Khreshchatyknews.com

Позначка: оборонні технології

  • Пісторіус прибув до Києва: Україна та Німеччина готують нову угоду

    Пісторіус прибув до Києва: Україна та Німеччина готують нову угоду

    Міністр оборони Федеративної Республіки Німеччина Борис Пісторіус уранці 11 травня прибув із робочим візитом до столиці України Київ. Поїздка не була публічно анонсована заздалегідь із міркувань безпеки і відбулася на тлі активних бойових дій та триваючих переговорів між Україною та західними партнерами щодо довгострокової військової підтримки.

    Про візит повідомило німецьке видання n-tv, а також низка європейських медіа. За їхніми даними, головною метою поїздки є проведення переговорів щодо поглиблення оборонного партнерства між Україною та Німеччиною, зокрема у сфері високотехнологічного озброєння та спільного виробництва сучасних систем ведення війни.

    Одним із ключових питань порядку денного є розширення співпраці у сфері безпілотних систем різного призначення та дальності. Йдеться як про розвідувальні дрони, так і про ударні платформи, а також про інтеграцію технологій радіоелектронної боротьби та систем управління боєм у реальних умовах сучасної війни.

    За словами Пісторіуса, які наводять німецькі ЗМІ, Україна сьогодні стала одним із головних джерел практичного бойового досвіду у сфері використання дронів, а цей досвід має значну цінність для європейських армій. Він підкреслив, що нові оборонні проєкти між Берліном і Києвом мають не лише підтримати Україну у війні, а й стати основою для технологічної модернізації самої Німеччини.

    У ході візиту очікуються переговори з українськими урядовцями та представниками оборонного сектору щодо можливості спільної розробки та виробництва безпілотних систем. Окремо сторони обговорюють механізми швидшого масштабування виробництва дронів, включно з потенційним залученням німецьких оборонних компаній до виробничих ланцюгів в Україні.

    В останні місяці Німеччина суттєво посилила військову підтримку України, передавши системи протиповітряної оборони типу «Патріот» та «Іріс-Т», танки «Леопард», артилерійські системи, боєприпаси та інше озброєння. Берлін також активно бере участь у підготовці українських військових та фінансуванні оборонних програм.

    Візит Пісторіуса відбувається на тлі загострення безпекової ситуації в Європі та дискусій у самій Німеччині щодо довгострокових обсягів військової допомоги Україні. Попри внутрішні політичні дебати, німецький уряд продовжує курс на стратегічну підтримку Києва, розглядаючи це як елемент власної безпеки.

    Окрему увагу під час переговорів приділяють розвитку інновацій у сфері оборони. За даними німецьких урядових джерел, які цитують медіа, Берлін зацікавлений у створенні спільних дослідницьких і виробничих центрів, де українські інженери та німецькі компанії могли б працювати над новими поколіннями дронів, систем навігації та захищених комунікацій.

    Україна, у свою чергу, розглядає таку співпрацю як можливість не лише зміцнити обороноздатність під час війни, а й закласти основу для післявоєнного відновлення оборонної промисловості та інтеграції в європейський військово-технологічний простір.

    Раніше Борис Пісторіус заявляв, що досвід України у веденні сучасної високотехнологічної війни є унікальним і вже зараз впливає на підходи НАТО до планування оборони. Він наголошував, що швидкість адаптації українських військових до нових загроз, особливо у сфері безпілотних систем, стала важливим уроком для всіх країн Альянсу.

    Очікується, що за підсумками візиту можуть бути узгоджені нові практичні механізми співпраці, включно з розширенням спільних оборонних проєктів та фінансуванням українських оборонних виробництв з боку німецьких партнерів.

    Візит міністра оборони Німеччини до Києва розглядається як чергове підтвердження того, що Німеччина залишається одним із ключових європейських партнерів України у сфері безпеки та оборони, а співпраця між двома країнами поступово переходить від моделі постачання озброєння до глибшої технологічної інтеграції.

  • «Нова армія без солдатів»: Україна планує випустити 25 тисяч бойових роботів

    «Нова армія без солдатів»: Україна планує випустити 25 тисяч бойових роботів

    Україна у першій половині 2026 року планує різко наростити виробництво наземних роботизованих комплексів (НРК) — до близько 25 тисяч одиниць. Про це повідомляє The Telegraph із посиланням на українських посадовців та дані, озвучені на рівні військового керівництва.

    За інформацією видання, наземні бойові роботи вже стали одним із найдинамічніших елементів сучасної війни в Україні та поступово перетворюються на окремий сегмент бойового забезпечення. Йдеться не лише про експериментальні зразки, а про системне використання роботизованих платформ у бойових умовах.

    НРК виконують широкий спектр завдань на фронті. Вони використовуються для логістики, доставки боєприпасів і провізії, евакуації поранених, встановлення мін, а також виконання розвідувальних і навіть вогневих завдань. У військових підрозділах такі системи вже неформально називають «новою кавалерією» — через їхню мобільність та здатність швидко діяти в умовах високої небезпеки.

    Українські військові наголошують, що головним фактором масштабного впровадження роботів стала необхідність мінімізувати втрати особового складу. Лінія фронту дедалі частіше характеризується як «зона смерті», де будь-який рух людини або техніки швидко фіксується і стає ціллю для ураження. У таких умовах наземні роботи дозволяють виконувати завдання без ризику для життя військових.

    Командир батальйону НРК бригади «К-2» Олександр Афанасьєв зазначає, що використання наземних безпілотників стало вимушеним, але ефективним рішенням. Його підрозділ вважається одним із перших у світі, який повністю спеціалізується на бойовому застосуванні наземних роботизованих систем безпосередньо на передовій.

    Згідно з даними, які наводить The Telegraph із посиланням на українське військове керівництво, інтенсивність застосування НРК зростає в геометричній прогресії. Лише за квітень зафіксовано понад 10 тисяч операцій за участю наземних платформ. У середньому це сотні місій щодня, що свідчить про їхнє поступове перетворення на стандартний інструмент забезпечення підрозділів.

    Для порівняння, ще наприкінці минулого року кількість таких операцій була в рази меншою, що демонструє швидке масштабування технології в умовах бойових дій.

    Експерти Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI) вважають, що розвиток наземних роботів є частиною глобальної трансформації війни. За їхніми оцінками, сучасні конфлікти поступово переходять до моделі, де дедалі більшу роль відіграють безпілотні та автономні системи, а взаємодія між роботизованими платформами може стати новим стандартом ведення бойових дій.

    Причиною прискореного впровадження НРК також є масове використання безпілотників ураження на фронті. Через постійну загрозу з повітря традиційна техніка та логістичні маршрути стають вразливими, що змушує армію шукати альтернативні способи доставки ресурсів і підтримки підрозділів. Наземні роботи в цьому контексті дозволяють виконувати завдання в умовах, де перебування людини є критично небезпечним.

    За даними українських військових, роботизовані системи вже довели свою ефективність у реальних бойових умовах, зокрема під час операцій, де частину завдань вдалося виконати без прямої участі піхоти. Це, як зазначається, відкриває новий етап у розвитку тактики на полі бою.

    Очікується, що подальше масштабування виробництва НРК у 2026 році дозволить не лише підвищити ефективність забезпечення підрозділів, а й ще більше зменшити ризики для військовослужбовців, змінюючи сам підхід до ведення бойових дій на сучасному фронті.

  • Скандал навколо Fire Point: що приховує минуле співвласника Штілермана

    Скандал навколо Fire Point: що приховує минуле співвласника Штілермана

    Оборонна компанія Fire Point, яка за останні роки стала одним із помітних гравців українського ринку безпілотних технологій та далекобійного озброєння, опинилася в центрі суспільної та журналістської уваги через біографію свого співвласника та головного конструктора Дениса Штілермана. Додатковий резонанс ситуації спричинили згадки про компанію у матеріалах, пов’язаних із так званими “плівками НАБУ”, де фігурує бізнесмен Тимур Міндіч, а також питання щодо минулого самого Штілермана, його громадянства та можливих зв’язків із Росією у попередні роки.

    Денис Штілерман, який народився у 1974 році в Одесі та виріс у Києві, здобув фізико-математичну освіту та у 1991 році вступив до Московського фізико-технічного інституту. У публічних інтерв’ю він розповідав, що після закінчення навчання залишився працювати у Росії, паралельно розвиваючи бізнес-проєкти в Україні у сфері інформаційних технологій, інвестицій та програмного забезпечення. Саме цей період його біографії нині викликає найбільший суспільний інтерес, оскільки саме тоді, за його словами, він співпрацював із низкою проєктів, пов’язаних із російським державним сектором.

    Зокрема, Штілерман підтверджував, що у середині 2000-х років брав участь у розробці концепції автоматизованої системи управління для Міністерства оборони РФ. Він наголошує, що йшлося про дослідницьку роботу, яка так і не була впроваджена у практичне використання. Водночас журналістські розслідування звертають увагу на те, що сам факт участі у подібних проєктах у той період може викликати додаткові питання щодо його професійної діяльності в Росії до 2008 року.

    Окрему увагу привертає питання громадянства бізнесмена. Штілерман не приховує, що мав російський паспорт, пояснюючи це автоматичним набуттям громадянства під час проживання та навчання в Росії на початку 1990-х років, коли відбувався розпад СРСР. Він стверджує, що у 2016 році російське громадянство було анульоване, однак у медіа зазначаються юридичні нюанси цього процесу, адже законодавство РФ передбачає складні процедури виходу з громадянства, які потребують офіційного підтвердження. Сам Штілерман наполягає, що діяв у межах закону та не має прихованих паспортів чи подвійної лояльності.

    Ще одним предметом обговорення стала історія зі зміною прізвища. У різних матеріалах згадується, що раніше бізнесмен міг використовувати інше прізвище, пов’язане з російською гілкою його родини, однак він пояснює, що повернувся до родового прізвища Штілерман з особистих та сімейних причин, пов’язаних із історією його батька та радянським контекстом минулого покоління. Сам Штілерман заперечує, що будь-які зміни прізвища використовувалися для приховування діяльності або ведення бізнесу в Росії.

    У 2022 році він став співвласником і головним конструктором компанії Fire Point, яка після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну активно розвинула виробництво безпілотних систем і далекобійного озброєння. За його словами, компанія працює за принципом розподіленої виробничої мережі, що включає десятки локацій по Україні, а також розширює міжнародну присутність, зокрема через проєкти у Європі, включно з будівництвом виробничого майданчика в Данії. Fire Point позиціонує себе як виробник систем, які використовуються для ударів по військових об’єктах на території противника.

    Серед розробок компанії згадується крилата ракета FP-5 “Фламінго”, а також низка безпілотних систем, які, за заявами представників підприємства, відіграють важливу роль у глибоких ударах по логістиці та військовій інфраструктурі Росії. Fire Point також бере участь у міжнародних ініціативах, зокрема у проєкті Freya, який передбачає створення європейської системи протидії балістичним ракетам у співпраці з низкою партнерських компаній.

    Водночас навколо компанії виникла інформаційна напруга після появи згадок у матеріалах, пов’язаних із так званими “плівками НАБУ”, де фігурує бізнесмен Тимур Міндіч. У цих записах нібито обговорювалися можливі фінансові операції та інвестиційні інтереси щодо Fire Point. Штілерман заявив, що Міндіч дійсно висловлював зацікавленість у входженні до капіталу компанії, однак угода не була укладена, і він не став акціонером. Він також заперечує достовірність озвучених у медіа цифр щодо доходів компанії, називаючи їх значно завищеними та такими, що не відповідають реальним фінансовим показникам.

    Після публікацій Штілерман звернувся до Національного антикорупційного бюро України з проханням перевірити автентичність оприлюднених матеріалів і надати йому можливість бути допитаним як свідку для повного з’ясування обставин. У компанії Fire Point заявляють, що поширення неперевіреної інформації без офіційних звинувачень може завдавати шкоди не лише репутації підприємства, а й впливати на стабільність виконання оборонних контрактів, які мають критичне значення для України в умовах війни.

    На тлі цього дискусія навколо Fire Point виходить за межі суто бізнесової теми та перетворюється на ширше обговорення ролі приватних оборонних компаній у воєнний час, прозорості їхньої структури власності, походження капіталів і рівня державного контролю за стратегічними підприємствами. Водночас компанія продовжує розвивати виробництво і заявляє про намір посилювати міжнародну співпрацю в оборонній сфері, попри інформаційний тиск і публічні дискусії навколо її керівництва.

  • Пентагон змінює підхід до дронів після української операції «Павутина»

    Пентагон змінює підхід до дронів після української операції «Павутина»

    Американські збройні сили суттєво переглядають підходи до використання безпілотників, орієнтуючись на бойовий досвід України, зокрема на операцію Служби безпеки України «Павутина». Про це повідомляє Defense One, описуючи результати серії масштабних навчань Пентагону, проведених у 2025 році.

    Йдеться про навчання під назвою «Операція Чистий горизонт», які відбулися у вересні 2025 року на авіабазі Еглін у штаті Флорида. За задумом американських військових, вони мали максимально відтворити умови сучасного поля бою, які вже сформувалися під час війни Росії проти України. Саме український досвід масованих дронових атак став одним із ключових орієнтирів для планування сценаріїв.

    Як зазначив бригадний генерал Метт Росс, який очолює Об’єднану міжвідомчу оперативну групу 401 — спеціалізований центр Міністерства оборони США з протидії безпілотним системам, саме українські операції змусили Пентагон переглянути підходи до дронової війни. За його словами, аналіз бойових дій в Україні дозволив чіткіше визначити пріоритети розвитку технологій і тактики застосування безпілотників.

    Під час навчань американські підрозділи моделювали масовані атаки різними типами дронів — від малих FPV-систем до більших апаратів, здатних працювати в умовах активного радіоелектронного придушення. Значну увагу приділили сценаріям, у яких безпілотники повинні діяти в умовах глушіння сигналів, обмеженої навігації та протидії системам ППО.

    Окремим елементом стало використання нових типів зв’язку та керування. Американські військові застосовували дрони з оптоволоконним управлінням, а також безпілотники, що працюють через LTE та мобільні мережі. За словами генерала Росса, це дозволило реалізувати сценарії, за яких оператори могли здійснювати ураження цілей на великій відстані, перебуваючи в іншому штаті. Зокрема, він навів приклад, коли оператори в Колорадо координували дії дронів, які уражали цілі у Флориді.

    Важливою особливістю цих навчань стало те, що подібні технологічні рішення раніше не застосовувалися в такому масштабі навіть під час інших великих тренувань Пентагону, зокрема T-REX в Індіані та FlyTrap у Німеччині. У період з вересня по грудень 2025 року Міністерство оборони США провело 67 окремих тестувань, пов’язаних із розвитком і протидією безпілотним системам.

    За підсумками цих випробувань американська сторона впровадила єдину цифрову систему для відстеження дронів та створила міжвидовий інтерфейс для координації дій різних родів військ. Це має забезпечити більш ефективне управління ситуацією у разі масованих дронових атак у майбутніх конфліктах.

    Окремо Пентагон суттєво збільшує фінансування цього напрямку. У бюджетній пропозиції на 2027 рік передбачено 75 мільярдів доларів на розвиток технологій безпілотних систем, що є одним із найбільших показників інвестування в оборонні інновації за останні роки.

    Ключовим джерелом для цих змін стала українська операція «Павутина», проведена СБУ 1 червня 2025 року. В її рамках українські сили одночасно атакували кілька російських військових аеродромів у глибокому тилу, використовуючи FPV-дрони, завчасно доставлені на територію Росії.

    Згідно з офіційними даними СБУ, під час операції було уражено щонайменше 41 літак стратегічної авіації РФ, серед яких Ту-95, Ту-22М3, Ту-160 та літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50. Атаки були спрямовані на авіабази в різних регіонах, зокрема в Мурманській, Іркутській, Рязанській та Іванівській областях, що зробило операцію однією з найглибших за географією ударів по військовій інфраструктурі Росії.

    Особливістю «Павутини» стала її складна логістика. Дрони були приховані у мобільних дерев’яних конструкціях, встановлених на вантажівках. У визначений момент дахи цих конструкцій дистанційно відкривалися, після чого безпілотники запускалися безпосередньо поблизу цілей. Такий підхід дозволив уникнути раннього виявлення і завдати одночасного удару по кількох об’єктах.

    За оцінками західних експертів, наслідки цієї операції досі відчутні для російської стратегічної авіації, оскільки частину втрат РФ не змогла компенсувати навіть через тривалий час після атаки.

    Саме цей досвід, як підкреслюють у США, став одним із найважливіших факторів, що прискорив трансформацію підходів Пентагону до майбутніх війн, у яких безпілотні системи відіграватимуть одну з ключових ролей.

  • Зеленський у Саудівській Аравії: переговори з принцом Мухаммадом бін Салманом про безпеку, енергетику та оборону

    Зеленський у Саудівській Аравії: переговори з принцом Мухаммадом бін Салманом про безпеку, енергетику та оборону

    Президент України Володимир Зеленський прибув із робочим візитом до Саудівської Аравії, де проведе переговори зі спадкоємним принцом і прем’єр-міністром країни Мухаммадом бін Салманом Аль Саудом. Візит відбувається на тлі активізації міжнародних контактів України та посилення співпраці з країнами Близького Сходу.

    Про свій приїзд глава держави повідомив особисто, зазначивши, що ключовою подією стане зустріч із саудівським лідером. За словами Зеленського, переговори зосереджені на питаннях безпеки, енергетики та інфраструктури — напрямах, які є критично важливими для України в умовах повномасштабної війни.

    Президент підкреслив, що цей візит є продовженням домовленостей, досягнутих напередодні під час переговорів із європейськими партнерами. Йдеться, зокрема, про фінансові гарантії для підтримки економічної стійкості України. Тепер Київ прагне розширити співпрацю з країнами Перської затоки, залучаючи їх до спільних проєктів у стратегічних галузях.

    «Сьогодні розвиваємо домовленості із Саудівською Аравією у сфері безпеки, енергетики та інфраструктури. Важливо, щоб посилення було взаємним», — наголосив президент.

    Це вже другий візит Зеленського до Саудівської Аравії за останні два місяці, що свідчить про помітне поглиблення відносин між країнами. Аналітики відзначають, що Ер-Ріяд поступово стає важливим партнером Києва не лише у політичній, а й у безпековій та економічній площині.

    Одним із ключових напрямів співпраці є оборонна сфера. Раніше Зеленський повідомляв, що Україна веде переговори з низкою країн Близького Сходу щодо взаємодії у сфері протиповітряної оборони. Зокрема, обговорюється можливість обміну українських дронів-перехоплювачів на ракети для систем ППО.

    За його словами, до України зверталися не лише США, а й низка держав регіону — серед них Катар, Об’єднані Арабські Емірати, Бахрейн, Йорданія та Кувейт. У деяких із цих країн уже працюють українські експертні команди, які оцінюють можливості співпраці та діляться досвідом протидії дроновим атакам.

    Особливий інтерес до українських технологій виник на тлі зростання загроз у регіоні, зокрема через активне використання безпілотників у конфліктах на Близькому Сході. Український досвід у боротьбі з дронами, здобутий у війні проти Росії, нині розглядається як один із найефективніших у світі.

    Водночас прямий експорт українських дронів-перехоплювачів до країн регіону поки що обмежений на рівні державної політики. Україна намагається балансувати між потребами власної оборони та можливостями міжнародного співробітництва.

    Не менш важливим напрямом переговорів є енергетика. Саудівська Аравія, як один із ключових гравців на світовому енергетичному ринку, може відіграти значну роль у стабілізації енергетичної ситуації в Україні. Йдеться як про потенційні інвестиції, так і про співпрацю у сфері енергетичної безпеки.

    Інфраструктурні проєкти також залишаються у фокусі двостороннього діалогу. Україна зацікавлена у залученні іноземних інвесторів до відновлення зруйнованих об’єктів, а країни Перської затоки розглядають це як можливість розширити свою економічну присутність у Європі.

    Загалом нинішній візит Зеленського до Саудівської Аравії відображає ширшу стратегію України щодо диверсифікації міжнародних партнерств. Умови війни змушують Київ шукати нові формати співпраці та зміцнювати зв’язки не лише з традиційними союзниками в Європі та США, а й з країнами Глобального Півдня.

    Експерти зазначають, що активізація контактів із Саудівською Аравією також має геополітичне значення. Ер-Ріяд відіграє дедалі важливішу роль у глобальній політиці, виступаючи посередником у міжнародних конфліктах і формуючи нові альянси.

    Переговори між Україною та Саудівською Аравією можуть мати довгострокові наслідки як для двосторонніх відносин, так і для ширшого міжнародного контексту. В умовах війни кожна нова домовленість у сфері безпеки, енергетики чи оборони стає важливим елементом загальної стратегії виживання та відновлення держави.

  • Україна та Нідерланди запускають спільне виробництво дронів

    Україна та Нідерланди запускають спільне виробництво дронів

    Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Нідерландів заявив про старт підготовки до першого спільного виробництва безпілотників між двома країнами. Домовленостей досягли 16 квітня під час переговорів із прем’єр-міністром Нідерландів Роб Єттен, після чого сторони підписали відповідні документи.

    Йдеться про запуск ініціативи Drone Deal — нового формату оборонного партнерства, який передбачає не лише постачання озброєння, а й спільну розробку та виробництво військової техніки.

    За словами Зеленського, підписані документи є рамковими та відкривають шлях до довгострокової співпраці. У межах Drone Deal передбачається спільне виробництво безпілотників, розвиток систем протиповітряної оборони, засобів радіоелектронної боротьби, а також інших видів озброєння. Окремо йдеться про інвестиції в оборонні технології, інновації та обмін досвідом між країнами. Також уже підписано ліцензійні документи, які фактично запускають практичну реалізацію проєкту.

    Попередньо виробництво планується як в Україні, так і в Нідерландах. Такий підхід дозволяє швидше запускати виробничі процеси, поєднувати індустріальні можливості двох країн, а також інтегрувати український оборонний сектор у європейський.

    Окремо Нідерланди вже оголосили про виділення близько 248 млн євро на виробництво дронів для України. Ці кошти спрямовуються на запуск виробництва, закупівлю безпілотників і розвиток технологій. У нідерландському уряді наголошують, що така співпраця водночас посилює обороноздатність України та сприяє розвитку власної оборонної промисловості країни.

    Під час візиту також було наголошено, що Нідерланди залишаються одним із ключових партнерів України у сфері безпеки. Україна отримує від них підтримку у вигляді систем протиповітряної оборони, ракетного озброєння та авіаційної техніки. За словами Зеленського, ця допомога щодня рятує життя в українських містах і громадах.

    Значення дронів у сучасній війні залишається критичним. Вони використовуються для розвідки, коригування артилерійського вогню, ударних операцій та протидії ворожим безпілотникам. Україна за час повномасштабної війни накопичила унікальний бойовий досвід у цій сфері, який стає основою для міжнародної співпраці.

    Окремо підкреслюється, що домовленості з Нідерландами є частиною ширшої тенденції переходу від класичної військової допомоги до спільного виробництва озброєнь. Подібні ініціативи Україна розвиває й з іншими європейськими партнерами.

    Раніше також повідомлялося, що Нідерланди планують передати Україні протимінний корабель. Водночас зазначається, що всі військові судна України та РФ наразі не можуть заходити в Чорне море до завершення війни через чинні безпекові обмеження.

    Росія, у свою чергу, негативно реагує на розширення оборонної співпраці України з європейськими країнами та заявляє про “ризики”, пов’язані з виробництвом безпілотників у Європі.

    У підсумку запуск спільного виробництва дронів між Україною та Нідерландами є важливим кроком до поглиблення оборонної інтеграції з ЄС, розвитку технологічного партнерства та посилення обороноздатності України в умовах війни.

  • Зеленський прибув до Берліна: переговори з Мерцом і підготовка до “Рамштайну”

    Зеленський прибув до Берліна: переговори з Мерцом і підготовка до “Рамштайну”

  • Україна готує нові безпекові угоди з країнами Європи та Азії — Зеленський

    Україна готує нові безпекові угоди з країнами Європи та Азії — Зеленський

    Україна продовжує масштабне розширення міжнародної безпекової співпраці та готується до підписання нових угод із країнами Європи, Азії, Близького Сходу та інших регіонів. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський, наголосивши на посиленні ролі українського бойового досвіду у формуванні сучасної системи глобальної безпеки.

    За словами глави держави, Україна вже перебуває у постійній комунікації щодо безпекових форматів із низкою країн, серед яких Саудівська Аравія, Катар, Туреччина та Об’єднані Арабські Емірати. Також тривають консультації з державами Кавказу, Африки, Східної та Південно-Східної Азії. Йдеться про формування довгострокових механізмів співпраці, які виходять за межі класичної військової допомоги та охоплюють обмін технологіями, досвідом і спільні підходи до захисту критичної інфраструктури.

    Окремо Зеленський підкреслив, що український досвід протидії масованим атакам дронів, організації багаторівневої системи протиповітряної оборони та проведення морських операцій у Чорному морі вже розглядається як практичний інструмент, який може бути застосований для захисту партнерів у різних частинах світу. Зокрема, йдеться про безпеку глобальних морських шляхів, які мають ключове значення для міжнародної торгівлі та енергетичної логістики.

    Паралельно Україна посилює взаємодію з європейськими партнерами. Президент повідомив, що триває доопрацювання нових безпекових угод, результати щодо яких очікуються вже найближчим часом. Ці домовленості є продовженням уже підписаних двосторонніх безпекових угод, які передбачають довгострокову підтримку України у сфері оборони, постачання озброєння, навчання військових та розвиток оборонно-промислової співпраці.

    Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров доповів про результати переговорів із країнами Близького Сходу та Затоки. За даними української сторони, такі контакти поступово формують нову модель міжнародної взаємодії, у якій Україна виступає не лише отримувачем допомоги, а й постачальником безпекових рішень і експертизи.

    Загалом Україна розглядає розширення мережі безпекових угод як частину довгострокової стратегії інтеграції у глобальну систему безпеки. Такий підхід передбачає не лише військову підтримку, а й спільні інвестиції в оборонні технології, розвиток виробництва озброєнь та посилення стійкості критичної інфраструктури.

    На тлі повномасштабної війни з Росією Україна вже сформувала низку довгострокових домовленостей із партнерами, які передбачають багаторічну підтримку обороноздатності. Нові угоди мають поглибити цей формат і розширити його географію за межі Європи, формуючи ширшу коаліцію держав, зацікавлених у спільній безпеці та стабільності міжнародних маршрутів і регіонів.

  • Україна веде перемовини про постачання дронів-перехоплювачів Саудівській Аравії

    Україна веде перемовини про постачання дронів-перехоплювачів Саудівській Аравії

    Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Саудівської Аравії провів нічну зустріч у Джидді зі спадкоємним принцом Мухаммадом бін Салманом. Про це повідомляють джерела, обізнані з перебігом переговорів.

    За їхніми даними, зустріч відбулася у вузькому колі. У переговорах також взяли участь начальник Генерального штабу Андрій Гнатов, міністр оборони Рустем Умєров та постійний представник України при ООН Сергій Кислиця.

    Ключовою темою розмови стала оборонно-технологічна співпраця. Зокрема, сторони обговорили можливість укладення угоди щодо постачання дронів-перехоплювачів та інших рішень для захисту повітряного простору, однак йдеться не про допомогу Україні, а навпаки — про передачу технологій та продукції українського виробництва Саудівській Аравії.

    За інформацією джерел, угода може передбачати експорт українських розробок у сфері безпілотників та систем протиповітряної оборони. Йдеться про напрям, у якому Україна за час війни суттєво наростила компетенції та виробничі можливості.

    Офіційні деталі переговорів наразі не розголошуються, однак підписання відповідних домовленостей, за попередніми даними, може відбутися найближчим часом.

    Експерти зазначають, що подібна співпраця може відкрити для України нові можливості на ринку оборонних технологій, зокрема на Близькому Сході, де зростає попит на сучасні системи захисту повітряного простору.

  • Українські технології протидії дронам можуть стати новим дипломатичним ресурсом — Time

    Українські технології протидії дронам можуть стати новим дипломатичним ресурсом — Time

    Досвід України у боротьбі з іранськими безпілотниками, які Росія активно застосовує під час війни, почав привертати увагу інших країн. Зокрема, технології протидії дронам, розроблені українськими інженерами та військовими, можуть стати важливими для держав Близького Сходу.

    Про це йдеться у матеріалі Time.

    Видання нагадує, що під час зустрічі в Овальному кабінеті у лютому минулого року президент США Дональд Трамп заявив президентові України Володимиру Зеленському, що у нього «немає козирів». Однак згодом ситуація могла змінитися.

    На тлі загострення ситуації на Близькому Сході український досвід протидії безпілотникам став більш актуальним. Після атак іранських дронів країни Перської затоки почали шукати ефективні способи боротьби з масовими ударами БпЛА.

    Попри наявність сучасних систем протиракетної оборони, такі системи не завжди ефективні проти великої кількості дешевих дронів. У матеріалі зазначається, що БпЛА типу Shahed можуть коштувати від 20 до 50 тисяч доларів, тоді як ракети протиповітряної оборони для їхнього перехоплення можуть коштувати мільйони.

    Через це країни змушені шукати більш доступні способи захисту від масових атак безпілотників.

    За роки повномасштабної війни Росія використала проти України десятки тисяч «Шахедів». Це змусило українських військових та інженерів розробити комплексну систему боротьби з дронами.

    Йдеться про багаторівневу оборону, яка поєднує радіолокаційне виявлення, засоби радіоелектронної боротьби та мобільні підрозділи протиповітряної оборони, оснащені кулеметами та зенітною зброєю. Крім того, Україна активно розвиває дрони-перехоплювачі, призначені для знищення ворожих безпілотників у повітрі.

    Розвиток цієї галузі призвів до появи нових технологічних рішень, які сьогодні викликають інтерес за межами України.

    У матеріалі також згадується про співпрацю України з американськими компаніями. Зокрема, дрон-перехоплювач Merops створили за підтримки американських розробників, а під час його створення враховували досвід українських військових.

    За даними видання, США вже направили на Близький Схід близько десяти тисяч таких дронів-перехоплювачів, які раніше тестувалися в Україні.

    Водночас у матеріалі зазначається, що американська влада публічно не визнає потреби у допомозі з боку України, попри зростаючий інтерес до українських технологій протидії дронам.

    Автор статті підсумовує, що досвід України у війні безпілотників може стати важливим фактором у міжнародній безпеці, а українські технології — новим інструментом дипломатичного впливу.