Khreshchatyknews.com

Позначка: переговори

  • Переговори щодо України стали політичним театром через страх перед Трампом

    Переговори щодо України стали політичним театром через страх перед Трампом

    Переговори про припинення війни між Україною та Росією дедалі більше нагадують політичну виставу, метою якої є не допустити гніву президента США Дональда Трампа. Про це пише американське видання The Wall Street Journal, аналізуючи останній раунд консультацій за посередництва Вашингтона.

    Чергові перемовини, що відбулися цього тижня в Женеві, як і попередні раунди в Абу-Дабі, завершилися без прориву. За оцінкою журналістів, мирний процес фактично зайшов у глухий кут, а сама дипломатія дедалі більше виглядає як спроба сторін уникнути звинувачень у зриві переговорів.

    Високопоставлений український чиновник, на якого посилається видання, зазначив, що три раунди тристоронніх зустрічей цього року зводилися до демонстрації того, що саме Україна не є перешкодою для досягнення миру. Така тактика, за його словами, спрямована насамперед на те, щоб не спровокувати негативну реакцію з боку американського президента.

    За даними WSJ, і Київ, і Москва побоюються непередбачуваності Трампа. Україна досі залежить від розвідувальної підтримки США, а також від поставок зброї, яку Вашингтон продає європейським союзникам для подальшої передачі ЗСУ. Водночас для Росії критично важливими залишаються питання санкцій. Посилення обмежень може ще більше вдарити по російській економіці, особливо в частині доходів від експорту нафти.

    Політолог і колишній спічрайтер Кремля Аббас Галлямов зазначив, що Кремль намагається демонструвати готовність до переговорів саме з огляду на економічну ситуацію. За його словами, Путін не може дозволити собі відкрито розлютити Трампа, адже нові санкції стали б серйозним ударом для Москви.

    Українська сторона публічно ставить під сумнів щирість намірів Росії, звинувачуючи її делегацію у затягуванні процесу через так звані «історичні лекції». Однак частина експертів переконана, що переговори все ж мають реальний зміст, навіть якщо про них практично нічого не просочується у публічний простір. На думку Томаса Грема з Ради з міжнародних відносин, відсутність витоків може свідчити про певний рівень серйозності.

    Водночас низка європейських чиновників дійшла висновку, що Москва діє недобросовісно, використовуючи переговори для здобуття дипломатичних позицій, яких їй не вдається досягти на полі бою.

    Білий дім, як зазначає WSJ, виходить із припущення, що військові цілі Кремля можуть бути обмеженішими, ніж декларується публічно. У Вашингтоні припускають, що Росія могла б задовольнитися повним контролем над Донбасом. Однак російські офіційні особи продовжують наголошувати на ширших цілях, які передбачають не лише територіальні зміни, а й трансформацію української державності та інституцій.

    За словами учасників переговорів, певний прогрес досягнуто в другорядних питаннях, однак припинення вогню поки не передбачається. Європейські чиновники вважають, що війна може тривати ще від одного до трьох років.

    Американська адміністрація закликає сторони до якнайшвидшого укладення угоди, і частина чиновників сподівається на результат до проміжних виборів у США. Водночас, за інформацією видання, Білий дім наразі не посилює тиск ні на Москву, ні на Київ, поступово переключаючи увагу на інші зовнішньополітичні пріоритети, зокрема переговори з Іраном і ситуацію в секторі Гази.

    Таким чином, мирний процес залишається формально активним, але без ознак швидкого завершення війни.

  • Європа перевершила США за обсягами допомоги Україні у 2025 році

    Європа перевершила США за обсягами допомоги Україні у 2025 році

    Через чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії в Україну баланс міжнародної підтримки Києва суттєво змінився. Європейські країни фактично замінили США як головний рушій військової, фінансової та гуманітарної допомоги. Про це повідомляє видання Axios із посиланням на дані Кільського інституту, який відстежує обсяги підтримки України.

    За підсумками 2025 року європейські держави збільшили військову допомогу Україні на 67%, а фінансову та гуманітарну підтримку — на 59%. Водночас допомога з боку США за минулий рік фактично припинилася. Президент США Дональд Трамп, який повернувся до Білого дому, наполягав, що саме Європа має взяти на себе основний фінансовий тягар війни на своєму континенті. Його адміністрація змусила союзників по НАТО купувати американське озброєння та самостійно фінансувати оборону України.

    Європейські лідери дедалі активніше заявляють про своє право брати участь у формуванні майбутніх домовленостей щодо завершення війни. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський підкреслив, що європейські країни витрачають «реальні гроші», тоді як США фактично отримують прибутки від продажу зброї. За його словами, це дає Європі право голосу в переговорах і визначенні умов миру.

    Подібну позицію висловив і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час виступу на Мюнхенській конференції з безпеки. Він наголосив, що Європейський Союз і Німеччина зокрема вже понад рік є ключовими військовими донорами України. За оцінками Центру стратегічних і міжнародних досліджень, у 2025 році обсяг європейської підтримки перевищив американський. При цьому втрати російських військ, за підрахунками, сягнули приблизно 415 тисяч осіб.

    Мерц зазначив, що завдані Москві втрати та економічний тиск можуть стати одним із факторів, які зрештою змусили б Кремль погодитися на мир. Водночас він скептично оцінив перспективи швидкого дипломатичного врегулювання, заявивши, що Росія припинить війну лише тоді, коли вичерпає свої військові або економічні ресурси.

    Попри зростання ролі Європи, журналісти наголошують, що американська розвідка, механізми контролю за санкціями та продаж озброєння залишаються критично важливими для оборони України. Однак Білий дім наразі не демонструє бажання формально залучати Європу до переговорного процесу, вважаючи більш жорстку позицію європейських лідерів перешкодою для швидкого досягнення миру.

    В адміністрації Трампа навіть звинувачують Європу у затягуванні війни, стверджуючи, що вона підштовхує Київ до більш жорстких умов угоди, водночас продовжуючи закуповувати російські енергоносії.

    Нещодавні дводенні переговори у Женеві щодо завершення війни завершилися безрезультатно, хоча у Білому домі їх назвали конструктивними. Ситуація навколо України, як підкреслює Axios, стала другим серйозним потрясінням для європейської безпеки після самого російського вторгнення. Повернення Трампа до влади спричинило глибокий перерозподіл ролей і відповідальності між США та Європою у питаннях підтримки Києва.

    Таким чином, у 2025 році Європа не лише наростила фінансування оборони України, а й заявила про претензії на ключову роль у визначенні майбутньої архітектури безпеки на континенті.

  • У Женеві завершився перший раунд переговорів України та Росії: США заявили про позитивні зрушення

    У Женеві завершився перший раунд переговорів України та Росії: США заявили про позитивні зрушення

    Спеціальний представник президента США Стів Віткофф заявив про позитивну динаміку після завершення першого раунду переговорів між Україною та Росією, що відбувся у Женеві. За його словами, сторони погодилися продовжити роботу над потенційною угодою та поінформувати своїх лідерів про результати зустрічі.

    Віткофф наголосив, що перемовини проходили за модерації Сполучених Штатів за дорученням Дональд Трамп. Він підкреслив, що Вашингтон виступив посередником у тристоронньому форматі діалогу.

    «За вказівкою президента Трампа, Сполучені Штати модерували третю серію тристоронніх переговорів з Україною та Росією. Дякуємо Швейцарській Конфедерації за гостинність під час сьогоднішніх зустрічей», — зазначив Віткофф.

    Переговори відбулися на території Швейцарська Конфедерація, яка традиційно надає майданчик для міжнародних дипломатичних консультацій. Деталі обговорюваних питань наразі не розголошуються, однак американська сторона повідомила про конструктивний характер діалогу.

    За словами Віткоффа, представники України та Росії домовилися довести результати переговорів до відома керівництва своїх держав та продовжити дипломатичну роботу найближчим часом.

    Поки що офіційних заяв від української та російської сторін щодо підсумків зустрічі не оприлюднено.

  • Арешт ексміністра енергетики Галущенка пов’язують із переговорним процесом та тиском США

    Арешт ексміністра енергетики Галущенка пов’язують із переговорним процесом та тиском США

    У політичних колах активно обговорюють обставини арешту ексміністра енергетики Галущенка та можливий міжнародний контекст цієї справи. За інформацією джерела в Офісі Президента, дії НАБУ та САП могли бути пов’язані з ширшим переговорним треком за участі США.

    За словами співрозмовника, арешт відбувся не лише в межах внутрішнього антикорупційного процесу, а й на тлі активізації контактів із американською стороною. Джерело стверджує, що ініціатива могла бути погоджена в межах політичних консультацій з адміністрацією Дональда Трампа.

    У цій версії подій справа Галущенка розглядається як елемент демонстрації впливу на українські еліти. Мовляв, через публічні антикорупційні кроки Банковій сигналізують про наявність матеріалів щодо ширшого кола осіб, наближених до влади.

    За словами джерела, йдеться про масштабні корупційні схеми, суми в яких вимірюються мільярдами гривень. Таким чином, справа може розглядатися як своєрідне попередження — у контексті майбутніх переговорів та внутрішньополітичних рішень.

  • США наполягають на визначенні лінії розмежування для надання гарантій безпеки Україні

    США наполягають на визначенні лінії розмежування для надання гарантій безпеки Україні

    За інформацією наших джерел президент України Володимир Зеленський наполягає на отриманні міжнародних гарантій безпеки для України в межах кордонів 1991 року. Саме це питання стало ключовим у переговорах щодо відповідного документа та спричинило паузу в його публічному представленні.

    За словами співрозмовників, близьких до Офісу президента, Київ прагне закріпити гарантії безпеки без визнання будь-яких територіальних втрат. Українська сторона виходить із принципової позиції, що міжнародні зобов’язання партнерів мають стосуватися всієї території держави в міжнародно визнаних кордонах.

    Водночас американська сторона, зокрема представники адміністрації Дональда Трампа, наполягають на іншому підході. У Вашингтоні вважають, що підписанню гарантій має передувати мирний договір із чітким визначенням кордонів або лінії розмежування. Лише після цього, за їхньою логікою, можливе юридичне оформлення безпекових зобов’язань.

    Саме через розбіжності в підходах сторони поки що не дійшли згоди щодо остаточного формату документа. Публічна пауза пояснюється необхідністю узгодження позицій і пошуку компромісного рішення.

  • У Мюнхені не чекають швидкого миру: переговори щодо України зайшли в глухий кут

    У Мюнхені не чекають швидкого миру: переговори щодо України зайшли в глухий кут

    Щорічна Мюнхенська конференція з безпеки цього року відбувається на тлі дипломатичного застою у спробах припинити війну Росії проти України. Попри участь десятків світових лідерів, європейські посадовці не очікують конкретних результатів — радше чергових заяв про підтримку Києва.

    До готелю Bayerischer Hof прибудуть президент України Володимир Зеленський, державний секретар США Марко Рубіо, генеральний секретар НАТО Марк Рютте, президент Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. Однак, за словами кількох європейських чиновників, конкретних домовленостей чекати складно.

    Гарантії безпеки — після завершення війни

    За інформацією джерел серед європейських та американських посадовців, США дали зрозуміти Києву, що не укладатимуть окрему угоду щодо гарантій безпеки до досягнення загального припинення війни між Україною та Росією.

    В адміністрації Дональда Трампа наголошують, що не хочуть підписувати документ, який може обмежити простір для подальших переговорів. Один із високопосадовців США на умовах анонімності заявив, що американський лідер прагне узгодити ключові параметри домовленостей перед тим, як переходити до формального підписання.

    Головною перешкодою залишається територіальне питання. Росія наполягає на повному контролі над Донбасом, включно з районами, які вона наразі не контролює. Україна ж не готова поступатися територіями, що залишаються під її юрисдикцією.

    Нові зустрічі — без гарантій результату

    США, Україна та Росія планують нову зустріч наступного тижня — ймовірно, у Маямі або Абу-Дабі. Водночас попередній раунд переговорів, який відбувся в Абу-Дабі, завершився без прориву.

    Сторони попередньо окреслили підходи до можливого припинення вогню та параметрів демілітаризованої зони. Однак питання визначення кордонів та можливого розміщення західних сил безпеки в Україні залишаються неврегульованими.

    Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже заявила, що наразі не бачить ознак серйозної готовності Росії до миру. За її словами, Москва намагається отримати за столом переговорів те, чого не змогла досягти на полі бою.

    Київ наполягає на посиленні тиску

    Володимир Зеленський під час виступів у Мюнхені планує закликати партнерів до посилення санкційного тиску на Росію та зміцнення української протиповітряної оборони. Також очікується обговорення розширення спільного виробництва озброєння і нових пакетів військової допомоги.

    Українська парламентарка Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що Росію неможливо переконати до миру — її можна лише змусити.

    Водночас частина західних посадовців вважає, що економічні труднощі Росії та обмеження її енергетичних доходів можуть поступово посилювати тиск на Кремль.

    Переговори у глухому куті

    Литовський депутат Гедрімас Єглінскас зазначив, що переговорний процес фактично зайшов у глухий кут. Росія не погоджується на присутність західних сил безпеки в Україні, а Київ відкидає вимоги Кремля щодо територіальних поступок.

    За його словами, Україні доведеться триматися доти, доки Росія не змінить позицію, попри складні умови — зокрема зимові атаки на енергетичну інфраструктуру.

    Таким чином, Мюнхенська конференція цього року може стати радше майданчиком для координації позицій союзників, ніж місцем, де буде зроблено реальний крок до завершення війни.

  • Командир Третього корпусу Білецький: “Темпи наступу РФ найгірші з 2023 року”

    Командир Третього корпусу Білецький: “Темпи наступу РФ найгірші з 2023 року”

    Командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький вважає, що у діях Росії з’являється дедалі більше ознак стратегічних проблем, які можуть змусити Кремль переглянути підхід до війни. Серед ключових сигналів він називає різке сповільнення наступу російських військ та перехід до енергетичного терору проти цивільного населення України.

    За словами Білецького, нинішні темпи просування армії РФ є найгіршими з 2023 року на більшості напрямків фронту. Саме невдачі на полі бою, на його думку, стали причиною посилення ударів по енергетичній інфраструктурі України, які Росія використовує як інструмент тиску на тил і мирне населення.

    Він зазначає, що енергетичний терор є спробою компенсувати відсутність оперативних успіхів на фронті. Водночас російське командування пов’язує певні надії з весняним періодом, коли поява зелених насаджень може знову зробити ефективною тактику прихованого просування малих штурмових груп.

    Разом з тим Білецький скептично оцінює ці розрахунки. На його переконання, навіть із настанням весни російські війська не зможуть кардинально змінити ситуацію, або ж такі спроби матимуть обмежений ефект.

    Командир корпусу також назвав «смішним» чергове перенесення так званого дедлайну захоплення Донецької області до 1 квітня. Він вважає, що Сили оборони України мають можливість поставити противника у ситуацію, коли подальший наступ стане безперспективним, а рівень втрат — критичним.

    За такого розвитку подій, переконаний Білецький, у Росії з’являться реальні стимули для переговорів і пошуку шляхів завершення війни. Ключовою умовою він називає повну зупинку російського просування навесні.

    Військовий також звернув увагу на вплив погодних умов на бойові дії. Сильні морози, які тримаються останніми днями, ускладнили наступальні дії російських військ через проблеми з логістикою та побутовим забезпеченням. Водночас складні умови залишаються спільними для обох сторін, оскільки постійні обстріли не дозволяють облаштувати надійні укриття для обігріву на передових позиціях.

    Окремо Білецький зазначив, що на фронті фіксується погіршення стану забезпечення російських підрозділів. За даними української розвідки, у перехоплених розмовах військові РФ скаржаться на нестачу їжі, води та базових умов для виживання, що додатково впливає на боєздатність противника.

    Таким чином, на думку командира Третього корпусу, поєднання слабких темпів наступу, проблем із забезпеченням і зростаючих втрат може стати для Кремля сигналом, що продовження війни в нинішньому форматі втрачає сенс.

  • США залучили військових до переговорів щодо завершення війни в Україні

    США залучили військових до переговорів щодо завершення війни в Україні

    Адміністрація президента США Дональда Трампа переходить до нового формату зовнішньої політики, у якому ключову роль у міжнародних переговорах відіграють не класичні дипломати, а високопоставлені військові. Провідні представники американського військового керівництва вперше безпосередньо беруть участь у переговорах з Росією та Іраном, що свідчить про зміну підходу Білого дому до врегулювання міжнародних конфліктів.

    За інформацією західних медіа, рішення залучити військових до переговорів на високому рівні було ухвалене особисто Трампом. Такий крок розглядається як сигнал переходу до більш жорсткої та прагматичної дипломатії, у якій переговори поєднуються з демонстрацією силового потенціалу США.

    Ключову роль у контактах щодо можливого завершення війни Росії проти України відіграє міністр армії США Ден Дрісколл. Він підтримує постійний зв’язок з українською владою між раундами переговорів та фактично виконує функцію координатора між Києвом і Вашингтоном. Через нього відбувається комунікація з оточенням Трампа та спеціальними представниками Білого дому, що дозволяє зберігати безперервність переговорного процесу.

    Окрему увагу привернула участь у переговорах в Абу-Дабі генерала Алексуса Грінкевича, який очолює Європейське командування США та одночасно є верховним головнокомандувачем сил НАТО в Європі. Його присутність розцінюють як спробу відновити прямий військовий контакт із Кремлем і забезпечити постійний канал спілкування між військовими структурами сторін у контексті можливого припинення бойових дій.

    Паралельно Сполучені Штати вперше залучили до непрямих переговорів з Іраном командувача Центрального командування США адмірала Бреда Купера. Переговори відбулися в Омані, а поява адмірала у парадній формі стала демонстративним сигналом про готовність США посилювати військову присутність у регіоні у разі провалу дипломатичних зусиль.

    Аналітики вважають, що залучення військових до переговорів замість професійних дипломатів свідчить про системний зсув у зовнішній політиці США. Білий дім робить ставку на швидкість ухвалення рішень, тиск і поєднання політичних домовленостей із силовим фактором, що різко відрізняється від традиційної дипломатичної моделі.

    Черговий раунд переговорів щодо припинення війни в Україні відбувся на початку лютого в Об’єднаних Арабських Еміратах. За підсумками зустрічей сторони обговорювали механізми реалізації режиму припинення вогню та можливі формати контролю за дотриманням тиші. Водночас істотного прогресу з ключового питання — контролю над окупованими територіями Донбасу — досягти не вдалося. Єдиним практичним результатом переговорів став обмін військовополоненими.

  • Навколо переговорів щодо України зростає хвиля заяв про можливі провокації

    Навколо переговорів щодо України зростає хвиля заяв про можливі провокації

    Заяви про можливі спроби зірвати переговорний процес щодо припинення війни в Україні знову з’явилися в інформаційному просторі. Окремі політичні коментатори та автори телеграм-каналів стверджують, що міжнародні гравці нібито зацікавлені у затягуванні конфлікту та можуть вдатися до провокацій, аби зірвати дипломатичні ініціативи.

    Зокрема, у публічних повідомленнях лунають припущення про те, що так звані «глобалістські кола» та західні спецслужби можуть бути зацікавлені у продовженні бойових дій. У цих заявах згадується британська розвідка MI-6 та ймовірні спроби вплинути на політичні процеси, аби не допустити реалізації мирного треку. Водночас жодних офіційних підтверджень таким твердженням наразі немає.

    Автори подібних заяв пов’язують свої побоювання з активізацією дипломатичних контактів і повідомленнями про певний прогрес на переговорах, що відбуваються за участі міжнародних посередників, зокрема в Абу-Дабі. Саме ці консультації, на їхню думку, могли б стати підґрунтям для деескалації.

    Експерти з інформаційної безпеки зауважують, що під час будь-яких складних міжнародних переговорів різко зростає кількість інформаційних вкидів, чуток та непідтверджених версій. Частина з них може бути елементом психологічних операцій або спробами вплинути на громадську думку.

    Аналітики наголошують: оцінювати подібні заяви варто обережно та спиратися виключно на офіційні джерела і підтверджені факти. Переговорні процеси традиційно супроводжуються як дипломатичною боротьбою, так і інформаційними кампаніями, що ускладнює відокремлення фактів від припущень.

    На цьому тлі ключовим залишається питання — чи зможуть сторони зберегти діалог і не допустити ескалацій, незалежно від зовнішніх чи внутрішніх спроб впливу.

  • Трамп прямо заявив Путіну, що той не мав права нападати на Україну

    Трамп прямо заявив Путіну, що той не мав права нападати на Україну

    Президент США Дональд Трамп чітко дав зрозуміти російському диктатору Володимиру Путіну, що той не мав жодного права вторгатися в Україну. Про це заявив віцепрезидент США Джей Ді Венс, коментуючи підхід адміністрації Трампа до війни та відносин із Росією.

    За словами Венса, Трамп визнав неправомірність нападу Росії на Україну, водночас припустивши можливість обмеженої співпраці з Москвою в тих сферах, де інтереси сторін можуть частково збігатися.

    «Ми спробуємо це припинити, але можуть бути й сфери співпраці», — сказав віцепрезидент.

    Венс пояснив, що такий підхід випливає з ключового принципу зовнішньої політики Дональда Трампа — «Америка понад усе», який ґрунтується на прагматизмі, а не на ідеологічному поділі світу.

    За його словами, позиція Трампа не передбачає поділу держав на «друзів» і «ворогів». Натомість мова йде про роботу з союзами, інтересами та конкретними цілями.

    «Можна не погоджуватися з країною в більшості питань, але шукати спільне в окремих. Ключова відмінність підходу Трампа — готовність говорити з будь-ким як інструмент завершення конфліктів», — наголосив Венс.

    На цьому тлі в адміністрації США згадують і нещодавні контакти щодо війни в Україні. 29 січня Трамп заявив, що особисто звернувся до Путіна з проханням утриматися від ударів по Україні протягом тижня в період сильних морозів. За його словами, російський лідер нібито погодився на цю пропозицію.

    «Я особисто просив Путіна не обстрілювати Київ та інші українські міста протягом тижня, поки стоять сильні холоди. Він погодився це зробити», — сказав Трамп.

    Уже 4 лютого президент США повідомив, що домовленість про так зване «енергетичне перемир’я» з Росією діяла з неділі по неділю та на той момент завершилася.

    «Перемир’я було з неділі до неділі. Воно вже закінчилося. І Путін дотримав свого слова», — заявив Трамп.