в енергетиці та державному бюджеті може зумовити коригування тарифів у наступних роках. Припускається, що з 2026 року можерозпочатися поступове приведення тарифів до економічно обґрунтованих рівнів

    – йдеться в звіті.

    Регулятор зазначає, що значне підвищення вартості енергоносіївдля швидкого усунення дисбалансів у енергетичному секторі посилить інфляційний тиск та зумовить потребу в збільшенні субсидій для населення.

    Тривале відтермінування підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги до економічно обґрунтованого рівня може стримувати інфляцію, але водночас сприятиме накопиченню квазіфіскальних дисбалансів і погіршенню фінансового стану державних енергокомпаній.

    Це створюватиме додаткові загрози для інвестицій у сектор, підвищуватиме ризики нестабільності на енергетичному ринку, а ціновий тиск лише зміщуватиметься на майбутній період.

  • Україна планує поступове підвищення тарифів на комунальні послуги за вимогою МВФ

    Україна планує поступове підвищення тарифів на комунальні послуги за вимогою МВФ

    Попри чинний в Україні мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та опалення, влада готується до зростання корегування ціни на житлово-комунальні послуги. Ці наміри підтверджуються положеннями меморандуму з Міжнародним валютним фондом.

    У документі зазначено, що потенційні реформи включатимуть поступове коригування тарифів відповідно до нової методології та соціальних аспектів, коли ситуація дозволить це зробити.

    Одночасно передбачається зовнішнє фінансування та забезпечення прозорої прямої бюджетної підтримки державних енергетичних підприємств до отримання необхідних бюджетних ресурсів.

    Після завершення війни програма реформ у сфері енергетики зосередиться на відновленні та посиленні конкуренції на ринках газу та електроенергії, як оптових, так і роздрібних. Для забезпечення стабільності сектору та зменшення квазіфіскальних зобов’язань тарифи на газ та електроенергію будуть поступово підвищуватися до рівня, що покриває витрати. Водночас особлива увага приділятиметься наданню адресної допомоги для підтримки вразливих категорій населення.

    Меморандум також передбачає розробку Кабміном України дорожньої карти з лібералізації ринків газу та електроенергії протягом шести місяців після завершення воєнного стану. Документ міститиме план реалізації із зазначенням термінів, заснований на технічному аналізі фінансового стану галузі, у співпраці з Європейською комісією.

    Оновлений меморандум підписали Президент Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та голова НБУ Андрій Пишний. У документі відображені добровільні зобов’язання України виконати зазначені кроки.

    Наразі в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та опалення, проте цей мораторій не поширюється на електроенергію, холодну воду та інші послуги.

    За даними Держстату, в листопаді 2024 року середні ціни на житлово-комунальні послуги зросли на 18,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найбільше зростання відбулося в сегменті електроенергії – на 63,6%.