Khreshchatyknews.com

Позначка: Олександр Лємєнов

  • Суд відклав розгляд справи Олександра Лємєнова

    Суд відклав розгляд справи Олександра Лємєнова

    Розгляд апеляції засновника StateWatch та антикорупційного активіста Олександра Лємєнова, якого підозрюють в ухиленні від призову під час мобілізації, перенесено на 3 лютого 2025 року. Суд мав розглянути скаргу щодо обраного запобіжного заходу ще 28 січня, але засідання відклали.

    Нагадаємо, що 27 грудня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд визначив для Лємєнова запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 560 грн. Також на нього поклали обов’язки відповідно до статті 194 КПК: прибувати за викликом слідчих та повідомляти про зміну місця проживання.

    Згідно з матеріалами слідства, Лємєнов, маючи військово-облікову спеціальність «організація морально-психологічного забезпечення військ», перебував на обліку у Білоцерківському військкоматі. 5 лютого 2024 року він пройшов медичний огляд і був визнаний придатним до військової служби. Однак 6 грудня 2024 року, коли йому зачитали повістку на відправку до війська, він відмовився її отримати у присутності двох свідків і не з’явився на збірний пункт без пояснення причин.

    8 грудня Лємєнову оголосили підозру за статтею 336 Кримінального кодексу України («Ухилення від призову під час мобілізації»), що передбачає до п’яти років позбавлення волі.

    Ухвала суду наголошує, що Лємєнов, «усвідомлюючи складний період для держави, свідомо ухилився від виконання військового обов’язку, протиставивши себе суспільству». Ба більше, згідно з даними слідства, з 24 листопада 2024 року він уникав відвідування військкомату, за що його було оголошено в розшук.

    У контексті цієї справи не оминули увагою й іншого засновника StateWatch — Гліба Каневського. Він, після тривалого ухилення від служби, працевлаштувався у Міністерство оборони в департамент закупівель. З його приходом цей підрозділ опинився в центрі гучних корупційних скандалів, зокрема щодо завищених цін на закупівлю військового спорядження.

    Ця історія вписується у ширшу тенденцію, коли активістів-антикорупціонерів звинувачують в ухиленні від мобілізації. У суспільстві навіть з’явився термін «шабунінг» — на честь антикорупціонера Віталія Шабуніна, якого також неодноразово звинувачували в уникненні служби. До цього списку також відносять інших відомих представників громадського сектору, включаючи журналістів та експертів.

    Тим часом Лємєнов продовжує наполягати на своїй невинуватості й оскаржує запобіжний захід у суді. Очікується, що 3 лютого відбудеться засідання, яке може прояснити його подальшу долю.

  • Олександр Лємєнов подає апеляцію в справі про ухилення від служби

    Олександр Лємєнов подає апеляцію в справі про ухилення від служби

    Засновник антикорупційної організації StateWatch та активіст Олександр Лємєнов, якого підозрюють в ухиленні від мобілізації, подав апеляцію на обраний йому запобіжний захід. В апеляційному суді слухання цієї апеляції призначено на 28 січня 2025 року.

    Олександру Лємєнову інкримінують ухилення від призову під час мобілізації, на особливий період, зокрема, через відмову отримати повістку та неявку на збірний пункт. Згідно з ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду від 27 грудня 2024 року, йому призначено запобіжний захід у вигляді застави на суму 60.560 грн. Крім того, Лємєнову покладено обов’язки регулярно з’являтися до слідчого, прокурора або суду за першим викликом та повідомляти про зміну місця проживання.

    Слідчі відзначають, що Лємєнов, маючи військово-облікову спеціальність та будучи визнаним придатним до служби, умисно ухилився від мобілізації та не з’явився на збірний пункт. Його відмова від отримання повістки була зафіксована в присутності двох свідків.

    Лємєнову було повідомлено про підозру за ст. 336 Кримінального кодексу України, що передбачає покарання до 5 років позбавлення волі. Від початку мобілізації, з 24 листопада 2024 року, Лємєнов був оголошений у розшук, оскільки ухилявся від виконання своїх обов’язків і не з’являвся на виклики слідчого.

    Слідчий суддя зазначив, що підозрюваний усвідомлював серйозність ситуації, в якій перебуває країна, однак свідомо ухилився від виконання обов’язків, що порушує моральні та правові принципи в умовах війни.

    Цей випадок набуває додаткового резонансу через зв’язок Лємєнова з іншими антикорупційними активістами, які також, за різними даними, уникали виконання своїх обов’язків під час мобілізації. У діловому середовищі це явище отримало назву “шабунінг”, від імені одного з відомих активістів.

    Зокрема, відомо, що інший засновник StateWatch Гліб Каневський після тривалого ухилення від військової служби працював у Міністерстві оборони, де став фігурою в численних корупційних скандалах, зокрема щодо завищених закупівель для армії.

    Як стало відомо, подібні випадки мали місце й серед інших відомих активістів, включаючи керівників “Центру протидії корупції”, таких як Дарія Каленюк та Вітілій Шабунін, а також блогера Юрія Бутусова та інших. Це піднімає питання про етичність таких осіб, які заявляють про боротьбу з корупцією, водночас ухиляючись від обов’язків перед державою.

  • Чиновник Міноборони, відповідальний за закупівлі, ухилявся від військової служби

    Чиновник Міноборони, відповідальний за закупівлі, ухилявся від військової служби

    Міністерство оборони України знаходиться під пильним контролем через інцидент, пов’язаний з одним з високопосадовців, який відповідав за закупівлі. Виявилось, що цей чиновник мав проблеми з виконанням своїх обов’язків у сфері національної безпеки не тільки в професійному контексті, але й у плані проходження військового обов’язку.

    Ним виявився Гліб Каневський — співзасновник антикорупційної громадської організації StateWatch, яка створена ним разом із Олександром Лємєновим, котрий нещодавно був притягнутий до кримінальної відповідальності за порушення правил обліку та ухилення від військового обов’язку.

    Як свідчить звернення Білоцерківського ТЦК (див. фото), на початку 2024 року до Нацполіції направлялося звернення про доставлення Г.Каневського до ТЦК як такого, що порушує правила військового обліку.

    Як повідомляв «ЗіБ», О.Лємєнов, який перебував на обліку у Білоцерківському районному ТЦК, не з’явився за повісткою та був оголошений у розшук. Йому було вручено повідомлення про підозру в межах кримінальної справи за ст.336 Кримінального кодексу. Недавно суд обрав О.Лємєнову запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 60,5 тис. грн., зобов’язавши його з’являтися за першим викликом слідчого.

    StateWatch, яка фінансується міжнародними структурами та входить до мережі антикорупційних організацій, таких як «Центр протидії корупції», також опинилася в центрі уваги через звинувачення у зловживаннях.

    Щодо Г.Каневського, то, перебуваючи на посаді у Міністерстві оборони, він був причетний до скандалу із закупівлями для армії. Журналісти з’ясували, що через його участь державне агентство «Державний оператор тилу» закупило пластикові фляги для ЗСУ за ціною, що утричі перевищує ринкову. Це викликало резонанс і додало питань до його професійної репутації.

    Факти ухилення від служби та корупційних скандалів ставлять під сумнів не лише діяльність Г.Каневського, а й прозорість оборонних закупівель України, а також репутацію антикорупційних організацій, з якими він пов’язаний.

    До речі, сучасне явище, коли антикорупційні активісти уникають виконання військового обов’язку, в діловому середовищі отримало назву «шабунінг». Так, від військової служби ухилялися й інші відомі активісти та діячі: чоловік керівниці «ЦПК» Дарії Каленюк — Орест Рудий та інший керівник цієї організації Вітілій Шабунін (тому це явище названо «шабунінгом»), атикорупційні активісти Юрій Ніколов, Михайло Жернаков, Віталій Сич, Максим  Савчук, Максим Опанасенко,  Олександр Нотевський, а також скандально відомий блогер Юрій Бутусов, син Петра Порошенка — Олексій і його адвокат Ігор Головань, цивільний чоловік журналістки «Радіо Свобода» Наталії Седлецької — Сергій Якоб та інші.

  • 60 тисяч застави за повістку: Лємєнову інкримінують ухилення від мобілізації

    60 тисяч застави за повістку: Лємєнову інкримінують ухилення від мобілізації

    Білоцерківський суд ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу для відомого антикорупційного активіста Олександра Лємєнова. Його підозрюють в ухиленні від мобілізації. Суд зобов’язав його внести заставу у розмірі 60 тисяч гривень.

    6 грудня Лємєнову вручили повістку в Білоцерківському територіальному центрі комплектування (ТЦК). За даними слідства, активіст у присутності двох свідків відмовився отримувати документ. У визначений час він не з’явився на збірний пункт, не повідомивши про причини.

    8 грудня Лємєнову було повідомлено про підозру за ст. 336 Кримінального кодексу України, яка передбачає до п’яти років позбавлення волі за ухилення від мобілізації. Крім того, його оголосили в розшук.

    Попри це, активіст особисто з’явився на судове засідання. У соцмережах він заявляє, що вже “мобілізувався”, проте не уточнює, в якій структурі проходить службу.

    Сам Лємєнов вважає, що справа має політичний підтекст і є помстою за його критику влади. Зокрема, він наголошує, що його діяльність, спрямована на боротьбу з корупцією, могла викликати невдоволення у певних колах.

    Справи про ухилення від мобілізації щодо публічних осіб стають дедалі частішими. Раніше подібні звинувачення висувалися голові Центру протидії корупції Віталію Шабуніну. В соцмережах навіть з’явився термін “шабунінг”, яким позначають спроби уникнути військової служби.

    Ця ситуація викликала активні обговорення в суспільстві: одні підтримують Лємєнова, вважаючи його справу політичним переслідуванням, інші вбачають у цьому підтвердження ухиляння.

    Справи Лємєнова і Шабуніна ставлять під питання рівність усіх перед законом, особливо в умовах війни. Водночас вони демонструють, що мобілізація і відповідальність за неї є складною і багатогранною проблемою для українського суспільства. Чи зможе суд встановити справедливість у цій справі – покаже час.

  • Представники організації, причетної до корупційних скандалів, прагнуть увійти до антикорради Міноборони

    Представники організації, причетної до корупційних скандалів, прагнуть увійти до антикорради Міноборони

    У ЗМІ з’явилася інформація, що до громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України подали заявки засновники аналітичного центру StateWatch — Олександр Лємєнов та Гліб Канєвський.

    Ці активісти, за даними журналістських розслідувань, були пов’язані з низкою гучних корупційних скандалів. Їх вже допустили до конкурсу, на якому через відкрите онлайн-голосування оберуть 15 членів на 2 роки.

    Видання зазначає, що громадські активісти активно використовують так званий “шабунінг” – ухилення від військового обов’язку через прикриття роботою в неурядових антикорупційних громадських організаціях.

    Олександр Лєменов та Гліб Канєвський відомі тим, що активно ухилялися від військової служби, а останній вже встиг попрацювати у Міноборони та придбати для фронту армійські фляги за завищеною ціною.

    За інформацією видання, військовозобов’язаний Лємєнов перебував у розшуку Нацполіції за ухилення від мобілізації. У 2023 році не з’явився в РТЦК та СП для оновлення даних. У зв’язку із цим центр комплектування звернувся до поліції щодо примусової доставки Лємєнова до Білоцерківського РТЦК та СП як такого, який вчинив адміністративне правопорушення – неявку за повісткою. Опитані поліцейськими сусіди Лємєнова розповіли, що активіст втік через сусідську квартиру, коли до нього прийшли працівники ТЦК. Згодом, коли повістку все ж таки вручили, він забарикадувався у себе в квартирі.

    У лютому 2024 року Лємєнов пройшов ВЛК в Білоцерківському РТЦК та СП, був визнаний абсолютно здоровим та придатним до військової служби, а влітку того ж року виявилося, що він у званні капітана вже нібито включений до резерву Головного управління розвідки МОУ.

    Як повідомляє “Закон і бізнес”, інший кандидат до антикорупційної ради МО Канєвський спочатку тривалий час ухилявся від військової служби, а згодом працевлаштувався в Міністерство оборони. Перебуваючи на посаді в.о. директора Департаменту політики закупівель Міноборони він придбав для фронту армійські фляги за ціною, що втричі вища за звичайну. Такі обставини були викриті журналістами NGL Media, які опублікували відповідне розслідування. Канєвський публічно визнав цей факт лише після викриття журналістами.

  • Журналіста Олександра Лємєнова оголошено у розшук

    Журналіста Олександра Лємєнова оголошено у розшук

    Білоцерківський міськрайонний суд Київської області ухвалив рішення про затримання відомого антикорупційного активіста та засновника громадської організації State Watch Олександра Лємєнова. Ця подія викликала значний резонанс у суспільстві, адже Лємєнов є однією з ключових фігур у боротьбі з корупцією в Україні.

    Про це стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень, інформує «Закон і Бізнес».

    Це рішення було прийняте у зв’язку зі злісною неявкою О.Лємєнова до Білоцерківського ТЦК та до Білоцерківського відділу поліції.

    Ще тиждень тому поліція направила О.Лємєнову повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ст.336 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 5 років.

    Як стало відомо, О.Лємєнов втік із автомобіля Білоцерківського ТЦК після того, як був затриманий у ресторані в Києві. На той момент він, як повідомляється, ігнорував повістки та ухилявся від військової служби.

    Проте, вчора в соціальних мережах О.Лємєнов заявив, що він нібито мобілізований. Насправді він залишається розшукуваною особою, якій вручено повідомлення про підозру.

    Більше того, учора пацієнти 3-ї міської лікарні, що на вулиці Петра Запорожця, в Києві, звернулися до Дніпровського районного відділення Нацполіції Києва з проханням забезпечити порядок та захистити їх від агресивної поведінки О.Лємєнова.

    Наразі рішенням суду санкціоновано його розшук, і він перебуває в програмі «Оберіг» як особа, яка розшукується, а також внесений до бази розшуку на сайті Міністерства внутрішніх справ.

    Це не перший випадок, коли антикорупційні активісти уникають виконання військового обов’язку. У діловому середовищі це явище називають «шабунінгом». Раніше від військової служби ухилялися й інші відомі активісти.

    Ця ситуація викликала широкий суспільний резонанс, а також підняла питання про відповідальність публічних осіб, які активно займаються громадською діяльністю.

  • У Києві антикорупційний активіст влаштував скандал у лікарні

    У Києві антикорупційний активіст влаштував скандал у лікарні

    Інцидент за участю відомого антикорупційного активіста Олександра Лємєнова стався в одній зі столичних лікарень. За словами очевидців, чоловік з криками «Ви знаєте, хто я?!» вимагав провести термінову діагностику (МРТ спини) і отримати довідку про непридатність до військової служби.

    Вочевидь, це повністю суперечить ранковим заявам активіста про те, що він нібито мобілізувався до лав ЗСУ.

    Наразі О.Лємєнов ховається в лікарні, щоб виграти час до обрання йому запобіжного заходу.

    Нагадаємо, О.Лємєнов є журналістом видання «Дзеркало тижня» та одним із засновників антикорупційної організації State Watch.

    Як повідомлялося раніше, він перебуває в розшуку Національної поліції і внесений у розділ «Розшук» на сайті Міністерства внутрішніх справ.

    Як стало відомо, О.Лємєнову було офіційно вручено підозру в злісному ухиленні від військової служби.

    Його вже було затримано в одному з київських ресторанів після тривалого переховування.

    За наявною інформацією, тоді його доставили до Білоцерківського ТЦК Київської області, звідки він зник після вручення чергової повістки.

    Очолювана героєм антикорупційна організація StateWatch регулярно опиняється в центрі гучних скандалів.

    Співзасновник її Гліб Канєвський після тривалого ухилення від військової служби працевлаштувався в Міністерство оборони, у підрозділ, що займається закупівлями.

    З його приходом департамент закупівель Міністерства оборони опинився в епіцентрі численних корупційних скандалів за фактами розкрадань.

  • «Диванні бійці»: як журналісти-розслідувачі уникають військової служби

    «Диванні бійці»: як журналісти-розслідувачі уникають військової служби

    Війна стала не лише тестом на витримку для всієї країни, а й перевіркою на чесність тих, хто критикує владу та армію. Однак, як свідчить низка викриттів, дехто з публічних критиків військових дій сам уникає служби у ЗСУ, прикриваючись сумнівними бронюваннями та формальними посадами.

    Журналіст-розслідувач Максим Опанасенко, відомий своїми критичними матеріалами про дії влади у воєнній сфері, опинився в центрі скандалу. Як повідомляє видання «Закон і Бізнес», він отримав бронювання від мобілізації завдяки посаді «менеджера по зв’язкам із громадськістю» у товаристві з обмеженою відповідальністю «Євро Таннелс». При цьому статутний фонд компанії — всього $3000, а її внесок в обороноздатність держави викликає питання.

    Документи свідчать, що бронювання Опанасенка дійсне до травня 2025 року, однак існують підозри, що журналіст по факту не виконує обов’язків у компанії. Редакція «Закон і Бізнес» пообіцяла провести власне розслідування, щоб з’ясувати, чи дійсно ця посада критично важлива для країни, чи є лише способом уникнути мобілізації.

    Опанасенко — не єдиний, чия позиція викликає суперечності. Під приціл громадськості потрапили також:

    • Юрій Ніколов — журналіст, який часто критикує корупцію у владі.
    • Юрій Бутусов — редактор відомого видання, що регулярно публікує матеріали про ЗСУ.
    • Олександр Лємєнов — експерт із питань державного управління.
    • Михайло Жернаков — голова «Фундації DEJURE».
    • Віталій Шабунін — керівник «Центру протидії корупції».

    Дехто з цих активістів офіційно заброньований через роботу в організаціях, які критикують дії уряду або займаються антикорупційною діяльністю. Водночас питання про реальну цінність їхніх посад для обороноздатності держави залишаються відкритими.

    Суспільство очікує від журналістів та громадських активістів, особливо тих, хто критикує дії влади у воєнний час, не лише професіоналізму, а й особистої відповідальності. Відсутність служби у ЗСУ за формальними причинами може викликати недовіру до їхніх заяв і публікацій.

  • Куди зникають журналісти-антикорупціонери під час мобілізації

    Куди зникають журналісти-антикорупціонери під час мобілізації

    В умовах війни роль журналістів та активістів, які шукають “ухилянтів” від мобілізації, набуває особливого значення. Зокрема, медіа, такі як «Bihus.info», «СХЕМИ», «Українська правда», «Радіо Свобода», виступають як ті, що висвітлюють порушення закону та наголошують на необхідності загальної мобілізації. Однак, чи всі, хто вказує на проблеми в країні, дотримуються тих самих стандартів?

    Яскравим прикладом є журналіст Олександр Лємєнов, активіст і автор розслідувань, який, здавалося б, має бути прикладом для інших у питаннях мобілізації та національної безпеки. Проте його власні дії ставлять під сумнів його принципи та публічні заяви.

    Лємєнов є офіцером запасу Збройних сил України з 2011 року. Проте, незважаючи на свій військовий статус, під час загальної мобілізації він не з’явився до ТЦК для оновлення своїх облікових даних, що є порушенням законодавства про мобілізацію. Відомо, що в 2023 році він намагався уникнути повістки, навіть втікши через вікно, коли працівники ТЦК прийшли до нього додому.

    Та не лише уникнення мобілізації стало предметом громадської критики. Після того, як Лємєнов врешті отримав медичну довідку, що підтверджує його придатність до служби, він все одно не був призваний на фронт. Офіційно це обґрунтовано тим, що він включений до резерву розвідувальної частини МОУ. Проте, є серйозні підозри, що це лише формальність, що дозволяє уникнути реальної служби.

    Подібне ставлення до мобілізації від людини, яка виступає як викривач корупції та борець за справедливість, викликає не лише обурення, а й сумніви щодо її справжньої відданості справі. Адже реальна боротьба за країну — це не лише звинувачення в корупції на екранах, але й готовність діяти в ім’я захисту батьківщини. Водночас, в той час як журналісти та активісти закликають інших до дії, вони повинні перш за все дотримуватися тих самих стандартів, які встановлюють для інших.

  • Бужанський хоче внести зміни до закону, які дозволять зробити відкритою інформацію щодо мобілізації публічних осіб

    Бужанський хоче внести зміни до закону, які дозволять зробити відкритою інформацію щодо мобілізації публічних осіб

    У парламенті України знову обговорюється питання прозорості даних військовозобов’язаних, зокрема щодо публічних діячів та громадських активістів. Нардеп від фракції “Слуга народу” Максим Бужанський запропонував внести зміни до закону “Про захист персональних даних” в межах проекту №12197. За його словами, це дозволить відкрити дані військовозобов’язаних осіб, які є публічними фігурами, зокрема активістів, членів громадських об’єднань та благодійних організацій.

    Основні моменти нової ініціативи:

    • Дані про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які займають публічні посади, повинні бути доступні для громадськості, але з обмеженням щодо особистої інформації, наприклад, місце проживання чи дата народження.
    • Це має на меті підвищити рівень довіри до військового обов’язку, зокрема, серед громадських активістів, які сприймаються як моральні авторитети нації.
    • Пропонується зберегти обмежений доступ до чутливої інформації, такої як місце проживання чи дата народження, подібно до заходів, що застосовуються у деклараціях державних службовців.

    Згідно з цією ініціативою, правдивість інформації щодо ухилення від виконання військових обов’язків серед публічних осіб стане прозорішою. У разі спростування недостовірних звинувачень, це допоможе запобігти формуванню стереотипів, що навіть активісти можуть ухилятися від мобілізації.

    Ця ініціатива виникла на фоні ситуацій, коли громадські діячі, волонтери та журналісти опиняються в центрі уваги через звинувачення в ухиленні від служби, що, на думку законодавця, підриває довіру до процесу мобілізації серед звичайних громадян.

    Нещодавно, серед таких ситуацій, було звинувачення блогера Сергія Стерненка, якому закинули, що його оголосили в розшук через невиконання повістки, що згодом було спростовано після сплати штрафу. Таких випадків у суспільстві значно більше, що додає політичної та соціальної напруги в країні в умовах війни.

    Пропозиція Бужанського має на меті зробити процес мобілізації більш прозорим, щоб уникнути спекуляцій і сприяти більшій довірі серед українців до системи виконання військового обов’язку.

    Нагадаємо, що, як з’ясували ЗМІ, від військової служби ухиляються й інші громадські активісти, як-от: журналісти Юрій Ніколов та Юрій Бутусов, головний експерт StateWatch Олександр Лємєнов, очільник «Фундації DEJURE» Михайло Жернаков, чоловік співзасновниці «ЦПК» Дар’ї Каленюк — Орест Рудий та очільник «ЦПК» Віталій Шабунін, цивільний чоловік ведучої програми «Схеми» Наталки Седлецької — Сергій Якоб, головний редактор «Руху «ЧЕСНО» Олександр Саліженко та головний редактор «НВ» Віталій Сич.