Khreshchatyknews.com

Позначка: Ощадбанк

  • Прибутки банків у 2025 році: хто заробив найбільше, а хто пішов у мінус

    Прибутки банків у 2025 році: хто заробив найбільше, а хто пішов у мінус

    Національний банк України оприлюднив фінансові результати роботи банківського сектору за 2025 рік, назвавши найприбутковіші та найзбитковіші банки країни. Дані свідчать про концентрацію прибутків у найбільших установах, а також про складну ситуацію для частини невеликих банків.

    Лідером за чистим прибутком у 2025 році залишається ПриватБанк. Державна фінустанова заробила 29,1 млрд гривень, що становить майже чверть загального фінансового результату всієї банківської системи. Водночас цей показник на 27,6% менший, ніж у 2024 році.

    Друге місце посів Ощадбанк, який отримав 16,63 млрд гривень чистого прибутку. Це більш ніж удвічі перевищує його результат попереднього року. Третю позицію зайняв Райффайзен Банк із прибутком 10,74 млрд гривень, що у 2,5 раза більше, ніж роком раніше.

    До п’ятірки лідерів також увійшли Універсал Банк із показником 10,33 млрд гривень та Укрексімбанк, який завершив рік із прибутком 8,86 млрд гривень, продемонструвавши зростання більш ніж утричі.

    У другій п’ятірці за прибутковістю опинилися ПУМБ, Укрсиббанк, ОТП Банк, Креді Агріколь та Укргазбанк. Крім того, ще сім банків змогли заробити понад 1 млрд гривень чистого прибутку, що свідчить про загальну стійкість фінансової системи навіть в умовах війни.

    Водночас Національний банк повідомив, що сім із шістдесяти банків завершили 2025 рік зі збитками. Найгірший фінансовий результат показав ПІН Банк, збиток якого перевищив 63 млн гривень. Також у мінусі опинилися Кристал Банк та банк «Український капітал», які у 2024 році ще демонстрували прибутковість.

    Окремо зазначається, що новий гравець ринку — перехідний банк ЮТЕ Банк, створений як правонаступник неплатоспроможного РВС Банку, завершив 2025 рік зі збитком у 3,34 млн гривень.

    Загалом результати року вказують на посилення позицій найбільших банків і зростання розриву між системними гравцями та малими фінансовими установами.

  • Українці за кордоном залишаються без грошей через блокування карток Ощадбанку

    Українці за кордоном залишаються без грошей через блокування карток Ощадбанку

    Після початку повномасштабної війни мільйони українців виїхали за кордон, зберігши фінансові зв’язки з Україною та продовживши користуватися картками вітчизняних банків. Втім, для клієнтів державного Ощадбанку така практика може обернутися серйозними труднощами — аж до повної втрати доступу до власних коштів.

    Про одну з таких ситуацій повідомляє видання «Мінфін» з посиланням на звернення клієнта банку. За його словами, дружина оформила картку Ощадбанку спеціально для користування за кордоном, однак перед виїздом випадково залишила її в Україні. Уже перебуваючи за межами країни, жінка звернулася до служби підтримки банку, щоб отримати доступ до мобільного застосунку, адже реєстрація через застосунок «Дія» за кордоном недоступна.

    За словами чоловіка, у контакт-центрі Ощадбанку їй порадили тимчасово заблокувати картку, запевнивши, що подальше розблокування займе лише кілька секунд. Пізніше картку знайшли, однак спроби увійти в мобільний застосунок виявилися безрезультатними через активне блокування.

    Після повторного звернення до служби підтримки клієнти отримали несподівану відповідь. У банку пояснили, що через попередні спроби входу в застосунок розблокувати картку навіть за допомогою голосової ідентифікації вже неможливо. Єдиний варіант — перевипуск картки.

    Ключова проблема полягає в тому, що перевипуск і розблокування карток Ощадбанку можливі виключно на території України. За кордоном банк не надає таку послугу, тож клієнти фактично втрачають доступ до власного рахунку без фізичного повернення в країну.

    Водночас на офіційному сайті Ощадбанку зазначено, що за межами України працюють картки платіжних систем Visa та MasterCard. Ними можна розраховуватися у гривнях, доларах США та євро. При цьому картки для адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, а також картки платіжної системи «Простір» за кордоном не обслуговуються.

  • Київський ТРЦ Gulliver змінює власника: АМКУ дав дозвіл

    Київський ТРЦ Gulliver змінює власника: АМКУ дав дозвіл

    Антимонопольний комітет України надав дозвіл державним банкам «Ощадбанк» та «Укрексімбанк» на встановлення контролю над торгово-офісним комплексом Gulliver у центрі Києва. Це рішення стало ключовим етапом у завершенні багатомісячної процедури переходу активу новому власнику.

    Як повідомили в «Ощадбанку», дозвіл АМКУ стосується єдиного майнового комплексу, розташованого за адресою Спортивна площа, 1. Заяву на концентрацію банки подали ще 20 жовтня 2025 року, і погодження Комітету було необхідним відповідно до антимонопольного законодавства, оскільки йдеться про велику комерційну нерухомість у столиці.

    У банківському консорціумі зазначили, що схвалення АМКУ підтвердило законність процедури передачі активу та дозволяє фінансовим установам завершити підготовчі юридичні дії.

    Як Gulliver опинився на порозі зміни власника

    Процес зміни контролю над комплексом тривав понад рік.
    Улітку 2024 року суд передав Gulliver в управління АРМА на підставі звернення Офісу генпрокурора. Причиною стали борги компанії-власника — ТОВ «Три О».

    У серпні 2025 року компанія заявила про намір передати актив консорціуму «Ощадбанку» та «Укрексімбанку», однак тоді документи ще не були підписані. Пізніше АРМА припинила конкурс на обрання управителя, що створило додаткову невизначеність у процесі передачі.

    Ситуація загострилася наприкінці жовтня 2025 року, коли торгово-офісний центр був закритий на невизначений термін через блокування з боку попереднього власника. Це призвело до операційних труднощів для орендарів і створило юридичну паузу у функціонуванні комплексу.

    Після дозволу АМКУ державні банки отримали можливість фіналізувати процедуру контролю та відновити роботу одного з найбільших торгово-офісних центрів Києва. Очікується, що найближчим часом буде визначена модель управління комплексом і напрацьовано рішення для орендарів, які опинилися у стані невизначеності через судові та корпоративні конфлікти довкола Gulliver.

  • Невиплачена позика та фінансові зв’язки: що відомо про борг дружини голови НБУ Людмили Пишної

    Невиплачена позика та фінансові зв’язки: що відомо про борг дружини голови НБУ Людмили Пишної

    Історія з багатомільйонною позикою, яку дружина голови Національного банку України Андрія Пишного — Людмила Пишна — взяла ще у 2021 році, знову викликала суспільний резонанс. Пишна отримала 15 млн грн від ужгородської підприємиці Ларіни Котик, однак попри значні задекларовані доходи, борг досі не повернула.

    За офіційними даними декларацій, у 2022–2023 роках Людмила Пишна заробила понад 19 млн грн. Попри це, позика в 15 млн грн залишилася непогашеною. Водночас сама Пишна надала позику своєму чоловікові, керівнику НБУ Андрію Пишному, у розмірі 16,3 млн грн. Це породило запитання щодо реального руху коштів у родині та причин таких фінансових рішень.

    Ларіна Котик, яка виступила кредиторкою Пишної, є власницею кількох компаній, заснованих у 2024 році:

    АТ ЗНВКІФ «Неріо» зі статутним капіталом 82 млн грн
    ТОВ «Еенерджі стор» (торгівля електроенергією)
    ТОВ «Павер стор» (торгівля електроенергією)

    Обидві енергетичні компанії були зареєстровані в один день, і це привернуло увагу до стрімкого зростання бізнес-активності Котик.

    Цікаво, що 2 травня 2023 року Котик взяла кредит в «Ощадбанку» під заставу рухомого майна — ймовірно автомобіля. Варто зазначити, що саме «Ощадбанк» протягом багатьох років очолював Андрій Пишний. Це створює додаткові запитання щодо можливого перетину інтересів та умов отримання кредиту.

    Фінансові взаємини між родиною Пишних та бізнесвумен Котик, а також паралелі з діяльністю державного банку, викликають значний суспільний інтерес. У контексті нових скандалів навколо можновладців ця історія може стати приводом для подальших розслідувань та перевірок.

  • ТРЦ Gulliver у центрі скандалу: хто винен у зупинці роботи комплексу

    ТРЦ Gulliver у центрі скандалу: хто винен у зупинці роботи комплексу

    У Києві загострилися пристрасті навколо торговельно-офісного комплексу Gulliver. “Ощадбанк” заявив, що напередодні передачі майна консорціуму банків невідомі пошкодили критично важливе обладнання та системи життєзабезпечення комплексу. За словами банку, виявлено штучне блокування систем енергопостачання, пошкоджено резервне обладнання, що призвело до аварійної зупинки систем безпеки, а також відсутні ключові вузли IT- та інженерної інфраструктури.

    Банк повідомляє, що через ці проблеми припинилася робота систем водопостачання та каналізації, пошкоджено кабельні мережі та системи оповіщення, а також відсутня технічна документація. Наразі підрядники тестують обладнання, а готовність комплексу має підтвердити ДСНС. В “Ощадбанку” наголошують, що всіх винних буде притягнуто до кримінальної відповідальності.

    У свою чергу, ТОВ “Три О”, яке раніше управляло Gulliver, заперечує будь-які звинувачення. У компанії стверджують, що всі зупинки роботи систем були ініційовані банком після незаконного обмеження доступу до комплексу для представників “Три О” та орендарів. За словами попереднього управителя, аварій чи техногенних загроз під їхнім керівництвом не було, а будь-які заяви банку про навмисне пошкодження є неправдивими та незаконними.

    Конфлікт має історичне підґрунтя: ТОВ “Три О” пов’язують із колишнім власником ТРЦ/БЦ Віктором Поліщуком, який не повернув банкам кредити на будівництво комплексу та не сплатив податки на суму 146 млн грн.

  • «Ощадбанк» ремонтує офіс в Києві у чотири рази дорожче за ринок

    «Ощадбанк» ремонтує офіс в Києві у чотири рази дорожче за ринок

    АТ «Ощадбанк» уклало договір на капітальний ремонт приміщень другого і третього поверхів свого відділення в бізнес-центрі «Diamond» на бульварі Вацлава Гавела, 4 у Києві. Вартість робіт — 70,13 млн грн. Контракт підписано з ТОВ «Ред Буд», яке пройшло акредитацію як виконавець будівельних робіт в «Ощадбанку» лише за кілька місяців до проведення тендеру. Про це повідомили «Наші гроші» з посиланням на дані системи Prozorro.

    Ремонт має бути завершений до серпня 2026 року. За техзавданням йдеться про повне оновлення внутрішніх площ: демонтаж і влаштування покриттів підлоги, стін і стель, монтаж нових перегородок і дверей, заміну або модернізацію інженерних мереж, включно з опаленням, системами вентиляції, кондиціювання та електропостачання. Ціна договору зафіксована як «тверда» і вже містить окремо закладені 7,15 млн грн на інфляційні ризики.

    Саме кошторис робіт викликав питання у профільних аналітиків. Найдорожчою статтею витрат стали прямокутні повітропроводи класу Н з оцинкованої сталі товщиною 0,7 мм. У проєкті «Ощадбанку» їх оцінили в 6 159 грн за квадратний метр (ціна з ПДВ, без доставки). Для порівняння, за даними відкритих прайсів спеціалізованих продавців вентиляційного обладнання — таких як «Vent shop», «VentSAP», «StroyKlimat» і «Турбовент» — аналогічні повітропроводи коштують від орієнтовно 700 до 1 500 грн за квадратний метр.

    На ринку будівельних послуг за жовтень 2025 року фіксуються суттєво нижчі показники і в інших замовників. Наприклад, у кошторисі будівництва ветеранського простору в Бучі подібні повітропроводи закладали за приблизно 1 102 грн за квадратний метр. У проєкті з облаштування укриття у Святошинському районі Києва — приблизно 1 323 грн за квадратний метр. Під час будівництва укриття в Іванкові фігурувала ціна близько 746 грн за квадратний метр. Тобто сума, яку заклав «Ощадбанк», у чотири й більше разів перевищує як ринкові пропозиції, так і актуальні цифри з інших бюджетних будівництв. За оцінками «Наших грошей», тільки на позиції з повітропроводами потенційна переплата може становити близько 4 млн грн.

    Участь у процедурі брали три компанії — ТОВ «Ред Буд», ТОВ «Гефест Буд ВМ» і ТОВ «БК Олбуд». До тендеру допускали тільки підрядників, які мають внутрішню акредитацію «Ощадбанку» за напрямом «Будівельні роботи та поточний ремонт», а також відповідають розширеному пакету вимог. Серед цих вимог — підтверджений за попередній рік оборот на рівні не менше ніж 100% очікуваної вартості закупівлі, наявність щонайменше двох аналогічних виконаних контрактів, власної матеріально-технічної бази, інженерно-технічного персоналу (не менше п’яти фахівців) і робітників (не менше семи). Окремо вимагались договори на утилізацію будсміття, лабораторні випробування матеріалів і дозволи на роботи підвищеної небезпеки, включно з висотними та зварювальними. Забезпечення тендерної пропозиції у формі банківської гарантії становило 351 тис. грн.

    Переможцем стало ТОВ «Ред Буд». Це київська фірма, зареєстрована у 2018 році. Керує та володіє компанією Антон Заіка. За даними публічних закупівель, «Ред Буд» із 2019 року набрало контрактів приблизно на 1,75 млрд грн, зокрема від Нацгвардії, ДСНС та Міністерства оборони України. Іншими словами, це підрядник, який активно працює з силовим і оборонним сектором і тепер заходить на великий проєкт в одній із найбільших держфінансових установ.

    Від «Ощадбанку» за цей ремонт відповідають кілька посадових осіб. Банк очолює Сергій Наумов. Організаційні питання закупівлі курує Андрій Кравченко, контактна особа з боку банку в тендерній документації. Технічний блок — зокрема кошторис і будівельно-монтажні параметри — перебуває в зоні відповідальності Олександра Матвійчука, начальника управління капітального будівництва департаменту інфраструктури. Саме їхні підписи і погодження дозволили зафіксувати договірну вартість і структуру витрат, включно з вартістю повітропроводів.

    Ключова претензія в цій історії зараз звучить не стільки про сам факт ремонту (банківські офіси й справді потребують модернізації інженерних систем, особливо вентиляції та енергоживлення під час війни), скільки про пропорцію витрат. Якщо системні елементи коштують у кілька разів дорожче за ринкові показники і за практику інших замовників за той самий період, це створює ризик штучного завищення ціни і вимагає пояснення від замовника. Ситуація виглядає тим чутливішою, що йдеться про держбанк, який працює з коштами держави і клієнтів у воєнний час, і про компанію-підрядника, яка вже має великий портфель оборонних контрактів.

  • Ощадбанк звинуватив колишнього власника Gulliver у спрямуванні коштів не на погашення боргу

    Ощадбанк звинуватив колишнього власника Gulliver у спрямуванні коштів не на погашення боргу

    Консорціум держбанків — «Ощадбанк» і «Укрексімбанк» — звернув стягнення на торговельно-офісний комплекс Gulliver: актив орієнтовною вартістю близько $130 млн уже опинився на балансі кредиторів, тоді як близько $370 млн заборгованості залишаються предметом тривалих судових процесів в Україні та за кордоном. За даними учасників ринку, банки поки не погодили спільної стратегії щодо подальшої долі комплексу.

    Між держкредиторами існують принципові розбіжності: «Ощад» наполягає на стабілізації управління, відновленні операційної діяльності і перезаключенні договорів з орендаторами як шляху до повернення вартості активу, тоді як «Укрексім» вважає об’єкт непрофільним і відстоює продаж. Такі різні підходи ускладнюють оперативне ухвалення рішень і можуть подовжити період врегулювання.

    У «Ощадбанку» аргументують свій крок тим, що колишній власник — компанія «Три О» — нібито спрямовував кошти не на погашення кредиту, а на відновлення іншого заставного майна, зруйнованого під час ракетних ударів. Цю версію у «Укрексімі» офіційно не підтверджували, посилаючись на різні оцінки економічної доцільності утримання комплексу.

    Паралельно Gulliver опинявся в полі зору АРМА: агентство призначило тимчасового управителя через аукціон, після чого в медіа з’являлися повідомлення про можливі зв’язки нового управителя з фактичним власником активу та скарги на процедуру торгів. Представники контролюючих органів поки не оприлюднили остаточних висновків щодо законності тих процедур.

    Бюро економічної безпеки повідомляло про кримінальне провадження щодо ухилення від сплати податків у період 2019–2021 років у зв’язку з діяльністю компанії-колишнього власника — вказана сума податкових претензій становить близько 146 млн грн; справа перебуває на розгляді в суді. Журналістські розслідування також звертали увагу на окремі репутаційні ризики, пов’язані з поведінкою кінцевих власників, які потребують додаткової перевірки в офіційних інстанціях.

  • Україна може втратити 15–18 мільярдів на продажі ТРЦ Gulliver

    Україна може втратити 15–18 мільярдів на продажі ТРЦ Gulliver

    Останні події навколо торгово-офісного комплексу Gulliver у столиці викликали широкий резонанс. Історія демонструє, як державні активи втрачаються не через об’єктивні економічні труднощі, а через непрозорі механізми з ознаками рейдерства.

    Комплекс опинився у власності державних «Ощадбанку» та «Укрексімбанку» після багаторічних реструктуризацій боргу. Йшлося про суму близько $500 млн. Власники пропонували інший шлях – механізм фінансового лізингу, який дозволяв би поетапно повернути весь борг державі. Такий варіант гарантував 100% виплат, однак його несподівано відкинули.

    Замість цього державні банки в нічний час фактично «захопили» актив, а вже невдовзі заявили про намір його продати. Проте нинішня ринкова оцінка комплексу становить лише $130 млн. Це означає, що держава отримає у чотири рази менше від суми боргу й фактично втратить щонайменше $370 млн (15–18 млрд гривень).

    Скандал із Gulliver напряму перегукується з діяльністю АРМА – Агентства з розшуку та менеджменту активів. Орган, створений для прозорого управління арештованим майном, фактично перетворився на механізм перерозподілу прибуткових активів. Йдеться про фіктивні аукціони, передачу майна в управління “своїм” структурам і нехтування законними процедурами.

    ТРЦ Gulliver уже опинявся під контролем компаній, афілійованих із фактичним власником комплексу, бізнесменом Віктором Поліщуком. Це створює враження, що й нинішня “оборудка” може бути лише черговою спробою передати об’єкт у потрібні руки.

    Окремі факти вказують на масштабні зловживання в управлінні комплексом. У 2019–2021 роках керівництво Gulliver проводило закупівлі неіснуючих товарів і послуг, фактично ухиляючись від сплати податків. Держава втратила понад 146 млн гривень, були відкриті кримінальні провадження, але схеми продовжували діяти.

    У підсумку ситуація з Gulliver стала ще одним прикладом того, як прибуткові активи держави перетворюються на джерело втрат. Замість реального повернення боргів у бюджет, країна може втратити мільярди гривень, а контроль над стратегічним об’єктом отримає вузьке коло зацікавлених осіб.

  • “Ощадбанк” і “Укрексімбанк” стали новими власниками ТРЦ “Гулівер” у Києві

    “Ощадбанк” і “Укрексімбанк” стали новими власниками ТРЦ “Гулівер” у Києві

    Один із найбільших торгово-розважальних центрів Києва — ТРЦ “Гулівер” — відтепер належить державі. Як офіційно повідомив голова правління “Ощадбанку” Сергій Наумов, консорціум у складі “Ощадбанку” та “Укрексімбанку” отримав об’єкт у власність у рахунок погашення боргів компанії “Три О”, яка раніше управляла майном.

    Згідно з новим розподілом, “Ощадбанк” отримав 80% ТРЦ, а “Укрексімбанк” — 20%. Об’єкт перейшов банкам як застава за багаторічними боргами, які сягнули понад $675 млн. Тільки “Ощадбанк” недоотримав $537,2 млн, а “Укрексімбанк” — ще $137,8 млн.

    У зв’язку зі зміною власника всім орендарям “Гулівера” рекомендовано звернутися до юридичного радника “Ощадбанку” для переоформлення договорів. При цьому наголошується, що відсутні будь-які підстави здійснювати подальші орендні платежі попередньому власнику.

    ТРЦ “Гулівер” став запорукою ще у 2016 році, коли “Ощадбанк” надав компанії “Три О” кредит у розмірі $460 млн, хоча на той час вартість застави покривала лише половину позики. У 2018-му державні банки спробували продати права вимоги за цим кредитом, оголосивши стартову ціну 18,2 млрд грн, але покупців не знайшлося.

    Згодом Шевченківський райсуд Києва передав “Гулівер” в управління АРМА, яка організувала конкурс на управителя. Але після судових процесів і невиконаних зобов’язань власність остаточно перейшла держбанкам.

    Колишній власник ТРЦ, Віктор Поліщук, під час війни уникав виплат за боргами, натомість продовжував купувати елітні автомобілі та подорожувати за кордон. Як встановлено, він кілька разів подавався у систему “Шлях” як водій-волонтер, але жодної допомоги не завозив. Одна з іноземних організацій, ім’ям якої він прикривався, публічно заявила, що жодної гуманітарної місії через Поліщука не здійснювала, а її ім’я використали без дозволу.

  • Ощадбанк з липня почне блокувати старі та неактивні картки: кого це стосується

    Ощадбанк з липня почне блокувати старі та неактивні картки: кого це стосується

    Ощадбанк оголосив про масштабне оновлення клієнтських рахунків, яке стартує вже з 1 липня 2025 року. У межах цього процесу буде автоматично анульовано частину банківських карток, зокрема ті, що вичерпали термін дії або тривалий час не використовувалися.

    Згідно з повідомленням фінустанови, оновлення охопить картки, термін дії яких завершився або закінчується до березня 2025 року включно. Якщо власники не звернулися по перевипуск, такі картки будуть заблоковані без можливості використання.

    «Після блокування картку не можна буде застосовувати для жодних фінансових операцій: оплати, переказів, зняття готівки чи поповнення», – зазначають в Ощадбанку.

    Що робити клієнтам?
    Щоб уникнути незручностей, банк рекомендує завчасно звернутися у відділення або скористатися онлайн-банкінгом для оформлення нової картки. Ця процедура є безкоштовною і займає мінімум часу.

    Крім того, під автоматичне закриття підпадають неактивні рахунки, тобто ті, на яких відсутні операції протягом тривалого періоду і залишок становить 0 грн.

    Ощадбанк наголошує, що всі клієнти, яких стосується блокування, отримають персональні сповіщення із відповідною інформацією та закликом оновити картку.

    Фінансова установа підкреслює, що вчасне оновлення карток є важливою складовою безпеки, яка допомагає уникнути шахрайства, гарантує доступ до коштів без збоїв і підтримує актуальність особистих даних клієнта.