Позначка: петиція

  • Володимир Зеленський доручив перевірити ефективність програми допомоги українцям

    Володимир Зеленський доручив перевірити ефективність програми допомоги українцям

    Президент Володимир Зеленський прокоментував петицію, яка набрала понад 25 тисяч підписів, щодо перегляду програми «Зимова єПідтримка». Відповідне доручення було направлене прем’єр-міністру України Денису Шмигалю для детального аналізу.

    Програма передбачає одноразову виплату 1 000 гривень кожному українцю, щоб підтримати громадян у складний зимовий період. Вона була ініційована в умовах енергетичної та економічної кризи, що виникла через повномасштабну війну з Росією.

    Автор петиції висловив занепокоєння щодо прозорості програми, зокрема фінансування та відсутності адресного підходу до виплат. Вказано на нелогічність цього кроку на тлі рекордного підвищення податків і закликано спрямувати кошти на допомогу вразливим верствам населення.

    У своїй відповіді Володимир Зеленський підкреслив, що головною метою програми є підтримка сімей українців в зимовий період, а також стимулювання попиту на українські товари та послуги. Президент додав, що уряд має оцінити ефективність програми та врахувати можливі пропозиції для її вдосконалення.

    Володимир Зеленський доручив прем’єр-міністру України провести детальний аналіз ініціативи. Оскільки петиція зібрала необхідну кількість підписів, уряд має розглянути можливість внесення змін до програми. Автор петиції буде проінформований про результати цього аналізу.

  • Кияни звертаються до Київради з проханням відновити виробництво шампанських вин

    Кияни звертаються до Київради з проханням відновити виробництво шампанських вин

    На сайті Київради з’явилася петиція з проханням відновити роботу Київського заводу шампанських вин (КЗШВ). Автори петиції пропонують викупити, відремонтувати обладнання та відновити виробництво відомих сортів шампанських вин, таких як “Напівсолодке”, “Мускатне біле”, “Брют” та “Золоте”.

    Автори ініціативи наголошують, що КЗШВ є нащадком багатих традицій українського виноробства, а його продукція завжди була символом якості та смачних напоїв. Вони вважають, що відновлення заводу сприятиме розвитку місцевого виробництва, популяризації українських напоїв і забезпеченню споживачів справжнім шампанським, яке не поступається світовим стандартам.

    Як зазначають автори петиції, на прилавках українських магазинів зараз домінують маловідомі бренди шампанських вин, які не відповідають високим стандартам якості. Вони впевнені, що низькоякісні напої не тільки шкодять здоров’ю споживачів, а й не створюють атмосферу свята та натхнення.

    “Повернемо смачні й відомі сорти шампанських вин до святкового столу”, — закликають кияни.

    Петиція набирає популярність серед місцевих жителів, адже багато хто з них має добрі спогади про смачне шампанське, яке вироблялося на Київському заводі. Це може стати не лише кроком до відновлення традиційного виробництва, а й важливим внеском у розвиток українського ринку напоїв.

    Чи підтримають цей заклик у Київраді, покаже час. Втім, вже зараз можна стверджувати, що попит на якісне українське шампанське залишається великим.

  • Наземні станції метро в Києві не планують відкривати під час повітряних тривог

    Наземні станції метро в Києві не планують відкривати під час повітряних тривог

    Попри численні петиції від мешканців столиці, Київська міська військова адміністрація (КМВА) не планує відчиняти наземні станції метро під час повітряних тривог. Як заявив речник КМВА Михайло Шаманов в ефірі “Громадського радіо”, це рішення пов’язане з ризиком для життя та здоров’я людей через можливі падіння уламків збитих ракет і дронів.

    Михайло Шаманов пояснив, що під час роботи сил протиповітряної оборони (ППО) у столиці, збиті ракети та дрони можуть залишати після себе уламки, які падають на землю. Вони не розчиняються у повітрі і становлять потенційну загрозу для людей. Саме тому на час тривог перекриваються ті ділянки метро, які розташовані на поверхні.

    “Коли в столиці працюють сили ППО, уламки збитих об’єктів можуть падати на землю. Це становить небезпеку, тому ми змушені перекривати ті станції метро, які розміщені на поверхні. Безпека людей є нашим пріоритетом,” — зазначив речник КМВА.

    Попри численні звернення громадян та петиції щодо відкриття наземних станцій метро під час тривог, КМВА не змінює своєї позиції. За словами Шаманова, навіть попри незручності для мешканців та гостей столиці, здоров’я і безпека людей залишаються на першому місці.

    “Я розумію, що людям це незручно. Ми всі живемо поза зоною комфорту вже третій рік, але життя та здоров’я українців є пріоритетом. Ми не можемо ризикувати, відкриваючи станції метро, які знаходяться на поверхні,” — додав він.

    Чому це важливо?

    Рішення щодо перекриття наземних станцій метро в Києві ухвалюється через ризики для пасажирів, особливо під час активної фази ракетних атак з боку російських військ. Попри покращення роботи ППО, повністю захистити місто від падіння уламків неможливо. Тому в адміністрації наголошують на необхідності збереження жорстких заходів безпеки.

    Міська влада закликає громадян і далі дотримуватись заходів безпеки під час повітряних тривог та користуватися підземними станціями метро як укриттями. Безпека громадян залишається пріоритетом навіть у складних умовах тривалої війни.

    Нагадаємо, що з 17 листопада в Україні були введені графіки відключення електроенергії через масовані удари по енергетичній інфраструктурі. Це вплинуло і на функціонування міського транспорту, що також потребує адаптації до нових умов.

  • В Україні закликають до створення ядерної зброї

    В Україні закликають до створення ядерної зброї

    Автор петиції вказує на той факт, що країни, які мають ядерну зброю, часто користуються більшою підтримкою в міжнародних справах. Він зазначає, що поточна безпекова ситуація в Україні, зокрема війна з Росією, вимагає нових підходів для зміцнення обороноздатності. На думку, його ядерна зброя може стати тим фактором, який дозволить Україні краще захистити свої інтереси та національну безпеку.

    “Не секрет, що в цьому світі рахуються тільки з сильним. Багато прикладів у світовій історії, коли підтримка партнерів залежить від того, чи є в тебе ядерний потенціал. Країні не обов’язково цей потенціал використовувати. Але з тобою будуть рахуватися”, – йдеться в петиції.

    Автор заначає, країни які підписали Будапештський меморандум, не до кінця виконують свої зобов’язання, бояться ескалації з росією (бо вона має ядерну зброю).

    Станом на зараз, петиція набрала 501 голос, з 25 тис. потрібних.

    “Інший приклад – Ізраїль. Чому США підтримує не тільки зброєю але і самі приймають участь в конфлікті на Близькому сході. Ізраїль – ядерна країна! Прошу підтримати створення ядерної зброї Україною. Більшої ескалації, ніж зараз є в Україні, не буде. Ми, маємо стати сильною і незалежною країною”, – зазначається в петиції.

    Центр протидії дезінформації спростував інформацію про нібито плани України з відновлення ядерного арсеналу.

  • Денис Шмигаль відповів на петицію про звання «Герой України» для Ірини Фаріон

    Денис Шмигаль відповів на петицію про звання «Герой України» для Ірини Фаріон

    Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль надав відповідь на електронну петицію, в якій пропонувалося присвоїти звання «Герой України» посмертно відомій мовознавиці, професорці та народній депутатці Ірині Фаріон. Лист із відповіддю оприлюднено на офіційному сайті уряду.

    Шмигаль зазначив, що петиція, яку підписало понад 25 тисяч українців, буде розглянута нагородною комісією Міністерства освіти і науки України (МОН). «За інформацією МОН, вашу електронну петицію буде розглянуто на засіданні нагородної комісії зазначеного міністерства», – йдеться в документі.

    Ірина Фаріон, відома своїми суперечливими заявами та позиціями щодо мовної політики, викликала багато обговорень в суспільстві як за життя, так і після її смерті. 15 листопада 2023 року Фаріон була звільнена з Львівської політехніки, що підтвердив міністр освіти Оксен Лісовий, опублікувавши наказ про її звільнення. Цей крок став наслідком її критики щодо російськомовних військовослужбовців ЗСУ та інциденту, коли вона опублікувала особисті дані студента з Криму, що, за словами СБУ, призвело до його переслідування російськими спецслужбами.

    Проте, 29 травня 2024 року Львівський апеляційний суд ухвалив рішення поновити Ірину Фаріон на посаді професорки кафедри української мови в Інституті гуманітарних та соціальних наук Львівської політехніки, а також виплатити їй компенсацію за вимушений прогул у розмірі 123 тис. 927 грн.

    Незабаром після цього, ввечері 19 липня 2024 року, Ірина Фаріон померла в лікарні внаслідок замаху на її життя.

  • У Києві не будуть зупиняти транспорт під час Хвилини мовчання: відповідь на петицію киян

    У Києві не будуть зупиняти транспорт під час Хвилини мовчання: відповідь на петицію киян

    Міський голова Києва Віталій Кличко офіційно відповів на петицію киян, які закликали зупиняти громадський транспорт під час Хвилини мовчання. У своїй відповіді Кличко пояснив, що задовольнити цю пропозицію наразі неможливо через правила дорожнього руху, безпекові питання та інтенсивність роботи транспорту.

    Петиція про вшанування пам’яті полеглих захисників у Києві, яка швидко набрала необхідну для розгляду кількість голосів, отримала від міської влади досить ухильну відповідь. Кияни пропонували щоранку, за хвилину до загальноукраїнської Хвилини мовчання, вмикати голосове пояснення на гучномовці – про те, що треба робити під час Хвилини мовчання. Такий саме запис транслювати у метро та загалом у громадському транспорті, які мають зупиняти на цей час. Головна вимога – аби люди та життя міста зупинялося на цю мить. Проте стати прикладом для всіх інших міст та показати, як треба вшановувати українських військових, у Києва не вийде.

    В офіційній відповіді на петицію за підписом Віталія Кличка йдеться про те, що в столиці проводиться і так достатня “низка заходів” щодо вшанування загиблих військових. Зокрема лунання метроному про загальнонаціональну хвилину мовчання в етерах радіостанції “Київ FM” та телекомпанії “Київ”, проведення Хвилини мовчання у закладах освіти під час офіційних та робочих заходів, що організовуються та під час офіційних та робочих заходів Київської міської ради та КМДА. У планах – проведення “інформаційно-освітніх та виховних заходів патріотичного спрямування” у закладах освіти в цьому навчальному році. Щодо зупинки транспорту – завуальована відповідь “ні”.

    “З огляду на безпекові питання, інтенсивність транспортного руху в столиці та вимоги, встановлені Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, запропоноване в петиції щоденне зупинення руху громадського транспорту потребує додаткового вивчення”, – йдеться у відповіді.

    Виконання інших вимог, про які йдеться у петиції, обіцяють запровадити. Серед них наприклад, залучення суб’єктів господарювання, зокрема розповсюджувачів реклами до проведення Хвилини мовчання шляхом демонстрації відповідної інформації на рекламних площах. До того ж, у Київраді нарешті збираються вивчити, як працює територіальна автоматизована система централізованого оповіщення. Та чи можна використати її для транслювання звукових або тестових повідомлень. Окреме завдання, з яким належить розібратися – впровадження системи трансляції звукових оголошень про Хвилину мовчання у громадському транспорті.

    Київраді доведеться розглянути ще й проєкт про міську Хвилину мовчання

    Як писав Інформатор, до Київради подали проєкт рішення про влаштування у Києві загальноміської Хвилини мовчання, його автор – депутат Київради від фракції “Голос”, військовослужбовець Вадим Васильчук. Базово усі пропозиції депутата ідентичні з тими, що біли висловлені у петиції, за виключенням однієї: Васильчук пропонує не зупиняти роботу міського метрополітену та електрички на час Хвилини мовчання, аби не збивати графік курсування міського електротранспорту.

    Також ми писали про відозву від нардепа Мар’яна Заблоцького з вимогою до столичної влади встановити у Києві пам’ятник затятому антикомуністу Рональду Рейгану. Відомо, що 40-й президент США зробив чимало для того, аби перемогти “імперію зла”, СРСР. Монумент на його честь пропонують встановити на місці пам’ятника Ватутіну, Леніну чи Щорсу.

  • Петиція про позбавлення Тищенка депутатського мандату всього за добу набрала майже половину підписів

    Петиція про позбавлення Тищенка депутатського мандату всього за добу набрала майже половину підписів

    Українська політична сцена знову під впливом скандалу, пов’язаного з народним депутатом Верховної Ради України Миколою Тищенком. Петиція, яка закликає до позбавлення його повноважень через зловживання службовим становищем, набрала значну підтримку всупереч короткому терміну її існування.

    Як відомо, петиція на сайті Верховної ради зʼявилась після того, як Тищенко потрапив у черговий скандал. Цього разу через справу про напад осіб у камуфляжній формі на колишнього військового у центрі Дніпра.

    Скандал з Тищенком. Петиція про позбавлення його мандата набрала вже половину необхідних голосів

    Наразі за фактом незаконного позбавлення волі потерпілого нардепу вже оголошено підозру, прокурори проситимуть для Тищенка домашній арешт.

    Реакція ОП та МВС

    Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко в ефірі телемарафону прокоментував напад на колишнього бійця у Дніпрі та зазначив, що всі причетні мають понести покарання. А на питання телеведучої про те, що нападниками можуть бути охоронці нардепа Тищенка, очільник МВС сказав: “Неважливо, що це за люди. Кожен громадянин має відповідати перед законом”.

     

    Клименко також повідомив, що за цим фактом було відкрито два кримінальних провадження: нанесення легких тілесних ушкоджень і незаконне позбавлення волі.

    Керівник Офісу президента Андрій Єрмак, який доводиться Тищенку кумом, також відреагував на конфлікт, зазначивши, що поведінка народного депутата – абсолютно ганебна.

    “Подивився відеозапис конфлікту народного депутата Тищенка та військового. Тут нема навіть про що говорити. Поведінка народного депутата – абсолютно ганебна. Їй немає виправдань. Правоохоронним органам точно є на що реагувати. Так, Тищенка я знаю давно. Дійсно – хрестив його сина. Але це було багато років тому. Я давно вже не сприймаю його вчинки і не розумію їх. Тому не підтримую з ним жодних стосунків”, – написав Єрмак у своєму Telegram-каналі.

    Він додав, що “така поведінка Тищенка несумісна зі статусом народного депутата”.

    Обшуки у Тищенка та підозра

    Вже сьогодні вранці, 25 червня у Тищенка провели обшуки під час яких ДБР оголосило йому про підозру за фактом незаконного позбавлення волі потерпілого (ч. 2 ст. 146 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.

    Версія слідства наступна: 20 червня 2024 у Дніпрі група осіб за вказівкою народного депутата України протиправно позбавила волі потерпілого – колишнього військовослужбовця ЗСУ. Його утримували протягом певного часу та завдали тілесні ушкодження. Слідство встановило, що це було зроблено за попередньою змовою групою осіб та із застосуванням фізичної сили та спецзасобів.

    Своєю чергою Офісі генпрокурора тим часом повідомили, що клопотатимуть про обрання народному депутату запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

  • Петиція про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала 25 тисяч голосів за 3 дні

    Петиція про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала 25 тисяч голосів за 3 дні

    Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні.

    Натомість ініціатор пропонує надати право пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та в правоохоронні органи демобілізованим із ЗСУ після початку повномасштабної війни.

    Цікаво, що попередня подібна петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП про мобілізацію депутатів і чиновників набрала необхідні голоси за 87 днів і то лише за допомогою підтримки великих телеграм-каналів. До речі “на розгляді” Зеленського вона вже 4,5 місяці.

    Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер навіть з урахуванням необхідності авторизації, такі петиції набирають голоси за лічені дні.

  • Ректор КНУ придбав квартиру в елітному ЖК вартістю понад 3,5 млн гривень

    Ректор КНУ придбав квартиру в елітному ЖК вартістю понад 3,5 млн гривень

    Володимир Бугров, який обіймає з 2021 року посаду ректора Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, придбав елітні апартаменти в київському житловому комплексі White Lines.

    Подібна двокімнатна квартира коштує понад $200 тисяч.

    Журналісти Слідство.інфо з’ясували, що восени 2020 року Бугров придбав облігації, які після завершення будівництва ЖК можна було обміняти на квадратні метри. Однак, незважаючи на їхню реальну вартість у 1,7 млн грн, розслідувачі дізналися, що заплатив ректор набагато більше – майже 3,5 млн грн.

    Нагадаємо, Бугров веде бурхливе сексуальне життя зі своїми підопічними, обговорюючи з ними всі кадрові питання університету. При цьому про сексуальні пристрасті ректора відомо і народним обранцям. Однак ті всіляко “кришують” і присікають будь-яку спробу зливу інформації про Бугрова.

    Крім того, за гроші, “зароблені” на різниці в цінах на харчуванні курсантів КНУ, Бугров у розпал повномасштабного вторгнення, придбав новий позашляховик.

    За такі “заслуги” на сайті президента є петиція з вимогою звільнити Бугрова.

  • 25 тисяч підписів під петицією за створення зоополіції в Україні

    25 тисяч підписів під петицією за створення зоополіції в Україні

    Петиція щодо створення зоополіції в Україні набрала необхідну кількість підписів – 25 тисяч. Тепер її розглядатиме уряд.

    На початку березня Марина Суркова, юристка та віцепрезидентка “Асоціації зоозахисних організацій України”, запропонувала петицію, яка закликає Кабінет Міністрів доручити МВС створити відповідний підрозділ зоополіції в рамках Нацполіції та розробити необхідну нормативно-правову базу для його функціонування.

    Суркова підкреслює, що зоополіція має не лише реагувати на випадки жорстокого поводження з тваринами, а й контролювати, чи дотримуються власники тварин правил їхнього утримання.

    Вона наводить приклади жорстокого поводження з тваринами, такі як масові отруєння безпритульних собак, неналежне транспортування, побиття чи тримання їх на короткій прив’язі. За словами Суркової, поліція переважно не володіє достатнім рівнем знань, щоб протидіяти цим явищам, або просто бездіє.

    Раніше за жорстоке поводження з тваринами передбачався штраф у розмірі 850 гривень. Однак з 2017 року відповідальність посилили – можна отримати позбавлення волі на строк від двох до восьми років у разі загибелі тварини чи завдання їй тілесних ушкоджень. У 2021 році розмежували склад адміністративного та кримінального правопорушення щодо цього.

    “Слідча та судова практика свідчить, що багато з тих осіб, які знущалися над тваринами, в подальшому вчинили тяжкі злочини проти життя та здоров’я людей. Дослідження Єльського університету показали, що 80% досліджуваних засуджених за насильницькі злочини мають історію заподіяння шкоди або вбивства тварин”, – розповідає Марина Суркова.