Khreshchatyknews.com

Позначка: Пентагон

  • США різко змінили плани: зупинено перекидання військових до Польщі

    США різко змінили плани: зупинено перекидання військових до Польщі

    Адміністрація Сполучених Штатів ухвалила рішення зупинити перекидання понад 4 тисяч американських військовослужбовців до Польщі. Йдеться про скасування розгортання бронетанкової бригади, яка вже перебувала в процесі підготовки до передислокації в Європу. Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців.

    За даними видання, Пентагон скасував заплановане розміщення 2-ї бойової бронетанкової бригади 1-ї кавалерійської дивізії армії США, чисельність якої перевищує 4 тисячі військових. Частина підрозділів і військової техніки вже була у процесі транспортування, коли рішення про зупинку розгортання було ухвалене на рівні керівництва оборонного відомства.

    Цей крок відбувся на тлі ширшої політики адміністрації президента США Дональда Трампа щодо скорочення військової присутності Сполучених Штатів у Європі. Раніше Пентагон оголосив про плани вивести близько 5 тисяч військовослужбовців з території Німеччини, що стало першим етапом масштабного перегляду розміщення американських сил на континенті.

    Сам Дональд Трамп у коментарях для журналістів заявив, що скорочення американського військового контингенту в Європі може виявитися значно більшим, ніж 5 тисяч осіб, про які йшлося раніше. Він також натякнув на можливість подальшого виведення американських військ не лише з Німеччини, а й з Італії та Іспанії, що може суттєво змінити баланс сил у межах НАТО та систему безпеки на європейському континенті.

    У Пентагоні пояснюють, що стратегічна мета змін полягає у поступовому перенесенні основного тягаря конвенційної оборони Європи на європейських союзників. Вашингтон, за задумом оборонного відомства, має зменшити свою пряму військову присутність у регіоні, зберігаючи при цьому можливість оперативного реагування у разі загострення безпекової ситуації.

    Американські посадовці зазначають, що скасування розгортання бронетанкової бригади є частиною більш широкої реорганізації військової присутності США в Європі. Водночас у Пентагоні підкреслюють, що це рішення не означає повного згортання американської військової присутності на східному фланзі НАТО, а є елементом перегляду ротацій і дислокації підрозділів.

    Окремо зазначається, що рішення було доведене під час зустрічі між Європейським командуванням США та штабом армії США в Європі та Африці. За словами представників оборонного відомства, процес мав бути поступовим і плановим, однак частину змін було прискорено, що стало несподіванкою для окремих представників військового командування.

    У НАТО відреагували стримано. Високопосадовець Альянсу заявив, що попри зміни у планах Вашингтона, НАТО збереже потужну військову присутність на своєму східному фланзі та продовжить посилювати оборонні можливості країн-членів, особливо у безпосередній близькості до кордонів Росії.

    Водночас рішення США може викликати занепокоєння у Польщі, яка останніми роками активно виступала за посилення американської військової присутності на своїй території. Варшава розглядала можливість розміщення додаткових підрозділів США, зокрема тих, що виводилися з Німеччини, як елемент зміцнення власної безпеки на тлі загострення геополітичної ситуації в регіоні.

    За даними WSJ, у межах внутрішніх обговорень у США також розглядалися варіанти покарання окремих європейських країн, які, на думку Вашингтона, недостатньо підтримували американську позицію у зовнішніх конфліктах, зокрема у контексті напруження навколо війни США з Іраном. Однак ці підходи не були офіційно підтверджені на рівні адміністрації.

    Попри це, раніше адміністрація Трампа демонструвала більш тісні політичні відносини з Польщею, ніж з низкою інших європейських держав. Сам президент США раніше допускав можливість навіть посилення американської військової присутності у Польщі шляхом передислокації сил з Німеччини, однак нинішнє рішення фактично змінює цей курс.

    Наразі Пентагон не оприлюднив детального плану довгострокового розміщення американських військ у Європі після цих скорочень. Також не уточнюється, які саме підрозділи можуть бути наступними у процесі перегляду дислокації, однак американські військові офіційно визнають, що додаткові кроки в цьому напрямку є ймовірними.

    Таким чином, рішення про зупинку перекидання бронетанкової бригади до Польщі стало частиною ширшої трансформації американської військової стратегії в Європі, яка може суттєво вплинути на безпекову архітектуру НАТО та розподіл оборонних обов’язків між США і європейськими союзниками.

  • Трамп атакує медіа

    Трамп атакує медіа

    Президент США Дональд Трамп різко розкритикував американські медіа та заявив, що поширення інформації про нібито відновлення військового потенціалу Ірану є “державною зрадою”. Свою заяву він опублікував у соцмережі Truth Social, реагуючи на матеріали, в яких йдеться про те, що Тегеран зберіг значну частину ракетного арсеналу навіть після ударів США та тривалої військової кампанії в регіоні.

    Приводом для різкої реакції стали повідомлення низки американських і міжнародних ЗМІ, а також аналітичні оцінки розвідувальних структур, згідно з якими Іран міг відновити доступ до більшості своїх ракетних баз і зберегти близько 70% довоєнного запасу ракет і пускових установок. Частина цих даних раніше вже фігурувала у витоках засекречених доповідей американської розвідки, що викликало широкий політичний резонанс у Вашингтоні.

    У своєму дописі Трамп заявив, що журналісти, які поширюють подібну інформацію, фактично шкодять національній безпеці США та “працюють на ворога”. Він назвав такі матеріали “брехливими”, “абсурдними” і такими, що нібито формують викривлену картину реальної ситуації, створюючи враження успіхів Ірану там, де їх немає.

    “Коли Фейкові Новини заявляють, що іранський ворог має успіхи проти нас у військовому плані, це фактично ДЕРЖАВНА ЗРАДА, оскільки це настільки брехлива і навіть абсурдна заява. Вони сприяють і потурають ворогу! Це американські боягузи, які вболівають проти нашої країни”, — написав Трамп у Truth Social.

    Президент також повторив свої попередні твердження про те, що Іран нібито зазнав повної військової поразки. За його словами, іранський флот був “знищений”, військово-повітряні сили “ліквідовані”, а економіка країни перебуває у стані “глибокої катастрофи”. Жодних незалежно підтверджених доказів цим заявам він не навів.

    Заяви Трампа пролунали на тлі продовження дискусій у США щодо реального стану іранських збройних сил після тривалого конфлікту. Раніше американські розвідувальні служби повідомляли, що Іран міг зберегти до 70% свого ракетного потенціалу, включно з мобільними пусковими установками, підземними сховищами та частиною стратегічної інфраструктури. Ці оцінки суперечать офіційній позиції Білого дому, який наполягає на тому, що військова загроза з боку Тегерана була “переважно нейтралізована”.

    Паралельно у Вашингтоні тривають дискусії щодо масштабів і наслідків американської військової кампанії. За попередніми оцінками Пентагону, витрати США на операції проти Ірану вже становлять близько 29 мільярдів доларів. Також повідомляється про значне виснаження арсеналів високоточної зброї: під час бойових дій було використано приблизно 1100 крилатих ракет великої дальності, понад 1000 ракет Tomahawk та понад 1300 ракет-перехоплювачів Patriot, що суттєво вплинуло на запаси американської армії.

    На цьому тлі експерти відзначають, що ситуація навколо Ірану залишається однією з ключових точок напруги у світовій політиці. Попри військову ескалацію, США та Іран продовжують непрямі переговори щодо можливого врегулювання конфлікту, однак сторони залишаються на принципово різних позиціях.

    Додаткове занепокоєння у союзників США викликає позиція Ізраїлю, який, за даними медіа, побоюється можливого укладення нової угоди між Вашингтоном і Тегераном. В ізраїльському керівництві вважають, що потенційний компроміс може не враховувати ключові питання безпеки, зокрема іранську ракетну програму та підтримку регіональних союзників.

    На тлі цих процесів зростає напруга між політичними заявами Білого дому, даними розвідки та позицією медіа, що дедалі більше ускладнює формування єдиної стратегії США щодо Ірану та майбутнього конфлікту в регіоні.

  • NYT: Іран зберіг більшість ракетного арсеналу попри удари США

    NYT: Іран зберіг більшість ракетного арсеналу попри удари США

    Іран зміг зберегти та частково відновити значну частину свого ракетного потенціалу після тривалого військового протистояння зі США, попри заяви адміністрації Дональда Трампа про нібито “повний розгром” іранських збройних сил. Про це повідомляє The New York Times із посиланням на засекречені оцінки американських розвідувальних служб та поінформованих співрозмовників серед посадовців США.

    За даними розвідки, Іран зберіг приблизно 70% свого довоєнного ракетного арсеналу, включно з мобільними пусковими установками, балістичними та крилатими ракетами. Американські спецслужби вважають, що Тегеран також відновив доступ до більшості ключових ракетних баз і підземних сховищ, що дозволяє країні підтримувати значну частину бойових можливостей навіть після масштабних ударів. Йдеться про 30 із 33 ракетних об’єктів уздовж Ормузької протоки, яка залишається одним із найважливіших стратегічних маршрутів у світі через постачання нафти та скрапленого газу.

    У розвідувальних документах зазначається, що Іран зберіг близько 70% мобільних пускових установок по всій країні, а також приблизно ту саму частку ракетного запасу. Це включає балістичні ракети середньої дальності, здатні вражати цілі в регіоні, та крилаті ракети, призначені для ударів по наземних і морських об’єктах на ближчих відстанях. Окремо американська розвідка оцінює, що Іран відновив доступ до близько 90% своїх підземних ракетних сховищ і пускових комплексів, які зараз класифікуються як частково або повністю боєздатні. Це означає, що в разі нової ескалації країна може досить швидко розгорнути масштабні ракетні атаки.

    Особливе занепокоєння США викликає ситуація в районі Ормузької протоки, де, за даними розвідки, Іран здатний використовувати як мобільні пускові установки, так і стаціонарні системи з території військових баз. У деяких випадках ракети можуть запускатися безпосередньо з цих об’єктів, що ускладнює їхнє виявлення та знищення. Лише кілька баз уздовж протоки залишаються повністю недоступними для іранських сил, тоді як більшість інфраструктури потенційно може бути знову задіяна.

    Ці висновки суперечать публічним заявам керівництва США. Президент Дональд Трамп та міністр оборони Піт Гегсет неодноразово стверджували, що іранські військові можливості були фактично знищені або повністю нейтралізовані. Однак у Білому домі відкидають нові оцінки розвідки, заявляючи, що будь-які твердження про відновлення іранської армії є дезінформацією або перебільшенням, а сам Трамп раніше називав подібні припущення політично вмотивованими та неприйнятними.

    За даними джерел The New York Times, часткове збереження іранського потенціалу пов’язане з тактикою, яку використовували США під час ударів. Через обмежені запаси спеціальних протибункерних боєприпасів американські військові часто не знищували об’єкти повністю, а лише блокували входи до підземних комплексів. Це дозволило Ірану зберегти частину ракет і обладнання всередині захищених сховищ та поступово відновлювати їхню боєздатність.

    Водночас війна вже призвела до суттєвого виснаження американських арсеналів. За попередніми оцінками Пентагону, загальні витрати на конфлікт із Іраном становлять близько 29 мільярдів доларів. США використали приблизно 1100 крилатих ракет великої дальності, понад 1000 ракет Tomahawk та понад 1300 ракет-перехоплювачів Patriot, що перевищує річні темпи виробництва окремих видів озброєнь і створює довгострокове навантаження на оборонну промисловість.

    Аналітики попереджають, що навіть за часткового відновлення іранського ракетного потенціалу ситуація в регіоні залишається вкрай нестабільною. Ормузька протока залишається ключовою точкою ризику для світової економіки, адже будь-яке загострення там може призвести до різкого зростання цін на нафту та порушення глобальних ланцюгів постачання. Розбіжності між розвідувальними оцінками та політичними заявами у Вашингтоні, за словами експертів, можуть ускладнити формування єдиної стратегії США щодо Ірану та підвищують ризик подальшої ескалації конфлікту.

  • Пентагон готує “Операцію Кувалда”

    Пентагон готує “Операцію Кувалда”

    У Сполучених Штатах обговорюють можливий початок нового етапу війни з Іраном. Пентагон розглядає варіант офіційного перейменування чинної військової кампанії США проти Тегерана на “Операцію Кувалда” (Operation Sledgehammer), якщо нинішній режим припинення вогню буде остаточно зірваний, а президент Дональд Трамп ухвалить рішення про відновлення масштабних бойових дій. Про це повідомляє NBC News із посиланням на кількох американських посадовців, обізнаних із внутрішніми дискусіями у Білому домі та Міністерстві оборони США.

    За інформацією телеканалу, нова назва має не лише символічне або пропагандистське значення. В адміністрації Трампа та Пентагоні її розглядають як важливий юридичний механізм, який може дозволити Вашингтону фактично “обнулити” часові обмеження на ведення війни без формального дозволу Конгресу США.

    Йдеться про Резолюцію про військові повноваження 1973 року (War Powers Resolution), ухвалену після війни у В’єтнамі. Закон обмежує право президента США проводити бойові дії без погодження Конгресу терміном до 60 днів. Після завершення цього періоду глава держави зобов’язаний або припинити операцію, або отримати офіційний дозвіл законодавців.

    Як зазначає NBC News, бойові дії в межах нинішньої кампанії “Epic Fury” (“Епічна лють”) тривали приблизно 40 днів. Операцію було фактично призупинено на початку квітня після досягнення тимчасового припинення вогню та старту дипломатичних переговорів між США та Іраном. Саме ця пауза тепер може стати ключовим аргументом для адміністрації Трампа у разі запуску “Операції Кувалда”.

    Американські посадовці пояснюють, що формальне перейменування кампанії дозволить Білому дому стверджувати, ніби йдеться вже не про продовження старої війни, а про абсолютно нову військову операцію. Це, своєю чергою, фактично дасть президенту ще один 60-денний період для ведення бойових дій без схвалення Конгресу.

    Такий підхід уже викликав серйозні дискусії у Вашингтоні. Частина юристів та політичних експертів вважає, що адміністрація Трампа може використати зміну назви операції як спосіб обійти конституційний контроль Конгресу над рішеннями про війну.

    NBC News зазначає, що в самому Білому домі поки не ухвалили остаточного рішення щодо відновлення масштабних ударів по Ірану. Попри це, військове командування активно готується до можливого нового етапу конфлікту.

    На тлі формального перемир’я ситуація між США та Іраном залишається надзвичайно напруженою. За словами американських посадовців, сторони продовжують обмінюватися локальними ударами, а американські сили зберігають жорсткий контроль над Ормузькою протокою — одним із найважливіших енергетичних маршрутів світу.

    Саме Ормузька протока нині стала одним із центральних елементів конфлікту. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого газу. Будь-яке масштабне блокування судноплавства в цьому районі може спричинити різкий стрибок цін на нафту, дестабілізацію світових ринків та глобальну економічну кризу.

    Американські чиновники пояснюють, що нинішня морська блокада дозволяє Вашингтону зберігати потужний тиск на Тегеран без негайного переходу до повномасштабної війни.

    “Блокада дає простір для прийняття рішень без проведення великих бойових операцій і не наражаючи багатьох людей на ризик”, — заявив один із посадовців NBC News.

    Водночас джерела телеканалу визнають, що Дональд Трамп дедалі скептичніше оцінює перспективи дипломатичного врегулювання конфлікту. У Білому домі вважають, що Іран навмисно затягує переговори та намагається виграти час для збереження частини своїх військових можливостей.

    За даними NBC News, саме через це у Пентагоні вже готують сценарії швидкого відновлення масштабної кампанії авіаударів по іранських об’єктах.

    Американська військова присутність у регіоні зараз є значно масштабнішою, ніж на початку “Операції Епічна лють” у лютому. Міністр оборони США Піт Гегсет раніше підтвердив, що Сполучені Штати перекинули до Близького Сходу додаткову авіаносну ударну групу, а також здійснили ротацію та переозброєння частини сил, які брали участь у попередніх етапах конфлікту.

    За словами американських чиновників, Пентагон суттєво посилив систему протиповітряної оборони, морське угруповання та авіаційну компоненту в регіоні. Також США збільшили кількість розвідувальних місій та патрулювання в районі Перської затоки.

    NBC News наголошує, що нове нарощування сил має подвійне значення. З одного боку, це спроба тиску на Іран під час переговорів, а з іншого — підготовка до потенційної масштабної кампанії у разі провалу дипломатії.

    Окремим фактором, який впливає на рішення Трампа, є міжнародна дипломатія. Минулого місяця представник Білого дому повідомив NBC News, що на позицію президента США впливає його майбутня поїздка до Китаю, яка розпочинається 12 травня.

    У Вашингтоні побоюються, що новий масштабний конфлікт із Іраном напередодні переговорів із Пекіном може різко загострити міжнародну ситуацію, спровокувати нову хвилю економічної нестабільності та негативно вплинути на глобальні енергетичні ринки.

    На цьому тлі переговори між США та Іраном продовжуються, однак залишаються надзвичайно складними. 10 травня Тегеран через посередника передав Вашингтону свою останню пропозицію щодо припинення війни.

    Деталі документа офіційно не оприлюднювалися, однак американські ЗМІ повідомляють, що Іран наполягає на частковому збереженні ядерної програми, поступовому послабленні санкцій та гарантіях безпеки для режиму.

    Дональд Трамп майже одразу жорстко відреагував на іранський план. У своїй соцмережі Truth Social президент США написав великими літерами, що запропонований Іраном варіант є “АБСОЛЮТНО НЕПРИЙНЯТНИМ!”.

    У Білому домі вважають, що Тегеран намагається зберегти ключові елементи своєї ядерної інфраструктури та виграти час для подальшого розвитку військових програм.

    На тлі цих подій міжнародна спільнота дедалі більше побоюється нового масштабного конфлікту на Близькому Сході. Аналітики попереджають, що пряме відновлення повномасштабної війни між США та Іраном може втягнути у протистояння союзників обох сторін, включно з регіональними угрупованнями та сусідніми державами.

    Особливе занепокоєння викликає ризик атак на нафтову інфраструктуру, порти та морські маршрути у Перській затоці. Експерти зазначають, що навіть короткочасне блокування Ормузької протоки може мати катастрофічні наслідки для світової економіки, оскільки через цей маршрут проходить значна частина глобального нафтового експорту.

    Крім того, нова війна може суттєво вплинути на внутрішньополітичну ситуацію у США. У Конгресі вже лунають заяви про необхідність жорсткішого контролю над військовими рішеннями Білого дому, особливо якщо адміністрація спробує використати перейменування операції для обходу законодавчих обмежень.

    Попри це, у Пентагоні, за даними NBC News, продовжують активно опрацьовувати сценарії “Операції Кувалда”, розглядаючи її як можливий наступний етап американської кампанії проти Ірану.

  • Війна з Іраном уже коштувала США майже 30 мільярдів: у Пентагоні визнали різке зростання витрат

    Війна з Іраном уже коштувала США майже 30 мільярдів: у Пентагоні визнали різке зростання витрат

    Війна Сполучених Штатів проти Ірану вже обійшлася американському бюджету щонайменше у 29 мільярдів доларів. Це на 4 мільярди більше, ніж Пентагон офіційно називав лише два тижні тому.

    Про це повідомляє CNN із посиланням на заяву представника Пентагону Джея Герста під час слухань у Комітеті з питань асигнувань Палати представників США.

    За словами Герста, попередня оцінка витрат у 25 мільярдів доларів уже втратила актуальність після перегляду фінансових даних військовими аналітиками та контролерами Міністерства оборони США.

    “На момент надання свідчень ця сума становила 25 мільярдів доларів, але група Об’єднаного штабу та група контролерів постійно переглядають оцінку, і зараз ми вважаємо, що вона наближається до 29 мільярдів”, — заявив представник Пентагону.

    У Міноборони США пояснили стрімке збільшення витрат оновленими даними щодо ремонту техніки, заміни пошкодженого обладнання та витратами на утримання американського контингенту в зоні бойових дій.

    Водночас журналісти CNN зазначають, що навіть нова цифра може бути неповною. Раніше телеканал повідомляв, що оцінка у 25 мільярдів доларів не враховувала масштабних пошкоджень американських військових баз на Близькому Сході після іранських атак.

    За словами одного з джерел телеканалу, реальна сума витрат США на війну може вже сягати 40–50 мільярдів доларів, якщо врахувати відновлення інфраструктури та заміну пошкодженого майна.

    Окремо повідомляється, що від початку бойових дій іранські удари пошкодили або знищили щонайменше 228 споруд та одиниць техніки на американських військових об’єктах у регіоні.

    Йдеться про авіабази, системи ППО, логістичні центри та військову техніку США на Близькому Сході.

    На тлі зростання витрат війна з Іраном дедалі сильніше впливає і на внутрішню американську політику. Адміністрація Дональда Трампа стикається з критикою через відсутність швидкого результату кампанії та стрімке зростання цін на нафту й пальне.

    Американські медіа та соціологічні служби вже фіксують падіння рейтингів Трампа через затяжний конфлікт на Близькому Сході. Частина виборців вважає, що війна стала надто дорогою для бюджету США та не принесла очікуваного дипломатичного ефекту.

    Попри це сам Трамп продовжує демонструвати впевненість у можливості змусити Тегеран відмовитися від ядерної програми.

    Раніше президент США заявив, що переконаний у тому, що Іран припинить збагачення урану та відмовиться від створення ядерної зброї навіть у разі провалу переговорів між Вашингтоном і Тегераном.

    Однак ситуація на Близькому Сході залишається напруженою. Іран продовжує атакувати американські об’єкти та союзників США у регіоні, а Вашингтон паралельно намагається утримати контроль над морськими маршрутами та нафтовою інфраструктурою.

    На цьому тлі економісти попереджають: подальше затягування конфлікту може коштувати США значно дорожче, ніж офіційно озвучують у Пентагоні.

    Особливе занепокоєння викликає й те, що витрати на війну продовжують зростати паралельно зі збільшенням дефіциту американського бюджету та політичними суперечками у Конгресі щодо фінансування нових військових операцій.

    Тема війни з Іраном також дедалі частіше стає одним із головних факторів майбутньої передвиборчої кампанії у США напередодні проміжних виборів до Конгресу.

  • Після конфлікту з Трампом: Німеччина терміново шукає ракети Tomahawk для стримування Росії — FT

    Після конфлікту з Трампом: Німеччина терміново шукає ракети Tomahawk для стримування Росії — FT

    Німеччина різко активізувала переговори зі США щодо закупівлі крилатих ракет Tomahawk та пускових систем Typhon після того, як адміністрація Дональда Трампа фактично відмовилася від планів посилення американської військової присутності в Європі.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела в уряді Німеччини.

    За даними видання, Берлін серйозно занепокоєний тим, що Європа може залишитися без достатніх засобів стримування Росії на тлі скорочення американської військової підтримки.

    Причиною термінових переговорів стало рішення Пентагону скасувати розміщення в Німеччині американського батальйону далекобійної артилерії, який адміністрація Джо Байден раніше планувала використати як елемент стримування Росії в Європі.

    Тепер німецька влада намагається компенсувати цю втрату власними закупівлями американських ракет великої дальності.

    За словами співрозмовників FT, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус найближчим часом планує поїздку до Вашингтона для відновлення переговорів щодо придбання систем Tomahawk і Typhon.

    Німеччина ще минулого року офіційно направила запит до США щодо закупівлі цих систем, однак остаточної відповіді від Вашингтона досі не отримала.

    «Головне — мати ударні можливості в Європі», — цитує FT одного з німецьких чиновників.

    У Берліні не приховують, що готові навіть запропонувати Сполученим Штатам додаткове фінансування, аби пришвидшити укладення угоди.

    Ситуацію ускладнює погіршення відносин між Трампом і новим канцлером Німеччини Фрідріх Мерц. За даними FT, між Вашингтоном і Берліном виникли серйозні суперечки через війну на Близькому Сході та політику щодо Ірану.

    На цьому тлі рішення США скоротити військову присутність у Європі стало для Німеччини тривожним сигналом.

    Раніше Трамп підтвердив плани вивести з Німеччини понад 5 тисяч американських військових. Крім того, адміністрація США вже переглядає присутність своїх сил в Італії та Іспанії, а також може скоротити участь у спільних навчаннях НАТО.

    Financial Times зазначає, що зараз у Європі практично немає достатньої кількості наземних далекобійних систем, які можна швидко розгорнути для стримування Росії.

    Саме тому Німеччина вважає закупівлю ракет Tomahawk стратегічно важливою.

    Ракети Tomahawk здатні вражати цілі на відстані понад 1500 кілометрів і вважаються одним із ключових елементів американської системи високоточної далекобійної зброї.

    Раніше адміністрація Байдена планувала розмістити американські далекобійні системи в Німеччині як відповідь на розгортання Росією ракет «Іскандер» у Калінінградській області.

    Однак після повернення Трампа до Білого дому Пентагон змінив свої плани, що викликало занепокоєння серед європейських союзників США та керівництва НАТО.

    У Міноборони Німеччини підтвердили, що переговори зі США тривають, але назвали процес “довготривалим”.

  • «Наступна зима буде важкою». Ексчиновниця Пентагону попередила Україну про дефіцит ракет до Patriot і зміну настроїв у США

    «Наступна зима буде важкою». Ексчиновниця Пентагону попередила Україну про дефіцит ракет до Patriot і зміну настроїв у США

    Колишня високопосадовиця Пентагону Лора Купер заявила, що нарощування виробництва ракет до систем Patriot потребуватиме років, а Росія продовжує адаптовувати тактику ударів по Україні. Вона також попередила, що наступна зима може стати серйозним випробуванням для української енергетики та системи ППО.

    Про це Купер розповіла в інтерв’ю NV під час Київського безпекового форуму.

    Лора Купер понад вісім років відповідала у Пентагоні за напрямки Росії, України та Євразії, а після початку повномасштабної війни координувала військову допомогу США Україні.

    За її словами, однією з головних проблем для України та її союзників залишаються обмежені темпи виробництва ракет-перехоплювачів для Patriot, які використовують для знищення російських балістичних ракет.

    Купер наголосила, що швидко збільшити виробництво таких ракет неможливо через складність технологічного процесу та високий попит на системи ППО у світі.

    Вона зазначила, що Росія продовжує активно нарощувати виробництво ракет і дронів, тому Україна змушена постійно адаптовувати свою оборону.

    Окремо експосадовиця звернула увагу на майбутній осінньо-зимовий період. На її думку, Росія, ймовірно, знову намагатиметься масовано атакувати українську енергетичну інфраструктуру.

    Купер вважає, що Україні вже зараз необхідно посилювати захист енергетичних об’єктів, розвивати мобільні системи ППО та збільшувати кількість засобів для перехоплення дронів.

    Вона також прокоментувала настрої у США щодо війни Росії проти України. За словами Купер, підтримка України серед американців зберігається, однак дедалі більше громадян США хочуть бачити чітку стратегію завершення війни та розуміння довгострокових цілей Вашингтона.

    Водночас вона підкреслила, що в американському політикумі й надалі існує серйозне занепокоєння через агресивну політику Кремля та можливі наслідки перемоги Росії.

    «Одна з речей, про яку я завжди нагадую своїм американським колегам, — це те, наскільки погано раніше ми прогнозували майбутні рішення Росії», — зазначила Купер.

    Вона також визнала, що багатьох у США здивувала стійкість України та здатність ЗСУ не лише оборонятися, а й виснажувати російські сили.

    На думку Купер, війна дедалі більше переходить у фазу технологічного протистояння, де ключову роль відіграватимуть дрони, автоматизовані системи ППО, засоби радіоелектронної боротьби та швидкість адаптації оборонної промисловості.

    На цьому тлі Україна активно розвиває власні технології перехоплення повітряних цілей. Зокрема, 9 травня Міністерство оборони повідомило про перше бойове застосування української ШІ-турелі для автоматичного знищення дронів.

    Крім того, за даними української сторони, ефективність перехоплення російських «шахедів» навесні 2026 року досягла близько 90%.

    Аналітики зазначають, що саме системи ППО та здатність захищати енергетичну інфраструктуру можуть стати одним із ключових факторів під час наступної зими.

  • Пентагон почав розсекречення файлів про НЛО

    Пентагон почав розсекречення файлів про НЛО

    Пентагон розпочав публікацію урядових документів, пов’язаних із неідентифікованими літаючими об’єктами (НЛО), у межах нової програми розсекречення даних, ініційованої після доручення президента США Дональда Трампа. Про це повідомило Міністерство оборони США у заяві в соцмережі X.

    За офіційною інформацією, оприлюднення матеріалів відбуватиметься поступово через спеціально створений урядовий ресурс. Йдеться про великий масив архівних документів, які раніше мали обмежений доступ або були повністю засекречені. У їх опрацюванні беруть участь одразу кілька ключових структур американської системи національної безпеки та науки, зокрема Білий дім, NASA, Федеральне бюро розслідувань (ФБР), Управління директора національної розвідки, Міністерство енергетики США та інші відомства, що володіють відповідними матеріалами або аналітичними даними.

    У Пентагоні наголосили, що мета ініціативи полягає у підвищенні прозорості урядової інформації щодо так званих неідентифікованих аномальних явищ (UAP). Відомство підкреслює, що раніше частина таких даних залишалася під грифом секретності через міркування національної безпеки, однак тепер уряд прагне надати суспільству можливість самостійно ознайомитися з матеріалами та оцінити їх зміст.

    Міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що Пентагон діє у тісній координації з президентом і реалізує курс на «безпрецедентну відкритість» у питаннях, які тривалий час викликали суспільний інтерес і численні спекуляції. За його словами, частина оприлюднених документів стосується інцидентів, які раніше розслідувалися військовими та розвідувальними структурами, але не отримали остаточного пояснення.

    Перша партія опублікованих матеріалів уже доступна на новому урядовому сайті. Вона включає звіти військових і цивільних спостережень, аналітичні довідки, а також свідчення очевидців, які фіксували появу невідомих об’єктів у повітряному просторі. Частина документів містить опис ситуацій, у яких об’єкти демонстрували нетипову поведінку або не відповідали відомим технологічним характеристикам.

    У США тема НЛО давно перебуває у фокусі уваги як суспільства, так і урядових структур. Ще у 2021 році Пентагон вперше офіційно визнав існування регулярних повідомлень про UAP з боку військових пілотів та оприлюднив початкові звіти, що стали основою для подальших досліджень. З того часу питання поступово перейшло з категорії маргінальних обговорень у сферу офіційних державних оцінок потенційних загроз у повітряному просторі.

    Окремо зазначається, що в попередні роки Міністерство оборони США фінансувало дослідницькі програми, пов’язані з аналізом невідомих повітряних явищ. Частина цих проєктів мала закритий характер і була спрямована на оцінку можливих ризиків для військових об’єктів і систем оборони.

    Рішення про розсекречення також стало частиною ширшої політичної дискусії щодо доступу громадськості до урядових архівів. У лютому Дональд Трамп заявив про намір оприлюднити відповідні файли, що активізувало процес їх підготовки до публікації. У публічному просторі це питання додатково підживлюється заявами політиків і колишніх високопосадовців, які не виключають існування позаземних форм життя або принаймні незрозумілих явищ, що потребують подальшого вивчення.

    Очікується, що оприлюднення документів триватиме поступово протягом найближчого часу, а обсяг доступної інформації може розширюватися залежно від рішень уряду США та результатів додаткових перевірок і аналізу архівів.

  • США почали виведення військ з Німеччини

    США почали виведення військ з Німеччини

    Адміністрація президента США Дональда Трампа розпочала процес часткового виведення американських військ із Німеччини, що вже викликало активні дискусії серед союзників по НАТО та всередині самої США. За даними німецького видання Bild, йдеться про передислокацію близько 5 тисяч військовослужбовців, зокрема підрозділів бригади Stryker, яка базується у місті Вільзек у Баварії.

    За інформацією представника Пентагону Шона Парнелла, процес переміщення військових разом із членами їхніх родин планується завершити протягом 6–12 місяців. Водночас у відомстві наголошують, що повного закриття бази не передбачається. Після скорочення там залишиться від 5 до 8 тисяч військовослужбовців, які продовжать виконувати завдання в межах американської військової присутності в Європі.

    Загалом у Німеччині наразі дислоковано близько 40 тисяч американських військових. Найбільші контингенти розміщені на ключових військових об’єктах, зокрема на полігоні Графенвер у Баварії, де служать приблизно 16 тисяч військових США, та у Вільзеку, де базується ще близько 10 тисяч. Разом із цивільним персоналом і сім’ями військових у цьому регіоні проживає понад 30 тисяч американців, що робить присутність США важливим фактором не лише безпеки, а й економіки місцевих громад.

    Рішення про скорочення контингенту вже викликало занепокоєння серед місцевої влади. Мер Вільзека Торстен Гредлер заявив, що такий крок стане серйозним ударом для міста з населенням близько 6,5 тисячі осіб, оскільки американська військова база є одним із ключових роботодавців і джерелом доходів для регіону. Вільзек, за його словами, належить до менш економічно розвинених районів Баварії, тому будь-яке скорочення присутності США може мати відчутні соціально-економічні наслідки.

    Водночас американські джерела, на які посилається Bild, вказують, що це рішення має не лише локальний, а й стратегічний вимір. Частина аналітиків вважає, що скорочення військ у Німеччині може вплинути на баланс сил у Європі та послабити окремі елементи східного флангу НАТО. Це пов’язано з тим, що разом із підрозділами можуть бути виведені спеціалісти з бронетехніки, авіації та озброєння, які відігравали важливу роль у бойовій готовності американських сил у регіоні.

    За даними західних медіа, рішення про часткове виведення військ пов’язують із ширшими політичними процесами у відносинах між США та європейськими союзниками. Зокрема, обговорюється можливий перегляд ролі американської армії в Європі та зміщення стратегічного фокусу Вашингтона на інші регіони світу. Окремі джерела також припускають, що це рішення могло бути пов’язане з напруженістю у політичних відносинах між адміністрацією Трампа та керівництвом Німеччини, хоча офіційно це не підтверджується.

    Раніше частина республіканців у США публічно закликала Білий дім не виводити війська з Німеччини, наголошуючи на важливості американської присутності для стримування потенційних загроз у Європі. Натомість пропонувалося перекинути частину сил у інші стратегічні регіони, зокрема на Близький Схід. На думку критиків такого кроку, різке скорочення контингенту в Європі може бути сприйняте як сигнал послаблення гарантій безпеки з боку США.

    За даними Пентагону, в самому оборонному відомстві рішення також викликало неоднозначну реакцію. Частина посадовців не очікувала настільки швидкого старту процесу скорочення і вважає, що це може потребувати додаткового перегляду з огляду на поточну безпекову ситуацію в Європі. Водночас інші представники адміністрації розглядають ці дії як частину довгострокової стратегії оптимізації військової присутності США за кордоном.

    Експерти зазначають, що остаточні наслідки цього рішення залежатимуть від масштабів подальших скорочень і того, чи стане Німеччина лише першим етапом у більш широкому процесі перегляду американської військової присутності в Європі. Поки що союзники США по НАТО уважно стежать за розвитком ситуації, оцінюючи можливі ризики для безпеки регіону та майбутньої оборонної стратегії Альянсу.

  • Трамп: США виведуть із Німеччини більше ніж 5 тисяч військових

    Трамп: США виведуть із Німеччини більше ніж 5 тисяч військових

    Президент США Дональд Трамп заявив про намір значно скоротити американську військову присутність у Німеччині — причому в масштабах, що перевищують раніше оголошене виведення приблизно 5 тисяч військовослужбовців. Про це він повідомив під час спілкування з журналістами у Південній Флориді, передає CNN.

    За словами Трампа, США «значно скоротять чисельність» контингенту, і йдеться про «набагато більше, ніж 5 000» військових. Конкретних цифр або чітких термінів він не озвучив, однак ця заява пролунала майже одразу після офіційного повідомлення Пентагон про початок виведення частини сил із Німеччини протягом наступних шести–дванадцяти місяців.

    Наразі Німеччина залишається ключовим центром американської військової присутності в Європі. За різними оцінками, там дислоковано близько 35–36 тисяч військових США. На її території розташовані стратегічно важливі об’єкти, зокрема авіабаза Ramstein Air Base, яка відіграє критичну роль у логістиці та перекиданні військ, а також найбільший американський військовий госпіталь за межами США — Landstuhl Regional Medical Center. Крім того, саме в Німеччині базуються командні структури, що координують операції США в Європі та Африці.

    Оголошене скорочення, а тим більше його потенційне розширення, може суттєво вплинути на військову архітектуру Європи та функціонування НАТО. Американська присутність у Німеччині традиційно вважається одним із ключових елементів стримування та швидкого реагування в регіоні, особливо на тлі триваючої напруженості у відносинах із Росією.

    Заяви Трампа вже викликали занепокоєння серед європейських союзників. У Німеччині наголошують, що подібні кроки можуть стати сигналом для Європи активніше розвивати власні оборонні спроможності. Міністр оборони країни Борис Пісторіус раніше підкреслював необхідність зменшення залежності від США у сфері безпеки та посилення інвестицій у національну армію.

    У самих США рішення також не є однозначним. Частина експертів і політиків вважає, що різке скорочення військ може підірвати довіру союзників і послабити позиції Вашингтона в Європі. Інші ж, навпаки, підтримують ідею перегляду глобальної військової присутності, аргументуючи це необхідністю оптимізації витрат і концентрації ресурсів на інших стратегічних напрямках.

    Політичний контекст таких заяв також є важливим. Трамп неодноразово критикував європейські країни за недостатні витрати на оборону та вимагав від союзників по НАТО збільшення фінансового внеску. Крім того, напруження у відносинах між США та окремими європейськими державами посилилося через розбіжності щодо політики на Близькому Сході, зокрема у контексті протистояння з Іраном.

    Раніше Трамп також допускав можливість скорочення або перегляду американської військової присутності в інших країнах Європи, зокрема в Італії та Іспанії. Це свідчить про потенційно ширший перегляд ролі США у забезпеченні безпеки на континенті.

    Експерти наголошують, що наразі йдеться не лише про кількісне скорочення, а про можливу зміну підходу до розміщення військ. Зокрема, частину сил можуть передислокувати ближче до східного флангу НАТО або перевести у більш мобільні формати, що дозволяють швидше реагувати на кризові ситуації.

    Водночас остаточні параметри майбутнього скорочення залишаються невідомими. Подальші рішення залежатимуть як від внутрішньополітичних факторів у США, так і від розвитку безпекової ситуації у світі. Проте вже зараз очевидно, що такі заяви можуть мати довготривалі наслідки для всієї системи євроатлантичної безпеки.