Khreshchatyknews.com

Позначка: переговори

  • У Кремлі побачили «дуалізм» у позиції Трампа: Пєсков заговорив про зброю для України

    У Кремлі побачили «дуалізм» у позиції Трампа: Пєсков заговорив про зброю для України

    У Кремлі заявили, що бачать певну суперечність у політиці адміністрації президента США Дональда Трампа щодо російсько-української війни. Москва одночасно визнає прагнення Вашингтона відновити переговорний процес, але висловлює невдоволення тим, що Сполучені Штати продовжують постачати озброєння союзникам по НАТО, яке згодом може передаватися Україні.

    Про це заявив речник російського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков, коментуючи нинішній стан контактів між Москвою та американською переговорною командою.

    За його словами, Росія нібито продовжує підтримувати канали зв’язку з представниками адміністрації США, які займаються питанням можливого завершення війни. Пєсков запевнив, що контакти не припинилися, хоча найближчі перспективи досягнення домовленостей залишаються невизначеними.

    Водночас представник Кремля повторив традиційну російську тезу про те, що Путін начебто вже виклав усі пропозиції Москви щодо завершення бойових дій. Пєсков заявив, що українське керівництво «добре знає, що потрібно робити», однак не уточнив, про які саме рішення йдеться.

    Фактично Москва знову перекладає відповідальність за продовження війни на Україну, хоча саме Росія розпочала повномасштабне вторгнення у лютому 2022 року та продовжує окупацію частини української території.

    Що Пєсков назвав «дуалізмом» Трампа

    Речник Кремля заявив, що Москва бачить «дуалізм» у підході Дональда Трампа. З одного боку, американська адміністрація намагається відновити дипломатичні контакти та знайти шлях до завершення війни. З іншого — США продовжують оборонну співпрацю з країнами НАТО, які передають Україні зброю.

    «З одного боку, вони постачають зброю Україні, хоча президент Трамп говорить, що ми не знаємо, кому постачаємо, ми постачаємо НАТО, а все інше — не наша справа», — переказав позицію американського президента Пєсков.

    Подібні претензії Кремль висловлює не вперше. У червні Пєсков заявляв, що Сполученим Штатам нібито важко виступати посередником, одночасно підтримуючи одну зі сторін війни. Водночас він визнавав, що Москва розраховує на продовження діалогу з американською переговорною групою.

    Нинішню американську політику Кремль намагається представити як непослідовну. Однак Вашингтон розділяє дипломатичні спроби завершити війну та право України захищатися від російської агресії. Постачання озброєння Києву залишається одним зі способів посилення українських позицій перед можливими переговорами.

    Reuters раніше повідомляв, що Москва називає позицію США «неоднозначною», оскільки адміністрація Трампа одночасно шукає дипломатичне рішення і підтримує оборонні поставки Україні через союзників. При цьому російська сторона заявила, що готова чекати на нові пропозиції американського президента, не припиняючи воєнних дій.

    Кремль продовжує контакти з американцями

    Пєсков підтвердив, що Росія зберігає зв’язок із представниками американської адміністрації. Серед ключових переговорників США, які раніше брали участь у контактах із Москвою та Києвом, називають спецпосланця Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера.

    У Кремлі раніше заявляли, що сподіваються відновити активні контакти з ними, щойно їхній графік дозволить повернутися до українського питання. Москва позитивно характеризувала стиль роботи американських переговорників і висловлювала зацікавленість у продовженні консультацій.

    За останні місяці дипломатична активність навколо війни сповільнилася. Частково це пов’язували з тим, що увага адміністрації США була зосереджена на інших міжнародних кризах. Попри це, Вашингтон і Москва не закрили канали для обговорення можливого врегулювання.

    23 липня державний секретар США Марко Рубіо провів зустріч із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у Манілі. Після переговорів американська сторона підтвердила готовність сприяти припиненню війни, але визнала, що швидкого рішення очікувати не варто.

    Рубіо наголосив, що для досягнення компромісу знадобляться нові ідеї, оскільки попередні пропозиції не дозволили зблизити позиції сторін. Водночас у російському МЗС вимагали припинити постачання західної зброї Україні та повторювали заяви про готовність до дипломатії на російських умовах.

    Москва чекає нових пропозицій Трампа

    Кремль заявляє, що готовий розглянути нові ініціативи Дональда Трампа щодо припинення війни. Однак російські посадовці одночасно наголошують, що армія РФ продовжуватиме бойові дії, доки Москва не досягне поставлених цілей.

    За повідомленням Reuters, Пєсков висловив упевненість у щирості мирних зусиль Трампа та його представників. Водночас він стверджував, що попередні американські пропозиції нібито були прийнятними для Росії, але були відкинуті Україною під впливом європейських партнерів. Незалежного підтвердження цієї версії немає.

    Росія намагається переконати міжнародну аудиторію, що саме Київ блокує дипломатичний процес. При цьому Кремль не погоджується на безумовне припинення вогню та продовжує висувати вимоги, які Україна розглядає як неприйнятні.

    Серед озвучених Москвою умов раніше були відмова України від вступу до НАТО, обмеження чисельності та можливостей української армії, а також фактичне визнання російського контролю над окупованими територіями. Київ наголошує, що переговори не можуть передбачати юридичного схвалення окупації або позбавлення України права на самооборону.

    16 липня в Кремлі заявляли, що найближчим часом не бачать перспектив для відновлення прямих переговорів з Україною. Водночас Москва продовжувала публічно говорити про свою нібито відкритість до дипломатичного діалогу.

    США та Україна обговорюють нову ініціативу

    Нова заява Пєскова пролунала на тлі повідомлень про можливу пропозицію щодо припинення повітряних ударів. За даними Reuters, українські та американські посадовці обговорювали ідею так званого повітряного перемир’я, яку потенційно можуть представити Росії.

    Ініціатива могла б передбачати припинення або суттєве обмеження далекобійних ударів ракетами та дронами. Проте конкретного погодженого документа наразі немає, а Кремль заявив, що ще надто рано коментувати повідомлення про такі переговори.

    Пєсков зазначив, що реакція Москви залежатиме від змісту можливих пропозицій і того, чи відповідатимуть вони російським інтересам. Така позиція не означає згоди Кремля на припинення повітряних атак.

    Попередні українські пропозиції щодо повного й безумовного припинення вогню Москва відкидала або супроводжувала додатковими вимогами. Російська армія водночас продовжує масовані удари по українських містах, використовуючи балістичні ракети, крилаті ракети, ударні безпілотники та керовані авіабомби.

    Зеленський готується до зустрічі з Трампом

    Президент України Володимир Зеленський найближчими днями має зустрітися з Дональдом Трампом у Вашингтоні. За інформацією Білого дому, зустріч запланована на вівторок, 28 липня.

    Очікується, що серед головних тем будуть посилення української протиповітряної оборони, постачання ракет-перехоплювачів, ситуація на фронті та нові дипломатичні ініціативи.

    Перед цим Зеленський провів телефонну розмову зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Сторони обговорили активізацію мирних зусиль, а також оборонні потреби України. Президент України наголосив на готовності Києва до справедливого та гідного миру.

    Одним із ключових питань для України залишається отримання додаткових систем Patriot та ракет до них. Київ наполягає, що переговори з Росією можуть бути результативними лише за умови достатньо сильних військових позицій України та реального тиску на Москву.

    Чого насправді домагається Кремль

    Заява про «дуалізм» у політиці Трампа дозволяє Росії одночасно демонструвати готовність говорити зі США та критикувати Вашингтон за підтримку України. Москва намагається відокремити переговорний процес від військової допомоги Києву, домагаючись скорочення постачань ще до досягнення будь-яких домовленостей.

    Для України такий сценарій є небезпечним. Припинення або зменшення американської підтримки без реальних кроків Росії могло б послабити українську оборону та дати окупаційним військам додаткові можливості на фронті.

    Кремль, говорячи про мир, не оголосив про готовність припинити удари, вивести війська або відмовитися від територіальних вимог. Навпаки, російські посадовці продовжують заявляти, що бойові дії триватимуть до виконання поставлених Путіним завдань.

    Тому заява Пєскова свідчить не стільки про зміну позиції Москви, скільки про спробу вплинути на американську політику. Кремль прагне переконати адміністрацію Трампа, що подальші постачання зброї Україні нібито суперечать миротворчій ролі США.

    Водночас Росія зберігає переговорні канали, очікуючи нових пропозицій Білого дому. Чи призведуть ці контакти до реального припинення війни, залежатиме передусім від готовності Москви відмовитися від ультиматумів і погодитися на припинення вогню, чого наразі Кремль не продемонстрував.

  • «Найсильніші за весь час війни»: президент Фінляндії оцінив нинішні позиції України

    «Найсильніші за весь час війни»: президент Фінляндії оцінив нинішні позиції України

    Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що Україна нині перебуває у найсильнішій позиції з початку повномасштабної війни з Росією. Таку оцінку він озвучив після телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським, під час якої сторони обговорили ситуацію на фронті, подальші дипломатичні кроки та міжнародну підтримку Києва.

    Про це глава фінської держави повідомив у соціальній мережі X.

    «Ми обговорили загарбницьку війну Росії проти України та подальші кроки. Позиції України зараз найміцніші з початку війни. Постійна підтримка з боку партнерів має вирішальне значення для збереження цієї динаміки», – написав Стубб після розмови із Зеленським.

    Президент Фінляндії не уточнив, які саме чинники стали підставою для такої оцінки. Водночас останніми місяцями українське керівництво неодноразово наголошувало, що Сили оборони змогли стабілізувати ситуацію на більшості ділянок фронту, а також значно наростили можливості для ураження російської військової та енергетичної інфраструктури далеко за лінією бойових дій.

    Заява Стубба пролунала на тлі активізації дипломатичних контактів України із західними партнерами. Київ продовжує консультації зі Сполученими Штатами та європейськими союзниками щодо подальшої військової допомоги, розвитку системи протиповітряної оборони та можливих форматів мирного врегулювання. За інформацією Reuters, найближчими днями президент Володимир Зеленський планує провести переговори з президентом США Дональдом Трампом, під час яких, серед іншого, можуть обговорюватися нові дипломатичні ініціативи щодо припинення війни.

    Фінляндія залишається одним із найпослідовніших союзників України після початку повномасштабного вторгнення Росії. Гельсінкі регулярно надає Києву військову, фінансову та гуманітарну допомогу, підтримує санкційну політику Європейського Союзу проти Росії та виступає за подальше посилення оборонних спроможностей України.

    Сам Александр Стубб неодноразово заявляв, що довгострокова безпека Європи безпосередньо залежить від результату російсько-української війни. Раніше цього року він наголошував, що Україна значно покращила свої позиції як у військовому, так і в політичному та економічному вимірах порівняно з попередніми етапами війни, а підтримка союзників має залишатися незмінною.

    Заява президента Фінляндії пролунала також на тлі продовження переговорного процесу між Україною та Росією. 23 липня у Стамбулі відбувся третій раунд прямих переговорів між українською та російською делегаціями за посередництва Туреччини. Переговори тривали менш як дві години й не призвели до домовленостей щодо припинення вогню.

    За підсумками зустрічі сторони підтвердили готовність продовжити обмін військовополоненими та повернення тіл загиблих. Водночас принципові розбіжності щодо завершення війни залишилися незмінними. Україна наполягає на повному та безумовному припиненні бойових дій як передумові для політичних переговорів, тоді як Росія продовжує висувати свої попередні вимоги.

    Під час переговорів українська сторона також запропонувала провести до кінця серпня зустріч президентів Володимира Зеленського та Володимира Путіна за участю президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана і президента США Дональда Трампа. Москва заявила, що така зустріч можлива лише після досягнення конкретних домовленостей між переговорними делегаціями.

    Попри дипломатичні контакти, бойові дії тривають. Російська армія продовжує масовані удари по українських містах із використанням ракет, безпілотників та керованих авіабомб, тоді як Україна активно атакує російські військові об’єкти, логістичні центри та підприємства паливно-енергетичного комплексу.

    Оцінка Александра Стубба про «найміцніші позиції України» не означає завершення війни чи швидкого досягнення миру. Швидше йдеться про стратегічну оцінку нинішнього становища України, яка, попри тривалі бойові дії, зберігає підтримку західних партнерів, посилює власний оборонно-промисловий комплекс, нарощує виробництво безпілотників і продовжує отримувати сучасне озброєння.

    Фінський президент підкреслив, що саме безперервна допомога союзників залишатиметься ключовим фактором для збереження цієї переваги. За його словами, лише довгострокова підтримка дозволить Україні утримати досягнуті позиції та продовжити тиск на Росію як на полі бою, так і в дипломатичній площині.

  • Зеленський назвав зустріч із Трампом у Ватикані моментом, який змінив їхні стосунки

    Зеленський назвав зустріч із Трампом у Ватикані моментом, який змінив їхні стосунки

    Український президент Володимир Зеленський заявив, що коротка особиста зустріч із президентом США Дональдом Трампом у Ватикані навесні 2025 року стала переломним моментом у їхніх взаєминах. За словами глави держави, саме після 15–20-хвилинної розмови тет-а-тет вдалося кардинально змінити характер діалогу між двома лідерами.

    Про це Зеленський розповів в інтерв’ю американській ультраправій блогерці та прихильниці Дональда Трампа Лорі Лумер. Під час розмови журналістка нагадала президентові України про резонансну суперечку в Овальному кабінеті Білого дому, яка сталася в лютому 2025 року. Тоді між Зеленським, Дональдом Трампом та віцепрезидентом США Джей Ді Венсом виникла гостра дискусія щодо шляхів завершення війни. Венс закликав українську сторону дати шанс дипломатичному врегулюванню, однак Зеленський відповів, що попередній досвід переговорів із Росією довів їхню неефективність.

    У відповідь на запитання про те, коли вдалося відновити взаєморозуміння з американським президентом після того інциденту, Зеленський зазначив, що вирішальним стала саме зустріч у Ватикані під час церемоній, пов’язаних із похованням Папи Римського. Президент наголосив, що ця розмова тривала лише близько 15–20 хвилин, однак її значення було набагато більшим.

    «У нас був перший переломний момент у Римі, у Ватикані. Це була недовга зустріч, але я завжди казав, що, на мою думку, це був історичний момент, тому що за 15–20 хвилин ми змінили наші взаємини», — заявив Зеленський.

    Глава держави підкреслив, що бесіда проходила без сторонніх осіб, лише віч-на-віч. Саме такий формат, за його словами, дозволив відверто обговорити ключові питання та закласти основу для нової якості співпраці між Києвом і Вашингтоном. Президент висловив задоволення тим, що вдалося налагодити конструктивний діалог, адже від взаєморозуміння між Україною та США, за його словами, залежить безпека і життя великої кількості людей.

    «Я дуже щасливий, тому що від таких відносин і такого діалогу залежить життя дуже багатьох людей», — наголосив Зеленський.

    Останніми днями український президент також повідомив про намір найближчим часом здійснити візит до Сполучених Штатів. Крім того, він провів переговори зі спецпредставниками президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Паралельно американська сторона заявляє про готовність запропонувати нові підходи до переговорного процесу щодо припинення війни між Росією та Україною.

  • ЄС вдарив санкціями по головному переговірнику Путіна

    ЄС вдарив санкціями по головному переговірнику Путіна

    Європейський Союз у межах 21-го пакета санкцій проти Росії запровадив персональні обмеження щодо помічника російського диктатора Володимира Путіна Володимира Мединського. Саме він неодноразово очолював російську делегацію на переговорах з Україною та вважається однією з ключових фігур кремлівської пропаганди. Про це повідомила пресслужба Європейського Союзу.

    У ЄС зазначили, що Мединський є російським істориком, давнім соратником Путіна та одним із головних ідеологів кремлівської політики. У 2025 році він очолював російську делегацію на переговорах між Україною та Росією в Туреччині, а також неодноразово представляв Москву на міжнародних переговорах щодо війни.

    У поясненні до санкцій Євросоюз наголосив, що Мединський відіграє центральну роль у поширенні російської державної пропаганди. Він є автором підручників, у яких Україна подається як частина так званого «російського світу», відкрито підтримував повномасштабне вторгнення Росії, яке Кремль називає «спеціальною військовою операцією», а також публічно заперечував факти незаконної депортації українських дітей до Росії.

    У Брюсселі підкреслили, що діяльність Мединського сприяє реалізації політики, яка підриває територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України, а також створює загрозу її безпеці. Крім того, ЄС вважає, що він бере участь у скоординованих інформаційних кампаніях та маніпуляціях, які перешкоджають роботі міжнародних організацій, що займаються документуванням воєнних злочинів і захистом прав людини.

    До нового санкційного списку також потрапили президент Федерації спортивної боротьби Росії Михайло Маміашвілі та президент Олімпійського комітету РФ Станіслав Поздняков. Європейський Союз вважає, що ці особи підтримують політику Кремля та сприяють її реалізації у своїх сферах діяльності.

    Володимир Мединський уже неодноразово представляв Росію на переговорах із Україною. Зокрема, цього року він входив до складу російської делегації під час переговорного процесу, де привернув увагу численними історичними екскурсами, намагаючись обґрунтувати позицію Кремля через трактування історичних подій. Його заяви неодноразово викликали критику як з боку української сторони, так і міжнародної спільноти.

    Цікаво, що Мединський народився на території сучасної України — на Черкащині. Після переїзду до Росії він побудував політичну кар’єру, став депутатом Державної думи від партії «Єдина Росія», а згодом — помічником президента РФ та одним із головних ідеологів російської державної пропаганди.

    Нагадаємо, 23 липня Європейський Союз остаточно схвалив 21-й пакет санкцій проти Росії. Нові обмеження стосуються як окремих фізичних осіб, так і компаній, причетних до підтримки російської агресії проти України, фінансування війни та поширення кремлівської пропаганди.

  • Росія знову висунула США вимогу щодо України

    Росія знову висунула США вимогу щодо України

    23 липня в столиці Філіппін Манілі відбулася чергова зустріч державного секретаря США Марко Рубіо та міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Однією з ключових тем переговорів стала російсько-українська війна, а також питання двосторонніх відносин між Вашингтоном і Москвою та актуальна міжнародна ситуація. Про результати переговорів повідомило Міністерство закордонних справ Росії.

    За інформацією російського зовнішньополітичного відомства, сторони обговорили широке коло міжнародних та двосторонніх питань. Сергій Лавров заявив, що поінформував американського держсекретаря про те, що Москва називає «реальним станом справ» у війні проти України. Водночас жодних деталей щодо змісту цієї частини переговорів російська сторона не оприлюднила.

    Під час зустрічі глава МЗС РФ також повторив одну з головних вимог Кремля щодо війни в Україні. За словами Лаврова, Росія наполягає на припиненні постачання західного озброєння українській армії, заявивши, що подальша військова допомога Києву є для Москви неприйнятною. Подібну позицію російська влада озвучує не вперше, однак країни Заходу раніше неодноразово наголошували, що підтримуватимуть Україну стільки, скільки буде потрібно для її захисту.

    У заяві МЗС РФ також зазначено, що Лавров підтвердив готовність Росії до політико-дипломатичного врегулювання війни та заявив про прихильність пропозиціям, які, за твердженням російської сторони, були озвучені під час зустрічі президента США Дональда Трампа з російським лідером Володимиром Путіним в Анкориджі. При цьому жодних конкретних деталей щодо цих ініціатив російське відомство не навело.

    Окрім українського питання, дипломати приділили увагу стану двосторонніх відносин між Росією та США. Зокрема, обговорювалися питання функціонування дипломатичних представництв двох держав, які протягом останніх років суттєво ускладнилися через взаємні висилки дипломатів, скорочення персоналу посольств та погіршення політичних відносин.

    За підсумками переговорів сторони також домовилися продовжити контакти між зовнішньополітичними відомствами. Йдеться насамперед про взаємодію в рамках міжнародних організацій та підтримання дипломатичного діалогу з окремих питань глобального порядку денного.

    Зустріч у Манілі відбулася на тлі триваючої війни Росії проти України та активних міжнародних дипломатичних консультацій щодо шляхів її завершення. Водночас офіційний Вашингтон продовжує заявляти про підтримку України та необхідність досягнення справедливого і стійкого миру, який відповідатиме міжнародному праву та суверенітету української держави.

    Попри регулярні дипломатичні контакти між представниками США та Росії, принципові розбіжності щодо війни в Україні залишаються незмінними. Москва продовжує вимагати припинення військової підтримки Києва, тоді як Сполучені Штати та їхні союзники наголошують, що саме військова допомога дозволяє Україні захищати свою територію та цивільне населення від російської агресії.

  • «Він здатний на жорсткі кроки»: Борис Джонсон покладає на Трампа надії щодо України

    «Він здатний на жорсткі кроки»: Борис Джонсон покладає на Трампа надії щодо України

    Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон висловив переконання, що президент США Дональд Трамп може стати політиком, здатним реально натиснути на російського лідера Володимира Путіна та змусити Кремль змінити свою поведінку щодо України.

    Виступаючи в ефірі британського телеканалу Sky News, Джонсон визнав, що заяви та підходи Трампа до російсько-української війни не завжди збігаються з його власною позицією. Водночас колишній глава британського уряду припустив, що саме американський президент може виявитися людиною, яка зрештою застосує достатньо жорсткий тиск на Путіна.

    «Я думаю, що, як не парадоксально, саме Трамп міг би бути тією людиною, яка по-справжньому поставить Путіна на місце й вирішить цю справу», — заявив Джонсон.

    За його словами, Трамп неодноразово демонстрував готовність до різких і нестандартних зовнішньополітичних рішень. Джонсон вважає, що саме ця риса американського президента теоретично може стати вирішальною у протистоянні з Кремлем.

    Повідомлення про інтерв’ю з’явилося 19–21 липня 2026 року. У доступних переказах розмови зазначається, що Джонсон говорив про здатність Трампа чинити тиск на російського президента та вдаватися до силових або жорстких політичних кроків.

    Джонсон визнав суперечливість позиції Трампа

    Колишній британський прем’єр водночас не приховував, що політика Вашингтона щодо України викликає в нього певні запитання.

    Джонсон звернув увагу, що від представників американської адміністрації нечасто можна почути чітке формулювання про стратегічну мету США — збереження вільної, незалежної та суверенної України, яка в майбутньому могла б приєднатися до НАТО.

    Сам Борис Джонсон упродовж багатьох років послідовно виступає за військову й політичну підтримку Києва, відновлення територіальної цілісності України та її євроатлантичну інтеграцію. Ще у 2024 році він пропонував власне бачення мирного плану, яке передбачало продовження допомоги Україні та перспективу її прискореного вступу до НАТО і Європейського Союзу.

    Тому оптимізм Джонсона щодо Трампа не означає повної підтримки кожної заяви чи рішення американського президента. Йдеться радше про сподівання, що здатність Трампа до непередбачуваних і жорстких дій може бути використана не для поступок Росії, а для посилення тиску на Москву.

    «Він дуже добре вміє слухати»

    Під час інтерв’ю ведучий запитав Джонсона, як Дональд Трамп реагує, коли йому пояснюють необхідність захищати Україну та не допустити перемоги Росії.

    Колишній прем’єр Великої Британії відповів, що американський президент уміє уважно вислуховувати аргументи співрозмовників.

    «Він дуже добре вміє слухати. Він дуже добре вміє слухати», — сказав Джонсон.

    За його словами, він уже особисто намагався переконати Трампа в необхідності жорсткішої позиції щодо Кремля. Раніше Джонсон публічно заявляв, що лише сильна відповідь США здатна змінити розрахунки Путіна і дати Україні та її союзникам шанс на успіх. У липні він знову закликав Трампа проявити силу у протистоянні з російським президентом.

    Джонсон також неодноразово наголошував, що поступки Путіну не приведуть до стійкого миру. На його думку, російський лідер сприймає слабкість Заходу як можливість продовжувати агресію, а тому будь-які переговори мають підкріплюватися військовою силою, санкціями та гарантіями безпеки для України.

    У Трампа говорять про можливу угоду

    Заява Джонсона пролунала на тлі нових висловлювань Дональда Трампа щодо можливості завершення війни.

    Американський президент стверджував, що продовжує закликати Путіна припинити бойові дії та вважає, що угода теоретично може бути досягнута найближчим часом. Водночас Трамп неодноразово наголошував на власних добрих відносинах як із російським, так і з українським керівництвом.

    Такі заяви викликають неоднозначну реакцію, оскільки конкретні параметри можливої домовленості не оприлюднені. Україна наполягає, що припинення війни не може відбутися шляхом легалізації російської окупації, обмеження її суверенітету або позбавлення права самостійно визначати зовнішньополітичний курс.

    Джонсон фактично закликає Трампа використати свій вплив не для тиску на Київ, а для примушення Москви відмовитися від агресивних планів.

    Санкції можуть стати головним важелем

    Одним із можливих інструментів тиску на Росію залишаються нові американські санкції.

    Трамп припускав, що може підтримати законопроєкт, який передбачає посилення обмежень проти РФ та її торговельних партнерів. Ініціатива, пов’язана із сенатором Ліндсі Гремом, має створити додаткові економічні ризики для країн і компаній, які допомагають Росії отримувати доходи від експорту енергоресурсів.

    Остаточне рішення щодо документа та конкретних санкційних механізмів ще залежить від політичних процедур у США. Водночас сама готовність Вашингтона обговорювати жорсткіші заходи може використовуватися як елемент тиску на Кремль.

    Для України важливо, щоб такі обмеження не залишалися лише погрозою, а реально скорочували можливості Росії фінансувати війну, виробляти озброєння та обходити вже запроваджені санкції.

    Джонсон залишається одним із найактивніших прихильників України

    Борис Джонсон очолював уряд Великої Британії з 2019 до 2022 року. Після початку повномасштабного російського вторгнення він став одним із перших західних лідерів, які відвідали Київ і публічно підтримали надання Україні зброї.

    За час його прем’єрства Велика Британія приєдналася до санкцій проти російських банків, компаній та олігархів, а також почала постачати Україні військову допомогу. Джонсон називав вторгнення варварською війною і застерігав від домовленостей, які могли б лише заморозити конфлікт та дозволити Росії підготуватися до нової атаки.

    Після відставки він продовжив регулярно відвідувати Україну, зустрічатися з представниками української влади та закликати західні країни збільшувати обсяги військової підтримки.

    Його нинішня заява свідчить, що колишній британський прем’єр усе ще розраховує на вирішальну роль Сполучених Штатів. Проте, за логікою Джонсона, ця роль має полягати не в нав’язуванні Україні компромісу, а у створенні таких військових, політичних та економічних умов, за яких Путін буде змушений відмовитися від продовження війни.

    Слова Джонсона є водночас компліментом і політичним закликом до Трампа. Колишній британський прем’єр визнає впливовість американського президента, але фактично ставить перед ним конкретне завдання — довести свою рішучість не заявами про швидкий мир, а реальним тиском на Кремль.

  • Іран заявив про зрив домовленостей зі США

    Іран заявив про зрив домовленостей зі США

    Іран офіційно заявив про призупинення виконання своїх зобов’язань за домовленостями зі Сполученими Штатами, які раніше мали забезпечити припинення бойових дій та створити умови для подальших переговорів між сторонами. У Тегерані звинуватили Вашингтон у порушенні досягнутих домовленостей та наголосили, що відтепер більше не вважають себе зобов’язаними виконувати умови угоди.

    Про це повідомляє CNN із посиланням на заяву заступника міністра закордонних справ Ірану Хазема Гарібабаді.

    За словами іранського дипломата, Тегеран дійшов такого рішення після того, як, на його думку, саме Сполучені Штати першими порушили умови меморандуму про взаєморозуміння, укладеного сторонами у червні. Документ мав покласти край багатотижневому військовому протистоянню та відкрити шлях до детальних переговорів щодо найгостріших питань між двома країнами.

    Втім, уже незабаром після підписання домовленостей ситуація різко загострилася через новий обмін ударами між Іраном і США, що фактично поставило під сумнів подальшу дію угоди.

    «Ми вели переговори. На жаль, саме американці вдалися до цих агресивних дій, порушивши власні зобов’язання. У результаті ми призупинили виконання всіх наших зобов’язань і фактично більше не здійснюємо їх», — заявив Гарібабаді в ефірі іранського державного телебачення.

    У CNN зазначають, що ця заява стала ще одним свідченням того, що дипломатичні контакти між Вашингтоном і Тегераном, які велися за посередництва Катару та Пакистану, фактично зайшли у глухий кут. Попри попередні спроби відновити переговорний процес, сторони дедалі частіше обмінюються взаємними звинуваченнями та демонструють готовність до подальшого протистояння.

    Заступник глави МЗС Ірану також наголосив, що нині головним завданням для керівництва країни є захист держави.

    «Наразі перед нами стоїть завдання захистити нашу країну. Ми робитимемо це твердо і рішуче, і я думаю, що американці вкотре отримали свою відповідь — їхні агресивні дії ні до чого не приведуть», — заявив він.

    Раніше цього тижня аналогічну позицію озвучив і речник Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї. Він заявив, що Тегеран не має наміру повертатися до переговорів і надалі реагуватиме на дії США «рішуче».

    «Наразі ми не маємо планів на переговори, і ми, як і раніше, зосереджені на захисті своєї країни», — сказав представник іранського зовнішньополітичного відомства.

    Нагадаємо, у червні США та Іран досягли рамкової угоди, яка передбачала продовження режиму припинення вогню, відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства та запуск переговорів щодо низки ключових питань, включно з іранською ядерною програмою.

    Однак уже на початку липня ситуація різко погіршилася після інциденту в Ормузькій протоці. Іранські військові атакували судно, яке, за їхньою версією, рухалося несанкціонованим маршрутом. Водночас західні ЗМІ повідомляли, що США наполягали на проходженні торговельних суден поблизу узбережжя Оману, а не біля територіальних вод Ірану, що й стало причиною нового конфлікту.

    Після цього президент США Дональд Трамп заявив, що саме атака на судно фактично поставила крапку на перемир’ї між країнами. Незабаром Сполучені Штати завдали ударів у відповідь по іранських об’єктах, після чого обмін військовими ударами відновився.

    За останніми даними, бойові дії між сторонами тривають практично щодня. Іран повторно закрив Ормузьку протоку, а США посилили обмеження щодо іранських портів. Аналітики попереджають, що подальша ескалація може мати серйозні наслідки не лише для регіональної безпеки, а й для світових поставок енергоносіїв та міжнародної торгівлі.

    Раніше видання Axios повідомляло, що Білий дім готується до можливого багатоденного або навіть багатотижневого військового протистояння між США та Іраном через ситуацію навколо Ормузької протоки.

  • Зустріч Зеленського і Путіна: Україна офіційно назвала головний майданчик для переговорів

    Зустріч Зеленського і Путіна: Україна офіційно назвала головний майданчик для переговорів

    Україна вважає Туреччину основним можливим майданчиком для особистої зустрічі президента Володимира Зеленського з російським лідером Володимиром Путіним. У Києві переконані, що прямі переговори на найвищому рівні могли б надати серйозного поштовху зусиллям із припинення війни, а одним із їхніх практичних результатів могло б стати перемир’я.

    Про це міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив 16 липня під час спільної пресконференції з главою МЗС Туреччини Хаканом Фіданом, який перебував у Києві. Головною темою перемовин дипломатів стала ситуація навколо російсько-української війни та можливі подальші кроки в дипломатичному процесі.

    Сибіга подякував Туреччині за її посередницькі зусилля та назвав Анкару однією з важливих дипломатичних столиць світу. Він нагадав, що турецька сторона вже відігравала помітну роль у переговорах, пов’язаних із війною, зокрема сприяла створенню зернового коридору та приймала міжнародні зустрічі за участі представників України й Росії.

    За словами українського міністра, Київ виступає за те, щоб саме Туреччина стала головним місцем проведення можливої зустрічі Зеленського з Путіним. При цьому йдеться поки що про пропозицію української сторони, а не про остаточно погоджений саміт. Офіційного підтвердження від Москви щодо готовності Путіна прибути на таку зустріч або погодження конкретної дати наразі немає.

    Сибіга наголосив, що Україна має реальні пропозиції щодо завершення війни та залишається відданою дипломатичним зусиллям, до яких долучені Сполучені Штати. Київ також очікує активнішої ролі європейських держав у майбутньому переговорному процесі.

    «Україна прагне миру», — заявив міністр, додавши, що українська сторона готова до перемир’я. На його думку, припинення вогню могло б стати одним із вагомих результатів безпосередньої зустрічі лідерів України та Росії.

    Таким чином, у Києві фактично пропонують поєднати переговори на найвищому рівні з конкретним практичним рішенням, яке дозволило б зупинити бойові дії та створити умови для подальшого політичного врегулювання. Водночас українська сторона не повідомила, на який термін могло б бути запроваджене перемир’я, яким мав би бути механізм контролю та хто гарантував би його дотримання.

    Сибіга також заявив, що міжнародна та військово-політична ситуація для Кремля погіршується. За його словами, Росія більше не може ігнорувати зміцнення позицій України на полі бою та результати українських асиметричних операцій на території РФ. Міністр вважає, що сукупність військових, дипломатичних та економічних факторів посилює переговорні позиції Києва.

    Очільник українського МЗС закликав максимально задіяти дипломатію та переходити до переговорів, які могли б привести до завершення війни. Водночас він дав зрозуміти, що готовність України до діалогу не означає слабкості або відмови від захисту державних інтересів.

    Під час переговорів із Сибігою Хакан Фідан також поінформував українську сторону про результати своєї нещодавньої поїздки до Москви. Турецький дипломат у червні відвідував Російську Федерацію, а офіційна Анкара повідомляла, що одним із ключових питань його контактів мала стати російсько-українська війна та пошук можливостей для справедливого й тривалого миру.

    Після розмови з Фіданом Сибіга повторив готовність України до проведення зустрічі Зеленського і Путіна в Туреччині. Однак зміст сигналів, які глава турецького МЗС привіз із Москви, публічно не розкривався. Зокрема, невідомо, чи висловила російська сторона принципову згоду на переговори лідерів і чи обговорювалися можливі строки їх проведення.

    Туреччина вже не вперше заявляє про готовність прийняти переговори між Україною та Росією. Анкара зберігає канали комунікації з обома сторонами та неодноразово пропонувала свої посередницькі послуги. У 2025 році Стамбул приймав переговори делегацій України та РФ, за підсумками яких сторони домовлялися про подальші контакти та обмін полоненими.

    Сам Фідан раніше говорив, що президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган готовий прийняти зустріч лідерів, якщо вона сприятиме встановленню миру. Турецький міністр звертав увагу на те, що Ердоган підтримує робочі відносини з українським, російським та американським керівництвом, завдяки чому Анкара може претендувати на роль посередника.

    Водночас можливі переговори Зеленського та Путіна залишаються складним політичним і безпековим питанням. Для їх проведення сторонам необхідно погодити не лише країну та місто, але й порядок денний, склад делегацій, гарантії безпеки, механізм фіксації домовленостей та участь міжнародних партнерів.

    Окремим питанням залишається припинення вогню. Раніше Україна заявляла, що готова розглядати зупинення бойових дій, однак наголошувала на необхідності надійного контролю та міжнародних гарантій. Київ застерігав, що Росія може використати паузу для перегрупування сил, відновлення втрат і підготовки нового наступу, якщо перемир’я не супроводжуватиметься дієвими механізмами стримування.

    Постійний представник України при ООН Андрій Мельник також називав припинення вогню вздовж нинішньої лінії зіткнення значним компромісом із боку Києва. Він попереджав, що ця пропозиція не може залишатися на столі необмежений час, якщо Москва продовжуватиме відмовлятися від реальних переговорів і нарощуватиме атаки.

    Заява Сибіги пролунала на тлі продовження інтенсивних російських ударів по українських містах та інфраструктурі. У ніч проти 16 липня Росія знову атакувала Україну ракетами й безпілотниками. У Києві загинули люди, були поранені цивільні, а у Вінницькій області пошкоджень зазнали енергетичні об’єкти. Саме тому українська влада наголошує, що дипломатичні пропозиції мають супроводжуватися подальшим військовим тиском на Росію та посиленням української протиповітряної оборони.

    Наразі можна говорити лише про офіційну готовність України провести зустріч Зеленського з Путіним у Туреччині. Конкретної домовленості, дати чи підтвердженої згоди російської сторони немає. Проте заява Сибіги свідчить, що Київ намагається перевести розмови про мир із загальних дипломатичних формулювань до конкретної пропозиції щодо місця, рівня учасників і можливого результату переговорів.

  • У Кремлі пригрозили розширенням “буферної зони” на кордоні з Україною

    У Кремлі пригрозили розширенням “буферної зони” на кордоні з Україною

    У Кремлі заявили, що Росія має намір і надалі розширювати так звану “буферну зону” вздовж кордону з Україною. Такі наміри Москва пояснює нібито “ескалацією” з боку Києва, водночас продовжуючи стверджувати про свою готовність до мирних переговорів.

    Про це заявив прессекретар російського правителя Володимира Путіна Дмитро Пєсков, якого цитує російське агентство “Інтерфакс”.

    За словами представника Кремля, Росія нібито не відмовляється від політико-дипломатичного шляху врегулювання війни та, за його словами, залишається відкритою до переговорного процесу. Пєсков повторив традиційну позицію російського керівництва, заявивши, що Володимир Путін нібито “зберігає відкритість” до досягнення поставлених Москвою цілей дипломатичними засобами.

    Водночас представник Кремля наголосив, що Росія не збирається відмовлятися від створення так званої “буферної зони”, яку російська влада пояснює необхідністю забезпечення власної безпеки.

    «У міру того, як київська сторона намагається ескалувати, ми продовжуємо створювати ширшу зону безпеки, буферну зону», – заявив Пєсков.

    При цьому він не уточнив, які саме території Росія має намір включити до цієї “буферної зони”, якою може бути її протяжність, а також якими саме військовими чи адміністративними заходами Кремль планує реалізувати ці наміри.

    Заяви про створення “буферної зони” російське керівництво робить уже не вперше. У Кремлі неодноразово використовували цей термін для пояснення бойових дій поблизу українського кордону та наступальних операцій на території України. Російська влада стверджує, що таким чином прагне убезпечити прикордонні регіони від українських атак.

    Водночас українська сторона неодноразово наголошувала, що саме Росія є державою-агресором, яка у 2022 році розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. У Києві заяви про створення “буферної зони” розцінюють як чергове виправдання продовження бойових дій та можливих спроб окупації нових українських територій.

    Остання заява Пєскова пролунала на тлі активізації українських далекобійних ударів по військовій та стратегічній інфраструктурі Росії. Протягом останніх місяців Сили оборони України регулярно завдають ударів по складах боєприпасів, командних пунктах, військових аеродромах, логістичних центрах, підприємствах оборонно-промислового комплексу та нафтопереробних заводах на території РФ.

    Українська влада неодноразово заявляла, що ці удари є відповіддю на російську агресію та спрямовані виключно на військові й стратегічні об’єкти, які використовуються для ведення війни проти України.

    У Кремлі ж подібні атаки називають “ескалацією” та використовують їх як аргумент на користь посилення військових заходів уздовж кордону.

    Примітно, що заява Пєскова пролунала лише через день після його коментарів щодо позиції Сполучених Штатів. 9 липня представник Кремля заявив, що адміністрація президента США Дональда Трампа, на його думку, помиляється, якщо вважає, що українські удари по території Росії можуть сприяти швидшому завершенню війни.

    Таким чином у Кремлі фактично відкинули припущення про те, що посилення військового тиску на Росію може змусити Москву погодитися на припинення бойових дій.

    Ці заяви стали реакцією на слова президента США Дональда Трампа, який під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським в Анкарі на полях саміту НАТО висловив думку, що українські далекобійні удари по російських нафтопереробних заводах є ескалацією, яка може наблизити завершення війни.

    Паралельно Кремль продовжує публічно заявляти про готовність до переговорного процесу. Проте російська влада традиційно наголошує, що будь-які переговори мають враховувати так звані “цілі спеціальної військової операції” – саме так Москва називає повномасштабну війну проти України.

    Україна та її західні партнери неодноразово звертали увагу на суперечливість таких заяв. З одного боку, Кремль декларує відкритість до дипломатичного врегулювання, а з іншого – продовжує бойові дії, нарощує виробництво озброєнь, проводить нові наступальні операції та заявляє про наміри розширювати контрольовані території.

    Саме тому міжнародні партнери України неодноразово зазначали, що готовність Росії до реальних переговорів має підтверджуватися конкретними діями, а не лише публічними заявами представників Кремля.

    Водночас Україна послідовно наголошує, що будь-яке мирне врегулювання можливе лише за умови поваги до міжнародного права, відновлення територіальної цілісності держави та виведення російських військ з окупованих українських територій.

    Останні заяви Дмитра Пєскова свідчать, що Кремль і надалі використовує риторику про “буферні зони” як один із ключових інформаційних аргументів для виправдання продовження військових дій та можливого розширення бойових операцій поблизу українського кордону.

  • Кремль пригрозив Україні новою «буферною зоною»

    Кремль пригрозив Україні новою «буферною зоною»

    Росія пригрозила Україні подальшим розширенням так званої «буферної зони» вздовж кордону та заявила, що українські удари по території РФ нібито можуть призвести до ще більшого затягування війни. Відповідні заяви 9 липня зробив речник Кремля Дмитро Пєсков, коментуючи останні атаки українських Сил оборони по російській військовій та паливній інфраструктурі, а також заяви президента США Дональда Трампа після саміту НАТО в Анкарі.

    Пєсков заявив, що чим активніше Україна завдаватиме ударів по об’єктах на території Росії, тим більшою, за його словами, буде так звана «зона безпеки», яку російські війська намагатимуться створити вздовж українського кордону.

    За словами представника Кремля, ескалація бойових дій нібито лише подовжить проведення російської військової кампанії. Водночас він не уточнив, які саме території Росія вважає можливими для такого розширення.

    Тема створення «буферної зони» не є новою для російського керівництва. Ще кілька днів тому Пєсков заявляв, що російська армія вже «системно» створює таку зону на прикордонних територіях, пояснюючи це необхідністю забезпечення безпеки російських регіонів.

    Нові заяви пролунали одразу після серії успішних українських операцій проти російської нафтової інфраструктури. За останній тиждень українські безпілотники уразили кілька нафтобаз, резервуарів із пальним, нафтоперекачувальні станції та об’єкти логістики у Тверській, Ставропольській, Ростовській областях і Башкортостані. Президент України Володимир Зеленський назвав такі удари частиною стратегії «далекобійних санкцій», спрямованої на послаблення військово-економічного потенціалу Росії.

    Окремо Пєсков прокоментував заяви президента США Дональда Трампа, зроблені під час саміту НАТО в Анкарі. Зокрема, Кремль відреагував на слова американського президента про можливість передачі Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів Patriot, а також на його припущення щодо потенційного посилення системи захисту українського повітряного простору.

    Речник Кремля заявив, що розмови про можливе «закриття неба» над Україною означали б безпосередню участь військових країн НАТО у війні. Саме це, за словами Пєскова, Росія традиційно називає однією з причин продовження своєї військової кампанії.

    Водночас він запевнив, що попри розбіжності між Москвою та Вашингтоном, діалог між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом нібито залишається конструктивним. За словами Пєскова, президент РФ готовий до нових контактів із американським лідером, хоча запланований після саміту дзвінок, про який раніше повідомляли американські посадовці, 8 липня так і не відбувся. У Кремлі пояснили це тим, що Трамп був зайнятий переговорами після завершення саміту НАТО.

    На цьому тлі західні ЗМІ повідомляють, що останні українські удари по російських нафтобазах, логістичних центрах та паливній інфраструктурі істотно вплинули на позицію Кремля. За даними джерел Reuters, наближених до російського керівництва, Володимир Путін наразі не демонструє готовності до компромісів і, навпаки, схиляється до подальшої ескалації війни. Серед причин називають успішні атаки українських безпілотників по стратегічних об’єктах у глибокому тилу Росії, які посилюють внутрішній політичний тиск на Кремль.

    Водночас українські та західні експерти звертають увагу, що саме ці удари дедалі більше демонструють вразливість російської військової інфраструктури. Виконувач обов’язків виконавчого директора Фонду «Демократичні ініціативи» Тарас Жовтенко зазначав, що регулярні удари по військових та енергетичних об’єктах РФ формують нове геополітичне тло. На його думку, це впливає і на позицію Дональда Трампа, який традиційно прагне підтримувати сторону, що демонструє сильніші переговорні позиції.

    Експерт вважає, що саме успішні українські операції у російському тилу дозволяють Україні та її європейським союзникам переконливіше аргументувати необхідність подальшої військової підтримки з боку США.

    Паралельно українське керівництво продовжує наголошувати, що шлях до завершення війни лежить через посилення міжнародного тиску на Кремль. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявляв, що Україна вже передала партнерам власне бачення справедливого миру, яке містить чотири ключові принципи припинення війни. Президент Володимир Зеленський також неодноразово підкреслював, що сучасна війна дедалі більше переходить у площину високотехнологічних далекобійних ударів, а саме повітряний простір стає головною ареною протистояння.

    Попри заяви Кремля про готовність до переговорів, останні публічні висловлювання російського керівництва свідчать про збереження жорсткої риторики. Одночасно Москва продовжує називати українські удари по військових і логістичних об’єктах РФ приводом для нових погроз щодо розширення бойових дій, тоді як Київ наголошує, що всі операції здійснюються виключно по законних військових цілях у межах права на самооборону відповідно до міжнародного права.