Khreshchatyknews.com

Позначка: Оренбурзька область

  • Російський НПЗ припинив роботу після атаки українських дронів: що відомо

    Російський НПЗ припинив роботу після атаки українських дронів: що відомо

    Російський нафтопереробний завод «Орскнефтеоргсинтез» в Оренбурзькій області припинив переробку нафти після атаки українських безпілотників у ніч на 11 серпня. За даними джерел Reuters у галузі, внаслідок удару на підприємстві сталася пожежа та були пошкоджені нафтопереробні установки.

    Орський НПЗ розташований у місті Орськ приблизно за 1900 кілометрів від українського кордону. Підприємство є одним із середніх за масштабом російських нафтопереробних заводів і має номінальну потужність близько 5,76 млн тонн сирої нафти на рік, або приблизно 115,2 тисячі барелів на добу.

    За інформацією Reuters, після атаки завод повністю зупинив переробку. Джерела агентства повідомили, що безпілотники пошкодили окремі установки підприємства. Оператор НПЗ — компанія Forteinvest — наразі публічно не прокоментувала ситуацію.

    У ніч на 11 серпня Генеральний штаб Збройних сил України офіційно повідомляв про ураження «Орскнефтеоргсинтезу» підрозділами Сил оборони України. Українські військові зазначили, що на об’єкті було зафіксовано пожежу, а масштаби завданих збитків на той момент встановлювалися.

    Підприємство має важливе значення для регіонального паливного ринку. У 2024 році завод переробив близько 4,2 млн тонн сирої нафти. За цей період на ньому виробили приблизно 1,8 млн тонн дизельного пального, 600 тисяч тонн бензину, 500 тисяч тонн бітуму та 200 тисяч тонн мазуту.

    Зупинка Орського НПЗ відбувається на тлі масштабної кампанії українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Упродовж останніх місяців атаки призводили до перебоїв у роботі низки нафтопереробних підприємств, через що Росія вже стикається з проблемами на внутрішньому паливному ринку. Reuters раніше повідомляв про дефіцит пального в окремих регіонах Росії, зростання цін та обмеження продажу бензину.

    Удар по Орському НПЗ також привертає увагу через відстань до України. Підприємство розташоване далеко вглибині території Росії, що демонструє здатність українських далекобійних безпілотників досягати об’єктів російської паливно-енергетичної інфраструктури на значній відстані.

    Для російського паливного сектору чергова зупинка НПЗ створює додаткове навантаження на систему переробки. Якщо ремонт пошкоджених установок затягнеться, це може скоротити обсяги виробництва бензину та дизельного пального й посилити необхідність компенсувати дефіцит за рахунок інших заводів або імпорту.

    Таким чином, атака на «Орскнефтеоргсинтез» стала черговим ударом по російській нафтовій галузі. Підприємство припинило переробку після пошкодження установок, а масштаби та строки відновлення його роботи наразі залишаються невідомими.

  • Російська нафтопереробка палає одразу на двох кінцях країни: дрони дістали НПЗ в Орську та на Далекому Сході

    Російська нафтопереробка палає одразу на двох кінцях країни: дрони дістали НПЗ в Орську та на Далекому Сході

    У ніч проти 11 серпня в Росії повідомили про пожежі одразу на двох великих нафтопереробних підприємствах — у місті Орськ Оренбурзької області та на Комсомольському НПЗ у Хабаровському краї. За повідомленнями місцевих жителів та російських Telegram-каналів, займанням передували вибухи та атаки безпілотників. При цьому один із заводів розташований приблизно за 1500 км від України, а другий — фактично на іншому кінці Росії, на Далекому Сході.

    Найбільше підтверджених деталей станом на ранок є щодо Орського НПЗ. Губернатор Оренбурзької області Євгеній Солнцев підтвердив атаку безпілотників на промисловий об’єкт регіону. OSINT-джерела та місцеві канали ідентифікували ціллю підприємство «Орскнефтеоргсинтез». На відео очевидців видно сильне займання та великий стовп диму над територією заводу.

    Офіційна російська влада на момент ранкових повідомлень не деталізувала, яка саме технологічна установка могла бути пошкоджена та чи довелося підприємству зупиняти виробництво. Тому заяви окремих Telegram-каналів про «повне виведення заводу з ладу» поки не мають незалежного підтвердження.

    Сам «Орскнефтеоргсинтез» є великим нафтопереробним підприємством із встановленою потужністю близько 6 млн тонн нафти на рік. Це підтверджує й офіційний сайт заводу. Підприємство має установки первинної переробки, гідрокрекінгу та інші потужності для виробництва бензинів, дизельного пального й низки інших нафтопродуктів.

    За останні роки завод активно модернізувався. Зокрема, підприємство розвивало комплекс гідрокрекінгу та проєкт уповільненого коксування, який дає змогу поглиблювати переробку важких нафтових залишків і збільшувати вихід світлих нафтопродуктів.

    Орськ знаходиться далеко від українського кордону — приблизно за 1400–1500 км залежно від точки відліку. І це не перша атака на цей НПЗ. У жовтні та листопаді 2025 року в районі підприємства вже фіксували безпілотники й пожежі. Тоді місцева влада також підтверджувала атаки на промислові об’єкти, а ASTRA геолокувала відео безпосередньо біля «Орскнефтеоргсинтезу».

    Ще більш незвичною стала інформація про пожежу на Комсомольському НПЗ у Хабаровському краї.

    За повідомленнями очевидців, у ніч проти 11 серпня в районі підприємства було чути вибухи, після яких на території заводу виникла пожежа. Російські та українські Telegram-канали пов’язували її з атакою далекобійних безпілотників. Станом на ранок незалежного офіційного підтвердження від російської влади щодо причин пожежі та масштабу пошкоджень було менше, ніж у випадку Орська. Тому саме твердження про пряме влучання українського дрона потребує подальшого підтвердження.

    Комсомольський НПЗ належить «Роснефті» та є одним із ключових постачальників пального для Далекого Сходу Росії. Історичні звіти самої компанії свідчать про багатомільйонні щорічні обсяги переробки нафти — в окремі роки понад 6 млн тонн. Підприємство має стратегічне значення через віддаленість регіону від основних нафтопереробних центрів європейської частини РФ та забезпечує пальним значну частину далекосхідного ринку.

    Якщо причетність безпілотників до пожежі на Комсомольському НПЗ підтвердиться, це буде показовим епізодом через величезну відстань від України. Комсомольськ-на-Амурі розташований у Хабаровському краї, тобто за кілька тисяч кілометрів від української території. Це ставить питання не лише про дальність конкретного засобу ураження, а й про можливість використання інших схем — запусків із території РФ, диверсійних операцій або комбінованої логістики. Жодну з цих версій українські військові станом на ранок офіційно не підтверджували.

    Ніч проти 11 серпня загалом стала для Росії однією з найнапруженіших за останній час у контексті безпілотних атак. Паралельно російська влада заявила про масований наліт на Московський регіон. За словами мера Москви Сергія Собяніна, протягом приблизно 12 годин у напрямку Москви та області нібито рухалися 237 дронів, більшість із яких російська ППО начебто знищила на дальніх підступах. Ще 13, за його словами, були збиті безпосередньо біля столиці. Незалежно перевірити ці цифри неможливо, тому їх слід розглядати як заяву російської сторони.

    Ще один великий епізод цієї ночі стався під Воронежем. Там після атаки безпілотників загорілися два великі складські комплекси Wildberries у районі села Александровка. За повідомленнями місцевої влади та медіа, сукупна площа пожеж перевищила 36 тисяч квадратних метрів.

    Таким чином, протягом однієї ночі пожежі та наслідки атак фіксувалися одразу в кількох віддалених один від одного російських регіонах — від Воронежа та Московської області до Оренбуржжя і, за повідомленнями очевидців, Хабаровського краю.

    Ця географія продовжує тенденцію, яка стала особливо помітною протягом літа 2026 року: удари дедалі частіше сягають не лише НПЗ у прикордонних чи центральних областях РФ, а й стратегічних підприємств за тисячу і більше кілометрів від України.

    Лише напередодні українські військові підтвердили удар по TANECO у Нижньокамську в Татарстані. Після атаки на території НПЗ було зафіксовано пожежу. Reuters верифікував відео з димом над підприємством.

    Того ж дня Сили спеціальних операцій України заявили про ураження нафтохімічного комплексу «ЗапСибНефтехим» у Тобольську Тюменської області — на відстані понад 2000 км. За українськими даними, ціллю стала центральна газофракціонуюча установка.

    Така серія атак створює для російської нафтопереробки проблему, яка значно ширша за пошкодження окремого підприємства. Москва змушена одночасно захищати десятки НПЗ, нафтобаз, експортних терміналів, компресорних станцій та інших об’єктів на території, що простягається на тисячі кілометрів.

    Причому система ППО необхідна Росії також на фронті, для прикриття Москви, військових аеродромів, заводів ВПК і стратегічних баз. Чим ширшою стає географія атак, тим складніше концентрувати захист навколо всіх потенційних цілей одночасно.

    Для Орського НПЗ це особливо важливо через його роль у забезпеченні регіону паливом та технологічну складність обладнання. Навіть якщо підприємство не зупинене повністю, пошкодження окремої ключової установки може обмежити переробку або змусити завод перейти на знижене завантаження на час ремонту.

    У випадку Комсомольського НПЗ потенційні наслідки могли б бути ще чутливішими саме через його географію. Далекий Схід має значно меншу щільність нафтопереробних потужностей, ніж європейська частина Росії, тому великі місцеві підприємства відіграють особливо важливу роль у забезпеченні бензином, дизелем та авіаційним пальним.

    Водночас станом на ранок 11 серпня необхідно чітко розділяти підтверджені та попередні дані. Атака на промисловий об’єкт в Оренбурзькій області та пожежа в районі Орського НПЗ підтверджені значно краще. Щодо Комсомольського НПЗ наразі основою інформації залишаються відео очевидців та повідомлення Telegram-каналів; офіційних даних про характер пошкоджень ще недостатньо.

    Українські військові на момент публікації також не брали офіційної відповідальності саме за обидві нічні атаки.

    Тож наразі можна говорити про дві великі пожежі на російських нафтопереробних об’єктах протягом однієї ночі, підтверджену атаку дронів у районі Орська та повідомлення про безпілотники біля Комсомольського НПЗ. Остаточний масштаб пошкоджень, можливі зупинки виробництва та конкретні уражені установки стануть зрозумілішими після появи супутникових знімків, заяв підприємств або додаткових даних українських та російських джерел.

  • “Понад 1500 кілометрів від кордону”: Зеленський підтвердив удар України по газових об’єктах РФ в Оренбурзькій області

    “Понад 1500 кілометрів від кордону”: Зеленський підтвердив удар України по газових об’єктах РФ в Оренбурзькій області

    Україна завдала далекобійного удару по об’єктах російської газової промисловості в Оренбурзькій області РФ — це більш ніж за 1500 кілометрів від українського кордону. Президент України Володимир Зеленський назвав атаку “дзеркальною відповіддю” на нові російські удари по українських містах та енергетичній інфраструктурі.

    Про це глава держави заявив у вечірньому відеозверненні 12 травня.

    За словами президента, Україна продовжує реалізовувати стратегію так званих “далекобійних санкцій” — ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі Росії у відповідь на атаки по цивільних об’єктах.

    “Зокрема, регіон Оренбурга: більш ніж півтори тисячі кілометрів від України, об’єкти російської газової промисловості. Україна говорила про те, що будемо діяти дзеркально у відповідь Росії”, — заявив Зеленський.

    Йдеться про одну з найдальших підтверджених атак українських сил по території Росії від початку повномасштабної війни. Оренбурзька область межує з Казахстаном і розташована далеко за Уралом від основних зон бойових дій.

    Російські Telegram-канали та місцеві медіа в ніч проти 12 травня повідомляли про вибухи та пожежі поблизу об’єктів газової інфраструктури. Частина джерел писала про атаку безпілотників на компресорні станції та енергетичні вузли, які забезпечують роботу газотранспортної системи РФ. Офіційно російська влада масштаб пошкоджень поки не розкриває.

    На цьому тлі українська влада наголошує, що удари є відповіддю на нову хвилю атак Росії після завершення оголошеного Кремлем “триденного перемир’я”.

    За словами Зеленського, після кількох днів відносного зниження інтенсивності ударів російські війська знову почали масовано атакувати Україну дронами-камікадзе типу “Шахед” та авіаційними бомбами.

    “На жаль, після відносної тиші протягом трьох днів знову удари “Шахедів”, знову авіабомби. Фронтова активність залишається високою. Тому відповідаємо”, — зазначив президент.

    В останні дні Росія активізувала комбіновані атаки по українських регіонах. Під удари потрапили об’єкти енергетики, залізничної інфраструктури та житлові квартали. Зокрема, після однієї з атак виникли пожежі у дитячому садку та на об’єктах залізниці.

    Українська сторона дедалі частіше використовує термін “дзеркальна відповідь” для опису ударів по території РФ. Напередодні міністр закордонних справ Андрій Сибіга також заявляв, що Україна реагуватиме симетрично на російські атаки по цивільній та енергетичній інфраструктурі.

    Аналітики звертають увагу, що удари по російській газовій інфраструктурі мають не лише військове, а й економічне значення. Газова галузь залишається одним із ключових джерел доходів російського бюджету, який фінансує війну проти України.

    Крім того, атаки на глибокий тил РФ демонструють зростання дальності та точності українських безпілотних систем. Протягом 2025–2026 років Україна значно розширила виробництво далекобійних дронів і ракетних комплексів, здатних уражати цілі за тисячі кілометрів.

    Раніше українські безпілотники вже атакували об’єкти у Татарстані, Башкортостані, Краснодарському краї та Ленінградській області. Під ударами опинялися нафтопереробні заводи, військові аеродроми, склади боєприпасів і логістичні вузли.

    Оренбурзька область раніше вважалася відносно “безпечною” через значну віддаленість від України. Саме тому нинішній удар викликав значний резонанс у російському інформаційному просторі.

    Водночас у Кремлі поки не надали офіційного розгорнутого коментаря щодо заяв Зеленського. Російське Міноборони традиційно повідомило лише про “роботу ППО” та нібито “збиття безпілотників”.

    Попри активізацію далекобійних атак, Київ продовжує наголошувати на готовності до дипломатичного врегулювання війни. Зеленський підкреслив, що Україна й надалі працює з міжнародними партнерами над тиском на Москву.

    “Продовжуємо працювати з нашими партнерами, щоб дотиснути до дипломатії — дотиснути до миру, як би це не було складно”, — сказав президент.

    Водночас українська влада неодноразово заявляла: будь-які переговори можливі лише за умови припинення російських атак та реальної готовності Кремля до миру.

    На тлі нових ударів по російських об’єктах експерти прогнозують подальше посилення протистояння в енергетичній сфері. Україна дедалі частіше демонструє здатність бити по критичній інфраструктурі Росії на великій відстані, тоді як Кремль продовжує атаки по українській енергосистемі та цивільних містах.