Khreshchatyknews.com

Позначка: переговори

  • Україну хочуть примусити до миру з Росією

    Україну хочуть примусити до миру з Росією

    Україна знову опиняється під загрозою міжнародного тиску, спрямованого на припинення війни, яка триває вже восьмий рік на сході країни. Політик Олег Рибачук, колишній віце-прем’єр України, на зустрічі з журналістами на каналі “Еспресо” висловив стурбованість щодо можливості примусити Україну припинити війну за певних умов.

    За його словами, виглядає так, що Київ таки готують до ситуації, коли приблизно через рік можуть змусити Україну і Путіна призупинити війну.

    Політик додав, що це питання піднімав Дональд Трамп.

    Рибачук вважає, що незалежно від деталей, на яких кордонах і умовах це станеться, така можливість є реальною. “Так, в України буде декілька років на те, щоб стати сильнішими, ніж Росія. Але в Путіна також буде час, щоб перепочити, набрати сили — корейців, китайців, техніку тощо”, — відзначив експерт.

    Рибачук підкреслив, що всі добре знають, що робитиме Путін у такій ситуації, це вже очевидно.

    Але важливіше, що буде відбуватися всередині України під час цієї паузи. “Я з жахом про це думаю. Перше, що ми зробимо — кинемося у виборчі перегони. Людям Єрмака треба ж обов’язково залишитися при владі. Вони будуть робити все, щоб ми пересварилися між собою, і ми гарантовано посваримося.

    Із тих трьох, чи то п’яти років, яких у нас буде на те, щоб ми стали сильною країною, ми навіть без військового втручання Росії, ризикуємо розірватися зсередини”, — заявив Рибачук і додав, що саме в цьому загроза тієї дуже спотвореної системи влади, яка є зараз в Україні.

  • Україна розпочала переговори про вступ до ЄС

    Україна розпочала переговори про вступ до ЄС

    У Люксембурзі розпочалися значущі переговори між Україною та Європейським союзом щодо можливості майбутнього вступу України до європейської спільноти. За інформацією DW, українську делегацію, яка налічує 13 осіб, очолює віцепрем’єрка України Юлія Стефанішина.

    Від Євросоюзу в конференції беруть участь міністри всіх 27 країн, керує делегацією глава МЗС Бельгії, яка головує в Раді ЄС, Хаджа Лахбіб.

    “Переговори, які ми починаємо сьогодні, будуть суворими і трудомісткими. Ми впевнені у вашій здатності довести їх до успішного завершення, проявляючи рішучість і самовіддачу”, – сказала вона, відкриваючи конференцію.

    Імовірно, у липні розпочнеться підготовчий процес до основної частини переговорів: скринінг. Це будуть двосторонні зустрічі, під час яких Україна представить рівень наближення свого законодавства до права ЄС за 35 переговорними главами.

    Зазвичай цей процес триває щонайменше рік, але з Україною і Молдовою він може завершитися і раніше, заявив високопоставлений чиновник ЄС на попередньому брифінгу в Брюсселі. Після скринінгу сторони розпочнуть перший блок переговорів.

  • Путін намагався зірвати Саміт миру заявами про мирні переговори з Україною

    Путін намагався зірвати Саміт миру заявами про мирні переговори з Україною

    Сьогодні у США влада викрила спробу президента Росії Володимира Путіна зірвати міжнародний Саміт миру через його заяви про можливість мирних переговорів стосовно війни в Україні. Ця спроба, як повідомило джерело з американської адміністрації, відбулася в контексті підготовки до важливого міжнародного заходу, що відбувся у Швейцарії.

    Це значиться в звіті американського Інституту вивчення війни (ISW). Аналітики Інституту вивчення війни вказують, що Путін виступив перед Самітом миру, щоб зірвати міжнародну зустріч.

    “Путін спеціально окреслив свої вимоги щодо “мирних” переговорів в Україні за день до початку Глобального саміту миру, щоб підірвати підтримку Заходом законних вимог України до Росії”, — йдеться у звіті ISW.

    За їх аналізом, це частково вдалось російському диктатору, адже деякі країни замість того, щоб діяти в рамках Саміту миру щодо посилення допомоги Україні для припинення війни почали активно говорити про відсутність Росії.

    Спроби Путіна зірвати Саміт миру визнали кілька західних посадовців. Віцепрезидентка США Камала Гарріс сказала, що заяви російського диктатора не були закликом до мирних переговорів, а лише вимагали “капітуляції України”.

    Канцлер Німеччини Олаф Шольц пояснив, що попри заяви Путіна, Росія сама відкидає усі колективні міжнародні пропозиції щодо закінчення війни в Україні.  Крім того, представник США в ООН Роберт Вуд вказав, що Росія спеціально скликала засідання Ради Безпеки ООН за день до Саміту миру.

    За його словами, це була спроба Путіна відвернути увагу міжнародної спільноти від саміту та від війни Росії в Україні.

  • Стратегічний курс розвитку аграрної галузі до 2030 року стане ключовим аспектом у переговорах щодо членства в ЄС

    Стратегічний курс розвитку аграрної галузі до 2030 року стане ключовим аспектом у переговорах щодо членства в ЄС

    Віцепрем’єр-міністр із європейської та євроатлантичної інтеграції України, Ольга Стефанішина, на презентації Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року, наголосила на важливості агросектору, що становить 62% валютної виручки країни, згенерованої за результатами експорту у 2023 році.

    Стефанішина зазначила, що українське сільське господарство продовжує ефективно працювати, підтримуючи економіку та гарантуючи продовольчу безпеку не лише в Україні, а й у різних країнах світу. Зокрема, значна частина української агропродукції експортується до країн Європейського Союзу, де діє зона вільної торгівлі.

    За словами віцепрем’єрки, підтримка Європейським Союзом, яка включає автономні торговельні преференції та розширені логістичні можливості через ініціативу “Шляхи солідарності”, важлива для розвитку українського агросектору.

    Стефанішина також відзначила, що Україна вперше пропонує стратегію членства в Європейському Союзі, що передбачає стати частиною внутрішнього ринку ЄС. Вона підкреслила, що впровадження стратегії розвитку сільського господарства сприятиме досягненню європейських стандартів, зростанню експорту, створенню нових робочих місць і підвищенню конкурентоспроможності.

    Стефанішина висловила впевненість, що реалізація стратегії підвищить продуктивність агросектору, стимулює виробництво товарів із доданою вартістю, а також забезпечить стабільне та безпечне зростання виробництва в Україні.

  • Швейцарський мирний саміт не закінчиться мирною угодою для України

    Швейцарський мирний саміт не закінчиться мирною угодою для України

    Конференція щодо України в Бюргенштоку не закінчиться мирною угодою, оскільки для цього необхідна участь Володимира Путіна, визнає президент Швейцарії Віола Амхерд.

    Незважаючи на те що альпійська конфедерація представляє себе як майданчик для переговорів, в інтерв’ю Frankfurter Allgemeine  Амхерд припустила передачу Україні швейцарських танків і систем ППО в рамках нового розуміння нейтралітету.

    Для країни-організатора швейцарської конференції щодо України стає очевидною майбутня відсутність реальних результатів переговорів.

    «Нам ясно, що за підсумками конференції ми не підпишемо мирну угоду», – заявила в інтерв’ю Frankfurter Allgemeine глава конфедерації Віола Амхерд.

    Політикиня, яка поєднує посади міністра оборони і президента Швейцарії, розуміє, що «для миру потрібні обидві сторони за столом», і висловила надію, що Росія візьме участь у наступних зустрічах. На цій зустрічі ж «ми хочемо зміцнити довіру і знайти рішення з тих питань, які важливі для цивільного населення, а потім і для миру надалі», – пояснює Віола Амхерд.

    В інтерв’ю швейцарський політик наголосила на важливості присутності на зустрічі незахідних країн. Із 80 країн, які підтвердили участь, половина припадає на Азію, Африку та Південну Америку.

    «Таким чином, Глобальний Південь представлений», – стверджує Амхерд. Як особливий успіх вона відзначає згоду Індії.

    Водночас Амхерд відмовилася коментувати німецькому виданню заяви Зеленського щодо Китаю, який «робить усе, щоб перешкодити іншим країнам узяти участь у мирному саміті». За її словами, Китай розуміє важливість зустрічі, хоча й відмовився брати в ній участь. Глава Швейцарії підкреслила, що вона була готова запросити і Росію, але «ще до того, як ми розіслали запрошення, Росія публічно заявила, що не братиме участі».

    У Німеччині Швейцарію критикують за недостатню підтримку України, і Амхерд змушена виправдовуватися. Вона пояснює, що через нейтралітет альпійська конфедерація не постачає зброю в Україну, але, наприклад, обіцяла ₣5 млрд на відновлення.

    Амхерд також вважає, що Швейцарії варто переглянути зобов’язання щодо нейтралітету. За її словами, ситуація з 1907 року, коли були ухвалені чинні правила, змінилася, і положення статуту ООН дозволяють підтримувати Україну.

    У цьому контексті вона допускає постачання списаних швейцарських танків Leopard-1 і нових систем ППО Patriot. Щодо танків вона заявила виданню, що конфедерація все ще «вивчає» питання «щодо прав власності».

    «Щойно це буде завершено і з’явиться ясність, ми зможемо знову розглянути заявку на купівлю від Rheinmetall», з подальшою можливою передачею Україні.

    Щодо пропозиції міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса до Швейцарії відмовитися від замовлених систем Patriot на користь України Амхерд заявила, що «в принципі відкрита до розгляду цієї пропозиції». На її думку, деталі такої угоди потрібно розглянути ще й самій Німеччині.

    Політик не бачить Швейцарію в НАТО або в ЄС, але підкреслює важливість співпраці з ними.

    «Ми хочемо тісніше співпрацювати з НАТО в майбутньому, крім іншого, ми можемо уявити собі відправлення більшої кількості наших офіцерів до структур НАТО та участь у навчаннях».

    Політикиня сподівається, що їй уже до кінця року вдасться подолати опір у швейцарському парламенті для укладення угоди з ЄС щодо економічної інтеграції.

  • Україна веде переговори про реструктуризацію боргу на $20 млрд

    Україна веде переговори про реструктуризацію боргу на $20 млрд

    Уряд України веде активні переговори з міжнародними утримувачами облігацій щодо реструктуризації свого боргу, що становить 20 млрд доларів, та розглядає можливість часткового списання цього боргу. Міністр фінансів України, Сергій Марченко, підтвердив цю інформацію.

    Уряд України прийняв рішення про дворічне заморожування платежів за міжнародними облігаціями вже у лютому 2022 року, в реакції на великомасштабне вторгнення Росії. Тепер, наближаючись до закінчення цього періоду у серпні, Україна намагається зберегти доступ до міжнародних фінансових ринків і стежить за укладанням нової угоди.

    Сергій Марченко зазначив, що наразі ведуться переговори з кредиторами, у тому числі із варіантами часткового списання боргів. Приватні утримувачі облігацій здійснюють обмежені переговори з урядом, що зазвичай вказує на значний прогрес.

    Згадуючи минулі події, варто зазначити, що в липні 2022 року Україна подала запит на дворічну відстрочку виплати зовнішнього боргу, а вже восени країни-кредитори згодилися відтермінувати платежі до кінця 2023 року.

    Україна готує план реструктуризації свого боргу на суму 20 млрд доларів для надсилання приватним утримувачам облігацій.

  • Зеленський відвідає Іспанію та Португалію для підписання нових безпекових угод

    Зеленський відвідає Іспанію та Португалію для підписання нових безпекових угод

    Президент України Володимир Зеленський наступного тижня відвідає Іспанію та Португалію. Візит, запланований на середину травня, було перенесено через російський наступ на півночі Харківської області.

    За інформацією іспанської радіостанції Cadena SER, офіційні заходи за участю Зеленського відбудуться в Мадриді у понеділок, 27 травня. Планується, що президент України зустрінеться з прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом та королем Феліпе. Очікується, що Зеленський прибуде до Іспанії вже в неділю.

    Це буде перший двосторонній візит Зеленського до Іспанії. У жовтні минулого року він був у Гранаді на саміті Європейської політичної спільноти в рамках головування Іспанії в ЄС. Під час цього візиту планується підписання двосторонньої угоди про гарантії безпеки між Іспанією та Україною.

    Після візиту до Іспанії Зеленський відвідає Португалію. Президент Португалії Марсело Ребелу ді Соза ще офіційно не підтвердив заплановану зустріч із Зеленським, але CNN Portugal повідомляє, що зустріч відбудеться у вівторок.

    Зеленський раніше анонсував нові безпекові угоди. Він зазначив, що до вже підписаних договорів з Латвією, Італією, Великою Британією, Канадою, Францією, Німеччиною, Данією, Фінляндією та Нідерландами можуть приєднатися країни Північної Європи та, можливо, США.

    Україна домовляється з низкою країн-партнерів про безпекові гарантії, але вони не завжди є справжніми гарантіями.

  • Як замороження війни від РФ змінить курс подій?

    Як замороження війни від РФ змінить курс подій?

    За даними Інституту вивчення війни у США, росіянам може не бути дійсно цікаво проводити конструктивні переговори щодо війни в Україні. Невідомі джерела іноземних ЗМІ повідомили, що Росія не бажає вести змістовні перемовини. Висунення таких пропозицій могло б допомогти Росії підготуватися до подальших військових дій.

    За звітом Інституту, аналіз показує, що конфіденційні заяви для іноземних ЗМІ різко відрізняються від офіційної позиції Росії та її дій. Зокрема, з грудня 2023 року в Кремлі все частіше звучить мова про бажання Росії розширити свої території в Україні та повністю знищити українську державність та ідентичність.

    Нещодавні напади на Харківську область свідчать про зацікавленість Росії у досягненні максимальної перемоги в Україні, а не в замороженні конфлікту.

    Таким чином, припинення вогню, яке передбачає визнання окупованих територій частиною Росії, підкреслило б готовність обговорювати територіальну цілісність України. Це могло б створити можливість для Кремля вимагати подальших територіальних уступок та оскаржувати ідею української державності.

    Додатково, Росія могла б використовувати припинення вогню для підготовки до майбутніх військових операцій в Україні, щоб змінити владу та демілітаризувати країну.

    Інститут також вважає, що у випадку перемоги в Україні, Росія може використати ресурси та людей для конфронтації з НАТО. Таким чином, Кремль може продовжувати зацікавленість у переговорах, щоб впливати на рішення щодо підтримки України та отримати поступки від Заходу.

    Посилаючись на чотири російські джерела, Володимир Путін вважає за краще зупинити війну в Україні і досягти припинення вогню за умови визнання поточних ліній фронту. Він вважає, що територіальних здобутків у війні достатньо, а будь-які нові досягнення потребуватимуть нової мобілізації, якої він бажає уникнути.

  • Україна готується до переговорів про вступ до ЄС у червні

    Україна готується до переговорів про вступ до ЄС у червні

    Україна виражає готовність до початку переговорів про вступ до Євросоюзу. За словами посла Євросоюзу в Україні Катаріни Матернової, старт таких переговорів очікується у другій половині червня. Основним чинником, який впливає на процес долучення країни до ЄС, залишається одностайність всіх членів Євросоюзу.

    “Це, безумовно, важливий момент, на який я завжди звертаю увагу наших українських партнерів. Незважаючи на індивідуальні інтереси окремих країн-членів ЄС, вони мають враховуватися”, – підкреслила вона.

    Матернова також висловила сподівання, що переговори між ЄС і Україною, а також Молдовою, розпочнуться наприкінці червня.

    “Політичний сигнал було надіслано вже у грудні минулого року. Україна вибрала правильний шлях і готова до переговорів”, – додала вона.

    Необхідність вступу України до ЄС та НАТО підтримали п’ять країн Європи у спільній заяві у травні минулого року.

    У лютому в Єврокомісії були визначені терміни надання рамкових умов для переговорів про вступ, а в березні була затверджена переговорна рамка щодо вступу України до ЄС.

    Також у березні прем’єр-міністр України Денис Шмигаль висловив готовність до початку переговорів про вступ до ЄС у першій половині цього року.

    Крім того, повідомлялося, що президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з головою Євроради, під час якої обговорили наступні кроки на шляху до початку переговорів про вступ України до ЄС.

  • Україна веде “активні переговори” про отримання двох батарей ЗРС Patriot

    Україна веде “активні переговори” про отримання двох батарей ЗРС Patriot

    Глава МЗС Дмитро Кулеба заявив, що Україна веде “активні переговори” про отримання двох батарей ЗРС Patriot і однієї SAMP/T.

    Водночас Financial Times пише, що європейські столиці відкинули вимоги Києва відправити свої системи ППО в Україну.

    Київ просить передати йому системи Patriot з Польщі, Румунії та Іспанії, повідомили Financial Times двоє людей, знайомі з ходом переговорів.

    “Їм потрібно всього сім. Але це складно”, – сказав один із них.

    Європейські країни заявили, що не планують відправляти системи ППО в Україну, аргументуючи це тим, що їм необхідно зберегти оборонний потенціал. Німеччина передала Україні дві системи Patriot, але цього тижня дала зрозуміти, що більше не надасть.

    “Наразі ми не зможемо запропонувати більше систем”, – заявив Бундесвер у понеділок.

    Президент Польщі Дуда також виключив можливість поставок систем Patriot, уточнивши, що існує ймовірність того, що він може передати Києву більше своїх ракет радянського виробництва, не уточнивши, які саме і в якій кількості.

    “У Польщі ми тільки починаємо будувати систему протиракетної оборони “Петріот”, ця система в Польщі ще не готова, тому нам нічим жертвувати, навіть якби ми захотіли”, – сказав Дуда.