Khreshchatyknews.com

Позначка: Нью-Йорк

  • Гроші й санкції розпалили суперечку: що сталося на «напруженій» зустрічі Зеленського і фон дер Ляєн

    Гроші й санкції розпалили суперечку: що сталося на «напруженій» зустрічі Зеленського і фон дер Ляєн

    Президент України Володимир Зеленський і президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн провели у Нью-Йорку переговори, які, за даними Bloomberg, виявилися значно напруженішими, ніж це випливало з офіційних повідомлень сторін. Головними темами стали майбутнє фінансування України, виконання реформ, необхідних для отримання допомоги, а також рішення ЄС послабити персональні санкції щодо кількох російських бізнесменів.

    Зустріч відбулася 22 вересня на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку. Офіційно Офіс президента України повідомив, що Зеленський і фон дер Ляєн детально обговорили фінансову стійкість держави у 2026 та 2027 роках. Президент подякував Європейському Союзу за рішення щодо позики на €90 млрд і заявив, що Україна виконує пов’язані з нею зобов’язання, щоб максимально перекрити бюджетний дефіцит. Сторони також домовилися шукати додаткові джерела фінансування.

    Однак, за інформацією Bloomberg, за закритими дверима розмова була складнішою.

    Джерела агентства стверджують, що європейська сторона дала зрозуміти: для подальшого нарощування бюджетної підтримки Київ має показати додатковий прогрес у виконанні реформ. Йдеться, зокрема, про законодавство, спрямоване на скорочення тіньової економіки, збільшення податкових надходжень та наближення українських правил до стандартів ЄС.

    Подібний сигнал прозвучав і публічно.

    Після зустрічі фон дер Ляєн заявила, що Європа планує збільшувати підтримку української оборони, а розширення бюджетної допомоги пов’язуватиметься з просуванням реформ у Верховній Раді. Офіційний Київ також визнає необхідність виконання законодавчих зобов’язань перед партнерами.

    Цю тему Зеленський того ж дня обговорював і з директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою. Президент повідомив, що Верховна Рада вже ухвалила частину необхідних рішень, а решту законів, потрібних для отримання фінансової підтримки, планують проголосувати до кінця року. МВФ, за словами Зеленського, допомагатиме Україні шукати частину коштів, необхідних для фінансової стійкості у 2027 році.

    Київ потребує додаткових грошей

    Фінансове питання стало особливо гострим через великий дефіцит українського бюджету та зростання оборонних витрат.

    Європейський пакет на €90 млрд уже є одним із ключових джерел підтримки України. Однак ще наприкінці серпня європейські посадовці говорили, що не мають остаточних цифр щодо всіх потреб українського бюджету у 2027 році й хочуть спершу зрозуміти точний масштаб фінансового розриву. Про це раніше писала «Ненька інфо». «Брюссель чекає на цифри: ЄС досі не визначився з додатковими мільярдами для України на 2027 рік» — Ненька інфо

    На початку вересня частина країн ЄС уже висловлювала готовність підтримати дострокове виділення Україні частини коштів із кредиту на €90 млрд, які спочатку були заплановані на наступний рік. Ці гроші Київ прагне використати передусім для закриття оборонних і бюджетних потреб та підготовки до зими. «Рятівний транш на випередження: країни ЄС готові достроково виділити Україні мільярди на оборону та підготовку до зими» — Ненька інфо

    Зеленський ще 17 вересня обговорював із фон дер Ляєн саме проблему фінансування української оборони. Тоді сторони також говорили про можливість використання залишків коштів програми SAFE для спільних оборонних проєктів України та Євросоюзу.

    Друга причина напруги — санкції

    Не менш гострим питанням стали санкції проти Росії.

    Українська сторона була незадоволена рішенням Євросоюзу виключити із санкційного списку російських мільярдерів Алішера Усманова і Михаїла Фрідмана.

    Після зустрічі Зеленський публічно назвав сигнали про зняття обмежень із окремих російських олігархів «самовбивчими та контрпродуктивними». Він наголосив, що на тлі продовження російських атак послаблення санкцій, на його думку, суперечить самій логіці тиску на Москву.

    Україна порушувала цю тему й під час інших зустрічей у Нью-Йорку. На переговорах із прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен Зеленський заявив, що кожна особа у санкційному списку опинилася там через конкретні дії або зв’язки, пов’язані з російською агресією, і закликав Європу не послаблювати тиск.

    Суперечка навколо Усманова і Фрідмана протягом кількох днів фактично блокувала продовження великого санкційного режиму ЄС.

    «Ненька інфо» раніше писала, що Латвія виступала проти компромісу, який передбачав виключення двох російських бізнесменів зі списку. «Принциповий ляпас олігархічним лобістам: як Латвія зірвала кулуарний план Франції та Словаччини щодо амністії путінських гаманців» — Ненька інфо

    Ще один матеріал «Ненька інфо» описував ситуацію як дипломатичний глухий кут: через суперечки навколо російських олігархів ЄС не зміг одразу завершити процедуру продовження санкцій.

    У підсумку Євросоюз зберіг широкий санкційний режим, але Усманов і Фрідман із персонального списку були виключені.

    Зеленський турбується і про зиму

    За даними Bloomberg, українська сторона також наголошувала на ризиках подальшої російської ескалації протягом зими.

    Однією з головних проблем залишається обмежена кількість засобів ППО та ракет-перехоплювачів. Саме тому Зеленський у Нью-Йорку проводив окремі переговори про посилення протиповітряної оборони.

    На зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном сторони обговорювали додаткові системи SAMP/T і ракети до них. Київ і Париж також працюють над перспективою виробництва таких систем і боєприпасів в Україні та спільною антибалістичною програмою FREYJA.

    Тема ППО напряму пов’язана з фінансуванням. Чим більше коштів Україна зможе спрямувати на оборонні закупівлі та власне виробництво, тим більші можливості матиме для захисту енергетики й міст від ударів РФ.

    Що насправді відомо про «напружену розмову»

    Офіційні заяви Зеленського та фон дер Ляєн після зустрічі були дипломатичними й не містили згадок про конфлікт.

    Офіс президента заявив про домовленість спільно працювати над новими джерелами фінансування та додатковими санкціями проти Росії.

    Фон дер Ляєн, зі свого боку, наголосила на продовженні оборонної підтримки України та необхідності реформ для подальшої бюджетної допомоги.

    Водночас публічні заяви сторін підтверджують самі предмети суперечки: Київ справді потребує додаткового фінансування, Брюссель справді очікує подальших реформ, а Зеленський відкрито критикує рішення щодо російських олігархів.

    Саме тому зустріч у Нью-Йорку стала показовою для нового етапу відносин України та ЄС: Київ прагне швидших фінансових і військових рішень на тлі російських атак, тоді як Брюссель дедалі чіткіше прив’язує частину подальшої бюджетної допомоги до виконання конкретних внутрішніх зобов’язань.

  • 25 штатів кинули виклик Трампу: нові мита опинилися в центрі масштабного судового позову

    25 штатів кинули виклик Трампу: нові мита опинилися в центрі масштабного судового позову

    Коаліція з 25 американських штатів подала до суду на адміністрацію президента США Дональда Трампа, оскарживши законність нових імпортних тарифів. Позивачі стверджують, що Білий дім фактично намагається обійти попереднє рішення Верховного суду США та незаконно збільшити фінансове навантаження на американський бізнес і споживачів.

    Про це повідомляє DW.

    Минулого місяця адміністрація США запровадила нові двозначні імпортні тарифи щодо 59 країн і Європейського Союзу. У Вашингтоні пояснили такий крок необхідністю боротьби з імпортом товарів, які можуть вироблятися із застосуванням примусової праці.

    Однак представники штатів, які звернулися до суду, вважають, що ці аргументи використовуються лише як формальна підстава для повторного запровадження масштабних митних обмежень після того, як Верховний суд раніше скасував попередні тарифні заходи адміністрації.

    Однією з ініціаторок позову стала генеральна прокурорка штату Нью-Йорк Летиція Джеймс. За її словами, після невдачі у Верховному суді адміністрація президента знову намагається підвищити податкове навантаження на американські родини та підприємства, використовуючи новий пакет тарифів.

    “Після програшу у Верховному суді адміністрація знову намагається незаконно підвищити податки для сімей та бізнесу за допомогою нового раунду тарифів”, – заявила Джеймс.

    До судового позову приєдналися 25 штатів, серед яких Нью-Йорк, Каліфорнія, Орегон, Аризона, Пенсильванія, Мічиган, Вісконсин, Вашингтон та низка інших.

    Позивачі наголошують, що між заявленою боротьбою з примусовою працею у світових ланцюгах постачання та запровадженням глобальних тарифів відсутній логічний і юридично обґрунтований зв’язок.

    “Немає жодної раціональної відповідності між нібито проблемою примусової праці в міжнародних ланцюгах постачань та загальними глобальними тарифами”, – зазначається у тексті позову.

    Водночас Білий дім наполягає, що нові тарифи повністю відповідають американському законодавству та є законним інструментом захисту національних економічних інтересів.

    Після повернення до влади Дональд Трамп активно використовує митну політику як один із ключових важелів у переговорах із торговельними партнерами. Президент неодноразово заявляв, що протягом багатьох років Сполучені Штати перебували у невигідному становищі у світовій торгівлі, а тому потребують більш жорсткої політики щодо імпорту.

    Нові тарифи були запроваджені відповідно до розділу 301 Закону про торгівлю 1974 року. Ставки мит становлять від 10% до 12,5%, а під їхню дію потрапили країни, на які припадає близько 99% усього американського імпорту.

    У Білому домі заявили, що адміністрація використовує передбачені законом повноваження для боротьби з недобросовісними торговельними практиками, які, на думку Вашингтона, шкодять американським працівникам, виробникам і компаніям.

    Тарифна політика залишається одним із головних інструментів зовнішньоекономічної стратегії Дональда Трампа. Останнім часом він неодноразово погрожував новими митами різним країнам. Зокрема, раніше президент заявляв про можливість запровадження тарифів щодо Канади через наслідки масштабних лісових пожеж, дим від яких поширився на територію США. Також Трамп пригрожував новими митними обмеженнями Європейському Союзу після рішення європейських регуляторів оштрафувати компанію Google на 1 мільярд доларів.

  • Тисячі людей освистали Трампа просто під час гімну США: скандал вибухнув на фіналі NBA

    Тисячі людей освистали Трампа просто під час гімну США: скандал вибухнув на фіналі NBA

    Президент США Дональд Трамп опинився в центрі гучного скандалу під час фінальної серії Національної баскетбольної асоціації (NBA). Під час третього матчу фіналу між «Нью-Йорк Нікс» та «Сан-Антоніо Сперс» на легендарній арені Madison Square Garden у Нью-Йорку американського лідера зустріли масовим свистом і вигуками невдоволення. Інцидент миттєво став однією з найобговорюваніших тем у США та викликав широкий резонанс у соціальних мережах і медіа.

    Трамп прибув на матч як почесний гість власника «Нью-Йорк Нікс» Джеймса Долана. Його поява стала історичною подією, адже вперше чинний президент США відвідав гру фінальної серії NBA. Однак замість урочистого прийому президент отримав зовсім іншу реакцію. Коли під час виконання національного гімну США його обличчя з’явилося на великому екрані арени, значна частина вболівальників почала голосно освистувати президента. Свист тривав кілька секунд і був настільки гучним, що його було добре чути навіть у телевізійній трансляції.

    За даними американських ЗМІ, Трамп під час трансляції на екрані віддавав військове вітання та посміхався, демонструючи, що не звертає уваги на реакцію трибун. Водночас після того, як на екрані показали гравців «Нью-Йорк Нікс», свист миттєво змінився на овації. Саме цей момент став одним із найпоширеніших відео в американському сегменті соцмереж.

    Подія відбулася на тлі підвищеної напруги навколо візиту президента. Через прибуття Трампа в центрі Нью-Йорка були введені безпрецедентні заходи безпеки. Навколо Madison Square Garden перекрили низку вулиць, а всіх уболівальників попередили про необхідність прибувати на арену щонайменше за дві години до початку гри через посилені перевірки. Фактично для відвідувачів діяли заходи безпеки, схожі на процедури в аеропортах. Через це багато фанатів годинами стояли в чергах, а традиційну вуличну фан-зону біля арени навіть довелося скасувати.

    Невдоволення вболівальників викликала не лише політична фігура президента, а й незручності, які виникли через його візит. У соціальних мережах багато фанатів писали, що були змушені змінювати свої маршрути, проходити додаткові перевірки та витрачати значно більше часу на потрапляння до арени. Деякі прихильники баскетболу прямо заявляли, що присутність президента зіпсувала атмосферу свята для команди, яка вперше з 1999 року приймала матч фіналу NBA у Нью-Йорку.

    Напередодні матчу місцеві медіа навіть повідомляли, що частина вболівальників побоюється візиту президента та прогнозує негативну реакцію трибун. Нью-Йорк традиційно вважається одним із найбільш демократично налаштованих мегаполісів США, а під час останніх виборів більшість виборців міста підтримувала опонентів Трампа. Саме тому його поява в Madison Square Garden сприймалася як потенційно конфліктна.

    Водночас реакція арени була неоднорідною. Частина присутніх підтримувала президента, вигукуючи патріотичні гасла, однак більшість відеозаписів із трибун демонструють саме масове освистування. Про це повідомили Associated Press, The Guardian, Forbes, Yahoo Sports та низка інших американських видань.

    Комісар NBA Адам Сільвер став на захист рішення допустити президента на фінальний матч. За його словами, присутність глави держави на спортивних заходах є нормальною практикою для демократичної країни, незалежно від політичних симпатій уболівальників. Водночас він визнав, що поява Трампа викликала значний суспільний резонанс.

    Сам Трамп після матчу публічно не коментував інцидент із освистуванням. Натомість увагу журналістів привернули його слова про високі ціни на квитки. Відповідаючи на запитання журналістів щодо того, як звичайні американці можуть дозволити собі відвідати фінал NBA, президент порадив дивитися матчі по телебаченню, зазначивши, що це «майже безкоштовно». Ця фраза також викликала хвилю дискусій у соцмережах.

    Попри скандал навколо появи президента, матч став історичним і в спортивному плані. «Сан-Антоніо Сперс» здобули перемогу над «Нью-Йорк Нікс» із рахунком 115:111 та скоротили відставання у фінальній серії. Одним із головних героїв зустрічі став Віктор Вембаньяма, який допоміг своїй команді повернути інтригу у боротьбі за чемпіонський титул.

    Інцидент у Madison Square Garden став черговим прикладом того, наскільки політика в США залишається тісно переплетеною зі спортом та громадським життям. Для одних уболівальників поява президента стала приводом висловити протест, для інших — підтримати лідера країни. Однак беззаперечним залишається факт: візит Дональда Трампа на фінал NBA став не менш обговорюваною подією, ніж сама гра.

  • Скандал у Радбезі ООН: США не видали візу заступнику Лаврова, Москва звинуватила Вашингтон у порушенні правил

    Скандал у Радбезі ООН: США не видали візу заступнику Лаврова, Москва звинуватила Вашингтон у порушенні правил

    США відмовили у видачі візи заступнику міністра закордонних справ Росії Олександру Алімову, який мав прибути до Нью-Йорка для участі в засіданні Ради Безпеки ООН. Через це в Москві заявили про порушення Вашингтоном зобов’язань як країни, що приймає штаб-квартиру Організації Об’єднаних Націй.

    Про інцидент повідомив постійний представник Росії при ООН Василь Небензя під час засідання Радбезу, яке відбувалося під головуванням міністра закордонних справ Китаю Ван Ї.

    За словами Небензі, Олександр Алімов, який у російському МЗС курує питання, пов’язані з ООН, мав бути присутнім на засіданні на запрошення китайської сторони. Російський дипломат заявив, що Москва нібито неодноразово намагалася переконати США видати посадовцю візу, але зрештою дозвіл на в’їзд так і не був наданий.

    Небензя назвав ситуацію «кричущим проявом неповаги» до головування Китаю в Раді Безпеки ООН. Він також заявив, що США, як країна перебування штаб-квартири ООН, повинні забезпечувати доступ представникам усіх держав-членів до заходів організації.

    Йдеться про угоду між США та ООН щодо штаб-квартири організації в Нью-Йорку. Вона передбачає, що американська сторона має сприяти в’їзду представників держав-членів для участі в роботі ООН. Водночас Сполучені Штати і раніше обмежували доступ окремим іноземним посадовцям, посилаючись на питання безпеки або санкційні обмеження.

    В ООН після інциденту заявили, що очікують від країни перебування видачі віз усім особам, яким необхідно брати участь у роботі організації. Речник генерального секретаря ООН Фархан Хак наголосив, що це є стандартною позицією секретаріату.

    За інформацією Reuters, візу для участі в цьому ж засіданні, ймовірно, не отримав і міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі. Через це він не перебував у Нью-Йорку та не зміг провести заплановану зустріч із генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем.

    Засідання Ради Безпеки ООН, на якому виник скандал, було присвячене дотриманню Статуту ООН і зміцненню багатосторонньої співпраці. Саме цю тему виніс Китай у межах свого головування в Радбезі.

    Під час виступу Ван Ї заявив, що світ потребує «оживлення» принципів Статуту ООН на тлі зростання кількості конфліктів і нестабільності. Він попередив, що глобальна безпекова система входить у небезпечний період.

    Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш також заявив, що світ нині переживає найбільшу кількість конфліктів від моменту створення ООН у 1945 році. За його словами, міжнародна система стикається з новими й непередбачуваними ризиками для миру та безпеки.

    Росія використала засідання для критики США та західних країн. Небензя заявив, що Статут ООН нібито перебуває під серйозним тиском, а країни Заходу застосовують подвійні стандарти для збереження власного домінування.

    Окремо російський представник розкритикував Німеччину та Японію за посилення оборонної політики. Він назвав їхню «ремілітаризацію» небезпечною тенденцією та заявив, що це нібито підриває міжнародний порядок, сформований після Другої світової війни.

    Водночас сама Росія продовжує повномасштабну війну проти України, розпочату у 2022 році, та регулярно використовує майданчики ООН для просування власних тез про «першопричини» агресії. Раніше Небензя вже озвучував у Радбезі російські умови для так званої мирної угоди з Україною, повторюючи заяви Кремля про НАТО та нібито «утиски» російськомовних.

    Інцидент із візою для Алімова став новим епізодом дипломатичної напруги між Москвою та Вашингтоном. Для Росії він став приводом звинуватити США у політизації роботи ООН, тоді як американська сторона публічно не пояснила причин відмови.

    Ситуація також наклалася на загострення навколо Ірану. За повідомленнями Reuters, Тегеран звинуватив США у порушенні режиму припинення вогню після американських ударів, які Вашингтон назвав оборонними. На цьому тлі відсутність іранського міністра в Нью-Йорку лише посилила дипломатичну напругу навколо засідання Радбезу.

    Таким чином, засідання, яке мало бути присвячене зміцненню багатосторонності та ролі Статуту ООН, перетворилося на чергову арену взаємних звинувачень між великими державами. Москва використала відмову у візі для політичної атаки на США, а сам інцидент знову порушив питання про те, як має працювати ООН у країні, яка одночасно є її господарем і одним із головних учасників глобальних конфліктів.

  • Суд у США розсекретив записку Епштейна: нові деталі гучної справи

    Суд у США розсекретив записку Епштейна: нові деталі гучної справи

    Федеральний суд у США оприлюднив документ, який імовірно є передсмертною запискою американського фінансиста Джеффрі Епштейна, чия смерть у 2019 році стала однією з найрезонансніших подій у сучасній кримінальній історії країни та породила численні суспільні дискусії, політичні суперечки та теорії змов. Як повідомляє The New York Times, документ тривалий час залишався засекреченим у межах кримінального провадження, пов’язаного з перебуванням Епштейна під вартою та обставинами його загибелі у слідчому ізоляторі в Нью-Йорку.

    Рішення про оприлюднення ухвалив суддя Федерального окружного суду штату Нью-Йорк Кеннет Карас після того, як журналісти подали клопотання про розсекречення матеріалів справи. Суд розглянув аргументи щодо суспільного інтересу до документів і дійшов висновку, що частину матеріалів можна зробити публічною. Саме в межах цього рішення і була оприлюднена записка, яка, за версією слідства та джерел видання, могла бути написана Епштейном.

    Джеффрі Епштейн був затриманий у липні 2019 року за федеральними звинуваченнями у торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації, а також у змові з метою вчинення таких злочинів. Його справа набула надзвичайного суспільного резонансу через масштабність обвинувачень і через численні зв’язки фінансиста з впливовими політиками, бізнесменами та представниками еліт у США та за кордоном. 10 серпня 2019 року Епштейна знайшли мертвим у камері Metropolitan Correctional Center у Нижньому Мангеттені. Офіційна версія слідства кваліфікувала смерть як самогубство, однак низка порушень у роботі пенітенціарної системи, зокрема проблеми з відеоспостереженням і чергуванням персоналу, спричинили хвилю сумнівів і численні альтернативні версії подій.

    Оприлюднена записка, як повідомляється, була знайдена співкамерником Епштейна Ніколасом Тартальйоне у липні 2019 року після інциденту, коли фінансиста виявили непритомним у камері з елементами, що вказували на можливу спробу самопошкодження. За словами Тартальйоне, документ був написаний на жовтому аркуші паперу, вирваному з блокнота, і містив емоційні фрази та уривчасті думки. Згодом він передав записку своїм адвокатам, вважаючи її потенційно важливою для власного юридичного захисту, після чого документ став предметом тривалих судових суперечок і був тимчасово засекречений.

    У тексті записки, як повідомляє The New York Times, містяться заяви про те, що слідчі «місяцями нічого не знайшли», а також емоційні висловлювання щодо висунутих проти нього звинувачень. У документі також є фрази про можливість «самостійно обрати момент прощання» та емоційні реакції, які відображають стан роздратування і заперечення. Окремі формулювання, зокрема різкі вигуки та розмовні конструкції, привернули увагу дослідників, які порівнюють їх із відомим стилем електронного листування Епштейна, хоча незалежної експертизи автентичності записки не проводилося.

    Після інциденту в липні 2019 року Епштейн спочатку повідомляв адміністрації в’язниці про можливий напад з боку співкамерника, однак згодом відмовився від цих заяв і зазначив, що конфлікту між ними не було. Ці суперечливі свідчення стали частиною ширшої дискусії щодо психологічного стану фінансиста та обставин його перебування під вартою.

    Оригінал документа був переданий до суду лише у травні 2021 року, майже через два роки після смерті Епштейна. З того часу він залишався під грифом обмеженого доступу у межах матеріалів справи, які охоплюють мільйони сторінок документів, зібраних федеральними органами США під час розслідування.

    У Міністерстві юстиції США заявили, що не мали доступу до цієї записки раніше і не включали її до публічних матеріалів справи, які поступово розкривалися в межах запитів журналістів та громадських організацій. Водночас відомство наголошує, що справа Епштейна є однією з найбільших і найскладніших у сучасній історії американського правосуддя, що включає величезний масив доказів, свідчень і конфіденційних матеріалів.

    Експерти, на яких посилається видання, зазначають, що навіть після офіційного закриття кримінального провадження справа Епштейна продовжує викликати суспільний інтерес через низку невідповідностей і прогалин у розслідуванні. Зокрема, критиці піддається система охорони в’язниці, де він утримувався, а також відсутність повного відеозапису з камер спостереження в ніч його смерті.

    Оприлюднення передсмертної записки знову актуалізувало питання про прозорість розслідування та повноту оприлюднених матеріалів у справі, яка й досі залишається однією з найобговорюваніших у США та у світовому медіапросторі. Попри офіційну версію про самогубство, суспільні дискусії довкола обставин смерті Епштейна тривають, а нові документи лише підсилюють інтерес до цієї справи.

  • Легендарний болід Ferrari Міхаеля Шумахера виставили на аукціон

    Легендарний болід Ferrari Міхаеля Шумахера виставили на аукціон

    Знаковий болід Ferrari 248 F1, на якому легендарний гонщик Міхаель Шумахер змагався у сезоні 2006 року “Формули-1”, виставили на аукціон. Торги організовує відомий аукціонний дім RM Sotheby’s у Нью-Йорку. Ця машина стала однією з найуспішніших у кар’єрі семиразового чемпіона світу, принісши йому низку значущих перемог.

    У Нью-Йорку виставлено на продаж болід “Формули-1” легендарного німецького гонщика Міхаеля Шумахера (Michael Schumacher). Аукціонний дім RM Sotheby’s оголосив новим лотом Ferrari 248 F1, на якому уродженець Хюрта змагався у сезоні 2006 року.

    Торги розпочнуться в четвер, 14 листопада.Сезон 2006 року став останнім для семиразового чемпіона “Формули-1” у складі італійської команди, з якою він провів 11 років. Болід із шасі номер 254 п’ять разів приносив Шумахеру перемоги, дозволяючи піднятися на найвищу сходинку подіуму.

    Саме на цьому автомобілі Міхаель встановив новий рекорд за кількістю поул-позицій, перевершивши досягнення свого кумира Айртона Сенни.Сезон був затьмарений лише двома сходами, але поповнив скарбничку німця чотирма поул-позиціями та сімома перемогами.

    Напружена боротьба тривала до останньої гонки, однак Міхаель Шумахер завершив чемпіонат на другому місці в особистому заліку, поступившись титулом іспанцю Фернандо Алонсо.

  • Чому Нью-Йорк має вирішальне значення для оборони Костянтинівки

    Чому Нью-Йорк має вирішальне значення для оборони Костянтинівки

    В умовах триваючих бойових дій на сході України стратегічне значення невеликого селища Нью-Йорк набуло величезної ваги. Військовий кореспондент Богдан Мірошников підкреслює критичність ситуації і пояснює, чому утримання цього населеного пункту є ключовим для запобігання подальшій ескалації конфлікту і збереження стратегічної позиції навколо Костянтинівки.

    У районі Нью-Йорка та у невеликій частині самого смт тривають важкі бої.

    Селище, яке вже давно мало б впасти, частково ще тримається Силами Оборони!

    Хлопці вивозять на характері, адже всі вже давно заї…алися відбивати постійні ворожі накати та штурми. Втомлені. Але тримаються!

    Та сама ситуація у Неліпівці.

    Нью-Йорк не дає ворогу обійти Торецьк з флангу.

    Бо у лобових штурмах міста ворог несе шалені втрати, а просування — максимально не співмірне із задіяними ресурсами.

    Обрушення будь-якого флангу Торецька (Нью-Йорк–Щербинівка–Клебан-Бик та Дружба–Диліївка–Олександро-Шультине) призведе до можливості ворога оточити торецький гарнізон та серйозно змінить конфігурацію фронту на ділянці.

    Наразі ворог вимушений ходити в лобові атаки на Торецьк, поки тримаються фланги.

    З кожним днем ворожий потенціал зменшується. І колись настане момент, що вони будуть зупинені.

    Було б дуже непогано зробити це саме у Торецьку, не давши окупанту сформувати західні кліщі Костянтинівки.

    Богдан Мiрошников
    Блогер, військовий кореспондент
  • На Донбасі у ЗСУ критична ситуація – Die Welt

    На Донбасі у ЗСУ критична ситуація – Die Welt

    Ситуація на Донбасі вже протягом кількох місяців залишається найгарячішим фронтовим напрямком для Збройних сил України. Німецьке видання Die Welt повідомляє про критичний стан на трьох основних напрямках, де українські сили змушені відступати під тиском російських військ.

    Кореспондент Die Welt у Москві, Кристоф Ванне, у своєму репортажі відзначає, що на всіх трьох ключових ділянках фронту — під Покровськом, під Торецком і під Красногоровкою — ситуація є надзвичайно складною для українських військових. Зокрема, під Красногоровкою українські сили фактично вибиті з позицій, а під Торецком російські частини підійшли до меж самого міста.

    Фелісія Поххаммер, ведуча Die Welt, звертається до Кристофа Ванне з питанням про поточний розвиток ситуації на фронті: «Кристоф, давай ще раз розглянемо нинішні військові події. Як наразі розвивається ситуація на фронті? Що ти чуєш про це?»

    Кристоф Ванне пояснює, що Донбас залишається постійною гарячою точкою. Зокрема, він згадує про невелику агломерацію Торецка (яка у російських звітах називається Дзержинськом). Раніше там проживало близько 30 000 людей. Російські війська вже кілька тижнів втираються у лінію оборони українців, навколо міста відбуваються інтенсивні бої. Ванн також згадує про населений пункт Новгородське (для українців — Нью-Йорк), де російські війська вже просунулися до центру та наблизилися до околиць Торецка.

    В результаті, ситуація в агломерації навколо Донечка є надзвичайно складною для українських сил. Відзначається також, що під Покровськом та Красногоровкою ситуація не менш напружена, зокрема, під Красногоровкою українські сили, ймовірно, контролюють лише невелику частину міста.

    Таким чином, критичність ситуації в Донбасі для українців є очевидною. Як зазначає Ванне, необхідно відверто визнати серйозність цієї ситуації, оскільки боротьба триває і тиск на українські позиції продовжує зростати.

  • Бої на підступах до Торецька

    Бої на підступах до Торецька

    На підступах до Торецька тривають інтенсивні бої в районах Залізного та Північного, повідомляє військовий паблік Deep State. Обстановка в цих населених пунктах залишається напруженою через активні бойові дії, що розгортаються між українськими силами та російськими агресорами.

    За інформацією пабліка, росіяни продовжують насичувати живою силою приватну і багатоквартирну забудову в цих населених пунктах.

    Deep State припускає, що найближчим часом армія РФ зосередить основні сили для захоплення териконів шахти імені Артема і шахти «Північна», а надалі вже спробує зайти в місто, а контроль над відвалами дасть значну перевагу.

    «По самому Торецьку б’є ворожа артилерія і КАБи. Завдання зрозуміле – завдати максимальних пошкоджень забудові, щоб полегшити штурмові дії. Початок битви за Торецьк є питанням найближчого часу. На жаль, поки немає успішного рецепта, як протистояти такій кількості піхоти без втрат позицій», – пише паблік.

    Deep State також попереджає, що після окупації Залізного росіяни можуть спробувати вдарити в тил українському угрупованню в Нью-Йорку.

    «Це не тільки погіршить умови для оборони селища, а й поставить під загрозу сили, що оточують на схід», – пише паблік.

  • Українські війська будуть змушені відступати: небезпека оточення на Авдіївському напрямку

    Українські війська будуть змушені відступати: небезпека оточення на Авдіївському напрямку

    Наше джерело в Генштабі розповіло, що ситуація на Авдіївському напрямку продовжує погіршуватися, ми змушені будемо найближчими днями піти з трьох населених пунктів, щоб не потрапити в тактичне оточення. Противник продовжує створювати плацдарм, який буде використовувати для операції з оточення угруповання ЗСУ в Торецьку і Нью-Йорку.

    На сході країни, особливо на напрямку Авдіївська, ведуться запеклі бої, проте Сили оборони України успішно утримують ситуацію під контролем, не дозволяючи російським окупантам взяти стратегічну перевагу. Про це повідомив речник Операції Спільних Сил “Хортиця” Назар Волошин під час телемарафону.

    Ворожі війська активно діють на всіх фронтах, особливо агресивно ведуться бої на Авдіївському, Бахмутському та Новопавлівському напрямках, зазначив Волошин. Незважаючи на спроби прорвати лінію фронту та отримати перевагу, українські війська ефективно відбивають атаки противника.

    Ситуація постійно змінюється, зазначив речник. Російська армія залишається активною, використовуючи артилерію, танки, безпілотники та авіацію для атак на українські позиції. Однак Сили оборони готові до будь-яких викликів та успішно протистоять ворогу.