На широких проспектах Києва заправки залишаються одними з найбільш відкритих точок у міській тканині. Саме такі об’єкти — без щільної забудови навколо, з довгими під’їзними шляхами і резервуарами на видноті — називають найбільш уразливими найближчими днями. За відомостями, отриманими редакцією від джерела, російські дрони можуть націлитися на столичні АЗС уже найближчими днями. Точні адреси не називаються. Йдеться про станції на відкритому просторі вздовж широких доріг.
Кампанія проти українських заправок триває з весни. До серпня, за даними галузевих аналітиків і міжнародних розслідувань, кількість уражених об’єктів перевищила двісті. Удари почалися в прифронтових областях — Сумській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській — і поступово зміщувалися на захід. У червні–липні фіксували по кілька атак на добу. Серед постраждалих — мережі «Укрнафти», WOG, OKKO та регіональні оператори. Мотив очевидний обом сторонам. Українські дальні дрони з початку 2026 року системно били по російських НПЗ.
Наприкінці літа в Росії виник найсерйозніший паливний дефіцит від часів розпаду СРСР: експортні обмеження, імпорт бензину з Індії, черги і нормування в десятках регіонів. Відповідь Москви змістилася на українську роздрібну мережу — місця, куди щодня приїжджають цивільні. Російські джерела говорять про «логістику ЗСУ». Українські офіційні особи та оператори мереж називають це терором проти мирного населення: заправка — одна з небагатьох точок, де людина змушена зупинитися на відкритому місці. У самому Києві донедавна станції страждали рідше, ніж в області чи на сході.
Але ніч із 7 на 8 вересня вже включила АЗС до списку пошкоджених об’єктів столиці разом із житловими будинками, складами, школою і супермаркетом. У той самий період Київська область ввела нові обов’язкові вимоги: протоколи дій під час тривоги, ревізія оповіщення і укриттів, жорсткий порядок паркування. Мета — не допустити скупчення машин біля резервуарів і зберегти проїзд для рятувальників і спецтехніки. Рішення ухвалили після серії ударів по інфраструктурі регіону. Тактика змінилася і за часом доби. З кінця серпня Росія перейшла до майже безперервних хвиль реактивних «Шахедів» та їхніх модифікацій по Києву — не лише вночі.
Денні атаки 8 і 9 вересня вже зачепили житлові висотки в Дарницькому та Дніпровському районах, склади, склади біля житлових комплексів. Відкрита заправка на широкій магістралі в таких умовах стає ціллю з доброю оптикою і меншою ймовірністю наштовхнутися на міські перешкоди для наведення. Паливний ринок Києва поки тримається. Ціни на А-95 і дизель коливються у звичному діапазоні, великі мережі продовжують роботу. Але оператори вже адаптуються: частина станцій у прифронтових зонах закривається на ніч, ставить сітки, вимикає зовнішнє освітлення. У столиці такі заходи ще не стали масовими. Якщо попередження нашого джерела підтвердиться, першим ризиком стане не дефіцит як такий, а локальні зупинки продажів і зростання навантаження на станції, що лишилися.
Російська сторона не коментує конкретні плани щодо київських АЗС. Українська влада публічно не підтверджує і не спростовує інформацію про найближчі цілі. Відкриті дані показують лише те, що вже сталося: розширення географії ударів по паливній роздрібній мережі та посилення правил безпеки саме тоді, коли денні дрони стали буденністю над столицею. Наступні дні покажуть, чи залишиться це попередження оцінкою ризику, чи перейде в нову серію ударів по найпомітніших об’єктах на головних дорогах міста.
