Khreshchatyknews.com

Позначка: оборона

  • В Україні створюють центр ШІ для потреб оборони

    В Україні створюють центр ШІ для потреб оборони

  • Лукашенко підписав указ про призов офіцерів запасу в Білорусі: що відомо

    Лукашенко підписав указ про призов офіцерів запасу в Білорусі: що відомо

    Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко 17 квітня підписав указ, який передбачає призов офіцерів запасу на військову службу у 2026 році. Документ стосується громадян чоловічої статі віком до 27 років із числа офіцерів запасу, які не проходили строкову службу, не служили в резерві Збройних сил і не мають законних підстав для відстрочки.

    Відповідна інформація оприлюднена на офіційному ресурсі білоруського керівництва. У документі зазначається, що призов буде здійснюватися до Збройних сил Білорусі та органів прикордонної служби.

    У білоруській владі заявляють, що такі заходи проводяться щороку і є плановими. За офіційною версією, призов спрямований на підвищення рівня укомплектованості первинних офіцерських посад, а також на формування та підтримку мобілізаційного резерву.

    Указ передбачає, що офіцери запасу, які підпадають під критерії, можуть бути залучені до служби для підсилення кадрового складу армії та прикордонних підрозділів. У Білорусі подібні заходи формально розглядаються як частина системної підготовки військового резерву.

    Рішення про призов офіцерів запасу ухвалене на тлі повідомлень про зростання військової активності в прикордонних районах Білорусі. За даними української розвідки, поблизу кордону з Україною фіксується розбудова інфраструктури військового призначення, зокрема доріг у напрямку української території та облаштування артилерійських позицій.

    Українська сторона розцінює такі дії як потенційне посилення військової присутності в регіоні. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Росія може намагатися втягнути Білорусь у війну проти України, використовуючи її територію для військових потреб.

    Він також доручав дипломатичним каналам попередити Мінськ про наслідки можливих дій, які можуть становити загрозу для України. Окремо наголошувалося, що Україна уважно стежить за ситуацією вздовж усього північного кордону.

    Олександр Лукашенко останніми роками неодноразово заявляв про необхідність посилення обороноздатності країни. У квітні він зазначав, що Білорусь повинна бути готовою до різних сценаріїв безпекової ситуації, а армія має бути здатною реагувати на будь-які загрози.

    У своїх заявах білоруський керівник також наголошував, що «мирний час» більше не може розглядатися як гарантована умова для безпеки держави. За його словами, збройні сили повинні бути готовими діяти у разі виникнення конфліктних ситуацій.

    Окремо у міжнародному контексті Білорусь продовжує демонструвати політичну та військову співпрацю з Російською Федерацією. Водночас Мінськ періодично заявляє про контакти з іншими країнами, включно зі США, щодо можливих домовленостей у різних сферах.

    У березні повідомлялося про зустріч білоруського керівництва зі спеціальним посланником США, після якої Лукашенко заявив про підготовку так званої «великої угоди». Деталі цих перемовин офіційно не розкривалися.

    Також раніше повідомлялося про дипломатичні контакти між Мінськом і Пхеньяном, під час яких обговорювалися питання співпраці та відбувся обмін символічними подарунками, включно зі зброєю.

    Аналітики відзначають, що призов офіцерів запасу може свідчити про поступове розширення мобілізаційних можливостей білоруської армії. Формально це пояснюється плановими заходами, однак у поєднанні з військовою активністю в прикордонних регіонах такі рішення привертають додаткову увагу в регіоні.

    Україна продовжує уважно моніторити ситуацію на північному напрямку, враховуючи ризики безпекового характеру та можливі зміни у військовій політиці Білорусі.

  • Зеленський попередив про активність РФ у Білорусі та ризик нового тиску з півночі

    Зеленський попередив про активність РФ у Білорусі та ризик нового тиску з півночі

  • НАБУ завершило слідство у справі про дрони та РЕБ із завищеними цінами

    НАБУ завершило слідство у справі про дрони та РЕБ із завищеними цінами

    Національне антикорупційне бюро України завершило досудове розслідування у справі щодо масштабної корупційної схеми під час закупівлі безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) для потреб Сил оборони, зокрема підрозділів Національної гвардії України. Про це повідомила пресслужба НАБУ.

    За даними слідства, у 2025 році діяла організована група осіб, яка системно заволодівала бюджетними коштами, що виділялися органами місцевого самоврядування та державними структурами на забезпечення оборонних потреб. У межах провадження правоохоронці встановили низку епізодів, пов’язаних із закупівлями озброєння та спеціального обладнання за завищеними цінами, а також отриманням неправомірної вигоди у вигляді відкатів.

    Стороні захисту вже відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення. Це є завершальним етапом досудового розслідування перед направленням справи до суду.

    Розслідування здійснювали детективи НАБУ спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). За їхніми даними, встановлено кілька ключових епізодів, які охоплюють різні закупівлі дронів та засобів РЕБ у різних регіонах України.

    Зокрема, один із епізодів стосується закупівлі FPV-дронів майже на 10 млн грн для військової частини Нацгвардії. За версією слідства, вартість контракту була штучно завищена більш ніж на 3 млн грн, які після реалізації постачання могли бути розподілені між учасниками схеми. У НАБУ зазначають, що механізм передбачав вплив на посадових осіб військових частин та використання посередницьких структур для укладення договорів.

    Окремо задокументовано закупівлю засобів РЕБ, де, за даними слідства, фігуранти могли отримувати до 30% від суми контрактів у вигляді неправомірної вигоди. Правоохоронці вказують, що така практика могла мати системний характер і застосовувалася під час кількох закупівель оборонного призначення.

    Ще один епізод стосується закупівлі FPV-дронів на близько 2 млн грн, де також виявлено ознаки завищення вартості продукції та можливого привласнення частини бюджетних коштів через пов’язані компанії.

    Окрім схем із закупівлями, слідство встановило факти фіктивного працевлаштування щонайменше 15 військовозобов’язаних осіб. За даними НАБУ, ці особи формально оформлювалися на роботу, однак фактично не виконували службових обов’язків. Це дозволяло отримувати неправомірні виплати та інші фінансові вигоди.

    Також у межах провадження досліджуються епізоди можливого незаконного збагачення одного з колишніх керівників Луганської обласної державної адміністрації на понад 62 млн грн, а також внесення недостовірних даних до декларацій за кілька років.

    Серед фігурантів справи, за інформацією слідства, — колишній голова Луганської обласної державної адміністрації Сергій Гайдай, народний депутат України Олексій Кузнєцов, представники місцевих адміністрацій, посадові особи військових частин Національної гвардії, а також представники підприємств-виробників та постачальників БПЛА і РЕБ.

    У НАБУ наголошують, що встановлені факти свідчать про комплексний характер схеми, яка охоплювала як рівень державних і місцевих рішень щодо фінансування оборонних потреб, так і безпосереднє виконання контрактів через підконтрольні структури.

    Окрему увагу слідство приділяє механізму впливу на укладення контрактів. За версією антикорупційних органів, організатори схеми могли використовувати службові зв’язки у військових частинах та органах влади для забезпечення перемоги “потрібних” постачальників у закупівлях.

    Після завершення досудового розслідування матеріали справи передані для ознайомлення стороні захисту. Після завершення цієї процедури обвинувальний акт має бути скерований до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті.

    У НАБУ та САП підкреслюють, що йдеться про одне з найбільших розслідувань останнього часу у сфері оборонних закупівель, що набуло особливої суспільної ваги в умовах повномасштабної війни, коли ефективне використання бюджетних коштів має критичне значення для забезпечення Сил оборони України.

  • Чи зміниться НАТО за президентства Трампа: експерт оцінив реальні шанси на переформатування

    Чи зміниться НАТО за президентства Трампа: експерт оцінив реальні шанси на переформатування

    Радикальні зміни у структурі НАТО у найближчі роки виглядають малоймовірними, попри активні дискусії про трансформацію системи безпеки в Європі. Однією з ключових причин є позиція президента США Дональд Трамп, який не зацікавлений у переформатуванні Альянсу під час свого політичного циклу. Про це заявив голова «Інституту Американістики» Владислав Фарапонов.

    За словами експерта, нинішня американська політика значною мірою визначається підходом «America First», який передбачає зменшення глобальних зобов’язань США та перекладання більшої відповідальності за безпеку на союзників. У такій логіці НАТО не розглядається як інструмент для глибоких реформ, а скоріше як структура, яку Вашингтон прагне зробити менш витратною для себе.

    Фарапонов зазначає, що Дональд Трамп традиційно скептично ставиться до союзницьких форматів. Зокрема, він розглядає міжнародні альянси крізь призму вигоди для США, а не як довгострокові безпекові зобов’язання. Саме тому ідея масштабного переформатування НАТО, яка передбачала б створення нового оборонного формату в Європі або суттєву зміну ролі США, наразі не має політичної підтримки у Вашингтоні.

    На думку експерта, навіть якщо такі ініціативи з’являтимуться на рівні Європи, вони наштовхуватимуться на стримування або пасивний опір з боку американської адміністрації. «Я не бачу вікон можливостей для того, щоб у найближчі рік-два відбулося кардинальне переформатування НАТО», — наголошує Фарапонов.

    Водночас він допускає, що певні зміни можуть статися за інших політичних умов у США. Зокрема, якщо республіканці зміцнять свої позиції після проміжних виборів, Трамп може отримати більше простору для зовнішньополітичних рішень. У такому випадку можливим стане перегляд відносин із ключовими союзниками — Німеччиною, Францією та Великою Британією — а також переосмислення ролі НАТО в глобальній системі безпеки.

    Проте навіть у цьому сценарії йдеться не про повне переформатування Альянсу, а радше про його адаптацію до нових умов. За словами експерта, НАТО залишається важливим елементом стримування Росії та гарантією безпеки для європейських країн, і його ліквідація чи радикальна перебудова не відповідає інтересам більшості членів.

    Натомість значно більш реалістичними виглядають зміни в межах Європейський Союз. Європейські країни дедалі активніше обговорюють необхідність посилення власної оборонної автономії, особливо в умовах війни Росії проти України та нестабільності у світі. Ці процеси можуть включати створення спільних оборонних механізмів, збільшення військових витрат і розвиток власної військової інфраструктури.

    Така тенденція частково відповідає і новій стратегії США, яка передбачає, що союзники мають брати на себе більшу відповідальність за регіональну безпеку. Таким чином, замість трансформації НАТО можна очікувати поступове посилення ролі Європи як самостійного гравця у сфері оборони.

    Водночас напруження у трансатлантичних відносинах зростає. Дональд Трамп неодноразово критикував європейських союзників за недостатній рівень оборонних витрат і навіть натякав на можливість перегляду умов співпраці. Це створює додаткові ризики для єдності Альянсу, хоча наразі не призводить до його розпаду.

    Окремим фактором впливу є глобальна геополітика. США дедалі більше зосереджуються на стримуванні Китаю, що змушує їх переоцінювати пріоритети та скорочувати залученість у деяких регіонах, зокрема в Європі. У такій ситуації НАТО може трансформуватися не через формальні зміни структури, а через зміну балансу ролей між учасниками.

    Експерти також звертають увагу, що навіть за умов політичних суперечностей НАТО демонструє стійкість. Альянс продовжує координувати допомогу Україні, проводити спільні навчання та посилювати східний фланг. Це свідчить про те, що організація зберігає свою функціональність і здатність адаптуватися без радикальних реформ.

    Таким чином, за оцінками Фарапонова, у найближчій перспективі не варто очікувати кардинального переформатування НАТО. Натомість світова система безпеки змінюватиметься поступово: через посилення ролі Європи, зміну пріоритетів США та адаптацію існуючих союзів до нових геополітичних реалій.

  • Україна та Німеччина підписали меморандум про обмін бойовими даними

    Україна та Німеччина підписали меморандум про обмін бойовими даними

    Україна та Німеччина підписали меморандум про обмін оборонними даними з поля бою — документ, який сторони називають першим у своєму роді для України у форматі міжнародної військово-технологічної співпраці. Угоду підписали міністр оборони України Михайло Федоров і міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус за участі президента Володимира Зеленського та канцлера ФРН Фрідріха Мерца.

    За словами української сторони, йдеться про створення системного механізму передачі та аналізу бойових даних, які надходять безпосередньо з фронту, з метою вдосконалення озброєння, тактики його застосування та розвитку цифрових оборонних технологій.

    У межах домовленостей передбачено два основні напрями співпраці. Перший стосується аналізу ефективності західного озброєння, яке використовується Україною в реальних бойових умовах. Йдеться, зокрема, про артилерійські системи PzH 2000, RCH 155 та комплекси протиповітряної оборони IRIS-T. Зібрані дані дозволять оцінювати їхню роботу на полі бою, виявляти сильні та слабкі сторони, а також оперативно вдосконалювати технічні рішення та тактику застосування.

    Другий напрям передбачає обмін бойовими даними та аналітикою з цифрових систем управління боєм. Україна надаватиме партнерам інформацію з платформи DELTA, яка використовується для координації дій підрозділів, формування оперативної картини поля бою та планування операцій. Отримані дані можуть бути використані для розвитку алгоритмів штучного інтелекту, систем прогнозування загроз та інших цифрових оборонних рішень, що фактично формує новий рівень технологічної взаємодії між країнами.

    У Києві цей формат співпраці розглядають як перехід до моделі, в якій ключову роль відіграє не лише постачання озброєння, а й обмін даними про його реальне використання. Такий підхід створює безперервний цикл удосконалення озброєнь: застосування на фронті, збір даних, аналіз, модернізація і повторне впровадження покращених систем.

    Окремо сторони обговорили розширення співпраці у сфері безпілотних технологій. Президент Володимир Зеленський запропонував Німеччині укласти окрему двосторонню угоду щодо дронів, яка має охопити як виробництво, так і постачання безпілотних систем. Також було підтверджено домовленості щодо постачання Україні додаткових систем озброєння, включно з ракетами PAC-2 та пусковими установками для систем IRIS-T у межах довгострокових оборонних програм.

    Ці домовленості розглядаються як частина поглиблення стратегічного партнерства між Україною та Німеччиною, яке поступово переходить від класичної військової допомоги до інтегрованої технологічної співпраці, де важливу роль відіграють цифрові системи, аналітика та штучний інтелект.

  • Зеленський: Україна пропонує партнерам довгострокову оборонну співпрацю

    Зеленський: Україна пропонує партнерам довгострокову оборонну співпрацю

    Україна переходить до нової моделі взаємодії з міжнародними партнерами у сфері оборони, яка передбачає не разовий продаж озброєнь, а довгострокове стратегічне партнерство у сфері безпеки. Про це заявив президент Володимир Зеленський у зверненні з нагоди Дня українського зброяра.

    Глава держави наголосив, що сучасна Україна кардинально відрізняється від періоду 1990–2000-х років, коли оборонна промисловість здебільшого працювала на експорт окремих систем озброєння без довгострокової стратегії розвитку. Натомість зараз, за його словами, йдеться про побудову повноцінної екосистеми безпеки, яка включає розробку, виробництво, бойове випробування та інтеграцію сучасних оборонних технологій.

    За словами Зеленського, Україна пропонує партнерам комплексні рішення у сфері оборони, які включають ракети, безпілотні системи різних типів, засоби радіоелектронної боротьби, системи протиповітряної оборони, артилерію, бронетехніку та роботизовані комплекси.

    Окремий акцент зроблено на розвитку дронових технологій, які стали одним із ключових елементів сучасної війни. Українські безпілотники, за словами президента, охоплюють широкий спектр застосування — від розвідки та коригування вогню до ударних і морських місій, а також систем перехоплення повітряних цілей.

    Зеленський підкреслив, що Україна не просто виробляє ці системи, а має унікальний бойовий досвід їх використання у реальних умовах високотехнологічної війни.

    Президент зазначив, що Україна працює над створенням інтегрованих систем захисту неба, які поєднують різні компоненти — радарні системи, засоби радіоелектронної боротьби, засоби зв’язку та перехоплення повітряних цілей.

    За його словами, такі рішення вже викликають інтерес у низки країн, які стикаються з масовим застосуванням безпілотних літальних апаратів і ракетних загроз. Йдеться про комплексний підхід до протиповітряної оборони, який дозволяє будувати багаторівневі системи захисту.

    Зеленський повідомив, що Україна перебуває у постійній комунікації щодо оборонної співпраці з низкою держав, серед яких країни Близького Сходу, зокрема Кувейт, Оман, Туреччина та Сирія. Також інтерес до українських технологій, за його словами, проявляють держави Азії та Африки.

    Україна вже залучає своїх експертів до міжнародних консультацій у сфері протидії безпілотним загрозам. Такий формат співпраці передбачає передачу практичного досвіду, напрацьованого під час війни, та адаптацію рішень під потреби конкретних регіонів.

    Окрему увагу президент приділив морській безпеці. Він зазначив, що Україна має унікальний досвід ведення бойових дій у Чорному морі, включно з протидією військовому флоту, захистом акваторій, знищенням морських загроз та використанням безпілотних морських систем.

    Цей досвід, за словами Зеленського, є унікальним у світовій практиці сучасних воєн і може бути корисним партнерам, які стикаються з подібними викликами у стратегічно важливих морських регіонах.

    Президент наголосив, що нова модель співпраці передбачає довгострокові контракти, які мають не лише безпековий, а й економічний ефект для України. Такі угоди забезпечують стабільне фінансування оборонної промисловості, розвиток виробничих потужностей та розширення експорту технологій.

    На відміну від класичного експорту озброєнь, ця модель передбачає партнерство, у якому Україна виступає не лише постачальником, а й розробником і інтегратором рішень у сфері безпеки.

    Після початку повномасштабної війни український оборонно-промисловий комплекс зазнав масштабної трансформації. Значно зросло виробництво безпілотних систем, засобів РЕБ, артилерійських боєприпасів та інших видів озброєнь.

    Українські технології дедалі частіше проходять бойове випробування, що дозволяє оперативно вдосконалювати їх та адаптувати до сучасних викликів війни високої інтенсивності. Саме цей бойовий досвід, за словами експертів, є ключовою конкурентною перевагою України на міжнародному ринку оборонних технологій.

  • Сили оборони відійшли на нові рубежі біля Миропільського на Сумщині

    Сили оборони відійшли на нові рубежі біля Миропільського на Сумщині

    Українські Сили оборони провели організоване переміщення на заздалегідь підготовлені оборонні позиції в районі селища Миропільське Краснопільської громади Сумської області. Рішення ухвалене командуванням з метою збереження життя особового складу та підвищення стійкості оборони в умовах активних бойових дій і переваги противника в силах та засобах.

    Про це повідомив 14 армійський корпус Збройних сил України.

    За офіційними даними, обстановка на цій ділянці фронту залишається напруженою. Українські підрозділи продовжують оборонні дії вже на нових рубежах, утримуючи контроль над ситуацією та не допускаючи погіршення тактичного положення.

    Такі переміщення у військовій практиці зазвичай відбуваються у випадках, коли командування прагне зменшити втрати особового складу, вирівняти лінію оборони, покращити умови для застосування артилерії та безпілотних систем, а також створити більш вигідні умови для стримування наступальних дій противника.

    У Силах оборони наголошують, що попри інтенсивність боїв, підрозділи зберігають боєздатність і виконують поставлені завдання на визначених рубежах.

    Українські військові продовжують завдавати вогневого ураження противнику із застосуванням артилерійських систем, мінометів, безпілотних комплексів та інших засобів ураження. Основна увага зосереджена на виявленні та знищенні живої сили, техніки та логістичних маршрутів противника.

    Окремо підкреслюється роль підрозділів безпілотних систем, які забезпечують розвідку в режимі реального часу та коригування вогню, що дозволяє підвищувати ефективність оборонних дій навіть за умов складної оперативної обстановки.

    Також триває постійна розвідка — як повітряна, так і наземна — з метою виявлення переміщень противника та запобігання можливим проривам або накопиченню сил.

    Сумська область, як прикордонний регіон, регулярно перебуває під впливом бойових дій та обстрілів. Тут фіксуються як артилерійські удари, так і активність диверсійно-розвідувальних груп, а також спроби тиску на оборонні позиції.

    У таких умовах українські підрозділи часто застосовують маневрену оборону, яка передбачає зміну позицій, укріплення нових рубежів та гнучке реагування на дії противника. Це дозволяє уникати оточення, зменшувати ризики втрат та зберігати контроль над ключовими напрямками.

    У Збройних силах України наголошують на важливості довіри виключно до офіційних джерел інформації. Це пов’язано з тим, що ситуація на фронті є динамічною, а неперевірені повідомлення можуть спотворювати реальну картину бойових дій.

    Офіційні зведення Генерального штабу та підрозділів Сил оборони залишаються основним джерелом підтвердженої інформації про події на лінії фронту.

  • Федоров прокоментував ситуацію з незаконною постановкою жінок на військовий облік

    Федоров прокоментував ситуацію з незаконною постановкою жінок на військовий облік

    Міністр оборони України Михайло Федоров прокоментував ситуацію з незаконною постановкою жінок на військовий облік та їх оголошенням у розшук. Заява прозвучала під час години запитань до уряду у Верховній Раді 10 квітня.

    За словами міністра, він особисто розбирався з інцидентом. Причиною стала технічна помилка на рівні одного з територіальних центрів комплектування, зокрема у Харкові. Помилка виникла під час обробки даних у цифрових системах обліку військовозобов’язаних.

    Федоров наголосив, що жодних штрафів до жінок не застосовували, а всі обмеження, включно з оголошенням у розшук, уже скасовані. Він уточнив, що інцидент не мав системного характеру і був пов’язаний із локальним збоєм.

    Міністр також повідомив, що доручив запровадити додаткові технічні запобіжники, щоб унеможливити подібні випадки в майбутньому. Йдеться про автоматичні перевірки, обмеження ручного втручання та підвищення точності синхронізації державних реєстрів.

    «Зараз поставлено завдання створити всі технічні запобіжники, щоб такі ситуації більше не виникали і був мінімізований людський фактор», — зазначив Федоров.

    Ситуація виникла на тлі цифровізації системи військового обліку в Україні. Держава поступово переходить до електронних реєстрів, які інтегруються з іншими державними базами даних для автоматизації процесів.

    Згідно з чинними правилами, військовому обліку підлягають окремі категорії жінок, зокрема медичні працівниці та спеціалістки, які мають професії, пов’язані з оборонною сферою. Водночас постановка на облік має відбуватися виключно за визначеними процедурами.

  • Зеленський виступив проти продажу української зброї

    Зеленський виступив проти продажу української зброї

    Україна зацікавлена у розвитку експорту власного озброєння, зокрема дронів-перехоплювачів, однак такі контракти мають укладатися виключно за участі держави. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами.

    За його словами, у воєнний час експорт зброї повинен не лише приносити прибуток, а й безпосередньо працювати на посилення обороноздатності країни та розвиток вітчизняного військово-промислового комплексу.

    Президент звернув увагу на проблему, коли окремі українські виробники намагаються продавати озброєння іноземним партнерам без погодження з державою. Він навів приклад перемовин із лідером однієї з країн Близького Сходу, який повідомив про намір придбати українські дрони через компанію, зареєстровану за кордоном.

    За словами Зеленського, така модель є неприйнятною, адже створення ефективної зброї — це не лише результат роботи бізнесу, а й заслуга українських військових, які тестують, вдосконалюють і використовують ці системи на фронті.

    Президент наголосив, що держава має визначати правила експорту, оскільки йдеться про стратегічну галузь в умовах війни. Крім того, лише централізований підхід дозволяє гарантувати якість продукції та її ефективне використання, адже дрони потребують інтеграції з іншими елементами оборонної системи, спеціалізованого програмного забезпечення та досвідчених фахівців.

    Зеленський підкреслив, що у світі практика контролю державою експорту озброєнь є стандартною. Як приклад він навів США, де навіть комерційні контракти у сфері оборони потребують погодження на рівні федеральної влади. Аналогічні механізми діють і в країнах Європи.

    Україна, за словами президента, вже працює над укладенням довгострокових контрактів у сфері оборонної продукції. Йдеться про домовленості терміном до 10 років, які мають забезпечити стабільні надходження до бюджету та розвиток виробництва.

    Окремо глава держави звернув увагу на модель співпраці з міжнародними партнерами, зокрема так звану «данську модель», коли іноземні держави інвестують у конкретні українські оборонні компанії та спільно розвивають виробництво. Вже зараз подібні проєкти реалізуються в країнах Європи.

    Президент також зазначив, що у співпраці з партнерами важливо уникнути ризиків реекспорту українських технологій до третіх країн без погодження Києва. Усі такі рішення, за його словами, мають ухвалюватися спільно та контролюватися на державному рівні.

    За підсумками, Україна прагне сформувати системну експортну політику у сфері озброєнь, яка поєднуватиме економічну вигоду з пріоритетом національної безпеки та підтримкою власних Збройних сил.