Khreshchatyknews.com

Позначка: опалювальний сезон

  • Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді

    Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді

    Київ виконав близько 80% запланованих заходів із підготовки до опалювального сезону 2026–2027 років. Йдеться не лише про традиційні ремонти тепломереж і обладнання, а й про створення резервної генерації, накопичення запасів пального, відпрацювання аварійних сценаріїв та підготовку систем водопостачання до можливих тривалих відключень електроенергії.

    Про це 17 вересня повідомив виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв під час круглого столу, присвяченого енергетичній стійкості громад узимку 2026–2027 років.

    У столичній владі наголошують: нинішня підготовка суттєво відрізняється від довоєнної. Місту доводиться одночасно готувати систему до морозів і до можливих нових російських атак на тепло-, електро- та водопостачання.

    Генератори вже не вирішують усіх проблем

    Одна з найважливіших деталей у заяві КМДА стосується системи водопостачання.

    За словами Пантелеєва, ключові об’єкти «Київводоканалу» в попередні роки вже забезпечили резервними генераторами. Однак для великих об’єктів, які потребують 9–10 МВт або навіть 20 МВт потужності, звичайних генераторів недостатньо.

    Фактично, щоб забезпечити автономну роботу такого об’єкта, місту необхідно будувати окрему локальну електростанцію.

    Саме тому План енергетичної стійкості передбачає будівництво потужних дизель-генераторних установок для резервування систем водопостачання.

    Станом на 17 вересня три такі установки вже збудовані, а решту запланованих об’єктів у КМДА обіцяють завершити до кінця 2026 року.

    Це особливо важливо в умовах тривалих відключень електроенергії: без живлення насосних станцій місто може зіткнутися не лише з відсутністю світла, а й із перебоями водопостачання.

    Київ робить ставку на розподілену генерацію

    Окремий напрям підготовки — розвиток невеликих енергетичних об’єктів, які можуть виробляти електроенергію і тепло ближче до споживачів.

    Ще у травні КМДА повідомляла, що в межах Плану енергостійкості у столиці вже побудували об’єкти розподіленої когенерації загальною потужністю близько 40 МВт.

    Ідея полягає у тому, щоб Київ не залежав виключно від кількох великих енергетичних вузлів. Якщо один великий об’єкт буде пошкоджений, локальні установки зможуть частково підтримувати роботу критичної інфраструктури.

    Повністю замінити централізовану систему вони не можуть, але здатні забезпечувати додатковий резерв у кризових ситуаціях.

    Раніше Nenka.info писала, що повний перехід Києва від великих ТЕЦ до децентралізованої системи може тривати десятиліттями. Тому нинішня модель передбачає не миттєву відмову від існуючих теплоелектроцентралей, а поступове створення дублюючих джерел енергії.

    На енергостійкість залучили ще 2 млрд гривень

    17 вересня КМДА повідомила ще про одне рішення, безпосередньо пов’язане з підготовкою столиці до зими.

    Київ отримав 2 млрд грн кредитних коштів від UGB — Укргазбанку. Гроші мають спрямувати на проєкти енергетичної стійкості та підготовку до опалювального сезону.

    Це додаткове фінансування до коштів, які столиця вже закладала в бюджет.

    Ще навесні міська влада повідомляла про необхідність спрямувати понад 9 млрд грн на підготовку до наступної зими та виконання Плану енергостійкості.

    Окремо Київрада розглядала збільшення статутного капіталу «Київтеплоенерго» на 2,7 млрд грн. Про це раніше писала Nenka.info у матеріалі «Київрада планує збільшити капітал “Київтеплоенерго” на 2,7 млрд грн».

    Готуються не тільки до морозів, а й до масованих атак

    Ще одна велика частина підготовки стосується аварійних сценаріїв.

    За словами Пантелеєва, Київ переглянув та розширив плани оперативного реагування з урахуванням інтенсивності російських обстрілів.

    Міські служби вже провели низку тренувань, під час яких відпрацьовували взаємодію між комунальними підприємствами та іншими службами в умовах надзвичайних ситуацій.

    Ідеться, зокрема, про сценарії пошкодження енергетичних об’єктів, тривалих відключень електроенергії, проблем із водою та теплопостачанням.

    Це не теоретична загроза. Лише 17 вересня Київ знову пережив масштабну російську атаку. За даними КМДА, внаслідок удару в столиці були постраждалі, зокрема діти, однак водопостачання після атаки продовжувало працювати в повному обсязі.

    Окремий план підготували для маломобільних людей

    Місто також розробляє алгоритми допомоги людям, які особливо залежать від стабільної роботи інфраструктури.

    Йдеться про маломобільних мешканців, людей із тяжкими захворюваннями та тих, кому необхідне безперервне медичне обладнання або постійний догляд.

    У КМДА заявляють, що для таких громадян створили окремі алгоритми підтримки на випадок тривалих кризових ситуацій.

    Місто також формує запаси продовольства, які можна буде використати, якщо виникне необхідність організованого харчування населення.

    Крім того, влада планує посилювати канали комунікації з мешканцями — під час блекаутів особливо важливо швидко повідомляти, де можна отримати воду, тепло, медичну допомогу або зарядити пристрої.

    Що означають заявлені 80%

    Важливо розуміти: показник 80% не означає, що вся енергетична та теплова інфраструктура Києва вже готова на 80% за єдиним технічним критерієм.

    КМДА говорить саме про виконання комплексу запланованих заходів: ремонтів, технічного обслуговування, будівництва нової генерації, формування резервів та аварійного планування.

    Це уточнення важливе ще й тому, що раніше в інформаційному просторі вже звучали інші показники готовності Києва до зими.

    Наприклад, Nenka.info наприкінці серпня писала про заявлену майже 90-відсоткову готовність Києва до зими.

    Ці цифри не обов’язково суперечать одна одній: у різних повідомленнях можуть оцінюватися різні набори робіт — технічна готовність окремих об’єктів, житлового фонду або виконання всього Плану енергостійкості.

    Саме тому правильніше орієнтуватися не лише на відсоток, а й на конкретні роботи, які вже виконані.

    Ще навесні ситуація виглядала значно складніше

    Підготовка столиці до зими протягом року неодноразово ставала предметом публічних дискусій.

    У березні Nenka.info писала про ризики для проходження наступної зими навіть за наявності значного бюджету і міжнародної підтримки. Серед проблем називали відсутність чітких строків реалізації частини великих проєктів.

    У квітні з’являлася інформація про відставання Києва від графіку підготовки.

    У червні уряд також висловлював занепокоєння темпами робіт, про що Nenka.info повідомляла у матеріалі «Київ ризикує не встигнути до зими — Кабмін готує рішення РНБО».

    На цьому тлі нинішні 80% свідчать про суттєве просування робіт протягом літа та початку осені.

    Коли у Києві ввімкнуть опалення

    Точної дати початку опалювального сезону 2026–2027 років КМДА у повідомленні від 17 вересня не назвала.

    Традиційно рішення щодо подачі тепла ухвалюють з урахуванням температури повітря та прогнозу погоди.

    При цьому соціальні заклади — лікарні, школи, дитячі садки — можуть підключати окремо за заявками керівників ще до масового старту опалення в житлових будинках.

    Тому заяви про конкретну дату запуску тепла без окремого рішення міської влади наразі були б передчасними.

    Головний ризик — не холод, а можливі нові удари

    У серпні мер Києва Віталій Кличко прямо заявляв, що столиця готується до «дуже складного опалювального сезону», а одним із головних завдань називав створення дублюючої системи енергозабезпечення.

    Саме цим пояснюється будівництво когенераційних установок, додаткових джерел живлення для водоканалу та резервів пального.

    Тож 80-відсоткова готовність ще не означає, що Київ повністю захищений від можливих перебоїв узимку.

    Навіть добре підготовлена інфраструктура залишається вразливою до масштабних ракетних і дронових атак.

    Однак місто намагається перейти від моделі, де від пошкодження одного великого об’єкта залежить значна частина столиці, до системи з більшою кількістю резервних і локальних джерел енергії.

    До початку холодів залишилося завершити приблизно п’яту частину запланованих заходів. Частину великих енергетичних проєктів КМДА планує завершувати вже до кінця року — тобто деякі роботи триватимуть і після фактичного старту опалювального сезону.

  • На зиму грошей не вистачає: Мінфін переніс 39 млрд грн на енергозахист і укриття

    На зиму грошей не вистачає: Мінфін переніс 39 млрд грн на енергозахист і укриття

    Міністерство фінансів України перенесло на кінець року частину капітальних видатків, які мали фінансуватися у вересні, жовтні та листопаді. Йдеться приблизно про 39 млрд грн лише з вересневого плану, зокрема про кошти на захист енергетичної інфраструктури, будівництво укриттів у школах і лікарнях, реконструкцію медичних закладів та соціальне житло.

    Про це 17 вересня заявила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа у подкасті «Хроніки економіки». За її словами, Мінфін змінив розпис державного бюджету через проблеми з ліквідністю та затримку міжнародного фінансування.

    При цьому формально видатки не скасували — їх перенесли на грудень. Однак Підласа попереджає, що для капітальних проєктів таке перенесення фактично може означати відмову від фінансування у 2026 році, оскільки укласти контракти, провести закупівлі та виконати будівельні роботи за один місяць буде практично неможливо.

    Що саме потрапило під перенесення

    За словами Підласи, Мінфін відклав насамперед капітальні видатки.

    До них належать будівництво та реконструкція лікарень, спорудження укриттів у медичних та освітніх закладах, проєкти із захисту енергетичної інфраструктури, а також будівництво соціального житла.

    Окремо вона підтвердила, що перенесення торкнулося і так званих планів стійкості, які мали забезпечити підготовку регіонів до опалювального сезону 2026/27.

    Це особливо важливо на тлі того, що влітку держава окремо передбачила 40 млрд грн на комплексні плани стійкості регіонів та окремих міст. Ці кошти мали спрямовуватися на інженерний захист критичної інфраструктури, розвиток розподіленої теплової та електричної генерації, когенераційні установки та резервні джерела живлення.

    Тобто йдеться не просто про другорядні будівельні проєкти, а про частину підготовки країни до зими в умовах регулярних російських атак на енергосистему.

    Чому перенесення на грудень створює проблему

    Головний ризик полягає в особливостях капітальних видатків.

    Зарплату чи соціальну виплату можна провести відносно швидко. Будівництво укриття, реконструкція лікарні або спорудження захисної конструкції для енергооб’єкта потребують тендерів, договорів, проєктної документації, закупівлі обладнання та безпосереднього виконання робіт.

    Саме тому Підласа заявила, що перенесення таких грошей на останній місяць року може означати, що їх фізично не встигнуть використати.

    Водночас соціальні виплати й зарплати бюджетникам, за її словами, поки фінансуються у штатному режимі.

    Отже, нинішні бюджетні обмеження поки вдарили передусім по інвестиційних та інфраструктурних статтях.

    Чому не вистачає грошей

    Підласа пов’язала проблему із затримкою міжнародного фінансування.

    Україна в умовах повномасштабної війни використовує власні доходи переважно для фінансування сектору безпеки та оборони, тоді як значна частина цивільних видатків покривається завдяки допомозі партнерів.

    Раніше Nenka.info писала, що за перше півріччя 2026 року міжнародні партнери профінансували понад третину видатків загального фонду бюджету. За словами Підласи, на оборону тоді припадало близько 63% усіх видатків загального фонду. Детальніше — у матеріалі «Оборона “з’їла” 63% бюджету: Підласа пояснила, чому Україна критично залежить від міжнародної допомоги».

    Саме тому затримка чергового траншу автоматично створює касовий розрив для цивільних програм.

    Проблемою стали затримані реформи

    Одна з причин нинішньої ситуації — Україна не встигла в погоджені строки ухвалити частину законів, необхідних для отримання міжнародної допомоги.

    Підласа навела приклад законодавства щодо оподаткування міжнародних посилок.

    За її словами, відповідний закон мав бути ухвалений до кінця серпня, щоб Україна отримала фінансування від Європейського Союзу вже в середині вересня. Однак парламент просунув пакет лише у вересні, через що надходження можуть відбутися значно пізніше.

    Мінфін 16 вересня підтвердив, що Верховна Рада лише тоді ухвалила пакет законопроєктів щодо оподаткування міжнародних посилок у першому читанні.

    Раніше Nenka.info також писала, що від своєчасного ухвалення окремих реформ залежить щонайменше €1,45 млрд допомоги ЄС.

    Тобто нинішня бюджетна проблема є не лише наслідком високих воєнних витрат, а й результатом зміщення графіка надходження зовнішнього фінансування.

    Захист енергетики особливо критичний перед зимою

    Перенесення коштів відбувається у момент, коли Україна активно готується до нового опалювального сезону.

    Російські війська продовжують атакувати генеруючі потужності, підстанції та мережі. Через це держава не лише ремонтує пошкоджені об’єкти, а й намагається фізично захищати найцінніше обладнання.

    Наприклад, Nenka.info раніше повідомляла, що у Запорізькій області почали зводити підземні конструкції для захисту трансформаторів від ракет і дронів. «Енергетика йде під землю: у Запоріжжі першими в Україні почали будувати захищені об’єкти».

    Станом на кінець серпня, за даними, які наводили урядовці, в Україні було завершено близько 200 споруд другого рівня захисту для енергетичних об’єктів. Паралельно тривають ремонти генерації та встановлення розподілених газових потужностей.

    Тому будь-яка затримка фінансування безпосередньо перед зимою може впливати на темп виконання цих робіт.

    Укриття також можуть залишитися без грошей до кінця року

    Не менш чутливою є ситуація із захисними спорудами в школах і лікарнях.

    У держбюджеті-2026 на публічні інвестиції було передбачено 111,5 млрд грн, зокрема кошти на освіту, медицину та енергетику. У сфері освіти фінансування мало включати створення безпечних умов і облаштування укриттів.

    Через перенесення частини видатків частина проєктів тепер ризикує перейти вже на наступний бюджетний рік.

    При цьому у проєкті бюджету на 2027 рік Мінфін знову закладає окремі кошти на укриття: лише на публічні інвестиційні проєкти у сфері освіти передбачено 13,5 млрд грн, із яких 3,7 млрд грн — на будівництво укриттів.

    Це може означати, що частину незавершених проєктів фактично доведеться переносити на 2027 рік.

    Бюджет перебуває під сильним тиском

    На тлі війни Україна має одночасно фінансувати рекордні оборонні витрати, соціальні виплати, зарплати бюджетникам, пенсії, медицину, освіту та відновлення інфраструктури.

    Раніше голова податкового комітету Данило Гетманцев також попереджав про складну бюджетну ситуацію. Nenka.info писала про це у матеріалі «“Цього разу не спрацює”: Гетманцев попередив про серйозні проблеми з бюджетом України».

    Водночас ситуація не означає, що держава вже припинила фінансувати всі цивільні програми.

    Йдеться саме про перенесення частини капітальних видатків, а не про повну зупинку бюджетних платежів.

    Що буде далі

    Ключове питання — коли Україна отримає затримані кошти міжнародних партнерів і чи вдасться Мінфіну повернути фінансування капітальних програм ще до завершення бюджетного року.

    Формально 39 млрд грн не скасовані. Однак якщо гроші справді залишаться на грудень, значна частина будівельних та інфраструктурних проєктів може бути перенесена на наступний рік.

    Найбільш чутливим є те, що серед них опинилися захист енергетики та підготовка до опалювального сезону — напрями, для яких час має критичне значення.

    Тому ситуація із міжнародним фінансуванням найближчими тижнями матиме прямий вплив не лише на бюджетні показники, а й на те, наскільки швидко регіони зможуть завершити захист критичної інфраструктури та укриттів перед зимою.

  • Від понад 600 дерев до десяти: у Києві переглянули схему теплотраси на Теремках після протестів

    Від понад 600 дерев до десяти: у Києві переглянули схему теплотраси на Теремках після протестів

    У Києві заявили про суттєве коригування робіт під час будівництва резервної тепломережі для житлових масивів Теремки-1 і Теремки-2. Після кількох тижнів протестів, зустрічей із мешканцями, консультацій з інженерами та науковцями місто сформувало оптимізовану схему, за якою на нинішній ділянці робіт планують видалити лише 10 дерев, тоді як 160 дерев мають зберегти, а частині з них проведуть кронування.

    Це фактично стало компромісним рішенням у конфлікті, який розгорівся в Голосіївському районі ще влітку. З одного боку, місто наполягає, що нова магістраль критично потрібна перед опалювальним сезоном, адже повинна стати резервним каналом теплопостачання для Теремків у разі пошкодження ТЕЦ-5. З іншого — місцеві мешканці виступили проти масштабної вирубки зеленої зони та вимагали змінити технічні рішення.

    Після підсумкової зустрічі представників міста, громадськості та фахівців Департамент житлово-комунальної інфраструктури КМДА представив оновлений підхід. За словами міської влади, основний інженерний коридор тепломережі залишається незмінним, однак безпосередньо всередині нього вдалося скоригувати проведення робіт так, щоб максимально обійти дерева.

    Саме тут важливе уточнення. Цифра «10 дерев» не означає, що початковий проєкт від самого початку передбачав видалення лише десяти насаджень. Навесні ситуація виглядала принципово інакше.

    Державна екологічна інспекція Столичного округу повідомляла, що за результатами комісійного обстеження від 18 березня 2026 року в межах усього будівельного коридору під видалення потрапляли 662 дерева, з яких 56 планували пересадити, а також 70 кущів, 16 із яких мали пересадити. Йшлося також про понад гектар газону та невелику площу квітників.

    Саме ці цифри і спричинили хвилю обурення серед місцевих жителів.

    У серпні на Теремках відбулося кілька акцій протесту. Люди виходили до зеленої зони, а згодом і під будівлю КМДА з вимогою зупинити вирубку та знайти інший варіант прокладання мережі. Учасники акцій наголошували, що серед дерев є старі дуби, а сам парк має значення для всього мікрорайону. За повідомленнями медіа, на одну з акцій 8 серпня прийшли сотні людей.

    Після цього представники міської влади та мешканці 11 серпня домовилися призупинити видалення дерев та протягом двох тижнів додатково вивчити запропоновані альтернативи. До обговорення залучили не лише фахівців КМДА і «Київтеплоенерго», а й експертів, яких запропонувала сама громада.

    Один із варіантів передбачав прокладання мережі вулицею Теремківською. На перший погляд він дозволяв би значно менше втручатися в зелену зону. Однак експерти встановили, що під вулицею вже проходить велика кількість інженерних комунікацій — зливова каналізація, газопровід середнього тиску, водопровід, електричні кабелі та лінії зв’язку.

    За оцінкою КМДА, для такого маршруту довелося б окремо проєктувати перенесення кількох мереж, проходити нові погодження і державну експертизу. Крім того, вулицю Теремківську, яка є важливим транспортним сполученням для району, могли б перекрити приблизно на рік.

    Другий альтернативний варіант пропонували вздовж дублера проспекту Академіка Глушкова. Але тоді протяжність тепломережі збільшувалася приблизно на 50%. Місто заявило, що частина запропонованих технічних рішень не відповідала державним будівельним нормам, а весь маршрут потребував би нових інженерних вишукувань, документації та експертизи.

    У результаті фахівці дійшли висновку, що повністю змінювати маршрут перед зимою надто ризиковано. Натомість вирішили залишити чинний інженерний коридор, але змінити організацію робіт усередині нього.

    Саме це й дозволило суттєво скоротити втручання у зелені насадження на ділянці, яку опрацьовували додатково: із приблизно 170 дерев 160 планують залишити, а ще 10 — видалити. Частину збережених дерев доведеться кронувати, тобто обрізати частину гілок, щоб забезпечити необхідний технологічний простір для техніки та трубопроводу.

    Такий підхід фактично повторює одну з головних вимог громади: не відмовлятися від резервного теплопостачання, але мінімізувати вирубку там, де дерева можна технічно обійти.

    Чому ж місто так поспішає з теплотрасою?

    Резервна магістраль потрібна для мікрорайонів Теремки-1 і Теремки-2 на випадок аварійної або вимушеної зупинки ТЕЦ-5. За даними «Київтеплоенерго», нова схема має забезпечити можливість альтернативного теплопостачання 183 житлових будинків, трьох медичних закладів та 18 шкіл і дитсадків. Загалом йдеться приблизно про 200 тисяч мешканців Голосіївського району.

    КМДА пояснює проєкт воєнними ризиками. ТЕЦ та інша велика енергетична інфраструктура Києва протягом повномасштабної війни неодноразово ставала цілями російських атак. Якщо основне джерело тепла буде серйозно пошкоджене взимку, резервна магістраль має дозволити переключити споживачів на інший тепловий контур і не залишити великий житловий масив без опалення.

    Будівництво ведеться в межах міського плану енергетичної стійкості. Київрада ухвалила відповідне рішення 10 березня 2026 року, а сам проєкт пройшов державну експертизу. КМДА неодноразово заявляла, що саме чинний маршрут дає змогу завершити роботи в прийнятні строки перед складним опалювальним сезоном.

    Водночас історія із Теремками показала іншу проблему — наскільки складно реалізовувати великі інфраструктурні проєкти в уже сформованій міській забудові.

    Початковий акт із сотнями дерев спричинив настільки сильну реакцію громади, що місту довелося фактично повторно пройти значну частину технічного обговорення вже публічно. Інженери перевіряли альтернативні траси, активісти приводили власних фахівців, а міська влада кілька разів зустрічалася з мешканцями.

    До конфлікту долучилася й Державна екологічна інспекція. Вона повідомляла, що тримає питання знесення зелених насаджень на контролі. За її даними, відновна вартість насаджень, які первинно планували видаляти в межах проєкту, перевищувала 20 млн грн.

    Окреме питання — що буде із зеленою зоною після завершення робіт.

    У «Київтеплоенерго» раніше обіцяли рекультивацію території, благоустрій та нове озеленення. Водночас повністю відновити лісосмугу саме над тепломережею не всюди можливо: великі дерева не можна висаджувати безпосередньо над трубами через технічні та безпекові обмеження. Тому частину компенсаційних насаджень доведеться розміщувати поруч або в інших зелених зонах.

    Міська влада також заявляла про можливість використання крупномірних дерев із комунальних розсадників, щоб відновлена територія не виглядала як повністю нова посадка з маленьких саджанців.

    Ще одна суперечлива тема стосується вже зрізаної деревини. КМДА повідомляла, що її передали районному зеленбуду й планують використовувати для елементів благоустрою — зокрема в зелених зонах і громадських просторах. Уся деревина, за твердженням міста, обліковується за відповідними актами.

    Отже, остаточна модель виглядає так: від самого проєкту резервної тепломережі Київ не відмовляється, оскільки влада вважає його критичним для проходження зими. Так само не змінюється базовий інженерний коридор. Але після протестів і роботи з експертами схему безпосереднього проходження трубопроводу вдалося оптимізувати так, щоб обійти значно більше зелених насаджень.

    Саме тому нова цифра — 10 дерев — виглядає разюче на тлі початкових планів із сотнями насаджень. При цьому коректніше говорити не про те, що весь старий проєкт із 662 дерев просто «скасували», а про суттєве коригування подальших робіт і максимальне збереження дерев, які ще можна врятувати в межах чинного маршруту.

    Історія Теремків у цьому сенсі стала рідкісним прикладом, коли громадський конфлікт не зупинив інфраструктурний проєкт, але змусив місто переглянути його деталі. Тепер ключове питання — чи вдасться реалізувати оновлену схему без нових втрат зелених насаджень і водночас завершити резервну тепломережу до моменту, коли вона справді може знадобитися місту.

  • Зброя і допомога перед зимою: Буданов провів важливі переговори у Латвії

    Зброя і допомога перед зимою: Буданов провів важливі переговори у Латвії

    Керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час робочого візиту до Риги провів переговори з прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом. У центрі розмови опинилися одразу два напрями, які Київ вважає критичними найближчими місяцями: подальше військове посилення України та підготовка енергосистеми до нового опалювального сезону. Окремо сторони говорили про співпрацю оборонних підприємств і поглиблення партнерства між Україною та Латвією на тлі тривалої російської агресії.

    За словами Буданова, Україна розраховує на продовження військової співпраці з Ригою та розширення контактів між оборонними індустріями двох держав. Водночас напередодні зими Київ зацікавлений у тому, щоб уже погоджене або підготовлене Латвією енергетичне обладнання надходило якомога швидше. Керівник ОП наголосив, що питання передачі такої техніки зараз необхідно прискорити.

    Такий акцент має конкретне підґрунтя. Латвія вже реалізує окрему програму допомоги українській енергетиці. У квітні уряд країни ухвалив рішення передати Чернігівській області 48 стаціонарних дизельних генераторів загальною вартістю близько 1,2 млн євро, включно з витратами на доставку. Обладнання призначене для відновлення критичної інфраструктури та забезпечення безперервності енергопостачання. У липні латвійське Міністерство економіки повідомляло, що початок поставок вдалося перенести з середини вересня на більш ранній термін.

    Це не перша енергетична допомога Риги. За даними латвійського уряду, станом на початок 2026 року гуманітарна та державна підтримка України з боку Латвії перевищувала 92 млн євро. До неї входили генератори, трансформатори, медичне обладнання та інша техніка для критичної інфраструктури. Під час одного з візитів до України латвійська сторона також повідомляла про передачу обладнання для теплоелектростанцій, генераторів і трансформаторів.

    Для України ця тема набуває особливого значення саме напередодні осінньо-зимового періоду. Росія протягом війни систематично атакує електростанції, підстанції, теплову генерацію та інші елементи енергетичної системи. Тому Київ на переговорах із партнерами паралельно просить як додаткові засоби протиповітряної оборони, так і резервне енергетичне обладнання, яке дозволяє швидше відновлювати електро- і теплопостачання після ударів.

    Не менш важливою частиною переговорів Буданова з Кулбергсом стала оборона. Латвія залишається одним із партнерів, які витрачають на військову підтримку України значну частку власної економіки. Міністерство оборони країни підтвердило, що у 2026 році військова допомога Україні становитиме понад 0,25% латвійського ВВП. Крім цього, Рига вже зробила внесок у розмірі 17 млн євро до натовської ініціативи PURL, через яку союзники фінансують закупівлю пріоритетного озброєння для України.

    Усього з 2022-го до 2025 року військова підтримка, надана Латвією Україні, сягнула приблизно 665 млн євро. Вона включала озброєння та військову техніку, підготовку українських військовослужбовців, закупівлі продукції латвійської оборонної промисловості та внески до міжнародних механізмів допомоги. У 2026 році одним із центральних напрямів залишаються безпілотники та засоби боротьби з ними. Латвія також продовжує відігравати провідну роль у Коаліції дронів.

    Фактично нинішня зустріч Буданова і Кулбергса продовжує домовленості, які Київ і Рига оформили ще влітку. 9 червня Володимир Зеленський і новопризначений на той момент прем’єр Латвії Андріс Кулбергс підписали в Таллінні так звану Drone Deal. Документ передбачає співпрацю у сфері безпілотників, протиповітряної та протиракетної оборони, постачання оборонної продукції, фінансування українського виробництва та обмін технологіями й бойовим досвідом.

    Паралельно Україна й Латвія уклали ширшу угоду про оборонне співробітництво на десять років із можливістю продовження. Вона передбачає спільне виробництво, локалізацію технологій, передачу експертизи, співпрацю щодо безпілотних систем та ППО, а також взаємодію у сфері розвідки. Латвійське Міністерство оборони повідомляло, що протягом перших двох років дії документа Рига планує спрямувати приблизно 110 млн євро на реалізацію його цілей.

    Тож слова Буданова про розширення партнерства між оборонними індустріями не є лише загальною дипломатичною заявою. Обидві країни вже створили юридичну основу, яка дозволяє закуповувати продукцію латвійських виробників для України, фінансувати українські підприємства, запускати спільне виробництво й обмінюватися технологіями.

    Причому просто зараз Міністерство оборони Латвії формує окремий каталог продукції своєї військової промисловості для потреб України. Українська сторона зможе визначити в ньому необхідні системи й технології, після чого Рига оцінюватиме можливість їх закупівлі в межах військової допомоги. Заявки латвійських підприємств до каталогу приймаються до 14 вересня.

    Візит Буданова до Риги при цьому значно ширший за одну зустріч із прем’єром. Напередодні, 9 вересня, керівник Офісу президента провів переговори з міністром оборони Латвії Райвісом Мелнісом. Латвійська сторона називала серед тем регіональну безпеку, військову допомогу Україні та партнерство оборонних промисловостей. Також було заплановано участь обох посадовців у дискусії Riga Conference, присвяченій тому, як бойовий досвід України може бути інтегрований у планування НАТО.

    Ще одна зустріч має відбутися вже на найвищому державному рівні. В офіційному календарі президента Латвії Едгарса Рінкевичса на 10 вересня значиться зустріч із Кирилом Будановим у Ризькому замку о 13:00. Це свідчить про те, що нинішній візит охоплює одразу політичний, військовий та безпековий рівні латвійського керівництва.

    Під час розмови з Кулбергсом Буданов також заявив, що російська агресія давно перестала бути виключно проблемою України. Цей мотив добре вписується в нинішню політику самої Латвії. Як країна НАТО з безпосереднім кордоном із Росією, вона останніми роками різко збільшує витрати на оборону, посилює східний кордон, нарощує ППО та системи боротьби з безпілотниками. З 2 вересня до 8 жовтня по всій країні проходять масштабні навчання Namejs 2026, де особливу увагу приділяють застосуванню дронів і протидії безпілотним системам, причому під час планування прямо враховується український бойовий досвід.

    Символічне місце для переговорів Буданова та Кулбергса теж привернуло увагу. Розмова відбулася в Ризькому мотормузеї, до створення якого безпосередньо причетний батько нинішнього прем’єра Латвії Віктор Кулбергс. Саме він очолював латвійський Клуб антикварних автомобілів і був одним із головних ініціаторів створення музею, який відкрився у 1989 році.

    Буданов використав експозицію з автомобілями радянських керівників як політичну метафору, порівнявши долю радянської імперії з перспективами сучасної Росії. Зокрема, він звернув увагу на пошкоджений Rolls-Royce, пов’язаний із Леонідом Брежнєвим, і завершив допис тезою про те, що імперії, побудовані на агресії та ілюзіях, зрештою залишаються без майбутнього.

    Водночас історичну деталь про сам Rolls-Royce варто подавати обережно. У популярній версії автомобіль часто називають розбитою машиною Брежнєва, однак існують дані, що в ДТП насправді потрапив не сам радянський генсек, а водій радянської служби охорони. Тому слова Буданова про цей експонат коректніше сприймати як політичну метафору, а не точний опис обставин старої аварії.

    Нинішні переговори в Ризі показують, що напередодні зими Україна намагається одночасно закрити дві вразливі зони — захист неба й стійкість енергосистеми. Від Латвії Київ очікує не лише продовження постачання зброї та дронів, а й швидшої передачі обладнання, необхідного для роботи критичної інфраструктури. А підписані раніше довгострокові угоди означають, що співпраця поступово переходить від окремих пакетів допомоги до спільного виробництва, технологічного обміну й постійного партнерства оборонних підприємств.

  • Київ шукає 2 млрд грн на підготовку до зими, поки тривають мільярдні закупівлі

    Київ шукає 2 млрд грн на підготовку до зими, поки тривають мільярдні закупівлі

    На початку вересня Київська міська рада знову відкрила кредитну лінію — майже на 3,5 млрд грн в «Укргазбанку» та «Укрексімбанку». Формальна причина — «бюджетних коштів об’єктивно не вистачає». По факту це показує, що столиця досі не закрила фінансову діру в підготовці до зими. Навесні потреби Києва оцінювали у 67,5 млрд грн, потім суму скоротили до 30–37 млрд. При цьому місту все одно потрібно було знайти близько 17–23 млрд власних і позикових коштів.

    Держава виділила менше, ніж розраховувала мерія. У червні Кабмін направив Києву 2 млрд грн із резервного фонду, хоча місто просило в держави щонайменше 15 млрд грн як паритетну частку. Паралельно Київ залучав 2,5 млрд грн в Ощадбанку та 50 млн євро в ЄБРР під проєкти «Київтеплоенерго». Вересневі 3,5 млрд грн стали вже третьою великою хвилею запозичень за кілька місяців.

    При цьому офіційні оцінки готовності міста до зими помітно розходяться. У середині серпня Віталій Кличко говорив приблизно про 50% виконаних робіт, за кілька днів — майже про 90% відновлення станцій. Петро Пантелеєв оцінював готовність у 50–70% залежно від напряму. «Бабель» із посиланням на міську адміністрацію писав, що повністю перевести абонентів ТЕЦ на альтернативні джерела до початку сезону Київ не встигне. Резерв має закривати близько 2,1 ГВт тепла, а без дублюючого джерела можуть залишитися 2–2,5 тисячі будинків.

    Ще в червні Юлія Свириденко говорила про необхідність винести питання на РНБО. У Кабміні запитували, чому в міста знаходяться гроші на дороги і парки, якщо не вистачає коштів на критично важливу енергетику. У мерії відповідають, що без додаткового державного фінансування весь план занадто дорогий, а часу, фахівців і обладнання для його реалізації недостатньо.

    Але, за словами людини, обізнаної з бюджетним процесом у столиці, зараз Києву бракує ще близько 2 млрд грн саме на зимовий пакет. Ці гроші намагаються знайти всередині міського бюджету — знімаючи фінансування з інших департаментів і спрямовуючи його на підготовку до опалювального сезону. При цьому, за словами джерела, проблема не лише в нестачі грошей, місто фізично не встигає виконати весь обсяг робіт, і в кращому разі реальна готовність до зими становитиме близько 80%.

    На цьому тлі тривають багатомільярдні закупівлі. Щодо «Київтеплоенерго» раніше вже виникали питання через закупівлі без повноцінної конкуренції та великих авансів. В антикорупційних матеріалах весни 2026 року фігурували підрядники «Екніс», «Атомрембуд», «Альянсбудпром» і «Промтехмонтаж плюс». Пакет «Екніса» майже на 863,9 млн грн передбачав попередню оплату 518 млн грн — близько 60% вартості контракту. Цей договір від грудня 2024 року фігурує в матеріалах кримінального провадження Нацполіції.

    Наприкінці серпня «Нафтогаз Біоенергія – А» також провела закупівлю автономного живлення для 905 багатоповерхівок більш ніж на 4 млрд грн. У семи районах перемогла «Автострада» Максима Шкіля, причому в більшості лотів без конкурентів. Строк виконання — 25 грудня, аванс може сягати 60%. Формально це державна закупівля, а не витрати Києва, але вона показує спільну проблему: багатомільярдні контракти укладають в умовах високої терміновості, коли повноцінна конкуренція фактично обмежена.

    Резервну систему для районів ТЕЦ за кілька місяців повністю створити неможливо. Тому взимку 2026-2027 Київ розраховуватиме на відновлені станції, когенерацію, мобільні котельні та генератори для критичних об’єктів. Навіть за відсутності нових ударів, за оцінкою фахівців, готовність міста може становити близько 80%. А якщо атаки на енергетику повторяться, запас міцності буде ще нижчим. У підсумку Київ зараз одночасно позичає гроші, ріже витрати інших департаментів і продовжує проводити багатомільярдні закупівлі — при цьому повноцінний резерв до зими все одно не встигає створити.

  • 19 400 грн на опалювальний сезон: хто з українців може оформити одноразову виплату

    19 400 грн на опалювальний сезон: хто з українців може оформити одноразову виплату

    Понад 380 тисяч родин, які проживають у прифронтових громадах України, отримають одноразову допомогу в розмірі 19 400 гривень на проходження опалювального сезону 2026/2027 років. Йдеться не про щомісячну виплату і не про 19 400 гривень на кожного члена сім’ї: допомогу надаватимуть один раз на домогосподарство.

    Про запуск програми 7 вересня повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький. Інформацію також опублікував Кабінет Міністрів. На фінансування зимової підтримки уряду вдалося залучити 7,4 млрд гривень від міжнародних гуманітарних організацій.

    Допомога насамперед орієнтована на соціально вразливих мешканців територій, які розташовані поблизу зони бойових дій та особливо гостро відчувають наслідки війни.

    Хто може отримати 19 400 гривень

    Уряд назвав основні категорії громадян, на яких розрахована програма. Серед них:

    • люди з інвалідністю;
    • одинокі пенсіонери;
    • внутрішньо переміщені особи;
    • отримувачі житлових субсидій;
    • багатодітні сім’ї;
    • прийомні сім’ї;
    • одинокі матері;
    • сім’ї, які виховують дітей з інвалідністю;
    • дитячі будинки сімейного типу;
    • патронатні родини.

    Важлива умова — проживання у прифронтових громадах, для яких передбачена така форма зимової підтримки. Сам факт належності, наприклад, до категорії ВПО або отримувачів субсидії по всій Україні автоматично не означає право на цю конкретну виплату.

    У серпні Міністерство соціальної політики також повідомляло, що під час підготовки програми разом із міжнародними партнерами погоджують критерії вразливості та механізм визначення одержувачів допомоги саме серед мешканців прифронтових територій.

    Куди подавати заяву

    Звернутися по одноразову допомогу можна до 30 жовтня 2026 року.

    За інформацією Кабміну, для цього передбачено одразу кілька каналів:

    Пенсійний фонд України, Центри надання адміністративних послуг або органи місцевої влади.

    Після призначення допомоги гроші можна буде отримати на банківський рахунок або через «Укрпошту».

    Уряд поки не оприлюднив у повідомленні від 7 вересня окремого універсального переліку документів для кожної категорії одержувачів. Тому перед поданням заяви варто перевірити вимоги безпосередньо у Пенсійному фонді, ЦНАПі або своїй громаді — набір підтверджувальних документів може залежати від статусу родини.

    19 400 гривень дадуть не кожній людині окремо

    Це одна з найважливіших деталей нової програми.

    У повідомленні уряду використовується формулювання про допомогу для понад 380 тисяч родин. Раніше Мінсоцполітики прямо уточнювало, що розмір зимової допомоги становить 19 400 гривень на одне домогосподарство.

    Отже, якщо у будинку проживають, наприклад, четверо членів однієї родини, це не означає виплату 77 600 гривень. Передбачено одну виплату на домогосподарство, яке відповідає встановленим критеріям.

    Так само це одноразова, а не щомісячна допомога. Виплата у 19 400 гривень передбачена на весь опалювальний сезон.

    Звідки взяли 7,4 млрд гривень

    Програма значною мірою фінансується не безпосередньо з українського бюджету, а за рахунок міжнародної гуманітарної підтримки.

    За словами прем’єр-міністра, загальний залучений ресурс становить 7,4 млрд гривень. Частина коштів надійшла від ЮНІСЕФ та Українського Червоного Хреста через гуманітарний рахунок Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності.

    Про підготовку такого фінансування Мінсоцполітики повідомляло ще 13 серпня.

    Тоді відомство заявило, що через гуманітарний рахунок уже залучило понад 2,2 млрд гривень міжнародної допомоги на підтримку вразливих українців узимку.

    Лише за програмою ЮНІСЕФ передбачалося охопити понад 104 тисячі домогосподарств, кожне з яких мало отримати по 19 400 гривень. Фінансування ЮНІСЕФ забезпечували, зокрема, уряди Німеччини, Норвегії, Швеції, Великої Британії та США, а також національні комітети організації.

    Український Червоний Хрест за підтримки уряду США на той момент уже перерахував на програму зимової допомоги понад 223,8 млн гривень.

    Тепер, за новими даними уряду від 7 вересня, загальний обсяг залучених від гуманітарних партнерів коштів збільшився до 7,4 млрд гривень, а охоплення програми — до понад 380 тисяч родин.

    На що можна витратити гроші

    Первинно подібна допомога для прифронтових територій була тісно пов’язана із забезпеченням домогосподарств паливом на зиму.

    Зокрема, у попередні опалювальні сезони програма у 19 400 гривень на домогосподарство використовувалася для придбання твердого пічного палива — передусім дров або вугілля. Такий механізм для населення територій, де ведуться або велися бойові дії, передбачений урядовими рішеннями.

    Однак у серпні 2026 року Мінсоцполітики, описуючи нинішню програму за кошти Українського Червоного Хреста, наголошувало, що родини зможуть самостійно визначати зимові потреби, на які спрямувати гроші. Серед можливих витрат відомство називало придбання палива, теплого одягу, оплату комунальних послуг та інші витрати, пов’язані з підготовкою до холодного періоду.

    Водночас умови конкретної виплати можуть залежати від програми та джерела фінансування, тому остаточні правила для конкретного домогосподарства варто уточнювати під час оформлення.

    Чому допомогу спрямовують саме у прифронтові громади

    Зимова підтримка є частиною ширшої програми допомоги прифронтовим регіонам, де житлова та енергетична інфраструктура регулярно потерпає від російських атак.

    Ще у 2025 році серед заходів підтримки таких територій уряд називав виплату 19 400 гривень на тверде паливо, забезпечення визначеного обсягу безоплатної електроенергії та інші соціальні програми.

    Перед опалювальним сезоном 2026/2027 років питання стійкості енергетичної системи знову стало одним із ключових. У серпні Рада національної безпеки і оборони доручила Кабміну та місцевій владі прискорити підготовку до зими, створювати резерви обладнання й пального та збільшувати можливості резервного живлення об’єктів життєзабезпечення.

    Для людей у громадах поблизу фронту грошова допомога має стати можливістю заздалегідь придбати необхідне для зими й зменшити ризики у разі перебоїв з електро-, газо- або теплопостачанням.

    Що потрібно запам’ятати

    Отже, за актуальною інформацією уряду на 7 вересня 2026 року, понад 380 тисяч родин у прифронтових громадах мають отримати одноразово по 19 400 гривень на опалювальний сезон.

    Допомога передбачена передусім для вразливих категорій населення. Заяви приймають до 30 жовтня через Пенсійний фонд, ЦНАПи та місцеві органи влади, а отримати гроші можна буде на банківський рахунок або через «Укрпошту».

    При цьому важливо не плутати розмір допомоги: 19 400 гривень передбачено на одне домогосподарство за опалювальний сезон, а не на кожного його члена.

  • «Цього року буде інакше»: Прокудін розповів, чому зима в Херсоні може стати найважчою

    «Цього року буде інакше»: Прокудін розповів, чому зима в Херсоні може стати найважчою

    Херсон може зустріти одну з найважчих зим за весь час повномасштабної війни. Після посилення російських атак на ТЕЦ та інші об’єкти критичної інфраструктури місто вже не може розраховувати на звичний рівень тепло- й енергопостачання, а тривалі відключення можуть стати частиною повсякденного життя. Начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін заявив, що зараз усе місто отримує електроенергію в обсязі, співставному з потребами одного великого супермаркету в Києві. Про це в інтерв’ю РБК-Україна.

    За його словами, за останній місяць ситуація суттєво погіршилася через масовані російські удари. Ворог атакує не лише енергетичну інфраструктуру, а й житлові райони, комунальні служби, транспорт та цивільних. Особливо небезпечними залишаються FPV-дрони, які, за словами Прокудіна, фактично «полюють» на людей на вулицях.

    Після ударів по Херсонській ТЕЦ керівник області почав активніше закликати жителів за можливості евакуюватися. Він наголосив, що йдеться не про спробу посіяти паніку, а про необхідність завчасно попередити людей про ризики.

    За оцінкою Прокудіна, Херсон може залишатися без електроенергії дуже тривалий час. У місті шукають альтернативні джерела живлення та опалення, однак повернення до звичного режиму роботи енергосистеми поки не гарантується.

    Особливо критичним є те, що місто розташоване лише за кілька кілометрів від російських позицій. Це робить об’єкти інфраструктури надзвичайно вразливими до артилерії, керованих авіабомб, ударних БпЛА та інших засобів ураження.

    За словами очільника ОВА, нині в Херсоні залишаються близько 60 тисяч людей — приблизно п’ята частина довоєнного населення міста. При цьому він наголошує: районів, які можна було б назвати повністю безпечними, фактично вже немає.

    Для проходження зими місто готує резервну систему життєзабезпечення. Насамперед йдеться про лікарні, насосні станції, об’єкти водопостачання та іншу критичну інфраструктуру. На них передбачені резервні джерела живлення.

    У Херсоні зараз постійно працюють 152 пункти незламності, ще 47 можуть бути оперативно розгорнуті у разі потреби. Також у місті є близько 400 укриттів різного рівня захисту. Їх мають забезпечувати можливістю зігрітися, зарядити телефон, отримати зв’язок та базову допомогу.

    Паралельно область готує газові обігрівачі, плитки для приготування їжі, спальні мішки та паливні матеріали для приватних будинків. До цієї роботи залучають міжнародних партнерів та державні компанії.

    Однак навіть така підготовка не може повністю компенсувати масштаби руйнувань. Прокудін прямо говорить, що нинішній опалювальний сезон відрізнятиметься від попередніх. Якщо раніше вдавалося захистити значну частину інфраструктури та швидко відновлювати пошкодження, то останні удари значно погіршили ситуацію.

    «Люди сподіваються, що так буде й далі. Але я кажу правду: так не буде», — заявив він в інтерв’ю.

    Окремою проблемою залишається дроновий терор. За словами Прокудіна, якщо на початку року фіксували приблизно 2,5 тисячі атак БпЛА на тиждень, то зараз їх кількість зросла до близько 6 тисяч.

    Він також заявив, що за перше півріччя по Херсонщині було застосовано близько 100 керованих авіабомб, тоді як лише за останній місяць — близько 200. Крім того, у регіоні почали регулярно фіксувати реактивні ударні дрони, які раніше використовувалися значно рідше.

    У відповідь на це в області посилили систему протидії БпЛА. За словами Прокудіна, понад 260 км маршрутів уже обладнані антидроновими сітками. Також використовуються РЕБ, мобільні вогневі групи, дрони-перехоплювачі та інші засоби.

    Очільник ОВА стверджує, що українські військові щотижня знищують у регіоні близько 93–96% російських дронів. За його даними, минулого тижня із приблизно 5700 безпілотників було знищено близько 5300. Водночас навіть невеликий відсоток БпЛА, яким вдається прорвати систему захисту, залишається смертельно небезпечним для цивільних.

    Особливо вразливими є комунальники, медики, енергетики та працівники водоканалу. Через постійні атаки вони змушені працювати в бронежилетах і шоломах, використовувати детектори дронів та в окремих випадках виїжджати на ремонти під військовим прикриттям.

    Прокудін розповів, що в серпні внаслідок російських дронових атак загинули 30 людей, серед них одна дитина, ще 393 особи були травмовані. За його словами, атаки відбуваються щодня, а цілями стають люди на велосипедах, зупинках, у маршрутках і навіть працівники комунальних служб.

    Саме тому влада продовжує евакуацію населення. З 2023 року з області, за словами Прокудіна, вивезли майже 53 тисячі людей, серед них близько 7 тисяч дітей і 600 маломобільних осіб. Лише за останній тиждень евакуювали приблизно 250 людей.

    У самому Херсоні наразі залишаються близько 4800 дітей, а загалом в області — приблизно 10,6 тисячі. Обласний центр поки не оголошений зоною обов’язкової примусової евакуації дітей, однак батькам наполегливо рекомендують виїжджати.

    Причини відмови, за словами очільника ОВА, переважно побутові: люди бояться залишати житло, переживають через можливе мародерство, не розуміють, де житимуть після евакуації та як оплачуватимуть оренду.

    При цьому евакуація доступна залізничним та автомобільним транспортом. Херсонців приймають різні області України, зокрема Миколаївська, Одеська, Кіровоградська, Дніпропетровська, Хмельницька, Тернопільська, Черкаська та Вінницька.

    Складною залишається й ситуація з освітою. За словами Прокудіна, на Херсонщині немає жодного навчального закладу, який не був би пошкоджений або повністю зруйнований. Водночас 162 школи та шість філій продовжують працювати дистанційно, а в онлайн-форматі навчаються близько 44 тисяч школярів.

    Частину навчання намагаються повернути в очний формат лише там, де є захищені укриття та достатня відстань від лінії фронту.

    Прокудін наголошує, що майбутня зима може стати для Херсона принципово іншою. Якщо раніше місто, попри постійні обстріли, здебільшого зберігало доступ до світла, води та тепла, то після останніх ударів гарантувати це вже неможливо.

    Його фраза про те, що весь Херсон зараз отримує стільки електроенергії, скільки споживає один київський супермаркет, фактично стала найбільш промовистою характеристикою стану міської енергосистеми напередодні холодів.

  • Чи вистачить Україні газу взимку: Шмигаль зробив важливу заяву перед початком осені

    Чи вистачить Україні газу взимку: Шмигаль зробив важливу заяву перед початком осені

    Україна достроково сформувала запас природного газу, необхідний для базового сценарію проходження опалювального сезону 2026/2027 років. У підземних сховищах уже накопичено 14,6 млрд кубометрів газу — саме такий обсяг уряд раніше визначив цільовим на початок холодного сезону. Виконати план вдалося приблизно на місяць раніше запланованого терміну.

    Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль.

    За його словами, у частині формування запасів природного газу Україна вже готова до осінньо-зимового періоду 2026/2027 років.

    «Україна накопичила газ, необхідний для базового сценарію проходження зими. В українських підземних сховищах наразі 14,6 млрд куб. м газу. Ми досягли цільового показника наповненості ПСГ на місяць раніше від плану», — повідомив Шмигаль.

    Міністр подякував українським видобувним компаніям, Оператору газотранспортної системи України, «Нафтогазу» та працівникам паливно-енергетичного комплексу, які забезпечили накопичення необхідного ресурсу.

    Водночас заява про сформований запас газу не означає, що Україна повністю завершила підготовку до майбутньої зими або що опалювальний сезон гарантовано мине без проблем.

    Шмигаль наголосив, що необхідні роботи за іншими напрямами продовжуються.

    Цифра у 14,6 млрд кубометрів з’явилася не випадково. Ще навесні уряд затвердив прогнозний баланс надходження та розподілу природного газу на 2026/2027 рік.

    Відповідно до базового сценарію саме 14,6 млрд кубометрів газу планувалося накопичити у підземних сховищах до початку опалювального сезону.

    Тоді ж Міненерго визначило ще один важливий показник — 13,2 млрд кубометрів.

    Цей обсяг уряд назвав критично необхідним мінімумом природного газу, який повинен перебувати у сховищах на старті опалювального сезону.

    За оцінкою Міненерго, запас у 13,2 млрд кубометрів має дозволити стабільно пройти зиму навіть за низьких температур та масованих російських атак.

    Натомість 14,6 млрд кубометрів — це вже цільовий показник базового сценарію, якого Україна тепер досягла достроково.

    Темпи накопичення газу протягом останніх тижнів залишалися високими. Ще 21 серпня Шмигаль повідомляв, що в українських підземних сховищах знаходиться 14,3 млрд кубометрів природного газу.

    Отже, менш ніж за тиждень запаси збільшилися ще приблизно на 300 млн кубометрів і досягли запланованої урядом позначки.

    Важливою складовою підготовки став імпорт. Станом на 21 серпня «Нафтогаз» уже законтрактував понад 2,09 млрд кубометрів імпортного газу. Приблизно 2 млрд кубометрів із цього обсягу фізично надійшли в Україну протягом січня-липня.

    Водночас Україна має значний технічний потенціал для подальшого імпорту у разі необхідності.

    За даними, які раніше озвучував Шмигаль, сукупний потенціал постачання природного газу через Польщу, Словаччину, Угорщину та Румунію оцінюється приблизно у 20 млрд кубометрів на рік.

    Це не означає, що Україні необхідно імпортувати весь цей обсяг. Йдеться про доступні потужності маршрутів, які можуть бути використані залежно від ситуації.

    Саме диверсифікацію маршрутів імпорту Міненерго раніше називало одним із ключових завдань підготовки до опалювального сезону.

    Ще одним завданням є закупівля газу в періоди найбільш сприятливих ринкових цін.

    Необхідність значних запасів особливо важлива через воєнні ризики.

    Росія систематично атакує українську енергетичну інфраструктуру, причому під ударами опиняються не лише електростанції та підстанції, а й об’єкти газовидобутку та газової інфраструктури.

    Саме тому базовий прогноз на зиму може коригуватися залежно від інтенсивності російських атак, температури повітря, рівня споживання та стану енергетичних об’єктів.

    Ще у квітні Шмигаль попереджав, що майбутня зима, ймовірно, проходитиме у таких самих складних обставинах, як попередня.

    Тому накопичення 14,6 млрд кубометрів газу є важливим елементом підготовки, але не єдиним.

    Паралельно Україна проводить масштабні ремонти генеруючих потужностей.

    За останніми даними Міненерго, які Шмигаль озвучував у Верховній Раді, в Україні вже відремонтовано близько 4,8 ГВт генеруючих потужностей.

    Ще приблизно 4 ГВт перебувають у ремонті. Загалом протягом 2026 року планується відновити та побудувати понад 10 ГВт потужностей. Окремим напрямом стала розподілена генерація.

    Україна намагається створити так звану систему «енергетичних сот» — мережу невеликих генеруючих об’єктів, які можуть працювати автономно та зменшувати залежність окремих територій від великих енергетичних вузлів.

    Станом на серпень уже працює приблизно 1,8 ГВт розподіленої газової генерації. До кінця 2026 року уряд вважає реалістичним додатково запустити ще близько 800 МВт. Понад 280 відповідних установок перебувають на стадії монтажу або будівництва.

    Крім того, стартував конкурс на спорудження 1,5 ГВт нової високоманеврової газової генерації. Не менш важливим питанням залишається фізичний захист енергетичних об’єктів. За даними Міненерго, станом на кінець серпня завершено будівництво приблизно 200 споруд другого рівня захисту.

    У регіонах також реалізуються комплексні плани стійкості. На відповідні заходи уряд уже спрямував на місця понад 35 млрд гривень. Кошти мають використовуватися, зокрема, для підвищення захищеності енергетичної та критичної інфраструктури.

    Підготовка стосується не лише газу.

    Запаси вугілля на українських електростанціях, за даними Міненерго, також перевищують планові показники. Разом із запланованими поставками уряд оцінює наявний ресурс як достатній для проходження опалювального сезону за базовим сценарієм.

    При цьому в Міненерго не приховують головного ризику — нових масованих російських атак. Енергосистема станом на кінець серпня працює стабільно, планові відключення електроенергії не застосовуються. Проте Шмигаль прямо попереджав, що ситуація може змінюватися залежно від інтенсивності російських ударів.

    Саме тому повідомлення про накопичення 14,6 млрд кубометрів газу варто розглядати передусім як виконання одного з ключових пунктів підготовки до зими.

    Україна достроково виконала базовий план із наповнення підземних сховищ і вже перевищила визначений раніше критично необхідний мінімум у 13,2 млрд кубометрів.

    Водночас підготовка до опалювального сезону триває: ремонтується генерація, будується розподілена газова генерація, створюється фізичний захист енергетичних об’єктів, накопичується вугілля та зберігаються можливості для додаткового імпорту газу.

    Тому головний висновок заяви Міненерго обережно позитивний: необхідний для базового сценарію запас газу Україна вже сформувала, причому раніше запланованого. Але остаточний сценарій проходження зими залежатиме не лише від кількості газу в сховищах, а й від температури, рівня споживання та, насамперед, від масштабів російських атак на українську енергетику.

  • Кремль відкрито погрожує залишити Україну без світла: РФ готує нові масовані удари по енергетиці

    Кремль відкрито погрожує залишити Україну без світла: РФ готує нові масовані удари по енергетиці

    Росія фактично анонсувала новий етап повітряної кампанії проти України перед початком осінньо-зимового сезону. Міністерство оборони РФ 30 серпня заявило, що російські війська розпочали підготовку до масованих ударів по об’єктах українського енергетичного сектору. Москва називає майбутні атаки «відповіддю» на удари України по російській нафтовій та енергетичній інфраструктурі.

    Заява пролунала в особливо тривожний момент. До початку опалювального сезону залишаються лічені тижні, а Росія вже збільшує інтенсивність ударів по українських містах, енергетиці, портах та промисловості. Лише протягом останніх днів масштабні атаки спричиняли перебої з електропостачанням у кількох регіонах, а в ніч проти 30 серпня під ударом знову опинилася енергетична інфраструктура Миколаївщини.

    Тому нинішня заява російського Міноборони може означати не окрему погрозу, а підготовку до нової системної кампанії, подібної до тих, які Україна вже переживала попередніми зимами.

    Російське відомство стверджує, що рішення пов’язане з українськими атаками на російський паливно-енергетичний комплекс. За заявою Москви, підготовка до ударів уже розпочалася. Водночас Росія традиційно називає українські атаки по своїй нафтопереробній інфраструктурі ударами по «цивільних об’єктах», хоча Київ пояснює такі операції необхідністю зменшувати ресурсну базу російської війни.

    І саме тут з’являється важливий контекст.

    Протягом останніх місяців Україна значно активізувала удари по російських нафтопереробних заводах. Наслідки вже помітні на внутрішньому паливному ринку РФ. За даними Reuters, наприкінці серпня виробництво бензину в Росії впало приблизно до 70% внутрішнього попиту після атак на низку великих НПЗ. Добове виробництво скоротилося приблизно до 80 тисяч тонн за потреби близько 115 тисяч тонн.

    Росії довелося нарощувати імпорт пального та вводити додаткові обмеження. 29 серпня Москва продовжила заборону на експорт дизельного пального до 30 вересня. Обмеження стали частиною ширшої спроби стабілізувати внутрішній ринок на тлі пошкоджень НПЗ та дефіциту пального.

    Тобто між двома сторонами фактично формується дедалі жорсткіше енергетичне протистояння.

    Україна намагається бити по російській нафтовій промисловості — одному з ключових джерел доходів Кремля та важливій частині військової логістики.

    Росія у відповідь погрожує посилити атаки на українську електроенергетику.

    А наближення холодів робить таку ескалацію особливо небезпечною.

    Росія вже почала бити по енергетиці

    Певні ознаки нового етапу кампанії видно вже зараз.

    У ніч проти 30 серпня росіяни атакували Миколаївську область ударними безпілотниками Shahed і крилатими ракетами «Бандероль». Серед цілей був об’єкт енергетичної інфраструктури. Після удару виникли проблеми з електропостачанням у Миколаєві, а також у громадах Миколаївського та Баштанського районів. Енергетикам вдалося оперативно відновити подачу електрики.

    Під ударом тієї ж доби була і портова інфраструктура Миколаєва.

    Це продовжує тенденцію останніх тижнів. 24 серпня після російських атак нові знеструмлення фіксували у Донецькій, Харківській, Чернігівській, Запорізькій, Одеській та Миколаївській областях.

    Ще масштабніші атаки Україна пережила взимку 2025–2026 років.

    24 січня Росія завдала потужного удару по українській енергосистемі, після якого без електрики залишилися близько 1,2 млн споживачів по всій країні. Частина Києва одночасно мала проблеми з теплопостачанням у період сильних морозів.

    7 лютого РФ знову провела масштабну атаку на енергетичні об’єкти, використовуючи ракети та безпілотники.

    Ці атаки показали логіку російської кампанії: Москва намагається одночасно пошкоджувати генерацію, підстанції, газову інфраструктуру та інші вузлові елементи системи, змушуючи Україну витрачати ресурси на аварійні ремонти.

    Тому нинішнє формулювання російського Міноборони про «масовані удари» сприймається особливо серйозно.

    Чому саме зараз

    Є кілька факторів, які роблять кінець літа — початок осені логічним моментом для нової російської кампанії.

    По-перше, наближається опалювальний сезон.

    Енергетична система в холодний період працює під значно більшим навантаженням, а тривалі пошкодження електростанцій або підстанцій можуть одночасно впливати на електро-, тепло- та водопостачання.

    По-друге, Росія останніми днями суттєво наростила інтенсивність повітряних ударів.

    ISW зазначає, що 28–29 серпня російські сили провели тривалу серію комбінованих ракетно-дронових атак, яка тривала понад 28 годин і була значною мірою сконцентрована на Києві та Київській області. Аналітики вважають, що подібні тривалі удари покликані виснажувати українську ППО та порушувати повсякденне життя.

    По-третє, Україна дедалі сильніше тисне на російську нафтопереробку.

    Удари по НПЗ вже змусили Кремль переходити до нестандартних заходів — від імпорту бензину до експортних заборон і адміністративного контролю над інфраструктурою. 24 серпня Володимир Путін навіть дозволив державі тимчасово перебирати контроль над стратегічними об’єктами, які влада визнає недостатньо захищеними від атак безпілотників.

    Отже, російська погроза може мати й елемент тиску: Москва намагається підняти для України ціну ударів по своїй нафтовій інфраструктурі.

    Чи готова Україна до зими

    Водночас ситуація перед зимою 2026–2027 років має одну важливу відмінність: Україна заздалегідь створила значні запаси газу.

    28 серпня перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що в українських підземних сховищах уже накопичено 14,6 млрд кубометрів газу. Це обсяг, необхідний для базового сценарію проходження осінньо-зимового періоду. Причому цільового показника вдалося досягти на місяць раніше від плану.

    Раніше уряд називав 13,2 млрд кубометрів критично необхідним мінімумом, який має дозволити пройти зиму навіть за низьких температур і масованих російських атак.

    Це означає, що з точки зору запасів газу Україна входить у сезон у кращій позиції.

    Але газ у сховищах сам по собі не гарантує безперебійного тепла.

    Як показали попередні зими, Росія може бити не лише по газовидобувних і газотранспортних об’єктах, а й по електростанціях, високовольтних підстанціях, трансформаторах та мережах, без яких нормальна робота міст також стає складною.

    Саме тому ключовим фактором цієї зими знову може стати не стільки кількість енергоресурсів, скільки здатність захистити та швидко ремонтувати інфраструктуру.

    Головна проблема — ППО

    Для України питання протиповітряної оборони залишається критичним.

    Останні російські атаки демонструють зміну тактики. Москва використовує не тільки звичайні Shahed, а й значно швидші реактивні безпілотники, балістичні ракети та комбінує різні типи засобів ураження.

    Масовані хвилі змушують ППО одночасно реагувати на десятки чи навіть сотні цілей.

    А якщо головними мішенями стануть трансформаторні підстанції, ТЕС, ГЕС чи газова інфраструктура, навіть кілька проривів можуть мати значні наслідки.

    Саме тому Володимир Зеленський протягом року неодноразово закликав партнерів збільшити поставки систем Patriot та боєприпасів до них. Під час масштабної атаки 27 серпня Україна вже використовувала нещодавно отримані американські комплекси Patriot для перехоплення російських балістичних ракет.

    «Битва за зиму» вже фактично почалася

    Говорити, що нова кампанія гарантовано призведе до масштабних блекаутів, зараз немає підстав.

    Українська енергосистема має досвід чотирьох років війни, створені запаси обладнання, розподілені ремонтні бригади та значно кращу підготовку до російських ударів, ніж у 2022 році.

    Але російська заява 30 серпня принципово змінює інформаційний фон.

    Москва вже не просто завдає ударів по окремих енергетичних об’єктах, а публічно заявляє про підготовку масштабної кампанії.

    І саме тому поняття «битва за зиму» цього року може знову стати буквальним.

    З одного боку — Росія, яка намагається використовувати ракети та дрони для руйнування української енергетики.

    З іншого — Україна, яка накопичує газ, відновлює генерацію, посилює ППО і одночасно завдає ударів по російських НПЗ, створюючи проблеми вже для паливної системи противника.

    До того ж дипломатичного прориву, який міг би швидко завершити війну до холодів, поки не видно. Один із високопоставлених українських чиновників цього тижня заявив Reuters, що майбутні контакти з Росією, найімовірніше, спочатку матимуть лише технічний характер, а швидкого завершення війни до зими очікувати не варто.

    Таким чином осінь 2026 року може розпочатися відразу двома взаємопов’язаними кампаніями: Україна продовжуватиме тиснути на російську нафтову інфраструктуру, а Москва намагатиметься завдати максимальної шкоди українській енергосистемі.

    І якщо російська заява про підготовку «масованих ударів» справді переросте у нову масштабну кампанію, питання світла, тепла та захисту енергетичних об’єктів знову стане одним із ключових фронтів війни.

  • Росія наростила удари в рази: влада готує енергосистему України до важкої зими

    Росія наростила удари в рази: влада готує енергосистему України до важкої зими

    Україна готується до складного опалювального сезону на тлі суттєвого посилення російських ударів по цивільній та енергетичній інфраструктурі. Прем’єр-міністр Сергій Корецький попередив, що майбутня зима не обіцяє бути легшою за попередню, а президент Володимир Зеленський після доповіді першого віцепрем’єр-міністра Дениса Шмигаля заявив про необхідність прискорити відновлення енергооб’єктів, накопичити обладнання та домовитися з партнерами про додаткову підтримку до початку холодів.

    Корецький заявив під час освітньої конференції «Серпнева 2026», що інтенсивність російських атак на інфраструктуру України зросла «суттєво, в рази». Саме тому уряд, регіони, енергетики та державні компанії продовжують реалізовувати плани стійкості та готуватися до сценаріїв із тривалими відключеннями електроенергії.

    Паралельно Зеленський заслухав доповідь Шмигаля про ситуацію в енергетичній системі, процес відновлення після російських ударів та потреби України на серпень і вересень. За словами президента, особливо складною залишається ситуація у прифронтових і прикордонних із Росією областях.

    Корецький: майбутня зима не буде легшою

    Прем’єр наголосив, що Україна вже має досвід проходження надзвичайно складних зимових періодів в умовах російських атак, однак підстав очікувати полегшення немає.

    «Всі ми пройшли минулу зиму стійко, впевнено, згуртовано. Ця зима не передбачає бути легшою, тому що інтенсифікація ударів по інфраструктурі ворога збільшилася суттєво, в рази», — заявив Корецький.

    За його словами, регіони та державні підприємства вже реалізують заходи, які мають забезпечити максимально можливу стійкість енергосистеми та соціальної інфраструктури під час опалювального сезону.

    Завдання полягає не лише у відновленні пошкоджених об’єктів, а й у створенні резервних можливостей на випадок нових масованих атак.

    Зеленський: відновлення триває щодня

    Президент після доповіді Дениса Шмигаля повідомив, що енергетики щоденно відновлюють електропостачання для українських сімей після російських обстрілів.

    Найбільші виклики, за словами Зеленського, залишаються у містах і селах прифронтових та прикордонних областей.

    Водночас глава держави наголосив на важливій деталі — Україна вже сформувала необхідні запаси обладнання для ремонтів.

    Йдеться про техніку та компоненти, необхідні для швидкого відновлення об’єктів після можливих нових ударів.

    Президент окремо подякував енергетикам за роботу у складних умовах та наголосив, що процес підготовки до зими має тривати безперервно.

    Україні потрібна додаткова допомога партнерів

    Під час наради окремо визначили завдання щодо роботи з міжнародними партнерами.

    Зеленський повідомив, що Україна розраховує на додаткові політичні, фінансові та технічні домовленості.

    Йдеться про потреби, які необхідно закрити ще у серпні та вересні — тобто до фактичного початку опалювального сезону.

    Президент зазначив, що Київ розраховує на допомогу конкретних держав, однак подробиці переговорів та перелік необхідного обладнання не розголошуються з міркувань безпеки.

    Це може стосуватися обладнання для ремонтів, резервної генерації та інших компонентів, які потрібні для підтримки стабільної роботи енергосистеми після атак.

    Школи та дитсадки готують до відключень

    Окрема частина підготовки стосується навчальних закладів.

    За словами Корецького, близько 19,5 тисячі шкіл і дитячих садків уже мають альтернативні джерела живлення або енергетичне обладнання.

    Йдеться про генератори, сонячні панелі та системи накопичення електроенергії.

    Ще 220 навчальних закладів протягом цього року мають отримати додаткове обладнання, яке дозволить працювати під час тривалих відключень електрики.

    Головна мета — не допустити повного припинення навчання навіть за складних умов.

    Корецький наголосив, що повітряні тривоги, обстріли та перебої з електроенергією не повинні повністю зупиняти освітній процес.

    Для дитсадків уперше виділили 1 млрд грн на укриття

    Разом із підготовкою енергетики держава продовжує посилювати фізичний захист навчальних закладів.

    У 2026 році вперше 1 млрд гривень направили на облаштування укриттів у дитячих садках.

    Також продовжується будівництво підземних шкіл.

    За словами прем’єра, у 2025 році було зведено 96 таких об’єктів, а до завершення 2026 року в Україні планують мати близько 200 підземних шкіл.

    Це особливо важливо для прифронтових регіонів, де традиційний формат навчання часто неможливий через постійну загрозу ракетних атак, КАБів та безпілотників.

    Таким чином підготовка до зими зараз поєднує одразу два напрямки — енергетичну автономність і фізичну безпеку дітей.

    Розвідка попереджала про нові удари по енергетиці

    Попередження прем’єра збігається з оцінкою української військової розвідки щодо планів Росії на осінньо-зимовий період.

    Заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони Вадим Скібіцький раніше заявляв, що російські війська знову концентруватимуться на ударах по енергетичній інфраструктурі.

    Йдеться не лише про електростанції або великі підстанції.

    За даними ГУР, Росія вже розробила спеціальний безпілотник, призначений для ураження ліній електропередач.

    Це може свідчити про зміну тактики, за якої противник намагатиметься бити не лише по великих об’єктах генерації, а й по менш захищених елементах мереж.

    Під загрозою може бути і водопостачання

    Ще одним ризиком залишається можливе перенесення частини російських атак на іншу критичну інфраструктуру.

    Раніше Шмигаль попереджав, що Росія може зробити однією з головних цілей водопостачання та каналізацію.

    Логіка такої тактики полягає в тому, щоб створювати проблеми не лише з електрикою, а й із базовими комунальними послугами.

    Особливо небезпечним такий сценарій може бути для великих міст, де робота водоканалів безпосередньо залежить від стабільного електропостачання.

    Саме тому підготовка до зими включає не лише ремонти енергетичних потужностей, а й створення резервної генерації для об’єктів водопостачання, лікарень, шкіл та іншої критичної інфраструктури.

    Енергетики відновлюють об’єкти під загрозою повторних ударів

    Одна з головних проблем української енергетики полягає у тому, що ремонт не гарантує довгострокового результату.

    Відновлений об’єкт може повторно стати ціллю російського удару.

    Через це енергетикам доводиться одночасно ремонтувати пошкоджені мережі, створювати резерв обладнання, посилювати фізичний захист і готувати альтернативні схеми електропостачання.

    Саме для цього проводяться регулярні засідання енергетичного штабу, де визначаються пріоритети ремонтів і підготовки до опалювального сезону.

    Влада також намагається змінювати правила розподілу електроенергії, щоб у разі дефіциту максимально ефективно забезпечувати критично важливі об’єкти.

    Основні рішення потрібно ухвалити ще до осені

    Заяви Корецького та Зеленського фактично демонструють, що підготовка до зими увійшла у вирішальну фазу.

    Серпень і вересень мають стати періодом, коли необхідно завершити максимальну кількість ремонтів, накопичити резерви та отримати обладнання від міжнародних партнерів.

    Особливу увагу приділяють прифронтовим і прикордонним регіонам, де інтенсивність російських атак традиційно вища, а можливості швидко відновити пошкоджені об’єкти обмежені безпековою ситуацією.

    Корецький при цьому не прогнозує катастрофічного сценарію, однак прямо попереджає, що очікувати легшої зими не варто.

    Росія збільшила інтенсивність ударів по цивільній та критичній інфраструктурі, а українська влада виходить із того, що така тактика може продовжитися й під час холодів.

    Саме тому головний принцип підготовки зараз — не розраховувати на сприятливий сценарій, а забезпечити країну резервним обладнанням, автономним живленням і можливістю максимально швидко відновлювати пошкоджені системи.