Khreshchatyknews.com

Позначка: Олександр Сирський

  • Сирський: РФ перегруповується та підтягує резерви — можливе посилення наступу

    Сирський: РФ перегруповується та підтягує резерви — можливе посилення наступу

    Російські війська здійснюють перегрупування на окремих ділянках фронту та підтягують резерви, що може свідчити про підготовку до активізації наступальних дій у найближчій перспективі. Про це заявив головнокомандувач Олександр Сирський під час робочої поїздки до підрозділів, які тримають оборону на найгарячіших напрямках.

    За словами Сирського, під час візиту він провів зустрічі з керівництвом оперативних угруповань, а також обговорив поточну обстановку та подальші плани із заступниками командирів і представниками штабу, зокрема генерал-майором Олегом Апостолом. Основну увагу приділили оцінці дій противника, змінам у його тактиці та можливим сценаріям розвитку бойових дій.

    Українське командування фіксує, що російські підрозділи на окремих напрямках проводять перегрупування, змінюють позиції та підтягують додаткові сили і засоби. Такі дії, за оцінкою військових, зазвичай передують спробам посилення наступального тиску або відновлення активних штурмових дій після певної паузи.

    Найбільш інтенсивні бойові дії, за словами головнокомандувача, наразі тривають на Покровський напрямок, де російські війська зберігають високу активність. Сирський повідомив, що лише з початку квітня на цій ділянці зафіксовано 688 атак противника.

    Йдеться про постійні спроби штурмів, розвідувальні дії боєм та тиск малими тактичними групами. Українські військові відзначають, що ворог намагається виснажувати оборону, змушуючи Сили оборони витрачати резерви та боєприпаси.

    Паралельно російські сили застосовують різні тактики — від невеликих піхотних атак до використання мобільних груп на техніці, що дозволяє швидко змінювати напрямок ударів і перевіряти слабкі місця оборони.

    Сирський підкреслив, що нинішні дії противника можуть бути частиною підготовки до нової фази бойових дій у межах весняно-літньої кампанії. За його словами, російська армія не відмовляється від планів наступальних операцій і намагається відновити потенціал після попередніх втрат.

    Українське командування також фіксує ознаки накопичення резервів у тилових районах та переміщення підрозділів між напрямками. Такі маневри, за оцінкою військових, можуть свідчити про підготовку до зміни пріоритетів ударів або спробу посилити тиск у ключових районах фронту.

    Попри активність, російські війська продовжують зазнавати значних втрат. За оцінками української сторони, лише за березень втрати РФ перевищили 35 тисяч військовослужбовців. Водночас інтенсивність атак не зменшується, що свідчить про спроби компенсувати втрати за рахунок нових мобілізованих та перекидання сил з інших напрямків.

    Українські військові зазначають, що противник продовжує тактику поступового тиску, намагаючись виснажити оборону та створити умови для локальних проривів.

    Під час поїздки Сирський також відвідав підрозділи Сил безпілотних систем і обговорив їхню роботу з майором Робертом “Мадяром” Бровді. Він наголосив, що в умовах перегрупування противника роль безпілотних систем суттєво зростає.

    Йдеться про використання дронів для розвідки, коригування артилерії та ураження техніки й живої сили противника. Українське командування вважає, що саме технологічна перевага у сфері БпЛА дозволяє компенсувати чисельну перевагу РФ на окремих ділянках.

    За даними Institute for the Study of War (ISW), російські війська останніми днями продовжували здійснювати локальні штурми на різних ділянках фронту, зокрема із застосуванням малих механізованих і моторизованих груп.

    Аналітики зазначають, що такі дії можуть бути спробою перевірити стійкість української оборони та знайти вразливі ділянки перед можливим посиленням наступальних операцій.

    За підсумками поїздки Сирський провів низку нарад у штабах підрозділів та заслухав доповіді командирів щодо ситуації на фронті, забезпечення військ та потреб підрозділів. Було ухвалено рішення щодо додаткового підсилення окремих напрямків та покращення матеріально-технічного забезпечення.

    Українське командування підкреслює, що головним завданням залишається утримання оборони, зниження наступального потенціалу противника та недопущення його проривів.

    Сирський наголосив, що російські війська продовжують прагнути просування як на сході, так і на інших напрямках, однак системні дії Сил оборони ускладнюють реалізацію цих планів і поступово виснажують ресурси противника.

  • Сирський назвав три ключові напрямки, від яких залежить перевага ЗСУ у війні

    Сирський назвав три ключові напрямки, від яких залежить перевага ЗСУ у війні

    Українська армія перебуває у фазі технологічного та ресурсного протистояння з російськими військами, де вирішальне значення має не лише ситуація на полі бою, а й швидкість адаптації до нових умов війни. Про це заявив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський за підсумками наради з командирами різних рівнів, присвяченої розвитку безпілотних систем та ефективності сучасних бойових рішень.

    За словами Сирського, нині триває змагання між Україною та Росією одразу у трьох стратегічних площинах: якість і чисельність підрозділів безпілотних систем, рівень технологій і спроможності економік забезпечувати війну. Саме ці фактори визначають здатність сторін утримувати ініціативу на фронті та впливати на перебіг бойових дій.

    У центрі уваги наради була ефективність використання дронів різних типів — від розвідувальних до ударних систем. Йдеться про FPV-дрони, безпілотники літакового типу, мультироторні апарати, а також новітні розробки, зокрема дрони-перехоплювачі та наземні роботизовані комплекси. За словами головнокомандувача, українські військові вже мають значні досягнення у цьому напрямку, однак конкуренція з противником залишається надзвичайно високою.

    Загалом війна дедалі більше набуває ознак технологічного протистояння, де безпілотні системи відіграють ключову роль. За даними командування, саме підрозділи безпілотних сил сьогодні забезпечують значну частину уражень російських військ і техніки. Зокрема, у березні 2026 року українські дрони виконали тисячі бойових завдань, а кількість уражених цілей зросла приблизно на 50% у порівнянні з попереднім місяцем.

    Водночас Росія також активно нарощує свої можливості. За оцінками української розвідки, чисельність російських військ безпілотних систем вже перевищує 100 тисяч осіб і може зрости до понад 160 тисяч до кінця 2026 року. Це свідчить про системний характер підготовки РФ до тривалого технологічного протистояння.

    Окремо Сирський наголосив на важливості розвитку напрямку так званих Middle Strike — ударів на оперативну глибину (30–120 км). У цьому сегменті українські сили вже досягли значних результатів: уражаються склади, логістичні вузли, командні пункти та об’єкти енергетичної інфраструктури противника. Така стратегія дозволяє знижувати наступальний потенціал російської армії без прямого зіткнення на передовій.

    Паралельно триває розвиток нових організаційних структур. Зокрема, у бригадах територіальної оборони створюються батальйони безпілотних систем, які мають посилити бойові можливості підрозділів. Водночас командування визнає наявність проблем, які потребують вирішення — це питання закупівель, нормативного регулювання, фінансування дослідницьких розробок і кадрового забезпечення.

    Ситуація на фронті залишається складною. За словами Сирського, російські війська активізували наступальні дії практично по всій лінії зіткнення, яка сягає понад 1200 км. Найбільш інтенсивні бої тривають на східних напрямках, зокрема на Покровському, Костянтинівському та Лиманському.

    Попри це, українські сили продовжують утримувати оборону та навіть локально відновлювати контроль над територіями. Зокрема, за даними командування, у березні ЗСУ вдалося повернути під контроль близько 50 квадратних кілометрів.

    Головнокомандувач підкреслив, що Україна змушена компенсувати чисельну перевагу противника якістю ведення бойових дій. Це означає активне впровадження інновацій, швидку адаптацію до змін тактики ворога та максимальне використання технологічних рішень.

    У цьому контексті особливу роль відіграє економічний фактор. Сирський зазначив, що здатність держави виробляти та забезпечувати військові технології, зокрема дрони, стає одним із визначальних елементів сучасної війни. Саме тому Україна активно працює над масштабуванням виробництва, залученням партнерів і розвитком власних інженерних рішень.

    Таким чином, за оцінкою командування, війна переходить у фазу комплексного протистояння, де перемога залежить не лише від ситуації на передовій, а й від технологічного розвитку, економічної витривалості та ефективності управління ресурсами. У цих умовах Україна робить ставку на інновації, безпілотні системи та якісну підготовку військових, щоб зберегти ініціативу та мінімізувати втрати.

    Сирський підсумував, що іншого шляху, окрім посилення ефективності безпілотних систем і технологічної переваги, для України немає. Саме це дозволить не лише стримувати противника, а й поступово змінювати баланс сил на фронті.

  • Зеленський попередив про активність РФ у Білорусі та ризик нового тиску з півночі

    Зеленський попередив про активність РФ у Білорусі та ризик нового тиску з півночі

  • Сирський підбив підсумки березня: скільки території звільнили ЗСУ і де були найзапекліші бої

    Сирський підбив підсумки березня: скільки території звільнили ЗСУ і де були найзапекліші бої

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський оприлюднив підсумки бойових дій за березень 2026 року, назвавши його одним із найбільш інтенсивних місяців на фронті. За його словами, українські сили не лише стримали масштабні наступальні дії Росії, а й змогли відновити контроль над майже 50 квадратними кілометрами території.

    Березень, за оцінкою командування, проходив у надзвичайно складних умовах. Зі зміною погоди російські війська активізували наступ практично по всій лінії фронту довжиною близько 1200 км. Найбільш напружена ситуація спостерігалася на Олександрівському, Покровському, Костянтинівському та Лиманському напрямках, де противник намагався прорвати українську оборону та змінити баланс сил.

    Попри це, українські сили оборони змогли не лише втримати ключові рубежі, а й локально просунутися вперед. Відновлення контролю над приблизно 50 кв. км стало результатом активної оборони — тактики, яка поєднує стримування ворога з точковими контратаками та поступовим покращенням позицій.

    Сирський наголосив, що головним завданням ЗСУ залишається не лише утримання територій, а й системне виснаження противника. Йдеться про знищення живої сили, техніки, логістики та інфраструктури російських військ як на фронті, так і в глибокому тилу.

    Важливу роль у цьому відіграють далекобійні удари. За словами головнокомандувача, у березні українські сили здійснили 76 ударів по цілях на території Росії, використовуючи засоби Deep Strike. Серед уражених об’єктів — 15 підприємств нафтопереробної галузі, що мають критичне значення для забезпечення російської армії паливом.

    Паралельно з цим значно зросла ефективність застосування безпілотних систем. За іншими підсумками, оприлюдненими командуванням, кількість уражених цілей за допомогою дронів у березні зросла на 50% порівняно з лютим і перевищила 150 тисяч.

    Окремо відзначається ефективність так званих засобів Middle Strike — ударів на оперативну глибину (30–120 км). За місяць українські сили здійснили близько 350 таких атак, уразивши десятки складів, пунктів управління та об’єктів енергетичної інфраструктури противника.

    Ці результати стали можливими завдяки масштабному розвитку безпілотних технологій. За словами Сирського, українські підрозділи щодня виконують понад 11 тисяч бойових завдань із застосуванням дронів.

    Водночас противник також нарощує свої можливості. За даними української розвідки, чисельність російських підрозділів безпілотних систем уже перевищила 100 тисяч осіб і може зрости до понад 165 тисяч до кінця 2026 року.

    Попри чисельну перевагу ворога, українська армія продовжує робити ставку на якість ведення бойових дій, технології та адаптивність. Сирський підкреслює, що ЗСУ змушують противника діяти за українськими умовами, зриваючи його плани та змушуючи відкладати досягнення поставлених цілей.

    Окрему увагу командування приділяє внутрішнім процесам — мобілізації, рекрутингу, логістиці та укріпленню оборонних рубежів. Також аналізується стан боєздатності підрозділів і вдосконалюється тактика ведення бойових дій.

    На тлі цих результатів важливим фактором залишається висока інтенсивність бойових дій і значні втрати противника. Раніше Володимир Зеленський повідомляв, що лише за березень втрати російської армії перевищили 35 тисяч військових, значна частина яких була знищена завдяки ефективному застосуванню безпілотників.

    Таким чином, березень 2026 року став показовим з точки зору нової моделі війни: поєднання активної оборони, масового використання дронів і системних ударів по тилу противника. Попри складну ситуацію на фронті, українські сили змогли не лише стримати наступ, а й досягти локальних успіхів, що дозволяє зберігати ініціативу та поступово змінювати хід бойових дій.

  • Скільки військових втратила Росія під час нового наступу

    Скільки військових втратила Росія під час нового наступу

    Російська армія вже розпочала весняно-літній наступ на сході України, зосередивши основні зусилля на так званому «поясі фортець» у Донецькій області. Водночас у Кремлі заздалегідь готують суспільство до повільного просування та значних втрат.

    Про це повідомляють аналітики Інституту вивчення війни (ISW).

    За словами головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, Росія кинула в атаку десятки тисяч військових, які беруть участь у виснажливих піхотних штурмах. Лише за чотири дні таких боїв російські війська втратили понад 6090 осіб убитими та пораненими — це в середньому близько 1520 втрат щодня.

    Загалом за останній тиждень втрати російської армії склали 8710 військовослужбовців.

    Аналітики ISW наголошують, що такі масштаби втрат є критичними для російської армії. З огляду на нинішні темпи мобілізації в РФ, подібні показники можуть суттєво обмежити здатність проводити великі наступальні операції в майбутньому.

    У звіті також зазначається, що російські війська навряд чи зможуть досягти стратегічних цілей у 2026 році. Йдеться, зокрема, про захоплення укріпленої лінії оборони українських сил — так званого «поясу фортець».

    Найімовірніше, як вважають експерти, Росія зможе досягати лише обмежених тактичних успіхів, які супроводжуватимуться непропорційно великими втратами.

    Паралельно російська влада вже формує інформаційний фон для виправдання таких результатів. Зокрема, один із депутатів Держдуми РФ заявив, що у війні неминучі жертви, але російська армія нібито просуватиметься «неспішно» у напрямку Слов’янська та Краматорська.

    Таким чином, попри початок нового етапу наступу, експерти оцінюють перспективи російської армії як обмежені, а саму кампанію — як виснажливу та затратну з точки зору людських ресурсів.

    Раніше ми також повідомляли, що наступ РФ на Запоріжжі зупинився, але росіяни змінюють тактику. За оцінками аналітиків, окупанти зіткнулися з серйозними труднощами через контратаки ЗСУ та змушені адаптувати свої дії, зокрема переходити до більш розосереджених атак і активніше використовувати дрони. На цьому тлі нинішні спроби активізації наступу виглядають як пошук нової тактики в умовах обмеженого просування і значних втрат.

  • Нардеп Железняк заявив про втручання Зеленського у зняття піарника Петрова з розшуку ТЦК

    Нардеп Железняк заявив про втручання Зеленського у зняття піарника Петрова з розшуку ТЦК

    Народний депутат Ярослав Железняк заявив про можливе втручання президента Володимира Зеленського у ситуацію зі зняттям медійника Володимира Петрова з розшуку територіального центру комплектування.

    За словами парламентаря, посилаючись на власні джерела, рішення щодо Петрова було ухвалене на найвищому рівні. Зокрема, як стверджує Железняк, “завдання зняти конкретно цього з розшуку ТЦК” поставив особисто глава держави.

    Нардеп припустив, що для цього президент міг напряму зв’язатися з керівництвом Генерального штабу, зокрема з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським або іншими посадовцями.

    Ситуація набула резонансу на тлі попередніх подій довкола Петрова. Раніше повідомлялося про анулювання його бронювання, що, за логікою процесу мобілізації, мало б призвести до його призову до лав Збройних сил України.

    Втім, як стверджує Железняк, після цього статус розшуку було скасовано, що і викликало питання щодо можливого ручного втручання в процедури мобілізації.

    “Президент у всьому наборі проблем, які у нього є, знайшов час, натхнення і можливість для вирішення цього питання”, — зазначив депутат.

    Цей інцидент став продовженням серії скандалів навколо Володимира Петрова. Раніше ми вже писали, що він опинявся в центрі резонансних заяв через свої публічні висловлювання, зокрема щодо можливого конфлікту з Угорщиною, які викликали суспільний резонанс і критику. Паралельно навколо нього накопичувалися питання щодо бронювання від мобілізації та зв’язків із владними структурами. На цьому тлі нові заяви про можливе втручання на найвищому рівні лише підсилюють увагу до його персони та ролі у публічному полі.

  • РФ терміново перекидає «елітні» війська на південь після контратак ЗСУ

    РФ терміново перекидає «елітні» війська на південь після контратак ЗСУ

    Російське військове командування змушене перекидати підрозділи повітряно-десантних військ і морської піхоти на південь України після активізації контрнаступальних дій Збройних сил України. Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW).

    За даними аналітиків, частину російських сил було виведено з Покровського напрямку та району Добропілля. Ймовірно, ці підрозділи передислокували на південну ділянку фронту після серії невдач російської армії на Запорізькому та Дніпропетровському напрямках.

    Мова йде про так звані «елітні» формування — бригади морської піхоти та підрозділи повітряно-десантних військ, зокрема елементи 76-ї дивізії ВДВ.

    Аналітики ISW зазначають, що така практика є типовою для російської армії. У разі загострення ситуації на фронті командування перекидає найбільш боєздатні підрозділи на ділянки, де українські сили здійснюють контратаки.

    Подібну тактику російські війська застосовували раніше, зокрема у Курській області у 2024 році та під час бойових дій поблизу Добропілля у вересні 2025 року. В обох випадках це не дозволило російській армії стабілізувати ситуацію.

    У звіті також уточнюється, що передислокація частини сил 76-ї дивізії ВДВ на південь України могла відбутися ще до початку активних українських контратак. Водночас ці підрозділи зараз беруть участь у спробах російських військ стримати наступальні дії ЗСУ.

    Ситуація на південному фронті

    У середині лютого російські військові блогери повідомляли про нібито контрнаступ українських сил на стику Дніпропетровської та Запорізької областей. Українське командування тоді пояснило, що на цій ділянці тривають активні бойові дії.

    20 лютого президент України Володимир Зеленський заявив, що на південному напрямку українські сили деокупували приблизно 300 квадратних кілометрів території.

    Через два дні з’явилася інформація про активні дії підрозділів Десантно-штурмових військ ЗСУ на Олександрівському напрямку.

    23 лютого головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що в межах наступальної операції українські військові звільнили вісім населених пунктів і близько 400 квадратних кілометрів території.

    За словами головкома, десантники не лише утримують оборону на ключових ділянках фронту, а й проводять контрнаступальні дії.

  • У Раді готують рішення щодо ТЦК і СЗЧ: що зміниться у мобілізації

    У Раді готують рішення щодо ТЦК і СЗЧ: що зміниться у мобілізації

    В Україні напрацьовують комплексні рішення для зменшення конфліктів навколо територіальних центрів комплектування та проблеми самовільного залишення частини. Про це заявив народний депутат від фракції «Слуга народу», член парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони Федір Веніславський.

    За його словами, питання мобілізації нині перебуває серед ключових пріоритетів держави. Воно неодноразово порушувалося на найвищому рівні, зокрема за участі президента України та нового міністра оборони. Мета — змінити підходи до мобілізаційних процесів і знизити соціальну напругу, яка виникає через діяльність ТЦК.

    Веніславський зазначив, що на закритих засіданнях комітету Верховної Ради з нацбезпеки та оборони вже відбулися обговорення шляхів виходу з кризових ситуацій. Йдеться не лише про роботу територіальних центрів комплектування, а й про врегулювання питань, пов’язаних із самовільним залишенням частини та подальшим поверненням військових до служби.

    Окремо він наголосив, що процесом напрацювання змін безпосередньо займається міністр оборони. Формується єдиний підхід, який має охопити мобілізацію загалом — від комунікації з громадянами до практичних рішень щодо комплектування бойових підрозділів.

    Також народний депутат повідомив, що вже наступного тижня очікується ухвалення рішення щодо відстрочки для контрактників віком від 18 до 25 років, які вже відслужили встановлений строк.

    Паралельно у військовому командуванні наголошують, що військовослужбовці, які повертаються після самовільного залишення частини, спрямовуються насамперед у підрозділи на найскладніших і найнебезпечніших ділянках фронту. Такий підхід, за оцінками командування, дозволяє швидко посилювати бойові спроможності там, де це критично необхідно.

    Водночас у Збройних силах зазначають, що масове повернення військових із СЗЧ могло б суттєво змінити ситуацію на полі бою. За оцінками командирів, у разі повернення значної кількості таких бійців українська армія отримала б можливість як активніше наступати, так і ефективніше стримувати ворога.

  • У разі поразки під Покровськом Сирського можуть звільнити

    У разі поразки під Покровськом Сирського можуть звільнити

    Провал українських сил на Покровському напрямку може мати серйозні кадрові наслідки для чинного Головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського. Про це повідомляють джерела, обізнані з внутрішніми обговореннями у військово-політичному керівництві країни.

    За словами співрозмовників, ситуація на Покровському напрямку розглядається як критична. У разі подальшого погіршення обстановки та втрати контролю над ключовими позиціями цей напрямок може стати для Сирського «кадровою точкою неповернення». Джерела наголошують, що у владних кабінетах дедалі частіше звучить теза про персональну відповідальність головнокомандувача за хід операцій на цьому відтинку фронту.

    Водночас, за інформацією джерел, уже тривають неформальні консультації щодо можливих кандидатур на посаду Головнокомандувача ЗСУ у разі ухвалення кадрових рішень. Серед кількох прізвищ особливо часто називається ім’я Михайла Драпатого.

    Як зазначають співрозмовники, Драпатий отримав позитивні оцінки після проведення успішної оборонно-наступальної операції на Куп’янському напрямку, де українським підрозділам вдалося стабілізувати ситуацію та завдати противнику відчутних втрат. Саме цей епізод, за словами джерел, зробив його однією з ключових фігур у внутрішніх обговореннях.

    Джерела підкреслюють, що остаточних рішень наразі не ухвалено, а ситуація залишається динамічною і напряму залежить від розвитку подій на фронті. Водночас сам факт обговорення можливого кадрового перезавантаження свідчить про високий рівень напруги навколо Покровського напрямку та зростання політичної ціни військових рішень.

  • У ЗСУ говорять про ризики посилення мобілізації у 2026 році: що відомо

    У ЗСУ говорять про ризики посилення мобілізації у 2026 році: що відомо

    В Україні продовжується воєнний стан і загальна мобілізація, а уряд та військове командування впроваджують зміни, покликані підвищити боєздатність армії та забезпечити роботу критично важливих галузей. На цьому тлі дедалі активніше обговорюється можливість посилення мобілізації у 2026 році.

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський наголосив, що основним ресурсом армії залишаються люди. За його словами, техніка є важливою, але саме особовий склад визначає здатність країни протистояти російському наступу. У зв’язку з цим він підкреслив необхідність посилення мобілізації та рекрутингу.

    Сирський зазначив, що термін базової загальновійськової підготовки вже збільшено до 51 дня. Навчальні процеси зміщують подалі від фронту, закріплюючи корпуси за полігонами в центральних і західних областях для зменшення ризиків та підвищення якості підготовки. Окрему увагу він звернув на адаптаційну програму для новобранців, мета якої — зменшення випадків самовільного залишення частини. Головнокомандувач також доручив пришвидшити будівництво та оснащення укриттів на полігонах, адже стан безпеки на частині об’єктів залишався незадовільним.

    Військовий аналітик Іван Тимочко прогнозує, що у 2026 році мобілізація може зіткнутися з новими викликами. За його словами, росія зосереджуватиметься на збільшенні чисельності піхоти, включно з мобілізацією ув’язнених, що дає їй змогу швидко відновлювати втрати. Це, на думку експерта, створює додатковий тиск на українську систему мобілізації, яка також потребуватиме збільшення обсягів набору.

    Секретар Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Роман Костенко раніше заявляв, що нинішні темпи мобілізації — близько 30 тисяч осіб на місяць — покривають лише половину потреб Збройних сил. За цих умов питання посилення призову залишається відкритим і залежатиме від темпу бойових дій, стратегічних потреб армії та рішень Верховної Ради.

    У військовому керівництві наголошують, що мобілізаційні процеси й надалі коригуватимуть відповідно до ситуації на фронті, а акцент на підготовку, безпеку навчальних центрів та адаптацію бійців залишатиметься пріоритетом.