Khreshchatyknews.com

Позначка: переговори

  • Спроба поділу без України: Путін пропонує тристоронній саміт із Трампом та Сі Цзіньпіном для завершення війни на умовах Москви

    Спроба поділу без України: Путін пропонує тристоронній саміт із Трампом та Сі Цзіньпіном для завершення війни на умовах Москви

    Очільник Кремля Володимир Путін виступив із пропозицією провести тристоронню зустріч за участю президента США Дональда Трампа та лідера Китаю Сі Цзіньпіна у листопаді, аби обговорити параметри врегулювання ситуації в Україні з метою завершення війни на користь Москви. Про підготовку безпрецедентного саміту без участі офіційного Києва повідомило видання The Wall Street Journal із посиланням на поінформовані джерела.

    За інформацією видання, план Путіна є прямою спробою скористатися потеплінням у відносинах із новообраним очільником Білого дому, що вже викликало серйозне занепокоєння як в Україні, так і серед її партнерів у Вашингтоні та європейських столицях. Ідею зустрічі російський лідер озвучив під час телефонної розмови з Трампом 9 жовтня, під час якої сторони також досягли попередніх домовленостей щодо закупівлі Сполученими Штатами російського дизельного пального та сприяння його збуту на глобальних ринках.

    Можливість проведення таких переговорів публічно підтвердив прессекретар російського президента Дмитро Пєсков, зазначивши, що дипломатичні консультації тривають: «Поки немає чіткого розуміння щодо самої зустрічі чи її можливого порядку денного, хоча всі три сторони визнають гіпотетичну можливість проведення такої зустрічі».

    Як майданчик для тристороннього формату Москва пропонує використати саміт країн Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), який відбудеться 18–19 листопада в технологічному центрі на півдні Китаю — місті Шеньчжень. Джерела WSJ стверджують, що російські дипломати вже передали відповідну пропозицію Пекіну, і китайська сторона дала зрозуміти, що не заперечуватиме проти присутності Трампа. Для Сі Цзіньпіна проведення такого діалогу на китайській території може стати ключовим кроком для утвердження статусу КНР як провідного глобального геополітичного посередника.

    Водночас у Вашингтоні остаточного рішення ще не ухвалили. Високопоставлений американський чиновник на умовах анонімності повідомив, що Трамп поки не дав прямої згоди на участь у тристоронньому саміті. Проте в адміністрації припускають, що президент США може позитивно сприйняти цю ініціативу через прагнення виконати свою передвиборчу обіцянку щодо якнайшвидшого припинення війни.

    Офіційний Білий дім наразі утримується від коментарів щодо потенційного саміту в Шеньчжені, а посольство КНР у Вашингтоні залишило журналістські запити без відповіді.

     

  • Європа ризикує опинитися за бортом: в Італії висунули жорстку вимогу щодо призначення єдиного представника ЄС на мирних переговорах

    Європа ризикує опинитися за бортом: в Італії висунули жорстку вимогу щодо призначення єдиного представника ЄС на мирних переговорах

    Європейський Союз зобов’язаний негайно визначитися з єдиним уповноваженим представником або сформувати спеціальну групу держав для повноцінної участі в майбутніх мирних переговорах щодо завершення російсько-української війни. З такою категоричною вимогою виступив міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні під час саміту політичної групи Європейської народної партії в Брюсселі. За словами італійського урядовця, відсутність консолідованої позиції та власного перемовника за спільним столом зі Сполученими Штатами Америки та Російською Федерацією перетворить європейську дипломатію на відверто слабку та маргінальну.

    На переконання очільника італійського зовнішньополітичного відомства, вирішення глобального безпекового конфлікту на континенті не може відбуватися без безпосереднього та вагомого лідерства самого Європейського Союзу. Якщо Брюссель не зможе делегувати на переговори єдиного сильного представника, який матиме мандат говорити від імені всієї об’єднаної Європи, архітектура повоєнного світу формуватиметься виключно у Вашингтоні та Москві, повністю ігноруючи стратегічні інтереси європейських столиць.

    «Європі потрібен посланник, який говоритиме від імені всього Союзу. Це може бути група держав або одна людина», – підкреслив Антоніо Таяні, коментуючи необхідність термінової трансформації дипломатичних підходів ЄС.

    Ця заява стала логічним продовженням попередньої риторики італійського уряду. Раніше офіційний Рим неодноразово наголошував на тому, що європейська підтримка України має бути не лише фінансовою та військовою, але й максимально потужною у геополітичному вимірі. Зокрема, італійські посадовці критикували практику, коли ключові міжнародні ініціативи намагаються монополізувати окремі впливові країни, залишаючи поза процесом ухвалення рішень інших рівноправних партнерів. Наразі ж фокус змістився на те, щоб Євросоюз виступав як єдиний, неподільний політичний гравець із чіткою переговорною лінією.

    Дипломатичний тиск з боку Італії відбувається на тлі активізації розмов про можливі формати мирного врегулювання. Зважаючи на турбулентність американської внутрішньої політики та ризики зміни зовнішнього курсу США, європейські лідери намагаються вибудувати самостійний механізм впливу на ситуацію. Залучення спеціального представника від ЄС має гарантувати, що будь-які домовленості щодо припинення бойових дій та повоєнного відновлення України повністю відповідатимуть європейським стандартам безпеки.

    Спроби виробити спільний знаменник серед держав об’єднаної Європи традиційно стикаються з бюрократичними та політичними перепонами. Проте заклик Антоніо Таяні на майданчику найвпливовішої політичної сили Європарламенту свідчить про те, що питання єдиного європейського голосу на потенційних мирних переговорах уже перейшло з кулуарних дискусій у площину публічної політики.

  • Віч-на-віч у Брюсселі: новий прем’єр Угорщини Петер Мадяр анонсував перші переговори із Зеленським

    Віч-на-віч у Брюсселі: новий прем’єр Угорщини Петер Мадяр анонсував перші переговори із Зеленським

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про проведення своїх перших офіційних переговорів у форматі «віч-на-віч» із президентом України Володимиром Зеленським. За словами очільника угорського уряду, особиста зустріч запланована на ранок п’ятниці, 16 жовтня, на полях саміту Європейського Союзу в Брюсселі, куди він прибув напередодні для участі в загальноєвропейських безпекових та економічних консультаціях. Про це політик повідомив на своїй сторінці у Facebook.

    «На порядку денному – подальше посилення захисту зовнішніх кордонів Європи, подолання енергетичної кризи, а також семирічний бюджет ЄС, який має ключове значення для розвитку нашої країни», – зазначив Мадяр, коментуючи ключові пріоритети роботи на саміті лідерів Євросоюзу.

    Зміна влади в Будапешті у травні, коли Петер Мадяр посів посаду прем’єра замість багаторічного глави уряду Віктора Орбана, запустила новий етап у дипломатичних контактах двох держав, хоча певні обмеження залишаються незмінними. Раніше угорський прем’єр публічно заявляв, що Будапешт, як і раніше, не постачатиме Україні озброєння та не дозволятиме військовий транзит своєю територією, а також продовжує імпорт частини російських енергоносіїв. Водночас новий уряд декларує курс на поетапне відновлення взаємної довіри та розв’язання давніх суперечок.

    Діалог лідерів у Брюсселі проходитиме на тлі відчутного потепління між Києвом та Будапештом: Верховна Рада ухвалила комплексні зміни до законодавства про навчання мовами національних меншин, що було ключовою вимогою сусідньої держави, а Угорщина натомість розблокувала відкриття двох переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС. До цього політики мали лише коротку розмову в липні перед самітом НАТО в Анкарі, тоді як ідея провести саміт у Береговому на Закарпатті не була реалізована через узгодження локацій. Офіс президента України наразі ще не оприлюднював графік двосторонніх зустрічей глави держави в бельгійській столиці.

     

  • Ні кроку назад: Зеленський відкинув вимоги про відставку та пояснив, чому тиск Трампа не змусить Україну капітулювати

    Ні кроку назад: Зеленський відкинув вимоги про відставку та пояснив, чому тиск Трампа не змусить Україну капітулювати

    Президент України Володимир Зеленський категорично відкинув можливість своєї відставки та наголосив, що проведення виборів у країні є абсолютно неможливим в умовах безперервних російських ракетних і дронових ударів. Про це глава держави заявив у розмові з журналістом Пірсом Морганом, коментуючи зовнішній політичний тиск і заклики міжнародних гравців до зміни керівництва в Києві. Президент підкреслив, що збереження керованості країною під час повномасштабної війни є його прямою конституційною відповідальністю, а будь-які територіальні поступки на користь Кремля виключені.

    «Тому що я ніколи не визнаю українську землю російською. Так, я реаліст і розумію, що люди важливіші за один чи два кілометри. Справа не в кілометрах», – заявив президент.

    Відповідаючи на пряме запитання щодо можливого складання повноважень, Зеленський підтвердив непохитність своєї позиції, зазначивши: «Ні, звичайно. Це моя відповідальність». Глава держави переконаний, що спроби посадити в президентське крісло поступливішу фігуру приречені на провал, адже будь-який новий лідер – чоловік чи жінка – усе одно безкомпромісно оборонятиме країну від загарбників. Зеленський нагадав американському керівництву, що опір агресії тривав і за його попередника, коли Росія вже окупувала Крим та окремі райони Донбасу, стримуючи ворога роками в межах антитерористичної операції аж до відкритого вторгнення.

    Водночас український лідер відверто висловився про охолодження відносин із Вашингтоном, зізнавшись, що почувається зрадженим через спроби тиску з боку Дональда Трампа, який прагне примусити Київ до поступок. Попри ризики зменшення зовнішньої підтримки, Зеленський наголосив на стійкості українського суспільства, висловивши повну впевненість у тому, що народ захистить свою державність і відстоїть незалежність за будь-якого розвитку подій, навіть якщо Сполучені Штати повністю припинять надання допомоги.

  • Поступки агресору за чужий рахунок: Європа заблокувала пропозицію США розморозити активи РФ заради відновлення переговорів

    Поступки агресору за чужий рахунок: Європа заблокувала пропозицію США розморозити активи РФ заради відновлення переговорів

    Адміністрація президента США Дональда Трампа запропонувала зняти санкційні обмеження з частини заморожених державних активів Російської Федерації, намагаючись у такий спосіб знайти важіль для відновлення заблокованих мирних переговорів щодо війни в Україні. Проте європейські союзники категорично відхилили цю ініціативу Білого дому, відмовившись іти на фінансові поступки Кремлю. Про це повідомило впливове міжнародне видання Financial Times із посиланням на власні обізнані джерела серед дипломатичних кіл.

    Згідно з отриманими даними, відповідну концепцію висунули спеціальний посланець американського лідера Стівен Віткофф та зять експрезидента Джаред Кушнер під час нещодавніх консультацій з українською делегацією та представниками країн Європи в Маямі. Американський план передбачав переведення частини заблокованих суверенних коштів Москви до спеціальної фінансової структури, контроль над якою мав повністю перейти до Вашингтона. Така пропозиція спричинила хвилю серйозного занепокоєння серед українських урядовців та європейських дипломатів, які вбачають у подібних намірах небезпечне послаблення міжнародного санкційного пресингу на агресора.

    Представники європейських столиць під час переговорів у Флориді зайняли непохитну позицію, виступивши як проти передачі контролю над активами Сполученим Штатам, так і проти повернення бодай частини коштів Москві. Після початку повномасштабного вторгнення уряди західних країн заблокували близько 260 мільярдів євро суверенних активів центробанку РФ, причому переважна більшість цих фінансів зосереджена саме на території держав Європейського Союзу. Наразі Брюссель не повертає активи, а спрямовує отримані з них відсоткові доходи на безпосередню підтримку Києва: зокрема, саме за рахунок цих прибутків забезпечено кредит країн «Групи семи» на суму 45 мільярдів євро, а лідери ЄС неодноразово підкреслювали, що передадуть самі кошти на відбудову України, якщо РФ відмовиться компенсувати воєнні збитки.

    Додатковим нездоланним бар’єром для реалізації ініціативи Віткоффа та Кушнера є жорсткі юридичні вимоги європейського законодавства. Будь-яке рішення щодо зміни статусу або розморожування російських суверенних фінансів вимагає одностайного схвалення всіма державами-членами Європейського Союзу. Непохитна позиція європейських лідерів, які розглядають російські ресурси як гарантію майбутніх репарацій, унеможливлює використання заморожених активів як розмінної монети в кулуарних переговорах Білого дому з Кремлем.

  • Розкол у відносинах між Вашингтоном і Києвом: лаштунки тиску Трампа на Зеленського через удари по Росії та зв’язок зі Starlink

    Розкол у відносинах між Вашингтоном і Києвом: лаштунки тиску Трампа на Зеленського через удари по Росії та зв’язок зі Starlink

    Відносини між Україною та Сполученими Штатами опинилися в стані глибокої кризи на тлі спроб адміністрації Дональда Трампа форсувати завершення війни за рахунок односторонніх поступок агресору. Останніми днями українські військові зіткнулися з раптовими технічними обмеженнями швидкості терміналів супутникового зв’язку Starlink на фронті. Урядовці в Києві припускають, що Білий дім міг змусити Ілона Маска штучно урізати доступ сил оборони до мережі. Ситуацію загострили скандальні ініціативи Трампа: публічні пропозиції укласти з Кремлем вигідну дизельну угоду щодо закупівлі російських енергоресурсів, заклики до відставки президента Володимира Зеленського та одностороннє оголошення псевдоперемир’я в енергетиці, яке Москва майже одразу порушила ракетними ударами.

    Дії глави Білого дому спричинили обурення серед європейських партнерів та спровокували серйозний розкол усередині Республіканської партії США напередодні проміжних виборів до Конгресу. Американські законодавці попереджають про неприпустимість блокування зв’язку для воюючої армії. Зокрема, конгресмен-республіканець Браян Фіцпатрік заявив, що законодавчий орган розпочне рішучі дії та заблокує бюджетне фінансування федеральних агентств, якщо факт умисного обмеження Starlink для України підтвердиться. Паралельно посилюються тривоги через загрозу припинення передачі розвідувальних даних та постачання озброєння, хоча представники адміністрації Трампа продовжують запевняти в прагненні до мирного врегулювання та публічно заперечують прямий шантаж.

    Витоки конфлікту сягають вересневої зустрічі Зеленського з Трампом у Нью-Йорку під час Генеральної Асамблеї ООН. Тоді американський президент у різкій формі вимагав припинити регулярні повітряні атаки дронів на нафтопереробні заводи на території Росії. Ці далекобійні удари є стратегічною складовою української оборони, яка позбавляє Кремль надходжень і вже вивела з ладу від 40 до 50 відсотків російських нафтопереробних потужностей. Хоча фахівці галузі пов’язують коливання вартості нафти з конфліктом довкола Ірану, Трамп висловив роздратування тим, що дії Києва нібито провокують зростання світових цін і б’ють по американських споживачах. Відтоді Вашингтон щонайменше шість разів вимагав зупинити атаки на російський нафтогазовий сектор, попри те, що сама РФ відмовилася від реального припинення вогню по українській енергетиці.

    Кульмінацією дипломатичного напруження стали переговори в Маямі 9 жовтня за участі зятя експрезидента Джареда Кушнера та спецпосланця Стіва Віткоффа. Американські перемовники шокували українську та європейську делегації тиском щодо формування вигідних для Кремля пропозицій та планами імпорту російського палива. Одразу після цього Трамп провів півторагодинну телефонну розмову з Володимиром Путіним і оголосив про дизельну домовленість. Це рішення викликало шквал обурення на Капітолійському пагорбі: конгресмени наголошують, що подібний крок не лише дарує Москві економічний порятунок без жодних зустрічних кроків, але й прямо порушує закон США від 2022 року про ембарго на імпорт російських енергоносіїв без консультацій із законодавчою владою.

  • Трамп оголосив перемир’я, Путін ударив по ТЕЦ: Кремль знайшов виправдання масованим атакам

    Трамп оголосив перемир’я, Путін ударив по ТЕЦ: Кремль знайшов виправдання масованим атакам

    У Кремлі спробували пояснити продовження російських ударів по українській енергетиці після заяви президента США Дональда Трампа про нібито досягнуте енергетичне перемир’я. Речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що домовленості не були конкретизовані, а тому Москву нібито не можна звинувачувати в їх порушенні.

    Повідомлення зʼявилися в російських ЗМІ.

    За словами Пєскова, умови оголошеного Трампом припинення ударів по енергетичних об’єктах залишилися невизначеними. Речник Кремля використав цю обставину для заперечення звинувачень у порушенні перемир’я.

    Заява пролунала після масованої російської атаки в ніч проти 14 жовтня, коли під ударом опинилися енергетичні об’єкти України, зокрема всі три основні теплоелектроцентралі Києва. Внаслідок обстрілів у столиці виникли масштабні проблеми з електропостачанням.

    Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на атаку, назвавши її демонстративною неповагою Москви до Сполучених Штатів. За його словами, Росія продовжує цілеспрямовано атакувати енергетичну інфраструктуру, попри публічні заяви американського президента.

    Варто зазначити, що 11 жовтня Трамп оголосив про нібито досягнуте енергетичне перемир’я між Україною та Росією. Однак Москва офіційно не підтвердила його погодження. Уже 13 жовтня Пєсков заявляв, що консультації з цього питання тривають.

    Додаткову невизначеність створили розбіжності щодо предмета домовленостей. За повідомленнями медіа, у Вашингтоні спочатку розглядали припинення взаємних ударів по нафтопереробних заводах, тоді як Україна наполягала на захисті електростанцій та електромереж.

    Таким чином, попри заяву Трампа, підтвердженої обома сторонами угоди з чітко визначеними умовами припинення атак досі не оприлюднено.

    Водночас російські війська продовжують завдавати ударів по українській енергосистемі, залишаючи сотні тисяч людей без електропостачання.

  • Нафтовий глухий кут: Іран відкинув відповідь США та відмовився розблокувати Ормузьку протоку

    Нафтовий глухий кут: Іран відкинув відповідь США та відмовився розблокувати Ормузьку протоку

    Офіційний Тегеран назвав абсолютно недостатньою та нечіткою відповідь Сполучених Штатів Америки на вимогу відновити вільне судноплавство через стратегічно важливу Ормузьку протоку. Секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Мохсен Резаї заявив, що Вашингтон погодився лише з окремими пунктами запропонованого плану, тоді як ключові позиції залишив без належної ясності. Американську позицію було передано через катарських дипломатичних посередників після того, як іранська делегація представила власний мирний план на Генеральній Асамблеї ООН.

    Ініціатива Тегерана передбачала повне відновлення стандартного руху торговельних суден і танкерів протягом семи днів, проте виключно за умови безумовного виконання семи іранських вимог. Американська сторона прийняла лише частину умов, що завело консультації у черговий глухий кут. Наразі іранські посадовці заявили про припинення підготовки будь-яких зустрічних відповідей і зажадали від Білого дому вичерпних роз’яснень щодо неврегульованих пунктів.

    «Ми висунули американцям сім умов і чітко заявили, що Ормузька протока для них не відкриється і жодних переговорів не буде, поки ці умови не будуть виконані», – підкреслив секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Мохсен Резаї.

    Позиція американської влади залишається вкрай суперечливою на тлі нещодавніх заяв президента США Дональда Трампа про повне відхилення іранських пропозицій щодо відновлення зірваного перемир’я у Перській затоці. Тегеран наполягає на збереженні повної блокади протоки до остаточного врегулювання всіх суперечок.

    «У своїй відповіді вони прийняли частину наших умов, тоді як решта залишаються незрозумілими», – заявив Мохсен Резаї.

    Ормузька протока залишається ключовою артерією світової економіки: до початку бойових дій наприкінці лютого, коли США та Ізраїль завдали масштабних ударів по іранській території, через цей вузький морський коридор транспортувалася п’ята частина світових обсягів нафти та скрапленого природного газу. Нинішня криза створює колосальні ризики глобального дефіциту енергоресурсів і різкого стрибка цін на енергоносії.

    Тим часом загроза відновлення повномасштабних бойових дій досягла пікових показників. Пентагон уже надав вказівку Центральному командуванню Збройних сил США фіналізувати підготовку до можливої нової військової кампанії проти Ірану, яка передбачає знищення ядерних об’єктів, нафтопереробних потужностей та ключової інфраструктури. Попри те, що американський президент ще не оголосив остаточного рішення щодо старту операції, іранська сторона накопичує значні запаси балістичних і протикорабельних ракет, які Тегерану продовжує активно постачати Російська Федерація, що робить перспективу нової ескалації неминучою без компромісу в Ормузькій протоці.

  • Ультиматум Вашингтона: США погрожують заблокувати постачання зброї Україні через удари по російських НПЗ

    Ультиматум Вашингтона: США погрожують заблокувати постачання зброї Україні через удари по російських НПЗ

    Адміністрація президента США Дональда Трампа висунула категоричну вимогу та погрожує повністю заблокувати ключові міжнародні механізми закупівлі американського озброєння для Збройних сил України, намагаючись змусити Київ припинити регулярні удари по російських нафтопереробних заводах. Про це стало відомо від європейських високопосадовців, обізнаних із перебігом термінових телефонних переговорів, які представники Білого дому та Пентагону провели 10 та 11 жовтня з керівництвом союзних європейських держав і представниками військово-політичного керівництва України. Головною метою цього безпрецедентного дипломатичного тиску є негайне та примусове згортання української повітряної кампанії проти критичної енергетичної інфраструктури держави-агресора.

    Під час серії екстрених телефонних переговорів американські чиновники висунули ультимативні умови, шантажуючи українську сторону зупинкою критично важливої оборонної підтримки. Зокрема, Вашингтон погрожує розірвати чинні домовленості щодо обміну розвідувальними даними у реальному часі, які мають вирішальне значення для планування бойових операцій та ефективного відбиття ворожих повітряних ударів. Крім того, під прямою загрозою заморожування опинився ключовий механізм PURL. Ця спеціальна програма дозволяє європейським партнерам за власні кошти закуповувати сучасне американське озброєння та оперативно постачати його для потреб українського фронту, не залучаючи пряме фінансування з державного бюджету США.

    Дипломатичний наступ виявився тотальним і охопив як українську столицю, так і ключові столиці союзників у Європі, які забезпечують значну частину військової допомоги. Серед представників України, з якими зв’язувалися американські чиновники для висунення жорстких вимог, був військовий радник президента України Павло Паліса. Співрозмовники з Вашингтона наполегливо вимагали змінити пріоритети бойових дій та відмовитися від нанесення далекобійних ударів по нафтовій промисловості ворога.

    «Вони телефонують до Києва… Вони телефонують усім у Європі», – зазначив один із європейських посадовців, який безпосередньо приймав дзвінок від представника оборонного відомства США.

    Систематичні та точні удари по нафтопереробних заводах на території Російської Федерації є ключовим елементом стратегії зі стримування воєнного потенціалу противника. Методичне виведення з ладу переробних установок критично скорочує можливості ворожої армії забезпечувати паливом передові підрозділи, а також позбавляє російський бюджет колосальних прибутків від продажу нафтопродуктів. Спроби обмежити суверенне право України на самооборону та шантаж блокуванням оборонних закупівель підривають єдність усередині трансатлантичної коаліції. Заморожування програми PURL може суттєво уповільнити постачання необхідної зброї на фронт, тоді як зупинка ударів по російській нафтовій інфраструктурі дозволить агресору безперешкодно акумулювати фінансові та матеріальні ресурси для продовження війни.

  • Віткофф і Кушнер відклали візит до Москви через розбіжності з Києвом

    Віткофф і Кушнер відклали візит до Москви через розбіжності з Києвом

    Спеціальні представники президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер відклали заплановану поїздку до Москви на тлі кризи у відносинах між Вашингтоном і Києвом, спровокованої нещодавніми заявами Дональда Трампа. За інформацією видання Axios із посиланням на обізнані джерела, емісари Білого дому не вирушать до російської столиці щонайменше доти, доки не з’ясується, чи готові Україна та європейські союзники підтримати оновлений проєкт мирної пропозиції для очільника Кремля Володимира Путіна.

    Призупинення місії безпосередньо пов’язане з провалом ініціативи щодо «енергетичного перемир’я», про набрання чинності якого Трамп раптово оголосив надвечір 11 жовтня. Президент України Володимир Зеленський зазначив, що ця публічна заява стала для Києва несподіванкою, і хоча Україна принципово готова підтримати взаємне припинення ударів за умови дзеркальних дій противника, Кремль офіційно не підтвердив жодних зобов’язань і майже одразу завдав ракетного удару по ТЕЦ у Харкові. Ситуацію загострили деталі американського бачення: у Білому домі пояснили, що першим кроком мало стати припинення атак виключно на нафтопереробні заводи (НПЗ), і лише згодом — на генерацію та електромережі. Українська сторона назвала такий підхід абсолютно одностороннім, зважаючи на те, що власна нафтопереробка України вже зруйнована війною, тоді як російські НПЗ безпосередньо фінансують та забезпечують воєнну машину агресора.

    Паралельно у медіа з’явилися повідомлення про посилення кулуарного тиску на Київ з боку команди Трампа. Попри спростування посадовців Білого дому інформації про прямі погрози припинити обмін розвідданими у разі продовження ударів по російських НПЗ, американська сторона не приховує роздратування через потенційний вплив цих атак на глобальні ціни на нафту. Крім того, за даними Financial Times, Вашингтон уже попередив європейські столиці про ймовірність блокування продажу озброєнь Україні в межах програми Prioritized Ukraine Requirements List (PURL), яка регулює закупівлю американської зброї європейськими партнерами для потреб ЗСУ.