Розстріл відомого одеського активіста Дем’яна Ганула шокував не лише місцевих мешканців, а й усю країну. Напад стався 14 березня, у розпал дня, у багатолюдному місці, неподалік зупинки громадського транспорту та житлових будинків.
Саме вбивство побачили мільйони людей – запис із вуличних відеокамер швидко потрапив до соціальних мереж. На “ролику” – Дем’ян, який нерухомо лежить біля дверей магазину. Активіст ще живий. Поруч із ним стоять невідомі чоловік та жінка – мабуть, просто перехожі. Вбивця розміреним кроком із пістолетом у руках підходить до Дем’яна, робить контрольний постріл у голову і на очах очевидців спокійно йде…
Це виглядає настільки абсурдним, ніби постановочний кадр. Проте все виявилося реальним – виття поліцейських сирен, перекриті вулиці та автоматники на кожному розі…
Вже за кілька годин на зловмисника вдягли кайданки: у соцмережах з’явилося відео затримання. Трохи розгублений чоловік плутано відповідає на запитання: “Ім’я? Військове звання? Зброя?”… За даними слідства, фігурант – 46-річний дезертир, який перебуває у розшуку з кінця лютого поточного року. У поліції припускають: він не повернувся на місце служби саме для того, щоб ретельно підготувати вбивство.
У слідства є кілька версій: вбивство на замовлення, скоєне у зв’язку з професійною, громадською діяльністю активіста, причетність російських спецслужб, а також – особиста неприязнь.
Варто визнати, що ворогів у 31-річного Ганула було хоч греблю гати. Свою громадську діяльність уродженець Кіровоградської області розпочав наприкінці 2013-го, у 2014–2016 роках очолював в Одесі силовий блок “Правого сектору”. Був учасником низки заходів, серед яких – “сміттєві люстрації”, патріотичні марші та ще ряд подій, пов’язаних із протистоянням “антимайдану”. Серед них – масові заворушення 2 травня 2014 року.
Після виходу з “Правого сектору” Ганул створив громадську організацію “Вуличний фронт”. Брав участь у публічних акціях із закриття наркоточок в Одесі, у протестах проти забудови Літнього театру, зелених зон та узбережжя Чорного моря. Відомий як волонтер, екоактивіст, зоозахисник, затятий борець з імперською та радянською символікою – особисто зривав деяку з них… Він жорстко реагував на антиукраїнські настрої, знаходив “любителів Росії”, кривдників військових та змушував просити вибачення під відеозапис.
Водночас не можна не визнати, що Ганула знають і за іншими, не дуже втішними для нього “епізодами”. Наприклад, його звинувачували у ксенофобських висловлюваннях на адресу представників національних меншин, затримували у машині з боєприпасами – тоді активіст стверджував, що авто – не його. У 2023 році він заявив, що його побили військові через претензії стосовно “машини для фронту”. Складно сказати, що саме тоді сталося, але справа потихеньку затихла.
Торік у липні Ганул писав у соцмережах, що Басманний суд Москви заочно заарештував його за кількома статтями Кримінального кодексу РФ.
Чоловік стверджував, що після низки акцій із захисту честі військових ЗСУ отримує чимало погроз, а в інтернеті, у відкритому доступі, виявилася особиста інформація про його рідних.
На різних російських інформаційних ресурсах оголосили нагороду за його “голову”. Тоді громадський діяч звернувся до СБУ з проханням надати охорону (через кілька місяців було затримано замовника замовного вбивства, однією з цілей якого був саме Дем’ян; обвинувачений зараз у в’язниці й правоохоронці стверджують, що більше прохань про захист від Ганула не надходило).
Кілька місяців тому він став батьком, і душі не чув у маленькій доньці. На фото, викладених в Instagram, Дем’ян на руках зі своєю крихіткою. Текст до фото доводить до сліз: “Я розумію, материнство – це не тільки про кохання та ніжність, це також про виснаження та жертви. Тому підтримка для жінки титанічно необхідна, вона може виявлятися в чому завгодно, але без неї ніяк. Народжуйте дітей, любіть своїх дружин, ходіть до української церкви”.
Як розповіли друзі Ганула, він не був впевнений у своїй безпеці, а з народженням доньки його занепокоєння ще більше посилилося. За словами активістів, знаючи, що ходить “по лезу бритви”, Дем’ян нещодавно змінив місце проживання. Але це, як бачимо, не допомогло. У День українського добровольця, на проспекті Українських героїв – показово застрелено активіста з яскраво вираженою проукраїнською позицією. Хто б не був замовником вбивства та якими б не були мотиви злочинців, вони зробили великий подарунок ворогам України.
Лариса Козова
