Khreshchatyknews.com

Позначка: Пенсійний фонд

  • Мінсоцполітики готує реформу пенсійної системи: хто і скільки буде отримувати

    Мінсоцполітики готує реформу пенсійної системи: хто і скільки буде отримувати

    В Україні готують законопроєкт, який має виправити викривлення у чинній системі пенсійного забезпечення. Про це повідомила міністр соціальної політики Оксана Жолнович у подкасті Центру економічної стратегії.

    За її словами, зараз існує ситуація, коли дві особи з однаковим трудовим стажем і зарплатою, але які вийшли на пенсію у різні роки, отримують різні виплати. У міністерстві вже розробили механізм, який дозволить уникати таких несправедливостей. Водночас головне завдання — провести цей законопроєкт через Верховну Раду.

    Жолнович також наголосила на необхідності сталого фінансування пенсій: “Навіть якщо ми знайдемо ресурс цього року, маємо гарантувати його на наступні роки. Тому ми працюємо зі Світовим банком, МВФ та МОП, щоб наші розрахунки були точними і надійними”.

    Окрему увагу міністерка приділила питанням спецпенсій. Вона вказала, що такі пенсіонери користуються трьома перевагами: можуть раніше вийти на пенсію, мають менші вимоги до страхового стажу і отримують значно більший відсоток заміщення доходу.

    “Якщо звичайний пенсіонер отримує близько 40% від колишнього заробітку, то у спецпенсіонерів цей показник сягає 70%, а іноді — 90% за рішенням судів”, — зазначила Жолнович.

    Ще одним перекосом, на її думку, є можливість повного перерахунку пенсії спецпенсіонерам на основі зарплат нинішніх посадовців. “Це беззмістовна норма. Сьогоднішні виклики не можна порівнювати з тими, що були 20 років тому”, — пояснила вона, згадавши про зміни у роботі військових і працівників ДСНС.

    Наразі Мінсоцполітики також розробляє законопроєкт щодо єдиного механізму індексації пенсій. Згідно з ним, усі виплати будуть перераховуватись відповідно до рівня інфляції за однаковими правилами — незалежно від статусу пенсіонера.

  • Депутатка Третьякова пропонує обмежити пенсійні пільги для військових без бойового досвіду

    Депутатка Третьякова пропонує обмежити пенсійні пільги для військових без бойового досвіду

    Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики Галина Третьякова заявила про намір внести нові законопроєкти, які стосуватимуться пенсійних привілеїв для військових, що не брали участі в бойових діях. На її думку, право на пільги мають мати лише учасники бойових дій (УБД) та матері, які народили та виховали дитину до шестирічного віку.

    Третьякова звернула увагу на те, що нині в Україні існує нерівність між різними категоріями військовослужбовців. Зокрема, військові, які не брали участі в бойових діях, користуються пенсійними привілеями нарівні з тими, хто має статус УБД. Це, на її думку, є несправедливим і має бути врегульовано законодавчо.

    «Це тема наступних законів», — наголосила вона, маючи на увазі можливі зміни до законодавства, які обмежать пільги для військових без бойового досвіду.

    Крім того, вона згадала про розгляд у комітеті законопроєкту №12278 щодо скасування спецпенсій для прокурорів. Цей документ вже отримав позитивне рішення комітету і рекомендований до прийняття у Верховній Раді.

    Окремо Третьякова пояснила діючу пенсійну систему в Україні. За її словами, з 2022 року всі пенсії, крім спеціальних режимів, індексуються за єдиною формулою, що закріплена у законі. Водночас «ручний режим» індексації, який дозволяв індивідуальне підвищення, вже скасовано. Спецпенсії ж і далі залишаються винятком із загальної системи.

    Пенсійний вік в Україні поступово зростає, і до 2028 року базовою нормою стане 60 років при наявності 35 років стажу. У випадках меншого стажу вік виходу на пенсію відповідно підвищується — до 63 чи навіть 65 років. Виняток — для тих, хто працює у спеціальних умовах.

    «Справедливо мати однакові правила щодо індексації та розміру пенсійного віку? Чи потрібно когось виокремлювати?» — поставила риторичне питання депутатка.

    Така позиція Третьякової, яка вже неодноразово ініціювала зміни в соціальній політиці, може викликати жваві обговорення як серед військових, так і в суспільстві загалом.

  • 5 тисяч гривень надбавки: хто має право на підвищену пенсію у 2025 році

    5 тисяч гривень надбавки: хто має право на підвищену пенсію у 2025 році

    У 2025 році в Україні зросла надбавка до пенсії для громадян, які брали участь у боротьбі за незалежність України в XX столітті й зазнали переслідувань з боку радянського режиму. Після щорічної індексації вона становить 5000 гривень.

    Про це повідомляє Пенсійний фонд України.

    Йдеться про осіб, які були засуджені, ув’язнені або примусово направлені до психіатричних закладів за політичними мотивами, а згодом — офіційно реабілітовані. Законодавство передбачає для таких громадян спеціальні соціальні гарантії — зокрема, пенсію за особливі заслуги перед Україною, яка нараховується як щомісячна доплата до основної пенсійної виплати.

    Відповідний закон було ухвалено у 2023 році. Тоді розмір надбавки становив 4200 гривень. Проте згідно з нормами закону, ця сума підлягає щорічному перегляду — відповідно до механізму індексації. У 2024 році вона була проіндексована, а з 2025 року виплата становить вже 5000 гривень.

    Щоб отримати надбавку, необхідно надати документи, які підтверджують статус особи — зокрема, довідки про участь у національно-визвольному русі, факт переслідувань і рішення про реабілітацію.

    У Пенсійному фонді нагадали, що право на пенсію за особливі заслуги настає з дня звернення або з дати набуття права, якщо людина звернулася не пізніше 12 місяців від цього моменту. День звернення вважається датою прийняття повного пакета документів.

    Водночас, якщо особа має право на надбавку за кількома підставами, їй призначають лише одну — у найбільшому передбаченому розмірі.

    Це — черговий крок у відновленні справедливості щодо людей, які постраждали за прагнення до вільної й незалежної України.

  • Колишня керівниця Пенсійного фонду в Києві підозрюється у розкраданні мільйонів

    Колишня керівниця Пенсійного фонду в Києві підозрюється у розкраданні мільйонів

    У Києві правоохоронці викрили масштабну корупційну схему під час капітального ремонту будівель Пенсійного фонду України. Про це повідомила Київська міська прокуратура.

    Слідство встановило, що організована група із шести осіб незаконно заволоділа бюджетними коштами при проведенні ремонтів та закупівлі протипожежного обладнання. Серед підозрюваних — тіньова керівниця підрядної фірми, інженер технічного нагляду, два директори приватних підприємств і двоє посадовців ПФУ, зокрема колишня керівниця Головного управління Пенсійного фонду в місті Києві.

    Механізм схеми був типовим, але ефективним. Задля перемоги у тендерах організаторка залучала підконтрольні компанії. Після отримання підрядів документи виконаних робіт фальсифікували: вартість послуг зі встановлення протипожежного обладнання штучно завищувалась. Надалі акти підписували чиновники пенсійного фонду, після чого гроші виводились через фіктивні фірми та переводились у готівку.

    Сума завданих державі збитків, згідно з висновком експертиз, перевищує 3,6 мільйона гривень.

    Наразі всім учасникам угруповання повідомлено про підозру. Їм інкримінують участь в організованій групі та заволодіння майном в особливо великих розмірах. За такі злочини Кримінальний кодекс України передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Розслідування триває. Правоохоронці перевіряють, чи були подібні схеми задіяні й в інших регіональних підрозділах Пенсійного фонду.

  • Пенсійний фонд пояснив, за яких умов потрібно повертати гроші

    Пенсійний фонд пояснив, за яких умов потрібно повертати гроші

    Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області звернулося до громадян із важливим нагадуванням: у разі зміни життєвих обставин пенсіонери повинні своєчасно повідомляти про це ПФУ, інакше можуть утворитися переплати, які доведеться повертати.

    У фонді наголошують: розмір пенсії напряму залежить від багатьох факторів. Якщо про зміну обставин не повідомити вчасно, система може автоматично нарахувати надміру коштів, а такі переплати підлягають поверненню — як добровільному, так і за рішенням суду.

    До обставин, які впливають на пенсію, належать:

    • Працевлаштування пенсіонера або припинення трудової/підприємницької діяльності. Багато доплат і надбавок передбачені лише для непрацюючих пенсіонерів.

    • Пенсія за вислугу років припиняється у разі повернення до роботи за відповідною спеціальністю.

    • Зміна місця проживання, що може позбавити пенсіонера надбавок за роботу в особливих умовах.

    • Зміна статусу – наприклад, втрата статусу ветерана війни чи іншого пільгового статусу.

    • Зміни, що впливають на виплату особливих видів пенсії – наприклад, припинення навчання дитини, яка отримує пенсію по втраті годувальника.

    Повідомити Пенсійний фонд про такі зміни можна особисто в сервісному центрі або дистанційно через електронний кабінет на порталі ПФУ.

    Також у фонді зазначили, що переплата може виникнути і через недостовірні дані, надані роботодавцем, зокрема щодо заробітку чи стажу працівника.

    У випадках навмисного приховування інформації або шахрайства, кошти можуть бути стягнуті примусово. Закон дозволяє ПФУ вимагати повернення надміру сплачених сум через адміністративну процедуру або в судовому порядку.

    Фахівці радять пенсіонерам уважно стежити за змінами у своєму статусі та своєчасно інформувати Пенсійний фонд, аби уникнути зайвих боргів перед державою.

  • Полтавський прокурор Плескач отримує мільйонну пенсію, обійшовши закон через суд

    Полтавський прокурор Плескач отримує мільйонну пенсію, обійшовши закон через суд

    Закон чіткий: пенсія в Україні не може перевищувати 23 610 грн на місяць. Але для окремих прокурорів — він не перешкода. У Полтавській і Харківській областях діє добре відпрацьована схема: пенсії обраховують за старими нормами, з урахуванням премій, надбавок і навіть додаткових служб, а суди стають зручним інструментом.

    42-річний Олег Плескач, заступник прокурора Полтавської області, оформив собі пенсію у розмірі 90% від зарплати — понад 1,2 млн грн на рік. І все це — попри обмеження, передбачене чинним законодавством.

    Як йому це вдалося?

    Через суд. Плескач звернувся до Феміди, посилаючись на вже не чинну норму закону про прокуратуру, й виграв. Формально — все законно. Але по суті — це шпарина в законодавстві, яку використовують для збагачення за рахунок бюджету.

    Поки Пенсійний фонд не заперечує, Плескач уже давно живе на широку ногу:

    • у його власності понад 20 гектарів землі;

    • батько “подарував” йому 4,8 млн грн;

    • дружина заробила 1,5 млн грн на рік офіційно.

    Харківська схема — ті самі методи

    Подібний сценарій реалізовано в Харкові. Станіслав Муратов, заступник керівника обласної прокуратури, також отримує пенсію, що перевищує 1,1 млн грн щороку. Його зарплата — ще понад 1,4 млн. Разом — майже 2,7 млн грн на рік з бюджету.

    Механіка дій — точнісінько така ж:

    • Серія позовів до Харківського окружного адмінсуду.

    • У позовах вимагається врахувати всі надбавки, премії, доплати, охоронні стажі ще з 2001 року.

    • Розгляд потрапляє до “потрібного” судді — Олега Тітова, який відомий своєю лояльністю у специфічних справах.

    • У 2023 році пенсію Муратову офіційно підняли до 1 152 155 грн.

    Подібні позови подають і інші прокурори. Формально — все в межах законодавства. Фактично — це системна схема для обходу пенсійних обмежень.

    Чому це можливо?

    Бо Пенсійний фонд мовчить. Бо суди “випадково” передають справи “потрібним” суддям. Бо у владі мовчазно погоджуються на корупційну компенсацію для “своїх”.

    І поки для звичайного українця максимальна пенсія — це 23 тис. грн, прокурори збагачуються втричі або й уп’ятеро більше.

  • Більше податків — менше зарплати: що змінилося для українців у 2025 році

    Більше податків — менше зарплати: що змінилося для українців у 2025 році

    У 2025 році українці почали сплачувати більше податків, ніж у попередньому. Головною зміною стало збільшення ставки військового збору — з 1,5% до 5%, що суттєво вплинуло на розмір зарплат “на руки”.

    Як повідомляє видання “Тахег.ua”, структура оподаткування доходів працівників залишилася без змін у назвах податків, але суми суттєво зросли. Із зарплати українців, як і раніше, утримують:

    • 18% — податок на доходи фізичних осіб (ПДФО);

    • 5% — військовий збір.

    Окрім того, роботодавець сплачує 22% єдиного соціального внеску (ЄСВ) за кожного працівника.

    На практиці це означає, що зі щомісячної зарплати у 10 000 гривень працівник отримує лише 7 700 грн. Із цієї суми:

    • 1 800 грн іде на ПДФО;

    • 500 грн — на військовий збір.

    А роботодавець додатково сплачує ще 2 200 грн ЄСВ, тож загальна вартість працівника для бізнесу складає 12 200 гривень.

    Також у 2025 році запровадили обов’язкову сплату військового збору для підприємців першої та другої груп єдиного податку. Сума — 800 грн щомісяця, однак у деяких випадках передбачено винятки.

    Зміни у податковому навантаженні стали частиною ширшої фіскальної політики, спрямованої на забезпечення потреб держави в умовах війни. Уряд аргументує зростання зборів необхідністю стабільного фінансування Збройних сил України.

  • Кожен третій пенсіонер в Україні живе менш ніж на 100 доларів

    Кожен третій пенсіонер в Україні живе менш ніж на 100 доларів

    Станом на квітень 2025 року в Україні проживає 10,3 мільйона пенсіонерів. За останній рік їхня кількість скоротилась на 176 тисяч, повідомляє Пенсійний фонд із посиланням на аналітику «Опендатабот». І хоча номінальний розмір виплат зріс на 10%, інфляція з’їла цей приріст — і пенсіонери бідніють.

    Середній розмір пенсії після цьогорічної індексації становить 6 341 грн (близько $152). Але навіть ця сума не дозволяє говорити про гідний рівень життя. Адже кожен третій пенсіонер в Україні (32,3%) отримує всього 3 340 грн — це менше $85. А ще 398 тисяч українців живуть на пенсію меншу за 3 000 грн.

    Згідно з даними ПФУ, картина така:

    Розмір пенсії Кількість осіб Частка від загальної кількості
    понад 10 000 грн 1 499 274 14,5%
    5 001–10 000 грн 2 987 845 28,9%
    4 001–5 000 грн 2 105 500 20,4%
    3 001–4 000 грн 3 340 489 32,3%
    2 001–3 000 грн 398 267 3,9%

    Тобто понад половина пенсіонерів (52,7%) отримує менше 5 000 грн, що нижче навіть офіційного прожиткового мінімуму.

    Очікувано, найвищі виплати — у столиці. У Києві середня пенсія становить 8 708 грн, що на 37% вище за загальноукраїнський рівень. На другому і третьому місцях — Донецька (7 814 грн) та Луганська (7 314 грн) області.

    Натомість найнижчі пенсії — у західних регіонах: Тернопільська область — 4 931 грн, Чернівецька — 5 100 грн.

    Найбільше пенсіонерів проживає на Дніпропетровщині — 873 тисячі, у Києві — 748 тисяч, на Харківщині — 707 тисяч. Найменше — у Чернівецькій області (206 тисяч).

    Близько 2,9 мільйона українських пенсіонерів (28%) продовжують працювати. Їхня середня пенсія — 6 863 грн, що трохи вище загальної, але не суттєво. Це свідчить про низький рівень життя літніх людей навіть за умов наявного доходу з роботи.

    Наразі уряд обіцяє переглянути механізми індексації, проте без адресної підтримки і глибокої реформи пенсійної системи ситуація навряд чи зміниться. Пенсії в Україні — це не про гідну старість, а про виживання.

  • Старість на межі виживання: чверть пенсіонерів в Україні отримують копійки

    Старість на межі виживання: чверть пенсіонерів в Україні отримують копійки

    Українці, які досягли пенсійного віку, мають право на пенсійні виплати, проте реальність цих виплат свідчить про велику соціальну нерівність серед пенсіонерів. За даними аналітики Опендатабот, станом на кінець 2024 року середній розмір пенсії в Україні становив 5 789 грн, а вже у 2025-му — 2 759 грн, якщо рахувати усереднений показник з урахуванням різних видів виплат.

    Особливо тривожить статистика щодо мінімальних пенсій. Громадяни без достатнього трудового стажу змушені виживати на 2 361 грн на місяць. Більше того, 26% пенсіонерів, тобто приблизно 2,68 мільйона осіб, отримують менше ніж 3 000 грн на місяць.

    Водночас 27% пенсіонерів продовжують працювати після виходу на пенсію — для багатьох це не бажання, а вимушена необхідність.

    Найвищі пенсії в Україні традиційно отримують жителі столиці — у 2025 році середній розмір пенсій у Києві сягнув 8 708 грн, що майже на 700 грн більше, ніж у 2024-му. Для порівняння, в Київській області середня пенсія становить 6 671 грн.

    На другому та третьому місцях за розміром пенсій опинилися Донецька (7 814 грн) та Луганська (7 314 грн) області. У п’ятірці також Дніпропетровська область із середнім показником у 7 082 грн.

    А от найменші пенсії отримують у Тернопільській області — 4 931 грн, попри зростання з минулорічних 4 485 грн. До трійки найнижчих також увійшли Чернівецька (5 100 грн) та Закарпатська (5 175 грн) області.

    Варто пам’ятати, що деякі категорії пенсіонерів мають право на пільги: звільнення від оплати за комунальні послуги, а також на безкоштовне пальне для печей і газ.

    Також важливо, щоб громадяни, які виходять на пенсію, вчасно подали документи до Пенсійного фонду. Якщо цього не зробити протягом трьох місяців, виплати за попередні місяці можуть просто “згоріти”.

  • Масштабна верифікація пільг: в Україні перевірятимуть понад мільйон одержувачів допомоги

    Масштабна верифікація пільг: в Україні перевірятимуть понад мільйон одержувачів допомоги

    В Україні стартує масштабна перевірка правомірності надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу. Під ретельну перевірку потраплять 1,2 мільйона громадян, які користуються такими пільгами.

    Міністерство фінансів України розробило єдину методику верифікації пільг. Наразі проєкт документа оприлюднено на сайті Федерації профспілок України для громадського обговорення. Основна мета — зробити систему надання пільг прозорою, ефективною і захищеною від зловживань.

    Перевірку здійснюватимуть шляхом автоматизованого зіставлення даних, які одержувачі подали для оформлення пільг, з інформацією з державних реєстрів. Використовуватимуть електронну систему «Трембіта», яка забезпечує обмін інформацією між державними органами без необхідності фізичного звернення громадян.

    Під час верифікації перевірятимуть:

    – достовірність податкового номера через реєстр платників податків
    – чинність паспорта у демографічному реєстрі
    – факти смерті, народження, зміни імені чи шлюбу
    – наявність статусу ветерана війни
    – дані щодо інвалідності, її групи та актуальності
    – виплати субсидій через інформаційну систему Пенсійного фонду

    Серед ключових напрямів перевірки — виявлення пільг, які надавались після смерті особи, подвійного нарахування допомоги за один період, розбіжностей у місці реєстрації та проживання, а також статусів, які дають право на пільги, але могли змінитися.

    За даними Пенсійного фонду, станом на січень 2025 року пільги та субсидії отримували 2,779 мільйона домогосподарств. З них 1,216 мільйона осіб користувалися пільгами на суму понад 2 мільярди гривень, а 1,474 мільйона родин — субсидіями ще на майже 2,8 мільярда гривень.

    Окрім цього, уряд уже оновив правила розрахунку середньомісячного сукупного доходу для сімей, які претендують на державну соціальну допомогу. Це може вплинути на право отримання виплат та їхній обсяг.

    Нова система має запобігти нецільовому використанню бюджетних коштів і забезпечити підтримку тим, хто дійсно її потребує.