Khreshchatyknews.com

Позначка: освіта

  • У Києві розслідують завищення тарифів на електроенергію для закладів освіти

    У Києві розслідують завищення тарифів на електроенергію для закладів освіти

    У Києві викрито схему можливого незаконного завищення вартості електричної енергії для закладів освіти Деснянського району. За версією слідства, внаслідок дій посадовиці бюджет зазнав переплат на суму понад 1,8 мільйона гривень.

    Про підозру повідомлено уповноваженій особі з організації та проведення публічних закупівель управління освіти Деснянської районної державної адміністрації. Її дії кваліфіковано як зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки.

    Слідство встановило, що у період з січня по вересень 2023 року посадовиця підписувала додаткові угоди до договорів на постачання електроенергії для закладів освіти району. Ці угоди, за даними правоохоронців, укладалися всупереч вимогам законодавства та передбачали постачання електроенергії за цінами, які суттєво перевищували середньоринкові.

    Правоохоронці вважають, що дії здійснювалися в інтересах компанії-постачальника, а їх наслідком стала переплата бюджетних коштів на суму понад 1,8 мільйона гривень.

    У разі доведення вини посадовиці загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до шести років. Також можливе позбавлення права обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю на строк до трьох років та накладення штрафу.

    Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.

  • Понад 16 мільйонів без конкурсу: що не так із ремонтом будівлі університету в Харкові

    Понад 16 мільйонів без конкурсу: що не так із ремонтом будівлі університету в Харкові

    Освітня сфера Харкова знову опинилася в центрі фінансового скандалу. Під гаслом відновлення університетської інфраструктури реалізується проєкт, який дедалі більше нагадує класичну схему освоєння бюджетних коштів. Йдеться про реконструкцію будівлі колишньої Академії імені Говорова, що входить до комплексу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна та має статус пам’ятки архітектури місцевого значення.

    Замість належної охорони об’єкт культурної спадщини фактично перетворили на інструмент перерозподілу державних грошей. Ключові управлінські рішення щодо фінансування і механізму реалізації проєкту ухвалювалися за участі керівництва освітньої галузі та університету. Саме ці рішення дозволили уникнути відкритих торгів і застосувати формат прямих домовленостей із виконавцем.

    Замовник обґрунтував відмову від конкуренції «терміновістю» виконання робіт. Водночас фактичний стан покрівлі був відомий задовго до підписання договору, а ознак раптового руйнування, які б виправдовували невідкладні процедури, зафіксовано не було.

    Єдиним виконавцем робіт без жодної альтернативи визначили ТОВ «ДЕКАН ПРОЕКТ». 8 грудня 2025 року з компанією уклали договір на суму понад 16 мільйонів гривень. Аналіз попередньої діяльності цього підрядника свідчить про стійку залежність від одного замовника: більшість контрактів фірма отримує саме від університету Каразіна. Така концентрація підрядів фактично усунула інших потенційних учасників ринку і закріпила доступ до бюджетних коштів за конкретним суб’єктом.

    Окремі положення договору викликають серйозні застереження з точки зору захисту пам’ятки архітектури. У документації відсутнє чітке розмежування між реставраційними роботами та звичайним ремонтом. Це суперечить законодавству про охорону культурної спадщини і відкриває можливість довільно змінювати характер робіт без належного контролю.

    Не менш проблемними є умови щодо строків і ціни. Попри задекларований «твердий кошторис», договір передбачає можливість коригування вартості та графіка виконання робіт через додаткові угоди. Така конструкція фактично легалізує затягування процесу і створює підґрунтя для подальшого збільшення витрат.

    Економічний аналіз кошторису лише посилює сумніви. Ціни на будівельні матеріали та роботи суттєво перевищують середньоринкові показники. За попередніми оцінками, штучне завищення вартості може сягати близько 30%, що означає ймовірну переплату майже у 5 мільйонів гривень.

    У підсумку реконструкція об’єкта культурної спадщини ризикує перетворитися не на приклад відповідального відновлення, а на ще одну ілюстрацію того, як під прикриттям «терміновості» та формальних процедур державні кошти спрямовуються за наперед визначеним маршрутом.

  • Київрада затвердила бюджет столиці на 2026 рік із дефіцитом майже 7 мільярдів гривень

    Київрада затвердила бюджет столиці на 2026 рік із дефіцитом майже 7 мільярдів гривень

    Київська міська рада затвердила бюджет столиці на 2026 рік, а також внесла зміни до Програми економічного та соціального розвитку на 2024–2026 роки в частині фінансування наступного року. Відповідні рішення були ухвалені під час пленарного засідання, яке відбулося напередодні. Про це повідомляє видання КВ.

    Згідно з прийнятими документами, доходи міського бюджету у 2026 році мають скласти 106,3 млрд гривень, тоді як видатки заплановані на рівні 113,2 млрд гривень. Таким чином, дефіцит міської скарбниці становитиме близько 6,9 млрд гривень. Для порівняння, під час ухвалення бюджету на 2025 рік планувалося, що він буде профіцитним, однак станом на грудень 2025-го фактичний дефіцит уже сягнув 15,2 млрд гривень.

    Проєкти рішень щодо бюджету і змін до ПЕСР були подані Департаментом фінансів та Департаментом економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації. За бюджет на 2026 рік під час голосування проголосували 92 депутати, за зміни до Програми економічного та соціального розвитку — 90.

    Найбільшу частку видатків у бюджеті на наступний рік передбачено на сферу освіти — майже 38 млрд гривень. Друге місце за обсягами фінансування посідає транспорт і дорожнє господарство, на які планується спрямувати близько 21 млрд гривень. Значна частина цих коштів піде на компенсацію різниці між економічно обґрунтованою вартістю проїзду та чинними тарифами в комунальному громадському транспорті, зокрема для метрополітену та міського електротранспорту.

    Третім за обсягом фінансування є соціальний захист населення — близько 11 млрд гривень. Серед інших ключових напрямів — житлово-комунальне господарство з майже 7,5 млрд гривень та охорона здоров’я з видатками на рівні 7,3 млрд гривень.

    Паралельно з бюджетом депутати затвердили обсяги фінансування масштабних інфраструктурних проєктів у межах ПЕСР. У 2026 році на ці цілі планується спрямувати 12,9 млрд гривень. Із них 7,4 млрд гривень передбачено на капітальні ремонти, ще 5,4 млрд — на капітальні вкладення, зокрема будівництво і реконструкцію об’єктів.

    Найбільші суми на капітальні ремонти мають отримати комунальні підприємства, що відповідають за дорожню та інженерну інфраструктуру, житловий фонд, зовнішнє освітлення і транспорт. Серед ключових проєктів капітального будівництва — продовження метро на Виноградар, будівництво під’їзної дороги до аеропорту “Київ”, реконструкція дамб мулових полів Бортницької станції аерації, оновлення дощової каналізації, модернізація об’єктів водопостачання і водовідведення, інженерний захист ТЕЦ-5, а також реконструкція полігону твердих побутових відходів у Підгірцях.

    Мер Києва Віталій Кличко під час засідання назвав проєкт бюджету збалансованим і таким, що забезпечує фінансування ключових сфер життєдіяльності міста. За його словами, у бюджеті на 2026 рік передбачено 2 млрд гривень на підтримку Збройних сил України, однак ця сума не є остаточною і протягом року столична влада шукатиме можливості для її збільшення.

    Водночас Кличко вкотре звернув увагу на проблему вилучення частини податку на доходи фізичних осіб до державного бюджету. За його оцінками, у 2026 році держава забере у столиці близько 8 млрд гривень ПДФО, що, на його думку, негативно впливає на фінансові можливості міста та суперечить принципам бюджетної справедливості.

    Міський голова наголосив, що стабільне фінансування інфраструктури, транспорту, медицини та комунальних служб напряму впливає на безпеку та якість життя киян, а також на здатність міста забезпечувати робочі місця і наповнення бюджету.

    Голова бюджетної комісії Київради та очільник фракції “Слуга народу” Андрій Вітренко жорстко розкритикував підхід КМДА до формування головних фінансових документів столиці. За його словами, депутатському корпусу довелося суттєво доопрацьовувати проєкт бюджету та ПЕСР, розглянувши понад 3,4 тисячі пропозицій на загальну суму близько 28 млрд гривень.

    Вітренко заявив, що у первинній редакції бюджету на підтримку сил безпеки і оборони було передбачено лише 124 млн гривень, тоді як видатки на інформаційне забезпечення та функціонування муніципального телеканалу перевищували 200 млн гривень. Саме після втручання депутатів фінансування допомоги армії було збільшено до 2 млрд гривень.

    Окремо він висловив невдоволення процедурою ухвалення змін до ПЕСР, зазначивши, що документ було винесено на голосування без належної доповіді профільного департаменту.

    Контекст попереднього року

    Бюджет Києва на 2025 рік спочатку затверджувався як профіцитний. Проте протягом року до нього шість разів вносилися зміни, унаслідок чого доходи міської скарбниці зросли до 109,9 млрд гривень, а видатки — до 125,1 млрд гривень. Частина перерозподілів була пов’язана з тим, що окремі розпорядники не встигали освоїти кошти до кінця року, зокрема в частині будівництва та облаштування укриттів.

    За підсумками першого півріччя 2025 року доходи бюджету Києва зросли більш ніж на 16 відсотків порівняно з аналогічним періодом попереднього року, однак видатки також суттєво збільшилися.

    Наразі остаточні параметри бюджету Києва на 2026 рік будуть уточнені після оприлюднення підписаних повних версій рішень. Водночас загальні обсяги доходів, видатків і ключові пріоритети, озвучені під час пленарного засідання, залишаються актуальними.

  • Новостворений ФОП і завищені ціни: що стоїть за ремонтом даху харківської гімназії

    Новостворений ФОП і завищені ціни: що стоїть за ремонтом даху харківської гімназії

    На Харківщині назріває черговий скандал навколо використання бюджетних коштів у сфері освіти. Управління освіти Холодногірського району 11 грудня уклало договір на понад 1,1 млн грн щодо капітального ремонту частини покрівлі гімназії № 86. Формально — у рамках заходів з енергозбереження. Фактично — мова йде про підряд, який містить ознаки завищення вартості матеріалів щонайменше на чверть мільйона гривень.

    Підряд на ремонт отримала фізична особа-підприємець Валентина Солоха. Її підприємницька діяльність була зареєстрована лише у вересні цього року, однак менш ніж за місяць новостворений ФОП несподівано почав вигравати державні контракти один за одним — як у Холодногірському та Новобаварському управліннях освіти, так і в різних комунальних структурах Харкова, включно з Департаментом ЖКГ та обласною прокуратурою.

    До початку повномасштабної війни Солоха працювала головним спеціалістом у відділі освіти Валківської райдержадміністрації. Будівельний напрям не був пов’язаний із її попередньою діяльністю, тож стрімке зростання успішності у сфері державних ремонтних підрядів виглядає особливо контрастно.

    Втім, найбільше запитань викликає кошторис ремонту в гімназії № 86. Аналіз вартості матеріалів показує системне завищення цін на ключові позиції, що може свідчити про неефективне використання коштів або умисне роздування вартості робіт.

    ПВХ-мембрану SOPREMA внесли до кошторису за ціною 641 грн за квадратний метр. На ринку аналогічний матеріал коштує близько 445 грн. Різниця лише по цій позиції — понад 200 тисяч гривень.

    Геотекстиль щільністю 200 г/м² оцінили у 87,96 грн, хоча середня ринкова вартість становить приблизно 47–48 грн. Переплата — орієнтовно 35 тисяч гривень.

    Аератори діаметром 75 мм закуповуються по 1710 грн за штуку, тоді як реальна ціна коливається у межах 700–720 грн.

    У підсумку сума потенційно завищених витрат перевищує 250 тисяч гривень — це більше чверті усього бюджету проєкту. Для локального ремонту частини покрівлі такі розбіжності є суттєвими і ставлять під сумнів добросовісність закупівлі.

    Експерти з публічних фінансів зазначають, що подібні кейси трапляються тоді, коли підрядник отримує контракт в умовах низької конкуренції або коли процедури контролю — формальні. У цій ситуації особливо насторожує швидка концентрованість підрядів у руках новоствореного ФОП та синхронне завищення вартості матеріалів у різних закупівлях.

    Якщо дані про завищені ціни підтвердяться під час офіційної перевірки, посадовим особам загрожує відповідальність за неефективне використання бюджетних коштів. Місцевій владі ж доведеться пояснити, яким чином новий підрядник за два місяці отримав доступ до одних із найбільш фінансово містких ремонтних проєктів району.

  • Контингент студентів старше 25 років зріс у вісім разів: у МОН пояснили причини

    Контингент студентів старше 25 років зріс у вісім разів: у МОН пояснили причини

    В Україні фіксують різке зростання кількості чоловіків, які вступають до закладів освіти у віці понад 25 років. Державні установи констатують: навчання дедалі частіше стає способом отримати відстрочку від мобілізації під час воєнного стану.

    Ще у 2021 році в університетах, коледжах та інших закладах освіти навчалося близько 30 тисяч чоловіків цієї вікової категорії. Нині ж їхня кількість зросла до приблизно 250 тисяч. Про це повідомив голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак, зазначивши, що держава вже розпочала системні перевірки.

    За словами Гурака, перші інспекції засвідчили масштабність явища, і їх планують тільки посилювати. До кінця 2025 року та на початку наступного навчального року перевірки продовжаться — загалом близько 50 коледжів та закладів вищої освіти очікують повторні інспекції. Питання відрахування студентів вирішуватимуть після завершення аудитів.

    Особливий акцент у перевірках роблять саме на коледжах. Причина в тому, що правила вступу до університетів були суттєво ускладнені Міністерством освіти та Верховною Радою, через що частина чоловіків обирає передвищу освіту як простіший шлях отримання відстрочки.

    За підсумками вже проведених перевірок по всій Україні були відраховані близько 50 тисяч студентів, однак загальна тенденція зростання кількості студентів старше 25 років залишається очевидною.

    Руслан Гурак підкреслює: протягом багатьох років кількість таких студентів залишалася стабільною на рівні близько 30 тисяч, незалежно від того, йшлося про коледжі, університети чи другу вищу освіту. Однак після початку повномасштабної війни цей контингент виріс більш ніж у вісім разів.

    На тлі скорочення населення України до орієнтовних 25–30 мільйонів, збільшення кількості студентів викликає додаткові питання у державних інституцій. Перевірки тривають, а уряд наголошує, що контроль у сфері освіти має бути посилений у зв’язку з вимогами мобілізаційного законодавства.

  • Війна, ШІ та старіння населення: що чекає український ринок праці

    Війна, ШІ та старіння населення: що чекає український ринок праці

    Попри війну, українці продовжують будувати плани на майбутнє — передусім на те, яким буде життя їхніх дітей та які професії забезпечать стабільність у найближчі роки. Експерти наголошують: ринок праці стрімко трансформується і найближче десятиліття стане періодом переосмислення багатьох спеціальностей, але потреба у людській компетентності нікуди не зникне.

    Очевидно, що військові та медичні спеціальності залишатимуться в центрі уваги через триваючу війну. Водночас фахівці прогнозують, що Україні знадобляться айтішники, інженери, аграрії, екологи, архітектори, хіміки, мікробіологи та будівельники. Глобальні тенденції створюють попит і на нові гібридні професії, пов’язані із зеленою енергетикою, кібербезпекою, телемедициною чи етикою штучного інтелекту. Світ рухається у напрямку цифровізації, і це неминуче вимагає нових навичок, однак не скасовує фундаментальних потреб економіки.

    HR-експертка Тетяна Пашкіна наголошує: поряд із професіями майбутнього є ті, які вона називає «вічними». Лікарів, учителів та інженерів, за її словами, навряд чи можна повністю замінити алгоритмами. ШІ може змінити інструменти, але не сутність роботи, що базується на емпатії, відповідальності або складних технічних рішеннях. Учителі, до прикладу, працюватимуть у новому форматі — дистанційно, із більшим акцентом на індивідуальному навчанні. А аптеки, можливо, частково автоматизують продаж ліків, проте контроль за процесами все одно залишатиметься за людьми.

    Пашкіна прогнозує, що трансформація найбільше торкнеться професій «золотої середини» — юристів, бухгалтерів, клерків та спеціалістів, які виконують рутинні операції з документами або кодуванням. Просту роботу буде вигідно автоматизувати, а отже, ці сфери поступово звужуватимуться. Працівникам доведеться або підвищувати кваліфікацію, або переходити в суміжні галузі.

    Креативна сфера теж перебуває на порозі змін. Пашкіна зазначає, що професія креатора еволюціонує — від людини, яка створює контент, до спеціаліста, який керує інструментами ШІ. Та водночас вона вважає, що суспільство вже втомилося від надміру «ідеальних» ШІ-зображень і дедалі частіше прагне автентичності. Тому повна заміна творчих професій навряд чи відбудеться: інструменти допомагатимуть, але люди знову шукатимуть живий, справжній продукт.

    Говорячи про нові можливості, експертка звертає увагу на світовий демографічний тренд. Населення Землі старіє, і цей процес зачіпає Україну. Уже зараз у фокусі опиняються люди віком 55+, які становлять так звану «срібну економіку». Попит на технології для старших людей — від «бабусефонів» до розумних будинків і систем геріатричного догляду — створює нові професійні ніші. Це означає, що продукти та послуги майбутнього будуть розраховані на іншу споживчу поведінку, відмінну від сучасної.

    На протилежному полюсі — розвиток диджиталізації і збереження ремісничих професій. Пашкіна підкреслює, що штучний інтелект поки не здатний виконувати складні, інтелектуально або фізично унікальні види роботи, які потребують ручної майстерності або високої точності. Тому певні ніші ручної праці, особливо у високому сегменті, залишаться поза зоною автоматизації ще довгі роки.

    Головним викликом для майбутніх поколінь стане не вибір професії, а готовність регулярно навчатись. Концепція lifelong learning, за словами експертки, перетворюється з модного терміну на об’єктивну необхідність. Ринок праці вимагатиме постійного оновлення навичок, а зміна фаху кілька разів за життя перестане бути чимось дивним. Професійні «реінкарнації» стануть звичайною частиною кар’єрної траєкторії: людина може почати інженером, продовжити в креативній сфері, перейти в машинне навчання, а потім опанувати аграрну справу — і це не сприйматиметься як хаотичність, а як адаптивність.

    Додатковим чинником стане зростання тривалості життя. Якщо люди у майбутньому працюватимуть довше, то навряд чи залишатимуться в одній професії 50–60 років. Аби уникнути професійного вигорання, доведеться переходити між галузями. Саме тому професія кар’єрного консультанта теж може еволюціонувати і розширюватися.

    Пашкіна підсумовує: більшість професій, у яких сьогодні працюватимуть діти, ще не існують. І тому батькам важливо не стільки вказувати на конкретну сферу, скільки вчити дітей мислити гнучко, вміти адаптуватися і бути готовими до нових викликів. Світ змінюється швидко — і здатність навчатися все життя стане головною конкурентною перевагою майбутнього.

  • Фірма родича прокурора монополізує харчові тендери у Харкові: схема родини Омарових

    Фірма родича прокурора монополізує харчові тендери у Харкові: схема родини Омарових

    У Харкові вже багато років зберігається монополія на постачання продуктів до навчальних і медичних закладів, і пов’язана вона з родиною чинного прокурора області Аміля Омарова. За офіційними даними, ключову роль у цій схемі відіграє дядько прокурора, Шахін Анвер огли, засновник та директор ТОВ «Фірма «Хазар» ЛТД». Його дружина, ФОП Омарова Сехрана Фікрет кизи, також долучена до сімейного бізнесу.

    «Хазар» системно виграє тендери на постачання продуктів, попри те що ціни компанії стабільно перевищують ринкові у півтора раза. Конкурентів відсікають за формальними причинами, зокрема через нібито «відсутність досвіду роботи з освітніми установами». Паралельно родина розбудувала мережу підставних фірм, які беруть участь у торгах, створюючи видимість конкуренції.

    Схема приносила суттєві прибутки, навіть коли до закладів освіти постачалися прострочені чи неякісні продукти. У судовому реєстрі зафіксовано, що у 2013 році Міністерство економічного розвитку наклало на «Хазар» санкції за контрабандне ввезення товарів з Туреччини, заборонивши компанії зовнішньоекономічну діяльність. Уникнути кримінальної відповідальності дозволила декриміналізація контрабанди урядом Януковича.

    Турецький вектор бізнесу забезпечував інший родич, Мурад Омаров, брат Шахіна. Він заснував компанію «Харівест-ВНЗ» та був деканом підготовчого факультету для іноземців у ХНУРЕ. Схема передбачала подвійні платежі від турецьких студентів, які надходили через почесного консула України в Ізмірі Четіна Гюверджина. Останній також допомагав у переміщенні контрабандних товарів, що зрештою опинялися у харківських освітніх закладах.

    До корупційного впливу підключалися й інші члени родини. Третій брат, Азад Омаров, очолював обласну та регіональну інспекцію ЖКГ, а його син Аміль Омаров нині є прокурором Харківської області. За даними джерел, прокурор активно втручався у ситуації, де зачіпали інтереси його родичів. Коли Мурада Омарова тимчасово відсторонили від посади проректора ХНУРЕ на час перевірки, племінник негайно звернувся до міліції з вимогою з’ясувати причини такого рішення.

    Попри регулярні скандали навколо якості продуктів та вартості закупівель, «Хазар» продовжує утримувати вплив на ринку бюджетного харчування у Харкові. Лише після зміни керівництва ХНУРЕ і проведення незалежного аудиту частину схем вдалося зламати: ціни були знижені, а постачання вдалося вирівняти за якістю.

    Ситуація з діяльністю родини Омарових свідчить про системну проблему: поєднання бізнес-інтересів і посадової влади створює корупційні ризики, які десятиліттями залишаються неврегульованими.

  • У Києві фірму-підрядника підозрюють у завищенні вартості матеріалів для укриття

    У Києві фірму-підрядника підозрюють у завищенні вартості матеріалів для укриття

    У столиці розгортається черговий скандал, пов’язаний із закупівлями для будівництва шкільних укриттів. За наявною інформацією, у Печерському районі привернув увагу правоохоронців та антикорупційних експертів тендер на спорудження укриття для спеціалізованої школи №181 ім. Івана Кудрі.

    24 жовтня 2025 року Управління освіти Печерської РДА уклало договір з ТОВ «ІНТЕГРАЛ БУД-СТАНДАРТ» (ЄДРПОУ 41242077) на суму 207,1 млн грн. У документації зазначалося, що підрядник має мати досвід роботи саме з будівництва укриттів, причому укладених через Prozorro. Подібні вимоги часто обмежують конкуренцію, і в цьому випадку в торгах узяв участь лише один претендент.

    Аналітичні дані щодо діяльності компанії-переможця викликали додаткові запитання. При задекларованому доході 94,5 млн грн у 2024 році чистий прибуток становив лише близько 2,2%. У структурі активів понад 95% фінансування — позикові кошти, а офіційний штат нараховує 21 особу. Експерти зазначають, що такі ознаки характерні для ризикових або технічних підрядників, часто залучених як проміжна ланка у складних схемах.

    Серед найбільш резонансних моментів — вартість окремих матеріалів у кошторисі. За даними аналізу, ціни значно перевищували ринкові. Так, гумовий гранулят SBR кошторисом закладено по 250 грн за кілограм, тоді як середня ринкова ціна становить 13–19 грн. Покрівельний руберойд РКК-350Б включено по 159 грн за квадратний метр, що у кілька разів вище середніх пропозицій на профільних ринках (17–21 грн). Лише на окремих позиціях йдеться про можливе перевищення витрат більш ніж на 11 млн грн.

    Тендер став об’єктом уваги через масштаб фінансування та важливість будівництва укриттів для освітніх закладів столиці. У той час, коли потреба в укриттях залишається критичною, громадські організації закликають до ретельної перевірки документації та діяльності підрядника.

    Ситуація навколо будівництва укриття у школі №181 продовжує розвиватися, а від контролюючих органів очікують подальших рішень щодо законності проведених закупівель.

  • Уряд робить військову підготовку обов’язковою для студентів-медиків і фармацевтів

    Уряд робить військову підготовку обов’язковою для студентів-медиків і фармацевтів

    Кабінет міністрів схвалив рішення про посилення військової складової у закладах вищої освіти. Як повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко, відтепер підготовка офіцерів запасу стане обов’язковою частиною навчання для студентів медичних і фармацевтичних спеціальностей.

    Уряд наголошує, що країна потребує фахівців військової медицини та підготовлених кадрів, які можуть бути залучені у разі необхідності. Запровадження обов’язкової військової підготовки для майбутніх медиків має зміцнити резерв та посилити обороноздатність держави.

    Кабмін оновив перелік вишів, які проводитимуть відповідну підготовку, а також уточнив професійний стандарт для офіцерів запасу. Він включає:

    • розширені вимоги до знань і навичок,

    • оновлені компетентності, необхідні для служби,

    • деталізовані програми навчання.

    За словами Свириденко, навчальний процес буде посилений: обсяг навчального часу збільшать на 20%, а програми структуровано приведуть до єдиного стандарту з чіткими вимогами до теорії та практики.

    Наразі в Україні діє 33 кафедри військової підготовки, які здійснюють підготовку офіцерів запасу. Уряд очікує, що після ухвалених змін підвищиться якість навчання, а кадровий резерв стане більш підготовленим і чисельним.

  • Системне мародерство під прикриттям ХОВА: розслідування корупції у сфері шкільного харчування

    Системне мародерство під прикриттям ХОВА: розслідування корупції у сфері шкільного харчування

    На Харківщині виявлено масштабну корупційну схему у сфері шкільного харчування та ремонту харчоблоків, яка діє всупереч інтересам дітей та державного бюджету. Поки українці жертвують кошти на оборону та допомогу постраждалим від війни, чиновницька вертикаль використовує ці ресурси для власного збагачення.

    В основі схеми стоїть група обласних та місцевих посадовців. Заступниця голови ХОВА Ковальська координує процес, а через департамент освіти під керівництвом Безпалової узаконюються завищені тендери та кошториси. Місцеві органи влади, зокрема голова Лозівської міськради Зеленський та начальник управління освіти Урванцева, створюють політичне прикриття та організовують сам механізм закупівель, порушуючи законодавство.

    На кінцевій стадії схеми директори ліцеїв — Богимська, Нечвола та Індєнко — підписують акти виконаних робіт, легалізуючи розкрадання. Основним інструментом став ТОВ «ТТ 2006», яке отримало багатомільйонні договори на ремонт харчоблоків, при цьому реальних робіт фактично не проводиться.

    Аналіз документів показує суттєве завищення вартості матеріалів: стеля «Грильято» коштує майже вдвічі дорожче за ринкову ціну, клей Ceresit CM 12 та бетон В15 також мають суттєво завищену ціну. Це свідчить про системний і продуманий механізм викачування коштів.

    Схема працює як організована злочинна група: від політичного прикриття на рівні ХОВА до технічної легалізації департаменту освіти та підписів директорів шкіл. При цьому правоохоронні органи, які мали би контролювати ситуацію, фактично закривають на це очі. Війна використовується злочинцями не як трагедія, а як можливість для власного збагачення.