Khreshchatyknews.com

Позначка: пенсії

  • У проєкті бюджету-2026 підняли мінімалку і прожитковий мінімум, але не для суддів і прокурорів

    У проєкті бюджету-2026 підняли мінімалку і прожитковий мінімум, але не для суддів і прокурорів

    Уряд пропонує з 2026 року встановити прожитковий мінімум на рівні 3209 грн, а мінімальну зарплату підвищити до 8647 грн. Такі цифри закладені у проєкті закону «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (№14000).

    У статті 7 документа прописані розміри прожиткового мінімуму для окремих категорій:

    • діти до 6 років — 2817 грн;

    • діти від 6 до 18 років — 3512 грн;

    • працездатні особи — 3328 грн;

    • особи, які втратили працездатність — 2595 грн;

    • спеціальний показник для розрахунку доплат на радіоактивно забруднених територіях — 1600 грн.

    Це означає, що максимальна пенсія за віком, обмежена десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, зросте до 25 950 грн.

    Водночас для суддів, прокурорів, податківців і митників нічого не зміниться: прожитковий мінімум для визначення їхніх посадових окладів залишиться на рівні, встановленому станом на 31 грудня 2025 року.

    Зростання мінімальної зарплати до 8647 грн автоматично підвищить мінімальний ЄСВ для ФОП. Водночас у бюджеті передбачено збереження «розрахункової величини» для судових рішень на рівні 1600 грн.

    Максимальна база для нарахування ЄСВ у 2026 році становитиме 20 мінімальних зарплат, а для військовослужбовців і поліцейських — 15 мінімальних зарплат.

  • Серпень 2025: нові штрафи, обмеження на квитки та виплати першокласникам

    Серпень 2025: нові штрафи, обмеження на квитки та виплати першокласникам

    Останній місяць літа принесе українцям низку важливих новацій у сфері транспорту, соціальних виплат, бізнесу та освіти. Деякі з них почнуть діяти вже з 1 серпня 2025 року.

    Квитки на потяг — лише з “Дія.Підпис”

    З 1 серпня Укрзалізниця запроваджує нові правила продажу квитків на найпопулярніші рейси — тепер їх можна буде придбати лише через додаток із використанням “Дія.Підпису”. У касах ці квитки більше не продаватимуться. Це рішення спрямоване на боротьбу з перекупниками.

    Втім, для військовослужбовців процедура резервування квитків залишається без змін. Для всіх інших пасажирів, які не можуть скористатися “Дією”, підготовано інструкції щодо активації цифрового підпису.

    Вступна кампанія — дедлайни наближаються

    1 серпня завершується реєстрація електронних кабінетів та творчі конкурси для абітурієнтів. Уже 6 серпня з’являться рейтингові списки для вступу на бюджет. Ті, хто отримає рекомендацію, мають до 9 серпня виконати умови для зарахування. Саме зарахування триватиме до 11 серпня, а переведення на вакантні місця — до 18 серпня.

    Нові штрафи для підприємців

    З серпня підприємців, які працюють без РРО або не видають фіскальні чеки, чекає суттєве підвищення штрафів. Вперше зафіксоване порушення обійдеться у 100% вартості проданого товару або послуги, а повторне — вже у 150%.

    5000 гривень на першокласника

    До початку навчального року батьки майбутніх першокласників можуть оформити так званий “пакунок школяра” — одноразову допомогу в розмірі 5000 гривень на одяг, канцтовари та підручники. Подати заявку можна через “Дію” або в офісі Пенсійного фонду.

    Окремо нагадуємо, що в Україні планують збільшити допомогу при народженні дитини з 10 до 50 тисяч гривень, а також запровадити 7000 гривень щомісяця для жінок у декреті. Але ці зміни ще не набрали чинності.

    Пенсії в серпні: доплати будуть

    Індексації у серпні не буде, однак пенсіонерам віком 65+ з недостатнім трудовим стажем, які отримують менше 3200 гривень, зроблять доплату до цієї суми.

    Також у серпні діятимуть надбавки до пенсій за вік, які традиційно нараховують пенсіонерам-іменинникам.

    Свята і вихідні

    Серпень багатий на як церковні, так і світські свята. Серед головних:

    • Преображення Господнє (19 серпня)

    • Успіння Богородиці (28 серпня)

    • День Повітряних сил ЗСУ (4 серпня)

    • День Військ зв’язку (8 серпня)

    • Дні міст: Тернопіль, Харків, Рівне, Донецьк

    Але головна подія місяця — День Незалежності України, що цьогоріч припадає на неділю, 24 серпня. За мирних часів це означало б додатковий вихідний у понеділок. Утім, через воєнний стан офіційних “перенесених” вихідних не буде, хоча деякі роботодавці можуть надати відгул на власний розсуд.

  • Судді та прокурори отримують пенсії до 390 тисяч, а більшість українців виживає на 5800

    Судді та прокурори отримують пенсії до 390 тисяч, а більшість українців виживає на 5800

    Офіційна середня пенсія в Україні сьогодні становить близько 5800 гривень. Але цей показник не розкриває справжньої картини — під красивою статистикою ховається глибока несправедливість, де обрані отримують сотні тисяч, а мільйони — борються за виживання.

    Судді

    Найбільші пенсії отримують судді. За офіційними даними, розмір їхніх виплат може сягати 390 тисяч гривень на місяць. Навіть найменші з пенсій у топ-20 — це щонайменше 320 тисяч гривень. Ці суми виплачуються довічно, за рахунок платників податків.

    Прокурори

    Пенсії екс-прокурорів коливаються від 119 до 219 тисяч гривень на місяць. Серед рекордсменів:

    • Станіслав Муратов — колишній заступник керівника Харківської обласної прокуратури, за інформацією з відкритих джерел має одну з найбільших прокурорських пенсій в країні.

    • Андрій Кравченко — у 2023 році задекларував понад 1 мільйон гривень пенсійних виплат.

    • Володимир Лимар — отримав 714 тисяч гривень пенсії за рік, тобто майже 60 тисяч щомісяця.

    Народні депутати

    Хоча пенсії більшості екс-нардепів не дотягують до суддівських чи прокурорських, вони також значно вищі за середні по країні. Один з колишніх депутатів отримує 245 тисяч гривень на місяць. У більшості — виплати від 21 до 60 тисяч.

    Шахтарі та інші працівники небезпечних професій

    Максимальна пенсія шахтаря, який усе життя провів у підземеллі, становить 29 тисяч гривень. Це менше за мінімальні виплати екс-прокурорам. А більшість пенсіонерів в Україні отримують не більше 7000 гривень щомісяця.

    Формально держава декларує соціальну справедливість і рівність, однак пенсійна система фактично закріплює кастовий поділ. Найбільші виплати дістаються тим, хто мав владу і доступ до ресурсів, тоді як прості працівники — медики, вчителі, шахтарі — отримують у десятки разів менше.

    Це не виняток, а системна політика, яка десятиліттями працює на користь еліт. Питання не лише в сумах, а у принципах: пенсійна система перестала бути інструментом підтримки тих, хто справді її потребує.

  • Пенсії для ВПО та українців за кордоном будуть платити за новими правилами

    Пенсії для ВПО та українців за кордоном будуть платити за новими правилами

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке спрощує порядок виплат пенсій для трьох категорій громадян: внутрішньо переміщених осіб, людей, які перебувають за кордоном, а також мешканців тимчасово окупованих територій. Вперше для цих груп запроваджено єдині правила отримання пенсійних виплат.

    До цього часу процедура отримання пенсій для кожної категорії мала окремі нюанси: одні повинні були звертатись виключно до “Ощадбанку”, інші — доводити статус ВПО або регулярно надсилати запити. Нове рішення уніфікувало механізм: тепер пенсіонери можуть отримувати виплати на рахунок у будь-якому українському банку, незалежно від місця фактичного проживання.

    Водночас для пенсіонерів, які перебувають на тимчасово окупованих територіях або за межами України, запроваджується нове зобов’язання: до 31 грудня кожного року необхідно проходити фізичну ідентифікацію.

    Ця процедура покликана підтвердити, що отримувач пенсії — жива особа. Для цього є три способи:

    • Офлайн: особисте звернення до сервісного центру Пенсійного фонду, банку або українського консульства.

    • Онлайн: авторизація на сайті ПФУ через електронний підпис (наприклад, “Дія.Підпис”).

    • Відеозв’язок: індивідуальна ідентифікація через відеозустріч із представником ПФУ після попередньої реєстрації на сайті.

    Якщо людина живе на ТОТ і не може пройти ідентифікацію, вона повинна хоча б раз на пів року здійснити фінансову операцію зі свого рахунку, щоб підтвердити активність.

    Для продовження пенсійних виплат пенсіонери, які живуть на окупованих територіях або за кордоном, повинні подати письмову заяву до Пенсійного фонду, у якій зазначено, що вони не отримують жодних виплат від Російської Федерації.

    У разі невиконання вимог — виплати зупиняють. Відновити їх можна лише після проходження процедури ідентифікації. Якщо припинення сталося до 20 березня 2025 року, треба подати заяву про поновлення і пройти перевірку.

    Для громадян, які перебувають за кордоном, дозволено надсилати документи поштою. До заяви обов’язково додається довідка, що підтверджує факт життя.

  • Керівниця пошти на Рівненщині обікрала державу та пенсіонерів

    Керівниця пошти на Рівненщині обікрала державу та пенсіонерів

    На Рівненщині викрили масштабне привласнення коштів, до якого виявилася причетною керівниця поштового відділення в смт Зарічне. Жінка організувала схему розкрадання державних коштів, унаслідок чого постраждали сотні громадян, здебільшого пенсіонери.

    Як повідомили правоохоронці, спершу жінка підробила офіційні документи про виплату пенсій, заволодівши коштами на суму понад 600 тисяч гривень. Після викриття та відсторонення від посади вона не зупинилася — під приводом допомоги працівникам поштового відділення знову отримала доступ до фінансових потоків.

    Повторно використовуючи ту саму схему, зловмисниця привласнила ще 1,1 мільйона гривень. Загальна сума викрадених коштів сягнула 2 мільйони 633 тисячі гривень. Серед постраждалих — понад 350 осіб, більшість із яких — люди похилого віку, які покладалися на пенсійні та соціальні виплати.

    У ході досудового розслідування жінка частково відшкодувала збитки, повернувши 600 тисяч гривень. Іншу частину суми мають компенсувати за рахунок арештованого майна обвинуваченої.

    Справу передано до суду. Правоохоронці кваліфікують дії жінки як підробку документів і заволодіння коштами шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах.

  • Суди масово скасовують пенсійні обмеження для прокурорів

    Суди масово скасовують пенсійні обмеження для прокурорів

    З січня 2025 року в Україні почали діяти нові обмеження для спеціальних пенсій. Кабінет міністрів своєю постановою №1 від 3 січня впровадив понижувальні коефіцієнти для обмеження надвисоких пенсій, які раніше могли сягати сотень тисяч гривень. Згідно із Законом “Про Державний бюджет на 2025 рік”, пенсійні виплати, що перевищують десять прожиткових мінімумів (23 610 грн), підлягають урізанню. Це правило стосується тих “спецпенсіонерів”, які не мають участі в захисті країни після 2014 року.

    Йдеться насамперед про прокурорів, окремих чиновників, силовиків і військових. Усього нові обмеження торкнулися 17,7 тис. пенсіонерів. Проте намагання скоротити пенсійні витрати вилилося у хвилю судових процесів – сотні спеціальних пенсіонерів подають позови, вимагаючи відновити виплати в повному обсязі. На 27 березня в Єдиному державному реєстрі вже нараховувалося понад 840 рішень судів, у більшості з яких постанову Кабміну про знижувальні коефіцієнти було скасовано.

    Колишній прокурор Дніпропетровської області Віктор Матвійчук, який раніше через суд домігся пенсії в 95 тисяч гривень, подав позов, коли в січні отримав уже лише 36 тисяч. Проте йому відмовили: суд вказав, що застосування коефіцієнтів – це новий правовий спір, не пов’язаний із попереднім рішенням про підвищення пенсії.

    Інші екс-посадовці мають більше успіху. Наприклад, колишньому заступнику прокурора Полтавської області Олександру Озерянському суд у березні скасував знижувальні коефіцієнти, повернувши йому повний розмір пенсії – 72 тис. грн замість 33 тис.

    Є й інші приклади, як-от справа Володимира Рідченка, екс-прокурора з Рівного. Він отримав судове рішення про підвищення пенсії до 63 тис. грн ще кілька років тому, а тепер намагається оскаржити її урізання через нові коефіцієнти. Суд йому відмовив, знову ж таки зазначивши, що це вже інше питання – новий спір.

    У той час як частина спеціальних пенсіонерів бореться за відновлення своїх привілеїв, є й ті, кого обмеження не зачепили. Це приблизно 7 тис. осіб – здебільшого військові з бойовим досвідом, які залишилися із високими пенсіями без жодних обмежень.

    Проте найбільш “недоторканною” категорією залишаються судді. Завдяки рішенням Конституційного суду вони зберегли право на “довічне грошове утримання” без будь-яких урізань. Зараз найбільша виплата з Пенсійного фонду – 390 тис. грн, і отримує її, за інформацією журналістів, ексголова КСУ Наталія Шаптала.

    Цікаво, що при цьому внески суддів до Пенсійного фонду такі ж, як і в решти громадян – 22% єдиного соціального внеску. Однак на відміну від звичайних українців, які можуть розраховувати на 30% від колишньої зарплати, судді отримують до 90%.

    Парадокс у тому, що ті, хто найменше платив у систему, часто отримують із неї найбільше. Хоч урізання спецпенсій могло б заощадити бюджету Пенсійного фонду 1,3 млрд грн на рік – у масштабах усіх витрат це не так і багато, але це був би крок до більш справедливої системи.

    А наразі чиновники, прокурори та судді продовжують боротися за свої сотні тисяч гривень, тоді як решта українців тримається на мінімалці й мовчки платить податки.

  • Прокурори, які причетні до скандалу з пенсіями, залишаються на посадах

    Прокурори, які причетні до скандалу з пенсіями, залишаються на посадах

    Після скандалу із завищеними пенсіями для прокурорів в Україні минулого року, багато з причетних до цієї ситуації залишилися на своїх посадах, а деякі навіть отримали нові посади. Найбільшою жертвою скандалу став Генеральний прокурор Андрій Костін, який був змушений залишити свою посаду, але не через розголошену пенсійну схему, а через недогляд за нею.

    П’ять керівників обласних прокуратур і керівник спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, які спочатку нібито пішли у відставку, згодом були переведені на нові посади. Наприклад, Андрій Олійник, ексголова Хмельницької облпрокуратури, був переведений на посаду прокурора відділу, при цьому продовжував отримувати понад 900 тисяч гривень зарплати перед звільненням у січні 2025 року. Олександр Фільчаков, ексголова Харківської облпрокуратури, став заступником начальника відділу та отримує пенсію 68,5 тис. грн на місяць.

    Інші колишні прокурори, такі як Андрій Миколайчук (ексголова Тернопільської облпрокуратури), Андрій Глумаков (ексголова Спецпрокуратури у сфері оборони Південного регіону), Андрій Рудницький (Рівненська облпрокуратура), Сергій Спільник (Запорізька облпрокуратура), Катерина Шевцова (Черкаська облпрокуратура), імовірно, залишилися в органах прокуратури.

    З іншого боку, кілька прокурорів, які отримали підозри у фальсифікації інвалідностей та пенсій, продовжують працювати на посаді прокурорів. Так, Тарас Горобець, ексзаступник керівника Уманської прокуратури, оформив інвалідність для отримання пенсії в розмірі 477 тис. грн від Пенсійного фонду України та працює прокурором Христинівського відділу. Сергій Наконечний, керівник Хмельницької окружної прокуратури, фальсифікував інвалідність для ранньої пенсії та тимчасово відсторонений.

    Попри те, що порушення були доведені, жодне реальне покарання не було застосоване. Законодавство, яке дозволяє прокурорам отримувати пенсію за 10 років стажу, залишається без змін, що викликає серйозну стурбованість щодо ефективності боротьби з корупцією в цій сфері.

  • Середня пенсія суддів зросла до 107 тисяч гривень на місяць

    Середня пенсія суддів зросла до 107 тисяч гривень на місяць

    Поки мільйони українських пенсіонерів отримують виплати, яких ледве вистачає на виживання, служителі Феміди можуть дозволити собі жити на широку ногу. За останні три роки середня пенсія судді зросла з 90 822 грн до 107 040 грн. А за п’ять років – більш ніж удвічі.

    Згідно з даними Пенсійного фонду, ще у 2020 році середній розмір виплати для суддів становив 45 874 грн. Тепер же окремі представники судової системи можуть дозволити собі пенсійні виплати, що перевищують зарплати міністрів і навіть президента.

    VIP-пенсіонери українського правосуддя

    Серед тих, хто отримує захмарні виплати, зокрема:

    • Богдан Пошва, суддя Верховного Суду у відставці, отримує пенсію у розмірі 262 тис. грн на рік.
    • Анжела Жизневська, екс-суддя Житомирського апеляційного адмінсуду, за 2023 рік отримала 1,99 млн грн, або 166,4 тис. грн щомісяця.
    • Василь Коваленко, колишній заступник голови Дніпровського апеляційного суду, отримав 2,05 млн грн пенсії за рік, що дорівнює 170,8 тис. грн на місяць.

    Нагадаємо, що середній розмір пенсії пересічного українця – 5,7 тис. грн, а більшість (6,4 млн із 10,3 млн пенсіонерів) отримують менше ніж 5 тис. грн на місяць.

    Чому судді отримують такі пенсії?

    Розмір виплат екс-суддям визначається за формулою, згідно з якою мінімальна пенсія становить 50% від зарплати працюючого судді. Якщо ж стаж перевищує 20 років, то за кожен додатковий рік додається ще 2%. Максимальний розмір пенсії не може перевищувати 90% зарплати діючого судді.

    Фактично це означає, що навіть суддя у відставці отримує більше, ніж міністри, топ-чиновники та генерали ЗСУ.

    Контраст між звичайними пенсіонерами та “елітними” суддями лише зростає. Українці, які все життя працювали на заводах, у школах чи лікарнях, змушені виживати на копійки. Тим часом судді, які нерідко ухвалювали скандальні рішення та ставали фігурантами корупційних розслідувань, мають довічне фінансове забезпечення, про яке більшість громадян може лише мріяти.

  • Україна готується до різкого скорочення соціальних виплат під тиском МВФ

    Україна готується до різкого скорочення соціальних виплат під тиском МВФ

    За інформацією наших джерел у Кабінеті Міністрів, під тиском Міжнародного валютного фонду (МВФ), Україна готується до суттєвого скорочення соціальних виплат. Це рішення є частиною виконання меморандуму з МВФ, укладеного для продовження кредитної програми, і спричиняє серйозні побоювання серед населення щодо можливих наслідків для соціальних стандартів та добробуту громадян.

    Допомоги малозабезпеченим сім’ям і субсидії на комунальні послуги стануть першими в списку скорочень.

    Пенсійні виплати для працюючих пенсіонерів можуть бути урізані на 20-30%.

    Витрати на підтримку внутрішньо переміщених осіб (ВПО) будуть переглянуті і скорочені більш ніж на третину.

    Кабмін має скоротити на 60% кількість інвалідів, які отримують державну допомогу, і запровадити програми адаптації.

  • Пенсійна реформа в Україні: що чекає на пенсіонерів

    Пенсійна реформа в Україні: що чекає на пенсіонерів

    З 2024 року в Україні планується запровадження пенсійної реформи, яка передбачає впровадження двох основних пенсійних систем: обов’язкової накопичувальної та бальної. Таку інформацію озвучила старша наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко в ефірі Громадського радіо.

    За словами Ткаченко, питання пенсійної реформи буде актуальним для українців протягом довгого часу. В Україні на сьогодні налічується близько 10 мільйонів пенсіонерів, а середня пенсія становить лише 5 тисяч гривень. Незважаючи на це, витрати на пенсії залишаються одними з найбільших серед інших соціальних видатків. “Бюджет Пенсійного фонду — це шалені гроші”, — зазначила експертка.

    Накопичувальна система: на індивідуальних рахунках

    Одна з основних пропозицій реформ — впровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи. Відрахування з зарплат українців більше не надходитимуть до Пенсійного фонду, а на індивідуальні рахунки кожного платника податків у новому Державному накопичувальному пенсійному фонді. Кабінет Міністрів ще має розробити механізм його створення.

    Лідія Ткаченко підкреслила, що така система може бути дуже корисною, адже кошти, що надходитимуть до накопичувального фонду, можна буде інвестувати, зокрема, у внутрішні державні облігації. Це дозволить створити гарантованого покупця для цих облігацій.

    Бальна система нарахування пенсій

    Друга частина реформи — це бальна система нарахування пенсій. У рамках цієї системи страхові внески, які сплачують або сплачували громадяни до Пенсійного фонду, переводитимуться у бали, що залежатимуть від співвідношення заробітної плати людини та середньої заробітної плати в Україні. Щороку нараховані бали перераховуватимуться відповідно до актуальної середньої зарплати, що дозволить підтримувати актуальність пенсійних виплат для тих, хто вже вийшов на пенсію.

    Прогнози та виклики реформи

    Лідія Ткаченко наголосила, що питання пенсійної реформи залишатиметься в центрі уваги українців на довгий час. Зокрема, вона зазначила, що норма, закладена у законопроєкті про державний бюджет на наступний рік, не містить достатньо конкретики щодо запровадження пенсійної реформи. Проте вона припускає, що цей законопроєкт може передбачати обов’язкову накопичувальну пенсійну систему.

    Зараз в Україні діє солідарна система, при якій працевлаштовані особи сплачують єдині соціальні внески, частина з яких йде на пенсійні виплати. Реформа має на меті поступову зміну цієї системи, щоб забезпечити більш стабільну і справедливу пенсійну систему в країні.